УДК 336.343.359 (477)
П. П. Дубинецька,
здобувач, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
ТЕОРЕТИЧНЕ КОНСТРУЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
P. P. Dubynetska,
postgraduate, Ivan Franko National University of Lviv
THEORETICAL DESIGN OF THE MECHANISM OF TAX REGULATION OF THE ECONOMY
Визначені характерні особливості механізму управління економічними явищами та процесами, узагальнені підходи до визначення сутності податкового механізму. Запропоновано визначення поняття «механізм податкового регулювання» та його графічне схематичне відображення як набору елементів, що поряд із механізмом податкового адміністрування, складає податковий механізм. Обґрунтовані такі елементи механізму податкового регулювання як: принципи, важелі, сфери впливу, процес та забезпечення. Важелі впливу запропоновано розглядати як системні, локальні та виняткові (пільги) інструменти податкового регулювання. Спираючись на неокласичну економічну парадигму обґрунтовані сфери податкового регулювання: рівень оподаткування, перерозподіл доходів, регулювання екстерналій та споживання природних ресурсів. Динамічна складова механізму податкового регулювання розроблена, виходячи із правової регламентації регуляторної політики держави і включає ряд етапів процесу розробки, моніторингу та вдосконалення актів податкового законодавства.
Author determined characteristics of the mechanism of management of economic phenomena and processes. Generalized approaches to determining the nature of the tax mechanism. Author suggested the definition of "tax regulation mechanism" and its graphical schematic displaying of a set of items. In the article is described such elements of the mechanism of tax regulation: principles, instruments, spheres of influence, process and support. Tools tax regulations proposed regarded as systemic, local and exceptions (benefits). Based on the neoclassical economic paradigm grounded the process of tax regulation: the level of taxation, the income redistribution, regulation of externalities and consumption of natural resources. The dynamic component of the tax regulation mechanism is designed based on the legal regulation of regulatory policy and involves a number of stages of the development, monitoring and improvement of acts of tax legislation.
Ключові слова: податки, податкове регулювання, податковий механізм, принципи податкового регулювання, інструменти податкового регулювання, сфери податкового регулювання, регуляторна політика, процес податкового регулювання.
Keywords: taxes, tax regulations, tax mechanism, principles of tax regulations, tools of tax regulation, scope of tax regulation, regulatory policy, the process of tax regulation.
Постановка проблеми. Податкове регулювання є складним та багатомірним процесом, що включає різного роду елементи, зв’язки, взаємовпливи як внутрішні, так і зовнішні. Разом з тим, науковці та економісти-практики часто розглядають окремі заходи податкового регулювання відособлено, не враховують можливих наслідків їх реформування для усієї системи, використовують недостатньо чітку наукову термінологію. У зв’язку із цим важливим є представлення податкового регулювання як цілісного механізму, якому притаманні всі його риси, що і є метою нашої статті.
Останнім часом в наукових колах відродився інтерес до механістичного представлення економічних явищ і процесів, і відповідно до такої наукової категорії як «механізм». Термін «механізм» запозичений із природничих наук, де його розуміють як систему частин, вузлів і деталей, яку застосовують для передавання різних форм руху. Тлумачний словник вказує також на переносне значення механізму як «внутрішню будову, систему чого-небудь».
У такому ж переносному значенні цей термін вживають для опису і аналізу економічних процесів. Отже, поняття механізму використовують, коли мають на увазі «внутрішню будову, систему функціонування, апарат виду діяльності» [15, c. 50]. Сьогодні вживання поняття «механізм» при дослідженні економічних явищ і процесів є звичним, хоча і досі серед учених немає єдиного погляду щодо його чіткого визначення та внутрішньої будови [9, c.13].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цікавим є аналіз публікацій, пов'язаних з різного виду механізмами, які функціонують в економічній сфері, Узагальнення публікацій [6, 9, 16, 18, 21 та ін.] дозволило нам встановити певні передумови та вихідні позиції, що забезпечують результативність обґрунтування сутності механізму управління різними явищами та процесами в економічній сфері:
1) механізм складається з набору елементів, які, з одного боку, знаходяться в певних відносинах один з одним, з іншого – в певних відносинах з елементами системи іншого призначення та природи, на яку механізм впливає;
2) важливими аспектами дослідження механізму є: оцінка складу його елементів, зв'язків між цими елементами; оцінка характеру зв'язків (дія, вплив, сприяння, взаємодія) і перетворення їх характеру на рівень взаємосприяння;
3) елементами механізму є окремі важелі (інструменти), які можуть бути згрупованими за формами чи методами, або за іншим принципом;
4) механізм в динаміці є певним процесом, що представлений послідовністю етапів;
5) дію механізму часто забезпечують інституції, інформація, методологія, нормативно-правові акти тощо;
6) механізм діє в певному середовищі, яке теж впливає на ефективність його функціонування. Ефективність дії механізму залежить передусім від:
- адекватності його системі, на яку він впливає;
- особливостей середовища реалізації цього впливу;
- рівня розвитку його суттєвих характеристик.
Професор Кочетков А.В. у своїй статті виділяє наступні основні типи механізмів управління [11]: інформаційний, економічний, соціальний, адміністративний, правовий. Кожен із них має свою специфіку і засоби впливу на об’єкт управління. Так само як соціально-економічні системи не можуть розглядатися як проста взаємодія складових елементів, механізми управління являють собою не ізольовані, зовнішні один відносно одного процеси, а цілісну систему.
Виклад основного матеріалу дослідження. В теорії і практиці оподаткування існує велика кількість підходів до теоретичного визначення поняття податкового механізму, які неоднозначно його трактують.
Наприклад, російський вчений-економіст Т. Юткіна доводить двоїстий характер податкового механізму. В своїх дослідженнях вона дає наступні йому визначення: «з одного боку, це категоріальне утворення, в певній мірі узагальнене, яке дає уявлення про цілі і задачі податкових дій з орієнтацією на принципи наперед продуктивного функціонування, а з іншого, збірка загальних правових норм і спеціальних податкових законодавчих правил, які регламентують процес оподаткування конкретної держави в певний період» [22, c.75].
Український же експерт в сфері оподаткування академік М. Кучерявенко в своїх працях наголошує на більшій значимості елементів податкового механізму і ототожнює його з поняттям системи оподаткування. На його думку, податковий механізм складається з визначеної кількості елементів. Елементи він поділяє на дві групи. До першої групи належать так звані основні елементи – суттєві характеристики податку, без яких не можливо уявити відповідний податковий механізм: платник податку, об’єкт оподаткування, ставка податку. Наступна група елементів (додаткові) представляє необхідні характеристики податку, які розкривають специфіку конкретного податкового механізму і його використання: пільги з оподаткування, особливості обчислення об’єкта, бюджет або фонд куди надходять податкові платежі, терміни і періодичність перерахування податків, тощо [13, c. 90-91]. Окреслений підхід нам видається логічним і ми будемо спиратися в подальшому на таке розумінні серцевини податкового механізму.
В цьому ж ключі дає визначення поняття податкового механізму і наш відомий білоруський колега проф. Н. Е. Заяц, що нам видається найбільш прийнятним: “...налоговый механизм представляет собой совокупность организационно-правовых норм, методов и форм государственного управления налогообложением через систему различных надстроечных инструментов (налоговых ставок, налоговых льгот, способов налогообложения и др.)” [7, c. 80].
Податковий механізм не діє відокремлено, він тісно пов'язаний з іншими економічними категоріями та явищами, такими як податкова система, податкова політика, податкове регулювання. Наукові гіпотези щодо цих взаємозв’язків відносно однорідні. Зокрема, Чернишова Н.І. у своїй статті підкреслює, що «податковий механізм є основним інструментом реалізації податкової політики, важелем, що приводить податкову політику в дію». Вона пропонує структуру податкового механізму, що передбачає його поділ на три базових компоненти: податкові інститути, методологічний і практичний інструментарій [21, c.72]. А здобувач наукового ступеня Сербина О.Г. розглядає механізм податкового регулювання як зв’язуючу ланку між податковою політикою і податковою системою [18].
В процесі узагальнення та пошуку системних взаємозв’язків, ми дійшли висновку, що податковий механізм держави доцільно поділяти на механізми податкового регулювання та податкового адміністрування, які взаємодоповнюють один одного. Оскільки управління оподаткуванням передбачає динамічний підхід і наявність не тільки інструментів податкового регулювання, але й взаємодії суб’єктів оподаткування – державних податкових органів і суб’єктів сплати податку, різноманітних схем справляння податків та контролю, тобто елементи податкового адміністрування, вважаємо доцільним податкове регулювання розглядати в нерозривному зв’язку із адмініструванням.
Звернемося до поняття «податкове адміністрування». Дослідження змісту поняття «податкове адміністрування» здійснювалося багатьма дослідниками [див. напр. 3, 4, 10, 14, 15, 20] і відповідно на сьогодні існують деякі відмінності в тонкощах розуміння цього поняття. Узагальнення дає можливість сформулювати найбільш поширений підхід. Відповідно до нього, податкове адміністрування в науковій літературі розглядається як сукупність методів, прийомів і засобів управління, за допомогою яких органи державної виконавчої влади надають функціонуванню податкового механізму заданий законом напрям і координують податкові дії при суттєвих змінах в економіці та політиці. Етапами цього процесу є [10]: реєстрація та облік платників податків; обробка податкових декларацій; облік платежів (податкові зобов'язання); обслуговування платників податків; податковий контроль; апеляції платників податків; погашення податкового боргу.
Здійснивши науково-теоретичний аналіз категорії «податкове регулювання» та його елементів, вважаємо, що до механізму податкового регулювання варто включити важелі податкового регулювання, його сфери, принципи та процес функціонування. Схему механізму податкового регулювання в складі податкового механізму відображено на рисунку 1. Виходячи з цього, ми пропонуємо дати таке визначення: «механізм податкового регулювання» – складова податкового механізму поряд із податковим адмініструванням, що включає сукупність законодавчо зафіксованих науково обґрунтованих взаємопов’язаних важелів податкового впливу держави на поведінку економічних суб’єктів щодо перерозподілу доходів, інвестування, споживання природних ресурсів, функціонування екстерналій в процесі здійснення регуляторної політики з урахуванням балансу інтересів та пріоритетів економічної політики.
Рис. 1. Схема механізму податкового регулювання економіки
(розроблено автором)
Побудова ефективного механізму податкового регулювання повинна базуватися на ряді основоположних принципів. Принципи податкового регулювання є похідними, по-перше, від принципів державного регулювання економіки, а по-друге, від принципів оподаткування та податкової політики. Зокрема, виділяють такі: наукової обґрунтованості; узгодження інтересів; системності податкового регулювання; комплексності; пріоритетності; адаптації; безперервності; ефективності податкового регулювання.
При обґрунтуванні сфер податкового регулювання, на нашу думку, варто спиратися на неокласичну парадигму, як це зробив у своїй монографії Вишневський В.П. [5]. Так, сфери втручання в економіку, зокрема податкового, визначаємо виходячи із тих припущень в теоремі економічного добробуту. Відповідно до цієї теорії за певних умов досконала конкуренція приводить до оптимального використання ресурсів. Відомо декілька передумов оптимального розподілу ресурсів: математичні вимоги опуклості й безперервності, економічні вимоги відсутності екстерналій (зовнішніх ефектів), суспільних благ і трансакційних витрат. Коли вони не виконуються, оптимальний розподіл ресурсів, що призводить до їх Парето-оптимального використання, неможливий. Тому необхідним є втручання держави, зокрема через податкове регулювання. При цьому, за твердженням Дж. Кея «провали ринку, до яких податкова політика зазвичай і правильно звертається, пов’язані із екстерналіями, суспільними благами і експлуатацією природних ресурсів» [23]. Тому ключовими сферами податкового регулювання ми визначили рівень податкового навантаження на економіку, перерозподіл доходів, регулювання екстерналій та споживання природніх ресурсів.
Регулювальна функція оподаткування реалізується за допомогою спеціальних інструментів, вбудованих у систему оподаткування в цілому, і в кожний податок окремо, які ми означимо як важелі механізму податкового регулювання.
Роль цих інструментів в ефективному функціонуванні системи оподаткування настільки важлива, що деякі фахівці визначають термін «податкове регулювання» саме через ті важелі, які застосовуються у процесі його здійснення. Так, в податковому словнику А.В. Началова [19, c.99] під податковим регулюванням розуміються заходи непрямого впливу на економічні й соціальні процеси шляхом зміни: 1) виду податків; 2) податкових ставок; 3) встановлення податкових пільг; 4) підвищення або зниження загального рівня оподаткування; 5) відрахувань до бюджету. У цьому визначенні названі деякі механізми реалізації регулювальної функції оподаткування, однак наведена класифікація є неповною.
Дещо модифікувавши підхід проф. Іванова Ю.Б. [8] за характером дії інструменти податкового регулювання вважаємо доцільним поділити на такі три групи: системні; локальні; виняткові (пільги).
До системних важелів механізму податкового регулювання належать ті інструменти, які формують характеристику податкової системи, впливають на її розмір, структуру та макроекономічну роль .
Ключовою системною характеристикою податкової системи є загальний рівень оподаткування, тобто частка податкових надходжень до бюджету у ВВП країни. Посилення податкового навантаження є тим чинником, який стримує економічну активність і процеси нагромадження, а також створює умови для прискореного розвитку тіньової економіки. Разом з тим, у соціальноорієнтованих економіках (скандинавських країнах, Франції, Італії, Австрії та ін.) високий рівень оподаткування пов'язаний із використанням бюджетних коштів на загальнонаціональні економічні й соціальні програми (наприклад у 2012 р. рівень оподаткування у Данії дорівнював 48,0 % в той час як в середньому країни – члени ОЕСР стягували у вигляді податків 34,1% ВВП) [24]. Разом з тим, використання цього макроекономічного регулятора може істотно спотворюватися у зв’язку із нерівномірним розподілом податкового навантаження між платниками.
Наступним інструментом регулювання системного характеру є структура системи оподаткування. Найважливішими структурними показниками податкової системи, які відображають спрямованість податкової політики на інвестування чи споживання, є:
• співвідношення прямих і непрямих податків, що відображає розподіл податкового навантаження між виробниками та споживачами;
• співвідношення податків, що стягуються з юридичних і з фізичних осіб;
• частка податків на майно і капітал.
Іншою групою механізмів системного характеру є застосування альтернативних систем оподаткування, до яких належать: фіксований сільськогосподарський податок з юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Системний характер цих інструментів податкового регулювання проявляється в тому, що у випадку їх застосування принципово змінюються структура податкових платежів платників і об’єкти оподаткування.
Локальні інструменти податкового регулювання пов’язані з реалізацією регуляторного потенціалу кожного окремого податку або збору, що визначається вибором поєднання елементів податку й відповідним порядком обчислення податкових зобов’язань. Ця група засобів податкового регулювання включає в себе такі інструменти.
1. Об’єкт та база оподаткування. Сам факт введення того або іншого податку впливає на діяльність усіх тих платників, які мають відповідні об’єкти оподаткування. Крім того, практично в кожному податку є спеціальні механізми регулювання, які стимулюють або стримують певні дії платників за допомогою спеціальних правил обчислення бази оподаткування або податкових зобов’язань.
2. Визначення складу платників податків. Масштаби податкового регулювання і його ефективність визначаються тим, наскільки повно охоплені податком потенційні платники.
3. Принципи встановлення і розмір ставки податку. Багато фахівців вважають, що основним податковим регулятором на рівні системи оподаткування в цілому і на рівні кожного з податків і зборів є оптимальні податкові ставки [8].
Податкові пільги є одним з найбільш широко розповсюджених важелів сучасного податкового регулювання. За формою їх надання можна виділити такі груп податкових пільг.
1. Звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків — це пільга, надана за елементом «суб’єкт оподаткування». Сфера застосування цих пільг досить широка. Різновидом пільг цієї групи є «податкові канікули». Це звільнення певних груп платників від оподаткування на визначений період.
2. Зменшення об’єкта оподаткування — це група пільг, що передбачає виключення з об’єкта оподаткування окремих його елементів, які в загальному випадку є складовою об’єкта оподаткування, але не враховуються при подальшому обчисленні податкових зобов’язань. Як приклад таких пільг можна навести перелік операцій, звільнених від ПДВ.
3. Зменшення бази оподаткування. Йдеться про вирахування з бази оподаткування визначених законодавством сум. Різновидами пільг цієї групи є:
- встановлення неоподатковуваного мінімуму бази оподаткування;
- встановлення неоподатковуваного максимуму бази оподаткування;
- зменшення бази оподаткування шляхом виключення фактично понесених платником витрат певного виду.
4. Зменшення податкових ставок. У світовій практиці подібна пільга застосовується досить часто, частіше у встановлених випадках застосовується ставка, зменшена на 50% .
5. Списання податкових зобов’язань, або «податкова амністія» .
Податковий механізм загалом та механізм податкового регулювання зокрема не є явищем статичним. Усі важелі вдосконалюються, оновлюються, адаптуються до нових економічних реалій та змін. Динаміка цього процесу реалізується через відповідні зміни до законодавства. Усі ключові інструменти податкової політики формують окремий напрям державної регуляторної політики. Процес їх змін має теж правову регламентацію відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» [2]. Таким чином, динамічну складову механізму податкового регулювання можна розглядати як процес планування діяльності з підготовки та аналізу регуляторного впливу актів податкового законодавства, оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від громадськості та бізнесу, відстеження результативності, систематизацію та перегляд регуляторних актів податкового законодавства.
Процес реформування податкового механізму повинен здійснюватися з урахуванням таких важливих умов:
- встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів;
- недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти;
- викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта;
- оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності та оприлюднення проектів регуляторних актів;
- залучення фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до процесу реформування податкової політики, а також відкритих обговорень за участю представників громадськості.
Функціонування податкового механізму забезпечується відповідними інституціями, нормативно-правовими актами, науковими розробками, економічними розрахунками та аналітикою, інформаційною базою та податковою культурою суспільства. Разом з цим ці елементи складають середовище податкового регулювання і від їх особливостей значною мірою залежить ефективність функціонування податкового механізму. Дослідження характеристик та взаємовпливів підсистем забезпечення податкового механізму варто провести в подальших наукових розвідках.
Висновки. Основними результатами проведеного дослідження є такі.
По-перше, в результаті проведеного дослідження представлено авторську конструкцію податкового механізму, виходячи із характерних особливостей механізму управління економічними явищами та процесами, узагальнених підходів до визначення сутності податкового механізму.
По-друге, запропоновано визначення поняття «механізм податкового регулювання» як складової податкового механізму поряд із податковим адмініструванням, що включає сукупність законодавчо зафіксованих науково обґрунтованих взаємопов’язаних важелів податкового впливу держави на поведінку економічних суб’єктів щодо перерозподілу доходів, інвестування, споживання природніх ресурсів, функціонування екстерналій в процесі здійснення регуляторної політики з урахуванням балансу інтересів та пріоритетів економічної політики.
По-третє, обґрунтовані такі елементи механізму податкового регулювання як: принципи, важелі, сфери впливу, процес та забезпечення. Важелі впливу запропоновано розглядати як системні, локальні та виняткові (пільги) інструменти податкового регулювання. Спираючись на неокласичну економічну парадигму обґрунтовані сфери податкового регулювання: рівень оподаткування, перерозподіл доходів, регулювання екстерналій та споживання природних ресурсів. Динамічна складова механізму податкового регулювання розроблена, виходячи із правової регламентації регуляторної політики держави і включає ряд етапів процесу розробки, моніторингу та вдосконалення актів податкового законодавства.
Література
1. Податковий кодекс України від N 2755-VI, 02.12.2010 [Електронний ресурс] . – Доступно з: http://zakon.nau.ua/doc/?code=2755-17
2. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» N 1160-IV, 11.09.2003 [Електронний ресурс] . – Доступно з: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1088.403.5&nobreak=1
3. Андрущенко В.Л. Адміністрування податків і платежів: предмет і метод дослідження // Збірник наукових праць Академії ДПС України / В. Л. Андрущенко. – 2002. - № 4. – С. 76-78.
4. Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво / В. Л. Андрущенко // Фінанси України. – 2003. - № 6. – С. 27-35
5. Вишневський В.П. Оподаткування в емерджентній економіці: теоретичні засади і напрями політики: моногр. / В.П. Вишневський; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2012. – 128 с.
6. Дюрядін В.П. Податковий механізм фінансового оздоровлення підприємств: теоретичні аспекти / В.П Дюрядін., А.М. Леміш [Електронний ресурс] . – Доступно з: http://science.crimea.edu/zapiski/djvu_econom/2004/econ_12_2004/006_dyuryadin.pdf
7. Заяц Н.Е.Теория налогов: Учебник / Н.Е. Заяц.– Мн.: БГЭУ, 2002. – 220 с.
8. Іванов Ю.Б. Податковий менеджмент : Навчальний посібник / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, А.Я. Кізима, В. В. Карпова. – Київ: Знання , 2008. – 525с.
9. Ковалюк О.М. Фінансовий механізм організації економіки України (проблеми теорії і практики). Монографія / О.М. Ковалюк. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002.
10. Корецька -Гармаш В.О. Адміністрування податків: порівняльний аналіз після прийняття податкового кодексу / В.О. Корецька-Гармаш, А.В. Кулік // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля №7(161)_ч.2. – 2011. [Електронний ресурс] . – Доступно з: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_7_2/Korecka.pdf
11. Кочетков А.В. Теория и практика развития механизмов социально-экономического управления / А.В. Кочетков // Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник 1982. – М.: Наука, 1982. – С. 131-158
12. Крисоватий А. І. Інституційне середовище фіскального регулювання соціально-економічних процесів / А. І. Крисоватий, Т. В. Кощук // Фінанси України. — 2011. — № 9. — С. 18–32
13. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник / Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Консум, 1998. – 448 с.
14. Марченко В.Б. Щодо змісту поняття адміністрування податків (обов’язкових платежів) / В.Б. Марченко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 49. – К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. – 2010. С. 204-209
15. Никольский П.С. Финансы в системе хозяйственного механизма управления промышленностью / П.С. Никольский. – М.: Финансы и статистика, 1982.
16. Поспєлов О.М. Визначення сутності і змісту механізму управління матеріальними потоками підприємства / О.М. Поспєлов // Економіка розвитку. – 2002. - №4. – С.78-80
17. Свищук А. Теоретичні засади податкового регулювання економіки / А. Свищук // Вісник КНТЕУ. – 2013. - №5. – С. 57-69
18. Сербина О.Г. Cуть та структура податкового механізму регулювання банківської діяльності / О.Г. Сербина // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008, вип. 18.3. – C. 252-257
19. Современный толковый налоговый словарь / сост. А.В. Началов. - М., 2006 – 480 c.
20. Таранов І.М. Адміністрування та ефективність справляння податків в Україні / І.М. Таранов // Фінансова система України. Зб. наук. праць. – Острог: В-во «Національний університет «Острозька академія», 2007. – Вип. 9. – Ч.1. – С. 220 – 227;
21. Чернышева Н. И. Налоговый механизм как действенный инструмент обеспечения региональных экономических интересов / Н. И. Чернышева // Вестник Ростовского государственного кономического университета "РИНХ". — 2007. — № 7. — С. 70–74
22. Юткина Т.Ф. Налоги и налогообложение: Учебник. 2-е изд., перероб. и доп. / Т.Ф. Юткина – М.: ИНФРА-М, 2002. – 576 с.
23. Musgrave R. The Theory of Public Finance: A Study in Public Economy / R. Musgrave. – New York: McGraw-Hill Book Company, 1959. – 628 p.
24. Total tax revenue аs a percentage of gross domestic product OECD Tax Database, [online], available at: http://www.oecd-ilibrary.org/taxation/total-tax-revenue_20758510-table2
References
1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), The Tax Code of Ukraine, [Online], available at: http://zakon.nau.ua/doc/?code=2755-17 (Accessed 11 April 2014).
2. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003),The Law of Ukraine “On Regulatory Policy in Economic Activity”, [Online], available at: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1088.403.5&nobreak=1 (Accessed 11 April 2014).
3. Andruschenko V.L. (2002), “Tax administration: the subject and research method”, Zbirnyk naukovykh prats' Akademii DPS Ukrainy, vol. 4, pp. 76-78.
4. Andruschenko, V.L. (2003), “ Fiscal management as science and art” , Finansy Ukrainy, vol. 6, pp. 27-35.
5. Vyshnevs'kyj, V.P. (2012), Opodatkuvannia v emerdzhentnij ekonomitsi: teoretychni zasady i napriamy polityky [Taxation in the emergent economy: theoretical principles and policies], NAN Ukrainy, Donets'k, Ukraine.
6. Diuriadin, V.P., Lemish, A.M. (2012)“Tax mechanism of financial rehabilitation of enterprises: theoretical aspects”, [Online], available at: http://science.crimea.edu/zapiski/djvu_econom/2004/econ_12_2004/006_dyuryadin.pdf (Accessed 01 April 2014).
7. Zaiats, N.E. (2002), Teoryia nalohov [The theory of tax], BHEU, Minsk, Belarus .
8. Ivanov, Yu.B., Krysovatyj, A.I. , Kizyma, A.Ya. and Karpova, V. V. (2008), Podatkovyj menedzhment [Tax management], Znannia, Kyiv, Ukraine.
9. Kovaliuk, O.M. (2002), Finansovyj mekhanizm orhanizatsii ekonomiky Ukrainy (problemy teorii i praktyky). [Financial mechanism of Economy of Ukraine (theory and practice)], Vyd. tsentr LNU im. I. Franka, L'viv, Ukraine.
10. Korets'ka –Harmash, V.O., Kulik, A.V. (2011) ,“Tax administration: a comparative analysis on the Tax Code”, Visnyk Skhidnoukrains'koho natsional'noho universytetu imeni Volodymyra Dalia , vol. 7(161), no.2., [Online], available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_7_2/Korecka.pdf
11. Kochetkov, A.V. (1982), “Theory and practice of developing mechanisms for socio-economic governance”, Systemnye yssledovanyia. Metodolohycheskye problemy, 1982, pp.131-158, Nauka, Moskow, USSR.
12. Krysovatyj, A. I., Koschuk, T. V. (2011), “The institutional environment of fiscal regulation of social and economic processes”, Finansy Ukrainy, vol. 9, pp.18-32.
13. Kucheriavenko, N.P. (1998), Nalohovoe pravo [Tax Law], Konsum, Khar'kov, Ukraine.
14. Marchenko, V.B. (2010), “Regarding the content of the concept of tax administration” , Derzhava i pravo: Zbirnyk naukovykh prats'. Yurydychni i politychni nauky, vol. 49, pp. 204-209.
15. Nykol'skyj, P.S.(1982), Fynansy v systeme khoziajstvennoho mekhanyzma upravlenyia promyshlennost'iu [Finance in the system of economic mechanism of the industry management], Finansy i statistika, Moscow, USSR.
16. Pospielov, O.M. (2002), “Determining the nature and content of the mechanism of material flow management”, Ekonomika rozvytku, №4, pp.78-80.
17. Svyschuk, A. (2013), “The theoretical basis of the tax regulation of the economy”, Visnyk KNTEU, vol. 5, pp. 57-69.
18. Serbyna, O.H. (2008), “The essence and structure of the tax mechanism for regulation of banking activities”, Naukovyj visnyk NLTU Ukrainy, vol. 18.3, pp. 252-257
19. Nachalov, A.V. (2006), Sovremennyj tolkovyj nalohovyj slovar' [Modern tax explanatory dictionary], Moscow, Russia.
20. Taranov, I.M. (2007) “Administration and effectiveness of tax collection in Ukraine”, Finansova systema Ukrainy. Zb. nauk. prats', Natsional'nyj universytet «Ostroz'ka akademiia», Ostroh, vol.9 , no.1., pp. 220-227.
21. Chernysheva, N. Y. (2007),“”, Vestnyk Rostovskoho hosudarstvennoho konomycheskoho unyversyteta "RYNKh, vol.7, pp. 70-74
22. Yutkyna ,T.F. (2002), Nalogi i nalogooblozhenie [Taxes and Taxation], INFRA-M, Moscow, Russia.
23. Musgrave R. The Theory of Public Finance: A Study in Public Economy / R. Musgrave. – New York: McGraw-Hill Book Company, 1959. – 628 p.
24. Total tax revenue аs a percentage of gross domestic product OECD Tax Database, [online], available at: http://www.oecd-ilibrary.org/taxation/total-tax-revenue_20758510-table2
Стаття надійшла до редакції 14.04.2014 р.
ТОВ "ДКС Центр"