УДК 338

 

Р. В. Михайлов,

магістр міжнародних економічних відносин, аспірант Кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин,

Інститут міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

КІЛЬКІСНО-ЯКІСНІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ:

ВІДПОВІДНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИМ КРИТЕРІЯМ

 

QUANTITATIVE AND QUALITATIVE PARAMETERS OF THE INSURANCE MARKET FUNCTIONING IN UKRAINE:

COMPLIANCE WITH EUROPEAN STANDARDS

 

У статті аналізується стан страхового ринку України, його кількісний вимір в порівнянні з аналогічними показниками європейського страхового ринку. Автор формулює якісні характеристики, що супроводжують процес становлення страхового ринку України та узагальнює основні тенденції за для розв‘язання проблем на шляху його поступального розвитку.

 

В статье анализируется состояние страхового рынка Украины, его количественный аспект по сравнению с аналогичными показателями европейского страхового ринка. Автор формулирует качественные характеристики, которые сопровождают процесс становления страхового рынка Украины и обобщает основные тенденции с целью решения проблем на пути его поступательного развития.

 

The article represents us the situation of Ukraine's insurance market, its quantitative dimension in comparison with similar figures of the European insurance market. The author formulates the qualitative characteristics that accompany the process of forming Ukraine's insurance market and summarizes the main trends for solving problems in the way of its stable development.

 

Ключові слова: страхування, страховий ринок України, розвиток страхового ринку, страховий платіж.

 

Ключевые слова: страхование, страховой рынок Украины, развитие страхового рынка, страховой платеж.

 

Keywords: insurance, insurance market of Ukraine, development of the insurance market, insurance payment.

 

 

Вступ. Український ринок страхування в процесі свого розвитку нерозривно пов‘язаний з реформуванням існуючої системи як економічних, так і соціальних зв‘язків у суспільстві. Актуальність огляду страхового ринку пов‘язана з необхідністю фундаментального укорінення в ментальності українського народу потреби у страховому захисті, при чому динаміка до кризового періоду була яскравим тому підтвердженням. В рамках формування економічної безпеки країни, страхування посідає вагому роль, бо значним чином впливає на соціально-економічну ситуацію в ній. Проте вітчизняний страховий ринок знаходиться лише на етапі свого формування.

Розвиток страхового ринку, в першу чергу, веде до підвищення рівня кількості застрахованих осіб, їхніх майнових інтересів та прав, мінімізацію витрат держави на катастрофічні події, а головне на створення механізмів упередження негативних наслідків через інвестиційний спосіб розвитку пріоритетних сфер життєдіяльності суспільства, застосовуючи при цьому сучасну ринкову інфраструктуру та різноманітні фінансові інструменти, безперечно, ґрунтуючись на позитивному європейському та світовому досвіді. Організаційно-правова структура страхового ринку України є недосконалою. Має поступово зростати вплив організаційних структур, що посилюють координацію діяльності страховиків і дають змогу чіткіше уявляти потреби та можливості страховиків, сприяючи розвитку інтеграційних процесів. Тому в русі динамічних світогосподарських процесів слід чітко усвідомлювати сучасні параметри функціонування страхового ринку України та, якісно характеризуючи їх, поступово вирішувати задачі з їхнього поліпшення.

Аналіз страхового ринку України в процесі формування основних категорій до його оцінки провадиться вітчизняними науковцями серед яких: В.Д. Базилевич, О.І.Барановський, О.Д.Василик, Ю.В.Євченко, О.Д.Заруба, В.В.Корнєв, Д.А.Навроцький, С.С.Осадець, Л.В.Рибальченко, О.Р.Романенко, О.А.Рядно, М.І.Савлук, В.М.Федосов, В.М.Фурман та ін. В світовому масштабі особливої уваги заслуговують роботи сучасних економічних науковців, що зокрема вивчають питання функціонування страхового ринку, до таких відносяться: Р. Брейлі, Т.Є. Гварліані, С. Майєрса, Г. Марковіца, Л.О. Орланюк-Маліцької, Е. Хелферта, Д. Хемптона, В.В. Шахова та ін.

Аналіз страхового ринку України в процесі формування основних категорій до його оцінки провадиться вітчизняними науковцями серед яких: В.Д. Базилевич, О.І.Барановський, О.Д.Василик, Ю.В.Євченко, О.Д.Заруба, В.В.Корнєв, Д.А.Навроцький, С.С.Осадець, Л.В.Рибальченко, О.Р.Романенко, О.А.Рядно, М.І.Савлук, В.М.Федосов, В.М.Фурман та ін. В світовому масштабі особливої уваги заслуговують роботи сучасних економічних науковців, що зокрема вивчають питання функціонування страхового ринку, до таких відносяться: Р. Брейлі, Т.Є. Гварліані, С. Майєрса, Г. Марковіца, Л.О. Орланюк-Маліцької, Е. Хелферта, Д. Хемптона, В.В. Шахова та ін.

Постановка задачі. В даній статті автор ставить за мету розглянути кількісні параметри розвитку страхового ринку України та порівняти їх з аналогічними європейськими, аналізуючи якісну складову процесу розвитку страхового ринку, його основні тенденції та роль в економічному розвитку країни.

У процесі дослідження були використані такі наукові методи: порівняння, аналізу, індукції, групування, узагальнення, метод табличного зображення даних.

Результати. Сьогодні страховий ринок України у своєму формуванні і розвитку зіштовхується з цілою низкою серйозних проблем, які досліджуються вітчизняними науковцями і практиками.

Статистичні дослідження показують, що на сьогоднішній день в Україні застраховано всього 10% ризиків, тому, як показує європейська практика, де локомотивом розвитку страхового ринку є non-life[1] страхування, перспективними для страхового ринку України повинні стати накопичувальні види страхування, соціальні види страхування, зокрема, страхування життя громадян, пенсійне і медичне страхування. Рівень розвитку страхування життя в Україні один з найнижчих серед розвинених країн, зокрема в Європі на страхування життя припадає близько 60% загальних страхових платежів, коли в Україні – 5,93% [11, 3].

Але, не зважаючи на наявний потенціал розвитку страхового ринку, він розвивається випереджаючими темпами порівняно з економікою країни – показники співвідношення страхових премій до ВВП є досить незначними, хоча і мають стійку тенденцію до зростання (табл. 1).

 

Таблиця 1. Загальні показники розвитку страхового ринку України

Джерело: статистична інформація Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг [10].

 

Слід констатувати що, якщо за критерій розвитку страхового ринку прийняти не доходи страхових компаній, а якість страхових послуг, то виявиться, що параметри страхового ринку України погіршуються[5]. В підтвердження таких слів буде слугувати той факт, що у 2011 році мала місце тенденція щодо подальшого зниження рівня як валових, так і чистих страхових виплат: рівень виплат за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком продовжував знижуватися з 26,4% до 21,4% та з 44,2% до 26,2% відповідно. Ця тенденція збереглася за рахунок значного зниження страхових виплат при майже незмінному обсязі надходжень страхових платежів.

Наприклад, у 2010 році показник частки страхових платежів у валовому внутрішньому продукті в Україні становив усього 2,1%, тоді як у провідних країнах цей показник дорівнює 8-12% (Європа – 8,2% у 2010 році), при чому максимальний показник за період в розвитку страхового ринку України був досягнутий у 2004 році, коли він склав 5,62%,  при тому що з тих пір притаманна спадна динаміка даного показника, який вже у 2011 році склав 1,36%.

У середньому на душу населення в Україні припадає всього 50 євро страхових премій, що значно менше, ніж в інших європейських країнах (наприклад у 2009 році, у Німеччині – 2089 євро, у Польщі – 311 євро). Страхові витрати на душу населення серед 32 країн членів Європейської страхової асоціації (СЕА) у 2010 році склали 1879 євро, де 1150 євро витрати на страхування життя, а 729 – витрати на страхування інше, ніж страхування життя (з них 184 євро на страхування здоров‘я), в загальному цей показник на 38 євро (2,02%) більше, ніж відповідний показник 2009 року [7].

Низький рівень капіталізації страховиків не дає змоги забезпечити відповідальність за великі застраховані ризики, що призводить до перестрахування їх частини за кордоном та до необґрунтованого витоку грошових коштів з України.

За договорами перестрахування ризиків за 2011 рік українські страховики сплатили часток страхових премій 5 906,2 млн. грн. (за 2010 р. – 10 745,2  млн. грн.). Загальна сума часток страхових виплат, компенсованих перестраховиками, становила 731,6 млн.грн. (за 2010 р. – 508,6 млн. грн.).

Зменшення обсягу вихідного перестрахування з резидентами за 2011 рік пов’язане, перш за все, із зменшенням надходжень валових страхових премій у деяких страхових компаніях на рівні 2010 року, що вплинуло на обсяг часток страхових премій, переданих у перестрахування, а також залишення значної частини ризиків на власному утриманні.

У співвідношенні до валових страхових премій частка вихідного перестрахування станом на 31.12.2011 становила 26,0% (станом на 31.12.2010 –46,6%).

Що стосується інвестиційної діяльності страхових компаній, то основною проблемою у даному питанні для страховиків залишається недостатність ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної інвестиційної політики. Особливо це стосується забезпечення дострокових зобов’язань  за договорами страхування життя. Основними джерелами інвестування страхових резервів є банківські вклади або цінні папери. На противагу Україні, у Європі відбулося 5% зростання інвестиційного портфелю страховиків по відношенню до 2009 року, що досягло розміру в 7,4 млрд. євро у 2010 [3].

Протягом останніх років зберігалась тенденція зростання активів страхових компаній. Станом  на  кінець  2011  року  показники  загальних  активів  страхових компаній,  обсягу  сплачених  статутних  капіталів  та  сформованих  страхових резервів незначною мірою відхиляються від аналогічних показників станом на кінець 2010 року. Так, загальні активи страховиків у 2011 році зросли на 6,4%, з них  активи,  визначені  законодавством  для  представлення  коштів  страхових резервів – на 3,4%, а  страхові резерви зменшилися на 1,7%. Обсяг сплачених статутних  капіталів  неістотно  знизився  –  на  2,3%.  Таким  чином,  у  цілому, страхові компанії протягом 2011 року утримали належний рівень своєї фінансової стійкості.

Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.11 становила 442, у тому числі СК "life" – 64 компаній, СК "non-life" – 378 компаній, (станом на 31.12.09 – 450 компаній, у тому числі СК "life" – 72 компанії, СК "non-life" – 378 компаній).

У 2010 році на ринку страхування відбулося незначне „пожвавлення”, при цьому показники ще не досягли докризових значень.

Спостерігалося макроекономічне відновлення ринку страхування. Так, за 2010 рік частка валових страхових премій у відношенні до ВВП становила 2,1%, що на 0,1 в.п. менше в порівнянні з 2009 роком та на 0,4 в.п. менше в порівнянні з показником 2008 року; частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП за 2010 рік становила 1,2%, що на 0,1 в.п. менше в порівнянні з відповідним показником 2009 року та на 0,5 в.п., ніж у 2008 році. При чому в Європі лише у 2010 році спостерігалося збільшення надходжень страхових платежів, яке склало близько 1,025 трлн. євро, тоді як протягом 2007-2009 років на ринку постійно знижувався показник збору премій.

У 2010 році в порівнянні з 2009 в Україні на 2 639,6 млн. грн. (12,9%) збільшилися обсяги надходжень валових страхових премій, обсяг чистих страхових премій збільшився на 669,7 млн. грн. (5,3%). Основним фактором зростання валових страхових премій, у порівнянні з 2009 роком, стало збільшення обсягу внутрішнього перестрахування на 1 969,9 млн. грн. (25,3%). Необхідно відзначити, що розмір внутрішнього перестрахування вже перевищив докризовий рівень 2008 року на 21,5%. А у 2011 році на 388,2 млн. грн. (-1,7%) зменшились обсяги надходжень валових страхових премій, обсяг чистих страхових премій істотно збільшився на 4 642,3 млн. грн. (+34,8%) по відношенню до 2010 року. Основним фактором зростання чистих страхових премій у порівнянні з 2009 роком стало зменшення обсягу внутрішнього перестрахування на 5 030,4 млн. грн. (-51,6%). При цьому операції з вихідного перестрахування з перестраховиками-нерезидентами у 2011 році в порівнянні з 2010 роком зросли на 191,4 млн. грн. (+19,3%).

За 2010 рік відстежується тенденція зростання фінансової стійкості страхових компаній. Так, при зростанні на 5,3% обсягів чистих страхових премій, на 12,1% зросли обсяги сформованих страхових резервів. На 7,8% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів – на 16,9%.

У порівнянні з 2009 роком на 9,4% зменшилися валові страхові виплати/відшкодування, обсяг чистих страхових виплат зменшився на 2,8%.

Основні показники діяльності страхового ринку, а також темпи приросту представлені в таблиці 2.

 

Таблиця 2. Динаміка основних показників діяльності страхового ринку

Джерело: статистична інформація Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг [10].

 

Кількість страхових компаній (СК) станом на 31.12.2011 становила 442, з яких 64 СК зі страхування життя (СК "Life") та 378 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК "non-Life"). За 2011 рік кількість страхових компаній зменшилася на 14 СК (табл. 3).

Що стосується Європи, то ситуація, яка спостерігається серед основних гравців ринку складалась наступним чином: коли протягом 90-х років ринку були характерні значні злиття та поглинання, то кількість страховиків невпинно зменшувалась, що було реакцією на лібералізацію та дерегуляцію страхового ринку ЄС. Проте у 2010 році цей тренд зазнав змін таким чином, що кількість компаній серед 32 членів Європейської страхової асоціації налічувалась 5 350, на відміну від 4900 компаній у 2009 році[3].

 

Таблиця 3. Кількість страхових компаній у 2010 – 2011 рр.

 

Концентрація  страхового  ринку  за  надходженнями  валових  страхових премій станом на 31.12.2011 представлена  в таблиці 4.

 

Таблиця 4. Концентрація страхового ринку у 2011 році

 

Можна  констатувати,  що  незважаючи  на  значну  кількість  компаній, фактично на страховому  ринку основну частку валових страхових премій – 92,1% – акумулюють 100 СК "non-Life" (26,5% всіх СК "non-Life") та 95,9% – 20 СК "Life" (31,2% всіх СК "Life"). Це може свідчити про ситуацію, де значна кількість страхових компаній скоріше використовуються для оптимізації податкових зобов‘язань в рамках фінансових груп компаній.

Український страховий ринок у своєму розвитку має доволі багато проблем, які потребують своєчасного вирішення. Так, наприклад, Л.Хорін наводить такий перелік проблем страхового ринку України, об’єднавши їх у групи залежно від характеру:

економічні проблеми:

-         низький платоспроможний попит на страхові послуги;

-         невеликі обсяги і недосконала структура капіталу страховиків;

-         нерозвиненість інвестиційних інструментів для довгострокового роз­мі­щення страхових резервів;

організаційно-правові проблеми:

-         відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування;

-         недосконалість нормативно-правової бази;

-         надмірна кількість законодавчо визначених видів обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення;

-         недостатній рівень державного регулювання страхового ринку;

-         протекціонізм і галузевий монополізм;

функціональні проблеми:

-         низька прибутковість окремих видів страхування;

-         нижча конкурентноздатність страхових компаній у порівнянні з комерційними банками в боротьбі за залучення вільних коштів;

-         відсутність середньо- і довгострокового планування у страховиків;

-         низький рівень кваліфікації кадрів;

-         порушення діючого законодавства;

-         зростання випадків страхового шахрайства;

інформаційно-аналітичні проблеми:

-         інформаційна закритість страхового ринку;

-         відсутність якісної статистичної інформації про стан і проблеми формування страхового ринку;

-         недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних;

-         відсутність банків даних про несумлінних страхувальників;

-         відсутність рейтингів страхових компаній;

-         непрозорість даних про структуру власності вітчизняного страхового ринку;

соціально-психологічні проблеми:

-         відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів, до страхових компаній[5].

Висновки. Виходячи з проведеного дослідження можна зробити висновки, що для вітчизняного страхового ринку характерними є наступні тенденції:

-         зростання капіталізації страховиків;

-         укрупнення страхових компаній, проникнення у сферу страхування банківського та фінансово-промислового капіталу;

-         концентрації капіталу і створення об’єднань страховиків на основі поєднання їхніх комерційних і фінансових інтересів;

-         поступальне зростання обсягів зібраних страхових премій;

-         зниження рівня збитковості страхового ринку;

-         активізація іноземних інвесторів;

-         злиття і поглинання, зміна власників і складу топ-менеджменту деяких компаній, що супроводжується зміною їхніх стратегій (перехід до проведення агресивної політики);

-         перехід від переважаючого регулювання допуску страховиків на ринок до регулювання їхньої фінансової стійкості й лібералізації страхового нагляду.

Таким чином, стабільна співпраці страхових організацій у фінансово-економічному секторі зумовила нарощування власних капіталів більшості страхувальників (юридичних осіб) і створила передумови надійності договірних відносин. Страхова галузь є однією з таких, яка забезпечує дієвий захист майнових прав і інтересів громадян від різноманітних ризиків, підтримує економічний розвиток суспільства. Крім того, вона є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки і могутнім засобом акумуляції коштів для їх подальшого інвестування в економіку. Основним вектором розвитку страхового ринку України має страти розвиток накопичувальних видів страхування, перщ за все, страхування життя. Слід констатувати, що Україна ще значною мірою відстає від європейської спільноти в частині розвитку страхового ринку, де очевидним є показник проникнення страхування в економіку, що реалізується через значення частки страхових платежів у ВВП країни, де ми маємо в 4 разове відставання, що в свою чергу дає можливості розраховувати на перспективу значного розвитку усієї страхової індустрії в країні.

 

Список використаних джерел:

1. Василенко А. Інвестиційна діяльність страхових компаній: стратегія та пріоритети / А. Василенко, В. Тринчук // Страхова справа. – 2006. – № 3. – С. 42–59.

2. Концепція розвитку страхового ринку в Україні на період 2005–2010 років. Схвалено розпорядженням КМУ № 369-р від 23 серпня 2005 року.

3. Огляд ринків фінансових послуг та підсумки діяльності небанківських фінансових установ за 2011 рік. http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/uoazk/_____2011.pdf

4. Фурман В. М. Страховий ринок України: проблеми становлення та стратегія розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.04.01 / Фурман Василь Миколайович. – К. : Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАНУ”, 2006. – 33 с.

5. Хорін Л. Страхування: інституціональна риторика на фоні системного хаосу / Л. Хорін // Фінансовий ринок України. – 2004. – № 6–7.

6. CEA Annual Report 2010–2011, Brussels, June 2011.

7. CEA Statistics N°44.  European Insurance in Figures. December 2011.

website: www.cea.eu.

8. Global Insurance Market Trends. OECD, November 2011.

9. CEIOPS Annual Report 2010. EIOPA Work Programme 2011.

10. Сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг // Електронний ресурс: http://www.dfp.gov.ua

11. Сайт Європейського комітету зі страхування. Електронний ресурс:  http://www.cea.eu/index.php/facts-figures