УДК 354:002.9
М. Г. Цедік,
старший викладач Академії муніципального управління МОН України, м. Київ
Розвиток територіального форсайту в Україні та SWOT-аналіз його регіональної складової
Mariia Tsedik,
Senior Lecturer Academy of Municipal Administration Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv
Territiorial development of Foresight in Ukraine and SWOT-analysis of its regional component
У даній статті висвітлені найбільш суттєві кроки розвитку українського територіального (національного, регіонального та рівня підприємств) форсайту, його особливостей. Проведено аналіз вітчизняних досягнень, науково-дослідницького доробку в сфері розвитку та застосування форсайт технологій в Україні.
Наголошено, що в нашій державі, на жаль, поки немає чітких процедур використання форсайт технологій в системі регіональної політики, і залучення суспільства до процесу місцевого управління, формування свідомої партисипативності населення можна було б почати саме з його участі в прогнозуванні та розробці стратегій розвитку власних регіонів, тобто в процесі регіонального форсайту.
В цій сфері Україна знаходиться на початковому етапі, тому більш глибоке вивчення і аналіз зарубіжного успіху, раціональне перенесення цього досвіду на вирішення вітчизняних проблем є одним з головних завдань вітчизняних науковців. А тому останніми роками все розширюється база публікацій, присвячених аналізу і вивченню зарубіжного теоретичного та практичного досвіду форсайт досліджень. Найбільш цікаві з них аналізуються автором статті.
В роботі також розглянуто деякі вітчизняні спроби практичного застосування регіонального форсайту на прикладах досвіду розробок Стратегій регіонального розвитку Хмельницької, Одеської областей, а також наголошено на важливості проведення форсайту підприємств, розвиток яких визначає характер і напрями економічного розвитку регіонів та міст.
Разом з цим, в статті наведено основні результати проведеного SWOT-аналізу регіонального форсайту, виділено і перелічено його сильні, слабкі сторони, загрози та можливості, виявлено сучасні тренди його розвитку в Україні.
The article highlights the most significant steps performed in developing of Ukrainian territorial (national, regional and enterprise levels) Foresight as well as the main characteristic features inherent in this Foresight type.
It is noted that the initial introduction of Foresight in Ukraine was performed on national Foresight level, which focused on scientific, technological and innovation development.
The article also highlights the legal framework for Foresight studies existing in Ukraine nowadays. The main regulatory document that initiated the domestic Foresight was, in fact, the State Programme on Forecasting of Science, Technology and Innovation Development for 2004-2006. Another notable step in the national Foresight is the research called “Foresight of Ukrainian Economy for Medium (2015-2020) and Long (2020-2030) Time Horizons", conducted by the World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development of the International Council for Science.
The author emphasizes that now in Ukraine we are implementing a very important stage of Foresight consciousness formation. Foresight scientific, educational centers and panels on different levels of territorial government are being created, mostly at famous universities and scientific institutions of Ukraine. Theme conferences with, inter alia, participation of high-level representatives are being held.
More and more professionals are being involved in developing and mastering this technology. Respectively, the number of national scientists and practitioners is increasing, as is the number of Foresight publications and dissertations. The article deals with some of them, it analyses domestic achievements and scientific research base in the development and application of Foresight technology in Ukraine.
It is emphasized that in our country, unfortunately, there are no clear procedures for using Foresight technologies in regional policy, and active public involvement into local government. We are convinced that promoting public awareness of participative governance could be started with their participation in the process of forecasting and developing strategies of their own regions, i.e. in regional Foresight.
It must be admitted that Ukraine is now at an early stage of the process that’s why a deeper study and analysis of international expertise, reasonable transferring the experience to resolve domestic problems are main objectives of Ukrainian scientists. So over the past years, the base of publications devoted to the analysis and study of foreign theoretical and practical experience has been constantly expanding. The most interesting ones are analyzed by the author in her research.
In particular, the article also highlights some domestic attempts in practical application of Foresight for regional development. For example, we can observe using some regional Foresight elements in elaborating Regional Development Strategies of Khmelnytskyi and Odessa regions. At the same time, the author also emphasizes the importance of Foresight carrying out at the enterprises, which determine the nature and direction of economic development of regions and cities.
The article also shows the main results of SWOT-analysis of the regional Foresight, identifies and itemizes its strengths, weaknesses, threats and opportunities, as well as highlights current trends (the most topical ones) of its development in Ukraine.
Ключові слова: SWOT-аналіз, регіональна складова, розвиток, територіальний форсайт, Україна.
Keywords: SWOT-analysis, a regional component, development, territorial Foresight, Ukraine.
Постановка проблеми. Технологія форсайту знаходить в Україні все більше застосування. Форсайт дослідження проводяться сьогодні не тільки на національному, але й на регіональному рівнях та на рівні окремих великих підприємств. Постає питання більш близького ознайомлення зі станом розвитку територіального форсайту, його особливостями на регіональному рівні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. При підготовці статті враховані результати низки робіт, переважно присвячених форсайту в Україні [3, 6-24].
Формулювання цілей статті. Метою даної статті є стисле висвітлення розвитку територіального форсайту в Україні та ознайомлення наукової громадськості з окремими результатами проведеного SWOT-аналізу регіонального форсайту як об’єкту дослідження.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Розвиток вітчизняного територіального (національного, регіонального та рівня підприємств) форсайту фактично було започатковано з його національної складової.
За інформацією з джерела [1] нормативно-правовим документом, що фактично ініціював початок вітчизняного форсайту, вважається Державна програма прогнозування науково-технічного розвитку на 2004-2006 роки [2], науково-методологічний та організаційний супровід якої здійснював Центр дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України, а інформаційно-аналітичний та ресурсо-технологічний супровід – Український інститут науково-технічної і економічної інформації.
За результатами виконання цієї програми було підготовлений ґрунтовний звіт «Обгрунтування системи науково-технологічних та інноваційних пріоритетів на основі форсайтних досліджень», в якому узагальнені пропозиції 15 експертних груп, створених по нових пріоритетних напрямах розвитку [3].
Таким чином, в Україні перший грунтовний погляд у майбутнє з використанням форсайту на національному рівні (національного форсайту) стосувався науково-технологічного та інноваційного розвитку.
Наступницею цієї програми стала Державна програма прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки) [4], організаційний супровід якої здійснював Український інститут науково-технічної і економічної інформації. Створено інформаційний сайт «Форсайт в Україні». У форсайт дослідженнях, що проводилися цим інститутом використовувався метод цільових груп експертів.
В Україні форсайт технології поступово набирають темпів. Наступним помітним успіхом у проведенні національного форсайту є дослідження "Форсайт економіки України на середньостроковому (2015-2020 роки) і довгостроковому (2020-2030 роки) часових горизонтах", виконане Світовим центром даних з геоінформатики і сталого розвитку Міжнародної ради з науки (ICSU) при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» та Інституті прикладного системного аналізу МОН України та НАН України [5].
Це дослідження має велике значення для розуміння форсайту як у змістовному плані (уявлення бажаного та можливого майбутнього української економіки), так і в методологічному (розуміння порядку та етапів дослідження) плані. Останнє заслуговує на увагу в нашій роботі, оскільки методологічний чинник дослідження, хоча й залежить певним чином від особливостей національного форсайту, все ж таки має й багато спільних моментів з регіональним форсайтом.
Саме тому зазначимо, що для форсайтів економіки України використовувалася така послідовність дій: обговорення майбутнього (аналіз інерційного тренду; виявлення топ-5 критичних чинників, що гальмують розвиток економіки України; SWOT-аналіз поточного стану економіки України; виявлення головних драйверів майбутньої економіки України з використанням методу Делфі;) та обгрунтування майбутнього (передбачення головних складових 6-го технологічного укладу на часовому горизонті 2020–2025 років; вибір методики та вихідні дані для побудови сценаріїв; побудова сценаріїв розвитку майбутньої економіки України на середньостроковий період/2015–2020 роки; побудова сценаріїв розвитку майбутньої економіки України на довгостроковий період/2020–2030 роки) [5].
Дане дослідження є, безумовно, флагманським та високопрофесійним, а навколо його та на його досвіді достатньо швидко формуються численні ініціативні форсайт структури та групи, про що свідчить Інтернет. Використовується світовий досвід розвитку форсайту, зокрема організація експертного середовища та комунікативних зв’язків у соціальних мережах.
Великим позитивом є появлення фундаментальних вітчизняних монографічних досліджень, присвячених застосуванню форсайт досліджень для пріоритетних напрямів технологічного розвитку [6].
Фактично зараз в Україні реалізується дуже важливий етап формування форсайт свідомості та форсайт «залучення» широкого кола фахівців та вчених до таких проектів. Утворюються центри та осередки форсайту на різних рівнях територіального управління, переважно на базі відомих вищих навчальних закладів та наукових установ НАН України. Все більше фахівців залучається до освоєння цієї технології, зокрема серед молоді.
Збільшується, хоча й не так швидко, як хотілося б, кількість вітчизняних науковців і практиків, готових до таких досліджень, особливо серед тих, хто працює на сферу бізнесу та вивчає відповідні питання. Їх основу переважно складають ті, хто має певний досвід державного прогнозування та програмування, стратегічного планування та програмно-цільового проектування на всіх рівнях територіального управління та в різних сферах суспільства, займається питаннями інноватизації життя країни, галузей, регіонів, окремих територій. Помітно збільшується кількість форсайт публікацій та дисертаційних досліджень.
Проводяться тематичні науково-практичні конференції з високим рівнем представницької участі. Утворюються наукові та освітні форсайт центри. На сьогодні найбільший з них створено при Національному університеті «Київський політехнічний інститут».
Найбільш високими темпами зростає кількість публікацій щодо науково-методологічного забезпечення застосування форсайту. Низка з них має високий інформативний рівень і відіграє роль інформаційної підтримки залучення форсайту у вітчизняну практику.
Серед таких досліджень заслуговує на особливу увагу робота професора Федулової Л.І., яка розглядає історію використання методів прогнозно-аналітичних досліджень, науково-технологічного прогнозування та виникнення і розвитку форсайту, наводить приклади визначення форсайту в зарубіжних джерелах, визначає його цілі. Автор визначає різницю між прогнозом та форсайтом, підкреслюючи, що важливою відмінністю і рисою форсайту є те, що у форсайті оцінюється перспективи інноваційного розвитку “пов’язаних із прогресом науки і технологій, окреслюються технологічні обрії̈, яких можливо досягти за умов вкладення визначених засобів і організації̈ систематичної̈ роботи”, у більш широкому залученні експертів, а іноді і громадськості в процес проведення дослідження, а також спрямованість на “розробку практичних заходів для наближення обраних стратегічних орієнтирів” [7].
Автор також підкреслює характерну особливість національних програм форсайту, які, окрім спрямування на довгострокову перспективу, мають особливу рису - “досягнення консенсусу між державою, бізнесом і суспільством стосовно стратегічних напрямків національного розвитку, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності країни і вирішення найбільш важливих соціально-економічних проблем”. При цьому “однією із головних умов успішного використання цієї методології̈ є готовність суспільства (адміністративного апарату, керівників компаній̆, окремих фахівців, громадськості) спільно оцінити довгострокові перспективи розвитку країни” [7].
Особливу увагу автор приділяє досить розповсюдженій та перевіреній на практиці у світі методиці - "Національна технологія Форсайту" (National Technology Foresight), як найбільш універсальній. В основі ідеї даного методу - виявлення й узагальнення думок тисяч експертів, що представляють найрізноманітніші прошарки академічної̈ науки, бізнес-товариств, представників держави. Ці думки узагальнюються у ході проведення "круглих столів", опитувань, семінарів та конференцій. Все це здійснюється на принципах організації відкритого, активного діалогу між представниками науки, держави і бізнесу, що дозволяє сформулювати рекомендації щодо підвищення ефективності взаємодії різних інститутів суспільства на конкретних, найбільш перспективних напрямках розвитку [7].
Розглянемо ще кілька вітчизняних досліджень щодо застосування форсайт досліджень національного рівня у різних сферах суспільної діяльності.
В роботі [8], присвяченій виявленню детермінант та особливостей формування інноваційної економіки в Україні в умовах модернізації, наведено авторський варіант дорожньої карти «інноваційного розвитку української економіки як інструменту визначення перспективних напрямків розвитку технологій і формування інноваційного ланцюжка наука-виробництво-ринок», складений на основі форсайт технології.
В роботі [9] увагу сконцентровано на розгляді методологічних засобів та можливостей застосування форсайт технології для передбачення розвитку вітчизняної освіти в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
В роботі [10] описано форсайт дослідження, спрямоване на покращення вітчизняної видавничої діяльності. Заслуговує на увагу виділення шести етапів такого дослідження, серед яких: вибір об’єкту форсайту (наприклад, напрямів інноватизації), з’ясування істотних умов (наприклад, стану та цільових показників), створення дорожньої карти сфери (визначення зацікавлених сторін, визначення експертів, вибір методів), формулювання майбутнього (визначення його альтернатив), втілення дорожніх карт (вибір методик форсайту, що дають змогу забезпечити інноваційний розвиток видавничої діяльності шляхом стратегічного планування), аналіз і контроль (порівняння очікуваних та досягнутих результатів, аналіз витрат зусиль на їх досягнення). Сам форсайт розглядається як платформа для інноватизації видавничої галузі України.
У роботі [11] наведено презентацію форсайту для розбудови зеленої економіки та зеленого зростання в Україні. Розглянуті різні концепції як альтернативи такого зростання. Проаналізовані відповідні зарубіжні стратегії та пакети структурних реформ. Наведена методика форсайт дослідження.
Досвіду проведення стратегічних маркетингових досліджень з використанням методології форсайту в Україні присвячена робота [12]. На основі проведення таких досліджень в ній здійснено «визначення переліку критичних технологій та перспективних напрямів розвитку наукових досліджень та новітніх технологій в Україні».
В Україні, на жаль, поки немає чітких процедур використання форсайт технологій в системі регіональної політики. Багато розмов ведеться про залучення суспільства до місцевого управління. В той же час, процес формування свідомої партисипативності (участі) населення можна було б почати з його залучення до участі в прогнозуванні та розробці стратегій розвитку саме тих регіонів, майбутнє яких викликає найбільші хвилювання.
Можна сказати, що в цій сфері Україна знаходиться на початковому етапі, тому більш глибоке вивчення і аналіз зарубіжного успіху є одним з головних завдань вітчизняних науковців.
На сьогодні чимало публікацій присвячені аналізу та вивченню зарубіжного теоретичного та практичного досвіду форсайт досліджень. В низці з них проглядається спроба прив’язати цей досвід до вирішення вітчизняних проблем.
Аналізу ролі, складовим фазам та особливостям форсайту в стратегічному плануванні держави присвячено увагу в роботі [13], де це здійснено на прикладі зарубіжних країн, а також надано високу оцінку можливостей його застосування в Україні.
У статті [14] розглянуті найбільш відомі форсайт методи (SWOT-аналіз та Делфі) як інструменти для дослідження «довгострокових трендів розвитку суспільства в цілому і державного устрою зокрема». На нашу думку, ця стаття цікава тим, що автор висловив думку про застосування форсайт досліджень для «поглиблення, удосконалення його методологічних засад у межах вітчизняної науки державного управління».
У роботі [15] автор, порівнюючи інформаційний моніторинг і форсайт, констатує, що вони «не є універсальними та статичними процедурами, а перебувають у постійному розвитку, тому що кожна країна, кожне підприємство, кожна окрема людина адаптує їх до своїх умов з урахуванням національних інтересів, використовуючи різні методики прогнозування майбутнього». Ним виділені також етапи форсайт дослідження, серед яких: з’ясування сприйняття досліджуваного об’єкту в різних сферах суспільства; оцінювання ринків і потреб; сканування стану досліджень і розробок; формування груп експертів; їх опитування та обробка результатів; визначення пріоритетних напрямів; широке обговорення результатів; затвердження і поширення результатів форсайту.
Форсайт-програмуванню та підвищенню ефективності прийняття управлінських рішень присвячено ґрунтовну статтю [16], в якій висвітлено можливості та шляхи оптимізації підходів та прийомів форсайт-програмування.
Публікація [17] привертає увагу до методології проведення форсайт семінару в динамічній мережі на прикладі впорядкування діяльності активістів українських суспільно-політичних організацій щодо колективного конструювання майбутнього.
У статті [18] увагу зосереджено на дуже важливому для сучасного етапу розвитку України зарубіжному досвіді вирішення завдань європейського регіонального та муніципального розвитку з використанням форсайту.
У роботі [19] розглянуто доцільність застосування форсайту для прогнозування розвитку аграрних підприємств. Наголошено, що «за умови створення відповідного законодавчого поля є можливості комплексного запровадження форсайту в Україні», а також, що необхідною є розробка рекомендацій щодо застосування форсайт досліджень в аграрній сфері.
В той же час, слід зазначити, що регіональні форсайти останнім часом знаходять все більше практичного застосування. Тому поступово зростає база програм і досліджень цього типу форсайту.
Зараз зроблені такі кроки, наприклад, в розробках Стратегій регіонального розвитку областей (наприклад, Хмельницької, Одеської на період до 2020 року), де використовується такий метод форсайту, як SWOT-аналіз. Ще один позитивний момент полягає у залученні до робочих груп представників громадянського суспільства, сфер бізнесу різного рівня, освіти, тощо [20].
У роботі [21] наводяться результати проведення форсайту субрегіональних структур при створенні Стратегічного плану Придунайського субрегіону. Автором зазначено, що «в європейських країнах форсайт все частіше починає використовуватися у сфері державного управління, у тому числі на регіональному рівні». Виходячи з неоднорідності розвитку територій, експертами визнано найбільш доцільним формування точок інноваційного розвитку на субрегіональному рівні. Були відшукані критичні питання розвитку для Придунайського субрегіону, на основі яких запропоновано стратегічні цілі. Здійснено сканування ситуації в його економіці. Отримані результати використані експертною групою для визначення сильних та слабких сторін. Сформовано стратегічне бачення розвитку субрегіону. Воно стало основою для формування стратегічного плану дій по розвитку субрегіону. Проект стратегічного плану був обговорений громадськістю та після цього прийнятий обласною радою. На думку авторів, регіональний та субрегіональний форсайт може мати наступні переваги перед національними форсайтами: «більш точне виявлення інноваційних точок росту на території субрегіону; отримання синергетичного ефекту від співпраці споріднених структур; формування єдиного стратегічного плану розвитку для усіх адміністративно-територіальних складових субрегіону; поєднання зусиль регіональної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу та науки для досягнення спільних цілей». Викладений в цій роботі досвід одного з перших реальних регіональних форсайтів, безумовно, заслуговує на увагу всіх, кого цікавить практичний досвід таких досліджень в Україні.
У контексті розгляду регіонального форсайту, на нашу думку, не слід ігнорувати й форсайт підприємств. Саме розвиток підприємств, особливо найбільш великих та таких, що фактично визначають характер та напрями економічного розвитку регіонів та міст. Тому, з позиції передбачення регіонального розвитку, заслуговують на увагу найбільш суттєві приклади застосування форсайту підприємств (бізнесу).
У роботі [22] наведено результати дослідження щодо використання технології форсайту для розроблення пріоритетів розвитку підприємства, виділено етапи їх формування. Наголошено, «якщо керівники та персонал підприємства ставлять за мету досягти поставлених цілей, вони самі будуть ініціювати розгляд результатів дослідження та намагатися їх впровадити у практику роботи компанії, займати активну позицію».
У роботі [23] висвітлені результати моделювання сценаріїв для українського бізнесу у 2015 році, проведеного на базі Києво-Могилянської бізнес-школи із застосуванням форсайт технології. За результатами цього дослідження зроблено висновки, які доречно враховувати при прийнятті управлінських рішень не тільки на регіональному, але й на національному рівнях. Серед основних з них - це: здатність керівників компаній до швидкої консолідації; збільшення готовності бізнесу до відповідальності за подальший розвиток України; перевага внутрішніх українських факторів перед зовнішніми; усвідомлення бізнесом себе як авангарду громадянського суспільства.
У роботах [24] висвітлено результати форсайт дослідження «Людський капітал України 2025», проведеного командою «ВікіСітіНоміка», оргкомітетом Human Capital Forum та Київською Бізнес Школою у 2012 році. Одним з них є виділення трендів для відповідального українського бізнесу, серед яких: «узгодження довгострокових інтересів і «правил гри» між вітчизняним великим, середнім і малим бізнесом; зниження конкурентної напруженості в країні і перенесення амбіцій на зовнішньоекономічні цілі; системне партнерство із суб’єктами зі сфер освіти, науки, охорони здоров’я, культури, громадянського суспільства; пошук систем спільного сталого впливу на рішення державної влади, місцевого самоврядування та інших суб’єктів, які безпосередньо визначають якість людського капіталу країни».
На тлі потужного практичного та наукового досвіду у сфері форсайт досліджень в зарубіжній практиці, стає зрозумілим наскільки великий обсяг роботи очікує вітчизняних дослідників та практиків, щоб вийти на світовий, й зокрема європейський рівень застосування форсайту. Поки що, основний обсяг такої роботи в Україні попереду.
Виходячи з теми нашого дослідження, нас, насамперед, цікавить розвиток вітчизняного регіонального форсайту. Для аналізу його перспектив, в першу чергу, звернемося до методу SWOT-аналізу, що є одним з найбільш використовуваних як у зарубіжних, так і у вітчизняних форсайт дослідженнях. Цей метод, як правило, застосовується для розуміння стартової ситуації об’єкта при проведенні форсайт досліджень та передбачає виділення чотирьох аспектів, а саме: можливостей, сильних і слабких сторін, загроз стосовно нього. Можливості та сильні сторони – це переваги об’єкта, які слід використати та з яких слід виходити при прогнозування, плануванні та передбаченні його розвитку. Можливості підказують на що реально необхідно орієнтувати об’єкт. Слабкі сторони та загрози - це недоліки та проблеми, що потребують врахування та подолання. Саме вони визначають ризики у розвитку об’єкта дослідження.
Розглянемо ці аспекти у зазначеному порядку стосовно обраного нами об’єкту дослідження - вітчизняного регіонального форсайту, враховуючи при цьому досвід таких розробок, як українських, так і зарубіжних.
Можливості можна поділити на спрямовані на зовнішнє середовище об’єкта та спрямовані на внутрішній розвиток та вдосконалення. З ракурсу зовнішнього середовища заслуговують на увагу, насамперед, забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції та її просування на світові ринки. Всі інші позиції спрямовані на внутрішній розвиток та вдосконалення, а основним інтегрованим результатом очікується виведення регіону на рівень європейських стандартів якості життя.
Безумовно, розвитку вітчизняного регіонального форсайту сприятимуть такі сильні сторони, як відповідність європейським тенденціям передбачення майбутнього, наявність великого зарубіжного досвіду таких досліджень, наявність власного потенціалу (кадрового, інформаційного, економічного, технологічного, інноваційного) для його впровадження та проведення.
Серед зазначених слабких сторін слід акцентувати увагу, передусім, на нерозвиненості інституціонального середовища, нормативно-правової бази, а також на поки незначній частці вітчизняного досвіду таких досліджень. Все інше - це питання переважно методичні та технологічні.
Серед загроз, як свідчить зарубіжний досвід, найбільшою є відсутність або припинення фінансування. У вітчизняних умовах до цього ще додаються нестабільність влади взагалі, та регіональної зокрема, а також відсутність у неї політичної волі. Все інше можна достатньо легко упередити чи подолати.
На завершення виділимо сучасні тренди (найбільш актуальні тенденції) розвитку регіонального форсайту в Україні, як показано на рис. 1.
Рис. 1. Сучасні тренди розвитку регіонального форсайту в Україні
Висновки. У даній статті висвітлені найбільш суттєві кроки розвитку українського територіального (національного, регіонального та рівня підприємств) форсайту. Наведено основні результати проведеного SWOT-аналізу регіонального форсайту. Виділено сучасні тренди його розвитку в Україні.
Література.
1. Форсайт в Україні / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ua/ua_foresight.php.
2. Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006 роки // Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1086. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1086-2004-%D0%BF.
3. Маліцький Б.А. Обґрунтування системи науково-технологічних та інноваційних пріоритетів на основі «форсайтних» досліджень / Б. А. Маліцький, О. С. Попович, М. В. Онопрієнко. – К.: Фенікс, 2008. – 86 с.
4. Про Державну програму прогнозування науково-технологічного розвитку в Україні на 2008 – 2012 рр. // Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.2007 р. №1118. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1118-2007-%D0%BF.
5. Форсайт економіки України на середньостроковому (2015-2020 роки) і довгостроковому (2020-2030 роки) часових горизонтах"// Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку, 2015.-[Електронний ресурс]. – Режим доступу : wdc.org.ua/uk.
6. Форсайт-прогнозування пріоритетних напрямів розвитку нанотехнологій і наноматеріалів у країнах світу й Україні : монографія / М.О. Кизим, І.Ю. Матюшенко, І.В. Шостак, М.О. Данова. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2015. – 272 с.
7. Федулова Л.І. Форсайт: Сучасна методологія технологічного прогнозування / Л. Федулова // Економіка і прогнозування : Науково-аналітичний журнал . – 11/2008 . – N4 . – С. 124-138.
8. Іваницька О.В. Детермінанти формування інноваційної економіки в умовах модернізації / О.В. Іваницька. – Ефективна економіка. Електронне фахове видання. № 10, 2012. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1435
9. Кузьменко О.М. Форсайт для розвитку освіти в середньостроковій і довгостроковій перспективі / О.М. Кузьменко // Освітологічний дискурс, 2014, № 1 (5). - С. 108-114.
10. Зелінська А.А. Форсайтинг у видавничому ландшафті України / А.А.Зелінська. - «Молодий вчений» • № 8 (23) • Частина 2 • серпень, 2015 р. – С.164-167.
11. Мусіна Л. Форсайт для розбудови зеленої економіки та зеленого зростання в Україні // Презентація доповіді в Національному інституті стратегічних досліджень. – К. : НІСД, 8 листопада 2012.
12. Писаренко Т.В. Досвід проведення стратегічних маркетингових досліджень з використанням технології форсайту в Україні // Т.В. Писаренко, Т.К. Кваша. – Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 1/10 (61), 2013. – С. 105-109.
13. Кірнос І.О. Форсайт як інструмент державного стратегічного планування // І.О. Кірнос. – Інноваційна економіка, № 6 (44), 2013. – С. 31-37.
14. Капінос М. С. Форсайтні методи дослідження як інструмент визначення конституційного устрою // М. С. Капінос. – Вісник НАДУ, № 2, 2014. - С. 18-24.
15. Смага О.В. Форсайт-метод та інформаційний моніторинг: подібності й відмінності // О.В. Смага. - Вісник ХДАК. Випуск 33. 2011. – С.124-133.
16. Шедяков В. Форсайт-програмування та підвищення ефективності прийняття управлінських рішень / В. Шедяков. - Інституціональна економіка, червень 2014, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/7855-forsayt-programuvannya-ta-pdvischennya-efektivnost-priynyattya-upravlnskih-rshen.html
17. Плахтій Т. Методологія проведення семінару в динамічній мережі з конструювання майбутнього. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://politiko.ua/blogs/index?tag=%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82
18. Семенов М.В. Європейський досвід форсайт-досліджень розвитку міст і регіонів / М.В. Семенов. – Аспекти публічного управління, № 11-12 (13-14) листопад-грудень 2014. – С. 85-91.
19. Руліцька К.М. Регіональні аспекти використання форсайту для прогнозування розвитку вітчизняних аграрних підприємств / К.М. Руліцька. - «Молодий вчений» • № 4 (07) • квітень, 2014 р. - С. 116-119.
20. Стратегія регіонального розвитку Хмельницької області до 2020 року. -[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://adm.km.ua/doc/RD_Strategy_Khmelnytskyi_12052011_UA.pdf.
21. Осипов В.М. Роль форсайта в управлінні субрегіоном / В.М. Осипов, І.Л. Парасюк, О.О. Ворожейкін. // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. — Вип. 47. — С. 197-205 - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67124
22. Бєлова, Т.Г. Формування пріоритетів розвитку підприємства на основі форсайтингу / Т.Г.Бєлова, О.Ф. Крайнюченко, Т.В. Гаврилова // Формування ринкових відносин в Україні : збірник наукових праць. – К.: Науково-дослідний економічний інститут, 2015.- № 3 (166). – С. 129-132.
23. Технологии работы с будущим: «Сценарии для украинского бизнеса в 2015». – Інтер консалтинг, - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://interconsulting.org.ua/tehnologii-rabotyi-s-budushhim-stsenarii-dlya-ukrainskogo-biznesa-v-2015-godu/
24. Пекар В. Людський капітал України 2025. Підсумки форсайту. – Вікісітіноміка, - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wikicitynomica.org/future/lyudskiy-kapital-ukraini-2025-pidsumki-forsaytu.html
References.
1. Foresight in Ukraine (2006), [Forsajt v Ukrayni], available at: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ua/ua_foresight.php
2. “About the approving of the state programme on forecasting of science, technology and innovation development for 2004-2006: Act of the Cabinet of Ministers of Ukraine, N1086, 25.07.2004” [Pro zatverdzhennia Derzhavnoi prohramy prohnozuvannia naukovo-tekhnolohichnoho ta innovatsijnoho rozvytku na 2004-2006: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy, N 1086, 25.07.2004], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1086-2004-%D0%BF
3. Malitskyi, B., Popovych, O., Onopriienko, M. (2008), “Substantiation of the system of science, technology and innovation priorities on the basis of Foresight researches” [Obgruntuvannia systemy naukovo-tekhnolohichnykh ta innovatsijnykh priorytetiv na osnovi «forsajtnykh» doslidzhen'], Kyiv, Feniks, pp. 86
4. “About the state programme on forecasting of science and technology development in Ukraine for 2008 – 2012: Act of the Cabinet of Ministers of Ukraine, №1118, 11.09.2007” [Pro Derzhavnu prohramu prohnozuvannia naukovo-tekhnolohichnoho rozvytku v Ukraini na 2008 – 2012: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy, №1118, 11.09.2007], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1118-2007-%D0%BF
5. World data center for geoinformatics and sustainable development (2015), “Foresight of Ukrainian economy for medium (2015-2020) and long (2020-2030) time horizons”, Analytical report, available at: wdc.org.ua/uk (Accessed 15 January 2016)
6. Kyzym, M., Matiushenko I., Shostak I., Danova M. (2015), “Foresight prediction for priority directions of the development of nanotechnologies and nanomaterials in the world countries and Ukraine: monograph” [Forsajt-prohnozuvannia priorytetnykh napriamiv rozvytku nanotekhnolohij i nanomaterialiv u krainakh svitu j Ukraini : monohrafiia], Kharkiv, VD «INZhEK», pp.272
7. Fedulova, L. (2008), “Foresight: Modern methodology of technological forcasting” [Forsajt: Suchasna metodolohiia tekhnolohichnoho prohnozuvannia], Economy and forecasting [Ekonomika i prohnozuvannia], vol. 4, pp.124-138.
8. Ivanytska, O. (2012), “Determinants of innovation economy formation in the conditions of modernization” [Determinanty formuvannia innovatsijnoi ekonomiky v umovakh modernizatsii], Effective economy, [Online], vol. 10, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1435 (Accessed 10 January 2016)
9. Kuzmenko, O. (2014), “Foresight of the educational development for medium and long term perspective” [Forsajt dlia rozvytku osvity v seredn'ostrokovij i dovhostrokovij perspektyvi], Osvitolohichnyj dyskurs, vol. 1 (5), pp. 108-114
10. Zelinska, A. (2015), “Foresighting in publishing landscape of Ukraine” [Forsajtynh u vydavnychomu landshafti Ukrainy], Young scientist, vol. 8 (23), part 2, pp.164-167
11. Musina, L. (2012), “Foresight for green economy and green growth development in Ukraine” [Forsajt dlia rozbudovy zelenoi ekonomiky ta zelenoho zrostannia v Ukraini], Presentation, National institute for strategic studies, Kyiv, pp.13
12. Pysarenko, T., Kvasha, T. (2013), “The experience in strategic marketing researces with the help of Foresight technologies in Ukraine” [Dosvid provedennia stratehichnykh marketynhovykh doslidzhen' z vykorystanniam tekhnolohii forsajtu v Ukraini], Vostochno-Evropejskyj zhurnal peredovykh tekhnolohyj, vol. 1/10 (61), pp. 105-109
13. Kirnos, I. (2013), “Foresight as an instrument of the state strategic development” [Forsajt iak instrument derzhavnoho stratehichnoho planuvannia], Innovative economy, vol. 6 (44), pp. 31
14. Kapinos, M. (2014), “Foresight research methods as an instrument of constitutional government” [Forsajtni metody doslidzhennia iak instrument vyznachennia konstytutsijnoho ustroiu], Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, vol. 2,. pp.18-24
15. Smaha, O. (2011), “Foresight method and information monitoring: similarities and differences” [Forsajt-metod ta informatsijnyj monitorynh: podibnosti j vidminnosti], Visnyk KhDAK, vol. 33, pp.124-133.
16. Shediakov, V. (2014), “Foresight programming and increasing the effectiveness of management decision making” [Forsajt-prohramuvannia ta pidvyschennia efektyvnosti pryjniattia upravlins'kykh rishen'], Institutional economics, vol. June, [Online], available at: http://ua-ekonomist.com/7855-forsayt-programuvannya-ta-pdvischennya-efektivnost-priynyattya-upravlnskih-rshen.html (Accessed 11 January 2016)
17. Plakhtii, T. (2014), “Methodology of semiar holding in a dinamic network for future designing” [Metodolohiia provedennia seminaru v dynamichnij merezhi z konstruiuvannia majbutn'oho], Politico, Blog, [Online], available at: http://politiko.ua/blogpost91597 (Accessed 21 January 2016)
18. Semenov, M. (2014), “European experience in Foresight research of city and region development” [Yevropejs'kyj dosvid forsajt-doslidzhen' rozvytku mist i rehioniv], Public administration aspects, vol. 11-12 (13-14), pp.85-91
19. Rulitska, K. (2014), “Regional aspects of Foresight use for forecast of domestic agro business” [Rehional'ni aspekty vykorystannia forsajtu dlia prohnozuvannia rozvytku vitchyznianykh ahrarnykh pidpryiemstv], Young scientist, vol. 4 (07), pp.116-119
20. The official site of Khmelnytskyi Regional State Administration (2011) “The Strategy for Regional development of Khmelnytskyi region for 2011-2020” [Stratehiia rehional'noho rozvytku Khmel'nyts'koi oblasti na 2011-2020 roky], available at: http://www.adm.km.ua/doc/doc37_RD_Strategy.pdf (Accessed 18 November 2015)
21. Osypov, V., Parasiuk, I., Vorozhejkin, O. (2012) “Role of Foresight in subregional governing” [Rol' forsajta v upravlinni subrehionom], Ekonomichni innovatsii, vol. 47, available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67124 (Accessed 11 September 2015)
22. Bielova, T., Krajniuchenko, O., Havrylova, T. (2015), “Formation of business development priorities on the basis of Foresight” [Formuvannia priorytetiv rozvytku pidpryiemstva na osnovi forsajtynhu], Formation of market relations in Ukraine, Naukovo-doslidnyi ekonomichnyi instytut, Kyiv, vol. 3 (166), pp.129-132.
23. Technologies of the work with future: “Scenario for Ukrainian business in 2015” [Tekhnolohyy raboty s buduschym: «Stsenaryy dlia ukraynskoho byznesa v 2015»], Inter consulting, available at: http://interconsulting.org.ua/tehnologii-rabotyi-s-budushhim-stsenarii-dlya-ukrainskogo-biznesa-v-2015-godu/ (Accessed 3 January 2016)
24. Pekar, V., Pesternikov, E. (2012), “Human capital of Ukraine 2025. Foresight summary”, Wikicitynomica, available at: http://wikicitynomica.org/future/lyudskiy-kapital-ukraini-2025-pidsumki-forsaytu.html (Accessed 10 January 2016)
Стаття надійшла до редакції 12.02.2016 р.
ТОВ "ДКС Центр"