УДК 338.2
А. Ю. Рамський,
к. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів, менеджменту та економіки,
Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ МОТИВАЦІЙНОЇ ПЕРЕДУМОВИ ІНВЕСТУВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВАМИ
A. Ramskyi,
Ph.D. in Economics, associate professor of the chair for finances,
management and economics, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv
THE ECONOMIC ESSENCE OF MOTIVATIONAL PREREQUISITES INVESTMENT BY HOUSEHOLDS
Статтю присвячено проблемі економічної сутності мотиваційної передумови інвестування домогосподарствами яку визначено, як алокацію мотивів, наявність достатніх заощаджень та існування механізмів мінімізації впливу зовнішніх і внутрішніх ризиків на фінанси домогосподарств. Рушійною силою заощаджувального процесу на рівні домогосподарств визначено мотиви формування заощаджень, які не є випадковим наслідком перевищення доходів над витратами, що спонукають до інвестування.
The article is devoted to the economic substance of motivational prerequisites investment by households defined as the allocation of motives sufficient savings and the existence of mechanisms to minimize the impact of external and internal risks to household finances. The driving force of the process of saving at the household level defined motifs forming savings are not accidental consequence of the excess of income over expenditure that stimulate investment.
Ключові слова: мотиви, заощадження, ринок інвестицій, домогосподарство, етичний інвестиційний продукт.
Key words: motives, savings, investment market, household, ethical investment product.
Постановка проблеми.
Трансформаційні зміни, які відбувалися упродовж останнього двадцятиліття в Україні, відповідним чином позначилися на адаптації домогосподарств до ринкових відносин. Проте, окремі проблеми та недоліки реформ, відсутність цивілізованого ринку інвестицій, належної державної політики щодо формування інвестиційного потенціалу, його гарантування та реалізації негативно позначаються на економічній поведінці домогосподарств та рівні довіри. Фінансова незахищеність інвестицій не дає впевненості потенційно спроможним до інвестування домогосподарствам та робить інвестування досить ризикованим (зокрема, попередня негативна практика стосовно інвестування домогосподарств через фінансових посередників, зокрема участь в іпотечному кредитуванні, втрати (до 2000–х років) банківських вкладів, відсутність дивідендів за простими акціями тощо).
Таким чином, актуалізуються питання зміни діючої моделі інвестування домогосподарств та визначення відповідних механізмів і передумов його реалізації в Україні. У цьому зв’язку важливе наукове і практичне значення має визначення економічної сутності мотиваційної передумови придбання на ринку інвестиційних продуктів та програм.
Проблемам економічної поведінки людини, ментальних мотивів присвячено достатньо велику кількість наукових робіт. Окремі дослідження відображено в публікаціях таких науковців: Г.Беккера, К.Возьного, І.Гута, М.Іващенко, Т.Кізими, Дж.Кейнса, О.Кузик та інших.
Постановка завдання.
На основі наведеного вище можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в висвітлені питань щодо мотиваційної складової та сукупності умов, необхідних для трансформації заощаджень в інвестиційний потенціал, інших аспектів, що становлять основу концепції формування інвестиційного потенціалу домогосподарств за сучасних, нестабільних умов економічного розвитку.
Виклад основного матеріалу.
Аналіз підходів, наведених у науковій та навчальній літературі, щодо економічної поведінки домогосподарств показав можливість виділити два її види за критерієм сприйняття змін.
До першого виду поведінки, що спостерігається в процесі прийняття рішення про інвестування та придбання інвестиційних програм, віднесено ординарну поведінку, сформовану під впливом існуючих на певній території традицій, фінансової обізнаності тощо. До представників першого підходу може бути включений Г.Беккер [1], який у своїх роботах, зокрема «Економічний підхід до людської поведінки», розкриває результати спостереження за поведінкою людини і визначає типові рішення щодо максимізації вигід. Г.Беккер зазначає, що поведінка є передбачуваною, беручи до уваги рішення домогосподарств щодо витрачання часу на отримання освіти, а також слідування загальноприйнятим звичаям і традиціям щодо шлюбу, розлучення, вибору кар’єри, проведення відпусток та інших аспектів стилю життя тощо. Передбачуваність поведінки домогосподарств дає можливість сформувати стандартні інвестиційні продукти (пенсійні програми, контракти страхування дітей та інших членів домогосподарства, програми участі домогосподарств у капіталі нефінансових корпорацій, ОВДП та облігації підприємств та інші програми, які передбачають одержання доходу). Дж.Кейнс у роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» визначив такі основні психологічні та ділові мотиви:
1) створення резерву на випадок непередбачених обставин (застережний);
2) забезпечення майбутнього (мотив життєвого циклу);
3) забезпечення доходів у вигляді процента і використання ефекту зростання вартості майна, оскільки більшому реальному споживанню у майбутньому віддають перевагу над меншим поточним споживанням (мотив міжчасового заміщення);
4) можливість збільшувати свої видатки у майбутньому (мотив поліпшення);
5) формування почуття незалежності і свободи дій (мотив незалежності);
6) можливість здійснювати ризикові ділові операції (мотив підприємництва);
7) залишити спадок (мотив спадку);
8) формування почуття скнарості (мотив жадібності) [2].
При цьому важливе значення має гранична схильність до споживання.
До другого виду економічної поведінки домогосподарств віднесено ірраціональну поведінку, що ґрунтується під впливом економічної колективної паніки та економічних шоків.
Прикладом цього може бути поведінка населення, спрямована на придбання іноземної валюти у передкризових очікуваннях, або зменшення споживання та нарощення заощаджень без подальшого їхнього інвестування у період кризи тощо. Таким чином, ординарна (звичайна) поведінка домогосподарств в умовах кризи або значних коливань на фінансових ринках, пов’язаних з економічними шоками, спонукає їх до ірраціональної поведінки.
І.Гут розподіляє ірраціональність поведінки споживачів-домашніх господарств на усвідомлену та неусвідомлену [3]. Усвідомлена ірраціональна поведінка має місце коли:
а) споживач робить свій вибір, але розуміє, що для прийняття економічно найвигіднішого рішення, або для продовження пошуків такого рішення йому не вистачить ресурсів – пізнавальних, економічних, ресурсів часу;
б) споживач суб’єктивно сприймає запропонований ринком варіант достатньо вигідним і не має бажання змінювати, аналізувати його чи продовжувати пошуки.
В обох випадках людина приймає емоційне ірраціональне рішення, але розуміє, що воно, можливо, не є оптимальним з економічної точки зору. Тобто усвідомлена ірраціональність – це свідоме ігнорування «економічної правильності». Неусвідомлена ірраціональна поведінка є наслідком нездатності людини чітко визначити, як найкраще досягти бажаного результату і що взагалі може бути кращим результатом споживання. Прояв неусвідомленої ірраціональної поведінки прямо залежить від пізнавальних здібностей людини, до яких можна включити такі складові: рівень інтелекту, рівень освіти, рівень інформованості, досвід [3].
Слід зазначити, що поведінка (першої та другої груп) домогосподарств ґрунтується на сукупності мотивів. Мотив (від лат. мovere) – рухати чи спонукальна причина; мотивувати (від франц. motiver) – наводити причини та докази [4].
Беручи це до уваги, можна визначити мотив як похідну умову у прийнятті рішень щодо інвестування, яка видозмінюється під впливом зовнішніх факторів (через властиві людині обачливість щодо співвідношення доходність/ризикованість та формування резервів грошових коштів), а також внутрішніх факторів (через вікову структуру членів домогосподарства, уподобань, зміни сімейного стану, місця проживання, традицій, очікувань, рівня фінансової компетенції тощо). Тому, економічну сутність мотиваційної передумови інвестування можна визначати як алокацію мотивів, наявність заощаджень та існування механізмів мінімізації впливу зовнішніх і внутрішніх ризиків на фінанси домогосподарств.
О.Аврамовою запропоновано таку типологію заощаджувальної мотивації населення: заощадження, створювані з метою резерву на непередбачений випадок (втрати роботи тощо); заощадження, що формуються з метою придбання дорогих предметів (купівля товарів тривалого користування, будівництво, ремонт нерухомості, транспортних засобів тощо); заощадження, орієнтовані на майбутні потреби домогосподарства та витрати, пов’язані із оздоровленням, лікуванням, проведенням дозвілля, освітою та ін. [5]. Зазначений перелік було доповнено В.Кравченком, Т.Чунихиною, зокрема: 1) відмова від поточного споживання на користь майбутніх витрат, що вимагають значних фінансових коштів (купівля предметів тривалого користування, автомобіля, поліпшення житлових умов, ремонт і т.д.); 2) накопичення певних заощаджень з метою забезпечення непередбачених витрат (тимчасова непрацевлаштованість, медичне лікування); 3) можливість отримання додаткового доходу від вкладення в різні категорії активів, основна мета якої знизити втрати від інфляції і спроба збільшити початкові вкладення; 4) забезпечення певного рівня добробуту при виході на пенсію та ін. [6].
У дослідженні факторів, що впливають на інвестиційні мотиви, С.Барсуковою було виявлено, що відносини з родиною є домінуючими у мережевому просторі [7]. До цього члени домогосподарства беруть активну участь у формуванні переваг щодо придбання певних видів інвестиційних продуктів, а також проведенні маркетингових досліджень. За даними І.Альошиної, маркетинговий аспект домогосподарств включає: структуру домогосподарства, стадію життєвого циклу, процес прийняття рішення, поведінка придбання і споживання домогосподарства [8]. Ці складові можуть враховуватися не лише для оцінки споживчих уподобань, а також для оцінки прийнятності інвестиційних продуктів та відповідно мотивації для заощадження та інвестування.
До факторів, які впливають на прийняття рішення щодо видів і умов інвестування, інвестиційних планів Д.Лібенсон відносить політичний клімат та його зміни в період виборів [9]. За проведеним опитуванням домогосподарств було виявлено, що 12% домогосподарств, віднесених до групи багатих, вважають політичний клімат найбільш суттєвим у інвестуванні. Інші домогосподарства, які брали участь в опитуванні, вважали, що основним фактором є зміни на фондовому ринку та в економічному середовищі. 88% інвестиційних і фінансових менеджерів, опитаних CNNMoney, зазначали про значні коливання на фондовому ринку в періоди дебатів щодо важливих питань у сфері фінансів, зокрема визначення безпечної межі державного боргу, економічної політики тощо [9].
К.Возьний звертає увагу на специфіку національного менталітету українського народу, структуру його соціальної свідомості, соціокультурні поведінкові норми та традиції, особливості системи життєвих цінностей і пріоритетів [10].
Беручи до уваги наведені вище чинники, попередній досвід щодо вкладень домогосподарств на депозитні рахунки банків (як найменш ризиковані на фінансовому ринку), а також принцип обачності, можна зауважити, що реалізація мотивів обмежується існуванням значних ризиків процесу інвестування. Відсутність державних гарантій не спонукає домогосподарства здійснювати інвестиції. Тому інші фінансові важелі стимулювання заощаджень (податки, норми і нормативи у цій сфері) є недостатньо дієвими. Таким чином, роль держави у формуванні мотиваційної складової інвестування домогосподарств полягає у наданні державних гарантій та удосконаленні існуючих і формуванні нових інститутів розвитку, що також будуть підтримкою і запорукою довіри домогосподарств.
При цьому, слід зауважити, що пряме державне гарантування можна здійснювати лише по відношенню до стратегічних для держави інвестиційних продуктів – етичних продуктів (рис. 1).
Рис. 1. Види етичного інвестиційного продукту
Джерело: складено автором.
Опосередковане державне гарантування може здійснюватися через формування державного фонду гарантування повернення та доходності інвестиційних ресурсів. Платниками внесків такого фонду можуть бути суб’єкти інституційних секторів економіки, які формують інвестиційні продукти та цілісні програми на ринку інвестицій. Ринок інвестицій нами визначається як система економічних і правових відносин, пов’язаних з купівлею та продажем інвестиційного продукту. Таким чином, мотиваційна складова може бути активізована через зниження ризиків втрати інвестиційних ресурсів домогосподарств.
Зарубіжні автори досліджують питання інвестування на рівні населення через формування стратегії домогосподарств, що, за їхнім обґрунтуванням, базується на сформованій мотивації, позитивних чи негативних наслідках діяльності фінансових агентів та суспільних традиціях і сформованих під впливом реклами уподобань. Концептуальні підходи до створення «побутової стратегії» розроблялися у країнах Латинської Америки, Африки [11]. Зважаючи на те, що зазначений концептуальний підхід неоднозначно сприймається зарубіжними науковцями, а також відсутністю позитивних результатів від його практичного використання, пропонувати його для вітчизняних домогосподарств є дещо передчасним.
Проведені дослідження соціального несприйняття (відторгнення) показали існування високого рівня недовіри до оточуючого їх соціуму (найбільший він для домогосподарств з найнижчим рівнем споживання). Відповідно до регіональної доповіді щодо людського розвитку найбільш високий рівень недовіри був зареєстрований у Сербії (80%) і в Республіці Молдова (73%), в той час як громадяни України і Казахстану проявляють більше довіри. З іншого боку, люди по всьому регіону заявили високий рівень довіри до знайомих і представників свого соціального середовища, що вказує на тенденції до інвестування людей в їх приватні кола спілкування [12].
Під впливом цього домогосподарства приймають рішення про інвестування. Мотиваційна складова процесу, починаючи з формування заощаджень та завершуючи здійсненням придбання на ринку інвестицій, має підлягати певним оцінкам. На успішність інвестування впливає рівень фінансової освіти членів домогосподарств, оскільки більш освідченні менше припускаються помилок, що зменшує рівень ризиків втрат та збільшує результативність інвестування. Позитивний досвід інвестування дає впевненість у прийнятті фінансових рішень та збільшує обсяг інвестиційних ресурсів.
Зокрема, окремими авторами було виявлено, що бідніші і менш освічені домогосподарства, швидше за все, роблять помилки, ніж багаті і освіченіші домогосподарства. Ця модель підсилює інтерпретації про нестандартну поведінку та нестандартні переваги. При цьому, деякі помилки можуть виникнути в результаті зусиль, щоб уникнути інших. Такий тип домогосподарств, як правило, мало інвестують, швидше за все, через те щоб не брати участь в придбанні ризикованих цінних паперів та інших активів. Інші домогосподарства, бажаючи делегувати фінансові рішення професіоналам, можуть сплачувати високі збори. Тому, поведінка «типового» домогосподарства є більш цікавою для інших агентів ринку інвестицій, що має враховуватися в процесі планування випуску інвестиційних продуктів тощо.
Н.Спатафорі зробив висновки, що у посткризовий період фінансовими установами призупинено випуск нових продуктів та впровадження заходів із підвищення якості вже існуючих [13].
У кризовий та посткризовий періоди для активізації фінансових потоків та відновлення рівноваги фінансування економічної системи має посилюватися роль держави, зокрема у сфері сприяння виконанню стратегічних та суспільно необхідних інвестиційних проектів для диверсифікації та структурної перебудови, покращення екології, розвитку регіонів тощо.
Дж.Фішер визначає, що важливим мотивом є можливість домогосподарств вести власний (сімейний) бізнес. Це спонукає в період його зростання більше заощаджувати та спрямовувати інвестиційний капітал на розвиток [14]. Теорія інвестиційної динаміки, розроблена Дж.Фішером, ґрунтується на виробничих факторах посилення мотивації та їхнього впливу на продуктивність праці, збільшення заощаджень через зменшення рівня споживання, придбання комерційної нерухомості тощо. Зменшення споживання на офіційному ринку споживчих товарів компенсується товарами власного виробництва. Тому, сімейний бізнес виконує роль виробництва товарів для власної потреби та для споживчого ринку, що робить мотиваційну складову інвестування для таких домогосподарств більш стійкою [14].
Висновки.
Таким чином, рушійною силою заощаджувального процесу на рівні домогосподарств є мотиви формування заощаджень, які не є випадковим наслідком перевищення доходів над витратами, що спонукають до інвестування. Очевидно, що домогосподарства у прийнятті рішення про інвестування керуються різними мотивами (або групою споріднених мотивів) залежно від вікової структури домогосподарства, місця проживання, матеріального становища, освітнього і культурного рівня, традицій соціуму, наявності професійної освіти або навичок в інвестуванні, наявності сімейного бізнесу, що потребує інвестування, рівня громадської свідомості тощо.
Такі та інші мотиви позначаються на економічній і фінансовій поведінці домогосподарств, на формуванні заощаджень та нагромадженні капіталу, утворенні на ринку інвестиційного потенціалу, що реалізується в інвестиційні продукти ринку.
Залежно від мотиваційної складової і групи мотивів домогосподарства обирають відповідні інвестиційні продукти. Той чи інший мотив (залежно від сили його впливу) може спонукати домогосподарства до прискорення накопичення інвестиційних ресурсів шляхом залучення ресурсів у інших домогосподарств, фінансових установ (середньострокові та довгострокові кредити банків) тощо.
Запропонована класифікація видів економічної поведінки домогосподарств за критерієм сприйняття змін надасть можливість суб’єктам інших інституційних секторів економіки – агентам ринку інвестицій формувати власні стратегії залучення фінансових ресурсів, а також відповідні стратегічні і тактичні фінансові плани.
Література.
1. Becker G. The Economic Approach to Human Behavior / G.Becker // University of Chicago Press, 1978. – Р. 320.
2. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М.Кейнс : пер. с англ. – М. : Экономика, 1978. – 496 с.
3. Гут І.О. Ірраціональність поведінки домашніх господарств як споживачів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук ; спец. 08.01.01 «Економічна теорія» / І.О.Гут. – Дніпропетровськ, 2004. – 19 с.
4. Словарь иностранных слов. Словотолкователь / сост. Бурдон и Михельсон. – С.-Петербург ; М. : б/и, 1880. – 854 с.
5. Аврамова Е.М. Сбережения населения: перспективы частного инвестирования / Е.М.Аврамова, Л.Н.Овчарова // Социологические исследования. – 1998. – №1. – С.62–67.
6. Кравченко В. В. Основные направления инвестиционной деятельности домохозяйств в национальной экономике / В.В. Кравченко, Т.С. Чунихина // Економічний простір. – №16. – 2008. – С. 27–32.
7. Барсукова С.Ю. Нерыночные обмены между домохозяйствами: теория и практика реципрокности. Препринт WP4/2004/02. – М. : ГУ ВШЭ, 2004. – 52с.
8. Алешина И.В. Поведение потребителей : уч. пособ. / И.В. Альошина. – М. : ФАИР–ПРЕСС, 2000. – 384 с.
9. Liebenson D. What Factors are Influencing Affluent Households' Investment Plans? / D.Liebenson. – 2012. [Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://www.millionairecorner.com/article/what-factors-are-influencing-affluent-house holds-investment-plans>.
10. Возьний К.З. Економічна поведінка людини та її ментальні мотиви / К.З.Возьний // Економічна теорія та історія економічної думки. – 2008. – № 5(95). – С. 3–15.
11. Household Strategies: their conceptual relevance and analytical scope in social research / Claire Wallace, Institute for Advanced Studies, Vienna Forthcoming in “Sociology”. [Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://www.hwf.at/downloads/ open_area/publications/forum_publications_03.pdf>.
12. От трансформации – к обществу для всех. Региональный доклад о человеческом развитии / Б.Анджелкович, А.Иванов, Ш.Марни, Д.Михайлов, С.Милшер и др. ; Региональное бюро ПРООН по странам Европы и СНГ. – Братислава, 2011. – 144 с.
13. Spatafora N. New Products, More Value Can Advance Economic Take-Off // IMF Institute for Capacity Development. – 2013 (March 4). [Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://www.imf.org/external/pubs/ft/survey/so/2013/POL030413A. htm>.
14. Fisher J. Why Does Household Investment Lead Business Investment Over the Business Cycle? / J. Fisher // Journal of Political Economy. – 2007. – Vol. 115. – Р. 141-168.
References
1. Becker G. (1978), The Economic Approach to Human Behavior, University of Chicago Press, Chicago, USA.
2. Kejns Dzh.M. (1978), Obshhaja teorija zanjatosti, procenta i deneg [The General Theory of Employment, Interest and Money], Jekonomika, Moscow, Russia.
3. Hut I.O. (2004), “Irrationality behavior of households as consumers”, Ph.D. Thesis, Economic theory, Universytet ekonomiky ta prava, Dnipropetrovs'k, Ukraine.
4. Burdon and Mihel'son, (1880), Slovar' inostrannyh slov. Slovotolkovatel' [Dictionary of foreign words. Slovotolkovatel], b/i, S.-Peterburg, Russia.
5. Avramova E.M. (1998), “Household savings: prospects of private investment”, Sociologicheskie issledovanija, vol. 1, pp. 62–67.
6. Kravchenko V. V. (2008), The main directions of investment activity of households in the national economy, Ekonomichnyj prostir, vol. 16, pp. 27–32.
7. Barsukova S.Ju. (2004), Nerynochnye obmeny mezhdu domohozjajstvami: teorija i praktika reciproknosti [Non-market exchanges between households: theory and practice of reciprocity], GU VShJe, Moscow, Russia.
8. Aleshina I.V. (2000), Povedenie potrebitelej : uch. posob. [Consumer behavior: Account. benefits.], FAIR–PRESS, Moscow, Russia.
9. Millionairecorner (2012), “What Factors are Influencing Affluent Households' Investment Plans?”, available at: http://www.millionairecorner.com/article/what-factors-are-influencing-affluent-house holds-investment-plan, (Accessed 15 January 2015).
10. Voz'nyj K.Z. (2008), “Economic behavior of man and his mental motives”, Ekonomichna teoriia ta istoriia ekonomichnoi dumky, vol. 5(95), pp. 3–15.
11. Households, Work and Flexibility (2014), “Household Strategies: their conceptual relevance and analytical scope in social research”, available at: http://www.hwf.at/downloads/ open_area/publications/forum_publications_03.pdf, (Accessed 15 January 2015).
12. B.Andzhelkovich, A.Ivanov, Sh.Marni and D.Mihajlov (2011), Ot transformacii – k obshhestvu dlja vseh. Regional'nyj doklad o chelovecheskom razvitii [By transformation - a society for all. Regional Human Development Report], Regional'noe bjuro PROON po stranam Evropy i SNG, Bratislava, Slovakija.
13. IMF Institute for Capacity Development (2013), “New Products, More Value Can Advance Economic Take-Off”, available at: http://www.imf.org/external/pubs/ft/survey/so/2013/POL030413A. htm, (Accessed 15 January 2015).
14. Fisher J. (2007), “Why Does Household Investment Lead Business Investment Over the Business Cycle?”, Journal of Political Economy, Vol. 115. – Р. 141-168.
Стаття надійшла до редакції 19.01.2015 р.
ТОВ "ДКС Центр"