УДК 657.6:65.014.1
В. С. Адамовська,
к. е. н., доцент кафедри обліку, аналізу, аудиту та адміністрування підприємств гірничо-металургійного комплексу,
ДВНЗ «Криворізький національний університет»
АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
V. S. Adamovskaya,
candidate of economic science, Associate Professor Department of accounting, analysis, audit and administration mining and
metallurgical complex enterprises National University of Krivoy Rog
EFFICIENCY AUDIT MANAGEMENT ACTIVITIES
У статті розглянуто теоретичні засади визначення сутності аудиту управлінської діяльності, основних його об’єктів та напрямків проведення. Аналіз літературних джерел показав, що серед економістів не існує єдиної думки щодо визначення сутності аудиту управлінської діяльності та методики його проведення, що перш за все зумовлено відсутністю нормативно-правових документів, які б трактували дане поняття і чітко окреслювати методику проведення аудиту за відповідними напрямками. У зв’язку з цим запропоновано визначення терміну аудит управлінської діяльності, який розкриває сутність проведення аудиту не тільки ефективності системи управління, а й ефективності діяльності підприємства. Крім цього, акцентовано увагу на таких складових аудиту управлінської діяльності, як аудит повноважень і аудит винагород. Також при оцінюванні окремого напрямку ефективності діяльності підприємства, а саме, аудиту тенденцій розвитку, запропоновано обов’язкове проведення аудиту «вхідних бар’єрів» на ринок галузі, що зумовлено зростанням конкуренції.
The article considered the theoretical basis to determine the nature of audit management activities, the main objects and directions for its implementation. Analysis of the literature showed that among economists there is no consensus on the definition of the nature of audit management activities and methods of its implementation, which primarily caused by the lack of legal documents that have interpreted this concept and clearly outline the methodology of the audit for the relevant areas. In this regard, the proposed definition of audit management activities, which reveals the nature of the audit not only the effectiveness of the management, but also the efficiency of the company. In addition, a focus on the following components of the audit management activities, as audit authority and audit fees. Also, when evaluating the efficiency of separate areas of the company, namely, audit trends, proposed mandatory audit «entry barriers» to market area, due to increasing competition.
Ключові слова: аудит управлінської діяльності, управлінський аудит, операційний аудит, аудит повноважень, аудит винагород, преміювання, аудит бар’єрів входу, ефективність, система управління, управлінці.
Keywords: audit management activities, management audit, performance audit, audit authority, the audit fees, bonuses, audit entry barriers, efficiency, management system, managers.
Постановка проблеми. Процесу розвитку аудиту управлінської діяльності в Україні перешкоджає ряд чинників і обставин, а саме, недосконалість законодавства з аудиту в цілому, зокрема, відсутність нормативної бази з аудиту управлінської діяльності, а також відсутність методики з проведення та документування управлінського аудиту.
У законодавстві України, а також у науковій та спеціальній літературі майже немає розкриття аудиту управлінської діяльності як складової частини контролю за управлінням соціально-економічними процесами. Бракує ґрунтовного економіко-правового аналізу факторів, під дією та впливом яких функціонує в цілому система аудиту в Україні. Усе це зумовлює необхідність розкриття сутності поняття аудиту управлінської діяльності, його об’єктів та напрямків здійснення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми становлення, розвитку аудиторської діяльності в країні розглядалися в наукових працях і публікаціях як зарубіжних вчених Е.А. Аренс, Дж. К. Лоббек, Джек С. Тімот, Дж. Лоуверс, Л.З. Шнайдермана, Р. Адамса, Р. Доджа, Дж. К. Робертсона, Ф. Дефліза, Генрі Р.Дженіка, В.Д. Андрєєва, М.П. Баришнікова, А.М. Богомолова, С. М. Бичкової, Н. А. Голощапової, П. І. Камишанова, Я. В. Соколова, В. В. Скобари, так і вітчизняних: М.Т. Білухи, В. Рудницького, Л.М. Полякової, С. Ф. Голова, А.М. Герасимовича, Г. М. Давидова, Н. І. Дорош, С. Я. Зубілевич, А.М. Кузьмінського, М. Д. Корінько, Р.О. Костирко, В.І. Лазуренко, Н. М. Малюги, Є. В. Мниха, О. А. Петрик, І. І. Пилипенко, В. П. Пантелєєва, В. С. Рудницького, В. В. Сопко, М. Г. Чумаченко, В. Г. Швеця, В.О. Шевчука, С.Є. Стефанова, Н.І. Рубана, О. Каплуна, С. Яцишина, М.Д. Виноградського [1–6].
На основі аналізу літературних джерел можна зробити висновок про відсутність єдиного погляду до сутності аудиту управлінської діяльності та методики його проведення. Тому реалізація теоретичних напрацювань вчених вимагає більш глибокого уточнення методологічних розробок з урахуванням сучасних економічних тенденцій розвитку економіки та зростання конкуренції.
Постановка завдання. Головним завданням статті є дослідження теоретичних основ визначення сутності аудиту управлінської діяльності, його видів та об’єктів перевірки, а також визначення напрямків його проведення, що дозволить виявити можливості поліпшення господарської діяльності.
Виклад основного матеріалу дослідження. В сучасних умовах господарювання, коли конкурентоспроможність підприємств залежить від виявлених резервів підвищення результативності їх господарської діяльності, саме ефективність прийняття і реалізації управлінських рішень забезпечують функціонування і розвиток підприємства. Це обумовлює необхідність проведення аудиту ефективності управлінської діяльності.
Перш ніж перейти до напрямів здійснення аудиту управлінської діяльності, необхідно визначитися з понятійним апаратом. Річ у тому, що багато авторів по-різному трактують дане поняття. Це зумовлено в основному тим фактом, що у нормативно-законодавчих документах не прописано чіткого визначення аудиту управлінської діяльності, сфери його застосування, методологію проведення. З цим і пов’язані розбіжності у його трактуванні.
Так, наприклад, аудиту управлінської діяльності в зарубіжній економічній літературі приділяється достатньо велика увага, але авторами пропонуються різні тлумачення цього поняття. Зокрема, відомий американський вчений Дж. К. Робертсон ототожнює терміни поняття «управлінський аудит» і «операційний аудит», під якими розуміє вивчення аудиторами операцій компанії з метою дати рекомендації щодо економічного і ефективного використання їх ресурсів ефективному досягненню цілей і здійснення практики компанії [7, с. 8].
Інші економісти віддають перевагу термінові «управлінський аудит» або «аудит господарської діяльності». Український вчений В. Рудницький обґрунтовує перевагу використання терміна «управлінський аудит», спираючись на такі причини: аудиторський контроль є невід'ємною функцією управління; користувачами інформації є тільки працівники управління конкретного підприємства; функцією управлінського аудиту є не тільки поточний контроль за господарськими операціями, а й прогнозування, аналіз інших функцій управління господарською діяльністю [7].
Крім того, такі вчені, як Е.А. Аренс і Дж. К. Лоббек, поділяють управлінський аудит на три види: функціональний, організаційний і спеціальний [8].
Аналіз літературних джерел показав, що спочатку аудит управлінської діяльності здійснювався з метою державного контролю. Однак, в умовах розвиненої ринкової економіки розгляд даного поняття з такого роду позиції є неактуальним і недоцільним [2].
На зміну такому розумінню управлінського аудиту прийшло нове, а саме, з точки зору внутрішнього контролю. Дійсно, таке тлумачення відповідає сучасності, коли кожен управлінець розуміє значимість і необхідність внутрішнього аудиту на підприємстві для правильності та ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень.
З урахуванням цього запропоновано під аудитом управлінської діяльності розуміти процес вивчення та оцінки господарських явищ і фактів з метою надання рекомендацій управлінській ланці суб'єкта господарювання з питань ефективності діяльності підприємства, досягнення кінцевого результату і програмних цілей, а також контролю відповідності якості (професіоналізму) управлінського персоналу та ефективності перерозподілу і виконання ними своїх повноважень.
Ми погоджуємося з науковцями, які під аудитом господарської діяльності розуміють оцінку ефективності управління та виявлення резервів поліпшення господарської діяльності підприємства. Це цілком співпадає з нашим баченням напрямків проведення аудиту управлінської діяльності (рис.1).
На нашу думку, аудит управлінської діяльності повинен включати такі напрямки, як аудит ефективності системи управління, що базується на висвітленні ефективності функціонування існуючої на досліджуваному підприємстві організаційної структури; та аудит ефективності (результативності) діяльності підприємства. Враховано, що ефективність управління прямо пропорційно впливає на підвищення ефективності діяльності підприємства, а отже охоплює діяльність суб’єкта господарювання в цілому. Саме тому доцільно вважати близьким по сутності аудит управлінської діяльності і аудиті господарської діяльності підприємства. У самій же методології виділяються такі направлення: управлінський аудит, а також аудит ефективності та аудит програми.
Рис. 1. Напрямки проведення аудиту управлінської діяльності
Зокрема, аудит ефективності – це незалежна, конфіденційна, платна форма фінансового контролю, яка спрямована на оцінювання результативності самої системи управління суб’єкта господарювання та практичної його діяльності незалежними спеціалістами на договірних засадах [9].
Аудит ефективності є безперервним процесом моніторингу та звітності про виконання програми, а саме, ходу її виконання з метою досягнення намічених цілей. Оцінка ефективності ґрунтується на контролі за виконанням цілі або вимог програми. Це може слугувати попереджувальним сигналом для керівництва і засобом покращання підзвітності для громадськості [10, с. 9].
Аудит програми – це індивідуальне систематичне дослідження її ефективності з вивченням ширшого спектру інформації про умови реалізації програми порівняно з інформацією, яка дає змогу здійснювати поточний контроль. Більш глибока оцінка програми дозволяє визначити її ефективність, а також з’ясувати, що можна зробити для покращання її результатів. Оцінка програми – це лише один з напрямків аудиту господарської діяльності [10, с. 10].
Аудит ефективності системи управління складається з декількох пунктів. Розглядаючи аудит повноважень та аудит винагород, слід зазначити, що у деяких розвинених країнах, наприклад, в Японії створюються відповідні Ради, до складу яких входять по декілька спеціалістів, які здійснюють моніторинг за розподілом повноважень і преміювання.
Актуальність аудиту повноважень пояснюється тим, що недоліком багатьох систем управління є зосередження права прийняття більшості рішень у руках першого керівника або на найвищих рівнях управління. Даний вид управління має ряд недоліків, зокрема: керівник не має можливості зосередитися на вирішенні перспективних, стратегічних питань, що визначають діяльність підприємства, оскільки він постійно завантажений розв'язанням поточних, здебільшого другорядних, проблем; знижується відповідальність керівників підрозділів, безпосередніх виконавців; знижується оперативність управління, оскільки всі або більшість прийнятих рішень повинні бути санкціоновані керівником та ін.
Сукупність методів, що дають змогу керівникові перекласти виконання частини своїх функцій на інших працівників, називають делегуванням повноважень, яке полягає у тому, що керівник надає право безпосередньо підлеглим йому особам самостійно здійснювати певні дії або приймати відповідні рішення. Отже, делегування повноважень передбачає делегування обов'язків і прав, тобто частину своїх функцій і прав керівник передає підлеглим. При цьому сама відповідальність не делегується і залишається за керівником. Виходячи з цього, одним з основних завдань керівника є вибір підлеглих, які в змозі виконувати делеговані їм повноваження.
Так як делегування сприяє формуванню кращої структури управління, то аудит повноважень є невід’ємною складовою оцінки ефективності системи управління.
Аудитору слід з’ясувати, чи правочинне делегування повноважень, адже можна передати лише деякі обов'язки і права, які не є винятковим правом керівника (наприклад, видання наказів, підпис звітних документів та ін.). Чинним законодавством і нормативними актами визначено перелік обов'язків, які не можна делегувати.
Під час делегування потрібно дотримуватись відповідності виконуваних обов'язків, тобто обсягу наданих уповноваженій особі прав. Якщо обсяг делегованих обов'язків перевищує права працівника, то виникає реальна загроза невиконання їх; коли прав більше, ніж обов'язків, то з’являється загроза безвідповідальності і безконтрольності.
Наступною складовою аудиту ефективності системи управління є аудит винагород. У комплексі проблем, безпосередньо пов'язаних з формуванням якісно нових мотиваційних настанов працюючих, найважливіша роль належить удосконаленню систем заробітної плати, більшість з яких передбачає преміювання (винагород) персоналу за досягнення певних кількісних і якісних результатів діяльності.
Критерієм ефективності системи преміювання є зацікавленість працівників у досягненні якомога більших індивідуальних і колективних результатів праці, у повному використанні свого творчого потенціалу.
Обов'язковими складниками будь-якої преміальної системи мають бути: показники та умови преміювання; розміри премій; джерела виплати премій; категорії персоналу, які підлягають преміюванню; періодичність преміювання; порядок виплати премій.
Аудитор повинен перевірити забезпечення впливу на поведінку персоналу системи преміювання (винагород). У системі винагород, що має обов’язково охоплювати як показники, так і умови преміювання, принципово важливо розподілити «навантаження» між ними. Аудитор повинен перевірити, що величина винагороди залежить від показників преміювання, тобто від їхнього рівня та динаміки. При цьому важливо виокремлювати основні і додаткові умови й показники преміювання.
Особливе значення для великих промислових підприємств має аудит ефективності управління інформаційними технологіями. Саме від обраного програмного забезпечення залежить своєчасність, повнота та достовірність інформації, яка необхідна для ефективного управління. Зокрема, на більшості гірничо-збагачувальних комбінатах використовується програма SAP ERP, яка складається з декількох модулів («Фінанси», «Кадри» і т.д.). Це дозволяє систематизувати інформацію, отриману від нижчих ланок, яка надходить до керівників і менеджерів після здійснення кожної операції. Завдяки цьому управлінці мають повне уявлення про всі процеси, які здійснюються на підприємстві, і швидко реагувати на відхилення показників на будь-якій ділянці роботи.
Стосовно аудиту професійного рівня управлінців, то це питання, на нашу думку, достатньо висвітлено в економічній літературі, зокрема виділено такі основні направлення: оцінка організаційної культури управлінців, якості їхнього професійного спілкування, а також оцінювання порядку прийняття і реалізації управлінських рішень.
Розглядаючи аудит ефективності діяльності підприємства з боку зростання конкуренції на ринку продукції, виділено такий напрямок перевірки, як аудит вхідних бар’єрів. Вхідні бар'єри (бар'єри входу, входження) – це чинники, що перешкоджають проникненню у галузь (ринку) нових конкурентів. Спорудження бар'єрів є одним із форм боротьби за набуття і збереження конкурентних переваг. Зміст даних бар’єрів у тому, щоб зробити витрати, пов'язані з проникненням на ринок галузі, настільки високими, що під загрозу буде поставлено сама окупність інвестованих капіталів. Вхідні бар'єри фактично існують у тому, щоб чи підвищити вступний внесок, чи збільшити ризик для новачків. Зі стратегічної точки зору дуже важливо зуміти ідентифікувати відповідні вхідні бар'єри. Наприклад, для гірничо-збагачувальних підприємств вхідними бар’єрами можуть бути: обсяги виробництва концентрату, вміст заліза у залізорудній сировині та ін. Аудитору слід перевірити, чи насправді стратегічні цілі підприємства, які направленні на вихід на світовий ринок продукції, відповідають можливостям підприємства, розраховуючи при цьому відповідні показники.
Висновок з проведеного дослідження. За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що аудиту управлінської діяльності в Україні проходить складний шлях розвитку, який можливий лише за умови вирішення питань щодо розробки відповідних нормативно-законодавчих документів, які б регламентували його проведення на вітчизняних підприємствах, а також визначення його загальних концептуальних засад, організації та методичного забезпечення з урахуванням ринкових умов господарювання.
Література.
1. Виноградський М. Д. Менеджмент в організації: [навч. посіб.] / М. Д. Виноградський, О.М. Шкапова. – К.: Кондор, 2002. – 654 с.
2. Ждан О.І. Механізм фінансового контролю ефективності використання державних коштів / О.І. Ждан // Донецький державний університет управління. – Донецьк, 2009.
3. Каплун О. Контроль якості проведення аудиту ефективності / О.Каплун, С. Яцишин // Наукові записки. – 2006. – Вип. 15. – С. 282–284.
4. Рубан Н.І. Аудит ефективності використання бюджетних програм в системі державного фінансового контролю України / Н.І. Рубан. – К.: Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, 2006.
5. Стефанов С. Є. Аудит ефективності – закономірності виникнення та перспективи розвитку / С.Є. Стефанов //Збірник всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту» / за заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. – К., 2009. –439 с.
6. Пилипко А.Г. Формула вирішення управлінських завдань – марево чи реальність/ А.Г. Пилипко // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХорРІНАДУ “Магістр”, 2005. – №1 (23). – 356 с.
7. Рудницький В. С. Методологія і організація аудиту / В. С. Рудницький. – Тернопіль: Економічна думка, 1998. – 196 с.
8. Аренс Э. А Аудит / Э. А. Аренс, Дж. К. Лоббек – М.: «Финансы и статистика», 2001. – 551 с.
9. Полякова Л.М. Методика аудиту / Л.М. Полякова, В.С. Монах, Н.І. Демків. – Ч. 2 – Львів: Видавництво Національного університету«Львівська політехніка», 2009. – 120 с.
10. Артюх О.В. Концептуальні напрямки аудиту управлінської діяльності / О.В. Артюх // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2012. – Вип. 3 (46), ч. 2. – С. 7–13.
References.
1. Vynohrads'kyj, M.D. (2002), Menedzhment v orhanizatsii [The organization management] Kondor, Кyiv, Ukraine.
2. Zhdan, O.I. (2009), Mekhanizm finansovoho kontroliu efektyvnosti vykorystannia derzhavnykh koshtiv [Mechanism of financial control efficient use of public funds], Donets'kyj derzhavnyj universytet upravlinnia, Donetsk, Ukraine.
3. Kaplun, O. (2006), “Quality control of effectiveness audit”, Naukovi zapysky, vol. 15, pp. 282–284.
4. Ruban, N.I. (2006), Audyt efektyvnosti vykorystannia biudzhetnykh prohram v systemi derzhavnoho finansovoho kontroliu Ukrainy [Audit efficiency of budgetary programs in system of financial control Ukraine], Naukovo-doslidnyj finansovyj instytut pry Ministerstvi finansiv Ukrainy, Кyiv, Ukraine.
5. Stefanov, S.Ye. (2009), “Audit efficiency – the patterns of occurrence and development prospects”, Zbirnyk vseukrains'koi naukovo-praktychnoi konferentsii «Suchasnyj stan ta perspektyvy rozvytku derzhavnoho kontroliu i audytu» Кyiv, Ukraine.
6. Pylypko, A.H. (2005), “Formule solve management problems - mirage or reality”, Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnia: Zbirnyk naukovykh prats', Vyd-vo KhorRINADU “Mahistr”, Kharkiv, Ukraine.
7. Rudnyts'kyj, V.S. (1998), Metodolohiia i orhanizatsiia audytu [Methodology and organization of audit], Ekonomichna dumka, Ternopil, Ukraine.
8. Arens, Je.A. (2001), Audit [The audit], «Finansy i statistika», Мoscow, Russia.
9. Poliakova, L.M. (2009), Metodyka audytu [Methodology of audit], Vydavnytstvo Natsional'noho universytetu «L'vivs'ka politekhnika», Lviv, Ukraine.
10. Artiukh, O.V. (2012), “Conceptual directions audit of administrative activity” Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen', vol. 3, no. 46, pp. 7–13.
Стаття надійшла до редакції 29.03.2014 р.
ТОВ "ДКС Центр"