УДК 338.48
Л. О. Шпак,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри бухгалтерського обліку АМУ
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ
L. O. Shpak,
PhD, Associate Professor of Accounting,
Academy of Municipal Management
INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF REGIONAL TOURISM AND RECREATIONAL FACILITIES
В статті розкриваються особливості оцінки інвестиційної привабливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів. Розроблені заходи та оцінені результати від впровадження механізму підвищення інвестиційної привабливості економічних суб’єктів туристично-рекреаційного комплексу.
In this article the features of evaluation of investment attractiveness of regional tourism and recreational facilities. Measures developed and evaluated the results of the introduction of a mechanism to increase the investment attractiveness of the economic actors of the tourism industry.
Ключові слова: регіональний туристично-рекреаційного комплекс, соціально-економічний розвиток регіону, інвестиційна привабливість, туристична інфраструктура, туристичні ресурси.
Keywords: regional tourism and recreation complex, socio-economic development, investment attraction, tourism infrastructure, tourism resources.
Постановка проблеми.
Проблеми інвестиційної привабливості регіональної економіки отримали своє відображення в активно розроблюваних нормативно-правових актах, однак для туристично-рекреаційного комплексу вони майже не досліджені. При цьому, з економічної точки зору, обидва аспекти за своєю значимістю не поступаються один одному. Переважання регіонального підходу, на наш погляд, викликано розгортанням процесу регіоналізації суспільно-політичного і господарського життя. Слід зазначити, що одночасно з регіональними процесами інвестиційної діяльності тривають досить інтенсивні процеси диверсифікації та спеціалізації туристського та рекреаційного виробництва. У цьому зв'язку необхідність вирішення проблеми виведення туристично-рекреаційного комплексу на траєкторію інвестиційно привабливого розвитку зумовлює пошук форм і методів завоювання гідних позицій на туристичному і рекреаційному ринку з урахуванням об'єктивно складаються напрямків туристських і рекреаційних потреб.
Принциповий підхід до ранжирування туристично-рекреаційного комплексу регіонів України за умовою інвестиційної привабливості повинен надалі служити основою системи заходів державної підтримки інвестиційної діяльності на регіональному рівні та управління туристично-рекреаційним комплексом загалом.
Метою цієї статті проведення оцінки інвестиційної привабливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів та розроблення механізму підвищення інвестиційної привабливості економічних суб’єктів туристично-рекреаційного комплексу.
Виклад основного матеріалу.
На даному етапі дослідження поставлено завдання застосувати комплексний підхід до оцінки інвестиційної привабливості туристично-рекреаційних комплексів регіонів України. Для дослідження виділяємо такі регіони: АР Крим, Одеська область, Закарпатська область .
На першому етапі розглядалися показники туристично-рекреаційного комплексу АР Крим, що характеризують його виробничий, фінансовий, інвестиційний та трудовий потенціал і дозволяють визначити кількісне значення рейтингу туристично-рекреаційного комплексу (табл. 1).
Таблиця 1.
Оцінка інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим
Показники |
Значення (коефіцієнт) |
Виробничий потенціал |
5,801 |
Частка ТРК у внутрішньому регіональному продукті. |
0,007 |
Темп зростання виробітку на одного працюючого в ТРК. |
1,277 |
Частка основних фондів комплексу в основних виробничих фондах регіональної економіки . |
0,004 |
Темп зростання коефіцієнта оновлення основних виробничих фондів комплексу . |
3,377 |
Темп зростання ступеня зносу основних фондів ТРК. |
1,107 |
Частка підприємств ТРК у загальній чисельності організацій регіону. |
0,029' |
Фінансові результати діяльності |
3,178 |
Темп зростання фінансових результатів ТРК. |
1,572 |
Частка прибуткових ( збиткових ) підприємств ТРК. |
0,333 |
Темп зростання витрат на одну гривну реалізованих послуг . |
0,034 |
Темп зростання рентабельності виробництва . |
1,233 |
Частка простроченої кредиторської заборгованості в загальному обсязі кредиторської заборгованості . |
0,005 |
Частка простроченої дебіторської заборгованості в загальному обсязі дебіторської заборгованості . |
0,001 |
Інвестиційна активність |
1,511 |
Частка інвестицій ТРК у загальному їх обсязі. |
0,002 |
Частка інвестицій в основний капітал . |
0,997 |
Частка інвестиційно активних підприємств у ТРК. |
0,055 |
Частка власних коштів у джерелах інвестування . |
0,247 |
Частка амортизаційних відрахувань в основному капіталі ТРК. |
0,078 |
Частка кредитних ресурсів в залучених коштах ТРК. |
0,132 |
Частка іноземних інвестицій ТРК в загальних надходженнях іноземних інвестицій регіону. |
- |
Трудовий потенціал |
0,552 |
Частка зайнятих у ТРК. |
0,012 |
Частка прийнятих працівників ТРК у загальному обсязі прийнятих працівників регіону. |
0,017 |
Частка вибулих працівників ТРК у загальному обсязі вибулих працівників регіону. |
0,011 |
Індекс середньої заробітної плати працівників ТРК до середньої заробітної плати в регіоні. |
0,477 |
Частка зайнятих вчених ТРК у загальній чисельності вчених регіону. |
0,035 |
На другому етапі розраховуємо рівні названих потенціалів для кожного визначеного суб'єкта.
На третьому етапі визначаємо рівень загального потенціалу та рейтинг інвестиційної привабливості туристично-рекреаційних комплексів регіонів України (табл. 2).
Таблиця 2.
Рейтинг інвестиційної привабливості підприємств туристсько-рекреаційного комплексу
Потенціал |
АР Крим |
Одеська область |
Закарпатська область |
Виробничий |
5,801 |
7,809 |
5,923 |
Фінансовий |
3,178 |
18,859 |
4,415 |
інвестиційний |
1,511 |
8,502 |
1,456 |
трудовий |
0,552 |
2,221 |
1,064 |
Загальний |
11,042 |
37,391 |
12,858 |
Рейтинг (місце) |
3 |
1 |
2 |
Як показали результати проведеного дослідження діяльності туристично-рекреаційних комплексів, перше місце займає туристично-рекреаційний комплекс Одеської області. Одеська область є однією із стратегічно важливих, динамічно розвиваються та інвестиційно привабливих регіонів України. Звертає на себе увагу той факт, що регіональний туристично-рекреаційний комплекс автономної республіки Крим займає тільки трете місце. Виходячи з результатів проведених нами досліджень, для досягнення економічного ефекту пропонується провести ряд заходів, які здійснюються за участю виконавчої влади Автономної Республіки Крим і керівництва підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Ефект від впровадження цих заходів представлений в (табл. 3).
Таблиця 3.
Заходи та результати від впровадження механізму підвищення інвестиційної привабливості підприємств туристично-рекреаційного комплексу АР Крим
Заходи |
Результат від впровадження |
Заходи, що проводяться за участі місцевих органів влади |
|
За рішенням питання підвищення інвестиційної привабливості підприємств ТРК: 1) ініціювання та розробка нових туристично-рекреаційних програм в ув'язці з діючими державними цільовими програмами; 2) забезпечення інформаційної відкритості та надання ефективної консультативної та аналітичної підтримки в області інвестиційної діяльності підприємств ТРК; 3) співробітництво з провідними рейтинговими агентствами; 4) формування відкритої бази даних інвестиційних проектів туризму і ув'язка їх складовими елементами ТРК; 5) підвищення рівня інформованості громадськості про державні і регіональні інвестиційні програми підприємств ТРК; 6) висвітлення в ЗМІ потенційних можливостей підприємств ТРК Автономної Республіки Крим. |
1) підвищення інвестиційного потенціалу та зниження інвестиційного ризику підприємств ТРК АР Крим; 2) формування і просування позитивного іміджу підприємств ТРК АР Крим.
|
Щодо вдосконалення механізму підтримки інвестиційної та діяльності підприємстві ТРК АР Крим: 1) розширення комплексу заходів підтримки приватних інвесторів; 2) створення максимально сприятливих податкових та адміністративних режимів, у тому числі механізму податкових пільг і кредитів підприємств ТРК; 3) спрощення процедури включення інвестиційних проектів підприємств ТРК у державну інвестиційну програму регіону; 4) створення фінансових інструментів (інвестиційного та венчурного фондів), що забезпечують безперервність фінансування проектів підприємств ТРК на всіх стадіях інноваційного циклу; 5) розвиток системи фінансового лізингу; 6) формування механізму розподілу інцест. ресурсів. |
1) забезпечення ефективного розвитку інфраструктури інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств ТРК; 2) сприяння регіональних влад інвестуванню в підприємства ТРК.
|
Вирішення питання співробітництва з підприємствами ТРК АР Крим: 1) надання кредитів на пільгових умовах; 2) виявлення або стимулювання підприємств ТРК до пошуку перспективних ніш туристичного виробництва, які не є ресурсоємними і відно під існуючі потужності; 3) збільшення числа, державних замовлень регіональними підприємствами та організаціями суміжних галузей ТРК; |
1) подолання технічної відсталості підприємств ТРК РА; 2) можливість уникнути ліквідаційних заходів.
|
Заходи, що проводяться за участі керівників підприємств ТРК АР Крим |
|
З метою виробничо-фінансового розвитку: 1) реконструкція і технічне переозброєння підприємств ТРК; 2) підвищення ефективності поточної діяльності підприємств ТРК, у тому числі: • оптимізація структури та асортименту наданих туристських послуг при багато виробництві; • підвищення якості вироблених послуг; • пошук нових ринків збуту послуг, що надаються; • мінімізація витрат на виробництво послуги; • оптимізація структури активів; • підвищення оборотності дебіторської заборгованості (продаж туристської послуги з використанням системи авансових платежів, надання знижок за умови своєчасної оплати). 3) підвищення ефективності фінансової діяльності підприємств ТРК АР Крим, у тому числі: • оптимізація структури джерел формування майна; • оптимізація величини кредиторської заборгованості; • оптимізація структури оборотних коштів з метою збільшення їхньої ліквідності; • вкладення тимчасово вільних коштів у ліквідні фінансові інструменти.
|
1) подолання технічної відсталості підприємств ТРК; 2) зниження енерговитрат; 3) приведення номенклатури надаваних послуг і їх якості у відповідність з попитом туристичного ринку; 4) оптимізація основних фінансово-економічних показників підприємств ТРК; 5) підвищення фінансового результату (прибутку).
|
З метою організаційно-управлінського розвитку: 1) інновації у функціях управління, в тому числі: • проведення організаційно-управлінської діагностики підприємств ТРК; • здійснення реструктуризації управління (можливо перехід до нової системи управління); • застосування сучасних інформаційних технологій і програмних засобів. 2) Інновації в апараті управління підприємства ТРК, у тому числі: • розробка та реалізація програм обслуговування персоналу; • планування потреби підприємства ТРК в персоналі; • забезпечення ефективності діяльності людських ресурсів у межах підприємства ТРК; • створення корпоративного центру; • оптимізація організаційно-управлінської структури; • розробка та впровадження інноваційно-економічних стимулів персоналу. |
1) забезпечення балансу прав і обов'язків керівників і виконавців; 2) механізація сфери управління; 3) підвищення ефективності управлінської діяльності; 4) посилення контролю рівня конкурентоспроможності та економічної привабливості підприємств ТРК загалом.
|
Найбільш гострим питанням підвищення інвестиційної привабливості підприємств туристично-рекреаційного комплексу залишається проблема формування підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Можливості регіональних бюджетних джерел, а саме розміри бюджету розвитку, не можуть задовольнити зростаючі потреби в інвестиційних ресурсах туристично-рекреаційного комплексу[ 1]. У зв'язку з вищесказаним, на нашу думку, одним з найважливіших важелів розвитку туристично-рекреаційного комплексу стає використання проектного кредитування. У проектне кредитування особливо актуально для тих країн і регіонів, які потребують розширення і модернізації виробничих потужностей. Основою проектного кредитування є ідея фінансування інвестиційних проектів туристично-рекреаційного комплексу за рахунок власних доходів, які матиме створюване або реконструюється підприємство туристично-рекреаційного комплексу в майбутньому. Даний напрямок діяльності має гарні перспективи розвитку в суб'єктах туристично-рекреаційного комплексу України, з наступних об'єктивних причин. По-перше, це викликає необхідність створення системи ефективних власників у формі консорціумів банків та інших організацій, робота яких зосередиться на реалізації конкретних інвестиційних проектів. По-друге, великі комерційні банки сьогодні здатні організувати відповідну структуру, акумулюючи необхідний кредитний і інвестиційний потенціал. По-третє, є зацікавленість держави у залученні приватних інвестицій і здатність створити правове забезпечення для захисту великих вкладень [3]. Які ж переваги дає використання проектного кредитування для підприємств туристично-рекреаційного комплексу? Насамперед, це можливість використання декількох джерел позикового капіталу, що є необхідною умовою для реалізації великомасштабних інвестиційних проектів туристично-рекреаційного комплексу. Кредиторами можуть бути банки, пенсійні фонди, інвестиційні та лізингові компанії, венчурні фірми і т. д. При цьому з'являється можливість залучати капітал у великих обсягах і з високим фінансовим важелем. Ризики проекту туристично-рекреаційного комплексу розподіляються між широким колом учасників, що зменшується ймовірність втрат капіталу для конкретного учасника проекту туристично-рекреаційного комплексу. Базою виплати відсотків і основного боргу стають доходи від реалізації проекту, так як позикові кошти передаються безпосередньо самостійної економічної одиниці - спеціальної компанії, і засновники не несуть повної відповідальності за погашення кредиту.
Зазначимо, що існують декілька умов, від дотримання яких залежить успіх проектного кредитування туристично-рекреаційного комплексу, зокрема:
- життєздатність інвестиційного проекту туристично-рекреаційного комплексу;
- підбір команди досвідчених, сильних і добросовісних партнерів для здійснення проектів туристично-рекреаційного комплексу;
- облік усіх ризиків проекту туристично-рекреаційного комплексу;
- врегулювання правових аспектів;
- розробка конкретних скоординованих планів дій і наявність якісного бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту. Участь держави в механізмі проектного кредитування підприємств туристично-рекреаційного комплексу в перспективі дозволить вирішити проблеми фінансування великих пріоритетних об'єктів туристично-рекреаційного комплексу, які є непривабливими з точки зору приватних інвесторів[ 4] . Але на сьогоднішній день найбільш важливою формою участі держави в проектному кредитуванні підприємств туристично-рекреаційного комплексу, як нам представляється, повинна стати робота з організації гарантійного фонду підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Раніше використовувані методи управління інвестиційними процесами в практиці підприємств туристично-рекреаційного комплексу застаріли, а нових науково обґрунтованих методик поки немає. У зв'язку з цим розробка і реалізація подібної методики в туристично-рекреаційного комплексу видаються вельми своєчасним і необхідним кроком[ 2]. На регіональному рівні поетапна реалізація інвестиційної політики в туристично-рекреаційного комплексу включає наступні заходи:
- ранжування пріоритетних напрямів інвестицій в туристично-рекреаційний комплекс;
- оцінка ефективності інвестиційних проектів туристично-рекреаційного комплексу.
Слід мати на увазі, що проведення ранжирування можливо на основі логічного підходу з урахуванням наявності диспропорції розвитку матеріально-технічної бази туристично-рекреаційного комплексу і сфер соціальної інфраструктури, а також за методикою визначення пріоритетів з урахуванням їх соціальної та економічної значущості.
Наступні два етапи об'єднуються, оскільки, будучи частиною інвестиційної програми туристично-рекреаційного комплексу, розробленої з урахуванням пріоритетів, кожен інвестиційний проект є підставою для визначення її структури і загального обсягу фінансових ресурсів туристично-рекреаційного комплексу. На рівні туристично-рекреаційного комплексу:
- розробка програми інвестиційних заходів у туристично-рекреаційний комплекс;
- визначення обсягів ресурсів інвестиційного призначення на реалізацію програми та джерел фінансового забезпечення конкретного підприємства туристично-рекреаційного комплексу інвестиційні заходи визначаються з урахуванням фінансових можливостей та необхідності вирішення першочергових проблем.
Висновки та перспективи подальшого дослідження.
На закінчення відзначимо, що в сучасних умовах функціонування туристично-рекреаційного комплексу актуальною проблемою є пошук шляхів підвищення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного комплексу. На основі проведених досліджень, що стосується проблем підвищення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного комплексу, і розроблюваних теоретичних, методичних і практичних положень, можна зробити наступні висновки.
Скорочення інвестицій в туристично-рекреаційний комплекс через недостатність ресурсів, низької рентабельності вкладеного капіталу, високого рівня ризику призвели до порушення технологій обслуговування туристично-рекреаційного комплексу, зростанню кількості зношеного та морально застарілого обладнання, зниження фондовіддачі і як наслідок, зниження якості наданих послуг туристично-рекреаційного комплексу, погіршення фінансового становища підприємств туристично-рекреаційного комплексу. У цьому зв'язку розвиток і вдосконалення інвестиційної політики туристично-рекреаційного комплексу має сприяти піднесенню та розширення діючого туристично-рекреаційних комплексів, радикальної модернізації та реконструкції підприємств туристично-рекреаційного комплексу з метою підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів, досягнення ринкової стійкості та фінансової стабільності підприємств туристично-рекреаційного комплексу, тобто успішному подоланню кризових явищ. З метою впорядкування інвестування туристично-рекреаційного комплексу і досягнення позитивного економічного і соціального ефекту за обмежених фінансових ресурсах необхідно розглядати інвестиційну політику туристично-рекреаційного комплексу як цілісну систему економічних відносин, яка передбачає вирішення таких завдань, як створення сприятливого інвестиційного клімату туристично-рекреаційного комплексу, формування фінансової бази, державне регулювання інвестиційної діяльності підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Створення сприятливого інвестиційного клімату туристично-рекреаційного комплексу слід починати з правового оформлення інвестиційної діяльності туристично-рекреаційного комплексу. Необхідно розробити державну інвестиційну програму туристично-рекреаційного комплексу, що передбачає систему пільг, державної підтримки і гарантій учасникам інвестиційної діяльності відповідно до інвестиційної стратегії туристично-рекреаційного комплексу. Формування інвестиційної політики туристично-рекреаційного комплексу має супроводжуватися створенням відповідних структур, в обов'язки яких будуть входити рішення завдань з реалізації інвестиційного процесу туристично-рекреаційного комплексу, і наділення їх відповідними повноваженнями. Необхідно в законодавчому порядку визначити статус цих організацій і систему їхніх взаємин, а також відносин з потенційними інвесторами і замовниками. Ефективність інвестиційної діяльності туристично-рекреаційного комплексу багато в чому залежить від інформаційної забезпеченості, доступності та достовірності інформації про інвестиційну привабливість підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Це вимагає створення спеціалізованого інформаційно-аналітичного центру, завданнями якого будуть збір, обробка інформації, прогноз, і економічне обґрунтування прийнятих інвестиційних рішень. Складовим елементом інвестиційної політики туристично-рекреаційного комплексу є нова стратегія формування інвестиційних ресурсів, яка повинна спиратися на реалізацію принципу саморозвитку туристично-рекреаційного комплексу, створення умов для зростання туристично-рекреаційного комплексу, що утворюють базу оподаткування. Разом з тим, саморозвиток туристично-рекреаційного комплексу має спиратися на використання сучасних способів залучення інвестицій, таких, наприклад, як іпотечне кредитування, вдосконалення лізингових відносин, розвиток кредитної кооперації, проектне фінансування, залучення іноземних інвестицій, а також на створення механізму контролю за цільовим використанням інвестиційних ресурсів туристично-рекреаційного комплексу. У цілому, на наш погляд, основою формування ефективної інвестиційної політики розвитку туристично-рекреаційного комплексу є побудова стратегії розвитку інвестиційної сфери та використання якісної методики визначення інвестиційних пріоритетів туристично-рекреаційного комплексу.
Список використаних джерел
1. Бойко М.Г. Туристична привабливість України: закономірності формування та орієнтири розвитку./М. Г. Бойко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №16. – С.34.
2. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність [навчальний посібник] / Т. В. Майорова. – К.: «Центр навчальної літератури». – 2006. –376 с.
3. Халиков Р.З. Формирование эффективной инвестиционной политики развития региона / Р.З. Халиков // Деньги и кредит. – 2005. – №3. – С. 41– 47.
4. Якименко Е. А. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия / Е. А. Якименко// Вестник Алтайского государственного аграрного университета. – 2009. – №11(61). – С. 117-121
Стаття надійшла до редакції 16.12.2012р.