УДК 338.431/.432(477)
О. В. Ольшанська,
к. е. н., доц., зав. кафедри Регіональної економіки,
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ АГРОСОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
O. V. Olshanska,
PhD in Economics, associate professor, head of department of the Regional economics,
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv
THE THEORETICAL FUNDAMENTALS OF THE DEVELOPMENT ASSESSMENT OF AGROSOCIAL SYSTEM
В статті визначені теоретичні засади оцінки розвитку агросоціальної системи. Запропонована схема розвитку агросоціальної системи, яка містить економічну, соціальну та екологічну складові. Вперше запропоновано методологію оцінки розвитку агросоціальної системи, що містить три рівні: концептуально-методологічний, модельно-математичний та аналітичний.
The paper defines theoretical fundamentals of the development assessment of agrosocial system. For the first time, it is suggested the development scheme of agrosocial system comprising economic, social and environmental components. For the first time, it is suggested methodology of the development assessment of agrosocial system comprising three levels: conceptual- methodological, mathematical-modeling and analytical.
Ключові слова: агросоціальна система, економічний розвиток, методологія оцінки агросоціальної системи, індекс розвитку агросоціальної системи.
Keywords: agrosocial system, economic development, methodology of the development assessment of agrosocial system, development index of agrosocial system.
Вступ.
Необхідність переходу сільських територій до саморозвитку зумовлена відсутністю на селі професійних кадрів, прогресуючими процесами зниження рівня добробуту і якості життя населення, деградацією природного середовища, що загострюється дефіцитом мінерально-сировинних ресурсів і енергії, розширенням масштабів диференціації між міським і сільським населенням.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблемам стійкості розвитку сільських територій та їх окремих елементів - економіки і соціальної сфери присвячені праці багатьох сучасних вчених - А.Д. Артамонова , В.М. Баутіна , В.І. Білоусова , Ю.В. Вартакова , Г.М. Гриценко , М. П. Гриценко , З.І. Калугіної , І.В. Курцева , В.І. Кудряшова , А.В. Мерзлова , А.С. Міндріна , Н.І. Оксанич , В.Н. Папелло , П.М. Першукевіча , А.В. Петрикова , І.Г. Ушачева , І.Ф. Хіцкова , Н.В. Чепурних , І.В. Щетиніна та ін. Але досліджень з оцінки розвитку власне агросоціальної системи проведено недостатньо.
Постановка завдання.
Ціллю статті є визначення теоретичних засад оцінки розвитку агросоціальної системи.
На формування та розвиток агросоціальної системи певної території впливає як сільськогосподарське виробництво, так і соціальна й екологічна сфери, які включають спосіб життя сільського населення, його культурні, освітні та демографічні аспекти, а також пов’язані з ними працездатність та формування трудового потенціалу, організацію відносин в аграрній сфері, управління соціально-економічними процесами сільських поселень, екологічний стан сільських територій [1].
Результати та їх обговорення.
Особливість агросоціальної системи полягає в тому, що її характеризує взаємозв’язок агровиробничої, соціальної та екологічної компонент у системі формування ринкових відносин (Рис.1). Розроблення оптимальної соціо-еколого-економічної моделі агросоціальної системи є актуальним етапом у вирішенні практичних завдань удосконалення діяльності аграрного сектора та забезпечення стійкого розвитку сільських територій у цілому.
Рис. 1. Схема розвитку агросоціальної системи
Основним елементом агросоціальної системи є люди, які в еволюційному, історичному процесі перебувають у певних взаємовідносинах – виробничих, економічних, фінансових, сімейних тощо та характеризуються спільним процесом соціальної взаємодії. Отже, виявлення основних чинників формування структури агросоціальної системи України та особливостей її розвитку є надзвичайно важливим етапом для формування стратегії посилення соціальної орієнтації функціонування аграрного сектора України [2].
Методологія оцінки розвитку агросоціальноі системи містить три рівні: концептуально-методологічний, модельно-математичний та аналітичний (Рис.2).
Рис. 2. Методологія оцінки розвитку агросоціальної системи
На концептуально-методологічному рівні передбачається формування показників для оцінювання економічної, соціальної та екологічної підсистем агросоціальної системи (табл.1).
Таблиця 1.
Формування показників економічної, соціальної та екологічної сфери агросоціальної системи
|
Значимий показник, який є базовим для аналізованого статистичного індексу в абсолютних величинах // Статистичний індекс, що відповідає чиннику впливу на підсистему в абсолютних або в відносних величинах |
|
1. Валова продукція сільського господарства всіх категорій господарств // Рентабельність сільськогосподарського виробництва |
|
2. Валова продукція сільського господарства сільськогосподарських підприємств // Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва сільськогосподарських підприємств |
|
3. Валова продукція сільського господарства сільськогосподарських підприємств // Продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах на 1 зайнятого в сільськогосподарському виробництві |
|
4. Валова продукція сільського господарства господарств населення // Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва господарств населення |
|
5. Реалізація продукції // Індекси цін реалізації сільськогосподарської продукції за всіма напрямами реалізації |
|
6. Виробництво валової продукції сільського господарства фермерськими господарствами // Рівень рентабельності сільськогосподарської діяльності фермерських господарств |
|
7. Площа, з якої зібрано врожай сільськогосподарських культур (Осушені землі) // Урожайність сільськогосподарських культур |
|
8. Площа, з якої зібрано врожай сільськогосподарських культур (Политі зрошувані землі) // Урожайність сільськогосподарських культур |
|
9. Площа, з якої зібрано врожай сільськогосподарських культур (Осушені землі) // Виробництво сільськогосподарських культур |
|
10. Площа, з якої зібрано врожай сільськогосподарських культур (Политі зрошувані землі) // Виробництво сільськогосподарських культур |
|
11. Уся посівна площа зернових та зернобобових культур // Площа, з якої зібрано врожай зернових та зернобобових культур |
|
12. Площа, з якої зібрано врожай зернових та зернобобових культур // Виробництво зернових та зернобобових культур |
|
13. Площа, з якої зібрано врожай зернових та зернобобових культур // Урожайність зернових та зернобобових культур |
|
14. Вирощування худоби та птиці у живій масі // Реалізація на забій худоби та птиці у живій масі |
|
15. Реалізація на забій худоби та птиці у живій масі // Виробництво м’яса у забійній масі |
|
16. Усе населення у віці 15-70 років та працездатного віку: рівень економічної активності населення; рівень зайнятості населення; рівень безробіття населення; рівень економічної не активності // Сільське населення - у віці 15-70 років (працездатного віку) |
|
17. Обсяг бюджетного фінансування (млн грн.): будівництво, реконструкція, ремонт дитячих дошкільних закладів; будівництво, реконструкція, ремонт та кадрове забезпечення лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів у сільській місцевості // Потужність відповідних об'єктів |
|
18. Обсяг бюджетного фінансування (млн грн): матеріальна-технічна база закладів культури; будівництво, реконструкція, ремонт торгівельних закладів; будівництво, реконструкція, ремонт спортивних споруд // Потужність відповідних об'єктів |
|
19. Обсяг бюджетного фінансування (млн грн.): сприяння розвитку агротуризму і сільського зеленого туризму; стимулювання розвитку депресивних сільських територій // Потужність відповідних об'єктів |
|
20. Обсяг бюджетного фінансування (млн грн): будівництво та реконструкція мереж електропостачання та газифікація, проведення Інтернету; ремонтно-будівельні роботи з облаштування сільських населених пунктів під’їзними дорогами з твердим покриттям // Потужність відповідних об'єктів |
|
21. Обсяги викидів, т: сільське і лісове господарство, землекористування та зміна лісової біомаси. Вирощування сільськогосподарських культур з використанням добрив. Прибирання, збереження та використання гною, а також органічних сполук // Викинуто в середньому одним підприємством, т |
|
22. Обсяги викидів, т: використання пестицидів та вапняку. Прибирання, збереження та використання гною, а також азотних сполук // Викинуто в середньому одним підприємством, т |
|
23. Обсяги викидів, т:сільське господарство, мисливство лісове господарство рибальство, рибництво // Викинуто в середньому діоксиду вуглецю |
Для модельно-математичного рівня або економіко-математичного оцінювання розвитку агросоціальної системи необхідно структурувати проблему у вигляді трирівневої ієрархії.
На першому рівні ієрархії визначаються річні оцінки статистичних індексів за допомогою фіксованих, змінних індексів та фіксованих індексів без урахування темпу росту чинника [3].
Фіксовані індекси або індекси розвитку фіксованого року визначаються за формулою:
,
(1)
де 
- фіксований індекс 
- ого року;
- динаміка значимого показника - ого року, який є
базовим для аналізованого статистичного індексу в абсолютних величинах;
- динаміка статистичного індексу - ого року, що
відповідає чиннику впливу на підсистему в абсолютних або в відносних величинах;
- кількість показників.
Змінні індекси або змінні індекси розвитку визначаються за формулою:
, (2)
де 
- фіксований індекс 
- ого року.
Фіксовані індекси без урахування темпу росту чинника визначаються за формулою:
, (3)
де 
- динаміка значимого показника - ого року в
абсолютних величинах;
- динаміка статистичного індексу - ого року, що
відповідає чиннику впливу на підсистему в абсолютних або в відносних величинах.
Індекс розвитку 1-ого рівня ієрархії, показує зміну статистичного індексу за рахунок зміни значимого показника, який є базовим для аналізованого статистичного індексу в абсолютних величинах, обчислюється за формулою:
; (4)
; (5)
,
(6)
де 
, 
, 
- індекси розвитку 1-ого рівня
ієрархії економічної, соціальної та екологічної підсистем;
На другому рівні ієрархії визначаються індекси розвитку 2-ого рівня ієрархії економічної, соціальної та екологічної підсистем, який обчислюється за формулами:
; (7)
; (8)
, (9)
де , , - індекси розвитку 1-ого рівня
ієрархії економічної, соціальної та екологічної підсистем;
, 
, 
- вагові коефіцієнти для індексів
розвитку економічної, соціальної та екологічної підсистем 1-ого рівня ієрархії.
Значення вагових коефіцієнтів , , 
визначаються
експертно-аналітичним шляхом.
Індекс розвитку агросоціальної системи України (ІРАС) – це індекс розвитку 3-ого рівня ієрархії, який обчислюється за формулою :
, (10)
де 
; 
; 
- індекси розвитку 2-ого рівня
ієрархії економічної, соціальної ті екологічної підсистем;
- вагові коефіцієнти для індексів
розвитку 2-ого рівня ієрархії економічної, соціальної ті екологічної підсистем.
Проведені розрахунки дозволили визначити динаміку індексів розвитку агросоціальної системи України (табл.2).
Таблиця 2.
Динаміка індексів розвитку
|
Показники |
Вагові коефіцієнти |
Індекси розвитку |
||
|
2011 рік |
2012 рік |
|||
|
|
0,093738 |
1,010491 |
0,9706 |
|
|
|
0,115316 |
1,014566 |
1,089731 |
|
|
|
0,106536 |
1,014971 |
1,062849 |
|
|
|
0,10232 |
0,99733 |
1,01669 |
|
|
|
0,069014 |
1,003123 |
1,047225 |
|
|
|
0,069014 |
1,05498 |
0,976896 |
|
|
|
0,071745 |
1,056773 |
1,099966 |
|
|
|
0,063126 |
1,02551 |
1,114435 |
|
|
|
0,063805 |
0,777437 |
0,997729 |
|
|
|
0,058855 |
0,941894 |
0,902246 |
|
|
|
0,046869 |
1,270525 |
1,001514 |
|
|
|
0,033526 |
0,991795 |
1,01043 |
|
|
|
0,034878 |
1,003088 |
0,927129 |
|
|
|
0,035572 |
1,000579 |
1,000935 |
|
|
|
0,035685 |
1,0003 |
0,993971 |
|
|
|
0,144403 |
1,003302 |
1,002083 |
|
|
|
0,340341 |
0,999529 |
0,999036 |
|
|
|
0,257412 |
0,988298 |
0,979527 |
|
|
|
0,170171 |
1,507769 |
0,772328 |
|
|
|
0,087673 |
0,992558 |
1,032355 |
|
|
|
0,528329 |
0,53125 |
0,533241 |
|
|
|
0,332826 |
0,33196 |
0,333751 |
|
|
|
0,138845 |
0,139296 |
0,138041 |
|
|
|
0,550332 |
1,0086 |
1,023853 |
|
|
|
0,209289 |
1,083059 |
0,958796 |
|
|
|
0,24038 |
1,002506 |
1,005033 |
|
|
ІРАС |
- |
1,02272 |
1,005714 |
|
Як видно з таблиці 2, значення індексу розвитку агросоціальної системи за другий період менше за рахунок погіршення стану соціальної сфери села, що стало причиною покращення показників соціальної та економічної сфер.
Висновки.
Ця тенденція підтверджує, що головне значення в агросоціальній системі належить соціальній сфері – забезпеченню належного рівня життя людей та задоволенню їх потреб. Як би не зростали показники її економічної та екологічної підсистем, без урахування соціальної неминучим стане зменшення чисельності сільського населення, занепад та деградація сільських територій.
Література.
1. Постанова Кабінета міністрів України «Про затвердження Комплексної програми підтримки розвитку українського села на період до 2015 року». – Київ, 2012. – 158 с.
2. Основні показники сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості у 2012 році. Статистичний бюлетень. – Державна служба статистики України. – Київ, 2012. – 81 с.
3. Юринець Р. В. Економіко-математичне моделювання утворення експертних груп // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: ЛДФА, 2007. – С. 336–338.
References.
1. Cabinet of Ministers of Ukraine (2007), “Resolution "On approval of the State program of development of the Ukrainian village until 2015", Ofitsijnyj visnyk Ukrainy, vol. 73., p. 2715.
2. State Statistics Service of Ukraine (2012), Osnovni pokaznyky sil's'kohospodars'koi diial'nosti domohospodarstv u sil's'kij mistsevosti u 2012 rotsi. Statystychnyj zbirnyk” [Key indicators of agricultural activities in rural households in 2012. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.
3. Yurynets', R.V.(2007), " Economic modeling of the formation of expert groups ", Materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Conference Proceedings of the IV International Scientific-practical Conference], Problemy rozvytku finansovoi systemy Ukrainy v umovakh ievrointehratsii [The problems of the financial system of Ukraine in the context of European integration], LDFA, L'viv, Ukraine, pp. 336–338.
Стаття надійшла до редакції 19.12.2013 р.
ТОВ "ДКС Центр"
