УДК 338.432:637.1 (477)

Н. Л. Вільчинська,

ННЦ Інститут аграрної економіки, м. Київ

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

N. L. Vilchunska,

Education and scientific Institute of Agricultural Economic, Kyiv

CURRENT STATE AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF DAIRY ENTERPRISES IN UKRAINE

У статті розглянуто особливості функціонування молокопереробних підприємств України, виявлено проблеми, з якими вони зустрічаються у процесі здійснення господарської діяльності. Окрему увагу приділено рівню забезпеченості молокопереробних підприємств сировиною, яка визначає вплив на ефективність його розвитку. Досліджено основні закономірності еволюції молокопереробних підприємств. Виявлено невідповідності розвитку за останні десять років, які є результатом реалізації її внутрішнього потенціалу та зовнішнього впливу. Визначені основні тенденції форм об’єднань молокопереробних підприємств, узагальнено їх недоліки і переваги. Проаналізовано динаміку виробництва окремих видів продукції по Україні та по Вінницькій області. Досліджено експортний потенціал молокопереробних підприємств України. Окреслено найбільш суттєві напрями розвитку галузі у світі. Врахування цих тенденцій надає змогу швидше адаптуватися у мінливому зовнішньому середовищі та визначити перспективні можливості подальшого освоєння нових ринків.

The peculiarities of the functioning of dairy enterprises in Ukraine revealed the challenges they face in the course of business are defined in the article. Special attention is paid to the level of security of raw milk business, which determines the impact on the efficiency of its development. The basic laws of evolution milk processing plants are investigated. Inconsistencies of the development of the dairy industry of past decade, resulting from the implementation of its internal capacity and external influences are detected. The main trends in forms of associations milk processing plants their advantages and disadvantages are generally. The dynamics of the production of certain products in Ukraine and in the Vinnitsa region are specified. The export potential of dairy enterprises in Ukraine are investigated. The most significant trends of the industry in the world are outlined. Considering these trends allows quickly adapt to a changing environment and to identify promising opportunities for further expansion into new markets.

Ключові слова : молокопереробні підприємства, виробництво молочних продуктів, інтеграція, експорт, тенденції розвитку.

Keywords: dairy companies, dairy production, integration, export trends.

Постановка проблеми. Становище, що нині склалася у сфері виробництва молока, переробки і реалізації готової продукції, характеризується суттєвими системними проблемами. Різкий спад обсягів виробництва молока – сировини у господарствах, зростання різниці між закупівельними та роздрібними цінами на неї, нерозвиненість ринкової інфраструктури і відносин між виробниками і переробниками, зниження рівня споживання молока і молочних продуктів, нестабільність експорту  вимагають детального дослідження сучасного стану і світових тенденцій розвитку молокопереробних підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку молокопереробних підприємств, їх адаптація до ринкового середовища, ефективності виробництва продукції, підвищення конкурентоспроможності знайшли своє відображення у працях українських вчених: В.Г. Андрійчука, Ю.Д. Білика, В.П. Галушко,О.Є.Гудзь, В.Н. Зимовця, Т.Л. Мостенської, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака та інших. У їх працях змістовно розкрито сучасну проблематику розвитку молочної галузі у теоретичних і практичних аспектах в розрізі країни та світу. Не зважаючи на численні дослідження науковців регіональний аспект розвитку молокопереробних підприємств та світові тенденції галузі залишаються недостатньо вивченими.

Формулювання цілей статті .Метою статті є визначення стану, проблем і тенденцій, які впливають на функціонування молокопереробних підприємств, а також перспектив розвитку молочної промисловості.

Виклад основного матеріалу дослідження. Однією з пріоритетних галузей є молокопереробна промисловість України. Її розвиток тісно пов'язаний із ситуацією в молочному скотарстві всіх форм власності і господарювання. За останні 10 років в Україні відбувається поступове скорочення поголів’я корів та обсягів виробництва сирого молока. За даними Державного комітету статистики України, на кінець 2012 року поголів’я корів в Україні склало 2554,3 тис. гол, що на 54% менше за 2002 рік, а обсяги виробництва молока за цей період зменшилися на 20%. Зниження кількості молочного стада спостерігається як у приватному секторі, так і в сільськогосподарських підприємствах. Зазначені тенденції є наслідком втрати інтересу до утримання молочних тварин усіма категоріями господарств через щорічне подорожчання кормів, паливно-мастильних матеріалів та електроенергії, недосконалий механізм дотування сільськогосподарських товаровиробників за рахунок повернення ПДВ і майже повну відсутність державної підтримки молочного тваринництва.[3, с. 91].

Спад виробництва молока був досить тривалим, а його відродження у порівнянні з іншими галузями АПВ почалося пізніше, що суттєво вплинуло на стан молокопереробних підприємств. Нестача сировини не сприяла зростанню виробництва молочних продуктів. При цьому попит на  молокопродукти не зменшувався: починаючи з 2008 року, він зростає щороку на 2,7%. Така динаміка, за даними аналітичного центру «УкрАгроКонсалт», зберігатиметься до 2017 року.

Згідно статистичних даних, обсяг споживання молока і молочних продуктів на одну особу складає 205 кг в рік, що набагато нижче від більшості країн ЄС. Раціональна норма споживання складає 390 кг, а рівень споживання у СРСР у 1990 році був 386 кг.

Однією із причин зниження споживчого попиту є зменшення купівельної спроможності на фоні  падіння доступності даних продуктів. Окрім цього, в останні роки з’явилося багато товарів-замінників, наприклад, відбулося заміщення молока соками, солодкими газованими напоями та інше. Вподобання споживачів  теж зазнали певних змін: на перший план виходить широта асортименту продукції, її якість, екологічність, що відповідає поняттю про здоровий образ життя.

Зменшення виробництва молока вплинуло на кількість молокопереробних підприємств. Так у 2000 році в Україні переробкою молочної сировини займалося 350 суб’єктів господарювання. З 2006 по 2008 рік певна кількість  припинила свою діяльність, це було пов’язано з різким скороченням кількості тваринницьких ферм та значним зменшенням кількості молока, проданого молокопереробним підприємствам. Частина суб’єктів господарювання ліквідувались внаслідок банкрутства, а більша частка з них перейшла  у філії, тобто були приєднані до великих корпорацій. Незважаючи на певне скорочення за досліджуваний період кількості молокопереробних підприємств, виробництво молочної продукції в них не знизилося, а навпаки, вона має значні темпи зростання відносно попередніх років, що свідчить про стабільне входження їх в ринкове середовище. Сьогодні, як показують дослідження, ситуація суттєво змінюється. Вітчизняний ринок молокопродуктів характеризується середнім рівнем консолідації, яка буде поступово продовжуватися і призведе до кількості 210 підприємств по  Україні.  На ринку України закріплюють свої позиції підприємства з великими переробними можливостями, розширюючи свої сфери впливу. Такі мультикомпанії взмозі найкраще задовольнити попит певного регіону, бути конкурентоспроможним на національному і міжнародному ринках в цілому. Також відбулося придбання окремих вітчизняних молокопереробних підприємств власниками іноземних інвестиційних компаній світового масштабу. У результаті таких консолідацій вартість українського експорту молока і молочних продуктів зростала.[2]

В аграрному секторі України виразно окреслюється тенденція поступового посилення процесу вертикальної інтеграції в молочній галузі. Великі молокопереробні підприємства вкладають інвестиції у розвиток молочного скотарства та удосконалення технологій вирощування молочних корів, створення молочних кооперативів, забезпечивши їх необхідною технікою, з метою скорочення  дефіциту молочної сировини, підвищення її якості та забезпечення високого рівня завантаження виробничих потужностей. Великі підприємства вкладають значні кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагують на зміни кон’юнктури ринку, постійно збільшують свій асортимент за рахунок експортних поставок.[6, с.51]

Досвід зарубіжних країн свідчить, що інтеграція в молочній галузі – це об’єктивний процес, пов'язаний з необхідністю підвищення ефективності товарного виробництва та конкурентоспроможності молочної продукції як на внутрішньому, так і на світовому ринках. У більшості розвинутих країн стадії виробництва, переробки і реалізації продукції поєднуються в єдиному під комплексі. Наприклад, у Великобританії, Італії, Данії конкурентна боротьба привела до створення об’єднань по виробництву, переробці та реалізації продукції споживачу. [1, с.140]

Серед лідерів галузі традиційно є Вінницька область, у якій 17 суб’єктів господарювання, а також 22  малих підприємств – цехів. У зв’язку зі значною конкуренцією на сировинному ринку виробництво молочної продукції все в більшій мірі концентрується на кількох великих підприємствах. За даними 2012 року Міністерства аграрної політики України серед 20 підприємств – лідерів за показниками обсягів молока, яке надійшло на переробку,  з Вінницької області були: ТОВ «Люстдорф» (139213 т), ПАТ «Бершадьмолоко» (109936,0 т), Тульчинська філія ТОВ «Інтер Фуд» (52482 т), ПАТ «Літинський молокозавод» (43882 т). [2]

Незважаючи на достатньо тривалий дефіцит сировини, молокопереробні підприємства впродовж останніх років нарощують обсяги виробництва продукції. У таблиці 1 надано динаміку обсягів виробництва молочних продуктів.

Таблиця 1.

Динаміка виробництва молочних продуктів в Україні та Вінницькій області.,тис.тон

У ході дослідження виявлено, що у загальній структурі виробництва найбільшу частку займає продукція з незбираного молока. У 2012 році молока обробленого рідкого вироблено 909 тис.т., що на 13,5% більше, ніж у 2010 році по Україні та на 23,3% більше по Вінницькій області. Обсяг кисломолочної продукції, на яку зберігається попит у населення, збільшився за аналізований період з 479 тис.т. до 489 тис.т. по Україні та з 6,4 тис.т. до 6,8 тис. т. по Вінницькій області. Така ситуація свідчить про зростання попиту на дані види молочної продукції та, відповідно, підвищення його якості. Але з іншої точки зору, це вказує на недостатню високу ефективність процесу переробки молока – значна її частина так і реалізується в сирому вигляді. Це означає упущені можливості щодо створення додаткової доданої вартості, отримання продукції, що пройшла більшу кількість стадій обробки і забезпечила вищу зайнятість працівників. Нажаль, за цей же період зменшились обсяги виробництва жирних сирів на 18,9% та 20,8% відповідно, унаслідок обмеження ввезення продукції у країни СНД.

Згідно офіційних статистичних даних, зросли обсяги виробництва молочної продукції з тривалим строком зберігання. Це пояснюється тим, що такі продукти можна легко транспортувати на далекі відстані в Україні. Така продукція має і експортну зацікавленість.

Однією з найважливіших проблем молокопереробної промисловості також є проблема ринків збуту продукції, яка суттєво пов’язана з нестабільністю експорту. Можливість нарощування обсягу експорту молочної продукції позитивно позначилося б як на формуванні ціни на молоко сире, так і на розвитку галузі в цілому. За результатами 2012 року експорт молока і молочної продукції становив 612398,0 тис.дол. США, що на 13% нижче показників 2011 року. Найпопулярнішими молочними продуктами, що експортуються, є твердий сир, сухе і згущене молоко, масло і казеїн. Скорочення експорту продукції відбулося внаслідок введення Росією односторонніх обмежень на постачання даних видів продукції. Така експортна монозалежність є особливо небезпечною у зв’язку з далеко не завжди об’єктивними характером запроваджуваних імпортних обмежень. Подальше розширення ринків збуту обмежується низькою якістю молочної сировини. Навіть при створенні зони вільної торгівлі експорту українських молочних продуктів на ринки ЄС залишається питанням середньо – та довгострокової перспективи. Зниження попиту на світових ринках сухого молока та масла не сприяли нарощуванню цієї продукції в Україні, а також спровокували суттєве нарощення імпорту масла з Білорусії.  Вітчизняні молокопереробні підприємства самодостатні, оскільки частка імпорту незначна, але за останні три роки імпорт молочної продукції до України нарощується. Так у 2012 році імпорт молокопродуктів склав 196435,9 тис. дол.. США., що на 30% більше за 2011 рік.[4]

Аналізуючи ці дані ми зробили висновок, що стійке зменшення поголів’я корів, не зважаючи на  зростання їх продуктивності, не сприяло збільшенню виробництва молока та обсягу імпортованої продукції і зменшило дохід внутрішніх молокопереробних підприємств за рахунок невикористаних можливостей.

У подальшому у вітчизняній молокопереробній сфері прогнозується перетворення  аналогічні світовим тенденція розвитку галузі:

- зміна споживчих ринків (демографічна ситуація призведе до старіння населення у Європі, Америці, Японії і його омолодження в країнах Латинської Америки і Південно – Східної Азії. Тривалість життя збільшитися, а різниця в рівні життя бідного і багатого населення стане все більш відчутною);

-  зміни у структурі виробництва продукції (зокрема, збільшення частки продукції з високою доданою вартістю);

- зміна на світові ціни на молочні продукти (на думку аналітиків компанії Euroresearch and Consulting, в середньому, до 2020 року ріст цін складе від 10% на сухе знежирене молоко до 40% на вершкове масло. Світове виробництво сухого молока, вершкового масла та кисломолочної продукції орієнтовно збільшиться на 26% )

-  уповільнення темпів зростання виробництва більшості видів молочної продукції;

- підвищення вимог до продукції з боку покупців (створення екологічно чистої продукції; покращення смакових якостей молочних виробів; виробництво дієтичної продукції; впровадження нетрадиційних видів молочної продукції з новими споживчими властивостями; зменшення вмісту консервантів );

- продовження концентрації ринку через поглинання дрібних виробництв великими компаніями;

-  прискорення процесів створення вертикально - інтегрованих структур потужними гравцями ринку і суттєве зниження внаслідок цього питомої ваги сировини в собівартості готової продукції;

- значні зміни в соціальних моделях (брак часу обмежує можливості багатьом людям готувати їжу вдома, тому необхідно розробляти продукти, які придатні для роздрібної торгівлі і ресторанів).

Висновки

Незважаючи на кризові явища, у сфері виробництва молока й молочної продукції в процесі трансформації вітчизняної економіки в систему ринкового господарювання, дана галузь має всі потенційні можливості для успішного функціонування. Вважаємо, що основними чинниками успішного розвитку молокопереробної галузі є сировинне забезпечення і платоспроможний попит на кінцеву продукцію. Вітчизняний ринок молочної продукції достатньо насичений та розвинутий, проте в Україні споживання молока не зростає, більшість споживачів перейшла на товари-замінники. Тому молокопереробні підприємства змушені орієнтуватись на виробництво продукції, попит на яку менш еластичний.

Список літератури.

1. Васильчак С.В. Формування ринку молока в Європейському союзі: уроки для України / С.В.Васильчак // Економіка АПК. – 2005. – С.139-143.

2. Інформаційно-аналітичний портал про молоко і молочне скотарство. Офіційний сайт. [Електронний ресурс] / Інформаційно-аналітичний портал про молоко і молочне скотарство. – 2013. – Режим доступу : http://www.milk.ua.info

3. Монстенська Т.Л. Показники стану підприємств молочної промисловості України // Наукові праці НУХТ.- К.: НУХТ, 2009. - №29 – С.91-94.

4. Офіційний сайт Державної служби статистики України // [електронний ресурс].- Режим доступу: http: //www.ukrstat. gov. ua /

5. Шубравська О.В. Розвиток ринку молока і молочної продукції: світові тенденції і вітчизняні перспективи / О.В.Шубравська, Т.В.Соколовська // Економіка та прогнозування. – 2007. - №2. – С. 80-93.

6. Чабан Г.В. Молочна промисловість: стан, проблеми і перспективи / Г.В.Чабан// Економіка АПК. – 2003. - № 5. – С.51-56.

References.

1. Vasyl'chak, S.V. (2005), “Formation of dairy market in the EU: Lessons for Ukraine”, Ekonomika APK, pp.139-143.

2. Informational and analytical portal about milk and dairy cattle (2013), available at: http://www.milk.ua.info (Accessed 30 December 2013).

3. Monstens'ka, T.L. (2009), “Indicators status enterprises of the dairy industry of Ukraine”, Naukovi pratsi NUKhT, vol. 29, pp. 91-94.

4. State Statistics Committee of Ukraine (2013), Statistical information, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 30 December 2013).

5. Shubravs'ka, O.V. (2007), “The development of dairy market and dairy products: world trends and national perspectives”, Ekonomika ta prohnozuvannia, vol. 2, pp. 80-93.

6. Chaban, H.V. (2003), “The dairy industry: status, challenges and prospects”, Ekonomika APK, vol. 5, pp. 51-56.

Стаття надійшла до редакції 20.12.2013 р.