Українською | English

BACKMAIN


УДК 330.131.7:658

 

О. М. Герасименко,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту, Черкаського національного університету  імені Богдана Хмельницького

 

ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ З ВРАХУВАННЯМ ЧУТЛИВОСТІ КОМПАНІЇ ДО РИНКОВИХ РИЗИКІВ

 

O. M. Gerasimenko,

Ph.d., Associate Professor of management, Cherkasy national university named after Bogdan Khmelnitsky

 

FORMATION OF THE COMPLEX SYSTEM OF RISK MANAGEMENT WITH CONSIDERATION OF SENSITIVITY TO MARKET RISKS

 

У даній статті розроблена і пропонується до впровадження комплексна система управління ризиками з метою реалізації процесу управління ризиками в компанії. Досліджено  підходи до формування систем управління ризиками, визначені етапи розробки та впровадження комплексної системи управління ризиками, розроблено схему побудови прогностичної стратегії управління ризиками компанії. Особливу увагу приділено побудові алгоритму процесу управління ризиками. В роботі окреслено ключові складові комплексної системи управління ризиками, що дають змогу сформувати основні елементи розвитку ризикової ситуації в умовах економічної нестабільності.

 

This article is designed and proposed to implement a comprehensive risk management system to implement the risk management process in the company. Researched approaches to risk management systems, the stages of development and implementation of a comprehensive risk management system, developed scheme of predictive risk management strategy of the company. Particular attention is paid to the construction algorithm risk management process. This paper outlines the key components of a comprehensive risk management system, enabling to form the basic elements of a risk situation in terms of economic instability.

 

Ключові слова: комплексна система управління ризиками, карта ризиків, реєстр ризиків, ризикова ситуація, нестабільна ситуація.

 

Keywords: comprehensive system of risk management, risk map, risk register, risk situation, economic instability.

 

 

Постановка проблеми.  Питання побудови комплексної системи управління ризиками дуже актуальне для українських компаній. Проте, намагаючись її розробити, компанії неминуче здійснюють помилки. До числа основних з них можна віднести наступні: фрагментарність ризик-менеджменту, незнання концептуального підходу при організації ризик-менеджменту, помилкова організаційна структура відділу управління ризиками і функціональної моделі взаємодії підрозділів в рамках реалізації системи управління ризиками, відсутність націленості на ефективність в роботі при заданих нормативах.

У сучасних умовах діяльність великих корпорацій, багатопрофільних і транснаціональних компаній пов'язана з наявністю в процесі виробничої діяльності широкого спектру ризиків, що носять фінансовий, технологічний, технічний, юридичний, соціальний, екологічний, етичний, політичний та інший характер.

Міжнародна практика управління великими компаніями демонструє у багатьох з них наявність системи управління ризиками в рамках всього підприємства. І хоча на сьогоднішній день область ризик-менеджменту залишається все ще порівняно молодим і новим напрямком, при створенні і розвитку корпоративної системи управління ризиками на підприємстві необхідно враховувати, з одного боку, вже наявні досягнення у розвитку системи стандартизації в галузі ризик-менеджменту, з іншого - основні уроки і головні висновки з нехай нетривалого, але вже накопиченого практичного досвіду ризик-менеджменту провідних компаній.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, що досліджували окремі аспекти комплексної системи управління ризиками необхідно відзначити ряд вітчизняних науковців, а саме Вітлинського В.В., Вяткіна В.Н., Гранатурова В.М., Ілляшенко С.М., Кондрашихіна А.Б., Матвійчук А.В., Наконечного С.І., Шарапова О.Д. та ін.  В своїх працях вони аналізували теоретичні основи управління ризиками в підприємницькій діяльності, методику та методологію оцінки та аналізу результатів ризикових подій, розглядали питання стандартів з управління ризиками на підприємстві. Разом з тим розробці комплексної системи управління ризиками у вітчизняній компанії було приділено недостатньо уваги.

Невирішені частини проблеми. Пропонується розробка концептуальної комплексної системи управління ризиками та напрацювання вимог до структурно-функціональної моделі системи управління ризиками в компанії.

Метою дослідження є аналіз можливостей та особливостей формування комплексної системи управління ризиками за умови чутливості компанії до ринкових ризиків.

Основні результати дослідження. Термін КСУР - Комплексна система управління ризиками підприємства (Enterprise Risk Management - ERM) з’явився відносно недавно, але вже отримав значне поширення. ERM – це структурований підхід, вбудований в діяльність бізнесу, який підтримує координацію стратегії, процесів, людей, технологій, і знань/інформації з метою оцінити і управляти невизначеністю в діяльності організації, з метою збільшення її вартості. У сьогоднішньому економічному середовищі посилюються вимоги до всебічного управління ризиками. Такий підхід дозволяє гарантувати, що як ризики, так і можливості для зростання і розвитку компанії будуть систематично ідентифіковані та проаналізовані та будуть запропоновані рішення, що дозволяють бізнесу мінімізувати збитки і максимізувати можливий прибуток.

Метою комплексної системи управління ризиками (КСУР) є забезпечення стратегічної та оперативної стійкості бізнесу компанії за рахунок підтримки рівня ризиків у визначених межах. Для початку необхідно розкрити, що представляє собою комплексна система управління ризиками.

У табл. 1 представлено порівняння двох підходів до формування систем управління ризиками: фрагментарного та комплексного, або інакше - стара парадигма і нова парадигма ризик-менеджменту [8].

 

Таблиця 1.

Порівняльні характеристики

Фрагментарна система управління ризиками

Комплексна система управління ризиками

1

Цілі

Мінімалізація (запобігання) ризику

Утримання ризику на певному рівні

2

Відношення до ризику

Строго негативне

Ризик – це не тільки небезпека, але й латентні можливості

3

Відповідальні особи

Кожен підрозділ самостійно управляє ризиками у відповідності зі своїми функціями

Управління ризиками координується вищим керівництвом або службою управління ризиками, кожен співробітник організації розглядає ризик-менеджмент як частину своєї роботи

4

Комплексність аналізу

Управління окремими ризиками

Управління ризиками в комплексі з обліком взаємозв’язків між ними

5

Культура управління ризиками

Немає

Філософія позитивного ризик-менеджменту

6

Взаємодія з іншими підрозділами

Конфлікт інтересів

Співробітництво, поділ повноважень

7

Ступінь реагування

Управління ризиками за фактом виникнення збитків або коли менеджери вважатимуть це за необхідне

Управління ризиками за допомогою попереджувальних заходів,процес управління ризиками безперервний

8

Спектр ризиків

Обмежений ризик-менеджмент

Розширений ризик-менеджмент: розглядаються усі ризики та можливості компанії

 

Відповідно до КСУР будуються довгострокові плани компанії, взаємопов'язані бізнес-процеси, функціональні обов'язки прописані також відповідно до концепції управління ризиками і стосуються кожного - від пересічного виконавця до члена ради директорів компанії.

Етапи розробки КСУР (рис. 2):

 

 

 

Рис. 2. Етапи розробки КСУР

 

І етап – розробка КСУР передбачає розробку:

- переліку бізнес-процесів в межах комплексної системи управління ризиками (КСУР);

- базовий реєстр типів ризиків та причин ризиків;

- перелік локальних та глобальних ризиків;

- принцип формування карт ризиків;

- методики якісної та кількісної оцінки ризиків;

- принципи визначення рівня толерантності до ризику;

- принципи визначення ключових показників ризиків;

- форми звітності щодо функціонування КСУР для підрозділів.

ІІ етап – впровадження КСУР передбачає проходження наступних етапів:

-   впровадити у компанії політику у сфері управління ризиками;

-   в структурних підрозділах назначити відповідальних за функціонування КСУР;

-   сформувати панелі ризиків структурних підрозділів;

-   розробити Стандарт КСУР, внутрішні положення, інструкції;

-   визначити повноваження, що стосуються функціонування КСУР, комітету Ради директорів зі стратегічного планування та корпоративного управління, комітету Ради директорів з аудиту та Ради директорів;

-   скласти карти критичних ризиків бізнес-процесів.

В межах провадження КСУР процес управління ризиками включає наступні етапи:

-   виявлення факторів, що є ризиками для компанії, реєстрація ризиків;

-   кількісна оцінка ризиків, ранжування ризиків;

-   розробка заходів, що дозволять знизити плив фактів ризику. Включає аналіз вже використовуваних методів зниження ризику, з метою підвищення їх ефективності;

-   затвердження розроблених заходів;

-   впровадження розроблених заходів;

-   моніторинг та звітність;

-   коректування.

Стратегія управління ризиками в діяльності суб’єкта господарювання передбачає виконання основних її засад, а саме:

-   виявлення фактичних та потенційних загроз безпеки;

-   коректуючі заходи для зменшення рівня ризику;

-   безперервний моніторинг досягнутого рівня безпеки.

Дана стратегія орієнтована не на очікування негативного явища, а на виявлення ризиків та загроз в економічній сфері, які досі не проявились, але можуть бути причиною негативних наслідків.

Стратегія управління ризиками господарюючого суб’єкта може бути:

-   традиційна (ретроактивна) стратегія – стратегія попередження негативних подій, що впливають на економічну безпеку діяльності суб’єкта, яка базується на суворому дотриманні нормативних вимог та реалізації попереджувальних заходів, розроблених за результатами дослідження.

-   сучасна (проактивна) стратегія – стратегія, за якої основний акцент робиться на попередження  шляхом виявлення небезпечних факторів та прийняття заходів щодо зниження рівня ризику, перш ніж відбудеться ризикована подія та негативно вплине  на стан економічної безпеки.

-   високоефективна (прогностична) стратегія – стратегія, що базується на фіксації експлуатаційних якостей системи, оскільки це відбувається в реальному часі та ідентифікації потенційних майбутніх проблем.

Прогностична стратегія покликана ефективно поєднати проактивний та ретроактивний методи заради досягнення максимального результату. Логічна побудова стратегії схематично зображена на рис.3

 

Рис.  3.  Схема побудови прогностичної стратегії управління КСУР

 

Ефективне функціонування системи управління ризиками вимагає дотримання ряду принципів, які повинні бути закладені в неї на етапі її проектування і побудови: максимальне охоплення сукупності ризиків передбачає прагнення до найбільш повного охоплення можливих сфер виникнення ризиків, що дозволяє звести ступінь невизначеності до мінімуму; мінімізація впливу ризиків вимагає зусиль у напрямках мінімізації: спектру можливих ризиків і ступеня їх впливу на діяльність компанії; адекватність реакції на ризики припускає можливість адекватної і швидкої реакції на всі зміни в сукупності ризиків; прийняття обґрунтованого ризику, тобто прийняття ризику можливо лише в тому випадку, якщо він ідентифікований і оцінений, вироблений і впроваджений механізм його моніторингу.

Ключові складові комплексної системи управління ризиками зображено на рис. 4

 

Рис. 4.  Складові системи управління ризиками компанії

 

Регламентація реагування на ризикові події, контролю та прогнозування ризиків, показників ефективності управління ризиками це:

-   політика управління ризиками;

-   методології управління ризиками (регламенти, формати звітів);

-   реєстри ризиків;

-   положення про підрозділ управління ризиками;

-   посадові інструкції, що включають функції з управління ризиками;

-   корпоративні стандарти управління ризиками;

-   карти ризиків.

Створення організаційних структур та підрозділів, надання існуючим підрозділам додаткових функцій та повноважень це:

-   відокремлена структура, що відповідає за управління ризиками;

-   організаційна взаємодія в процесі управління ризиками на горизонтальному (між функціональними підрозділами) та вертикальному (власник – топ-менеджмент – функціональні менеджери) рівні.

Інформаційні системи управління ризиками, що забезпечують збір, збереження та аналіз даних, реагування на ризикові події та їх прогнозування, підтримку прийняття рішень це:

-   системи диспетчерського управління та збір інформації, системи оперативного управління обладнанням;

-   системи управління активами ЕАМ-системи та RCM-системи;

-   системи підтримки прийняття рішень.

Після того, як усі складові системи управління ризиками визначені, слід вирішити, яким чином оцінювати еффктивність системи управління ризиками при управлінні ризиками компанії.

Алгоритм оцінки стану формування систем управління ризиками компанії передбачає:

-          оцінка стану системи управління ризиками;

-          порівняльний аналіз проходження компаніями реальних ризикових ситуацій;

-          аналіз взаємозвязку між станом системи управління ризиками та ефективністю компанії при проходженні ризикових ситуацій.

Вплив системи управління ризиками на проходження реальних ризикових ситуацій можна розглянути на рис. 5

 

 

Рис. 5. Основні елементи розвитку ризикової ситуації в умовах економічної нестабільності

 

Впровадження в діяльність малих та середніх підприємств системи управління ризиками здатне забезпечити нівелювання наступних ризикоутворюючих факторів [5]:

- відсутність або нестача кваліфікованого персоналу;

- труднощі при знаходженні партнерів з інноваційної діяльності;

- відсутність або нестача інформації про технології;

- відсутність або нестача інформації про ринки;

- невизначений попит на інноваційні товари чи послуги.

Таким чином, необхідно виробити вимоги до моделі КСУР:

1. Існує єдиний центр управління, а саме структурний підрозділ, що відповідає за управління ризиками на рівні всієї компанії - відділ управління ризиками.

2. Управління ризиками являє собою безперервний процес та представлений у вигляді алгоритму на рис. 6, включає в себе три стадії: аналіз ризику, вплив на ризик, контроль ризику.

3. Система управління ризиками інтегрується в діючу систему управління компанією, не дублюючи існуючі системи управління, а будучи їх доповненням.

4. Застосовується у всій організації, на кожному її рівні та в кожному підрозділі, здійснюється співробітниками на всіх рівнях організації.

5. Витрати на побудову та експлуатацію системи повинні бути нижче отриманих результатів. КСУР має певну специфіку, пов'язану з особливостями об'єкта, цілей і методів управління, що знаходить своє відображення в основних принципах, на яких базується управління ризиками.

 

Рис. 6. Алгоритм процесу управління ризиками

 

Сформувавши мету і вимоги до КСУР, можна починати безпосередньо проектування системи, для чого необхідно здійснити синтез [6; 7]:

1. Функціональної моделі - містить опис системи управління організації на мові ви-виконуваних нею функцій. Функціональна структура управління - структура органів управління, в якій кожен орган управління спеціалізується на виконанні певного кола виробничих, технологічних, проектних, фінансових, інформаційних або забезпечуючих функцій.

2. Структурної моделі - містить безліч елементів структури, відносин і зв’язків між ними, характеристиками елементів і зв'язків, що в сукупності забезпечують максимальну ступінь відповідності заданим вимогам до системи. Структура управління організацією - сукупність спеціалізованих функціональних підрозділів, взаємопов’язаних в процесі обґрунтування, виробітку, прийняття та реалізації управлінських рішень. Основними елементами організаційної структури є: рівні управління, підрозділи і ланки управління, управлінські зв’язки.

3. Комунікаційної моделі (модель передачі інформації) - містить опис необхідного обсягу і форм подання інформації, джерел, методів і засобів її передачі.

Як і будь-яка інша комплексна система управління ризиками повинна мати певну економічну ефективність її впровадження.

На думку керівників найбільших компаній світу, вивчення яких провела в сьомому щорічному опитуванні [9] Міжнародна аудиторська компанія PricewaterhouseCoopers, КСУР дає наступні переваги від її впровадження:

1. Підвищення ефективності корпоративного управління.

2. Підвищення якості оперативного контролю за результатами діяльності компанії.

3. Підвищення впевненості вищого керівництва в ефективності бізнес-операцій.

4. Забезпечення більш послідовних процедур обґрунтованого прийняття ризику керівництвом для підвищення вартості компанії.

5. Спрощення звітності регулюючим органам.

6. Ефективна інформаційна взаємодія з акціонерами та зацікавленими сторонами.

7. Зміцнення репутації компанії.

8. Спрощення процесу прийняття рішень на всіх рівнях організації.

9. Підтримка здатності генерального директора мислити в корпоративних та інноваційних категоріях (розуміння «big picture»).

10. Збільшення прибутковості компанії.

11. Сприяє у досягненні стратегічних цілей.

Висновки. У цілому можна зробити висновок, коли успішно працюючі компанії прагнуть управляти окремими ризиками, майбутній успіх буде належати тим з них, які піднімають управління ризиками на наступний рівень. Тобто тим, хто впроваджує метод управління ризиками всього підприємства, що охоплює компанію в цілому. Маючи повну та системну інформацію про ключові бізнес-ризики своєї компанії, ризик-менеджери зможуть розробляти плани і програми управління ризиками з використанням координованих, комплексних і достатньо складних методів. Ефективне управління ризиками всієї компанії - це обов’язковий елемент її управління в XXI столітті.

 

Література:

1. Вербицька Г.Л. Вибір заходів обмеження економічного ризику // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ. / Г.Л. Вербицька – 2004.– Вип. 189, Т. 2. – С. 607-615.

2. Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві [Текст]: монографія / В.В. Вітлінський, Г.І.Великоіваненко; ДВНЗ «Київський національний економічний ун-т ім. В. Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.

3. Внукова Н. Базова методика оцінки економічного ризику підприємств // Фінанси України / Н.Внукова. – 2002. – №10. – С. 15-21.

4. Клименюк М.М. Управління ризиками в економіці / М.М. Клименюк, І.А. Брижань – К.: Просвіт, 2000. – 220 с.

5. Кухтик Т. В. Стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності малих підприємств шляхом впровадження системи управління ризиками / Т.В. Кухтик, Н.О. Образцова –Ефективна економіка [електронний ресурс] - Режим доступу до журналу  - http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1687&p=1

6. Мишин В.М. Исследование систем управления: Учебник для вузов. / В.М. Мишин — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.

7. Мухин В.И. Исследование систем управления / В.И. Мухин  — М.: Экзамен, 2002. — 384 с.

8. Рогачев А.Ю. Преимущества комплексного подхода к управлению рисками предприятия / А.Ю. Рогачев // Управление финансовыми рисками. — 2008. — № 1 (13). — С. 66—71.

9. Управление рисками в России — 2008 // Материалы конференции V ежегодной профессиональной конференции. — М. — 2008.

10. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / Под ред. А. А. Лобанова и А. В. Чугунова. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. С. 337—358.

. Стаття надійшла до редакції 10.05.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"