УДК 330.3:665.3(477)
І. С. Сарафонова,
аспірантка, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
I. S. Sarafonova,
postgraduate, Vinnitsia National Agrarian University, Vinnitsa
IMPROVEMENT OF MECHANISM OF EXPORT POTENTIAL REGULATION OF FAT-AND-OIL SUB-COMPLEX ENTERPRISES
В статті визначаються основні складові механізму регулювання експортного потенціалу підприємств олійно-жирового підкомплексу. Запропонована концепція механізму регулювання підприємств олійно-жирового підкомплексу, яка передбачає три напрями, реалізація яких дозволить підвищити ефективність експорту олійно-жирового підкомплексу. Запропоновані напрями передбачають удосконалення інформаційного забезпечення експортної діяльності підприємств за рахунок створення спеціалізованої інституції, нормативно-правового удосконалення експорту, а також покращення інфраструктурно-логістичного забезпечення експорту.
The paper identifies key elements of mechanism of export potential regulation of fat-and-oil sub-complex enterprises. Proposed concept of mechanism of export potential regulation of fat-and-oil sub-complex enterprises involves three directions, the implementation of which will improve the export sector in oil and fat. These directions include improvement of informational support of export activities by creating special institution, improvementof legal aspect of exports, and improvement infrastructure and logistics support of export.
Ключові слова: експорт, експортний потенціал, олійно-жировий підкомплекс, інформаційне забезпечення, інфраструктура.
Keywords: export, export potential, oil and grease subcomplex, information, infrastructure.
Постановка проблеми. Одним із пріоритетних напрямів розвитку економічних відносин України є активізація взаємовигідної зовнішньоекономічної діяльності з іншими країнами світу на основі використання вітчизняного експортного потенціалу. Адже саме експортний потенціал відображає рівень розвитку економіки та слугує визначником рівня її інтеграції в світове економічне співтовариство. Суттєва роль у зростанні експортного потенціалу належить вітчизняному аграрному сектору економіки, а саме олійно-жировому підкомплексу, оскільки він володіє значними виробничими та інфраструктурними можливостями для нарощення рівня експорту.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визначенню сутності експортного потенціалу присвячено досить багато публікацій. Зокрема Кобзєва К.В. пропонує розглядати експортний потенціал підприємства як інтегровану сукупність активів підприємства, які використовуються для здійснення міжнародної економічної діяльності і забезпечують конкурентоспроможність підприємства на зовнішньому ринку [1]. Дем’яненко Б.С. вважає, що експортний потенціал необхідно розглядати в системі економічного потенціалу експортно орієнтованого підприємства як невід’ємну частину, що відображається в обсягах постачання на експорт конкурентоспроможної продукції, послуг [2]. На думку Т. Мельник , експортний потенціал є самостійною підсистемою ЗЕД країни, місією якої є забезпечення конкурентних переваг національної продукції та збільшення її присутності на зовнішніх ринках [3]. Ми вважаємо, що дослідження експортного потенціалу підприємств олійно-жирового підкомплексу потребує додаткового вивчення, оскільки необхідно з’ясувати особливості формування конкурентоспроможного експорту продукції, що продукується підприємствами саме цієї галузі.
Мета статті. Метою даного дослідження є визначення та формулювання основних заходів, що сприятимуть вдосконаленню механізму регулювання експортного потенціалу підприємств олійно-жирового підкомплексу.
Виклад основного матеріалу. Механізм регулювання експортного потенціалу підприємств олійно-жирового підкомплексу буде визначатися рівнем розвитку внутрішнього потенціалу підприємства, ступенем державної підтримки та стимулювання експортного потенціалу, а також зовнішніми торговельними умовами.
Таким чином, вдосконалення механізму регулювання експортного потенціалу підприємств потребує розробки відповідної концепції, яка б забезпечувала за рахунок підвищення потенціалу внутрішнього середовища зростання потенціалу експортного, а також враховувала можливий потенціал державної підтримки та стимулювання експорту галузі. Наші дослідження дозволили сформувати основні положення такої концепції. Отже, вдосконалення механізму регулювання експортного потенціалу олійно-жирового підкомплексу має бути спрямованим на забезпечення зростання експорту олійних культур та продуктів їх переробки за рахунок підвищення ефективності діяльності всіх суб’єктів олійно-жирового підкомплексу за умови забезпечення продовольчої, екологічної та енергетичної безпеки України (рис. 1). Розробка концепції регулювання експортного потенціалу олійно-жирового підкомплексу має орієнтуватися на світовий ринок готових продуктів, а не на сировину, оскільки це забезпечить високий рівень конкурентоспроможності галузі, її ефективність та прибутковість. Нами встановлено, що цього можна досягти за допомогою інноваційного, інвестиційного, фінансового, кредитного, логістичного, фіскального, маркетингового, нормативно-правового, інформаційного механізмів. Вважаємо, що необхідно інтенсифікувати обсяги експорту в країни Європи, Північної Африки, Близького Сходу, Індію, Китай, оскільки ці країни є найбільшими споживачами рослинних олій.
Рис. 1. Структура концепції вдосконалення механізму регулювання експортного потенціалу підприємств олійно-жирового підкомплексу
* Розроблено автором
Вважаємо, що необхідно інтенсифікувати обсяги експорту в країни Європи, Північної Африки, Близького Сходу, Індію, Китай, оскільки ці країни є найбільшими споживачами рослинних олій. Для вдосконалення регулювання експортного потенціалу ми окреслили три основні напрями, реалізація яких дозволить підвищити ефективність експорту олійно-жирового підкомплексу.
Перший напрям направлений на удосконалення інформаційного забезпечення експортної діяльності. Процес регулювання експортного потенціалу галузі потребує побудови відповідної системи інформаційно-консультаційного забезпечення діяльності експортерів та виробників олійних культур та продуктів їх переробки. Адже без своєчасної, точної та достовірної інформації про стан цін, попиту та пропозиції на світових ринках підприємства, що здійснюють експортні операції, будуть не в змозі будувати довгострокові стратегії свого розвитку. Ми вважаємо, що для надання такої інформації потрібно створити на базі Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економічного розвитку та торгівлі спеціалізовану інституцію – Інформаційно-координаційну раду з експорту олійних культур та продуктів їх переробки. Основними завданнями, на вирішення яких буде спрямовуватись діяльність Інформаційно-координаційної ради, будуть наступні:
1) надання інформаційних послуг для виробників та експортерів олійних культур та продуктів їх переробки;
2) розробка проектів нормативних документів, в тому числі і законопроектів, які б сприяли підвищенню експортного потенціалу олійно-жирового підкомплексу.
Для здійснення останнього завдання необхідна співпраця Інформаційно-координаційної ради з відповідними комітетами Верховної Ради України.
Передбачається, що Інформаційно-координаційна ради виконуватиме такі функції:
1)розробка проектів державних програм (доктрин, стратегій) розвитку олійно-жирового підкомплексу;
2)розробка проектів державних програм (доктрин, стратегій) підвищення експортного потенціалу олійно-жирового підкомплексу;
3)допомога в налагодження ділових зв’язків між виробниками олійних культур та продуктів їх переробки та головними експортерами;
4)надання інформаційних послуг для іноземних компаній-покупців олійних культур та продуктів їх переробки;
5)підготовка кадрів – спеціалістів із зовнішньо-торгівельних операцій для основних експортерів олійних культур та продуктів їх переробки;
6)організація та проведення конференцій, семінарів, виставок, ярмарок із залученням вітчизняних та іноземних суб’єктів ринку олійних культур та продуктів їх переробки;
7)надання пропозицій Міністерству аграрної політики та продовольства України щодо розвитку підприємств, які займаються селекцією та насінництвом олійних культур;
8)розробка заходів та рекомендацій для Міністерства економічного розвитку та торгівлі і Антимонопольного комітету України щодо усунення надмірної монополізації та розвитку конкуренції на ринку олійних культур та продуктів їх переробки;
9)моніторинг динаміки цін, кон’юнктури на світових ринках олійно-жирової продуктів;
10) створення бази даних тендерів, що проводяться урядами інших країн;
11) моніторинг стану попиту та пропозиції на олійні культури та продукти їх переробки на провідних товарних біржах світу;
12) розробка рекомендацій для Міністерства економічного розвитку та торгівлі щодо розвитку організованого біржового ринку олійних культур в Україні.
Для того, щоб Інформаційно-координаційна рада змогла успішно виконувати свої функції необхідно розробити її організаційну структуру. Організаційна структура має відповідати наступним вимогам:
1)економічності (витрати на утримання структури мають бути мінімальними);
2)відсутності дублювання та паралелізму в роботі (функції кожного підрозділу мають бути чітко окресленими, щоб не допускати дублювання робіт різними відділами та службами);
3)забезпечувати виконання завдань ради та бути незалежною від інших осіб;
4)надійності (гарантувати достовірність та надійність висхідної та низхідної інформації між підрозділами);
5)наукової обґрунтованості (відповідати всім вимогам теорії менеджменту);
6) ієрархічності (мати чітко визначений ступінь підпорядкованості одних підрозділів іншим);
7)високої професійності кадрів.
Пропонується, що очолювати Інформаційно-координаційну раду з експорту олійних культур та продуктів їх переробки буде директор, кандидатура якого призначається Міністром аграрної політики та продовольства України за погодженням з Міністром економічного розвитку та торгівлі. Для оптимізації впливу обох міністерств на діяльність установи пропонується визначити найвищим органом Інформаційно-координаційної ради Колегію ради, до складу якої входитимуть керівники головних відділів (рис. 2). До роботи в Інформаційно-координаційній раді доцільно залучати провідних експертів, що спеціалізуються на маркетингових дослідженнях та мають досвід роботи на підприємствах олійно-жирового підкомплексу, в міністерствах, в міжнародних компаніях.
На нашу думку, відділ надання послуг суб’єктам на ринку олійно-жирових продуктів та відділ навчання та підвищення кваліфікації свою роботу мають здійснювати на комерційній основі, таким чином, зменшиться навантаження на державний бюджет і Інформаційно-координаційна рада зможе залучати кошти на розвиток свої діяльності. Окрім того додаткові кошти можна отримати в якості добровільних внесків від учасників конференцій, виставок, семінарів.
Рис. 2. Проект організаційної структури Інформаційно-координаційної ради з експорту олійних культур та продуктів їх переробки
* Розроблено автором
Для виконання поставлених завдань та функцій Інформаційно-координаційна рада повинна налагодити інформаційні зв’язки не тільки з вітчизняними інститутами, а й міжнародними, серед яких важливими є: GAFTA (Міжнародна асоціація торгівлі зерновими та кормами), FOSFA (Федерація асоціацій торгівлі олійними, насінням олійних культур та жирами) та ін. (рис. 3). Надходження інформації про обсяги попиту та пропозиції, а також про котирування цін на основні олійні культури та олійні продукти з найбільших бірж світу забезпечить учасникам ринку прийняття управлінських рішень щодо часу та обсягів збуту продукції.
Рис. 3. Інформаційні зв’язки Інформаційно-координаційної ради з експорту олійних культур та продуктів їх переробки
* Розроблено автором
Таким чином, дані з Торговельної біржі Чикаго (СВОТ), Чикагської товарної біржі (СМЕ), Роттердамської біржі (CIF), Будапештської товарної біржі (BCE), Континентальної товарної біржі (CCEX, Канада), Товарної біржі Чанчжоу (CZCE, Китай), Французької міжнародної біржі ф’ючерсів та опціонів (MATIF), Союзу палат торгівлі, промисловості, морської торгівлі і товарних бірж Туреччини (TOBB) та інших товарних бірж світу дозволять українським виробникам та експортерам олійних культур та олій вчасно реагувати на зміни в тенденціях розвитку світового організованого біржового ринку.
Висновки. Таким чином, тісна співпраця Інформаційно-координаційної ради із об’єднаннями українських виробників олійних культур та продуктів їх переробки стане передумовою підвищення експортного потенціалу підприємств олійно-жирового підкомплексу, оскільки сприятиме швидкому отриманню інформації про основні проблеми та перешкоди в здійсненні експортних операцій.
Для підвищення якості наданих послуг та поліпшення взаємодії з експортерами та виробниками олійних культур та продуктів їх переробки роботу Інформаційно-координаційної ради слід здійснювати за принципом «єдиного вікна», відповідно до якого буде забезпечуватися комплексне надання інформації та рекомендацій.
Отже, Інформаційно-координаційна рада зможе надати підприємствам олійно-жирового підкомплексу додаткові можливості для здійснення експортної діяльності та зростання конкурентних переваг. На рівні підприємств отримана інформація може слугувати для побудови внутрішньої інформаційної системи.
Література:
1. Кобзєва К.В. Експортний потенціал підприємства: сутність і особливості формування / К.В. Кобзєва // Проблеми економіки. – 2013. – №4. – С. 281-285.
2. Демьяненко Б.С. Экспортной потенциал предприятий аграрно-промышленного комплекса Украины [Електронний ресурс] / Б.С. Демьяненко Б.С. // Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013
3. Мельник Т. Експортний потенціал України: методологія оцінки та аналіз / Т. Мельник // Міжнародна економічна політика. – 2008. – Вип. 1-2. – С.241-271.
References:
1. Kobzieva, K.V. (2013), “Export potential of the enterprises: the nature and characteristics of the formation”, Problemy ekonomiky, vol. 4, pp. 281-285.
2. Demianenko, B.S. “Export potential of agribusiness of Ukraine” [Online], available at: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013 (Accessed 17 Dec 2014).
3. Melnyk, T. (2008), “The export potential of Ukraine: methodology of estimation and analysis”, Mizhnarodna ekonomichna polityka, vol. 1-2, pp.241-271.
Стаття надійшла до редакції 18.12.2014 р.
ТОВ "ДКС Центр"