УДК 332.72

 

О. Д. Гнаткович,

к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту та комерційної діяльності, Львівський інститут економіки і туризму

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ У ПІДПРИЄМСТВАХ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

 

Стаття присвячена питанню ефективності використання земель сільськогосподарських підприємств Карпатського регіону. Розглянуто основні економічні показники ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств регіону та їх землекористування. Окремий акцент поставлено на оренді земель як визначальній формі землекористування у сільському господарстві регіону.

 

The article deals with efficiency of agricultural enterprises land use in Carpathian region. The main economic indicators of the effectiveness of agricultural enterprises activity and their land use are shown. A special emphasis on lease land as defining the form of land use in agriculture in the region is done.

 

Ключові слова: земельні ресурси, сільськогосподарські підприємства, ефективність.

 

Keywords: land resources, farmers, efficiency.

 

 

Постановка проблеми. Можливість виробництва екологічно чистої продукції у сільськогосподарських підприємствах Карпатського регіону викликає необхідність створення сприятливих умов для зміцнення економіки сільського господарства регіону, кількісного зростання одиниць сільськогосподарських товаровиробників та посилення їх ролі в нарощуванні масштабів виробництва у загальнодержавних показниках. Вагому роль при цьому повинно відігравати раціональне та ефективне використання земельних ресурсів сільськогосподарськими виробниками регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У руслі проблематики здійснення земельних відносин у сільськогосподарському підприємництві Карпатського регіону працювали такі науковці як М. А. Лендєл [2], Ю. В. Манівчук [3], В. І. Ніколайчук [4], О. А. Чернявський [11] та ін. Проте потреба глибшого дослідження ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону змушує проводити детальний аналіз землекористування сільськогосподарських виробників у напрямі раціонального використання земель та збільшення виходу продукції з одиниці земельної площі.

Постановка завдання. Завданням даної статті є аналіз основних економічних показників діяльності сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону та параметрів їх земелкористування.

Виклад основного матеріалу. Карпатський регіон входить до складу Південно-Західного економічного району України. Регіон розташований на крайньому заході України, має вигідне географічне розташування – розміщений на перехресті Схід – Захід, практично в центрі Європи і межує з п’ятьма областями України: Волинською, Рівненською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою, а також з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Значну частину території регіону займають Українські Карпати — унікальна гірнича екосистема на Заході нашої держави. Прикордонне положення та специфічні природні умови у значній мірі вплинули на формування його народногосподарського комплексу і значним чином визначили місце в загальнодержавному поділі праці.

У складі Карпатського регіону перебувають Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області. Їхні земельні території межують безпосередньо із окремими країнами Західної Європи, тому всі вони є транскордонними. Щільність населення висока – в середньому 114,3 на 1 км² (на 33,4% вища за середньоукраїнські показники), але досить нерівномірна – в гірських районах, що є закономірним, вона зменшується до 38,3 чол. на 1 км². Стосовно областей, то найвища щільність населення у Львівській області – 126,7 чоловік на 1 км², а найнижча у Закарпатській області – 100,6 чоловік на  1 км². Регіон займає площу 56,6 тис. км² або 9,4% території України, де проживають 6,5 млн. чол. або 12% її населення.

Розвиток сільськогосподарського виробництва у регіоні має ряд особливостей, визначальною з яких є виробництво сільськогосподарської продукції в найбільш екологічно чистих умовах в Україні. У свою чергу це зумовлено такими причинами:

1) лісистість значної частини території, на якій здійснюється сільськогосподарське виробництво;

2) низька зосередженість великих промислових підприємств, в яких майже відсутні шкідливі виробництва

Рівень економічного розвитку Карпатського регіону оцінюється як середній. За виробництвом національного доходу в розрахунку на душу населення лише Львівська область перевищує средньоукраїнський рівень, а Закарпатська взагалі має найнижчий показник в Україні. Низькими залишаються врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин, що призвело до зниження середньорічного виробництва сільськогосподарської продукції та його ефективності в загальному секторі в порівнянні з індивідуальними. Проте варто зауважити, що сільськогосподарське виробництво регіону має значний потенціал розвитку, про що свідчать наступні дані:

1. У 2011 році в Карпатському регіоні функціонувало 4960 підприємств сільського господарства, що складало близько 9% від загальної кількості сільськогосподарських підприємств України. Вони забезпечені основними засобами вартістю 3921,4 млн. грн., що становило 5,3% від загальнодержавного показника, і здійснювали виробничу діяльність на сільськогосподарських землях площею 2374,9 тис. га, що складало 6,5% [8]. Ці дані є свідченням того, що у Карпатському регіоні наявні вихідні ресурсні запаси, які необхідні для налагодження ефективного господарювання в АПК.

2. Разом з тим, в досліджуваному регіоні спостерігався низький рівень життя сільського населення. Так, станом на 1 січня 2012 року середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників підприємств сільського господарства складала 1649 грн. в рік, що становило 91,5% загальнодержавного рівня [8]. Це свідчить про необхідність покращання соціально-економічних умов працівників сільського господарства в аналізованих областях. Хоча вказані обставини соціального розвитку регіону формують значну передумову для привабливості залучення інвестицій у сільське господарство з огляду на те, що люди можуть працювати за відносно невисоку оплату праці.

3. Щодо виробництва валової продукції сільського господарства на одну особу в Карпатському регіоні, той цей показник станом на 1 січня 2012 року становив 3767 млн. грн. або 73,7% загальнодержавного рівня [8]. Цей показник свідчить про потребу підвищення виробництва валової продукції сільського господарства на одну особу, зважаючи на те, що Карпатський регіон можна вважати густонаселеним порівняно з іншими областями України.

Використання землі як головного засобу виробництва у сільськогосподарському виробництві Карпатського регіону потребує детальнішої уваги до процесу здійснення земельних відносин в аграрній сфері та різностороннього аналізу використання земель сільськогосподарськими товаровиробниками досліджуваного регіону. В першу чергу слід зазначити, що загальна земельна площа регіону становить 5660,7 тис. га, він за територією займає значну питому вагу в державі (майже 10%). Найбільшою територіально є Львівська область, площа якої складає 3,6% від загальної площі України, а найменшою – Чернівецька (1,3% від загальної площі України). Проте рівень землезабезпеченості в розрахунку на душу населення (всього 6,4% площі сільськогосподарських угідь і 5,3% орних земель) у регіоні є самий низький в Україні.

Площа сільськогосподарських угідь, що перебувала у власності та користуванні сільськогосподарських товаровиробників у 2011 році, становила майже 42% від загальної земельної площі Карпатського регіону. Значну частку у структурі сільськогосподарських угідь займає рілля – у 2011 р. цей показник становив 67,7% [10]. Ці дані є свідченням значної освоєності території з точки зору ведення сільськогосподарського виробництва, хоча порівняно із загальнодержавним рівнем розораності території 84,8% цей показник не є високим. Частка досліджуваного регіону у загальнодержавних показниках на протязі 1990-2011 рр. була практично незмінною і становила близько 6,5% площі сільськогосподарських угідь держави, в тому числі близько 5,2% ріллі.

У регіоні намітилась стійка тенденція до зменшення площі сільськогосподарських угідь. Так. за період з 1990 р. вона зменшилась на  272,6 тис. га (на 10,3%), у тому числі площа ріллі – на 177,5 тис. га (на 9,9%). За минулі 11 років, починаючи з 2000 р., площа угідь сільськогосподарських товаровиробників регіону зменшилася на 173,4 тис. га (на 6,8%), а площа  ріллі – на 83,4 тис. га (на 4,9%) відповідно [10]. Скорочення розмірів сільськогосподарських угідь в областях регіону відбувалося вищими темпами, ніж в середньому по Україні. Як наслідок, протягом останнього десятиріччя (з 2000 до 2011 року) площа сільськогосподарських угідь сільськогосподарських товаровиробників у Закарпатській та Івано-Франківській областях скоротилась на 6,6%, а у Львівський – на 8,9%, що значно перевищує загальноукраїнський показник, який становить 5,0%. Лише у Чернівецькій області відбулося скорочення площ сільськогосподарських угідь на 2,1%.

Наслідком земельної реформи став значний перерозподіл сільськогосподарських угідь між власниками та землекористувачами і в областях Карпатського регіону. Зокрема, в результаті цього станом на 1 січня 2011 року у власності та користуванні сільськогосподарських підприємств Закарпатської області, включаючи фермерські господарства, перебувало  52,8 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 34,0 тис. га ріллі. У той час громадянам належало 352,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 160,1 тис. га ріллі відповідно

Наведені дані є свідченням того, що у громадян регіону зосереджено значно більше сільськогосподарських угідь та ріллі в обробітку, ніж у сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерські господарства. Це є негативним явищем, адже значна частина угідь обробляється за допомогою ручної праці, без використання механізованих засобів, що у свою чергу зменшує продуктивність праці та вихід сільськогосподарської продукції з одиниці площі.

Необхідно відмітити, що розміри сільськогосподарських угідь фермерських господарств Карпатського регіону, зокрема Закарпатської області, є недостатніми для ведення ефективного виробничого процесу, адже якщо взяти до уваги фермерські господарства більшості європейських країн з високорозвиненим сільськогосподарським виробництвом, то їх розміри перевищують 100 га, а в США цей показник складає 300-400 га. Оскільки за критерієм площі угідь на одне господарство регіон значно відстає від середнього показника по Україні, а додаткових земель для надання їх фермерам немає, цей сектор тут розвивається переважно за рахунок орендованих земель.

Варто зазначити, що області досліджуваного регіону мають найнижчі в Україні показники забезпеченості земельними угіддями в розрахунку на одного жителя (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Показники землезабезпеченості населення Карпатського регіону станом на 1 січня 2011 року*

*Розраховано за даними: [8, с. 11; 9, с. 230-231]

 

Так, в середньому на одного мешканця Чернівецької області припадає 0,5 га сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі – 0,36 га, у Львівській області в середньому на одного жителя припадає 0,4 га сільськогосподарських угідь, із них 0,28 га ріллі. Ще нижчі показники в Івано-Франківській та Закарпатській областях – у першій на одного мешканця припадає 0,35 га сільськогосподарських угідь та 0,27 га ріллі, а в другій – 0,36 та 0,16 га відповідно. Для порівняння – в Україні ці показники становлять відповідно 0,79 та 0,67 га відповідно.

Середній розмір землекористування  підприємств сільського господарства Карпатського регіону на протязі трьох останніх років збільшився зі 151,8 до 163,3 га. Проте порівняно із середнім загальнодержавним показником 495 га середня площа угідь, що припадає на одного сільськогосподарського виробника, є надто малою і свідчить про те, що для нормального функціонування цих господарств в регіоні потрібно було б значно розширювати площу їх землекористування.

Малоземелля Карпатського регіону є особливістю, яка визначала характер землекористування сільськогосподарських виробників місцевості. Науковці вказують на те, що здійснення земельної реформ в регіоні мало ряд регіональних відмінностей:

- необхідність значної кількості суб’єктів господарювання вести сільськогосподарське виробництво у гірській місцевості;

- руйнування відносно крупних аграрних комплексів в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств;

- обмеженість земельних наділів фермерських господарств. Характерним напрямом приватизації в регіоні стало створення фермерських господарств в умовах відсутності вільних земельних ділянок та надлишку трудових ресурсів.

- одночасність і комплексність реформ. Незважаючи на значні відмінності природно-кліматичних та економічних умов, рівнів землезабезпеченості та фінансового стану господарств реформування розпочалися майже одночасно у всіх підзонах регіону: рівнинних, передгірних, гірських.

- в областях Українських Карпат реформа характеризувалася вищими, ніж в інших областях, темпами. Зокрема, аграрні підприємства Львівської області першими в Україні активно розпочали процеси реформування, роздержавлення майна, а разом з тим – трансформацію земельних угідь суспільного сектора, розширення застосування засобів малої механізації у сільськогосподарському виробництві, розвиток орендних відносин, впровадження орендної плати за використовувані земельні ділянки. Ці дії базувалися на розробці нормативних актів реорганізації аграрної сфери власними силами, оскільки прийняті на той час законодавчі акти на загальнодержавному рівні не враховували конкретних умов та регіональних особливостей процесу [1].

Проблема малоземелля в Карпатському регіоні традиційно вирішується за допомогою оренди, яка набула широкого розмаху на досліджуваній території. Термін оренди більшості угод є короткостроковим (до 5 років), в результаті чого не враховується потенціал земельних ресурсів.

Для характеристики зміни розміру площ орендованих земель на протязі 2009-2011рр. скористаємося даними табл. 2.

 

Таблиця 2.

Динаміка зміни площі орендованих земель підприємствами сільського господарства Карпатського регіону на протязі 2009-2011рр.*

*Розраховано за даними: [5, с. 77; 6, с. 26; 7, с. 26]

 

Отже, сільськогосподарські товаровиробники регіону у своїй діяльності використовують в основному орендовані землі – їх частка складає близько 90% від усієї площі сільськогосподарських угідь, залучених у процес виробництва. На протязі 2009-2011рр. площа угідь, залучених у процес виробництва сільськогосподарських суб’єктів господарювання, дещо збільшилася, як і збільшилася площа орендованих ними земель – на 2,5 та 4,5% відповідно.

Варто зауважити, що господарювання на орендованих землях має свої особливості, адже тут потрібно враховувати той факт, що велика частина сільського населення, отримавши свій земельний пай внаслідок розпаювання сільськогосподарських підприємств, забажала не сама господарювати на своїй землі, а віддати її в оренду, для того, щоб отримати хоч якийсь дохід від неї. І найбільш поширеним серед селян стало віддавати свої земельні паї в оренду тому ж самому господарству, з якого вони вийшли зі своїми земельними наділами. У той же час такі господарства також часто не мають змоги розраховуватися з селянами за оренду землі грошима, тому останнім часом у сільському господарстві все більшого поширення набуває практика розрахунку з орендодавцями власною виробленою продукцією (натуральна орендна плата).

Насамкінець з метою узагальнення показників результативності землекористування сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону потрібно оцінити рівень виробництва ними валової продукції на одиницю сільськогосподарських угідь (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства*

*Розраховано за даними: [10, с. 210, 232]

 

Як свідчать дані табл. 3, сільське господарство Карпатського регіону характеризується значно більшою інтенсивністю використання сільськогосподарських угідь порівняно із Україною. Зокрема, у 2011 році в регіоні на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено продукції сільського господарства в 1,44 рази більше порівняно з Україною.

Висновки. Отже, аналіз землекористування аграріїв Карпатського регіону свідчить про те, що області досліджуваної території вирізняються малоземеллям, внаслідок чого розміри господарюючих суб’єктів є невеликими, що не може не позначатися на результатах їх виробничої діяльності. Особливості здійснення земельної реформи у регіоні були спричинені в першу чергу історичним чинником, тобто тим, що жителі місцевості зазнали меншого впливу радянської влади та колективізації, здійснюваної нею. В регіоні зберігся менталітет селянина, який бережно ставиться до землі, прагне та вміє працювати на ній. Тому розвиток земельних відносин в аграрному секторі економіки регіону і відзначався більшою активністю порівняно з іншими областями, незважаючи на малоземелля Карпат.

Оренда стала визначальною формою землекористування у сільському господарстві як загалом в Україні, так, зокрема, і у Карпатському регіоні, тому можна стверджувати, що в найближчі роки вона буде єдиним засобом оптимізації землекористування в аграрній сфері і при вирішенні низки проблем, які виникають в умовах орендних відносин, вона сприятиме ефективному господарюванню на землі.

 

Література:

1. Жулканич Н. М. Особливості формування аграрних відносин і соціального укладу села областей Українських Карпат (1965-2005 рр.) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http // librar.org.ua/sections_ load.php?s=business_economic_science&id=5579&start=6http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/011.htm

2. Лендєл М.А. Земельні ресурси Карпатського регіону : проблеми використання і охорони : [монографія] / М. А. Лендєл, Р.А. Романович. – Ужгород : Карпати, 2007. – 256 с.

3. Манівчук Ю.В. Екологічно ефективні системи підвищення продуктивності лучних біоценозів Карпат / Ю. В. Манівчук.  – К. : Наукова думка, 2003. – 295 с. (Наукове видання).

4. Ніколайчук В. І. Екологічний стан Закарпаття. Проблеми і перспективи / В. І. Ніколайчук. – Ужгород, 2004. – 248 с.

5. Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2009 рік : Статистичний бюлетень, Київ, 2010. - 80с. 

6. Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2010 рік : Статистичний бюлетень, Київ, 2011. - 88с.

7. Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2011 рік : Статистичний бюлетень, Київ, 2012. - 88с.

8. Регіони України : Статистичний збірник. - Частина I. – 2010. - 368с.

9. Сільське господарство України за 2010 рік : Статистичний збірник. – К. : Державний комітет статистики України, 2010. – 374 с

10. Сільське господарство України за 2011 рік :Статистичний збірник. – К. : Державний комітет статистики України, 2012. – 376 с.

11. Чернявський О. А. Ефективне й раціональне використання деградованих земель / О. А. Чернявський, В. К. Сівак.  – Чернівці : Зелена Буковина, 2003. – 288 с.

Стаття надійшла до редакції 14.12.2012р.