Українською | English

BACKMAIN


УДК 330.341.1

 

С. М. Ганзюк,

к. е. н., доцент кафедри фінансів і кредиту,

Дніпродзержинський державний технічний університет, м. Дніпродзержинськ

 

ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО КЛІМАТУ В УКРАЇНІ  НА ОСНОВІ SWOT – АНАЛІЗУ

 

S. M. Ganzyuk,

Ph.D., Associate Professor of Finance and credit

Dneprodzerzhinskу State Technical University, Dneprodzerzhinsk

 

DETERMINATION OF FACTORS INFLUENCING THE FORMATION OF INNOVATIVE  CLIMATE IN UKRAINE ON THE BASIS OF SWOT – ANALYSIS

 

В статті досліджено інноваційний клімат України на сучасному етапі та визначено фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ на його формування із застосуванням  SWOT – аналізу; виділено заходи держави щодо підвищення інноваційної активності в країні.

 

In the article explores innovative climate in Ukraine at present and the factors of the external and internal environment of its formation using SWOT - analysis, identified measures to improve the state of innovation activity in the country.

 

Ключові слова: інновації, інноваційний потенціал, інноваційний клімат, інноваційна активність, SWOT – аналіз.

 

Keywords: innovation, innovation potential, innovation climate, innovative activity, SWOT – analysis.

 

 

Постановка проблеми.  Особливістю сучасного розвитку світового господарства є його інноваційна спрямованість. Конкурентоспроможність національних соціально-економічних систем сьогодні визначається, перш за все, наявним інноваційним потенціалом та його ефективним використанням. У зв'язку з цим, інноваційний потенціал країни стає тим стратегічним ресурсом, який визначає її роль та місце на світовому ринку. Наявність негативних тенденцій, передусім, економічного характеру, обумовлює необхідність дослідження факторів впливу на формування сприятливого  інноваційного клімату в країні, а також розробки та впровадження відповідної державної політики регулювання. Проблема визначення     чинників впливу на ефективність інноваційної діяльності актуальна для України, тому що їх недооцінка ускладнює реалізацію означеної урядом країни стратегії формування національної інноваційної системи та стримує процес розвитку конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виокремлення інновації як головного чинника економічного розвитку знайшло своє відображення у багатьох дослідженнях видатних науковців, зокрема: Ю.Бажала, П. Бєлєнького, О.Власюка, Г.Доброва, П.Друкера, П.Завліна, С.Ільєнкової, М.Козоріз, М.Кондратьєва, М.Лапіна, О.Лапко, Б.Малицького, Л.Нейкової, Я.Побурко, М.Портера,  М.Туган-Барановського, Р.Фатхутдінова, К.Фрімена, Д.Черваньова, Й.-А.Шумпетера  та інших. Проблемам нагромадження та використання інноваційного потенціалу, а також визначення факторів впливу  на інноваційну активність присвячені праці провідних вітчизняних теоретиків та практиків, серед яких: О. Амоша, Р. Андрощук, Л. Антонюк,   М. Боськін, І. Галиця, В. Геэць, В. Денисюк, В. Новіцький, В. Осецький,       О. Поручник, В. Тарасевич, Л. Федулова, О. Ярмак й ін.

Науковий потенціал розробок, що сформувався в вітчизняній та зарубіжній літературі, забезпечив високий теоретико-методологічний рівень дослідження чинників впливу на інноваційний клімат в країні. Однак, ставлячись з повагою до безперечних досягнень наукової думки, варто зазначити, що питання оцінки  факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ на інноваційний клімат потребують подальшого удосконалення.

Постановка завдання.  Завданням даної статті є  визначення факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ на формування інноваційного клімату в Україні із застосуванням інструменту стратегічного планування - SWOT – аналізу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Світова економічна криза внесла значні корективи в розвиток соціально - економічної сфери. Скорочення виробництва, дефіцит фінансових ресурсів, гальмування розвитку міжнародних економічних зв’язків вимагають рішучих кроків для зменшення негативних наслідків кризи і відновлення економічного зростання. При цьому варто розуміти, що наступне зростання може бути забезпечене тільки на інноваційній основі, формуванні в країні національної інноваційної системи, спроможної генерувати і реалізувати новітні технології та найсучасніші наукові знання [1, с. 1].

Незважаючи на задекларований перехід української економіки на інноваційну модель ще за часи Президента Л.Д. Кучми, країна на сучасному етапі розвивається насамперед за рахунок сировинного та експортоорієнтованого секторів економіки. Інноваційна активність вітчизняних підприємств не збільшується, а національний дослідницький потенціал використовується не повною мірою [2, с. 761]. Фінансування науково-технічної діяльності в Україні  з Держбюджету протягом останніх років не перевищує 0,2 % ВВП при нормі – 1,7 %. Для порівняння, в Японії витрати на здійснення науково-технічних робіт складають 2,98 % ВВП, в США – 2,69 %, в Німеччині – 2,52 %, Франції – 2,13 %, Великобританії –1,84 % [3].

Сьогодні понад 90% продукції, яка виробляється в Україні, не має відповідного науково-технологічного забезпечення. Як наслідок, вітчизняна продукція стає все менш конкурентоспроможною, що підтверджують оцінки авторитетних міжнародних експертів [4, 5, 6]. За їх оцінками рейтинг української економіки в цілому є доволі низьким, а саме:

- за рейтингом глобальної конкурентоспроможності (GCI rank), згідно доповіді Всесвітнього економічного форуму «The Global Competitiveness Report 2010-2011» Україна займала 89 місце у світовому рейтингу конкурентоспроможності економік (у 2007 р. – 73);  

- за рейтингом у сфері інновацій - 73-75 місце, ділячи його із Пакистаном і Єгиптом;

- згідно індексу мережевої готовності -  75 місце (Росія - на 70-му).

В рамках системно-синергетичного підходу, який дозволяє виявити те, що втрачається в традиційному ракурсі [7] і попередити про серйозні небезпеки, які можуть виникнути на шляху розвитку суспільства, якщо в біфуркаційний  момент (момент вибору) не будуть прийняті відповідальні рішення, скористаємось можливостями сучасної форсайт-методології, а саме її якісним методом -  SWOT–аналізом, для оцінки впливу  внутрішніх та зовнішніх факторів на формування інноваційного клімату  в Україні.

Під «Форсайтом» розуміємо процес систематичного визначення нових стратегічних напрямів наукових і технологічних досягнень, які в довгостроковій перспективі зможуть мати значний  вплив на економічний та соціальний розвиток країни; процес загальнонаціонального відбору головних пріоритетів, в ході якого досягається консенсус думок різних суб'єктів національної інноваційної системи  і встановлюються зв'язки між її елементами [8].

Призначення SWOT- аналізу (оцінка сильних (Strength) і слабких (Weakness) властивостей системи, можливостей (Opportunities) і погроз (Threats) зовнішнього середовища) зводиться до наступного:

1. Забезпечити ясне бачення системи сприятливих можливостей і загроз зовнішнього середовища, з одного боку, сильних і слабких сторін внутрішнього середовища системи, з іншого.

2. На основі синтезу SWOT-факторів здійснюється організація відповідних реакцій - рішень держави у вигляді ефективних, резонансних впливів на формування інноваційного потенціалу на якісно новому рівні.

3. SWOT-аналіз зумовлює можливість виявлення тенденцій і закономірностей   для розробки прогнозних сценаріїв розвитку.

4.  Синтез SWOT-факторів - основа гармонізації цілей стратегічних і тактичних [9, с. 36].

Методика SWOT - аналізу припускає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, а також погроз і можливостей (1 етап), а далі – встановлення ланцюгових зв'язків між ними, які надалі можуть бути використані для формування ефективної стратегії інноваційного розвитку країни (2 етап) [10].

Результати 1 етапу SWOT-аналізу інноваційного клімату в Україні  представлено в таблиці 1.

Далі зіставляємо сильні і слабкі сторони інноваційного розвитку України  з ринковими можливостями та погрозами зовнішнього середовища (2 етап SWOT-аналізу представлено в таблиці 2).

Аналіз SWOT-факторів та механізм зворотного зв'язку між ними є тими ключовими ланками, які дозволяють оцінити інноваційний клімат в країні та визначити основні рушійні та гальмуючі сили подальшого інноваційного розвитку.

Особливої уваги заслуговує уточнення системних взаємозв’язків між основними тенденціями та SWOT-факторами. Виділимо наступні особливості таких відносин:

- тенденції відіграють визначальну роль у процесі прийняття стратегічних рішень, пов'язаних із зростаючою невизначеністю майбутнього;

- друга особливість пов'язана з синтезом основних тенденцій розвитку соціально-економічної системи, які повинні бути «накладені» на тенденції відповідних SWOT-факторів;

- третя особливість характеризує проблеми впливу основних тенденцій на гармонізовану систему цілей (інноваційний клімат), де особливу роль відіграють SWOT-фактори зовнішнього кола.

 

Табл. 1.

SWOT- аналіз інноваційного клімату в Україні (1 етап)

Сильні властивості (S)

Слабкі властивості (W)

1. Історично сильна наукова і технічна культура, традиції і накопичений досвід в області організації і проведення наукових досліджень і розробок.

2. Високі темпи економічного зростання в 2001 - 2007 рр.

3. Технічна модернізація низки економічно успішних галузей промисловості (наприклад, металургійного комплексу) в докризовий період.

4. Багаті природні копалини, які можуть бути ефективно освоєні за допомогою інноваційних компаній.

5. Кваліфікована, дешева робоча сила і науково-технічні кадри.

 

1 Недостатня координація між державним і приватним сектором у розробці пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку і заходів їх реалізації.

2. Нестача  бюджетного фінансування всіх форм наукової та інноваційної діяльності,  інноваційної інфраструктури.

3. Відсутність скоординованої політики трансферу знань і технологій.

4. Високий рівень монополізації національного та регіональних ринків, домінування великих компаній сировинного сектора в групі лідерів вітчизняного бізнесу.

6. Застаріла технологічна структура основного капіталу в більшості галузей.

7. Низький рівень інноваційної культури і відсутність досвіду інноваційного підприємництва.

Можливості (O)

Погрози (T)

1. Розробка програм залучення закордонного та державного інвестування інноваційної сфери.

2. Розширення ринку продукції   виробників, призначеної для виробничо-технічних потреб (особливо інвестиційного призначення)

3. Посилення конкуренції на внутрішніх ринках як стимул інноваційної активності.

 

1. Збереження технологічного відставання в важливих монополізованих секторах економіки.

2. Зниження витрат на дослідження та розробки та поглиблення технологічного відставання України.

4. Зниження стимулів для інноваційно-підприємницької діяльності малого і середнього бізнесу.

 

 

Аналіз інноваційного  клімату в країні та факторів впливу на нього  дозволяють зробити висновок, що інноваційний потенціал сьогодні не забезпечує соціального та економічного зростання країни, він характеризується недостатнім рівнем адаптивності та стратегічної гнучкості, а також низькою схильністю підприємств до інноваційної діяльності.

 

Табл. 2.

SWOT-аналіз перспективних напрямів інноваційного розвитку України (2 етап)

SO

ST

1. Географічне положення, стан металургійної та аграрної   спеціалізації  створюють умови для формування кластерів і зон випереджального розвитку за рахунок зростаючих внутрішніх і зовнішніх ринків їх продуктів.

2. Приток  приватних і державних інвестицій  призведе до поширення інноваційної продукції, модернізації низки галузей промисловості.

3. Нарощування частки інноваційних технологій у  металургійному виробництві та виробництві  устаткування, будматеріалів, харчових продуктів створить передумови для подальшого переходу до інноваційного соціально орієнтованого зростання.

4.  Диверсифікація науково-освітнього комплексу за рахунок затребуваності бізнесом консалтингової, проектної, науково-дослідної діяльності.

1. Реформування системи професійної освіти скоротить дисбаланс попиту і пропозиції на ринку  інновацій.

2. Нарощування інвестицій (державних і приватних) у галузі інноваційної сфери дозволить скоротити технологічне  відставання в різних секторах економіки.

3. Створення умов для залучення до науково-викладацької діяльності фахівців у віці до 30 років.

4.  Підтримка інноваційної активності малого і середнього бізнесу забезпечить їх внесок у диверсифікацію економіки за рахунок гнучкого створення ринкових ніш, непривабливих для великого бізнесу.

 

WO

WT

1. Використання ділових міжнаціональних комунікацій для розширення зовнішніх ринків збуту інноваційної продукції.

2. Підвищення рівня інноваційної активності підприємств за рахунок прискореного розвитку інноваційної інфраструктури (технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, промислові парки).

3. Розробка програми підвищення конкурентоспроможності окремих галузей виробництва як на зовнішньому так і на внутрішньому ринках.

4. Розробка програм щодо залучення інвестицій для модернізації застарілої технологічної структури основного капіталу в  галузі стратегічного характеру.

5. Розробка програм щодо  підвищення долі   бюджетного фінансування, підтримки венчурного фінансування  всіх форм наукової та інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури.

1. Зростання інфляції і криза світового фінансового ринку скоротять інноваційну  активність підприємств, якщо не буде створено стратегічних програм уряду щодо інноваційної моделі розвитку.

2. Закріплення сировинної орієнтації економіки, якщо не будуть створені диверсифіковані кластери.

3. Скорочення доходів населення внаслідок інфляції перешкоджає розвитку споживання, в тому числі і інноваційних продуктів.

4.  Скорочення державних соціальних програм, інвестиційних, уповільнення реформи в інноваційній сфері і освіти  в період економічної кризи не дозволять підвищити інноваційну активність підприємств України

 

Для підвищення ефективності формування сприятливого інноваційного клімату необхідно впроваджувати заходи держави, серед яких: розробка комплексної системи правової охорони та реалізації прав на об'єкти інтелектуальної власності, особливо в період швидкого поширення та урізноманітнення форм функціонування всесвітньої комп’ютерної мережі; реорганізація системи вибору пріоритетів науково-технологічного розвитку та системи формування державних цільових програм; створення системи консультаційних послуг для інноваційно-активних підприємств, а також налагодження мережі підготовки і перепідготовки кадрів; запровадження дієвого механізму мотивації діяльності працівників інноваційної сфери; закріплення за інноваційним потенціалом системоутворюючої та капіталоутворюючої ролі в контексті державної політики регулювання.

Висновки. Формування ефективного управління інноваційними процесами, його зміцнення, розгортання  слід починати з кардинального поліпшення інноваційного клімату, тобто з суттєвого підвищення інноваційної  аттрактивності (привабливості) території України в цілому. Слід наголосити, що «готовність» національної економіки та суспільства до інноваційного розвитку складається з комплексу чинників, які лежать в науково-технічній, виробничій, фінансовій, кадровій, природно-ресурсній, соціальній та інших сферах, однак перехід до інноваційної моделі розвитку без ефективної інноваційної політики держави  неможливий.

 

Список використаних джерел

 

1. Супрун Л. П. Актуальні завдання Держінвестицій на сучасному етапі економічного розвитку країни / Л. П. Супрун // Інвестиції та інноваційний розвиток. – 2009. – № 4. – С. 1-4.

2. Чухрай Н. І. Інноваційний розвиток України: основні бар’єри та напрями їх подолання / Н. І. Чухрай // НУ «Львівська політехніка» . – 2008. – № 633. – С. 761-767.

3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Всесвітній економічний форум «The Global Competitiveness Report 2007-2008» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rpl.net.ua/2007/ 10/31/ ukranskakonkurentospromozhnst_na_73_msc_u_svt.html

5. Глобальний індекс конкурентоспроможності [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://rating.rbc.ru/articles/2008/10/09/32159490_tbl.shtml? 2008/10/09 /32159460.

6. Конкурентоспособность РФ недооценили [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.finmarket.ru/z/nws/hn.asp?id=841345

7. Пугачова О. Г. Терія катастроф і біфуркацій : синергетика в економіці [Електронний ресурс] / О. Г. Пугачова. – Режим доступу: http://iee.org.ua/ua/pub/p78

8. Martin B. Technology foresight in a rapidly globalizing economy / Ben R Martin // International Practice in Technology Foresight, UNIDO.  –Vienna, 2002. – Р. 14-17

9. Учитель Ю. Г. SWOT-анализ и синтез – основа формирования стратегии организации / Ю. Г. Учитель, М. Ю.Учитель. – изд. 2-е. – М: Книж ный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. – 328 с.

10. Хиценко В. Е. Феномен социальной самоорганизации [Электронный ресурс] / В. Е. Хиценко. – Режим доступа : http://spkurdyumov.narod. ru/Hits.pdf

Стаття надійшла до редакції 18.05.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"