УДК 336.2

 

Е. С. Братушка,

студент, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, м. Київ

Є. В. Кононець,

студент, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, м. Київ

 

ҐЕНЕЗА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

 

E. S. Bratushka,

student, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman, Kyiv

E. V. Kononets,

student, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman, Kyiv

 

GENESIS OF THE VALUE ADDED TAX IN UKRAINE AND ABROAD

 

Статтю присвячено дослідженню історії виникнення та поширення податку на додану вартість. Досліджені передумови виникнення податку, його переваги і недоліки, проведено порівняння ПДВ з іншими непрямими податками. Проаналізований світовий та український досвід застосування податку на додану вартість. У сучасному світі непрямі податки є основним джерелом податкових надходжень розвинених країн. З огляду на це важливим є аналіз історичних передумов виникнення податку на додану вартість, дослідження етапів його розвитку, співвідношення з іншими податками та економічна ефективність ПДВ.

 

The article investigates the history and rise of value added tax. We investigated background of the tax, its advantages and disadvantages, compared the price with other indirect taxes. We analyzed international and ukrainian experience of VAT. In today's world, indirect taxes are a major source of tax revenue in developed countries. In this regard it is important to analyze the historical background of the emergence of value added tax, the study phases of development, relationship with other taxes and economic efficiency of VAT.

 

Ключові слова: податок на додану вартість, податок з обороту, податок з продажу, історія ПДВ.

 

Keywords: value added tax, turnover tax, sales tax, history of VAT.

 

 

Постановка проблеми.  В сучасних умовах податкові надходження є основним джерелом доходів держави. Значну частку податкових надходжень займає податок на додану вартість. Існує багато суперечностей щодо  податку на додану вартість (ПДВ): його справедливості, форми стягнення, та загалом його необхідності. Для вирішення цих суперечностей необхідно дослідити ґенезу податку; проаналізувати світовий досвід, та зробити висновки щодо перспектив розвитку ПДВ в Україні.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженню даної тематики займалися такі українські та зарубіжні вченні: Федосов В.М., Кулик П.Л., Соколовська А.М., Опарін В.М., Томас С. А., Вільгельм фон Сіменс, Ебріл Л., Кноссен С.

Мета. Метою написання статті є дослідження ґенези податку на додану вартість. Завданням є  дослідження витоків ідеї формування ПДВ, з'ясування конкурентних переваг ПДВ над податками-попередниками.

Від перших наукових розробок з приводу ПДВ ще на початку 20 століття і до нашого часу, ПДВ був прийнятий більш ніж у 140 країнах і становить приблизно 20 відсотків від світового податкового навантаження.

Важко встановити коли саме виникло ПДВ. Одними з родоначальників ПДВ могли бути німецький бізнесмен Вільгельм фон Сіменс в 1918 році, або

Американський економіст Томас С. Адамс у своїх працях  між  1910 і 1921 роками.

Концепція ПДВ, запропонована Сіменсом, була технічною інновацією, яка удосконалила податок з обороту. Запровадження ПДВ дало змогу підприємцям повертати частину сплачених податків, таким чином уникаючи ряду проблем, що виникають зі стягненням податку з обороту. Незважаючи на те, що ПДВ за Сіменсом було значною інновацією, автор навряд чи ставив на меті повалення існуючого фіскального порядку.

Адамс вбачав у податку на додану вартість гідну заміну податку на прибуток підприємств. Він був зосереджений на федеральній податковій політиці, і так як в його час не існувало ефективного національного податку з продажу, Адамса турбувало не технічне вдосконалення вже існуючих податків, а створення дієвої альтернативи вже існуючому федеральному прибутковому податку [1].

 

Таблиця 1.

Етапи переходу від податку з обігу до ПДВ

Джерело: сладено автором на основі [1]

 

ПДВ приділяли значної уваги наукові новаторські кола в Західній Європі та США. Німеччина разом з більшою частиною Західної Європи сприйняли ПДВ як технічну модифікацію податків з продажу, і як доповнення до прибуткового податку. В США ж навпаки політики прагнули запровадити ПДВ як повноправну заміну для федерального прибуткового податку, але їхні тодішні спроби залишилися марними.

Першим, хто описав сам механізм ПДВ став француз Моріс Лоре у 1954 році. Але використання ПДВ не набуло значного поширення у Франції до 1968 році. В той же час першою країною, де стягувався повноцінний ПДВ, стала Данія  у 1967 році, хоча країна не була частиною Європейського економічного співтовариства до 1973 року. Запровадження ПДВ у світі можна поділити на два основні етапи. Перший відбувався в основному в Західній Європі та Латинській Америці в 1960-х – 1970-х роках. Розвиток ПДВ у Європі був спричинений серією директив ЄС, що вимагають від держав членів ЄС узгоджувати між собою свою політику щодо ПДВ.

Другий етап прийняття ПДВ проходив з кінця 1980-х років й ознаменувався введенням ПДВ у деяких промислово розвинених країн за межами ЄС , наприклад , в Австралії , Канаді , Японії та Швейцарії. Ця фаза також сприяла масивному розширену ПДВ в перехідних і економік, що розвиваються , в першу чергу в Африці та Азії. Значну роль прийняттю ПДВ цими країнами відіграли такі міжнародні установи як МВФ та Світовий банк. Не слід також недооцінювати й вплив американських політиків-лобістів та зацікавлених агенцій в просуванні ПДВ. Така діяльність включає в себе неуспішні спроби США запровадити ПДВ на окупованій території Японії після Другої Світової Війни. Помітну роль відігравало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в просуванні ПДВ шляхом надання фінансування та технічної допомоги країнам, що розвиваються і країнам з перехідною економікою [3;4].

Як не дивно, саме американські експерти були послідовними лобістами експорту податкової реформи за кордон, яка не користувалась популярністю в США.

В цілому дослідники погоджуються з тим, що має являти собою ідеальне ПДВ. Тарифна ставка ПДВ поширюється на стадії роздрібної торгівлі економіки і стягується додатково до ціни товарів. Головними відмінностями,  що відрізняють ПДВ від податків з роздрібних продажів є те, що ПДВ стягується з кожної угоди у виробничому ланцюжку, а не збирається тільки на стадії роздрібної торгівлі. В результаті податок обмежений кінцевим споживанням.

Широко розповсюджена думка, що справляння ПДВ за принципом призначення є більш доцільним, тобто воно сплачується там, де відбувається споживання, а не виробництво. Це дає очікуваний ефект: експорт звільняється від сплати ПДВ або оподатковується за нульовою ставкою. Що в свою чергу стимулює розвиток національної промисловості.

Консенсус щодо рішення, що являє собою ідеальне ПДВ можна звести до трьох основних типів ПДВ: європейська модель, новозеландська модель і японська модель.

З усіх трьох найбільш ідеальне нагадує ПДВ Нової Зеландії, яке стягується за єдиною ставкою на відносно широкій основі. У більшості сучасних країн світу зараз прийнята європейська модель ПДВ. Особливостями якої є наявність кількох ставок та наявність різних ступенів винятків щодо стягнення ПДВ. На практиці не існує двох однакових ПДВ, які б виглядали абсолютно однаково, вони мають відмінності в ставках, бар’єрах, охопленості. Як і у випадку з іншими податками, доходи від ПДВ є вираженням адміністративного потенціалу у державі. ПДВ приносить набагато менше доходів у країнах зі слабким рівнем адміністрування. Навіть країни зі значним адміністративним потенціалом ПДВ не застраховані від ухилення від сплати податків. Більшість цих проблем пов’язані з експлуатацією платниками податку механізму кредитного рахунку.

Багато хто вважає, що ПДВ поширюється по всьому світі, тому що це споживчий податок, який якомога краще підходить до потреб держави у доходах в умовах зростаючої глобалізації. Навіть ті, хто визнають роль ключових регіональних і міжнародних установ у забезпеченні ПДВ, часто пояснюють його просування перевагами самого інструменту.

Таким чином, поширення ПДВ пояснюється такими якостями:

- податок є найкращим методом оподаткування загального споживання;

- нейтральний по відношенню до експорту;

- високий дохідний потенціал.

Це в свою чергу може бути причиною стурбованості для тих, хто проти підвищення здатності уряду забезпечувати суспільні блага та послуги.

Ці фактори пояснюють глобальне поширення ПДВ та його привабливість для уряду. Вони також пропонують корисну стратегію для сприяння прийняттю ПДВ там, де такий податок не стягується. Відстоюючи переваги ПДВ можна зрозуміти, чому багато режимів ПДВ відійшли від ідеальних стандартів податкової політики. Ці відхилення від «хорошої» податкової політики часто є результатом локалізованих обставин і компромісів, спрямованих на купівлю необхідної політичної підтримки. Наприклад, перші європейські ПДВ не були прийняті в якості самостійних податкових структур, вони приймалися шляхом поступового внесення змін до існуючих податків з обороту. Це означає, що більшість пільг чи пільгових ставок ПДВ західноєвропейських країн походять з  податку з обороту, який був замінений ПДВ.

Щоб пояснити, чому режими ПДВ часто відходять від ідеалу, необхідно зосередити увагу на історії податку як ідеї податкової політики або інструмента, прийняття якого було у вищій мірі спірним. Це вимагає більш глибокого вивчення того, як те, що зараз є глобальним явищем було реалізована на внутрішньому ринку.

Введення загальнодержавного податку на споживання в розвинених країнах, таких як Австралія, Канада і Японія зустріло запеклий і тривалий опір. З огляду на опір, ПДВ змінювався в тій чи іншій мірі і відходив від ідеального варіанту. В Австралії та в інших місцях з бази оподаткування ПДВ було виключено продукти харчування та деякі найважливіші послуги, задля зменшення рівня несхвалення ПДВ. У Японії це відбилося прийняттям методу вирахування ПДВ за низькою ставкою. У Канаді це призвело до повільної і тривалого процесу узгодження федерального ПДВ з провінційними податками з продажу.

Зосередження на факторах, які сформували внутрішнє введення ПДВ в цих трьох країнах і в інших місцях допомагає виявити багато чого з того, що залишилося неперевіреним або недомовленим щодо глобального поширення ПДВ. Для українців важливо обрати: йти шляхом розвитку ПДВ чи опору йому.

Уряд, який розглядає ПДВ в якості альтернативного джерела доходів для вирішення зростаючого боргу країни, виграє, дивлячись на реалії реалізації ПДВ в своїй та інших країнах [1;3].

ПДВ не отримав поширення у деяких країнах (наприклад США), тому доцільно порівняти ПДВ зі схожими непрямими податками. До таких податків можна віднести податок з продажу і податок з обороту.

 

Таблиця 2.

Порівняльна характеристика податку на додану вартість з альтернативними податками

Джерело: сладено автором на основі [2]

Податок на додану вартість та податок з продажу відрізняються від податку з обороту своєю нейтральністю у сфері міжнародної торгівлі та відносно організаційної форми бізнесу. Також податку з обороту притаманний кумулятивний ефект. Особливістю ПДВ є вирахування податку на окремих стадії виробництва товару чи послуги. ПДВ та податок з продажу мають перевагу над податком з обороту у вигляді створення кращого інвестиційного клімату в країні з огляду на відсутність оподаткування на інвестиції.

ПДВ та податок з продажу є дуже схожими. Можлива дохідність обох податків є майже однаковою, але той факт, що ПДВ оподатковується на багатьох етапах допомагає зменшити втрати від ухилення його сплати. Таким чином, при втраті ПДВ на останньому етапі зберігається податкові надходження від сплати за попередні етапи. У той же час при втраті податкового находження від податку з продажу втрачається вся сума.

Головною відмінністю ПДВ та податку з обороту є те, що при сплаті податку з обороту оподатковується не лише додана вартість, а й витрати, понесені на виробництво й реалізацію товару. Оподаткування економічних транзакцій призводить до нерівномірності податкового тягаря у різних секторах, в залежності від структури видатків. Це і є однією з причин чому деякі з вищеперерахованих країн відмовились від податку з обороту на користь податку на додану вартість. Слід зазначити, що ПО негативно впливає на торгівельний баланс країни, оскільки каскадний податок з обороту шкодить експорту [2;5].

Якщо розглядати розвиток ПДВ в Україні, то його можна умовно поділити на три етапи.

Перший етап розпочався прийняттям Закону України «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 року, до якого декілька разів вносились зміни. Закон вступив в дію 1 січня 1992 року, і діяв лише до червня 1993 року. На зміну йому прийшов декрет Кабінету Міністрів «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 р, який діяв до 1997 року.

Другий етап розпочався 3 квітня 1997 року, коли було прийнято Закон України «Про податок на додану вартість». Цей закон втратив чинність на підставі нового Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року.

Введенням дію цього кодексу розпочався третій етап розвитку ПДВ в Україні. Характеристика етапів наведена в таблиці.

 

Таблиця 3.

Етапи становлення ПДВ в Україні

 

Висновок.

Отже, дослідивши історію податку на додану вартість, бачимо, що ПДВ - це відносно молодий податок, який виник в першій половині 20 століття. Свою популярність ПДВ здобув у Європі, де вперше був запроваджений в Данії у 1967 році. Згодом цей податок став одним з найпопулярнійших в Європі та світі. Таку популярність цьому податку принесли його переваги над альтернативними непрямими податками, такими як податок з обороту та податок з продажу. Оскільки стягнення ПДВ не призводить до значних викривлень в економіці держави та не звужує податкову базу, то його функціонування на відміну від податку з обороту не зменшує податкових надходжень. Також ПДВ є більш ефективним за податок з продажів з точки зору адміністрування та дотримання правил оподаткування, що значно зменшує втрати від ухилення від сплати податку.

В Україні ПДВ виник майже одночасно з народженням незалежної України. Впродовж більш ніж 20-ти років, змінювались декілька законів, які регламентували податок на додану вартість. Зараз положення щодо ПДВ зазначені у Податковому кодексі Україні, який вступив в силу в 2011 році.

 

Література.

1. James K. Exploring the Origins and Global Rise of VAT. – 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.taxanalysts.com/

2. Бетлій О., Джуччі Р., Кірхнер Р.  ПДВ в Україні: чи спрацює інший непрямий податок ліпше? [Електронний ресурс] // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Німецька консультативна группа –  Київ/Берлін, березень 2013 року // Режим доступу: http://lukyanenko.at.ua/_ld/7/707____.pdf

3. Managing indirect taxes in supply chain. Supporting growth and reducing cost and risk, Ernst&Young, - 2012 - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Managing-indirect-taxes-in-the-supply-chain/$FILE/Managing-indirect-taxes.pdf

4. Gallagher M. Building Capacity in Revenue Policy and Administration. –  USAID. – 2010.

5. Федосов В.М. Бюджетна система : підручник/ на наук. ред. В.М. Федосова, С.І. Юрія. - К.: Центр учбової літератури; Тернопіль : Економ. думка. 2012-871с.

 

References.

1. James, Kathryn (2011). “Exploring the Origins and Global Rise of VAT”, available at: http://www.taxanalysts.com/ (Accessed 3 Apr 2014)

2. Betliy Oleksandra, Ricardo Dzhucci, Robert Kirchner (2013).  “VAT in Ukraine or other indirect tax work better?” German Advisory group available at: http://lukyanenko.at.ua/_ld/7/707____.pdf (Accessed 4 Apr 2014)

3. Managing indirect taxes in supply chain. Supporting growth and reducing cost and risk, Ernst&Young, available at: http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Managing-indirect-taxes-in-the-supply-chain/$FILE/Managing-indirect-taxes.pdf  (Accessed 3 Apr 2014)

4. Gallagher, Mark (2010). Building Capacity in Revenue Policy and Administration. –  USAID. (Accessed 6 Apr 2014)

5. Fedosov V.M. and Yuri S.I. (2012) Budzhetna systema [Budget system], Ekonomichna dumka, Ternopyl, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 16.04.2014 р.