УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ТА ТЕХНОЛОГІЙ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОФОРМУВАНЬ

УДК: 65.016:657.422.1.:330.341.1:332.2

Г. В. Корнійчук,

аспірантка ННЦ «ІАЕ» НААНУ

G. V. Korniichuk,

PhD student NSC «ІАЕ»

IMPROVEMENT THE MECHANISMS AND TECHNOLOGIES OF BANK INVESTMENT AND INNOVATION CREDITING OF AGRICULTURAL ENTERPRISES

У статті обґрунтовано доцільність введення в банківську практику нових кредитних продуктів та застосування нетрадиційних методів кредитування у контексті удосконалення механізмів та технологій банківського кредитування інвестиційно-інновацйного розвитку агроформувань.

In the article the feasibility of putting into practice new bank loan products and the use of alternative methods of financing in the context of improving the mechanisms and technologies of bank investment and innovation crediting of agricultural enterprises substantiated.

Ключові слова: банківське кредитування, механізм кредитування, технологія кредитування, інвестиційно-інноваційний розвиток, «банківський продукт».

Keywords: bank lending, crediting mechanism, crediting technology, investment and innovation development, "bank product".

Постановка проблеми. Вітчизняна банківсько-кредитна система є потужним трансформатором заощаджень в інвестиції, а на цій основі каталізатором й мультиплікатором економічного розвитку. Разом з тим, простий перерозподіл грошових коштів між окремими сферами економіки не забезпечує повної реалізації потужного потенціалу активних банківських операцій. Це залежить від інвестиційно-інноваційної активності клієнтів банківських установ, раціонального використання кредитних ресурсів позичальниками та їх фінансової здатності виконати свої зобов’язання перед банком у визначених кредитною угодою обсягах та часових межах. Удосконалення механізмів та технологій банківського кредитування інвестиційно-інноваційного розвитку агроформувань є актуальним питанням у контексті розширення обсягів кредитних операцій в даній сфері.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Актуальні питання інвестиційно-фінансового забезпечення розвитку економіки досліджували І.О. Бланк [3], А.А. Пересада [15], Т.В. Майорова [13], В.М. Геєць [5] та інші. Розробці наукових засад кредиту і кредитних відносин, у тому числі й в аграрному секторі економіки, присвячені наукові праці таких вітчизняних економістів як В.М. Алексійчук [1], О.Є. Гудзь [7], М.Я. Дем’яненко [8], О.В. Бермічева [2], В.Д. Лагутін [11], П.А. Стецюк [17], П.А. Лайко [12], М.Й. Малік [14],П.Т. Саблук [16] та багато інших.

Не дивлячись на фундаментальну наукову базу, наявні фінансові потреби аграрної економіки, потенційні можливості та вигоди для банків від кредитування інвестиційно-інноваційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, активна діяльність у цій банківській сфері досить обмежена і з точки зору науково-методичного забезпечення, і з позиції практичної перманентної реалізації.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день стан сільського господарства характеризується ознаками глибокої системної кризи, що знайшла своє відображення у зниженні прибутковості агроформувань, внаслідок чого посилилась інвестиційна непривабливість сільського господарства як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів.

Переорієнтування сільського господарства на інвестиційно-інноваційну модель розвитку здатне забезпечити вихід держави на світовий рівень. Інвестиційно-інноваційний механізм модернізації сільського господарства є одним із основних методів подолання наслідків спаду національної економіки.

Процес інноваційного розвитку економіки та банківське кредитування знаходяться у тісному взаємозв’язку, так як кредит може виступати як альтернативним джерелом фінансування науково-технічних проектів або ж як додатковий грошовий ресурс, необхідний для вирішення поточних і довгострокових господарських потреб.

Система банківського кредитування – це модель, що відповідає характеру ринкових відносин, тобто добі переходу від централізованих до децентралізованих методів кредитування економічних суб'єктів. Вона охоплює принципи, об'єкти та методи кредитування, механізми надання та погашення позик, а також банківський контроль у процесі кредитування [10, с. 305].

Основними складовими системи банківського кредитування інвестиційно-інноваційного розвитку агроформувань є його механізм і технологія.

Т.В. Майорова ототожнює механізм банківського інвестиційного кредитування з рядом організаційно-економічних прийомів видачі та погашення позичок. Сукупність цих прийомів як конкретних дій з організації кредитного процесу, його регулювання відповідно до принципів інвестиційного кредитування, визначається як механізм банківського інвестиційного кредитування [10, с. 49].

При виборі механізму інвестиційного кредитування керуються такими критеріями як ділова репутація підприємства-позичальника, статус кредитора, ціль кредитування, термін кредитування, різновид відсотка, умови погашення позички та ін.

Механізм інвестиційного кредитування являє собою систему банківських заходів, щодо направлення вільних грошових ресурсів на здійснення інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання та контроль за їх правомірним використанням. Даний механізм включає в себе сукупність організаційно – економічних інструментів, відносини суб'єктів кредитного процесу , застосування оптимальних методів і прийомів кредитування, технології кредитування,способів надання і повернення кредиту.

Основними складовими механізму інвестиційного кредитування є суб'єкти кредитування, принципи кредитування, етапи інвестиційного проектного циклу, інформаційне забезпечення кредитного процесу і його нормативно-правове забезпечення.

Технологія кредитування — це сукупність конкретних методів і прийомів, що використовуються в процесі здійснення кредитних операцій.

Технологія банківського кредитування включає в себе системну оцінку ходу всього кредитного процесу в банку, та розгляд руху позики (вартості) в органічному зв'язку із певними організаційними формами та інституціональними структурами банківської діяльності.

Дослідження процесу кредитування за останні роки свідчить про нестабільну ситуацію в кредитуванні сільського господарства. Так, суттєво скоротилось кредитування сільськогосподарських підприємств в кризовому 2009 році. Наступний же 2010 рік характеризувався зростанням загалього обсягу кредитів, наданих сільському господарству. Їх сума становила 26 900 млн грн, або біля 6% від загального обсягу наданих кредитів в економіку країни. Зріс загальний обсяг кредитування на 1,4 млрд. грн. в 2011 році порівнюючи з 2010 роком і на 5,7 млрд. грн у порівнянні з 2009 роком. Однак щодо 2008 року відзначається все ще значний спад у кредитуванні. На початок 2012 року, за даними Національного банку України, загальний обсяг наданих кредитів в сільське господарство становив 34 953,99 млн.грн [Іванець І.В. Сучасний стан та оцінка кредитування сільського господарства України [9].

Специфіка інноваційної діяльності у аграрній сфері економіки вимагає, інноваційного підходу до робіт та послуг всіх партнерів, що задіяні у реалізації інноваційного проекту агроформувань. Це стосується і кредитних організацій, які приймають участь у фінансовому забезпеченні інвестиційно-інноваційних проектів.

У сучасній науковій і практичній літературі в галузі економіки та фінансів, під категорією «банківський продукт», як правило, розуміють послугу чи комплекс взаємозв'язаних послуг, призначених для задоволення потреб банківських клієнтів. Потреби клієнтів банків, у свою чергу, підрозділяються на виробничі та особисті. Нині, перед банківською системою стоїть завдання не лише запропонувати клієнтам широкий асортимент наявних послуг і забезпечити їх високу якість, але й оперативно реагувати на зростаючі запити та потреби з боку клієнтів. Посилення конкуренції у банківському й фінансовому секторі в умовах дерегулювання грошово-фінансового ринку, є ще однією причиною появи нових банківських послуг.

Реальне покращання ситуації у кредитній сфері неможливе в сучасних умовах на основі вдосконалення лише окремих відособлених ланок кредитного процесу; необхідне підвищення ефективності цілісної системи кредитних технологій.

Для підвищення ефективності механізму банківського кредитування доцільним є введення у банківську практику нових кредитних продуктів, що здатні були б забезпечити потреби окремих цільових категорій позичальників та одночасно диверсифікувати ризики.

Інновації, спрямовані на створення нових потреб, досить рідкісні, оскільки вимагають наявності у банку певного творчого й інвестиційного потенціалу, підкріпленого результатами ретельного маркетингового і соціологічного дослідження. Окрім того ця підгрупа інновацій несе в собі значні ризики у разі не достатньої повноти даних, отриманих у результаті дослідження ринку, а також помилковості прийнятого управлінського рішення.

Одним з найбільш поширених у діяльності комерційних банків кредитних продуктів є кредит на придбання і модернізацію основних засобів. Його цільовим призначенням може бути фінансування придбання, ремонту, модернізації основних засобів, розширення діючого виробництва, впровадження нових технологій, розвиток науково-технічної та інноваційної діяльності, розвиток експортних операцій й імпортозаміщення. Цей продукт розроблявся для задоволення потреб клієнтів у середньострокових та довгострокових фінансових ресурсах. Однак у практиці кредитування вітчизняними банками суб'єктів аграрного бізнесу він ще не набув широкого поширення. Це обумовлено багатьма причинами, серед яких найбільш суттєвими є фінансовий стан позичальника та його спроможність щодо забезпечення повернення позики. У цій ситуації існує необхідність пошуку нових сегментів і ніш для кредитування інвестиційно-інноваційного розвитку агроформувань.

Вивчення та узагальнення досвіду зарубіжних банків щодо розробки та реалізації інноваційних кредитних ресурсів приводить до висновку про можливість та доцільність використання іпотечного кредиту на придбання та модернізацію основних засобів у рамках реалізації інноваційного проекту.

Пропонований нами новий кредитний продукт відрізняється від стандартної кредитної лінії по декількох параметрах:

1. Мета кредитування. Для банку це розуміння того, на які цілі витрачаються кредитні кошти, і за рахунок яких джерел і в які терміни здійснюватиметься погашення кредиту. При цьому співвідносяться по терміновості пасиви банку з активами. Часто по стандартному кредиту грошові кошти спрямовуються на цілі не релевантні з терміном наданого кредиту. У цій ситуації до моменту погашення кредиту у позичальника відсутні необхідні грошові кошти, що призводить або до невиконання зобов'язань за кредитним договором, або до зміни істотних умов договору. У рамках просування на ринок кредитних продуктів цільового характеру стимулюється зацікавленість не лише тих клієнтів, у яких на даний момент часу існує потреба у грошових коштах, але й тих, які лише планують майбутні інноваційні заходи.

2. Терміни кредитування. Банківський продукт «Придбання і модернізація основних засобів у рамках реалізації інноваційного проекту» відноситься до середньострокових та довгострокових кредитів, стандартний кредит відповідає короткостроковому кредитуванню. Стандартний кредит для банку не зручний, в частині відсутності графіку погашення, що на відміну від нового кредитного продукту негативно впливає на розрахунок платіжної позиції банку в часі.

3. Ставки по кредитних продуктах відрізняються один від одного, ставка по стандартному продукту варіюється залежно від позичальника, розміру кредиту, якості забезпечення тощо. Ставу по продукту «Придбання і модернізація основних засобів у рамках реалізації інноваційного проекту» диференційована залежно від терміну кредитування.

4. Наявність графіків погашення кредитів позитивно для банку не лише в частині платіжної позиції, це також підвищує платіжну дисципліну у позичальника в частині розподілу своїх доходів та витрат.

На відміну від стандартного кредитного продукту у вигляді кредиту або кредитної лінії, пропонований кредитний продукт є спеціалізованим для задоволення потреб конкретного сегменту кредитного ринку. Він дозволяє банку сформувати у споживачів (суб'єктів аграрного бізнесу) потребу у вирішенні широкого кола питань що стосуються фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку. Для банку ж він є адекватним інструментом отримання доходу як в середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі.

Запровадження у банківську практику пропонованого нами кредитного продукту дозволить гармонійно диверсифікувати кредитні операції по термінах погашення та за цільовим спрямуванням.

Крім того, даний продукт сприяє формуванню стаціонарного позитивного грошового потоку позичальника у середньостроковій перспективі й своєчасному по погашенню боргових зобов’язань і ефективному адмініструванню кредитного портфеля комерційного банку.

Проте, як показує практика наявність широкого спектру банківських кредитних продуктів для інвестиційно-інноваційного розвитку, не забезпечує їх доступність для агроформувань. Високі відсоткові ставки і відсутність ліквідної застави є основними стримуючими факторами на шляху до залучення кредитних ресурсів.

Банки здобули право самостійно визначати позичальників, обсяг, порядок видачі і погашення кредитів, розмірів процентних ставок, організацію системи моніторингу кредитів відповідно до власної кредитної політики з додержанням принципів кредитування та вимог чинного законодавства [4, С. 13].

Обмежені можливості доступу сільськогосподарських підприємств до кредитів призводять до нестачі фінансових ресурсів, що унеможливлює стабільне функціонування підприємств та здійснення інвестиційно-інноваційного розвитку, зокрема.

Отже, нестабільна економічна ситуація в країні, високі кредитні ставки по довгостроковим кредитам, обмеженість власних коштів підприємств, брак державної підтримки, підвищенні ризиками функціонування призводять до необхідності застосування гібридних фінансових технологій кредиту при забезпеченні інвестиційно-інноваційного розвитку агроформувань.

На українських теренах, в умовах повального дефіциту дешевих фінансових й кредитних активів та наявності прийнятної застави, недосконалого поступу піднесення кредитних відносин і відсутністю досконалого їх корегування й регламентації, в умовах помітної суперечливості нормативного поля інноваційні фінансові технології дають змогу різним їх контрагентам користуватись фінансовими послугами, запобігти обмежуючи чинники залучення додаткових фінансових ресурсів і здійснити найбільш вигідні для них структурні комбінації джерел фінансування. Тобто, на вітчизняних теренах поширення й розвиток фінансових інноваційних технологій відбувається як дієвий спосіб уникнути браку фінансових активів, певних ускладнень з модернізації та оновлення технічного базису, інших обмежень, ускладнень та труднощів господарювання ринкових агентів [6].

До основних нетрадиційних методів кредитування інноваційно-інвестиційної діяльності агроформувань, які найбільш широко використовуються у світі та частково починають застосовуватися на українському кредитному ринку, слід віднести: факторингові операції, проектне та торгове фінансування, лізингові та вексельні операції, форфейтування, кредитування за рахунок ресурсів іноземних банків, використання венчурного капіталу.

Висновки. Отже, удосконалення механізмів та технологій банківського кредитування інвестиційно-інноваційного розвитку агроформувань повинно бути спрямоване як на отримання доходу банку в середньостроковій і в довгостроковій перспективі, так і на задоволення потреб конкретного сегменту кредитного ринку (суб'єктів аграрного бізнесу).

Відзначено, що альтернативою використання кредитів на інвестиційно-інноваційний розвиток агроформувань є використання нетрадиційних методів кредитування, що є дієвим способом уникнути браку власних фінансових активів, а також обмежень, що супроводжують отримання банківських інвестиційних кредитів.

Література.

1. Алексійчук В. М. Гроші та кредит в системі відтворення АПК / В.М. Алексійчук. – К.: ІАЕ УААН, 1998. – 383 с.

2. Бермічева О.В. Поняття, види, форми кредиту та основні умови кредитування / О.В. Бермічева // Наше право. – № 2. – 2007. – С. 75–79

3. Бланк И.А. Управление формированием капитала / И. А.Бланк. – К. – Ника-Центр :Эльга, 2000. – 508 с.

4. Богданова О.О. Стан та проблеми банківського кредитування АПК у сучасному вимірі / О.О. Богданова // Економіка та держава. – 2009. – № 11. – С. 12 – 15, c. 13

5. Геєць І.О. Актуальні проблеми та удосконалення кредитних відносин банківських установ з підприємствами / І.О. Геєць // Економіка та держава. – 2006. – №1. – С. 40–41

6. Гудзь О.Є. Використання фінансових інноваційно-гібридних технологій в аграрній сфері [Електронний ресурс] / О. Є. Гудзь. – Режим доступу: http:// agrofin.com.ua

7. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: монографія / О.Є. Гудзь. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2007. – 578 с.

8. Дем’яненко М. Я. Кредитування в аграрному секторі економіки України: монографія / М. Я. Дем’яненко, В. М. Алексійчук, О. Є. Гудзь, А. В. Сомик – К .: ННЦ ІАЕ, 2005. – 106 с.

9. Іванець І.В. Сучасний стан та оцінка кредитування сільського господарства України [Електронний ресурс] / І.В. Іванець. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1667

10. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. / Б.С. Івасів. – Вид. 3-тє, змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. – 528 с., с. 305

11. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. / В.Д. Лагутін – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 215 с.

12. Лайко П.А. Інноваційні процеси в аграрному секторі економіки / П.А. Лайко, М.М. Кулієв // Економіка АПК – 2009. – №9. – С. 26–30.

13. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник / Т.В. Майорова. – Київ: Центр навчальної літератури – 2004. – 376 с.

14. Малік М.Й. Фінансово-кредитний механізм у розвитку аграрного підприємництва / М.Й. Малій // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С. 47–53.

15. Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування: Навчальний посібник / А.А. Пересада. – К.: КНЕУ, 2002. – 271 с.

16. Саблук П.Т. Інвестиційна привабливість аграрно-промислового виробництва регіонів України / П.Т. Саблук, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, М.В. Нетеса, П.Т. Саблук – К., К. : ННЦ, ІАЕ, 2005. – 478с.

17. Стецюк П.А. Теорія і практика управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств: монографія / П.А. Стецюк – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – 386 с.

References.

1. Aleksiichuk V. M. Groshi ta kredit v sistemi vidtvorennya APK / V.M. Aleksiichuk. – K.: IAE UAAN, 1998. – 383 s.
2. Bermicheva O.V. Ponyattya, vidi, formi kreditu ta osnovni umovi kredituvannya / O.V. Bermicheva // Nashe pravo. – № 2. – 2007. – S. 75–79
3. Blank I.A. Upravlenie formirovaniem kapitala / I. A.Blank. – K. – Nika-Centr :El`ga, 2000. – 508 s.
4. Bogdanova O.O. Stan ta problemi bankivs`kogo kredituvannya APK u suchasnomu vimiri / O.O. Bogdanova // Ekonomika ta derzhava. – 2009. – № 11. – S. 12 – 15, c. 13
5. Geеc` I.O. Aktual`ni problemi ta udoskonalennya kreditnix vidnosin bankivs`kix ustanov z pidpriеmstvami / I.O. Geеc` // Ekonomika ta derzhava. – 2006. – №1. – S. 40–41
6. Gudz` O.E. Vikoristannya finansovix innovaciino-gibridnix texnologii v agrarnii sferi [Elektronnii resurs] / O. E. Gudz`. – Rezhim dostupu: http:// agrofin.com.ua
7. Gudz` O.E. Finansovi resursi sil`s`kogospodars`kix pidpriеmstv: monografiya / O.E. Gudz`. – K.: NNC «IAE», 2007. – 578 s.
8. Dem’yanenko M. YA. Kredituvannya v agrarnomu sektori ekonomiki Ukraini: monografiya / M. YA. Dem’yanenko, V. M. Aleksiichuk, O. E. Gudz`, A. V. Somik – K .: NNC IAE, 2005. – 106 s.
9. Ivanec` I.V. Suchasnii stan ta ocinka kredituvannya sil`s`kogo gospodarstva Ukraini [Elektronnii resurs] / I.V. Ivanec`. – Rezhim dostupu: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1667
10. Ivasiv B.S. Groshi ta kredit: Pidruchnik. / B.S. Ivasiv. – Vid. 3-tе, zmin. i dop. – Ternopil`: Kart-blansh, K.: Kondor, 2008. – 528 s., s. 305
11. Lagutin V.D. Kredituvannya: teoriya i praktika: Navch. posib. / V.D. Lagutin – 3-tе vid., pererob. i dop. – K.: T-vo «Znannya», KOO, 2002. – 215 s.
12. Laiko P.A. Innovaciini procesi v agrarnomu sektori ekonomiki / P.A. Laiko, M.M. Kuliеv // Ekonomika APK – 2009. – №9. – S. 26–30.
13. Maiorova T.V. Investiciina diyal`nist`: Navchal`nii posibnik / T.V. Maiorova. – Kiiv: Centr navchal`noi literaturi – 2004. – 376 s.
14. Malik M.J. Finansovo-kreditnii mexanizm u rozvitku agrarnogo pidpriеmnictva / M.J. Malii // Finansi Ukraini. – 2004. – № 5. – S. 47–53.
15. Peresada A.A., Maiorova T.V. Investiciine kredituvannya: Navchal`nii posibnik / A.A. Peresada. – K.: KNEU, 2002. – 271 s.
16. Sabluk P.T. Investiciina privablivist` agrarno-promislovogo virobnictva regioniv Ukraini / P.T. Sabluk, M.I. Kisil`, M.YU. Kodens`ka, M.V. Netesa, P.T. Sabluk – K., K. : NNC, IAE, 2005. – 478s.
17. Stecyuk P.A. Teoriya i praktika upravlinnya finansovimi resursami sil`s`kogospodars`kix pidpriеmstv: monografiya / P.A. Stecyuk – K.: NNC IAE, 2008. – 386 s.

Стаття надійшла до редакції 04.07.2013 р.