Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 336.711.65

 

Р. О. Баранов,

аспірант кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою,

Національна академія державного управління при Президентові України

 

ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ ТА ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІРТУАЛЬНИХ ВАЛЮТ

 

R. O. Baranov,

Postgraduate student of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

 

COMBATING MONEY LAUNDERING AND TERRORIST FINANCING USING VIRTUAL CURRENCIES

 

Поява нових платіжних інструментів завдяки розвитку технологій не тільки здешевлює та прискорює проведення розрахунків і платежів, але створює привабливі умови злочинцям у фінансуванні незаконних операцій та легалізації доходів поза сферою традиційного нагляду і регулювання. Виникають нові ризики фінансових злочинів та послаблюється захист споживачів фінансових послуг від шахраїв. Феномен віртуальних грошей стає реальністю і потребує чіткого бачення ролей всіх зацікавлених сторін, розуміння розповсюджених схем та узагальнення міжнародного досвіду попередження використанню таких інструментів у злочинних цілях. Масштаби платежів і розрахунків зростають на глобальному рівні, що потребує координації дій відповідних органів фінансового моніторингу та регулювання. Користувачі віртуальних валют стикаються із ризиками, що притаманні будь-яким платіжним системам, та специфічними ризиками: ризик контрагента, пов'язаного з анонімністю одержувача, ризик обмінного курсу і ризик інвестиційного шахрайства, пов'язані, зокрема, з відсутністю прозорості. Системи віртуальних валют, якими можна торгувати через Інтернет, в цілому характеризуються відсутністю прямої взаємодії з клієнтами і можуть дозволити здійснювати анонімне фінансування (фінансування готівкою або фінансування третіми особами через віртуальні обмінні пункти, в яких не ідентифікується належним чином джерело фінансування). У системах віртуальних валют розрахункова грошова одиниця не відповідає ніякій матеріальній грошовій одиниці фіатних грошей. Віртуальні гроші та електронні гроші мають спільні риси: наявність цифрового формату та виконання функції взаємодії з фіатними грошима. Увага органів фінансового моніторингу має бути зосереджена на вивченні можливостей відмивання грошей і фінансування тероризму через схеми віртуальних грошей. Посередники в віртуальних валютах мають виконувати відповідні процедури ідентифікації клієнтів та звітування про підозрілі операції.

 

The emergence of new payment instruments through the development of technology not only reduces the cost and accelerates the settlements and payment, but creates attractive to criminals in financing and legalization of illegal incomes outside the scope of traditional supervision and regulation. There are new risks of financial crime and weakened consumer protection from fraud. The phenomenon of virtual money becomes reality and needs a clear vision of the roles of all stakeholders, understanding common schemes and international experience uzhalanenya prevent the use of such tools for criminal purposes. The scale of payments and settlements are growing globally, requiring appropriate coordination of financial monitoring and regulation. Users of virtual currencies face risks that are inherent any payment systems, as well as specific risk: counterparty risk related to anonymity of the recipient, exchange rate risk, and investment risk of fraud relating in particular to lack of transparency. Systems of virtual currencies that can be traded over the Internet, generally characterized by a lack of direct interaction with customers and can afford to carry out anonymous finance (financing cash or financing by third parties through virtual exchange offices, which do not properly identify source of financing). In virtual currency systems monetary unit in settlements does not correspond to any material currency of fiat money. Virtual money and electronic money have common features: the presence of digital interaction and interaction with fiat money. Attention of financial intelligence should focus on exploring virtual currency for money laundering and terrorist financing. Intermediaries in virtual currencies have to comply with procedures for identifying customers and reporting about suspicious transactions.

 

Ключові слова: гроші, електронні гроші, фіатні гроші, віртуальні валюти, протидія відмиванню брудних грошей, боротьба з фінансуванням тероризму, економічна злочинність, регулювання платіжних систем.

 

Keywords: money, electronic money, fiat money, virtual currency, digital currency, anti-money laundering, combating terrorism financing, economic crime, regulation of payment systems.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді  та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Автори схем віртуальних грошей тривалий час переконували громадськість та регуляторів у відсутності підстав для втручання держави, оскільки це представлялося як закрите співтовариство на кшталт клубу за інтересами. Відсутність ідентифікації фінансової установи, яка проводить платежі і розрахунки дозволяла уникати багатьох регулятивних обмежень. Проблема швидкого розповсюдження віртуальних валют в останні роки вийшла на глобальний рівень, особливо у зв’язку з популяризацією системи «Bitcoins» («Біткойнс») та використанням її для розрахунків в оплату за незаконні товари. Існує проблема асиметрії інформації на рівні фахівців, оскільки внаслідок новизни та складності емісії та обігу віртуальних валют виникли і зберігаються багато стереотипів, які заважають розумінню природи цього феномену.

Аналіз останніх публікацій за проблематикою та виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проблематика регулювання нових платіжних інструментів знаходиться у полі зору вітчизняних та зарубіжних фахівців. У той же час існують розбіжності у тлумаченні ключових понять: електронні гроші, віртуальні гроші, крипто-валюта, цифрові гроші – вони часто використовуються як синоніми. В результаті платіжні системи ототожнюються з різновидами грошей або квазі-грошей. Наприклад, в одних випадках Bitcoin називається платіжною системою, а в інших – віртуальними грошима (або віртуальною валютою). Це ускладнює регулювання операцій з використанням віртуальних грошей, а ініціаторам подібних схем дозволяє уникати дотримання вимог щодо фінансового моніторингу.

Питанням віртуальних грошей присвячені спеціальні дослідження фахівців центральних банків Європейського союзу, ФРС США та країн Східної Азії, Австралії. Особлива увага приділяється при цьому ризикам, притаманним даним схемам, та управлінню такими  ризиками. Віртуальні валюти створюють виклики для органів регулювання, оскільки такі знаки можна використовувати у незаконних цілях. Виникає питання про реагування регуляторів на таку загрозу. Вітчизняні дослідники поки що приділяють недостатню увагу потенційному та реальному використанню віртуальних валют для відмивання грошей та фінансування тероризму. В Україні досліджують цифрові (віртуальні) валюти Т. Ковальчук [1], Молчанова Е. [ 9 ] та ін., разом з тим протидія використанню віртуальних валют для відмивання грошей розглядається у загальних рисах.

Формулювання цілей дослідження. Метою статті є оцінка ризику використання новітніх інструментів платежів з використанням віртуальних грошей для відмивання злочинних коштів у світі та в Україні зокрема.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування. Спостерігається стрибковий прогрес у розповсюдженні схем віртуальної валюти протягом останніх років. Віртуальні валюти є додатковим стимулом розвитку платіжних систем, але перевагами віртуальних валюти також користуються і злочинці. Такі інструменти стають новим потужним інструментом для переміщення та зберігання грошових коштів таким чином, що вони опиняються поза досяжності правоохоронних та інших компетентних органів.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) визначає віртуальну валюту як цифрове представлення вартості, яка не емітована центральним банком, кредитною організацією або установою з електронних грошей, цей інструмент в деяких випадках може бути використаний в якості альтернативи грошам [2]. ЄЦБ не вважає віртуальні валюти, такі як Bitcoin, повноправними формами грошей. Віртуальна валюта також не є валютою з юридичної точки зору.

Віртуальна валюта являє собою засіб вираження вартості, яким можна торгувати в цифровій формі і яке функціонує в якості (1) засобу обміну; та / або (2) розрахункової грошової одиниці; та / або (3) засоби зберігання вартості, але не володіє статусом законного платіжного засобу (тобто не є офіційно чинним і законним засобом платежу при розрахунках з кредиторами) ні в однієї юрисдикції. Віртуальна валюта не випускається і не забезпечується жодною юрисдикцією і виконує вищевказані функції тільки за згодою в рамках спільноти користувачів віртуальної валюти. Віртуальна валюта відрізняється від фіатної валюти, що представляє собою монети і паперові гроші країни, які є її законним засобом платежу, звертаються і повсюдно використовуються і приймаються як засіб обміну в країні-емітенті. Віртуальна валюта також відрізняється від електронних грошей, які є цифровим засобом вираження фіатної валюти і використовуються для електронного переказу вартості (виразу) у фіатній валюті. Електронні гроші являють собою механізм цифрового переказу фіатної валюти, тобто вони використовуються для електронного переказу валюти, мають статус законного платіжного засобу. Цифрова валюта може виступати як засіб цифрового виразу або віртуальної валюти (нефіатної валюти), або електронних грошей (фіатної валюти), і тому часто вживається як синонім «віртуальної валюти». Віртуальна валюта є засобом обміну, що обертається через мережу, як правило, Інтернет, та яка не підтримується державою [3]. Це електронна форма валюти, яка не забезпечена будь-якім реальним активом [4].

Організація FATF пропонує розділити віртуальну валюту на два основних типи: конвертована і неконвертована [5]. Конвертована (або відкрита) віртуальна валюта має еквівалентну вартість в реальній валюті і може обмінюватися на реальну валюту і навпаки. Прикладами конвертованої віртуальної валюти є: Bitcoin; E-Gold (закрита); Liberty Reserve (закрита); Second Life - Linden Dollars (у грі «Second Life»); і WebMoney (WM units), PerfectMoney. Неконвертована (або закрита) віртуальна валюта призначена для використання в конкретних віртуальних сферах або світах, таких, як магазин Amazon.com, і яка не може бути обміняна на фіатну валюту.

У системах централізованих віртуальних валют є єдиний адміністратор, тобто особа (третя сторона), яка контролює систему. Адміністратор емітує валюту, встановлює правила її використання, веде централізований реєстр платежів і має право вилучати валюту з обігу. У даний час в переважній більшості платіжних операцій у віртуальній валюті використовуються саме централізовані віртуальні валюти.

Децентралізовані віртуальні валюти є заснованими на математичних принципах віртуальними валютами для певної соціальної групи з відкритим вихідним кодом, у них немає центрального адміністратора і відсутні централізований контроль або нагляд. На практиці деякі віртуальні валюти ще називають кріптовалютами (тобто грошима з шифром). Крипто-валюта – це фідуціарна цифрова валюта, валютний курс якої встановлюється на підставі режиму вільного плавання як результат попиту і пропозиції на валютному ринку з повною відсутністю контролю з боку центральних банків. Криптовалюта захищена за допомогою криптографічних методів, тобто використовує криптографію для створення розподіленої, децентралізованої і захищеною інформаційної економіки. Використовуються відкриті і закриті ключі для переказу валюти від однієї (фізичної чи юридичної) особи іншій, і для переказу кожного разу потрібно додавати криптографічний підпис. Безпека, цілісність і актуальність реєстрів операцій з криптовалютою забезпечується мережею незв'язаних між собою осіб (у схеми Bitcoin їх називають «гірниками» або «майнерами» від англ. Miners), які захищають мережу в обмін на можливість отримання комісійних зборів. «Гірник» - фізична або юридична особа, яка бере участь у функціонуванні мережі децентралізованої віртуальної валюти за допомогою використання спеціального програмного забезпечення для вирішення складних алгоритмів в розподіленої системі. «Майнери» можуть бути користувачами, якщо вони самостійно генерують конвертовану віртуальну валюту виключно у власних особистих цілях, наприклад, в якості інвестицій або для придбання товарів і послуг.

Користувач - фізична або юридична особа, яка придбаває віртуальну валюту і використовує її для покупки реальних або віртуальних товарів / послуг або відправляє перекази в приватному порядку іншій особі (для особистого використання), або яка тримає віртуальну валюту як (особистих) інвестицій . Користувачі можуть отримувати віртуальну валюту кількома шляхами. Наприклад, вони можуть (1) придбавати віртуальну валюту за реальні гроші (у провайдера послуг по обміну, або в обмін на певну централізовану віртуальну валюту безпосередньо у адміністратора / емітента); (2) брати участь у певній діяльності, оплата за яку здійснюється у віртуальній валюті (наприклад, беручи участь у промо-акціях, опитуваннях, надаючи реальні або віртуальні товари або послуги); (3) у разі деяких децентралізованих віртуальних валют (наприклад, Bitcoins) самостійно генерувати одиниці валюти шляхом «майнінгу» і отримувати її в якості подарунка, винагороди або в рамках безкоштовного розподілу.

Провайдер послуг з обміну («обмінник», англ. Exchanger) – це фізична або юридична особа, що за комісійну винагороду веде комерційну діяльність з обміну віртуальної валюти на реальну валюту, безготівкові грошові кошти або на іншу віртуальну валюту, а також на дорогоцінні метали, і навпаки.

  

Правовий статус

Нерегульовані

Певні типи національних валют

Віртуальні валюти

Регульовані

Банкноти і монети

Електронні гроші

Гроші комерційного банку (депозити)

 

 

Фізичні

Нематеріальні, цифрові

 

 

Формат грошей

Рис. 1. Визначення віртуальних грошей

Джерело: Virtual currency schemesa further analysis. – February 2015. – European Central Bank. – www.ecb.europa.eu

 

На сьогодні сформувався ринок крипто-валют, при цьому кількість валют зросла за 2012-2015 роки з 65 до 665.

 

Таблиця 1.

Інформація про обсяги операцій 5 найбільших віртуальних валют світу (станом на 01.07.2015)

 

Назва

Ринкова капіталізація, млн. дол.

Ціна, дол.

Пропозиція, млн. од. (символ)

Обсяг на добу, млн. дол.

1.

Bincoin

4 049,53

279,85

14,47 BTC

34,83

2.

Ripple

257,85

0,008

31 908,55 XPR

0,49

3.

Litecoin

174,29

4,2

41,48 LTC

4,03

4.

Dash

18,62

3,29

5,65 DASH

0,21

5.

Dogecoin

17,03

0,0002

110 490,77 DOGE

0,11

Джерело: Crypto-Currency Market Capitalizations [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://coinmarketcap.com

 

Bitcoin – це віртуальна валюта, засіб обміну, який діє як валюта в деяких сферах, але не має всіх атрибутів реальної валюти. До лютого 2014 року 80% трансакцій проходили через MT.Gox, де всі учасники зіставляють курси валют. MT.Gox був центром торгівлі для Bitcoin, що свідчить про часткову централізацію, а сама біржа могла активно впливати на курс Bitcoin. Система Bitcoin є децентралізованою технологію платежів між учасниками певної спільноти. Цінність валюти Bitcoin визначається виключно балансом попиту та пропозиції на віртуальних біржах. Лондонська біржа Coinfloor відкрила свій майданчик для торгівлі віртуальною валютою Bitcoin, який повністю відповідає стандарту ISO27001 і зареєстрований в британській програмі боротьби з відмивання грошей.

За оцінками ЄЦБ, Bitcoin використовується у близько 69 тис. операцій щоденно (для порівняння - 274 млн безготівкових роздрібних платіжних транзакцій на добу лише в регіоні ЄС). У найближче десятиліття можна чекати, що до 10 % всіх глобальних платежів вестимуться в крипто-валютах [6]. Як стверджується на сайті системи Bitcoin, дана схема функціонує без контролюючого органу або центрального банку, а обробка трансакцій та емісія здійснюються колективно учасниками мережі [7].

Користувачі віртуальних валют стикаються із ризиками, що притаманні будь-яким платіжним системам, але виникають специфічні: ризик контрагента, пов'язаного з анонімністю одержувача, ризик обмінного курсу, ризик інвестиційного шахрайства. Наприклад, у «Bitcoin» неможливо оскаржити або скасувати трансакції, навіть якщо буде доведено, що власник не знав про операцію і не хотів її проводити. Якщо платіж проведений, але послуга або товар не отримані, то не має гарантування повернення платежу. Існує багато повідомлень про випадки використання помилок та прогалин у сторонніх системах для привласнення Bitcoin. Лише у 2013 році злочинці вкрали приблизно 800 тис. Bitcoin [8]. Користувачі, що стають жертвами шахраїв, позбавлені правового захисту.

Системи віртуальних валют, якими можна торгувати через Інтернет, в цілому характеризуються відсутністю прямої взаємодії з клієнтами і можуть дозволити анонімне фінансування (фінансування готівкою або фінансування третіми особами через віртуальні обмінні пункти, в яких не ідентифікується належним чином джерело фінансування). Проте, блочний ланцюг у віртуальних валютах містить повну історію кожної проведеної трансакції, і він є публічному доступі. Ф. Рейд та М. Харріган вважають, що Bitcoin припускає неповну ідентифікацію користувача, але у багатьох випадках користувачів та їх трансакції можна ідентифікувати [9]. Вони виявили, що публічні ключі прив’язані з багатьма IP-адресами, які отримували Bitcoins, що дозволяє виявляти попередні трансакції.

Поштовх до посилення вимог регуляторів та правоохоронних органів дала ліквідація у 2012 році схеми Silk Road («Шовковий шлях»), яка приймала Bitcoin виключно у сплату за незаконні товари. Через «Шовковий шлях»  були проведені угоди на загальну суму понад 9,5 млн Bitcoin, еквівалент 1,2 млрд дол. США [10].

Правоохоронні органи не в змозі визначити центральне місце або особу (адміністратора) для проведення розслідувань або арешту активів. Бази даних про трансакції та користувачів можуть знаходитися у різних осіб, які перебувають у різних юрисдикціях. Такі особи отримують дуже важливу інформацію, яку можуть несанкціоновано продавати. Реєстрація головного офісу та розміщення серверів нерідко у країнах з послабленими системами контролю. У децентралізованих системах відсутні програмне забезпечення для фінансового моніторингу та виявлення підозрілих операцій, правоохоронні органу не можуть розслідувати роботу центрального офісу системи або арештовувати активів [11].

Вище зазначені проблеми намагаються вирішувати уповноважені органи різних країн. Наприклад, британській  орган регулювання за фінансовими ринками вважає, що ключовими ризиками у віртуальних валютах є відмивання грошей та кримінальна діяльність, тому запроваджує вимоги до емітентів та дилерів у схемах віртуальних валют щодо дотримання спеціального законодавства з протидії відмиванню грошей [12]. В Сінгапурі орган монетарного регулювання встановив, що посередники у віртуальних валютах, які купують, продають або забезпечують обмін віртуальних валют на реальні валюти, повинні перевіряти посвідчення своїх клієнтів та надавати звіти про підозрілі операції до Служби звітності про підозрілі операції [13]. У США регулятор FINCEN визначив, що особи, які користуються віртуальними валютами, можуть бути визнані «підприємствами з переказу грошей» і  зобов’язані здійснювати контроль в рамках протидії відмиванню грошей [14]. Національний банк України надав роз’яснення щодо правомірності використання в Україні віртуальної валюти (крипто-валюти) Bitcoin [15]. НБУ розглядає «віртуальну валюту/крипто валюту» Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Віртуальні валюти можуть бути офіційно визнані як інструменти в національних платіжних системах різних країн світу, але це не означає їх статусу повноцінних грошей. Увага органів фінансового моніторингу має бути зосереджена на вивченні можливостей відмивання грошей і фінансування тероризму через схеми віртуальних грошей. Ці інструменти можуть активно використовуватися у тіньовій економіці, для обслуговування незаконного обігу товарів та послуг, ухилення від сплати податків, фінансового шахрайства. Розповсюдження таких систем платежів може раптово поширюватися і вийти з-під контролю завдяки децентралізації. Національний банк України (у перспективі як орган консолідованого нагляду за фінансовими установами) має чітко визначити вимоги до учасників схем віртуальних грошей в частині фінансового моніторингу, акцентуючи увагу на ідентифікації користувачів та виявлення підозрілих операцій. Потребують подальшої розробки комплексні заходи регулятивних та правоохоронних органів на попередження та виявлення випадків використання віртуальних грошей для відмивання грошей. Особливу увагу слід звернути на глобальний характер таких схем і можливості плідного партнерства регуляторів та органів фінансової розвідки з аналогічними зарубіжними органами.

 

Список літератури.

1. Ковальчук Т.Т. Глобальна інформаційно-мережева економіка: цивілізаційні перспективи // Актуальні проблеми економіки. – 2013.– №12. – С. 15–23.

2. Virtual currency schemes” (2012). - European Central Bank. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/virtualcurrencyschemes201210en.pdf

3. Pflaum I., Hateley Е. (2014) A bit of a problem: national and extraterritorial regulation of virtual currency in the age of financial disintermediation. – Georgetown Journal of International Law. -Vol. 45. - p.1169-1215. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: - http://www.law.georgetown.edu/academics/law-journals/gjil/recent/upload/zsx00414001169.PDF

4. Derek A. Dion. (2013)I’ll Gladly Trade You Two Bits on Tuesday for a Byte Today: Bitcoin, Regulating Fraud in the E-Conomy of Hacker-Cash. - Journal of Law, Technology & Policy. - Vol. 5. - Р.165-175. [Електронний ресурс]. — Режим доступу - http://illinoisjltp.com/journal/wp-content/uploads/2013/05/Dion.pdf

5. Виртуальные валюты. Ключевые определения и потенциальные риски в сфере ПОД/ФТ. - Отчёт ФАТФ. Июнь 2014. - [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.eurasiangroup.org/files/FATF_docs/Virtualnye_valyuty_FATF_2014.pdf

6. Bitcoin Virtual Currency: Intelligence Unique Features Present Distinct Challenges for Deterring Illicit Activity” (2012). FBI Directorate of Intelligence Cyber Intelligence Section and Criminal Intelligence Section - [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.wired.com/images_ blogs/threatlevel/2012/05/BitcoinFBI.pdf

7. Сайт мережі Bitcoins. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://bitcoin.org/ru/

8. Schrade D. (2013) Virtual currency schemes: Bitcoin – a matter of swim or sink?”. Presentation at the Committee on payment and settlement systems. World Bank conference. 3-4 December, 2013.

9. Reid F. and Harrigan M. (2011) An Analysis of Anonymity in the Bitcoin System. – 7th May, 2011. - [Електронний ресурс] Режим доступу:http://arxiv.org/pdf/1107.4524.pdf?origin=publication_detail

10. The Deep Web. – Time Magazine, 11 November, 2013.

11. FATF Report on virtual currencies” (2014). - [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf

12. Digital currencies: response to the call for information” (2015). – HM Treasury. – March 2015. – [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/414040/digital_currencies_response_to_call_for_information_final_changes.pdf

13. MAS to Regulate Virtual Currency Intermediaries for Money Laundering and Terrorist Financing Risks” (2015). – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mas.gov.sg/news-and-publications/media-releases/2014/mas-to-regulate-virtual-currency-intermediaries-for-money-laundering-and-terrorist-financing-risks.aspx

14. Application of FinCEN`s Regulations to persons administering, echanging, or using virtual currencies” (2013). – Financial Crimes Enforcement Network. - 18 March 2013. – [Електронний ресурс] Режим доступу: http//fincen.gov.statutes-regs/guidance/FIN-2013-G001.html

15. Роз’яснення щодо правомірності використання в Україні "віртуальної валюти/криптовалюти" Bitcoin. - Національний банк України 10.11.2014. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11879608

 

References.

1. Koval`chuk, T. (2013), Global`na informacijno-merezheva ekonomika: cy`vilizacijni perspekty`vy` [The global information network economy: prospects for civilization]. Kyiv, Ukraine.

2. “Virtual currency schemes” (2012), - European Central Bank. available at:http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/virtualcurrencyschemes201210en.pdf (Accessed 4 August 2015)

3. Pflaum, I., Hateley, Е. (2014), “A bit of a problem: national and extraterritorial regulation of virtual currency in the age of financial disintermediation, available at: http://www.law.georgetown.edu/academics/law-journals/gjil/recent/upload/zsx00414001169.PDF (Accessed 4 August 2015)

4. Derek, A. Dion. (2013) “I’ll Gladly Trade You Two Bits on Tuesday for a Byte Today: Bitcoin, Regulating Fraud in the E-Conomy of Hacker-Cash, available at: http://illinoisjltp.com/journal/wp-content/uploads/2013/05/Dion.pdf (Accessed 4 August 2015)

5. Virtualnyie valyuty. Klyuchevyie opredeleniya i potentsialnyie riski v sfere POD/FT. - Otchyot FATF. Iyun 2014 [Virtual currency. Key definitions and potential risks in the area of AML / CFT. - The report of the FATF, June 2014], available at: http://www.eurasiangroup.org/files/FATF_docs/Virtualnye_valyuty_FATF_2014.pdf (Accessed 13 July 2015)

6. “Bitcoin Virtual Currency: Intelligence Unique Features Present Distinct Challenges for Deterring Illicit Activity” (2012). FBI Directorate of Intelligence Cyber Intelligence Section and Criminal Intelligence Section, available at:  http://www.wired.com/images_ blogs/threatlevel/2012/05/BitcoinFBI.pdf (Accessed 17 July 2015)

7. Sajt merezhi Bitcoins [Bitcoins Web-site], available at:  https://bitcoin.org/ru/ (Accessed 29 July 2015)

8. Schrade, D. (2013), “Virtual currency schemes: Bitcoin – a matter of swim or sink?”. Presentation at the Committee on payment and settlement systems. World Bank conference. 3-4 December, 2013.

9. Reid, F. and Harrigan, M. (2011), “An Analysis of Anonymity in the Bitcoin System”. – 7th May, 2011. – available at: http://arxiv.org/pdf/1107.4524.pdf?origin=publication_detail (Accessed 4 August 2015)

10. “The Deep Web”. (2013) – Time Magazine, 11 November.

11. “FATF Report on virtual currencies” (2014), available at: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf (Accessed 4 August 2015)

12. “Digital currencies: response to the call for information” (2015), available at: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/ attachment_data/ file/414040/digital_currencies_response_to_call_for_information_final_changes.pdf (Accessed 4 August 2015)

13. “MAS to Regulate Virtual Currency Intermediaries for Money Laundering and Terrorist Financing Risks” (2015), available at: http://www.mas.gov.sg/news-and-publications/media-releases/2014/mas-to-regulate-virtual-currency-intermediaries-for-money-laundering-and-terrorist-financing-risks.aspx (Accessed 4 August 2015)

14. “Application of FinCEN`s Regulations to persons administering, echanging, or using virtual currencies” (2013), available at: http//fincen.gov.statutes-regs/guidance/FIN-2013-G001.html (Accessed 4 August 2015)

15. Roz'yasnennya shhodo pravomirnosti vy`kory`stannya v Ukrayini "virtual`noyi valyuty`/kry`ptovalyuty`" Bitcoin. - Nacional`ny`j bank Ukrayiny` [Clarification regarding the legality of use in Ukraine "virtual currency / cryptocurrency" Bitcoin. - National Bank of Ukraine] available at: http://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11879608  (Accessed 4 August 2015)

 

Стаття надійшла до редакції 17.06.2016 р.

 

ТОВ "ДКС Центр"