УДК 330.322.4

 

Л. О. Шпак,

кандидат економічних наук,

доцент кафедри бухгалтерського обліку АМУ

 

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

 

В статті розкриваються особливості оцінки існуючого рівня розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів, туристичної інфраструктури та визначено особливості привабливості регіонів для туристів. Проведена інтегральна оцінка рівня розвитку рекреаційно-туристичного комплексу.

 

In this article the features of the current assessment of the development of regional tourism and recreational facilities, tourism infrastructure and determines the attractiveness of the region for tourists. An integrated assessment of the level of recreational and tourist complex.

 

Ключові слова: регіональний туристично-рекреаційного комплекс, інтегральна оцінка, туристична інфраструктура, туристичні ресурси.

 

Keywords: regional tourism and recreation complex, integrated assessment, tourism infrastructure, tourism resources.

 

 

Постановка проблеми.

Багато регіонів володіють туристичними ресурсами, проте лише в обмеженій кількості з них туристично-рекреаційний комплекс може стати помітною сферою економіки, яка здатна чинити істотний вплив на соціально-економічний розвиток. Це об'єктивний  фактор, який обумовлений нерівномірним розподілом природних та культурно - історичних туристичних ресурсів по території країни.

Метою цієї статті є проведення аналізу стану розвитку та привабливості туристично-рекреаційного комплексу.

Виклад основного матеріалу.

Важливу роль у розвитку туристично-рекреаційних комплексів в регіонах відіграють органи державної влади обласного та районного рівнів. У цьому зв'язку, актуальною є проблема оцінки перспектив розвитку туризму, в регіонах для вибору оптимального варіанту його державної підтримки. З одного боку, подібні регіони повинні бути привабливі для потенційних туристів і володіти унікальними туристичними ресурсами, які можуть стати центром тяжіння масового туриста, з іншого - мати можливості поліпшення якості пропонованого туристичного продукту та задоволення вже існуючого на нього попиту для досягнення максимального економічного ефекту. Іншими словами, регіон повинен вибиратися таким чином, щоб він був затребуваний туристами і відпочиваючими і при цьому характеризувався, принаймні, середнім по країні рівнем поточного стану рекреаційно-туристичного комплексу. У цьому випадку державна підтримка такого регіону принесе найбільш швидку і максимальну економічну віддачу. Таким чином, необхідно визначити типи регіонів, найбільш придатних для розвитку туризму як основного або додаткового імпульсу розвитку територій. Для вирішення цієї проблеми пропонується використовувати методи типологічних угруповань, які розроблені в рамках теоретичної статистики і широко застосовуються в регіональних дослідженнях.[4]

У рамках цього дослідження пропонується типологія регіонів, що дозволяє оцінити пріоритетність регіонів для державної підтримки розвитку туризму. Типологія базується на двох основних принципах. Перший принцип полягає в тому, що необхідно згрупувати регіони за ступенем привабливості для розвитку туризму та рекреації. Другий принцип полягає в угрупованні регіонів за рівнем розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури для визначення можливого ефекту від реалізації програми державної підтримки. На останньому етапі створення типології необхідно об'єднати результати першого і другого підходів в єдину матрицю і визначити типи регіонів у кожній групі, що вийшла.

Для визначення ступеня привабливості регіону для цілей туризму пропонується використовувати метод аналізу статистики пошукових запитів в мережі Інтернет. При цьому виходять з того припущення, що регіони, які частіше згадуються в пошукових запитах разом зі словами, характерними для туризму і відпочинку, є більш привабливими для туристів. Статистика пошукових запитів являє собою інформацію про звернення до пошукової системи в мережі Інтернет за різними ключовими словами. Найбільш поширені в даний час пошукові системи (Яндекс, Rambler, Google, Yahoo, Bing та ін) дозволяють фільтрувати одержувану інформацію в залежності від географічного положення (по регіонах світу), за мовою, а також за місяцями.

Статистика пошукових запитів становить інтерес для різних груп користувачів, але найчастіше вона використовується рекламодавцями, розробниками інтернет-ресурсів та лінгвістами. Для рекламодавців вона цікава у зв'язку з тим, що дозволяє виявити цільову аудиторію для надання реклами, що сприяє зменшенню витрат на рекламу без зниження її ефективності. Творцями інтернет-сайтів вона використовується для збільшення відвідуваності ресурсу за рахунок наближення до реальних потреб середнього користувача або окремої групи споживачів інформації, товарів або послуг. Інтерес лінгвістів до статистики пошукових запитів пов'язаний з дослідженнями практики повсякденного використання різних слів і виразів (Наприклад, форма прикметника «туристичний» в пошукових запитах використовується приблизно в 5 разів частіше, ніж форма «туристський», що свідчить про більшої поширеності першої форми, незважаючи на думку багатьох експертів, які вважають правильною другу).

Дана інформація може бути цікава і для дослідників інших напрямів. Так, вона може бути використана для визначення привабливості того чи іншого регіону для туристів і відпочиваючих.

При виборі майбутнього місця відпочинку потенційний турист першою справою шукає інформацію в мережі Інтернет. Для нього інтерес представляє загальна інформація про передбачуване місце відпочинку, вартість проживання та проїзду, визначні пам'ятки, які можна відвідати, інформація по фірмах і організаціях, що надають послуги з організації відпочинку у вибраному регіоні і т.д. [3]

У дослідженні використовувалася статистика запитів пошукової системи Яндекс. Дана інформація безкоштовно надається всім бажаючим. Пошукова система «Яндекс», яка належить однойменній російській ІТ-компанії, є сьомою серед найбільших пошукових сайтів світу за кількістю оброблених пошукових запитів і першим найбільшим неангломовним пошуковим сервером. Щомісяця «Яндекс» обробляє більше 2 мільярдів запитів від 24 мільйонів відвідують портал користувачів, 21 млн. з яких (90%) користуються пошуковою системою (статистика за квітень 2010 р.). Наявність значного числа користувачів і великий обсяг пошукових запитів забезпечують релевантність одержуваної інформації. Аналіз проводиться в два етапи. На першому етапі визначаються слова і словосполучення, які найбільш часто використовуються в запитах при виборі місця відпочинку. На другому етапі аналізуються всі запити, в яких слова, отримані на першому етапі, використовуються разом з назвами регіонів, їх столиць і найбільш відомими і часто відвідуваними місцями для відпочинку і туризму.

Аналіз ключових слів в пошукових запитах, пов’язаних з туризмом і рекреацією дозволив визначити список найбільш часто використовуваних при виборі місця відпочинку слів і словосполучень (табл.1).

 

Таблиця 1.

Ключові слова, які використовуються в пошукових запитах, при виборі місця для відпочинку та туризму

 

В отриманому списку можна виділити слова, що відносяться до різних аспектів туризму. Так, слова «туроператор», «турагентство» і «турфірма» можуть бути об'єднані в одну групу «туристичні організації». Слова «відпочинок взимку», «альпінізм», «гори», «лижі», «сноуборд» можна об'єднати в групу «зимовий відпочинок», а слова «відпочинок влітку», «море», «пляж» - до групи «літній відпочинок ». Слова і словосполучення «готелі», «готель», «санаторії», «пансіонати», «будинки відпочинку» і «бази відпочинку» характеризують засоби розміщення.

На рис.1 в узагальненому вигляді представлено розподіл використання виявлених ключових слів в пошукових запитах. З діаграми видно, що найбільший інтерес для потенційних туристів представляють умови розміщення в передбачуваному місці відпочинку.

Для визначення привабливості регіону для туристів проведемо аналіз кількості згадки слів, одержаних на першому етапі, в загальному обсязі згадки регіонів в пошукових запитах. Отримані дані дозволяють виділити кілька типів регіонів по умовному показнику їх привабливості для цілей туризму (табл. 2).

 

Рис. 1. Розподіл ключових слів щодо їх використання в пошукових запитах, пов'язаних з туризмом.

 

Ми проаналізували частку (affinity index), яку займає регіон в показах по ключовому слову, поділену на частку всіх показів результатів пошуку, що припали на цей регіон. Популярність слова / словосполучення, що дорівнює 100%, означає, що дане слово в даному регіоні нічим не виділено. Якщо популярність більше 100%, це означає, що в даному регіоні існує підвищений інтерес до цього слова, якщо менше 100% - знижений. На підставі цих даних, ми склали рейтинг привабливості регіонів.

 

Таблиця 2.

Типізація регіонів за частотою згадування слів, пов'язаних з туризмом і рекреацією у загальній величині запитів по даному регіону.

 

У першу групу увійшли найбільш привабливі для потенційних туристів регіони, природні та культурно-історичні ресурси яких найбільш затребувані туристами. До таких регіонів належать (за зменшенням привабливості): Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Ужгород, Луцьк, Вінниця.

До регіонів з середнім рівнем привабливості відносяться: Рівне, Хмельницький, Черкаси, Чернівці, Київ, Чернігів.

Інші регіони віднесені до регіонів з низьким рівнем привабливості територій для цілей туризму.

Аналіз статистики пошукових запитів в мережі Інтернет за частотою згадування в них слів, характерних для туризму, в загальному обсязі запитів по регіонах, на наш погляд, досить об'єктивно відображає рівень привабливості регіону для цілей туризму.

На наступному етапі оцінки існуючого рівня розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури проведемо з використанням методу побудови інтегральних індикаторів. Суть методу полягає в тому, що по кожному з обраних індикаторів усі регіони отримують свій ранг (місце), який оцінюється відповідною кількістю балів (більш високі бали для кращих показників). Потім розраховуються стандартизовані оцінки шляхом ділення фактичних балів на максимально можливі. Отримані оцінки, очевидно, знаходяться на відрізку [0,1] і чим вони вищі, тим в кращому положенні (за даним критерієм) знаходиться відповідний регіон. Інтегральна оцінка рівня розвитку рекреаційно-туристичного комплексу розраховується як середня арифметична оцінок за всіма індикаторами. [1]

В якості індикаторів розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури обрано такі показники:

1.          частка організацій засобів розміщення у загальній кількості підприємств і організацій;

2.          забезпеченість номерним фондом;

3.          відношення чисельності осіб, обслужених в колективних засобах розміщення до загальної чисельності населення;

4.          частка організацій громадського харчування в загальній кількості підприємств і організацій;

5.          забезпеченість музеями;

6.          забезпеченість театрами;

7.          забезпеченість бібліотеками.

Отримані за всіма цими показниками відповідні оцінки для кожного регіону дозволили скласти рейтинг регіонів за рівнем розвитку рекреаційно-туристичного комплексу і виділити 3 групи регіонів (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Рейтинг регіонів за рівнем розвитку рекреаційно-туристичного комплексу.

 

Об'єднавши два угруповання (за привабливістю регіонів для цілей туризму і відпочинку і за ступенем розвиненості рекреаційно-туристичної інфраструктури), отримаємо типологію регіонів за пріоритетністю територій для розвитку рекреаційно-туристичного комплексу і по можливому максимальному соціально-економічному ефекту від їх підтримки. В результаті об’єднання двох зазначених угруповань отримуємо таблицю, що складається з 9 осередків (табл. 4).

Очевидно, що найбільш ефективними для розвитку рекреаційно- туристичного комплексу опиняться території, розташовані на перетині першого рядка з третім стовпцем, тому що дані регіони найбільш привабливі для туристів. Регіони, що знаходяться на перетині другого рядка та другого і третього стовпців, також будуть привабливі для розвитку в них рекреаційно-туристичного сектора, тому що поліпшення інфраструктури в цих регіонах може сприяти зростанню їх привабливості для туристів, однак для них буде потрібно більше часу для отримання ефекту від розвитку рекреаційно-туристичного комплексу.

У регіонах, розташованих у першому стовпчику таблиці, рівень розвитку рекреаційно-туристичного комплексу близький до межі свого потенціалу і віддача від їх додаткової підтримки буде мінімальною. В отриманій таблиці осередок, розташований на перетині першого рядка з другим стовпцем, залишилася незаповненим. Це пов'язано з тим, що високий рівень попиту в привабливих для розвитку туризму та рекреації регіонах вже призвів до появи деяких об'єктів рекреаційно - туристичної інфраструктури.

 

Таблиця 4.

Типізація областей України за привабливістю для подорожуючих і рівню розвитку

рекреаційно-туристичної інфраструктури.

 

Висновки та перспективи подальшого дослідження.

Таким чином, на нашу думку, найбільш перспективними для розвитку туризму регіонами, в яких соціально-економічний ефект від розвитку рекреаційно-туристичної галузі, буде максимальним, є наступні-регіони: Вінницька, Волинська, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська області.

 

Список використаних джерел

1. Александрова А. Ю. Международный туризм: учебник [для студ. высших учеб. заведений по специальности «География»] / А. Ю. Александрова. – М, 2002. – 337 с.

2. Бобіраєва А.В. Становлення і розвиток сфери рекреаційних послуг як напрям інтеграції у світове господарство / / Вісник Київського національного університета ім . Т.Г.Шевченко. - 2004 . - Выпуск 57. - 287с .

3. Бойко М.Г. Туристична привабливість України: закономірності формування та орієнтири розвитку./М. Г. Бойко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №16. – С.34. 

4. Цехла С.Ю., Башта А.И. Инновационное развитие рекреационных обьектов / С.Ю. Цехла, А.И. Башта // Розвиток туристичного бізнесу: І Міжнародна науково-практична конференція, 17-19 березня, 2011 р.: матеріали. - Донецьк, 2011, 167-169 с.

 

Стаття надійшла до редакції 19.02.2013 р.