Українською | English

BACKMAIN


УДК 338.48

 

Л. О. Шпак,

кандидат економічних наук,

доцент кафедри бухгалтерського обліку АМУ

 

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

 

L. O. Shpak,

PhD, Associate Professor of Accounting,

Academy of Municipal Management

 

INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF REGIONAL TOURISM AND RECREATIONAL FACILITIES

 

В статті розкриваються особливості оцінки інвестиційної привабливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів. Розроблені заходи та оцінені результати від впровадження механізму підвищення інвестиційної привабливості економічних суб’єктів туристично-рекреаційного комплексу.

 

In this article the features of evaluation of investment attractiveness of regional tourism and recreational facilities. Measures developed and evaluated the results of the introduction of a mechanism to increase the investment attractiveness of the economic actors of the tourism industry.

 

Ключові слова: регіональний туристично-рекреаційного комплекс, соціально-економічний розвиток регіону, інвестиційна привабливість, туристична інфраструктура, туристичні ресурси.

 

Keywords: regional tourism and recreation complex, socio-economic development, investment attraction, tourism infrastructure, tourism resources.

 

 

Постановка проблеми.  

Проблеми інвестиційної привабливості регіональної економіки отримали своє відображення в активно розроблюваних нормативно-правових актах, однак для туристично-рекреаційного комплексу вони майже не досліджені. При цьому, з економічної точки зору, обидва аспекти за своєю значимістю не поступаються один одному. Переважання регіонального підходу, на наш погляд, викликано розгортанням процесу регіоналізації суспільно-політичного і господарського життя. Слід зазначити, що одночасно з регіональними процесами інвестиційної діяльності тривають досить інтенсивні процеси диверсифікації та спеціалізації туристського та рекреаційного виробництва. У цьому зв'язку необхідність вирішення проблеми виведення туристично-рекреаційного комплексу на траєкторію інвестиційно привабливого розвитку зумовлює пошук форм і методів завоювання гідних позицій на туристичному і рекреаційному ринку з урахуванням об'єктивно складаються напрямків туристських і рекреаційних потреб.

Принциповий підхід до ранжирування туристично-рекреаційного комплексу регіонів України за умовою інвестиційної привабливості повинен надалі служити основою системи заходів державної підтримки інвестиційної діяльності на регіональному рівні та управління туристично-рекреаційним комплексом загалом.

Метою цієї статті проведення оцінки інвестиційної привабливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів та розроблення механізму підвищення інвестиційної привабливості економічних суб’єктів туристично-рекреаційного комплексу.

 

Виклад основного матеріалу.

На даному етапі дослідження поставлено завдання застосувати комплексний підхід до оцінки інвестиційної привабливості туристично-рекреаційних комплексів регіонів України. Для дослідження виділяємо такі регіони: АР Крим, Одеська область, Закарпатська область .

На першому етапі розглядалися показники туристично-рекреаційного комплексу АР Крим, що характеризують його виробничий, фінансовий, інвестиційний та трудовий потенціал і дозволяють визначити кількісне значення рейтингу туристично-рекреаційного комплексу (табл. 1)

 

Таблиця 1.

Оцінка інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим

Показники

Значення

(коефіцієнт)

Виробничий потенціал

5,801

Частка ТРК у внутрішньому регіональному продукті.

0,007

Темп зростання виробітку на одного працюючого в ТРК.

1,277

Частка основних фондів комплексу в основних виробничих фондах регіональної економіки .

0,004

Темп зростання коефіцієнта оновлення основних виробничих фондів комплексу .

3,377

Темп зростання ступеня зносу основних фондів ТРК.

1,107

Частка підприємств ТРК у загальній чисельності організацій регіону.

0,029'

Фінансові результати діяльності

3,178

Темп зростання фінансових результатів ТРК.

1,572

Частка прибуткових ( збиткових ) підприємств ТРК.

0,333

Темп зростання витрат на одну гривну реалізованих послуг .

0,034

Темп зростання рентабельності виробництва .

1,233

Частка простроченої кредиторської заборгованості в загальному обсязі кредиторської заборгованості .

0,005

Частка простроченої дебіторської заборгованості в загальному обсязі дебіторської заборгованості .

0,001

Інвестиційна активність

1,511

Частка інвестицій ТРК у загальному їх обсязі.

0,002

Частка інвестицій в основний капітал .

0,997

Частка інвестиційно активних підприємств у ТРК.

0,055

Частка власних коштів у джерелах інвестування .

0,247

Частка амортизаційних відрахувань в основному капіталі ТРК.

0,078

Частка кредитних ресурсів в залучених коштах ТРК.

0,132

Частка іноземних інвестицій ТРК в загальних надходженнях іноземних інвестицій регіону.

-

Трудовий потенціал

0,552

Частка зайнятих у ТРК.

0,012

Частка прийнятих працівників ТРК у загальному обсязі прийнятих працівників регіону.

0,017

Частка вибулих працівників ТРК у загальному обсязі вибулих працівників регіону.

0,011

Індекс середньої заробітної плати працівників ТРК до середньої заробітної плати в регіоні.

0,477

Частка зайнятих вчених ТРК у загальній чисельності вчених регіону.

0,035

 

На другому етапі розраховуємо рівні названих потенціалів для кожного визначеного суб'єкта.

На третьому етапі визначаємо рівень загального потенціалу та рейтинг інвестиційної привабливості туристично-рекреаційних комплексів регіонів України (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Рейтинг інвестиційної привабливості підприємств туристсько-рекреаційного комплексу

Потенціал

АР Крим

Одеська область

Закарпатська область

Виробничий

5,801

7,809

5,923

Фінансовий

3,178

18,859

4,415

інвестиційний

1,511

8,502

1,456

трудовий

0,552

2,221

1,064

Загальний

11,042

37,391

12,858

Рейтинг (місце)

3

1

2

 

Як показали результати проведеного дослідження діяльності туристично-рекреаційних комплексів, перше місце займає туристично-рекреаційний комплекс Одеської області. Одеська область є однією із стратегічно важливих, динамічно розвиваються та інвестиційно привабливих регіонів України. Звертає на себе увагу той факт, що регіональний туристично-рекреаційний комплекс автономної республіки Крим займає тільки трете місце. Виходячи з результатів проведених нами досліджень, для досягнення економічного ефекту пропонується провести ряд заходів, які здійснюються за участю виконавчої влади Автономної Республіки Крим і керівництва підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Ефект від впровадження цих заходів представлений в (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Заходи та результати від впровадження механізму підвищення інвестиційної привабливості підприємств туристично-рекреаційного комплексу АР Крим

Заходи

Результат від впровадження

Заходи, що проводяться за участі місцевих органів влади

За рішенням питання підвищення інвестиційної привабливості підприємств ТРК:

1) ініціювання та розробка нових туристично-рекреаційних програм в ув'язці з діючими державними цільовими програмами;

2) забезпечення інформаційної відкритості та надання ефективної консультативної та аналітичної підтримки в області інвестиційної діяльності підприємств ТРК;

3) співробітництво з провідними рейтинговими агентствами;

4) формування відкритої бази даних інвестиційних проектів туризму і ув'язка їх складовими елементами ТРК;

5) підвищення рівня інформованості громадськості про державні і регіональні інвестиційні програми підприємств ТРК;

6) висвітлення в ЗМІ потенційних можливостей підприємств ТРК Автономної Республіки Крим.

1) підвищення інвестиційного потенціалу та зниження інвестиційного ризику підприємств ТРК АР Крим;

2) формування і просування позитивного іміджу підприємств ТРК АР Крим.

 

Щодо вдосконалення механізму підтримки інвестиційної та діяльності підприємстві ТРК АР Крим:

1) розширення комплексу заходів підтримки приватних інвесторів;

2) створення максимально сприятливих податкових та адміністративних режимів, у тому числі механізму податкових пільг і кредитів підприємств ТРК;

3) спрощення процедури включення інвестиційних проектів підприємств ТРК у державну інвестиційну програму регіону;

4) створення фінансових інструментів (інвестиційного та венчурного фондів), що забезпечують безперервність фінансування проектів підприємств ТРК на всіх стадіях інноваційного циклу;

5) розвиток системи фінансового лізингу;

6) формування механізму розподілу інцест. ресурсів.

1) забезпечення ефективного розвитку інфраструктури інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств ТРК;

2) сприяння регіональних влад інвестуванню в підприємства ТРК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вирішення питання співробітництва з підприємствами ТРК АР Крим:

1) надання кредитів на пільгових умовах;

2) виявлення або стимулювання підприємств ТРК до пошуку перспективних ніш туристичного виробництва, які не є ресурсоємними і відно під існуючі потужності;

3) збільшення числа, державних замовлень регіональними підприємствами та організаціями суміжних галузей ТРК;

1) подолання технічної відсталості підприємств ТРК РА;

2) можливість уникнути ліквідаційних заходів.

 

Заходи, що проводяться за участі керівників підприємств ТРК АР Крим

З метою виробничо-фінансового розвитку:

1) реконструкція і технічне переозброєння підприємств ТРК;

2) підвищення ефективності поточної діяльності підприємств ТРК, у тому числі:

• оптимізація структури та асортименту наданих туристських послуг при багато виробництві;

• підвищення якості вироблених послуг;

• пошук нових ринків збуту послуг, що надаються;

• мінімізація витрат на виробництво послуги;

• оптимізація структури активів;

• підвищення оборотності дебіторської заборгованості (продаж туристської послуги з використанням системи авансових платежів, надання знижок за умови своєчасної оплати).

3) підвищення ефективності фінансової діяльності підприємств ТРК АР Крим, у тому числі:

• оптимізація структури джерел формування майна;

• оптимізація величини кредиторської заборгованості;

• оптимізація структури оборотних коштів з метою збільшення їхньої ліквідності;

• вкладення тимчасово вільних коштів у ліквідні фінансові інструменти.

 

1) подолання технічної відсталості підприємств ТРК;

2) зниження енерговитрат;

3) приведення номенклатури надаваних послуг і їх якості у відповідність з попитом туристичного ринку;

4) оптимізація основних фінансово-економічних показників підприємств ТРК;

5) підвищення фінансового результату (прибутку).

 

З метою організаційно-управлінського розвитку:

1) інновації у функціях управління, в тому числі:

• проведення організаційно-управлінської діагностики підприємств ТРК;

• здійснення реструктуризації управління (можливо перехід до нової системи управління);

• застосування сучасних інформаційних технологій і програмних засобів.

2) Інновації в апараті управління підприємства

ТРК, у тому числі:

• розробка та реалізація програм обслуговування персоналу;

• планування потреби підприємства ТРК в персоналі;

• забезпечення ефективності діяльності людських ресурсів у межах підприємства ТРК;

• створення корпоративного центру;

• оптимізація організаційно-управлінської структури;

• розробка та впровадження інноваційно-економічних стимулів персоналу.

1) забезпечення балансу прав і обов'язків керівників і виконавців;

2) механізація сфери управління;

3) підвищення ефективності управлінської діяльності;

4) посилення контролю рівня конкурентоспроможності та економічної привабливості підприємств ТРК загалом.

 

 

Найбільш гострим питанням підвищення інвестиційної привабливості підприємств туристично-рекреаційного комплексу залишається проблема формування  підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Можливості регіональних бюджетних джерел, а саме розміри бюджету розвитку, не можуть задовольнити зростаючі потреби в інвестиційних ресурсах туристично-рекреаційного комплексу[ 1].  У зв'язку з вищесказаним, на нашу думку, одним з найважливіших важелів розвитку туристично-рекреаційного комплексу стає використання проектного кредитування. У проектне кредитування особливо актуально для тих країн і регіонів, які потребують розширення і модернізації виробничих потужностей. Основою проектного кредитування є ідея фінансування інвестиційних проектів туристично-рекреаційного комплексу за рахунок власних доходів, які матиме створюване або реконструюється підприємство туристично-рекреаційного комплексу в майбутньому. Даний напрямок діяльності має гарні перспективи розвитку в суб'єктах туристично-рекреаційного комплексу України, з наступних об'єктивних причин. По-перше, це викликає необхідність створення системи ефективних власників у формі консорціумів банків та інших організацій, робота яких зосередиться на реалізації конкретних інвестиційних проектів. По-друге, великі комерційні банки сьогодні здатні організувати відповідну структуру, акумулюючи необхідний кредитний і інвестиційний потенціал. По-третє, є зацікавленість держави у залученні приватних інвестицій і здатність створити правове забезпечення для захисту великих вкладень [3]. Які ж переваги дає використання проектного кредитування для підприємств туристично-рекреаційного комплексу? Насамперед, це можливість використання декількох джерел позикового капіталу, що є необхідною умовою для реалізації великомасштабних інвестиційних проектів туристично-рекреаційного комплексу. Кредиторами можуть бути банки, пенсійні фонди, інвестиційні та лізингові компанії, венчурні фірми і т. д. При цьому з'являється можливість залучати капітал у великих обсягах і з високим фінансовим важелем. Ризики проекту туристично-рекреаційного комплексу розподіляються між широким колом учасників, що зменшується ймовірність втрат капіталу для  конкретного учасника проекту туристично-рекреаційного комплексу. Базою виплати відсотків і основного боргу стають доходи від реалізації проекту, так як позикові кошти передаються безпосередньо самостійної економічної одиниці - спеціальної компанії, і засновники не несуть повної відповідальності за погашення кредиту.

Зазначимо, що існують декілька умов, від дотримання яких залежить успіх проектного кредитування туристично-рекреаційного комплексу, зокрема:

- життєздатність інвестиційного проекту туристично-рекреаційного комплексу;

- підбір команди досвідчених, сильних і добросовісних партнерів для здійснення проектів туристично-рекреаційного комплексу;

- облік усіх ризиків проекту туристично-рекреаційного комплексу;

- врегулювання правових аспектів;

- розробка конкретних скоординованих планів дій і наявність якісного бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту. Участь держави в механізмі проектного кредитування підприємств туристично-рекреаційного комплексу в перспективі дозволить вирішити проблеми фінансування великих пріоритетних об'єктів туристично-рекреаційного комплексу, які є непривабливими з точки зору приватних інвесторів[ 4]  . Але на сьогоднішній день найбільш важливою формою участі держави в проектному кредитуванні підприємств туристично-рекреаційного комплексу, як нам представляється, повинна стати робота з організації гарантійного фонду підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Раніше використовувані методи управління інвестиційними процесами в практиці підприємств туристично-рекреаційного комплексу застаріли, а нових науково обґрунтованих методик поки немає. У зв'язку з цим розробка і реалізація подібної методики в туристично-рекреаційного комплексу видаються вельми своєчасним і необхідним кроком[ 2]. На регіональному рівні поетапна реалізація інвестиційної політики в туристично-рекреаційного комплексу включає наступні заходи:

- ранжування пріоритетних напрямів інвестицій в туристично-рекреаційний комплекс;

- оцінка ефективності інвестиційних проектів туристично-рекреаційного комплексу.

Слід мати на увазі, що проведення ранжирування можливо на основі логічного підходу з урахуванням наявності диспропорції розвитку матеріально-технічної бази туристично-рекреаційного комплексу і сфер соціальної інфраструктури, а також за методикою визначення пріоритетів з урахуванням їх соціальної та економічної значущості.

Наступні два етапи об'єднуються, оскільки, будучи частиною інвестиційної програми туристично-рекреаційного комплексу, розробленої з урахуванням пріоритетів, кожен інвестиційний проект є підставою для визначення її структури і загального обсягу фінансових ресурсів туристично-рекреаційного комплексу. На рівні туристично-рекреаційного комплексу:

- розробка програми інвестиційних заходів у туристично-рекреаційний комплекс;

- визначення обсягів ресурсів інвестиційного призначення на реалізацію програми та джерел фінансового забезпечення конкретного підприємства туристично-рекреаційного комплексу інвестиційні заходи визначаються з урахуванням фінансових можливостей та необхідності вирішення першочергових проблем.

Висновки та перспективи подальшого дослідження.

На закінчення відзначимо, що в сучасних умовах функціонування туристично-рекреаційного комплексу актуальною проблемою є пошук шляхів підвищення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного комплексу. На основі проведених досліджень, що стосується проблем підвищення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного комплексу, і розроблюваних теоретичних, методичних і практичних положень, можна зробити наступні висновки.

Скорочення інвестицій в туристично-рекреаційний комплекс через недостатність ресурсів, низької рентабельності вкладеного капіталу, високого рівня ризику призвели до порушення технологій обслуговування туристично-рекреаційного комплексу, зростанню кількості зношеного та морально застарілого обладнання, зниження фондовіддачі і як наслідок, зниження якості наданих послуг туристично-рекреаційного комплексу, погіршення фінансового становища підприємств туристично-рекреаційного комплексу. У цьому зв'язку розвиток і вдосконалення інвестиційної політики туристично-рекреаційного комплексу має сприяти піднесенню та розширення діючого туристично-рекреаційних комплексів, радикальної модернізації та реконструкції підприємств туристично-рекреаційного комплексу з метою підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів, досягнення ринкової стійкості та фінансової стабільності підприємств туристично-рекреаційного комплексу, тобто успішному подоланню кризових явищ. З метою впорядкування інвестування туристично-рекреаційного комплексу і досягнення позитивного економічного і соціального ефекту за обмежених фінансових ресурсах необхідно розглядати інвестиційну політику туристично-рекреаційного комплексу як цілісну систему економічних відносин, яка передбачає вирішення таких завдань, як створення сприятливого інвестиційного клімату туристично-рекреаційного комплексу, формування фінансової бази, державне регулювання інвестиційної діяльності підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Створення сприятливого інвестиційного клімату туристично-рекреаційного комплексу слід починати з правового оформлення інвестиційної діяльності туристично-рекреаційного комплексу. Необхідно розробити державну інвестиційну програму туристично-рекреаційного комплексу, що передбачає систему пільг, державної підтримки і гарантій учасникам інвестиційної діяльності відповідно до інвестиційної стратегії туристично-рекреаційного комплексу. Формування інвестиційної політики туристично-рекреаційного комплексу має супроводжуватися створенням відповідних структур, в обов'язки яких будуть входити рішення завдань з реалізації інвестиційного процесу туристично-рекреаційного комплексу, і наділення їх відповідними повноваженнями. Необхідно в законодавчому порядку визначити статус цих організацій і систему їхніх взаємин, а також відносин з потенційними інвесторами і замовниками. Ефективність інвестиційної діяльності туристично-рекреаційного комплексу багато в чому залежить від інформаційної забезпеченості, доступності та достовірності інформації про інвестиційну привабливість підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Це вимагає створення спеціалізованого інформаційно-аналітичного центру, завданнями якого будуть збір, обробка інформації, прогноз, і економічне обґрунтування прийнятих інвестиційних рішень. Складовим елементом інвестиційної політики туристично-рекреаційного комплексу є нова стратегія формування інвестиційних ресурсів, яка повинна спиратися на реалізацію принципу саморозвитку туристично-рекреаційного комплексу, створення умов для зростання туристично-рекреаційного комплексу, що утворюють базу оподаткування. Разом з тим, саморозвиток туристично-рекреаційного комплексу має спиратися на використання сучасних способів залучення інвестицій, таких, наприклад, як іпотечне кредитування, вдосконалення лізингових відносин, розвиток кредитної кооперації, проектне фінансування, залучення іноземних інвестицій, а також на створення механізму контролю за цільовим використанням інвестиційних ресурсів туристично-рекреаційного комплексу. У цілому, на наш погляд, основою формування ефективної інвестиційної політики розвитку туристично-рекреаційного комплексу є побудова стратегії розвитку інвестиційної сфери та використання якісної методики визначення інвестиційних пріоритетів туристично-рекреаційного комплексу.

 

Список використаних джерел

1. Бойко М.Г. Туристична привабливість України: закономірності формування та орієнтири розвитку./М. Г. Бойко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №16. – С.34. 

2. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність [навчальний посібник] / Т. В. Майорова. – К.: «Центр навчальної літератури». – 2006. –376 с.

3. Халиков Р.З. Формирование эффективной инвестиционной политики развития региона  / Р.З. Халиков // Деньги и кредит. – 2005. – №3. – С. 41– 47.

4. Якименко Е. А. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия / Е. А. Якименко// Вестник Алтайского государственного аграрного университета. – 2009. – №11(61). – С. 117-121

 

Стаття надійшла до редакції 16.12.2012р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"