УДК 339.92

 

Б. М. Короп,

к. е. н., асистент кафедри міжнародної економіки,

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, м. Чернівці

 

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ З ТРАНСКОРДОННИМИ ПАРТНЕРАМИ

 

B. Korop,

PhD, Assistant of Department of international economics,

Chernivtsi Trade and Economics Institute of Kyiv National Trade and Economics University, Chernivtsi

 

FOREIGN TRADE OF UKRAINE WITH CROSS-BORDER PARTNERS

 

В статті визначено основні тенденції у розвитку зовнішньої торгівлі України із транскордонними партнерами. Проаналізовано динаміку транскордонної торгівлі, транскордонний вплив на зовнішню торгівлю України. Наведено рейтинг торговельних партнерів, товарну структуру торгівлі. Обґрунтовано шляхи підвищення ефективності співпраці у торговельній сфері із транскордонними партнерами України.

 

In the article the key trends of the development of foreign trade of Ukraine with cross-border partners are determined. The dynamics of cross-border trade and cross-border impact on foreign trade of Ukraine are analyzed. The rating of trading partners and commodity structure of cross-border trade are presented. The main ways of improving cross-border trade of Ukraine are substantiated.

 

Ключові слова: транскордонне співробітництво, зовнішня торгівля, транскордонна торгівля, транскордонний вплив, торговельні партнери.

 

Keywords: cross-border cooperation, foreign trade, cross-border trade, cross-border impact, trading partners.

 

 

Постановка проблеми. У сучасних умовах функціонування світового господарства транскордонне співробітництво (ТКС) виступає як перспективна форма міжнародної співпраці регіонів, вагомий фактор розвитку сучасної міжнародної економіки, що дозволяє поєднувати процеси регіоналізації та глобалізації. Розширення географічних меж дії, форм та сфер впливу транскордонного співробітництва зумовлюють його провідну роль у залученні прикордонних регіонів до інтеграційних процесів.

Серед усіх можливих форм транскордонного співробітництва на особливу увагу заслуговує зовнішня торгівля, оскільки вона продовжує залишатися однією із ключових форм міжнародних економічних відносин. Зовнішньоторговельні процеси виступають індикаторами функціонування національної економічної системи та індикаторами реалізації заходів державного регулювання в країні. З одного боку, транскордонна торгівля виступає віддзеркаленням загальнонаціональних тенденцій у розвитку сфер та галузей економіки, проте, з іншого, – відображає рівень використання транскордонного потенціалу для підвищення ефективності торговельної співпраці між прикордонними економічними системами.

Аналіз останніх публікацій. Беззаперечна роль транскордонної торгівлі у економічному співробітництві підкреслюється значною кількістю досліджень на цю тематику. Транскордонні можливості співпраці у торговельній сфері досліджують такі науковці, як Н. Мікула, І. Школа, О. Кірюхін, Г. Кулєшова, К. Полякова, Е. Левчук та інші.

Ціль статті – проаналізувати основні тенденції у розвитку та визначити напрями підвищення ефективності зовнішньої торгівлі України із транскордонними партнерами.

Виклад основного матеріалу. Україна характеризується потужним транскордонним потенціалом, зважаючи на наявність 19 прикордонних регіонів, можливість розвитку співробітництва на сухопутному та морському кордонах. Про зовнішню торгівлю як одну із ключових сфер ТКС свідчить активність прикордонних областей у зовнішній торгівлі України. Станом на 2012 рік частка прикордонних областей у загальноукраїнському імпорті склала 38,1%, частка прикордонних областей у експорті – 53,1%, у зовнішньоторговельному обороті – 45,2%.

Прикордонні регіони мають ряд переваг щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Особливістю таких регіонів є те, що їхня віддаленість від центральних ринків країни та близькість до ринків сусідніх держав надає їм додаткові можливості у зовнішньоторговельних зв’язках [5].

Аналізуючи зовнішньоторговельну діяльність України із транскордонними партнерами, визначимо основні тенденції притаманні транскордонній торгівлі держави.

1. Зовнішня торгівля із країнами-сусідами по сухопутному кордону (ТКС-7) розвивається інтенсивніше, ніж із країнами-сусідами у Чорноморському басейні (ТКС-6). Так, зовнішньоторговельний оборот із групою країн ТКС-7 у 2012 р. склав 72140,1 млн. дол. США, що становить 88% від загального обсягу зовнішньої торгівлі із транскордонними партнерами (див. табл. 1). Для порівняння зовнішньоторговельний оборот із ТКС-6 склав 9519,9 млн. дол. США, тобто лише 12% від загального обсягу зовнішньої торгівлі із усіма транскордонними партнерами України (ТКС-13).

2. Зовнішня торгівля із транскордонними партнерами виявилася теж вразливою до впливу світової фінансової кризи. Так, незважаючи на позитивну динаміку у нарощуванні обсягів зовнішньої торгівлі із ТКС-6, з 2008 р. відбулося зменшення питомої ваги наведених країн у зовнішній торгівлі України (15,9% від загального обсягу зовнішньої торгівлі із ТКС-13). Проте Туреччина продовжує залишатися нашим основним торговельним партнером, на яку припадає левова частка зовнішньої торгівлі у Чорноморському басейні (64,6%).

Таблиця 1.

Зовнішня торгівля між Україною та транскордонними партнерами протягом 2005 – 2012 років

 Джерело: складено автором на основі [1; 2; 7 – 9].

Світова фінансова криза порушила рівновагу у зовнішній торгівлі України із транскордонними партнерами. Цей висновок ґрунтується на тому, що протягом 2005 – 2008 рр. спостерігалась тенденція до нарощування позитивного зовнішньоторговельного сальдо (2005 р. – 152,2 млн. дол. США, 2008 р. – 2838,7 млн. дол. США). Починаючи з 2009 р. різко почала посилюватися імпортна залежність України: у 2012 р. негативне сальдо зросло у 9,8 разів порівняно із 2009 р.

Серед країн ТКС-7 додатне сальдо зовнішньої торгівлі характерне для Молдови – споживач сільськогосподарської та хімічної вітчизняної продукції, Словаччини – за рахунок експорту мінеральної продукції та Угорщини – експорт машин та обладнання, мінеральних продуктів. Ситуацію ускладнює посилення паливно-енергетичної залежності країни. Для торгівлі із ТКС-6 характерне додатне сальдо, де вагоме місце займає український експорт чорних металів, хімічних та сільськогосподарських продуктів.

 3. Основними торговельними партнерами України серед транскордонних партнерів є Росія, Білорусь, Польща та Туреччина. Беззаперечним лідером у цьому рейтингу є Росія, питома вага якої становить 62,9% від загального обсягу зовнішньоторговельного обороту країни із партнерами ТКС (див. табл. 2).

 

Таблиця 2.

Рейтинг торговельних партнерів України серед країн-сусідів

Джерело: складено автором

 

Білорусь перемістилася із традиційного четвертого місця на друге за рахунок зростання обсягів експорту сільськогосподарської та харчової продукції, транспортних засобів та обладнання тощо. Натомість Польща перемістилася на третє місце (скорочення експорту хімічних продуктів, кольорових металів).

4. Луганська, Донецька, Запорізька та Одеська області є найбільш активними серед прикордонних регіонів у транскордонній торгівлі України. Ці регіони України мають можливість розвивати як східний, так і чорноморський вектори транскордонного співробітництва. На західному кордоні найактивніше транскордонна торгівля розвивається у Закарпатській та Львівській областях. Останні в рейтингу за розвитком транскордонної торгівлі Рівненська, Чернівецька, Вінницька, Івано-Франківська та Житомирська області.

Розглядаючи регіоналізацію як фактор інтегрованого розвитку прикордонних регіонів, необхідно зазначити, що відсутність транскордонної статистики звужує можливості проведеного аналізу, оскільки до уваги при проведенні транскордонних досліджень береться експортно-імпортна діяльність транскордонних партнерів загалом, а не, як очікується, лише прикордонних територій.

5. Результати аналізу впливу транскордонних партнерів на зовнішню торгівлю на основі використання коефіцієнта збалансованості зовнішньої торгівлі засвідчили, що експорно-імпортні операції із цією групою партнерів в цілому не збалансовані (див. табл. 3). Як підтвердження виступає те, що збалансованість транскордонної торгівлі за Левчук Е. [6] передбачає виконання таких важливих критеріїв, як взаємовигідність, двосторонність, необхідність та довготривалість. Проте українські реалії демонструють наступну ситуацію: країни групи ТКС-7 знаходяться у області порівняльної збалансованості імпорту (переважання імпорту над експортом), тоді як країни групи ТКС-6 – у області порівняльної збалансованості експорту (переважання експорту над імпортом).

 

Таблиця 3.

Вплив транскордонних партнерів на зовнішню торгівлю України

Джерело: розраховано автором на основі [5; 6].

 

До групи транскордонних партнерів, для яких характерна порівняльна збалансованість імпорту відносяться Росія (-0,11), Польща (-0,16), Румунія (-0,24) та Білорусь (-0,37). У області порівняльної збалансованості експорту знаходяться Словаччина (0,07), Угорщина (0,11), Греція (0,14), Туреччина (0,26), Болгарія (0,34), Грузія (0,5). Молдова (0,69), Вірменія (0,73) та Азербайджан (0,79) знаходяться у області значної незбалансованості експорту.

6. Для транскордонної торгівлі, як і для сукупної зовнішньої торгівлі України зберігається тенденція щодо сировинного спрямування експорту (див. рис. 1). Левову частку у товарній структурі українського експорту в ТКС-13 займають експорт чорних металів (25,3%), машин та обладнання (15,9%), сільськогосподарської та харчової продукції (15,0%), транспортних засобів та обладнання (12,5%), мінеральних продуктів (11%).

 

Рис. 1. Товарна структура українського експорту в країни ТКС-13 у 2010 – 2012 рр., %

Джерело: складено автором на основі [10]

 

Касич А.О. та Дідур С.В. зазначають, що аналіз структури зовнішньої торгівлі в розрізі груп, наведених за даними Державного комітету статистики України та за рівнем промислової переробки, дещо не відповідає сучасним потребам дослідження тенденцій розвитку світової торгівлі, особливо в контексті активізації розвитку інноваційного сектора [4, с.90]. Вони акцентують увагу на необхідності аналізу структури експорту країни за рівнем технологічності.

У порівнянні із 2010 роком товарна структура українського експорту до транскордонних партнерів практично не змінилася за винятком незначного коливання окремих товарних груп. Проте така стабільність не є свідченням ефективної реалізації експортного потенціалу, а якраз – навпаки – виявляє в ньому проблемні зони, низьку частку продукції високотехнологічних галузей та відсутність структурних трансформацій у господарському комплексі країни.

Про низький рівень розвитку інноваційного середовища в Україні свідчать низькі позиції України у міжнародних рейтингах, які оцінюють технологічну та інноваційну конкурентоспроможність країн, серед яких: глобальний індекс конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму; індекс економіки знань Інституту Світового банку; глобальний індекс інновацій Корнуельського університету, бізнес-школи INSEAD та Всесвітньої організації інтелектуальної власності WIPO. За оцінками експертів, які здійснювали розглянуті дослідження, інноваційна діяльність в Україні потребує міжгалузевого технологічного обміну, зміцнення зв’язків компаній з університетами та науково-дослідними інститутами, розвитку міжнародної науково-технічної кооперації, венчурного інвестування в нові прогресивні розробки, створення інноваційної інфраструктури, широкого застосування інформаційних технологій тощо [3].

7. Імпорт мінеральних продуктів у товарній структурі імпорту України з країн ТКС-13 завжди займав ключове місце (2010 р. – 52%, 2012 р. – 55,3%). При цьому у ньому переважають такі товарні позиції: 2711 «Гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані», 2709 «Нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів)», 2710 «Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих», 2701 «Вугілля камяне, антрацит, брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам’яного вугілля» (див. рис. 2).

Рис. 2. Товарна структура українського імпорту з країн ТКС-13 у 2010 – 2012 рр., %

Джерело: складено автором на основі [10]

 

Найбільшу частку у загальному обсягу імпорту України з країн-ТКС склали мінеральні продукти (55,3%); хімічні продукти (11,3%); машини та обладнання (9,2%); сільськогосподарська та харчова продукція (5,7%); транспорті засоби та обладнання (4,7%). Вагома частка паливно-енергетичних товарів у структурі імпорту України із країн ТКС-13, з одного боку, є стратегічно важливим фактором успішного розвитку українського виробництва, а з іншого, – це шлях до посилення енергозалежності країни.

Важливим поштовхом до налагодження стабільних зовнішньоторговельних контактів може стати реалізація цільових транскордонних проектів. Зокрема, протягом 2011 – 2013 рр. у рамках реалізації спільної операційної програми «Чорне море 2007-2013» було ініційовано проект під назвою «Сприяння торгівлі сільськогосподарською продукцією у Чорноморському регіоні» (FTAP) за ініціативи Молдови, Румунії та України. Він передбачав створення он-лайн системи Agrimarket із щотижневою інформацією про оптові ціни на сільськогосподарських ринках, акумуляцію комерційних пропозицій, формування бази даних 300 експортерів транскордонного регіону, проведення дослідження експортного потенціалу та організацію виставок продукції. Інший проект «Чорноморська мережа регіонального розвитку» (BlasNET) за участю Болгарії, Греції, Румунії, Молдови та України теж спрямовувався на підтримку ділових контактів між транскордонними партнерами, підвищення інноваційного рівня та конкурентоспроможності малих та середніх підприємств транскордонного регіону. Схожі проекти могли б підняти транскордонну торгівлю України на новий якісний щабель розвитку.

Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Таким чином, транскордонна торгівля України характеризується стійкими структурними диспропорціями, незбалансованістю експортно-імпортних операцій тощо. Зовнішня торгівля країни загалом та безпосередньо із транскордонними партнерами не може стати вагомим чинником соціально-економічного розвитку країни без розробки довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності та структурної трансформації економічної системи держави.

Для підвищення ефективності зовнішньоторговельної співпраці слід звернути увагу на усунення наступних негативних аспектів:

– низький рівень конкурентоспроможності та інноваційності вітчизняної продукції;

– низький рівень інвестиційної привабливості країни;

– диспропорції у загальноекономічному розвитку регіонів та у їхній зовнішньоекономічній активності зокрема;

– відсутність єдиної зовнішньоекономічної стратегії країни;

– існування негативного взаємозв’язку між структурною експорту та структурою національної економіки. Без трансформаційних змін у структурі національної економіки не можливо досягти позитивних змін у структурі експорту;

– структура українського експорту є чутливою до несприятливих кон’юнктурних змін на світовому ринку, а тому не може гарантувати стабільного покриття витрат на імпорт;

– вагома частка енергетичних ресурсів в українському імпорті засвідчує низький рівень впровадження енергозберігаючих технологій, знижує конкурентоспроможність економіки та створює енергетичну залежність країни від інших гравців світового ринку.

Зважаючи на це, у загальнонаціональній стратегії зовнішньоекономічної діяльності окреме місце необхідно відвести саме стратегії налагодження ефективного торговельного співробітництва із країнами-сусідами. Це пов’язано із двостороннім ефектом від транскордонної співпраці: з одного боку, – без вдосконалення структури економіки не можна очікувати змін у транскордонній торгівлі, проте, з іншого боку, – транскордонне співробітництво є тим інструментом, що через ініціацію спільних проектів, діяльність єврорегіонів, транскордонних кластерів та інших форм може позитивно впливати на торговельні процеси. Тому у подальших дослідженнях у цій сфері необхідно закцентувати увагу на можливостях та напрямах розробки транскордонних проектів із стійким впливом на торговельні взаємозв’язки між транскордонними партнерами України.

 

 

Список літератури.

1. Зовнішня торгівля України : статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К, 2011. – 101 с.

2. Зовнішня торгівля України послугами за 2012 рік : експрес-випуск. – № 08.3–22/85. – 14.02.2013 – 14 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.

3. Інноваційний розвиток промисловості як складова структурної трансформації економіки України : аналітична записка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/public/File/2013_table/1029_dok.pdf

4. Касич А.О. Структурні характеристики зовнішньої торгівлі України / А.О. Касич, С.В. Дідур // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №1(79). – С. 85 – 93.

5. Кірюхін О. Нові інструменти зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України у посткризовий період / О. Кірюхін, Г. Кулєшова, К. Полякова // Часопис соціально-економічної географії. – 2009. – №7(29). – С.163 – 168.

6. Левчук Е. Приграничная торговля как фактор экономического развития современной Европы [Електронний ресурс]. / Е. Левчук // Проблемы современной экономики. – 2009. – №4 (32) – Режим доступу : http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=26488.

7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.

8. Статистичний збірник. Регіони України 2009. – К. : Державний комітет статистики України, 2009. – 758 с.

9. Статистичний збірник. Регіони України 2012. Ч.ІІ – К. : Державний комітет статистики України, 2012. – 801 с.

10. Сумарний обсяг імпорту та експорту по країнах у розрізі товарних позицій за кодами УКТЗЕД [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/dmsu/control/cstat/f11a/showstat.

 

References.

1. State Statistics Service of Ukraine (2011), “Zovnishnia torhivlia Ukrainy. Statystychnyj zbirnyk” [Foreign trade of Ukraine. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

2. State Statistics Service of Ukraine (2013), “ Foreign trade of Ukraine in services in 2012”, available at:http: www.ukrstat.gov.ua (Accessed 14 February 2013).

3. The National Institute for Strategic Studies (2013), “Innovative industrial development as part of the structural transformation of the economy of Ukraine”, available at: http://www.niss.gov.ua/public/File/2013_table/1029_dok.pdf (Accessed 18 December 2013).

4. Kasych, A.O. and Didur, S.V. “Structural characteristics of foreign trade of Ukraine”, Actual problems of economics, vol. 1, no. 79, pp. 85–93.

5. Kiriukhin, O. Kulieshova, H. And Poliakova, K. “New instruments of foreign economic activity of the border regions of Ukraine in the post-crisis period”, Chasopys sotsial'no-ekonomichnoi heohrafii, vol. 7, no. 29, pp. 163–168.

6. Levchuk, E. (2009) “Cross-border trade as a factor in economic development of modern Europe”, Problemy sovremennoj jekonomiki, [Online], vol. 4, no. 32, available at: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=26488 (Accessed 12 February 2013).

7. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2013), available at: www.ukrstat.gov.ua (Accessed 9 January 2013).

8. State Statistics Service of Ukraine (2009), “Rehiony Ukrainy. Statystychnyj zbirnyk” [Regions of Ukraine. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

9. State Statistics Service of Ukraine (2009), “Rehiony Ukrainy. Statystychnyj zbirnyk” [Regions of Ukraine. Statistical yearbook], part II, Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

10. The State Customs Service of Ukraine (2013), “The total volume of imports and exports by country in terms of headings for nomenclature codes”, available at: http://www.kmu.gov.ua/dmsu/control/cstat/f11a/showstat (Accessed 8 February 2013).

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2013 р.