Українською | English

BACKMAIN


УДК 656.2.003:330.322

 

О. О. Кравченко,

к. е. н., доцент, доцент Державного економіко-технологічного університету транспорту

О. В. Андрєєва,

доцент Державного економіко-технологічного університету транспорту

 

МОДЕЛЮВАННЯ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

 

Simulation estimation of economic efficiency of investment projects in railroads in condition of economic crisis

 

В статті розглянуто особливості реалізації та оцінки інвестиційних проектів у залізничній галузі; виділені складові проблеми неефективної реалізації інвестиційних проектів на залізничному транспорті. Наведено засади методичного підходу щодо оцінки впливу інфляції на зміну економічної ефективності інвестиційного проекту. Обґрунтовано економічну модель, яка дозволяє врахувати вплив часових розривів у реалізації інвестиційних процесів, що актуально в умовах фінансово-економічної кризи.

 

In the article are considered features of the implementation and evaluation of investment projects in railroads and selected components of the problem of inefficient investment projects in railroads. Is reduced an principles methodical approach to assess the impact of inflation on the change of project economic efficiency. Is substantiated the economic model that allows to consider the impact of temporal gaps in the investment process, which is important in terms of financial and economic crisis.

 

Ключові слова: залізничний транспорт, інвестиції, ефективність, криза, інфляція, часові розриви.

 

Keywords: railroads, investment, efficiency, crisis, inflation, time gaps.

 

 

Постановка проблеми. Функціонування підприємств в умовах нестабільного зовнішнього середовища та хронічного кризового стану ставить особливі вимоги до управління економічними процесами та вимагає адаптивного регулювання не тільки поточної, а й стратегічної діяльності. При цьому важливим є проведення адекватної оцінки ефективності інвестиційних проектів на базі врахування основних чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, поєднання їх в межах методичного підходу, обґрунтування особливостей його застосування в умовах реформування залізничної галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інвестування у залізничній галузі, у зв’язку з їх актуальністю, є темою наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців. Питанням інвестиційної політики на залізниці присвячені праці О.О. Бакаєва, Л.О. Бакаєва, Б.М. Лапідуса, М.В. Макаренка, Г.Д. Ейтутіса, В.І. Пасічника, А.А. Покотілова, Н.І. Богомолової,  Ю.С. Бараша та багатьох інших. Особливості проведення оцінки ефективності інвестиційних проектів в галузі досліджені Б.А. Волковим, Ю.Ф. Кулаєвим, О.М. Гненним, О.Г. Кірдіною, В.П. Ільчуком, Є.М. Сичем та ін. [1–6]. Водночас, незважаючи на важливість проведених досліджень, реалії сьогодення вимагають врахування додаткових чинників, що впливають на результативність інвестиційної діяльності.

Мета статті. Метою статті є обґрунтування методичного підходу до проведення оцінки ефективності інвестиційних проектів на залізничному транспорті з урахуванням коливання інфляційних ризиків та наявності часових розривів у реалізації інвестиційних проектів, що виникають на різних фазах інвестиційного циклу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективність інвестиційної діяльності залізничного транспорту може бути представлена як сума ефективностей реалізації інвестиційних проектів, що знаходяться в різних фазах інвестиційного циклу і фактично реалізуються у галузі. Під фактичною реалізацією інвестиційного проекту будемо розуміти проведення передінвестиційних досліджень, здійснення інвестиційних вкладень або початок виробничої діяльності на створеному або придбаному об’єкті основних засобів. Тоді ефект від інвестиційної діяльності може бути представлений у вигляді наступного функціоналу:

 

                                                                  (1)

 

де  – ефект від інвестиційної діяльності залізничного транспорту в момент часу ;  – ефект від реалізації інвестиційного проекту  в момент часу ;  – множина інвестиційних проектів, що фактично реалізуються в момент часу ;  – параметр часу (рік).

Таким чином, ефективність інвестиційної діяльності у смислі виразу (1) буде формуватися залежно від реалізуємості кожного проекту з множини .

Інвестиційна діяльність на залізничному транспорті має наступні характерні риси:

1) основним напрямком інвестиційної діяльності є капітальні інвестиції;

2) нестача фінансових ресурсів навіть для простого відтворення основних виробничих фондів галузі;

3) значна вартість об’єктів інвестування;

4) значна тривалість періоду окупності зроблених капітальних інвестицій, що підвищує їх ризикованість.

Проблема реалізуємості інвестиційних проектів є дуже актуальною для залізничного транспорту в умовах підвищення динамічності і нестаціонарності інституційного середовища галузі. Дослідження, які проведені іноземними дослідниками свідчать, що «невдалі результати» при реалізації інвестиційних проектів («investment in default») можуть бути отримані в наслідок причин різної природи та можуть виникнути на будь-якій фазі інвестиційного циклу проекту [7].

На основі проведеного аналізу практики інвестиційної діяльності на залізничному транспорті були виділені наступні складові проблеми «невдалості» реалізації інвестиційних проектів на залізничному транспорті:

1) інфляційний ризик, який можна розглядати як можливість знецінення реальної вартості інвестиційного капіталу або очікуваних доходів від реалізації проекту;

2) ризик виникнення розривів в інвестиційному циклі.

Інфляційний ризик завжди супроводжує реальне інвестування і є об’єктивним явищем [8-14 та ін.], тому його оцінці необхідно приділяти особливу увагу при аналізі практичної реалізуємості та економічної ефективності інвестиційних проектів. Це є справедливим і для процесів інвестування на залізничному транспорті, які характеризуються великими обсягами капітальних вкладень і значною тривалістю інвестиційного циклу проектів. В умовах підвищення невизначеності зовнішнього економічного середовища залізничного транспорту врахування інфляційного ризику ускладнюється внаслідок практичної неможливості побудови верифікованих прогнозів, в яких би відображалися як інфляційні процеси в національній економіці, так й фази світових економічних циклів.  

Для аналізу впливу інфляції на зміну економічної ефективності інвестиційного проекту можна запропонувати підхід, реалізація якого буде передбачати здійснення наступних етапів:

1) розрахунок сформованої сукупності показників економічної ефективності інвестиційного проекту за базовим варіантом ;

  2) розрахунок відібраних показників з врахуванням прогнозів середньорічних індексів інфляції ;

3) визначення зміни ефективності реалізації проекту за рахунок інфляції:

а) абсолютна зміна:

 

,                                                                                       (2)

 

б) відносна зміна:

 

,                                                                             (3)

 

де  – показник з множини , розрахований за базисним варіантом та з урахуванням інфляції;  – множина показників ефективності проектів, що використовуються при його оцінці.

Підвищення невизначеності інституційного середовища залізничного транспорту внаслідок реформування галузі приводить до необхідності застосування комплексної оцінки інвестиційних проектів, яка б включала в себе не тільки аналіз їх потенційної прибутковості, а й ризикованості і можливості «поглинання» негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища галузі. Тоді проведення оцінки інвестиційних проектів має передбачати розрахунок двох груп показників:

1 група: аналіз прибутковості інвестицій:

– чиста приведена вартість (NPV):

 

,                                                    (4)

 

 

де   – роки реалізації інвестиційного проекту;  – рік початку виробництва продукції;  – рік закінчення процесу вкладення коштів;  – сума доходів, генерованих у році ;  – сума капітальних вкладень, здійснених у році ;

         індекс рентабельності (PI):

 

;                                                                                (5)

 

2 група: аналіз ризикованості реалізації проекту:

– строк окупності (h);

 

;                                                                                         (6)

 

– внутрішня норма доходності (IRR):

 

,                                                                                     (7)

 

де  – внутрішня норма дохідності.

Проаналізуємо вплив рівня інфляції на зміну економічної ефективності інвестиційного проекту. Для цього використаємо умовні дані інвестиційного проекту, який передбачає 1) фінансування за рахунок залучення пільгового кредиту під 15 % річних; 2) генерування позитивного грошового потоку, пов’язаного з проекту, буде охоплювати значний період часу (більш 10 років); 3) фінансові витрати за проектом будуть фінансуватися за рахунок прискореної амортизації.

Результати розрахунків показників економічної ефективності інвестиційних проектів наведено в таблиці 1.

 

Таблиця 1. Показники ефективності інвестиційного проекту

Показник

Базовий варіант

Інфляція +1%

Інфляція +2%

значення

значення

Чиста приведена вартість, млн. грн.

409837,6

146257,7

-263580

-64,3

-25586,5

-435424

-106,2

Індекс рентабельності

1,070

1,025

-0,045

-4,2

-0,996

-2,066

-193,1

Внутрішня норма доходності, %

16,83

15,67

-1,16

-6,9

14,88

-1,95

-11,6

Строк окупності, років

9

11

2

22,2

̶

̶

̶

 

Як видно з розрахунків, капітальні вкладення на залізничному транспорті дуже чутливі до підвищення рівня інфляції: для аналізованого проекту достатньо підняття рівня інфляції на 2 % для перетинання межі беззбитковості.

Одним з напрямів «боротьби» з інфляційним ризиком є використання інструментарію пасивної адаптації для зниження ризику отримання негативного результату від реалізації проекту, тобто максимально можливе його врахування в процесі проведення передінвестиційних досліджень і розробки техніко-економічного обґрунтування проектів.

Також необхідно враховувати ризик виникнення розривів в інвестиційному циклі. Як було зазначено вище, однією з характерною рисою інвестиційної діяльності на залізничному транспорті є гострий дефіцит доступних фінансових ресурсів для фінансування проектів. Наслідком такої ситуації, крім неможливості здійснення необхідних капітальних вкладень, є виникнення розривів інвестиційного циклу проектів, що негативно відображається на їх економічній ефективності (табл. 2).

 

Таблиця 2. Причини і наслідки розривів за фазами інвестиційного циклу

Фази життєвого циклу інвестиційного проекту

Можливі причини консервації інвестиційного проекту

Наслідки консервації інвестиційного проекту

Передінвестиційна фаза

Нестача коштів для виконання передінвестиційних досліджень (особливо при реалізації великих інвестиційних проектів (побудова тунелю) або тих, що вимагають значних технічних розробок (наприклад, електрифікація певної ділянки залізниці)

Відкладення реалізації інвестиційної і виробничої фаз, що призведе до зростання реальної вартості інвестиційного проекту та зниження економічної ефективності інвестиційного проекту.

Інвестиційна фаза

Нестача коштів для реалізації:

1) технічної і технологічної частин проекту (виконання будівельно-монтажних робіт, купівля необхідного обладнання або інших елементів основних засобів);

2) необхідного навчання персоналу (підвищення кваліфікації або за необхідністю перекваліфікація) 

1. Відкладення початку повноцінної виробничої діяльності, що призведе до зниження реального економічного ефекту від інвестування.

2. Втрати, пов’язані з омертвінням вже вкладених коштів на передінвестиційній і інвестиційній фазах.

3. Втрати, пов’язані з пошкодженням вже придбаного устаткування або виконаних будівельно-монтажних робіт.

Виробнича фаза

1. Відсутність попиту на даних об’єкт основних засобів.

2. Нестача необхідного оборотного капіталу, що перешкоджає використанню створеного (придбаного) об’єкта.

3. Неможливість використання внаслідок невідповідності інших об’єктів інфраструктури (знос, необхідність модернізації або  заміни та ін.)

Зміни у інтенсивності і обсягах генерування грошового потоку за доходами і, як наслідок:

1) зменшення економічної ефективності інвестиційного проекту;

2) підвищення ризикованості реалізації інвестиційного проекту (зростання терміну окупності та зниження стійкості щодо дестабілізуючих впливів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища)

 

В процесі реалізації інвестиційних проектів на залізничному транспорті можуть виникнути два види розривів:

1) розрив між передінвестиційною і інвестиційною фазами може виникнути в ситуації, коли рішення про капітальні вкладення в проект вже прийнято, але відсутні необхідні фінансові ресурси для початку його реалізації. Для залізничного транспорту України така ситуація є достатньо вірогідною, тому повинна розглядатися і аналізуватися у першу чергу;

2) розрив всередині інвестиційної фази може виникнути у випадку, коли реалізацію інвестиційного проекту вже було розпочато, але тимчасово припинено через недостатній обсяг фінансових ресурсів або їх знецінення внаслідок інфляції.

На залізничному транспорті ймовірність виникнення розривів між інвестиційною і виробничою фазами, а також всередині виробничої фази є дуже незначною внаслідок збереження стабільно високого попиту на послуги галузі і відсутності суттєвої конкуренцією з боку автомобільного транспорту у секторі вантажних перевезень продукції основних галузей промисловості національної економіки (вугілля і кокс, нафта і нафтопродукти, руда, чорні метали, хімічні і мінеральні добрива та ін.) [15].

Поява розривів призведе до втрат, пов’язаних з:

1) збільшенням обсягів необхідного капіталу як результат подорожчання окремих елементів основних виробничих фондів, які ще необхідно придбати (розрив 1 і 2);

2) зменшенням реальної вартості прибутків, отриманих в результаті реалізації проекту (розрив 1 і 2);

3) необхідністю здійснення додаткових витрат на проведення уточнюючих передінвестиційних досліджень або на розробку нового інвестиційного проекту (розрив 1);

4) витратами, пов’язаними з підтриманням вже придбаних або створених об’єктів основних виробничих фондів у робочому стані (розрив 2);

5) втрати, пов’язані з омертвінням коштів, вже вкладених в інвестиційний проект (розрив 2).

Поява розривів буде відображатися на рівні економічної ефективності проектів, що реалізуються на залізничному транспорті, і, як наслідок, на її інвестиційної діяльності в цілому. Розглянемо цей вплив на показники ефективності інвестицій.

Зробимо припущення, що час реалізації будь-якого інвестиційного проекту з множини  може виникнути лише один з можливих розривів. Тоді сума очікуваних втрат може бути представлена у вигляді лінійної комбінації наступного вигляду:

 

,                           (8)

 

де  – сума втрат, пов’язаних з розривами 1 і 2 відповідно;  – необхідний приріст капіталу для здійснення проекту, що виник у результаті розривів 1 і 2 відповідно;  – зміна суми очікуваного прибутку від реалізації проекту;  – витрати, пов’язані з додатковими техніко-економічними дослідженнями проекту при розриві 1;  – витрати, пов’язані з підтримкою у робочому стані вже існуючих об’єктів основних виробничих фондів при розриві 2;  – втрати, пов’язані з омертвінням вже вкладених коштів;  – коефіцієнт лінійної комбінації такий, що

 

 

Будь-який розрив буде характеризуватися періодом часу , де  – рік виникнення розриву (початку консервації проекту), а  – рік продовження його реалізації (закінчення консервації). Тоді формула показника чистого приведеного доходу (4) з урахуванням можливих втрат може бути переписана у наступному вигляді:

 

,                     (9)

 

де  – коефіцієнт, що показує наявність розривів в процесі інвестування такий, що

 

 

Тоді індекс рентабельності з урахуванням можливості виникнення розривів складе:

 

.                                                                         (10)

 

При виникнення розриву у будь-якій фазі інвестиційного циклу і збільшенні витрат на реалізацію проекту стає особливо важливим розрахувати період його окупності, так як зростає ризикованість даних капітальних вкладень. Тоді, використовуючи формулу (6), отримаємо рівняння для визначення строку окупності:

 

,                               (11)

 

де  – строк окупності з урахуванням можливості виникнення розривів в інвестиційному циклі проектів.

Показник внутрішньої норми доходності буде залежати як від сум капітальних вкладів  і доходів від реалізації інвестиційного проекту, так і від їх розподілу у часі, то наявність розривів буде мати негативний вплив на рівень стійкості і відносної надійності проекту, так як призведе до відстрочення початку процесу отримання. Тоді внутрішня норма доходності буде визначатися за формулою:

 

.                                        (12)

 

Використання системи формул (9)-(12) замість (4)-(7) дозволить підвищити якість оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів в умовах недостатності фінансових ресурсів галузі для здійснення капітальних вкладень у необхідних обсягах, а також підвищення нестаціонарності і динамічності інституційного середовища залізничного транспорту.

Проаналізуємо вплив можливих розривів на зміну економічної ефективності інвестиційного проекту, що аналізується.

Як вже було зазначено, розрив 1 виду може виникнути внаслідок нехватки фінансових ресурсів між передінвестиційною і інвестиційною фазами циклу. Необхідно відмітити, що у рік розриву не буде генеруватися грошовий потік, пов'язаний з реалізацією інвестиційного проекту. В таблицях 5-6 наведений розрахунок потоку платежів при умові, що розрив складає 1 і 2 роки.

В таблиці 3 наведено аналіз показників економічної ефективності інвестиційного проекту при наявності розриву 1 виду.

 

Таблиця 3. Показники ефективності інвестиційного проекту при умові виникнення розриву 1 виду

Показник

Базовий варіант

Розрив 1 рік

Розрив 2 роки

значення

значення

Чиста приведена вартість, млн. грн.

409837,6

36544,4

-373293,2

-91,1

-149909,1

-559747

-136,6

Індекс рентабельності

1,070

1,006

-0,064

-5,98

0,971

-0,00046

-0,05

Внутрішня норма доходності, %

16,83

15,20

-1,63

-9,69

14,18

-2,65

-15,75

Строк окупності, років

9

12

3

33,33

 

Як видно з таблиці 3, відкладання початку інвестиційної фази, тобто початку процесу вкладень в інвестиційний проект, на один рік приведе до стрімкого погіршення показників економічної ефективності проекту, а на два роки – до отримання негативного результату, що свідчить про недоцільність продовження реалізації даного проекту.

Проаналізуємо вплив розриву 2 виду (у межах інвестиційної фази) на зміну економічної ефективності проекту. При появі розриву 2 виду грошовий потік за доходами буде генеруватися, але у неповному обсязі.

В таблиці 4 наведено аналіз показників економічної ефективності інвестиційного проекту при наявності розриву 2 виду.

 

Таблиця 4. Показники ефективності інвестиційного проекту при умові виникнення розриву 2 виду

Показник

Базовий варіант

Розрив 1 рік

Розрив 2 роки

значення

значення

Чиста приведена вартість, млн. грн.

409837,6

167797,6

-242040

-59,06

-195116

-604954

-147,61

Індекс рентабельності

1,070

1,047

2,093678

-200,03

0,749

1,795619

-171,55

Внутрішня норма доходності, %

16,83

15,88

-0,95

-5,64

14,98

-1,85

-10,99

Строк окупності, років

9

13

4

44,44

 

Як видно з таблиці 4, відкладання наявність розривів у середині інвестиційного циклу призведе також до стрімкого погіршення показників економічної ефективності проекту, а на два роки – до отримання негативного результату, що свідчить про недоцільність продовження реалізації даного проекту.

Проведені розрахунки свідчать, що найбільшу небезпеку мають розриви 2 виду, тобто часові розриви у середині інвестиційного циклу, тому особливу увагу при здійсненні інвестиційної діяльності на залізничному транспорту необхідно приділяти аналізу фінансової забезпеченості капітальних вкладень, а також контролю за витрачанням доступних фінансових ресурсів, що забезпечується впровадженням системи інвестиційного контролінгу.

Висновки. Таким чином, при оцінці ефективності інвестиційних проектів в умовах нестабільності як зовнішнього, так і внутрішнього середовища доцільно поряд з іншими чинниками враховувати інфляційний ризик, який можна розглядати як можливість знецінення реальної вартості інвестиційного капіталу або очікуваних доходів від реалізації проекту та ризик виникнення розривів в інвестиційному циклі, що також чинить вплив на результативність проекту. Проведене дослідження спрямоване на подальшу реалізацію адаптивно-ситуативного підходу до управління інвестиційними процесами на залізничному транспорті в умовах його реформування.

 

 

 

Список використаних джерел

1. Волков Б. А. Экономическая эффективность инвестиций на железнодорожном транспорте в условиях рынка. / Б. А. Волков. – М.: Транспорт, 1996. – 192 с.

2. Гненний О.М. Оцінка ефективності інвестиційних проектів на залізничному транспорті в умовах невизначеності і ризиків: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.04 / О.М. Гненний ; Укр. держ. акад. залізн. трансп. – Х., 2004. – 21 с.

3.  Ільчук В. П. Інноваційно-інвестиційні системи залізничного транспорту: становлення та розвиток : [монографія] / Валерій Ільчук. – К.: Логос. – 2004. – 384 с.

4. Кірдіна О. Г. Методологічні аспекти інвестиційно-інноваційного розвитку залізничного комплексу України: [монографія] / О. Г. Кірдіна. − Харків. :  УкрДАЗТ, 2011. − 312 с.

5. Кулаев Ю. Ф. Методы оценки инвестиционных проектов на транспорте / Ю.Ф. Кулаев. – К.: Транспорт Украины, 2001. – 182 с.

6. Сич Є. М. Інноваційно-інвестиційні комплекси транспортної галузі: методологія формування та розвитку / Є. М. Сич, В. П. Ільчук. – К.: Логос, 2006. – 264 с.

7. Хонко Я. Планирование и контроль капиталовложений: сокр. пер. со швед. и англ. / Авт. предисл. и науч. ред. Г. А. Егиазарян. – М.: экономика, 1987. – 191 с.

8. Belli, P., Anderson, J., Barnum, H., Dixon, J., Tan, J. P. (2004). Economic Analysis of Investment Operations. Analytical Tools and Practical Applications. The World Bank, WBI Development Series, Washington.

9. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями /Л. О. Бакаєв. – К.: КНЕУ, 2000. – 151 с.

10. Вітлінський В. В. Ризик у менеджменті / В. В. Вітлінський, С. І. Наконечний. – К. : ТОВ Борисфен-М, 1996. – 336 с.

11. Кемпбелл Э. Стратегический синегизм / Э. Кемпбелл, Лачс К. С. – Санкт-Петербург: Питер, 2004. – 416 с.

12. Ример М. И. Экономическая оценка инвестиций / М.И. Ример, А. Д. Касатов, Н.Н. Матиенко  – Санкт-Петербург: Питер-Пресс, 2008. – 473 с.

13. McNulty, J. J., Yeh, T. D., Schulze, W. S. & Lubatkin, M. H., 2002, What’s your real cost of capital. Harvard Business Review, October.

14. Graham, J. R. & Harvey, C. R., 2001, The theory and practice of corporate finance. Journal of Financial Economics 60, рр. 187–243.

15. Трансформація економіки та транспорт України / Ю. М. Цвєтов, М. В. Макаренко, М. Ю. Цвєтов, О. В. Левченко та ін. – ДЕТУТ, 2012. – 180 с.

Стаття надійшла до редакції 20.12.2012р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"