УДК 658:338.5:669.1

 

В. М. Колосок,

д. е. н., доцент, професор кафедри економіки підприємств,

завідувач кафедри транспортного менеджменту та логістики,

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь

Ю. С. Угровата,

аспірант, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь

 

СПЕЦИФІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ: МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВ ХОЛДИНГУ

 

Valeriya Kolosok,

the Dr. of Economics, the Professor of Enterprises’ Economics Department

and the Head of the Transport Management and Logistics Department of the

Institute of Economics and Management, «Pryazovskyi State Technical University», Mariupol

Yuliya Ugrovata,

the postgraduate, the «Pryazovskyi State Technical University», Mariupol

 

THE SPECIFIC ASPECTS OF TRANSFER PRICING: METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF CONTROLLED OPERATIONS ANALYSIS OF ENTERPRISES WITHIN THE HOLDING

 

У статті запропоновано алгоритм виявлення контрольованих операцій відповідно національного законодавства щодо трансфертного ціноутворення; розроблено структуру і описано основні етапи порівняльного аналізу на зіставність контрольованих угод, необхідного для здійснення економічного аналізу, спрямованого на виявлення функціонування механізму трансфертного ціноутворення, застосовуваного у діяльності великих міжнародних вертикально-інтегрованих Груп і холдингів; апробовано методику проведення FAR (Functions Assets Risks)- аналізу, запропонованого у дослідженнях про трансферне ціноутворення у країнах, що розвиваються , Департаментом з економічних і соціальних питань ООН, на прикладі порівняння контрольованих угод між українськими металургійними підприємствами і збутовими компаніями, що є спорідненими бізнес-одиницями єдиної організаційної структури промислових холдингів; удосконалено методику здійснення якісної оцінки внутрішньо групових операцій за для прийняття рішень про однорідність, сумісність і зіставність контрольованих операцій в угодах підприємств.

 

The algorithm of the controlled operation identifying has been suggested according to the transfer pricing national legislation; The structure was developed and the main stages of a comparative analysis of the controlled transactions comparability were described to implement the economic analysis, aimed to the transfer pricing mechanism identifying, functioning at the large international vertically integrated groups and holdings activities ; the FAR (Functions Assets Risks) - analysis methodic was approbated, this analysis had been proposed in the researches of the transfer pricing functioning in developing countries, by the UN’s Department of Economic and Social Affairs, for the example of the controlled transactions comparison between Ukrainian metallurgical enterprises and marketing companies, which are the related business units of a single organizational structure of industrial holdings; the methodic was improved of qualitative assessment of intra group transactions for the decision-making about uniformity, compatibility and comparability of controlled transactions in business transactions.

 

Ключові слова: трансфертне ціноутворення, контрольована операція, пов’язана компанія, FAR-аналіз, металургійне підприємство.

 

Keywords: transfer pricing, controlled transaction, associated company, FAR-analysis, metallurgical enterprise.

 

 

Постановка проблеми. Поширення застосування механізму трансфертного ціноутворення у діяльності великих міжнародних фінансово-промислових Груп і холдингів створює сприятливі умови для реалізації схем ухилення від справедливого оподаткування прибутку і недоотримання частини податків держбюджетом. Це вимагає застосування спеціальних обмежень за для усунення наслідків цих дій, що підривають економічне зростання в країні. Суттєвим кроком у цьому напрямі було прийняття Закону щодо трансфертного ціноутворення у 2013 році. Тепер підприємствам та їх об’єднанням необхідно доводити, що в своїй діяльності вони застосовують звичайні ціни, а не трансфертні, у протилежному випадку підприємства мають коригувати свою податкову базу збільшенням на суму, що втрачає держава у результаті застосування трансфертних цін. Одним із найголовніших недоліків даного Закону є відсутність деталізації методики проведення аналізу на зіставність контрольованих операцій в угодах між підприємствами, що порівнюються, наводиться лише перелік необхідних об’єктів аналізу. Тому виникає необхідність розроблення такої методики за для оптимізації виявлення застосування трансфертних цін та підвищення прозорості складання відповідної звітності підприємствами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед українських досліджень у сфері порівняльного аналізу контрольованих угод варто виділити дослідження світових лідерів з аудиту і консалтингу компанії «Ernst and Young» і «PwC», широкого розвитку на території нашої держави дана сфера поки що не на була; на міжнародному рівні увагу фокусують звіти ОЕСР (Європейської організації економічного співробітництва та розвитку) і Департаменту з економічних і соціальних питань ООН щодо природи трансфертного ціноутворення та методології виявлення його функціонування в діяльності міжнародних корпорацій.

Метою статті є  розроблення і апробація методики і структури аналізу на зі ставність контрольованих операцій згідно українського законодавства щодо трансфертного ціноутворення шляхом трансформації та удосконалення рекомендацій ООН і ЄС під національні умови.

Виклад основного матеріалу. Активізація процесів консолідації і інтеграції великого міжнародного приватного капіталу, зокрема у реальному секторі економіки, створює для корпорацій великі можливості для використання оптимізаційних схем використання практично усіх видів ресурсів (капіталу, робочої сили, засобів виробництва, товарів та послуг, фінансових ресурсів та ін.) за рахунок маневрування розташуванням дочірніх і асоційованих підприємств у різних країнах світу. З однієї сторони, неодноразово були доведені глобальні переваги даних процесів, як активізація торгівлі, залучення іноземних та сприяння економічному зростанню [3, pp. 3-8; 4, pp. 35-48], але з іншого боку, для корпорацій відкриваються широкі можливості застосування схем ухилення від сплати податків на прибуток у країнах з високим режимом оподаткування, і шляхом трансферу прибутку, суттєво зменшують податкову базу у зонах з низькими (пільговими) ставками прибуткового податку, або, найчастіше всього, в офшорах. Одною з таких схем, або, правильніше сказати, з’єднуючою ланкою руху ресурсів між активами єдиних Груп і холдингів є трансфертне ціноутворення. Під трансфертним ціноутворенням  розуміють реалізацію товарів або послуг активам, пов'язаних між собою в рамках групи, за цінами, відмінними від ринкових. Тобто, виробничі підприємства холдингу (центри витрат) за умови функціонування такого механізму в корпоративній діяльності мають змогу передавати вироблені товари та послуги за трансфертними (нижчими) цінами спорідненим підприємствам або компаніям (центрам доходів). Такими центрами доходів найчастіше виступають збутові компанії холдингу, які реалізують передану продукцію вже за іншими (вищими) цінами, що відповідають ринковому рівню, кінцевим споживачам. У підсумку, осідає такий прибуток знову ж таки у відповідному центрі – керуючій компанії холдингу. Найчастіше, юридичне місце реєстрації керуючих компаній і головних офісів збутових структур знаходиться за кордоном, саме в офшорних зонах або зонах з пільговим режимом оподаткування. Тож, застосування протекційних методів і заходів із захисту держбюджету від нестачі частини бюджетних коштів з податків на прибуток внаслідок функціонування трансфертного ціноутворення у національних підприємствах, що є бізнес-одиницями міжнародних холдингів і корпорацій є на даний час вкрай необхідним.

Суттєвим кроком у цьому напрямку стало прийняття Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" у минулому році. Серед особливостей даного Закону в Україні слід виділити досить широкий перелік контрольованих операцій, фокусування уваги на підприємствах із збитковими результатами діяльності, встановлення обмежень на відхилення цін в угодах від ринкових у розмірі 5% на продукцію окремих галузей економіки (чорні метали, зернові культури, продукти енергетичної галузі та ін.), своєрідна методика розрахунку страхового тарифу та ін. Як було вище зазначено, підприємствам та їх об’єднанням, угоди з купівлі-продажу товарів або послуг , які потрапляють до категорії «контрольовані», необхідно доводити, економічній що в своїй діяльності вони використовують саме звичайні ціни, а не занижені (трансфертні). В інакшому випадку підприємства мають коригувати свою податкову базу у звітності до податкових органів.

До контрольованих в українському законодавстві відносять господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), , що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами або резидентами при наявності спеціальних умов. Ці умови і порядок аналізу господарських операцій з метою визначення відношення їх до контрольованих операцій наведено на рис. 1.

Пов’язаними особами на території нашої держави визнаються пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. Порядок визначення взаємопов’язаності осіб для виявлення контрольованих операцій у цілях трансфертного ціноутворення наведений знову ж таки на рис.1.

У Законі зазначено, що для визначення обсягу отриманих доходів та/або понесених витрат під час здійснення контрольованої операції платники податків і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводять зіставлення такої контрольованої операції з іншими операціями, сторони яких не є пов’язаними особами[8, pp. 714-728]. В Законі надається лише перелік необхідних об’єктів аналізу на зіставність операцій, що порівнюються (предметний та функціональний аналіз угод, порівняння бізнес-стратегій, фінансових, зокрема кредитних, та інших комерційних умов угод, врахування ризиків, що приймають на себе сторони-контрагенти під час здійснення операцій та ін. ) Але сама методика проведення такого виду порівняльного аналізу контрольованих угод (за умови прийняття Закону тільки в кінці минулого року і початку звітування національних підприємств щодо контрольованих операцій тільки у травні 2014 року) на даний момент в Україні відсутня. Враховуючи безсумнівний науковий і практичний досвід американських і європейських вчених у галузі трансфертного ціноутворення, в умовах інтеграції України до Європейського Союзу, є доцільним апробувати запропоновані іноземні методики на національних підприємствах і компаніях, що є структурними підрозділами іноземних вертикально-інтегрованих промислових холдингів.

 

 

Рис. 1. Алгоритм виявлення контрольованих угод за національним законодавством

 

Перш за все, необхідно визначитись із структурою і етапами порівняльного аналізу. Визначальне місце у даному аналізі займають предметний і функціональний аналіз угод, що порівнюються. Функціональний аналіз було вирішено здійснити у формі FAR (Functions Assets Risks) – аналізу, описаного в методиках ОЕСР. Даний аналіз складається з трьох елементів – функцій, що виконують сторони-контрагенти по відношенню один до одного в рамках договорів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг); ризиків, що беруть на себе сторони при виробництві і реалізації товарів; активів, що задіюють сторони за для виробництва товарів або надання робіт чи послуг. Безумовно, важливо також проаналізувати комерційні бізнес-стратегії сторін-контрагентів і основні ринки збуту товарів. Безумовно, всі активи холдингу або Групи діють за єдиною глобальною стратегією, виконання напрямів якої контролює керуюча компанія. Неможливо також залишити без уваги порівняння фінансових зобов’язань, що беруть на себе сторони. Взагалі, слід зазначити, що для проведення вищеперерахованих елементів аналізу необхідний повний доступ не тільки до фінансової звітності, що наявна у публічному доступі, але й до всієї бухгалтерської і інших інформаційних даних і ресурсів аналізованого підприємства,щоб гарантувати правильність і прозорість висновків і розрахунків. Структура аналізу наведена у табл. 1.

 

 

Таблиця 1.

Структура порівняльного аналізу на зіставність угод

 

Зважимось надати стислу характеристику основним етапам (елементам) порівняльного аналізу на зіставність угод, згрупованих у табл.1.

Першим етапом проведення порівняльного аналізу контрольованих угод підприємства є предметний аналіз. Метою проведення предметного аналізу є збір відомостей про основні характеристики товару (роботи/послуги), що є предметом контрольованої угоди. Це можуть бути відомості про призначення товару та його функції в користуванні, фізичні і хімічні властивості;данні про виробника (надавача послуги/ роботи) та дату виготовлення (здійснення), терміни та умови сервісного обслуговування; показники якості та інше. Окреме місце в структурі предметного аналізу також займає аналіз комерційних умов здійснення операцій. У даному виді аналізу увагу зосереджують на умовах і строках виконання господарських зобов’язань, умовах здійснення платежів (умови, способи, засоби, форми здійснення платежу; валюта та її курс щодо національної валюти і долару; обґрунтування характеру та розміру знижок, що надаються під час проведення транзакцій, тощо). За для структуризації опису і аналізу комерційних умов і заповнення платником податків, що використовує механізм встановлення трансфертних цін на продукцію свого підприємства, відповідної звітності до податкових органів України, основні відомості про загальні умови та предмети договорів купівлі-продажу між сторонами-контрагентами, на нашу думку, було б доцільно окремо вирізняти та згруповувати відомості про товарну продукцію, які використовуються у системі обліку підприємства та відомості про операції в угодах, предметом яких власне і виступає ця товарна продукція.

Другим етапом дослідження є здійснення аналізу функцій сторін-контрагентів по відношенню один до одного у рамках здійснення операцій в угодах між ними.

Головна задача функціонального аналізу – ідентифікація:

- функцій, що виконують сторони-контрагенти аналізованих операцій;

- ступеню задіяності активів, що використовуються сторонами за для здійснення операцій;

- характеру ризиків, що приймаються сторонами в умовах здійснення  міжнародних контрольованих угод підприємства.

Функціональний аналіз спрямований на виявлення і порівняння економічно вагомих видів діяльності і зобов’язань , що виконують :

- підприємства, що діють в незалежних фінансових і комерційних умовах економічної діяльності стосовно підприємства - об’єкта аналізу;

- взаємопов’язані і інші асоційовані підприємства і компанії, що є контрагентами аналізованого.

Функціональний аналіз відкриває можливість отримання уявлення про характер взаємодії підприємства з його взаємозалежними та асоційованими підприємствами і компаніями і виконання відповідних функціональних ролей сторін контрольованих операцій. Таке уявлення дозволяє зрозуміти, як корпоративні зв’язки між компаніями однієї інтегрованої структури впливають на ціну товарів (робіт/послуг) в угоді і на рівень прибутку, який отримують у результаті здійснення транзакції.

З точки зору ОЕСР, найвищий прибуток можна отримати в результаті здійснення транзакцій з найбільшим рівнем використання активів і з найбільшим ризиком (табл.2) Характеристики рівня ризиків, функцій і активів позначаються відповідною символікою за ступенем зростання (*, **, ***). У дослідженні ми пропонуємо власну десятибальну шкалу оцінювання елементів FAR - аналізу. Відповідно, найменший рівень ризиків, функцій і ступеню задіяності активів відповідає 1-3 балам; середній рівень – 4-7 балів, і високий – 8-10 балів.

 

Таблиця 2.

Якісна оцінка внутрішньо групових операцій [4, pp. 16-17]

 

Окрім проведення предметного і функціонального аналізу на зі ставність угод, необхідно також зосередитись на:

- порівнянні ринків товарів (географічне положення ринків і їх величина, наявність на ринку однорідних товарів (робіт/ послуг), наявність конкуренції на ринках і відносна конкурентоспроможність продавців і покупців на ринку, попит і пропозиція, рівень державного втручання в ринкові процеси та ін. );

- аналізі ринкових (комерційних) бізнес-стратегій сторін (стратегії, спрямовані на концентрування зусиль на ринку; стратегії експансії ринку; підтримуючі ринкові стратегії та ін.);

- з’ясуванні характеру фінансових зобов’язань, що впливають на ціну в угоді (кредитні договори, договори позики, поруки та ін.);

- інших фінансових і комерційних умовах, що істотно впливають на ціну товарів (послуг/ робіт) в угоді.

Проведемо порівняльний аналіз на зіставність контрольованих угод підприємств за описаною методикою на прикладах транзакцій структурних підрозділів великих промислових Груп, що діють на українському і міжнародному ринку сталі і прокату – «System Capital Management» і «Arcelor Mittal». Тобто, у дослідженні методику аналізу контрольованих угод на зі ставність було адаптовано для сфери матеріального виробництва, а саме для металургійної продукції.

Для дослідження було обрано угоди з купівлі-продажу металопродукції між:

- металургійним підприємством ПАТ «ММК ім. Ілліча» (Компанія А) і збутовою компанією «Metinvest International S.A.» (Компанія В)  у рамках укладених договорів № 12 exp/12-02 від 21.11.2012 р.; • 12 exp/08-11 вiд 28.09.2011 р.; • 12 exp/12-01 від 25.05.2012 р.; • 12 exp/03-13 від 06.12.2012 р. (поставка продукції металургійного виробництва на умовах, зазначених у специфікаціях до контракту, оплата банківським переказом у доларах США та / або євро). Обидва активи входять до складу металургійного дивізіону гірничо-металургійного холдингу «Метінвест» багато диверсифікованої міжнародної Групи «System Capital Management».

- металургійним підприємством ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Компанія D) і головним офісом збутової мережі в Італії (м. М) «ArcelorMittal Commercial Sections Italia Srl»  підрозділу «ArcelorMittal Europe - Long Products» (Компанія E) . Дана компанія є спорідненою структурою по відношенню до криворізького меткомбінату, але за невисоким рівнем розвинутості збутової мережі Групи «Арселор Міттал» в Україні та можливістю самостійної реалізації металопродукції українським виробничим підприємством без посередництва, продаж металопродукції відбувається у рамках угод за замовленням. Обидва активи знову ж таки є спорідненими і входять до структури міжнародної Групи «ArselorMittal».

- збутовою компанією «Metinvest International S.A.» і холдингом «Marcegaglia» (Компанія С) . У рамках міжнародних договорів купівлі-продажу є кінцевим споживачем продукції, виробленої ПАТ «ММК ім. Ілліча» і реалізованою збутовою компанією «Metinvest International S.A.». Група об’єднує більш ніж 7000 тис. персоналу, 60 офісів збутових компаній і 43 виробничих підприємства в своїй організаційній структурі. Компанія C є підприємством, яке здійснює економічну діяльність у незалежних фінансових і комерційних умовах від описаних вище підприємств та їх об’єднань, що є об’єктами дослідження. Здійснює подальшу металообробку отриманої продукції виробничими підприємствами Групи або перепродаж переважно у своїй країні та на європейському ринку.

Угоди з купівлі-продажу даних підприємств і компаній можна віднести до контрольованих згідно із розробленим алгоритмом (рис.1), тому що торгівельні операції:

1. відбуваються між виробничими підприємствами і збутовими компаніями-нерезидентами (країна реєстрації всіх трьох вищеназваних компаній зі збуту і торгівлі - Італія), що є пов’язаними особами (керівництво ними здійснює одна керуюча компанія холдингу, яка володіє більш ніж 20% акцій);

2. виробничі підприємства мають збиткові результати діяльності (криворізький меткомбінат :- 1 517 018 тис. грн. та маріупольський:- 2 929 911 тис. грн. відповідно) і не є платниками податку на прибуток вже більше трьох років;

3. сума операцій в угодах виробничих підприємств і збутових компаній перевищує 50 млн. грн. на рік (згідно із офіційною звітністю).

Підставою для порівняння даних національних виробничих металургійних гігантів були зіставні дані про середньооблікову чисельність персоналу на обох підприємствах;. дані про обсяги виробництва та реалізації металопрокату (рис.2) та приналежність до одного виду економічної діяльності (виробництво чавуну, сталі та феросплавів).

 

Рис. 2. Вибіркові показники офіційної фінансової звітності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

 і ПАТ «ММК ім. Ілліча», 2013 р., необхідні для порівняння

 

Результати аналізу загальних економічних умов здійснення операцій з купівлі-продажу металопродукції між вищеназваними контрагентами і основні функції, що вони виконують по відношенню один до одного в даних угодах наведені у табл.3

 

Таблиця 3.

Основні функції та умови здійснення контрольованих  операцій між вищезазначеними сторонами-контрагентами

^1,2  - компанії, функції яких розглядаються по відношенню одна до одної

³ було обрано середнє значення діапазону за для спрощення розрахунку;

⁴ на 31.12. 2013 р.: 7,99 гривні за 1 долар США згідно офіційного курсу НБУ

 

Слід зазначити,що дуже вагому роль відіграє той факт, що маріупольський металургійний виробляє переважно продукцію листового прокату, криворізький – профільного і фасонного. Але зважаючи на той факт, що серед використовуваних у прокаті марок сталі є спільні та за наближеними ДСТУ, товщиною та подібними фізичними і хімічними властивостями, за для порівняння було вирішено обрати полоси стальні гарячекатані із вуглецевих i низьколегованих марок сталi (ст3сп/пс5) в спільному дiапазонi товщини вiд 6,0 мм до 16 мм ; шириною від 20ти до 75 мм (десь півлиста), тому що іллічівський металопрокат є переважно листовим,і полоси виготовляють у відповідності до замовлень.

Неважко помітити, що середньо реалізаційні ціни, за якими відбувається реалізація металопрокату між спорідненими структурами одного холдингу або Групи є нижчими за ціни, за якими дистриб'юторські холдингові структури відвантажують свою продукцію третім сторонам-кінцевим споживачам, наближені до ринкових діапазонів і перевищують внутрішньо групові. Це дозволяє зробити висновок про те, що такі занижені ціни є трансферними.

Далі перейдемо до порівняння активів виробничих підприємств, задіяних для виробництва металопродукції, в тому числі і предмету порівняльних угод – полоси сталевої гарячекатаної із вуглецевих i низьколегованих марок сталі. Середньорічна вартість необоротних активів в структурі балансу металургійного підприємства ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» майже у три рази вище за аналогічний показник ПАТ «ММК ім. Ілліча», проте слід зазначити, що структура матеріальних і нематеріальних активів у сукупній величині необоротних є досить подібною (нематеріальні – 0,17 і 0,12 %, матеріальні – 99,87 і 99, 82% відповідно, рис.3-4). Різниця між величинами оборотних активів становить 22, 2%.

 

Рис. 3. Структура необоротних активів ПАТ «ММК ім. Ілліча», 2013 р

 

 

Рис. 4. Структура необоротних активів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 2013 р

 

По-перше, звернемо увагу на структуру і характеристику матеріальних необоротних активів підприємств.

До організаційної структури металургійного комбінату ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» входять наступні виробничі потужності основних металургійних агрегатів: аглодоменний департамент (агломераційний цех металургійного виробництва, агломераційні цехи № 1,2,3; доменні цехи № 1,2); сталеплавильний департамент (мартенiвський цех, конвертерний цех, ЦПС, вогнетривно-вапняний цех, копровий цех, ЦРМП); прокатний департамент (блюмінги № 1,2; Сортопрокатні цехи №1,2; прокатні цеха №3; вальцетокарний цех, цех переробки металопродукції). ПАТ «ММК ім. Ілліча» має в своєму забезпеченні такі підрозділи: хімічно-металургійний комплекс (хімічно-металургійна фабрика); аглодоменний комплекс (аглофабрика, доменний цех, цех переробки шлаків і відходів виробництва); сталеплавильний комплекс (мартенiвський цех, конвертерний цех, ЦПС, вапняний цех, копровий цех ЦРМП); прокатний комплекс (ЛПЦ-1700 (обтискне і листопрокатне вiддiлення), ЛПЦ-3000, трубоелектрозварювальний цех).

Встановлені виробничі потужності вищеперерахованих елементів виробничої структури комбінатів за видами виробництва з урахуванням рівня їх завантаження наведено у табл. 4.

 

Таблиця 4.

Характеристика металургійних виробничих потужностей ПАТ «ММК ім. Ілліча» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

із врахуванням їх рівня завантаження і фактично виробленої продукції, 2013р

 

До структури власних основних засобів виробничого призначення металургійних підприємств, належать: будівлі та споруди (35-47 %); машини та обладнання (48-60 %); транспортні засоби (3,5-5,5 %); інші (1,5-2,5 ).

До основних видів нематеріальних активів, якими користуються підприємства, належать: авторське право та суміжні з ним права (65-70%); права на об’єкти промислової власності (23-28%); права користування майном (3-5%); права користування природними ресурсами (1-2%).

І, нарешті, перейдемо до третього етапу FAR-аналізу – аналізу ризиків. Основні види ризиків, характерні для металургійних підприємств України на теперішній момент, згруповані у табл.5

 

Таблиця 5.

Перелік ризиків, які несуть виробничі підприємства за для виробництва металопрокату

 

Окрім ризиків, характерних для виробничих підприємств, необхідно також звернути увагу на ризики компаній зі збуту і торгівлі металопрокату, які реалізують продукцію у рамках описаних контрольованих угод. (табл. 6).

 

Таблиця 6.

Перелік ризиків, які приймають на себе компанії зі збуту та торгівлі металопрокату,

виробленого ПАТ «ММК ім. Ілліча»  та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

 

Збутові структури, що займаються дистрибуцією металопрокату, діють згідно ринкових бізнес-стратегій, що є елементами глобальних стратегій економічної діяльності холдингів. Так, позиція холдингу «Метінвест» у цьому напрямі - це закріплення позицій на стратегічних ринках: нарощування обсягів продажів готової сталевої продукції; створення нових сегментів для сталевої продукції з високою доданою вартістю; подальше розширення своєї мережі дистрибуції 4. статус пріоритетного постачальника для ключових клієнтів та розширення можливостей на основних ринках збуту у рамках інтеграції з ЄС.

Стратегічне бачення стійкості і зростання на міжнародних ринках Групи «Арселор Міттал» це:специфікація стратегій на зрілих ринках економіки і ринках економік, що розвиваються за рахунок високої диверсифікації продукції; реалізація органічних можливостей зростання на ринках, що розвиваються; розширення глобальної клієнтської бази; вибір правильних сегментів ринків за рахунок стратегічних логістичних досліджень, стратегія оптимального ціноутворення; орієнтація на збут напівфабрикатів.

Група «Marcegaglia» бачить успішне майбутнє в закріпленні стану постійного зростання: унікальне стратегічне позиціонування за рахунок своєрідних маркетингових функцій, тісно пов'язаних із структурою Групи ; збільшення долі міжнародних продажів за рахунок зосередження уваги на диференціації продукції; розширення глобальної клієнтської бази за рахунок великого диверсифікованого продуктового портфелю, швидкого реагування і якості продукції; експансія бразилійського споживчого ринку сталі та прокату.

За результатами проведеного аналізу, спробуємо оцінити угоди за вищеописаною порівняльною шкалою (табл.).

 

Таблиця 7.

Підсумокові показники якісної оцінки внутрішньо групових операцій Груп «СКМ» і «Арселор Міттал»

 

Cпроектуємо отримані результати за даними табл. у тривимірний площині за для наочності порівняння (рис. 5-6)

а)

б)

Рис. 5. Трьохфакторні моделі  «Функції-Активи-Ризики» якісної оцінки внутрішньо групових операцій ПАТ «ММК ім. Ілліча» - «Metinvest International S.A.»

(а) і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - «ArselorMittal Commercial Sections Italia Srl» (б)

.

в)

Рис. 6. Трьохфакторна модель «Функції-Активи-Ризики» якісної оцінки внутрішньо групової операції «Metinvest International S.A.»  і Групи «Marcegaglia» (в)

 

Висновки

Спираючись на наступні виявлені факти про те, що:

- об’єктом проведеного аналізу були контрольовані угоди між виробничими підприємствами та їх спорідненими збутовими компаніями, які здійснювались у схожих фінансових і комерційних умовах;

- виробничі підприємства мають подібну структуру металургійних потужностей і рівень завантаження та здійснюють економічну діяльність у сфері виробництва чавуну, сталі та феросплавів;

- виробничі підприємства є зіставними за такими критеріями як середньооблікова кількість персоналу, об’єми виробництва і продажу металопродукції;

- обидва виробничі підприємства мають негативні результати діяльності вже більш ніж три роки , визначальний фактор у цьому відіграє високий рівень собівартості металопрокату і досить низькі середньо реалізаційні ціни, за якими комбінати реалізують продукцію до споріднених збутових компаній єдиних холдингів;

- незважаючи на те, що виробничі підприємства виробляють металопродукцію різного типу (ПАТ «ММК ім. Ілліча» - продукцію листового прокату; ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - профільного і фасонного), серед предметів аналізованих угод було обрано тип прокату споріднених марок сталі і схожий за хімічними і фізичними властивостями; окрім того, підприємства виробляють чавун за єдиним ДСТУ і напівфабрикати із спільних або споріднених марок сталі;

- незважаючи на те, що величина необоротних активів і власного капіталу криворізького металургійного комбінату майже в 3,5 рази вища за показники маріупольського (за рахунок наявності в організаційній структурі активів гірничо-збагачувального виробництва, шахтоуправління з підземного видобутку руди і коксохімічного виробництва), структура матеріальних і нематеріальних необоротних активів є подібною;

- підприємства і збутові компанії несуть практично однакові види ризиків як за для виробництва, так і за для реалізації продукції і виконують схожі функції у відповідних угодах купівлі-продажу між собою;

- в обраних холдингами ринкових бізнес-стратегіях є достатньо споріднених напрямів і цілей;

- умови здійснення операції з купівлі-продажу металопродукції між збутовою компанією холдингу «Метінвест» і італійським офісом із закупівель Групи «Marcegaglia» різняться від умов між виробничими підприємствами і збутовими компаніями холдингів «Метінвест» і «АрселорМіттал», але ціновий рівень у першій угоді відповідає ринковому, ( тобто дана угода була необхідною для порівняння) чого не можна сказати про рівень цін у наступних угодах, який є нижчим. Тобто, було виявлено, що холдинги «Метінвест» і «АрселорМіттал» використовують у своїй економічній діяльності механізм трансфертного ціноутворення.

 За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що умови, в яких здійснюються проаналізовані угоди, є зіставними і можуть бути використані в якості об’єктів порівняльного аналізу на зі ставність контрольованих угод; методику, описану і апробовану у дослідженні можна використовувати за для  виконання такого типу аналізу  в цілях підвищення рівня прозорості функціонування системи трансфертного ціноутворення на виробничих підприємствах і складання ними звітності про контрольовані операції до державних податкових органів.

 

Список використаних джерел:

1. Kolosok V. Аspects of strategic management units of the industrial holding company / V. Kolosok // «Business and Management–2012». – Vilnius: Vilnius Gediminas Technical University, 2012. – V.II. – P. 1113–1118.

2. Model Double Taxation Convention between Developed and Developing Countries, [Електронний ресурс]// United Nations Publishing.- Режим доступу:www.un.org/esa/ffd/documents/UN_Model_2011_Update.pdf

3. Model Tax Convention on Income and Capital [Електронний ресурс] ]// OECD.- Режим доступу: www.oecd.org/tax/treaties/1914467.pdf

4. Practical Manual on Transfer Pricing for Developing Countries Department of Economic & Social Affairs [Електронний ресурс]// United Nations Publishing.- Режим доступу: www.un.org/esa/ffd/documents/UN_Manual_TransferPricing.pdf

5. The official website of the Group ArselorMittal [Електронний ресурс]. -Режим доступу:  www.corporate.arcelormittal.com

6. The official website of the Group Marsegaglia. [Електронний ресурс].- Режим доступу:  www.marcegaglia.com/officialwebsite

7. Vereskun M. The management of concentration and consolidation of industrial capital processes organization / Vereskun M., Kolosok V. // Business and Management – 2010. – Vilnius Gediminas Technical  University, 2010. – V.II. – P. 1113 – 1118.

8. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" : за станом на 1.09.2013 / Відомості Верховної Ради (ВВР). – Офіц. вид. – К. : 2014, № 20-21, с.714-728

9. Колосок В.М. Методологія стратегічного управління великих промислових підприємств: монографія / В.М. Колосок. - Маріуполь: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», 2012. – 247 с.

10. Колосок В.М. Порівняння ефективності діяльності підприємств гірничо - металургійних корпоративних структур України / В.М. Колосок, М.В. Верескун, Ю.С. Угровата // Схід. – 2012.–№1(115) – С.43-49.

11. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс].- Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua

12. Офіційний сайт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». [Електронний ресурс].-Режим доступу:  www. kryviyrih.arcelormittal.com.

13. Офіційний сайт ПАТ «ММК ім. Ілліча». [Електронний ресурс].- Режим доступу:  www.ilyichsteel.metinvestholding.com.ua.

14. Офіційний сайт холдингу МЕТІНВЕСТ. [Електронний ресурс].- Режим доступу:  www.metinvestholding.com.ua

 

References.

1. Kolosok, V. (2012), “Аspects of strategic management units of the industrial holding company”, Business and Management–2012, vol .2, pp. 1113–1118.

2. Model Double Taxation Convention between Developed and Developing Countries, (2013), available at: www.un.org/esa/ffd/documents/UN_Model_2011_Update.pdf (Accessed 10 September 2014)

3. Model Tax Convention on Income and Capital (2012), available at: www.oecd.org/tax/treaties/1914467.pdf (Accessed 10 September 2014)

4. Practical Manual on Transfer Pricing for Developing Countries Department of Economic & Social Affairs available at: www.un.org/esa/ffd/documents/UN_Manual_TransferPricing.pdf (Accessed 10 September 2014)

5. The official website of the Group ArselorMittal (2014), available at: www.corporate.arcelormittal.com (Accessed 10 September 2014)

6. The official website of the Group Marsegaglia (2014), available at: www.marcegaglia.com/officialwebsite (Accessed 10 September 2014)

7. Vereskun, M. (2010), “The management of concentration and consolidation of industrial capital processes organization, “Business and Management–2010”, vol .2, pp. 1110–1115.

8. The Verkhovna Rada of Ukraine (2013), The Law of Ukraine “On the introduction the changes to the Tax Codec of Ukraine about the transfer pricing application scope", Ofitsijnyj visnyk Ukrainy, № 20-21, p.714-728

9. Kolosok, V. (2012), “The methodology for the development of strategic management of large industrial enterprises, PDTU, Mariupol, Ukraine.

10. Kolosok V., Vereskun M., Ugrovata Yu. (2012), “The comparison of Ukraine mining - metallurgical corporate structures efficiency”,  Shid, vol. 1(115), pp.43-49

11. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2014), available at: http://www.ukrstat.gov.ua/. (Accessed 10 September 2014)

12. The official website of PJSC “ArselorMittal Kriviy Rig” (2014), available at: www. kryviyrih.arcelormittal.com. (Accessed 10 September 2014)

13. The official website of PJSC “Illyich Iron and Steel Works” (2014), available at: www.ilyichsteel.metinvestholding.com.ua. (Accessed 10 September 2014

14. The official website of the holding “METINVEST”. (2014), available at: www.metinvestholding.com.ua (Accessed 10 September 2014

 

 

Стаття надійшла до редакції 15.09.2014 р.