УДК 338.432:633.521

 

А. В. Чухліб,

к. е. н., доцент, доцент кафедри статистики та економічного аналізу

Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЬОНОСИРОВИНИ

 

В статті розглянуто особливості оцінки ефективності використання льоносировини на льонопереробних підприємствах України, обгрунтовано методичні підходи для визначення ефективності використання льоносировини.

 

In this article considered the features assessment of efficiency of a flax on the flax-processing Ukrainian enterprises. Grounded, the system of indicators to determine the effectiveness of using flax.

 

Ключові слова: льон, льонопродукція, якість, ефективність використання.

 

Key words: flax, flax production, quality, the efficiency of use.

 

 

Постановка проблеми. В Україні  протягом багатьох років ХХ століття було створено достатній виробничий потенціал льоновиробництва, який забезпечував потреби внутрішнього та зовнішнього ринку в продукції з льону-довгунця. До 1993 р. Україна посідала друге місце за посівами льону-довгунця серед країн Європи і Азіі (16-17%). Валовий збір льоноволокна становив понад 100 тис. т, або 13-14% світового. Україна була одним із лідерів виробництва і експорту продукції льонарства [1].

 В 1995 р. відбувся обвальний спад виробництва продукції льонарства.

На сьогодні льонарства викликає серйозного занепокоїння.  Аналіз статистичних даних виробництва льонопродукції свідчить про довготривалість і масштабність кризи в льонарстві.

Посівні площі льону-довгунця в 2011 р. проти 2007 р. зменшились на 88,7% і становили 1,3 тис. га, урожайність льоноволокна підвищилась на 78,8%. Валовий збір льоноволокно знизився з 3,8 тис. т в 2007 р. до 0,8 тис. т в 2011 р. [5].

На сучасному етапі особливо актуальним є виробництво натуральної екологічно чистої продукції. Льон-довгунець - єдине джерело натурального волокна в Україні, яке має важливе значення для текстильної, харчової, фармацевтичної та інших галузей промисловості. Покращення використання сировини означає підвищення виходу волокна з кожної одиниці переробленої сировини та поліпшення його якості, що сприятиме розширенню асортименту льоноволокна і товарів з нього для задоволення потреб ринку, підвищенню рентабельності виробництва продукції льону-довгунця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням теоретико-методологічних та практичних питань економіки і організації льонопромислового підкомплексу та його складових  присвячені праці вітчизняних вчених, серед яких Т.П. Єсипчук, П.А. Голобородько,  О.М. Головня, І.П. Карпець, В.Б. Ковальов, Н.І. Кравчук, В.А. Москаленко, А.В. Назарова, В.М. Нелеп, Т.Ю. Примайчук, А.Ф. Скорченко, Л.А. Чурсіна, М.К.Циганок, О.М. Шпичак та інші.    

Проте  питання оцінки ефективності використання льоносировини на льонопереробних підприємствах залишається мало висвітленим і потребує подальшого дослідження та удосконалення.

Формування цілей статті. Метою статті є визначення особливостей оцінки ефективності використання льонотрести на льонопереробних підприємствах та обґрунтування методичних підходів щодо її удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Льонарство - специфічна галузь рослинництва, в якій процес виробництва можна розділити на два виробничі цикли: вирощування і збирання льону та переробка льоносировини. Аналіз результатів постадійного виробництва проводиться з врахуванням якості льонопродукції.

Якість  - це сукупність технічних, економічних, експлуатаційних, соціальних та інших властивостей продукції, які характеризують її корисність, один з головних показників конкурентоспроможності продукції та ефективності її виробництва.

Найбільш складним питанням є кількісна визначеність якості льонопродукції. Поняття «якість продукції», як економічна категорія, виходить з теорії виробництва та його категорій: товар, споживна вартість, вартість. Якість продукції відображає її споживну вартість, яка обумовлена фізичними, хімічними та іншими властивостями, що надаються їй в результаті діяльності людини. Одна й та ж сама споживна вартість може бути охарактеризована різною якістю. Споживна вартість, тобто корисність, здатність речі задовольняти певну потребу, находиться в прямій залежності від природних властивостей продукції. Корисність продукції визначається її природними властивостями. Споживна вартість - це форма вираження корисності, а якість продукції - це міра корисності споживної вартості. Лише в процесі споживання, при задоволенні конкретних потреб розкривається якість продукції, але створюється вона в процесі виробництва.

Отже, при задоволенні конкретної потреби виникає необхідність і можливість виявити ступінь її задоволення, тобто визначити рівень якості.

Відомо, що в основу якісної оцінки волокна покладено комплексний показник - прядивну здатність, тобто здатність перероблятися в пряжу тієї або іншої тонини, що враховує не тільки якість сировини, але й кількість вробленої пряжі. Зважаючи на те, що прядивна якість пряжі характеризується, перш за все, її метричним номером, сумарна оцінка якості лубоволокнистої сировини (соломи, тести і волокна) також виражається номерами.

Аналіз виробництва льону показує, що особливо знижується первинна якість сировини при отриманні із соломи трести. Сучасні сорти льону-довгунця дозволяють аграрним підприємствам одержувати льоносоломку номером 1,50-2,00 і вище. Проте недосконалість існуючих технологій післязбиральної обробки льону призводить до значних втрат виробленої продукції та зниження її якості [2].

На льонопереробних підприємствах проблема поліпшення використання

льонотрести є досить актуальною, оскільки в процесі первинної переробки льоносировини втрачається велика кількість трести на одиницю довгого волокна, підвищується технологічність льоноволокна.

Ефективність використання сировини  - економічна категорія, в якій кількісно відображається ступінь досягнення корисних результатів під час використання продукції в процесі переробки та після певного періоду зберігання.

 Для підвищення ефективності використання сировини необхідно підвищити вихід волокна (головним чином довгого) з кожної одиниці переробленої сировини та поліпшити його якість. З цією метою доцільно проводити систематичний комплексний аналіз використання сировини на кожному льонопереробному підприємстві та вирішити наступні завдання:

1. визначення об’єктивної оцінки роботи льонопереробного підприємства з використання сировини на основі комплексного аналізу;

2. аналітична оцінка кінцевих результатів перероблюваної сировини ( кількості зекономленої або перевитраченої сировини);

3. апробування пропозицій відносно резервів покращення використання льоносировини.

У льонопереробній промисловості основними показниками використання сировини є : процент виходу довгого волокна та його середній номер; процент виходу короткого волокна та його середній номер; загальний процентний вихід волокнистих речовин та їх середній номер [3, c.258; 6,с.4].

Однак, за даними показниками неможливо оцінити роботу льонопереробних підприємств щодо ефективності використання сировини.

Для більш повного і точного визначення  ефективності  використання льоносировини необхідно застосувати систему абсолютних (кількісних і якісних) та відносних показників:

1. Питома витрата льонотрести на одиницю продукції:

 

                                                            (1)

 

де  Пт - питома витрата льонотрести на одиницю продукції; Тм- маса переробленого трести; Вм- маса отриманого волокна.

Питомі витрати сировини на одиницю продукції - кількісний показник, який не враховує якість волокна. Однак, перевитрати трести можуть бути частково або повністю компенсовані якістю волокна, і навпаки, одержана економія трести за рахунок відсоткового виходу волокна, може бути зведена нанівець низьким номером волокна.

2.  Фактична питома витрата льонотрести на одиницю довгого волокна:

 

                                          (2)

 

де ∑В(дов.)- маса довгого льоноволокна різних номерів.

3.  Фактична питома витрата льонотрести на одиницю волокна:

 

                         (3)

 

де ∑В(кор.)- маса короткого льоноволокна різних номерів.

4.  Нормативна питома витрата сировини на одиницю волокна:

 

                                                          (4)

 

де %ВВ - відсоток виходу волокна.

5. Економія (перевитрата) льонотрести на одиницю волокна:

 

                                           (5)

 

6.  Економія (перевитрата) льонотрести на весь обсяг одержаного волокна:

 

                             (6)

 

7.   Коефіцієнт питомої витрати льонотрести

 

                                                                      (7)

 

Для об’єктивної оцінки роботи льонопереробних підприємств щодо якісного показника використання Пп льоносировини  необхідно ввести повний (якісний) показник, який характеризує наскільки ефективно використана льонотреста з урахуванням її якості та якості отриманого волокна:

 

                                                                   (8)

 

де ∑В - маса отриманого волокна; № - номер волокна; Т - маса переробленої льонотрести.

Повний (якісний) показник може бути фактичний і нормативний і визначатися як на довге волокно, так і на вихід волокнистих речовин.

Застосування даної системи показників дозволяє зробити об’єктивний комплексний аналіз роботи льонопереробних підприємств з використання сировини, визначити кінцеві результати використання сировини (скільки зекономлено або перевитрачено сировини), з’ясувати причини, що сприяли цьому (в абсолютних та відносних показниках) та виявити резерви збільшення виходу продукції з льону-довгунця.

Висновки з даного дослідження. Оцінка ефективності використання льонотрести на льонопереробних підприємствах за системою наведених вище показників  дозволяє визначити економію (перевитрати) льоносировини на одиницю витраченої льонотрести (весь об’єм використання льонотрести), на одиницю одержаного волокна (весь обсяг одержаного волокна), що сприятиме підвищенню ефективності використання льоносировини.

 

Література:

1.   Інформаційні матеріали до Міжнародної науково – практичної  конференції «Проблеми і перспективи розвитку галузі льонарства та коноплярства» м. Глухів 10-12 лютого 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/minagro.gov.ua/page/7625

2. Галузева програма розвитку льонарства в Україні на 2006-2010рр.   [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/minagro.gov.ua/page/7203

3.  Назарова А.В. Показники використання льоносировини з урахуванням якості/А.В. Назарова// Науковий вісник НАУ:Зб.наук.пр.-1998.-Вип.3. - С.257-260

4.   Скорченко А.Ф.  Сучасний стан та перспективи льонарства і коноплярства в Україні/А.Ф. Скорченко. – К.: Вид. Quick Print, 1997. – 28 c.

5.   Статистичний збірник «Регіони України», 2011р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/minagro.gov.ua

6. Хилевич В.С., Назарова А.В. Методичні рекомендації з котролю використання льонотрести на переробних підприємствах/ В.С. Хилевич, А.В. Назарова. - К.: Вид. цент НАУ, 2000. - 11с.

Стаття надійшла до редакції 12.12.2012р.