УДК 658.012.1

 

Г. М. Терен,

аспірант, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

 

ДО ПИТАННЯ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Galina Teren,

postgraduate, Chernivtsi National University named Yuri Fedkovich, Chernivtsi

 

TO THE QUESTION OF FACTORIAL ANALYSIS OF THE ENTERPRISE LIQUIDITY

 

У статті розкривається методика факторного аналізу коефіцієнта загальної ліквідності, яка може використовуватися для коефіцієнта швидкої та абсолютної ліквідності. Основою дослідження стала факторна модель коефіцієнта загальної ліквідності, яка відображає його залежність від величини грошових потоків; від обсягів реалізації продукції; від обсягів виробництва; від  динаміки витрат виробництва; від величини отриманих (погашених) короткострокових кредитів банку; від динаміки розрахунків з постачальниками (підрядниками), працівниками та бюджетом. Для реалізації запропонованої методики використано інтегральний спосіб та спосіб пропорційного поділу.

Наведений алгоритм дає можливість дослідити причини зміни коефіцієнта загальної ліквідності в результаті діяльності підприємства. Це уможливлює виявлення резервів зростання ліквідності та  розробку варіантів раціональних управлінських рішень для їх реалізації.

 

The methods of factorial analysis of the general liquidity coefficient which may be used for the coefficient of rapid and absolute liquidity are discovered in this article. The basis of the investigation became the factorial model of the general liquidity coefficient, which depicts its dependence from the quantity of the currency flow; from the volume of products merchandise; from the production volume; from the dynamics of production expenses; from the volume of received (cancelled) short-term bank loans; from the dynamics of payments with suppliers (contractors), employees and budget. For realization of the offered methodics, the integral way and way of proportional division were used.

The offered algorithm gives the opportunity to investigate the reasons of changes of the coefficient of the general liquidity as the result of enterprise activity. This allows to reveal the backlogs of the liquidity increase and the development of the variants of the rational management decisions for its realization.

 

Ключові слова: коефіцієнт загальної ліквідності, фактори, вплив, аналіз, алгоритм, спосіб пропорційного поділу.

 

Key words:  coefficient of the general liquidity, factors, influence, analysis, algorithm, the way of proportional division.

 

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання виважені і науково-обґрунтовані управлінські рішення приймаються на основі аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання. Фінансовий стан підприємства – це основа його конкурентоспроможності, відображає реальні та потенційні можливості підприємства, які формуються в процесі виробничої, комерційної, фінансової та інвестиційної діяльності, здатність до самофінансування, характеризує рівень забезпеченості фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування і розвитку підприємства у довгостроковій перспективі, доцільність їх розміщення та ефективність використання; визначає фінансові взаємовідносини з іншими юридичними та фізичними особами, здатність підприємства функціонувати в зовнішньому середовищі, його потенціал у діловому співробітництві, дозволяє оцінити інвестиційну привабливість, визначити позицію підприємства у вітчизняних та інших рейтингах [1, с. 118]. Одним із ключових параметрів оцінки фінансового стану підприємства є ліквідність. Для отримання інформації, необхідної і достатньої для прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень, критерієм яких є ліквідність підприємства, необхідно здійснити оцінку показників ліквідності та провести їх факторний аналіз.

Існуючі методики факторного аналізу ліквідності містять алгоритми розрахунку зміни коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок факторів, які є комплексними, і у свою чергу залежать від факторів нижчого порядку, що знижує якість аналізу. Це дотепер залишається поза увагою науковців, у той час, коли деталізація комплексних факторів і факторний аналіз на її основі є передумовою виявлення першопричин зміни коефіцієнта загальної ліквідності та інформаційним забезпеченням обґрунтування раціональних управлінських рішень у сфері управління ліквідністю підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методику факторного аналізу ліквідності у своїх працях розглядали: Г. В. Савицька [2], Л. А. Лахтіонова [3], Р. О. Костирко [4], Н. М. Притуляк [5], С. Нестерова, М. Стегней, В. Сідун [6]. Науковці шляхом перетворення факторних моделей коефіцієнтів ліквідності пропонують досліджувати вплив на зміну ліквідності таких факторів як питома вага оборотних активів у загальній їх величині;  частка позикових коштів, залучених на короткостроковій основі, у загальній їх величині;  ресурсовіддача;  коефіцієнт закріплення оборотних активів;  рентабельність продажу; рентабельність оборотних активів; вартість оборотних активів на 1 грн прибутку.

Завдання статті: обґрунтувати алгоритм розрахунку впливу факторів третього порядку на зміну коефіцієнта загальної ліквідності .

Виклад основного матеріалу. Ліквідність підприємства – це його здатність покривати боргові зобов’язання,  фінансувати нормальний хід господарської діяльності, яка забезпечується ліквідністю активів та фінансовою гнучкістю підприємства, тобто «… здатністю залучати грошові кошти з різних джерел, збільшувати власний капітал, продавати і переміщувати активи і регулювати рівень і напрямки діяльності, так щоб вони відповідали обставинам, що змінилися [7, с. 421] ». Достатній рівень ліквідності підприємства є запорукою незалежності та свободи дій суб’єкта господарювання; уможливлює зміни пріоритетних напрямів діяльності та адаптацію до зовнішнього середовища, додаткове залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел, є передумовою фінансової стабільності та зниження ризику втрати фінансової стійкості.

Згідно найпоширеніших методик для оцінки ліквідності підприємства використовуються коефіцієнти загальної, швидкої та абсолютної ліквідності [2; 3; 4].

Коефіцієнт загальної ліквідності (1) відображає вартість оборотних активів, що припадає на одну гривню поточних зобов’язань.

 

,            (1)

 

де  - коефіцієнт загальної ліквідності,  - оборотні активи,  - поточні зобов’язання.

 

Рис. 1. Факторна модель коефіцієнта загальної ліквідності

 

Для проведення факторного аналізу коефіцієнта загальної ліквідності необхідно:

1. обґрунтувати факторну модель коефіцієнта загальної ліквідності (рис. 1), яка б забезпечила систематизацію факторів першого, другого і третього порядку;

2. розрахувати вплив виділених факторів за чітко визначеним алгоритмом.

У науковій літературі [2; 3; 4] при побудові факторної моделі коефіцієнта загальної ліквідності виділяють фактори першого  і другого порядку. До факторів першого порядку належать оборотні активи та поточні зобов’язання, до факторів другого порядку - грошові кошти; дебіторська заборгованість; готова продукція; незавершене виробництво; виробничі запаси; інші оборотні активи;  короткострокові кредити банків; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці, зі страхування, з бюджетом; інші поточні зобов’язання.

У ході дослідження, деталізувавши фактори другого порядку, нами виділено фактори третього порядку (рис.1): залишок грошових коштів на початок періоду; потоки грошових коштів; залишок дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на початок періоду; обсяг продажу; надходження платежів та інші види розрахунків з покупцями; залишок готової продукції на початок періоду; обсяг виробництва; обсяг продажу та інше вибуття готової продукції в облікових цінах; залишок незавершеного виробництва на початок періоду; витрати виробництва; фактична собівартість завершеної виробництвом продукції; залишок виробничих запасів на початок періоду; вартість виробничих запасів, що надійшли на підприємство; вартість витрачених виробничих запасів; залишок непогашених короткострокових кредитів банків на початок періоду; сума отриманих короткострокових кредитів; розмір погашених короткострокових кредитів за період; залишок заборгованості перед постачальниками і підрядниками на початок періоду; сума зобов’язань за  отримані товари і послуги від постачальників за період; обсяг оплачених рахунків постачальників (інші види розрахунків); залишок заборгованості з оплати праці на початок періоду; розмір нарахованої заробітної плати (витрат на оплату праці); сума виплаченої заробітної плати; залишок заборгованості з загальнообов’язкового страхування на початок періоду; сума нарахованих страхових внесків (витрат на соціальне страхування); розмір погашених страхових внесків; залишок заборгованості перед бюджетом на  початок періоду; розмір нарахованих податків і обов’язкових платежів; сума сплачених (погашених) платежів до бюджету.

При розрахунку впливу факторів першого порядку пропонуємо використовувати інтегральний метод, так як даний метод є об’єктивним (результат розкладання впливу факторів на результативний показник за даним методом не залежить від дотримання послідовності їх заміни). Наведемо алгоритм розрахунку зміни коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок зміни оборотних активів (2) і  поточних зобов’язань (3):

 

                                            (2)

 

. (3)

 

Деталізувавши фактори першого порядку (модель (4) і (5)), отримаємо модель (6), яка відображає залежність коефіцієнта загальної ліквідності від факторів другого порядку.

 

,                        (4)

 

де  - оборотні активи,    - грошові кошти,  - дебіторська заборгованість, - готова продукція, - незавершене виробництво,   – виробничі запаси,  – інші оборотні активи.

 

,

 

де  - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги,  - дебіторська заборгованість за розрахунками.

 

,          (5)

 

де- поточні зобов’язання,  - короткострокові кредити банків, - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці,  - поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування;  - поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом;  - інші поточні зобов’язання.

 

         (6)

 

Зміну коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок факторів другого порядку розраховують користуючись способом пропорційного ділення. Для цього частку кожної статті оборотних активів і поточних зобов’язань у загальній зміні їхньої суми потрібно помножити на приріст коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок оборотних активів і поточних зобов’язань відповідно [2, с. 610].

Наприклад, зміна коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок зміни залишку грошових коштів дорівнює добутку питомої ваги зміни грошових коштів у складі зміни оборотних активів і зміни коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок зміни оборотних активів:

 

 

Щоб отримати інформацію про те, як вплинула зміна решти факторів другого порядку на зміну коефіцієнта загальної ліквідності необхідно здійснити аналогічні розрахунки по  кожному з елементів оборотних активів і поточних зобов’язань.

Для відображення взаємозв’язку факторів другого і третього порядку, використовуючи балансовий спосіб, побудуємо адитивні моделі факторів другого порядку (формули (7)-(16)).

 

,      (7)

 

,                                                               (8)

 

де  - обсяг продажу у цінах реалізації, - надходження платежів від покупців, інші види розрахунків з покупцями.

 

,                                            (9)

 

де - обсяг виробництва продукції, - обсяг продажу готової продукції у облікових цінах,  - інші вибуття готової продукції.

 

,                                                                    (10)

 

де - виробничі витрати,  - фактична виробнича собівартість завершеної виробництвом продукції.

 

                               (11)

 

                                                   (12)

 

                                                    (13)

 

,           (14)

 

де - заробітна плата.

 

   ,                                                    (15)

 

де - внески на загальнообов’язкове соціальне страхування.

 

  ,                                                             (16)

 

де - обов’язкові платежі до бюджету.

Для розрахунку зміни коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок виділених факторів третього порядку пропонуємо використовувати спосіб пропорційного ділення (таблиця 1).

 

Таблиця 1.

Алгоритм розрахунку впливу факторів третього порядку на зміну коефіцієнта загальної ліквідності

 

Наведений алгоритм дає можливість дослідити причини зміни коефіцієнта загальної ліквідності в результаті діяльності підприємства. Це уможливлює виявлення резервів оптимізації ліквідності підприємства та  розробку управлінських рішень для їх реалізації.

Висновки. Ліквідність підприємства як характеристика фінансового стану залежить від результатів попередньої діяльності. Наведена методика аналізу забезпечить можливість вимірювання впливу зміни показників діяльності підприємства на зміну ліквідності.

 

Література:

1. Ковальчук Т. М., Вергун А. І. Теоретико-методологічні засади аналізу фінансового стану підприємства за стадіями життєвого циклу / Т. М. Ковальчук, А. І. Вергун // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наукових праць. Вип. 669-671.Економіка. – Чернівці: Чернівецький національний. університет, 2013. – С. 116-122.

2. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: учебное пособие. / Г. В. Савицкая. – 6-е изд., стер. – Мн.: Новое знание, 2006. – 652 с.

3. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: навч. посіб. / Л. А. Лахтіонова. – К.: КНЕУ, 2005. – 365 с.

4. Костирко Р. О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. / Р. О. Костирко – Х.: Фактор, 2007. – 784 с.

5. Притуляк Н. М. Застосування факторних методів аналізу в дослідженні показників ліквідності / Н. М. Притуляк // Фінанси, облік і аудит : зб. наук. праць / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана" ; відп. ред. А. М. Мороз. – К. : КНЕУ, 2008. – Вип. № 12. – С. 118-126

6. Несторова С., Стегней М., Сідун В. Адаптація аналізу ліквідності та платоспроможності до сучасних умов господарювання / С. Несторова , М. Стегней, В. Сідун // Економічний аналіз. – 2011 рік. Випуск 8. Частина 2. - с. 279- 282.

7. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация: Пер. с. англ./ Науч. ред. перевода чл.-кор. РАН И. И. Елисеева; Гл. редактор серии проф. Я. В. Соколов. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 624с

 

References.

1. Koval'chuk, T. M. and Verhun, A. I. (2013), “Theoretical and methodological principles of financial analysis for the enterprise life cycle”, Naukovyj visnyk Chernivets'koho natsional'noho universytetu: Zbirnyk naukovykh prats'. Ekonomika, vol. 669-671, pp. 116-122.

2. Savickaja, G. V. (2006), Analiz hozjajstvennoj dejatel'nosti predprijatij APK [Business analysis of agricultural enterprises], Novoe znanie, Mins'k, Bilorusiia.

3. Lakhtionova, L. A. (2005), Finansovyj analiz sil's'kohospodars'kykh pidpryiemstv [Financial analysis of agricultural enterprises], KNEU, Kyiv, Ukraina.

4. Kostyrko, R. O. (2007), Finansovyj analiz [Financial аnalysis], Faktor, Kharkiv, Ukraina.

5. Prytuliak, N. M. (2008), “The use of factor analysis methods in the study of liquidity”, Finansy, oblik i audyt : zb. nauk. prats', vol. 12, pp. 118-126.

6. Nestorova, S. Stehnej, M. and Sidun, V. (2011),  “Adaptation analysis of liquidity and solvency to current economic conditions”, Ekonomichnyj analiz,  vol. 8. , pp. 279- 282.

7. Bernstajn, L. A. (2003), Analiz finansovoj otchetnosti: teorija, praktika i interpretacija [Financial statement analysis: theory, practice and interpretation], Finansy i statistika, Moskva, Rossija.

 

 Стаття надійшла до редакції 19.11.2014 р.