УДК 330.4:336.77:001.895:631.145

 

О. В. Файчук,

аспірантка кафедри податкової та страхової справи,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

Здійснено спробу встановити приналежність деяких інвестиційних проектів агропромислового виробництва Київської області до категорії інноваційних. Проведено прикладні розрахунки економічної ефективності банківського кредитування інвестиційних проектів із інноваційною складовою за допомогою удосконаленої методики щодо визначення ефекту фінансового левериджу з позиції комерційного банку.

 

An attempt to establish ownership of some investment projects of Kyiv`s region agricultural production in the category of innovation is made. Applicated estimations of economic efficiency of bank crediting of investment projects with an innovative component due to advanced techniques to determine the effect of financial leverage with a commercial bank position are conducted.

 

Ключові слова: ефективність, банківське кредитування, інноваційний проект, фінансовий леверидж, аграрне виробництво

 

Key words: efficiency, bank crediting, innovative project, financial leverage, agrarian production.

 

 

Постановка проблеми.

В сучасних умовах переходу на інноваційну модель економічного зростання аграрного сектору нашої держави на фоні гострого дефіциту власних фінансових ресурсів агропромислових підприємств виникає негайна потреба у залученні коштів із зовнішніх джерел на впровадження нових технологій та ноу-хау. В якості фінансового донора може виступити банківський сектор. Проте, щоб надати кредит для реалізації високо ризикових проектів комерційні банки повинні бути впевненні в економічній доцільності таких операцій. Іншими словами ефект від кредитування має сторицею відшкодовувати вартість кредитних ресурсів, принести позичальнику плановий розмір маржинального доходу, а також повністю покривати відповідний ступінь інвестиційного ризику. Для цього банку слід правильно здійснити оцінку економічної ефективності кредитної операції, але у методичному аспекті тут є певні прогалини, що викликають пасивність фінансової установи до даного роду операцій.

Аналіз останніх наукових досліджень.

На наше переконання, вагомий внесок в методологію визначення доцільності банківського кредитування інноваційних проектів здійснила А.Я. Кузнєцова [3], яка зазначає, що „для кредитора визначальною з точки зору економічної ефективності є ставка позичкового процента r, яка встановлюється при укладенні кредитного договору і визначає для кредитора внутрішню рентабельність засобів, що інвестуються”. Крім того, вчена відзначає, що для прийняття рішення щодо виду джерел фінансування інноваційних проектів потрібно робити співставлення розрахованої ставки внутрішньої норми доходності (IRR) по кожному проекту із розрахованою величиною граничної ставки позичкового відсотка r_max, яку А.Я. Кузнєцова пропонує обчислювати за наступною формулою [4]:

 

= ,                                                                                    (1.1),

 

де IRR – внутрішня рентабельність проекту в цілому, r_max – гранична ставка позичкового процента

У свою чергу Н.М. Дєєва і О.І. Дедіков також зазначають, що з позиції банку найбільше значення має показник внутрішньої норми доходності (IRR), оскільки, якщо проект повністю фінансується за рахунок позики комерційного банку, то рівень цього показника показує верхню межу допустимого рівня банківської відсоткової ставки, перевищення якого робить проект збитковим [1, C. 213]. Однак зазначені наукові погляди не дають однозначної відповіді на питання, як розставити пріоритети щодо доцільності надання кредитів для впровадження визначеної кількості інноваційних проектів.

Ціль статті. Встановити доцільність кредитування комерційними банками інноваційно-інвестиційних проектів в агропромисловому виробництві Київської області і визначити рівень його ефективності.

Виклад основного матеріалу.

Головне управління статистики у Київській області за останні роки подає інформацію про наявність 13 інноваційно-активних підприємств в агропромисловому комплексі регіону, зокрема [5]: ТОВ „Армада Гмбх”; ДП ПАТ „Київхліб „Фастівський хлібокомбінат”; ДП ПАТ „Оболонь „Пивоварня Зіберта”; ПАТ „Вімм-Білль-Данн Україна”; ВАТ „Яготинський маслозавод”; ВАТ „Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів”; ТОВ „Сквирський комбінат хлібопродуктів”; ПАТ „Білоцерківський консервний завод”; ТОВ „Віста”; ПрАТ „Мономах”; Сквирська філія ТОВ фірми „Грона”; ТОВ „Слобода Ко” і ТОВ „Краєвид”.

Згідно методологічних роз’яснень Державної служби статистики України під „інноваційно-активним підприємством” потрібно розуміти підприємство за умови, якщо воно впровадило будь-яку інновацію за період часу, визначений при обстеженні. Натомість під інновацією тут розуміють введення у вживання будь-якого нового або значно вдосконаленого продукту (товару, послуги) або процесу, нового методу маркетингу чи нового організаційного методу в діяльності підприємства (організації), організації робочих місць або зовнішніх зв’язків [2].

Однак, на нашу думку, тут має місце недосконалість процесу віднесення того чи підприємства до категорії „інноваційний”, тому що ця процедура здійснюється суб’єктивно власноруч керівництвом самого підприємства, а не контролюючими підзвітними державними органами. Так у відповідності до форми №1-інновація (річна) „Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства”, що затверджена Наказом Держкомстату від 07 листопада 2011 р. №286 підприємство на свій розсуд у п.2.1. „Інноваційна продукція” ставить відмітку про те, чи протягом останніх трьох років впроваджувало воно нову або удосконалену продукцію [6]. Таким чином „інноваційність” поданих вище службою статистики підприємств потребує ґрунтовного аналітичного доведення.

Отже, ТОВ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” віднесено Головним управлінням статистики у Київській області до інноваційно активних підприємств, а тому воно повинно впроваджувати інновації. Загалом комбінат спеціалізується на виробництві крупи гречаної, борошна гречаного дієтичного, пластівців гречаних та вівсяних. Сучасний стан матеріально-технічної бази хлібоприймальних підприємств, за техніко-економічними показниками не відповідає світовим стандартам. Висока енергоємність технологічних процесів призводить до зростання собівартості послуг. Оскільки у теперішній час вартість палива і енергоносіїв є основною складовою частиною вартості сушіння зерна, то на значну увагу заслуговує питання ефективності використання зерносушильного господарства. Як відповідь на виклики сьогодення, керівництво ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» прийняло рішення прискорити процес оновлення та розширення матеріально-технічної бази заготівельної дільниці – побудувати сучасний зерноприймальний комплекс на 60 тис. тонн зерна. Реалізувати даний проект підприємство мало намір протягом п’яти років, починаючи із 3-го кварталу 2008 р. Його суть зводилась до розширення зерноскладського господарства, для чого потрібно було залучити 47500 тис. грн., з яких 32,5 млн. грн. у вигляді банківського кредиту. Причому понад ¾ всіх інвестицій повинно було спрямовуватись на придбання обладнання і монтажні, пусконалагоджувальні роботи.

Варто зазначити, що кошти, як кредитні, так і власні планувалося освоїти ще до початку приймання зернових пізньої групи врожаю 2009 р. Це мало дозволити отримати прибуток від впровадження проекту вже в наступному фінансовому році, що б гарантувало своєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Згідно інформації поданої у кредитній пропозиції передбачалось, що протягом наступних п’яти років прибуток від розширення заготівельної діяльності та впровадження новітніх технологій дозволить повністю розрахуватись по кредиту і повернути власні інвестиції.

На переконання розробників кредитної пропозиції, п’ять років користування кредитом є цілком виправданим періодом, оскільки програми закупки сировини і реалізації виробленої продукції розірвані у часі. Так, за перший і другий роки програми планувалось освоїти залучені кошти у повному обсязі в сезон закупівлі сировини, поступово щоквартально зменшуючи залишок заборгованості за кредитом, з огляду на виплату відсотків банку.

У подальшому планувалось зменшувати щороку кредитну залежність шляхом збільшення обсягів переробки та реалізації, зниженням собівартості готової продукції і за рахунок отримання додаткових коштів поступово закрити кредитну лінію.

Проте значення показників фінансової ефективності інвестиційного проекту ставлять під сумнів його інноваційний характер. За п`ять планових  років реалізації проекту значення коефіцієнту вигод до витрат (BCR) є меншим за одиницю, а індекс прибутковості (PI*) вказує на те, що на одну вкладену гривню буде отримано збиток у розмірі 0,49 грн. Як наслідок від’ємною є величина чистої приведеної вартості (NPV), а саме -23241,53 тис. грн. У свою чергу, на неприпустимість залучення банківського кредиту для втілення проекту свідчить від’ємний розмір внутрішньої норми доходності (IRR) (див. табл. 1).

 

Таблиця 1. Оцінка фінансової ефективності інноваційного проекту ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів»

Джерело: розраховано автором на основі техніко-економічного обґрунтування кредитної пропозиції ВАТ «Сквирський КХП»

 

Варто зазначити, що плановий вид діяльності Сквирського КХП в цілому є рентабельним (значення ARR дорівнює 14%) і забезпечує щорічне отримання валового прибутку у розмірі 6,6 млн. грн, однак п’ятирічного терміну недостатньо для того, щоб його повністю окупити. Про це говорить простий термін окупності проекту, який за нашими розрахунками становить 7 років і 3 місяці, що майже наполовину перевищує плановий строк. До того ж у разі використання позикового капіталу підприємство зможе його повернути не раніше, ніж через 4 роки і 11 місяців (дисконтований період буде складати понад п’ять років), що є додатковим аргументом проти надання банком кредиту для реалізації цього проекту.

Незважаючи на обґрунтовану відмову комерційних банків щодо кредитування проекту щодо будівництва сучасного зерноприймального комплексу на 60 тис. тонн зерна, ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” у 2011 р. все ж зумів фінансуватись за рахунок банківської позики, але вже на рефінансування та поповнення обігових коштів, пов’язаних із закупівлею у сільськогосподарських товаровиробників зерна. Позичальником у даному випадку виступив ПАТ КБ „Правекс-банк”, який видав агропромисловому підприємству кредит на суму 34 млн. грн. під 18% річних (без урахування часткової компенсації процентної ставки із державного бюджету).

Таким чином, вибірковий аналіз ставить під сумнів висновок щодо інноваційної спрямованості не лише ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів”, але й інших дванадцяти агропромислових підприємств Київської області, які Головне управління статистики відносить до категорії інноваційно активних.

Подібний інвестиційний проект, починаючи із 2007 р. мало намір впроваджувати фермерське господарство „Агротрейд-2006”, яке не ідентифікується службою статистики як інноваційно активне і здійснює свою діяльність в смт. Терезино Білоцерківського району Київської області. Керівництвом підприємства був розроблений бізнес-план по будівництву лінійного елеватора. За умов недостатньої кількості потужностей елеваторів в Україні для забезпечення обсягів експорту і транзиту зерна в документі доводиться необхідність будівництва такого об’єкту для доведення зерна до кондиції ДСТУ, його зберігання, накопичення залізодорожніх партій, навантаження у вагони та автотранспорт. Впровадження інвестиційного проекту з організаційної точки зору передбачало проведення всіх робіт за два роки:

- перша черга будівництва – будівництво ділянки по прийому зерна, яке привозиться автотранспортом із пропускною здатністю до 100 тис. тонн на рік; будівництво 4-х силосних ємкостей (по 3000 т кожна) сумарною ємкістю – 12 000 т (ділянка землі під забудову площею 6,2 га);

- друга черга – будівництво 6 силосних ємкостей ( по 3000 т кожна) сумарним обсягом – 18000 т.

Доходність від реалізації інвестиційного проекту планувалась бути досягнутою завдяки отриманню прибутків від використання силосних ємкостей, забезпечивши загальну ємкість елеватора – 30 тис. т; збільшити доходи за рахунок приймання зерна безпосередньо із автотранспорту; зменшити неритмічне завантаження елеватора; зменшити ціну на послуги, досягнувши високого рівня конкурентоздатності за ціновим фактором.

ФГ „Агротрейд-2006” у бізнес-плані розглядало два варіанта розрахунків:

- при 100% інвестиціях;

- при використанні позичкового капіталу (кредити банку).

У п.5 бізнес-плану „Фінансовий план” передбачена загальна сума капіталовкладень по двом чергам, яка разом дорівнює 12427,2 тис. грн. Причому фінансовою програмою було заплановано розбиття всієї суми на 4 транши: перший (ІІІ квартал 2007 р.) – 3,0 млн. грн., другий (І квартал 2008 р.) – 3,2 млн. грн., третій (ІІІ квартал 2008 р.) – 4,7 млн. грн. і четвертий (І квартал 2009 р.) – 1,5 млн. грн. Крім того, передбачалось, що у 2009-2010 рр. комплексний тариф на послуги елеватора складе 22 грн. (4,1 дол. США) за тонну.

При виході на запланований річний вантажообіг у розмірі 100 тис. т за п’ять років інвестиційний проект має принести чистої приведеної вартості на суму 2747,74 тис. грн. (див. табл. 2). У разі залучення банківського кредиту на 100% інвестицій, тобто у розмірі 12427,2 тис. грн. під 20% річних підприємство зможе окупити проект за період менший, ніж строк кредитування – 4 роки і 5 місяців. Крім того, згідно інформації бізнес-плану внутрішня норма доходності проекту (IRR) встановилась на відносно високому рівні, а саме 33%, що вказує банківській установі на можливість одержувати доход підприємству, навіть, у разі підвищення ціни кредитного ресурсу до зазначеної межі.

 

Таблиця 2. Економічна оцінка ефективності інвестиційного проекту ФГ «Агротрейд-2006»

Джерело: складено автором на основі бізнес-плану

 

У 2011 р. ФГ «Агротрейд-2006» отримало кредит у ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» на придбання обладнання для зберігання зернових культур, механізми для відвантаження, на проведення супровідних робіт по будівництву елеватора під 18,5% річних у національній валюті на довгостроковий період – 5 років (від 17.05.2011 р. до 16.05.2016 р.) на суму 3500 тис. грн. Проте наші розрахунки доводять, що при умові 100% кредитування проекту за рахунок позичкових коштів інвестиційний проект аграрного підприємства є конкурентоздатним, і не потребує застосування механізму часткової компенсації процентної ставки із бюджету. Крім того порівняно високе значення індексу прибутковості (PI*=0,92) вказує на ймовірно інноваційний характер проекту щодо будівництва лінійного елеватора із максимальним вантажооборотом до 100 тис. т на рік.

Наступний інвестиційний проект „Будівництво заводу і організація виробництва молочної продукції у місті Біла Церква” згідно бізнес-плану передбачав організацію високорентабельного переробного підприємства. Для здійснення проекту було заплановано будівництво заводу потужністю переробки молока у 150 т на добу, придбати й встановити сучасне технологічне обладнання, створити сировинну зону, започаткувати дистриб’юторську компанію для реалізації продукції, а також створити торгові марки.

Близько ²/₃ інвестицій на реалізацію проекту планувалось спрямувати на закупівлю новітнього обладнання (53034 тис. грн.), майже 21% - на будівництво будівель і споруд (17533 тис. грн.), а на проведення проектних робіт – менше одного відсотка (758 тис. грн.). Крім того, вартість основного технологічного обладнання закладалась на рівні 43,4 млн. грн.

Після здійснення інвестиційних витрат першого року молочний комбінат мав розпочати свою виробничу діяльність із 2007 р. за планової потужності у базовому періоді 13979 тонн. В наступному році було передбачено збільшити обсяг виробництва молочних товарів у 2,32 раза, тоді як у наступні роки зафіксувати його на сталому рівні 40548 тонн за рік. Таким чином, у бізнес-плані закладалось нарощування обсягів реалізації товарів у порівнянні із базовим роком у 2,9 раза. Найбільшу питому вагу у загальному виробництві зайняли кисломолочні напої – 21,6%; молоко – 18% і молочні суміші – 18%.

Для реалізації проекту було прийнято рішення залучити крім власних ще й позичені кошти, причому величина останніх мала становити 49167 тис. грн. або 57,9% загальної потреби в інвестиціях. Причому основна потреба у кредитах на основні фонди запланована була на третій і четвертий квартали 2006 р., тобто першого періоду впровадження проекту, що пояснюється етапом головної закупівлі і монтажу нового високоефективного обладнання на виробництво молочних продуктів, яке займає найбільшу вартість у структурі інвестицій. Планувалось, що частково інвестиції будуть фінансуватись за рахунок кредиту під 20% річних, а тому розмір відсотку було взято за ставку дисконтування (r).

Здійснення інвестиційного проекту передбачалось проводити протягом шести років, а саме із 2006 і до 2011 рр. Впродовж перших двох років було заплановано провести у повній мірі капітальні інвестиції, причому за перший рік – 69,1 млн. грн., а другий – 1,8 млн. грн. Реальна віддача на інвестований капітал повинна була розпочатись із другого періоду (2007 р.). (див. табл. 3).

В цілому інвестиційний проект „Будівництво заводу і організація виробництва молочної продукції у м. Біла Церква” є ефективним з економічної точки зору, на що по-перше вказує високе значення бухгалтерської норми прибутку (ARR), більше за одиницю значення коефіцієнту вигод витрат (BCR) і додатне значення чистої приведеної вартості (NPV), яке на кінець 2011 р. (завершення реалізації проекту) склало 26649,9 тис. грн. Крім того, даний інвестиційний проект передбачає отримання 0,38 грн. у розрахунку на одну гривню інвестованих коштів, про що свідчить відповідне значення індексу прибутковості (PI*).

 

Таблиця 3. Оцінка фінансової ефективності інноваційного проекту ТОВ „Білоцерківський молочний комбінат”

Джерело: розраховано автором на основі бізнес-плану проекту „Будівництво заводу і організація виробництва молочної продукції у м. Біла Церква”

У нашому випадку інвестиційний проект на ²/₃ фінансується за рахунок банківського кредиту і рівень ІRR на 13 п.п. перевищує величину вартості позичкового капіталу. Крім того, дисконтований період окупності кредиту, який дорівнює 3 роки і 8 місяців є майже вполовину коротшим за загальний строк користування кредитом банку – 6 років.

Отже, результати фінансового аналізу доводять, що інвестиційний проект „Будівництво заводу і організація виробництва молочної продукції у м. Біла Церква” є ефективним, а тому банку є сенс його кредитувати на довготривалий період з метою отримання економічної вигоди.

Як відомо, рівню ефективності банківського кредитування інноваційних проектів відповідає розмір процентної ставки за кредит (r). Проте за однакової вартості кредитних ресурсів при оцінці декількох проектів із різною рентабельністю визначити ефективність позикової операції можливо, на наш погляд, тільки за рахунок обчислення фінансового левериджу (див. формулу 1.2). Іншими словами, більш ефективним кредитування проекту буде у тому разі, коли величина його ефекту з позиції комерційного банку буде більшою.

 

                                                 (1.2)

 

де: ЕФЛ_бі – ефект фінансового левериджу для банку, який надає кредит задля здійснення інноваційного проекту; С_пп – ставка податку на прибуток; І – розмір інвестицій для інноваційного проекту; К – величина банківського кредиту на реалізацію проекту.

 

Таким чином, серед трьох проаналізованих нами інвестиційних проектів в агропромисловому виробництві Київської області кредитування проекту щодо будівництва заводу із виробництва нових видів високоякісної цільномолочної продукції і творожних виробів – ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» є найбільш вигідним для банку, тому що ефект фінансового левериджу з його позиції, тобто умовна зміна доходності кредиту за рахунок банківського інвестування є найбільшою, а саме 15,2% (див. табл.4). Слід звернути увагу на те, що на перший погляд рівень ефективності кредитування проекту ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» є однаковим із ФГ «Агротрейд-2006», оскільки в обох випадках значення диференціалу дорівнює 13% (0,13). Однак, в першому варіанті вища умовна доходність кредиту досягається за рахунок меншої його питомої ваги у сумарній величині інвестицій, що виступає свого роду більшою гарантією для фінансової установи щодо повернення позики.

 

Таблиця 4. Економічна ефективність банківського кредитування деяких інвестиційно-інноваційних

проектів в агропродовольчому виробництві Київської області

Джерело: розраховано автором

 

У свою чергу, надання кредитів для здійснення інвестиційного проекту для ВАТ "Сквирський комбінат хлібопродуктів" може принести економічні втрати, тому що диференціал фінансового важелю має від’ємне значення.

Висновок.

Таким чином, на сьогоднішній день по-перше існує проблема із виокремленням інноваційних проектів із числа інвестиційних на рівні державних органів статистики, що, на нашу думку, пояснюється відсутністю об’єктивної методології встановлення ступеня інноваційності суб’єктів господарювання, у тому числі в аграрному секторі економіки.

По-друге, найбільш доцільним і економічно вигідним серед інноваційних проектів для банку з приводу надання кредиту виступає, той, для якого значення ефекту фінансового левериджу з позиції комерційного банку є вищим.

 

Список використаних джерел:

1. Дєєва Н.М. Фінансовий аналіз. навч. посіб./Н.М. Дєєва, О.І. Дедіков – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 328 с.

2. Інноваційна діяльність у Київській області в 2011 р.: [статистичний збірник] / [за ред. Лемешко Н.В.]. – К.: Головне управління статистики у Київській області, 2011. – 105 с.

3. Кузнєцова А.Я. Аналіз критеріїв економічної доцільності банківського кредитування інноваційних проектів та розрахунок їх ефективності /А.Я. Кузнєцова // Вісник Української академії банківської справи Національного банку України. – 2005. - №1. – С.65-73 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:FGo9ZxYkApQJ: dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/949/1/Kyznezova_07,VYABS,18,2005.pdf

4. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: [монографія] / А.Я. Кузнєцова. – Інститут економічного прогнозування НАН України. – Л.: Львів. банків. ін.-т НБУ, 2005. – 320 с.

5. Офіційний сайт Головного управління статистики у Київській області - http://oblstat.kiev.ukrstat.gov.ua/content/

6. Публікація документів  Державної служби статистики України - http://ukrstat.org/uk/albom/albom_2012/INNOV/1_innov_12.doc.

Стаття надійшла до редакції 19.03.2013 р.