УДК 332.01
А. С. Полторак,
старший викладач кафедри економіки і підприємництва,
ПВНЗ «Європейський університет», м. Миколаїв
ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ: СУЧАСНІ НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ
А. S. Poltorak,
Lecturer of the department of Economy and Business,
European University, Nikolaev
THE ESSENCE OF CURRENT ASSETS: CURRENT SCIENTIFIC-METHODOLOGICAL APPROACH
Проаналізовано науково-методологічні підходи щодо визначення поняття «оборотні активи» на підприємствах АПК України. Запропоновано авторське визначення категорії «оборотні активи».
Analysis of scientific and methodological approaches to the definition of «current assets» on agricultural enterprises in Ukraine. An author's definition of «current assets».
Ключові слова: оборотні активи, запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти, оборотний капітал, оборотні кошти.
Key words: current assets, inventories, receivables, cash, working capital.
Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання підвищення ефективності використання наявних ресурсів у підприємств АПК України є необхідною умовою їх подальшого розвитку. Значною мірою це стосується оборотних активів, ефективне управління якими позитивне впливає на стійкість фінансового стану, інвестиційну привабливість, кредитоспроможність та рівень ліквідності суб’єктів господарювання.
Аналіз наукових досліджень виявив, що серед вітчизняних вчених на даний момент існує неузгодженість в трактуванні таких категорій як «оборотні активи», «оборотний капітал», «оборотні засоби», «оборотні кошти», «оборотні фонди», «поточні активи», а також класифікації оборотних активів. Ситуація ускладнюється відсутністю єдиного погляду на ці поняття навіть в законодавчо-нормативній базі України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження проблеми трактування поняття «оборотні активи» та їх класифікації зробили такі вітчизняні і зарубіжні науковці, як І. В. Алєксєєв, О. І. Нич, Л. О. Бетехтіна, В. П. Бечко, М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька, И. А. Бланк, І. М. Бойчик, Т. А. Демченко, Я. Б. Дропа, Н. В. Ізмайлова, Ю. С. Пеняк, О. С. Поважний, Н. О. Крамзіна, Ю. В. Кваша, Соляник Л. Г., П. В. Круш, О. В. Клименко, В. І. Подвігіна, В. О. Гулевич, О. С. Філімоненков та інші.
Однак, через зміни у законодавчо-нормативній базі України питання класифікації оборотних активів та визначення їх сутності потребує подальшого опрацювання.
Постановка завдання. Завдання дослідження полягає в аналізі науково-методологічних підходів щодо визначення поняття «оборотні активи» та критеріїв щодо їх класифікації на підприємствах АПК України.
Авторське визначення категорії «оборотні активи» є науковою новизною даної статті.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Агропромисловий комплекс як складна система, до складу якої входить більше 100 галузей народного господарства, функціонує у умовах погіршення перспектив та умов господарювання. Часткове скасування податкового стимулювання, а саме запровадження у 2011 році невідшкодування податку на додану вартість при експорті зерна, зменшення фінансування програм для виробників сільськогосподарської продукції у 2013 році та проведення інших ревізій пільгових режимів оподаткування призводить до закриття підприємств через збитковість, посилення соціальної напруги в селах, зниження інвестиційної привабливості галузі.
В таких умовах функціонування підвищення ефективності використання наявних ресурсів у підприємств АПК України є однією з реальних можливостей їх подальшого розвитку. В основному це питання стосується оборотних активів, ефективне управління якими посилює фінансову стійкість, ліквідність, кредитоспроможність та інвестиційну привабливість галузі.
Згідно Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» оборотні активи – це «гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу» [8]. В Господарському кодексі України взагалі немає трактування такої категорії як «оборотні активи», але у ст.139 «Майно у сфері господарювання» зазначено, що «оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів» [5].
Серед сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів також відсутня узгодженість щодо зазначених понять. Деякі дослідники вважають поняття «оборотні активи», «оборотний капітал», «оборотні засоби», «оборотні кошти», «оборотні фонди», «поточні активи» синонімами [2, 4, 6], інші об’єднують лише деякі поняття [9], третя група вчених зазначають, що економічний зміст зазначених понять різний, саме тому ототожнювати їх помилково [1, 10, 3, 7].
Маргасова В. Г. виділяє чотири основні школи у процесі дослідження поняття «оборотний капітал»: класичну, представниками якої є А. Сміт, К. Маркс, Д. Рікардо, Ф. Кене, радянську, сучасну та західну.
Саме представники класичної школи вперше запропонували поділяти наявний капітал на «основний» та «оборотний», представники радянської школи класифікували оборотний капітал на фонди обігу та оборотні виробничі фонди. У радянські часи більш розповсюдженими було поняття «оборотні кошти», основною функцією яких вважалась розрахунково-платіжна, тобто фінансування витрат підприємства [10, с. 42], а поняття «капітал» взагалі на практиці було вилучено.
Пізніше такі терміни як «оборотні кошти» та «оборотні засоби» часто ототожнювались і трактувались як сума інших понять – оборотних фондів і фондів обігу у працях Д’яченко В. П., Усатова І. А., Бойчика І. М. та інших.
Алєксєєв І. В. та Нич О. І. у своїх дослідженнях розглядають проблему ототожнення суміжних понять та зазначають, що «за своєю суттю всі вони різні і окреслюють різні економічні поняття». Автори головною відмінністю оборотних активів та оборотних коштів вважають тривалість періоду для функціонування, який для оборотних коштів визначають в один рік або кругообіг, а для оборотних активів – в один рік або в операційний цикл. Поняття «оборотні засоби» автори взагалі вважають невірним і таким, що виникло через неточності перекладу з російського поняття «оборотные средства». Категорію «оборотні активи» автори вважають «всеохоплюючою», оскільки саме вона включає в себе усі інші поняття [1, с. 135-136].
Поважний О. С., Крамзіна Н. О. та Кваша Ю. В. у своїх працях також досліджували історію виникнення терміну «оборотні активи», його суть та зв'язок з іншими поняттями. Головною відмінністю між поняттями «оборотні активи» і «оборотні кошти» автори вважають те, що оборотні активи витрачаються у процесі виробництва, тоді як оборотні кошти авансовані у виробництво, тому вони «не витрачаються і не споживаються», внаслідок чого оборотні кошти виступають проміжною ланкою між активом і пасивом балансу [10, с. 47‒50].
У працях Бетехтіної Л. О. поняття «оборотних активів», «оборотних коштів» та «оборотного капіталу» розглядаються як тотожні. Автор пропонує наступне визначення зазначених понять: оборотний капітал (активи, кошти) – «це активи, які поновлюються з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності, вкладення в які обертаються протягом одного року або виробничого циклу» [2, с. 74]. Сучасні науковці, такі як Поддєрьогін А. М., Білик М. Д. [4, с. 133], Благодатін А. А., Мец В. О. також ототожнюють поняття «оборотні кошти» та «оборотний капітал».
На нашу думку, об’єднання вищезазначених понять погіршує процес управління оборотними активами.
На думку Соляник Л. Г. оборотні активи (або поточні активи) – це «сукупність матеріальних і фінансових активів, які шляхом структурної трансформації здійснюють безперервний кругообіг форм вартості з метою постійного відновлення процесу виробництва, одержання прибутку, підтримання нормальної ліквідності підприємства, і повинні повністю споживатися протягом одного календарного року чи операційного циклу». Автор вважає, що поєднання пасивної форми оборотного капіталу і активної форми оборотних активів формує категорію «оборотних засобів» [11].
Пеняк Ю. С. вважає, що поняття «оборотні фонди» і «оборотний капітал» є ідентичними, крім того, пропонує використовувати саме останнє поняття. Також автор об’єднує такі категорії як «оборотні кошти», «оборотні засоби» і «оборотні активи» [9, с. 5].
На думку Ізмайлової Н. В. у відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України, застосування поняття «оборотні кошти» «не відповідає сутності поняття «оборотні активи», оскільки оборотні кошти пов’язані зі створенням вартості тільки у ході операційної діяльності». Автор вважає, що економічна сутність оборотних активів «полягає у втілених в них грошових коштах, які повністю споживаються чи реалізуються впродовж одного виробничого циклу (або протягом 12 місяців) при здійснені операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, що сприяє безперервності виробничо-комерційного циклу, а також дозволяє підтримувати достатній рівень ліквідності і прибутковості підприємства» [7, с. 8].
Таким чином, відмінність досліджених понять полягає у наступному:
1. Категорії «оборотні активи» і «оборотні кошти» є самостійними, ототожнювати їх невірно, що підтверджується різницею у деяких характеристиках:
- різні складові (до складу оборотних активів належать поточні фінансові інвестиції, які не включаються до складу оборотних коштів);
- різна тривалість періоду для функціонування (для оборотних коштів її визначають в один рік або кругообіг, а для оборотних активів – в один рік або в операційний цикл);
- оборотні активи витрачаються у процесі виробництва, тоді як оборотні кошти авансовані у виробництво, тому вони «не витрачаються і не споживаються», внаслідок чого оборотні кошти виступають проміжною ланкою між активом і пасивом балансу.
2. Терміни «оборотні активи» і «оборотний капітал» ототожнювати невірно через те, що оборотний капітал виступає джерелом формування складових оборотних активів, тобто він фіксується в пасиві балансу, тоді як оборотні активи відображають характер їх розміщення і є частиною активу балансу.
Синтезуючи економічний, фінансовий та бухгалтерський підходи до трактування досліджених категорій, визначимо поняття «оборотні активи» як сукупність фінансових і матеріальних активів, не обмежених у використанні, які обслуговують господарський процес, і призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або одного року з дати складання балансу та забезпечення безперервності виробничо-комерційного циклу.
Висновки з проведеного дослідження.
На основі проведеного узагальнення підходів різних економістів до трактування поняття «оборотні активи» та особливостей їх класифікації зроблено наступні висновки:
1. Аналіз наукових досліджень виявив, що серед сучасних дослідників існує неузгодженість в трактуванні таких категорій як «оборотні активи», «оборотні засоби», «оборотний капітал», «оборотні фонди», «оборотні кошти», «поточні активи». Крім того, відсутній єдиний погляд на ці поняття навіть в законодавчо-нормативній базі України. Деякі дослідники вважають вищезазначені поняття синонімами, що, на нашу думку, погіршує процес управління оборотними активами;
2. Відмінність досліджених понять, на нашу думку, полягає у наступному: у категорій «оборотні активи» і «оборотні кошти» різні складові та різна тривалість періоду для функціонування, крім того оборотні активи витрачаються у процесі виробництва, тоді як оборотні кошти авансовані у виробництво, тому вони «не витрачаються і не споживаються». Терміни «оборотні активи» і «оборотний капітал» ототожнювати невірно через те, що оборотний капітал виступає джерелом формування складових оборотних активів, тобто він фіксується в пасиві балансу, тоді як оборотні активи відображають характер їх розміщення і є частиною активу балансу.
3. Систематизувавши економічний, фінансовий та бухгалтерський підходи до трактування досліджених категорій, визначено поняття «оборотні активи» як сукупність фінансових і матеріальних активів, не обмежених у використанні, які обслуговують господарський процес, і призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або одного року з дати складання балансу та забезпечення безперервності виробничо-комерційного циклу.
Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні оптимального складу та розміру окремих частин оборотних активів на підприємствах АПК України, що призведе до зниження невиправданих сум кредиторської заборгованості, та збільшення ефективності використання активів на цих підприємствах.
Література:
References.
1. Alеksееv I. V. Ponyattya «oborotnix aktiviv» pidpriеmstva yak
ekonomichnoi kategorii / I. V. Alеksееv, O. I. Nich // Ekonomichnii prostir. –
2010. – № 42. – S. 133–137.
2. Betextina L. O. Ekonomichna sutnist` oborotnogo kapitalu pidpriеmstva /
L. O. Betextina // Biznes-navigator. – 2009. – № 1 (16). – S.74–77.
3. Bechko V. P. Do pitannya schodo ekonomichnoi sutnosti oborotnix zasobiv /
V. P. Bechko // Innovaciina ekonomika. – 2010. – № 4 (18). – S. 98–102.
4. Bilik M. D. Finansovii analiz : navch. posib. / M. D. Bilik, O. V. Pavlovs`ka,
N. M. Pritulyak, N. YU. Nevmerzhic`ka. – K. : KNEU, 2005. – 592 s.
5. Gospodars`kii kodeks Ukraini : za stanom na 01.01.2013 r. / Verxovna rada
Ukraini // Oficiinii visnik Ukraini. — Ofic. vid. — K., 2003. — № 11. — S. 303.
6. Dropa YA. B. Organizaciya upravlinnya oborotnim kapitalom promislovix
pidpriеmstv Ukraini : avtoref. dis... kand. ekon. nauk: 08.02.03 / YA. B. Dropa
; L`viv. nac. un-t im. I.Franka. – L`viv, 2006. – 20 s.
7. Izmailova N. V. Upravlinnya oborotnimi aktivami pidpriеmstv : avtoref. dis...
kand. ekon. nauk: 08.00.08 / N. V. Izmailova ; Kiiv. nac. ekon. un-t im.
V.Get`mana. – K., 2009. – 20 s.
8. Nacional`ne polozhennya (standart) buxgalters`kogo obliku 1 «Zagal`ni vimogi
do finansovoi zvitnosti» vid 07.02.2013 № 73 / Minfin Ukraini // Oficiinii
visnik Ukraini. – Ofic. vid. – K., 2013. – № 19. – S. 97.
9. Penyak YU. S. Formuvannya ta efektivnist` vikoristannya oborotnix zasobiv
sil`s`kogospodars`kix pidpriеmstv : avtoref. dis. ... kand. ekon. nauk :
08.00.04 / YU. S. Penyak ; Xark. nac. agrar. un-t im. V.V. Dokuchaеva. – X.,
2010. – 20 s.
10. Povazhnii O. S. Osoblivosti viznachennya sutnosti ta skladu ponyattya «oborotni
aktivi» / O. S. Povazhnii, N. O. Kramzina, YU. V. Kvasha // Ekonomichnii prostir.
– 2008. – №12/2. – S. 41–52.
11. Solyanik L. G. Oborotni zasobi promislovogo pidpriеmstva: optimizaciya
upravlinnya : monografiya / L. G. Solyanik; za red. O.S. Galushko. –
Dnipropetrovs`k : Vid-vo NGU, 2009. – 239 s.
Стаття надійшла до редакції 25.06.2013 р.
ТОВ "ДКС Центр"