УДК 330.3

 

О. В. Хілієнко,

здобувач Донецького державного університету управління

 

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В НАФТОПЕРЕРОБНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

 

O. V. Khiliyenko,

competitor of an academic degree of Donetsk state University of management

 

ECONOMIC EFFICIENCY OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE PETROLEUM REFINING INDUSTRY

 

Стаття присвячена проблемам теоретичного обґрунтування доцільності обрахунку економічної ефективності державного управління в нафтопереробній промисловості в умовах кризи. Дається характеристика проблеми, визначаються шляхи вирішення описаної проблеми на основі використання набутого досвіду науковцями-попередниками. В роботі запропонована концепція нового способу управління, який вміщує в себе адміністративний та суспільний ресурс, що, у кінцевому рахунку, сприятиме розробці методики обрахунку економічної ефективності державного управління розвитком національної економіки, і, в цьому аспекті, всіх її складових, зокрема нафтопереробної промисловості. Останній також дана характеристика сучасного стану та проблем існування. В статті сформульована думка, що втілення заявленої концепції в життя можливе лише в демократичній державі, яка впровадила низку соціально-економічних і політичних реформ.

 

The article is devoted to a theoretical substantiation of expediency of calculation of economic efficiency of state management in the petroleum refining industry in crisis. There are describes of the problem, identifies solution paths described problems using the experience gained by scientists-predecessors. The proposed concept of the new method of administration, which houses the administrative and public resource that, ultimately, will contribute to the development of a methodology of calculation of economic efficiency of state management of the development of the national economy, and, in this aspect, all its components, in particular the refining industry. The latter also characterizes the current state and problems of existence. The article formulates the idea that the embodiment of the claimed concept is possible only in a democratic state, which has implemented a number of socio-economic and political reforms.

 

Ключові слова: державне управління, новий спосіб управління, ефективність, економіка, нафтопереробна промисловість.

 

Keywords: state management, governance, efficiency, economy, oil refining industry.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями

Сучасні проблеми нафтопереробної промисловості України пов’язані із складнощами, які існують у загальній соціально-економічній та суспільно-політичній ситуації в країні. Найближчі очікування світової спільноти та українського суспільства стосовно швидких реформ дещо зависокі, враховуючи глибину кризи, в якій опинилася держава. Тим не менш саме державні органи влади й управління тактично й стратегічно мають надати вектор найближчих дій виходу України з енергетичної кризи, зокрема в питаннях нафтопереробки. Значні спроби вже були зроблені урядом України. Підтвердженням цьому є низка законодавчих актів, державних й національних програм тощо. Але сучасні реалії нафтогазового комплексу України та нафтопереробної галузі, як складової цього комплексу, дають підстави стверджувати, що проблеми, порушені сучасними науковцями, залишаються не вирішеними. Цьому може сприяти, за парадоксальністю пропозиції, сформована концепція нового способу управління, яка обґрунтовує новий спосіб суспільного та державного розвитку – «управління без уряду». Саме, на думку автора, нестандартність підходу до розв’язання проблеми може визначити економічну ефективність впроваджуваних дій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Дослідження останніх публікацій за заявленою проблемою можна умовно поділити на дві частини. Першочергово слід відмітити вітчизняних науковців, які займаються проблемами нафтопереробної промисловості як такої, яка може, за відповідного технологічного удосконалення й удосконалення економічних процесів, сприяти активнішому подоланню тих проблем, які є в сучасній економіці України. До них слід віднести Архіпова О.Г., Бурлаку В.Г., Демьохіна Г.А., Кравчука Р.С., Максимика В.Я., Маляренко О.Є., Менделу І.Я., Фединяка А.В., Ширягіну О.Є. та ін. [2]. Проблемам державного управління в аспекті зростання економічної ефективності національної економіки або її складових Авер’янов В.Б., Геєць В.М., Іванов Ю.Б., Мочерний С.В., Поважний О.С., Рекова Н.Ю. та ін. [3-5]. Методологію ефективності державного управління було сформовано Атаманчуком Г.В., Вальдо Д., Виноградовою Н.Л., Князєвим В.М., Нижником Н.Р., Цвєтковим В.В. та ін. [1].

Значно обмеженою інформацією залишається інформація про виконання державної програми «Нафта і газ України 1992-2010 рр.» і Національної енергетичної програми України до 2010 р. Відповідно проблеми економічної ефективності державного управління в нафтопереробній промисловості залишаються поза межею уваги сучасних науковців.

Формулювання цілей статті

Виявити теоретичні аспекти проблеми економічної ефективності державного управління в нафтопереробній промисловості.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Концепція нового способу управління (англ. – «governance») обґрунтовує новий спосіб суспільного та державного розвитку в аспекті специфічно способів управління. Даній концепції характерні такі складові:

відновлення значущості політичного аспекту публічного управління в симбіозі з підвищенням політичної ролі виконавчих органів влади;

державне (ширше – публічне) управління розглядається як функція суспільної координації, яку покликані виконувати професіонали-управлінці, структури та інститути громадянського суспільства;

діяльність державних органів і організацій стає публічною та відкритою для суспільної дискусії, яка стає важливим ресурсом вироблення політико-управлінських рішень;

підставою вироблення політичних і організаційно-управлінських рішень стає прагнення до досягнення загального блага, спільного інтересу, які визначаються державою і громадськими учасниками процесу;

державне управління як управління громадськими справами піддається оцінці не тільки з точки зору прагматичних критеріїв ефективності, але включає політико-моральні критерії оцінки управлінської діяльності згідно етичного кодексу;

процес політико-управлінської діяльності стає насиченим новими формами і механізмами, що включають такі незвичні для колишніх моделей складові, як громадська експертиза, громадські форуми, державно-громадські комісії і т. д.» [ ].

Іншими словами концепція нового способу державного управління виглядає наступним чином:

 

Рис. 1. Концепція нового способа державного управління

 

Як видно з опису даної концепції, втілення її в життя можливе лише в справді демократичній державі, так як широка участь товариства в організації і функціонування публічного управління можливо тільки при такому політичному режимі. Крім цього, щільна взаємодія державних інституцій та інститутів громадянського суспільства у вирішенні поставлених перед ними проблем, свідчить про неможливість їх автономного функціонування і розвитку. Таким чином, загальний зміст концепції «governance» полягає в тому, що державне управління втрачає колишню жорсткість, деталізованість і регламентованість; пріоритетно воно базується на горизонтальних зв'язках між урядовими органами, асоціаціями громадянського суспільства та бізнесом. Подібне управління відрізняється від простого адміністрування або ринкової моделі. Реалізуючись за допомогою переговорів між державними і недержавними структурами, зацікавленими у спільних зусиллях для досягнення взаємоприйнятного результату, воно здатне більш ефективно задовольняти суспільні потреби, виробляючи соціально значимі рішення []. Для цього доцільно розвивати мережеву структуру.

Мережева структура – це децентралізований комплекс взаємопов’язаних вузлів відкритого типу, здатна необмежено розширюватися шляхом включення все нових і нових ланок, що надає мережі гнучкість і динамічність. Яскравими прикладами мережевих структур є інформаційна мережа Інтернету, мережа фінансових потоків, мережа мафіозних структур. Мережеву структуру має управління Європейським Союзом: сьогодні воно являє собою мережу рад міністрів різних європейських держав. За мережевою ознакою організовані транснаціональні корпорації (ТНК), бізнес-структури, фінансово-промислові групи (ФПГ).

 

Рис. 2. Механізм державного управління: витоки та складові

 

Мережева структура нового способу державного управління передбачає роботу системи показників ефективності чинного механізму державного управління. Ефективність державного управління є складною, ємною і неоднозначною категорією, яка передбачає результативність керування, досягнення мети та запланованого державними й національними програмами результату. Так, природний ресурс – нафта – який видобувається на території країни є національним надбанням суспільства. Вона першочергово має йти на задоволення споживчих потреб населення тієї ж самої країни, в якій була видобута. Але виникає низка юридичних й економічних питань відносно суб’єкта нафтовидобування, наступності прав, витратності виробничих процесів тощо.

За визначеними таблицею 1 характеристиками технічних можливостей та діяльності нафтопереробних заводів України, можна констатувати низьку ефективність державного управління в нафтопереробній промисловості. Відповідно розроблені програми, профінансовані (за рахунок державних й міжнародних джерел) заходи не сприяли покращенню результативності функціонування комерційних підприємств, в основі яких у ХХІ столітті не є отримання прибутку, а формування грошових потоків для нових фінансових операцій (у т.ч. самофінасування). Менеджмент бізнес-структур у даному разі розглядається не як система управління, а як інструмент досягнення поставлених тактичних або стратегічних завдань та планів. Він не є універсальним. У сучасному менеджменті відсутній єдиний і загальновизнаний набір принципів державного управління. Практично у кожного дослідника, що вивчає проблеми управління, є свої розробки в цій області. Це відкриває свої можливості і недоліки.

 

Таблиця 1.

Характеристика технічних можливостей та діяльності  нафтопереробних заводів України

 

Важлива особливість державного управління, обумовлена специфікою української економіки, полягає в потребі високого ступеня адаптивності до змін зовнішнього і внутрішнього середовища в умовах зростання глобалізаційних процесів.

Сучасний стан української економіки характеризується особливим характером взаємодії ринкових важелів управління і системи державного регулювання. Тому функції менеджменту, крім їх інтеграційної ролі, забезпечують адаптацію виробничо-господарських систем до нових і часто змінюються державним регуляторам, а також адаптацію до сучасних ринкових умов в усіх сферах господарської і соціальної діяльності. В особливості цей процес є проблемним, коли мова йде про монопольне право роботи з природніми ресурсами країни. У даному разі уряду слід формувати адекватний, зі всіх точок зору, механізм державного управління. Адекватність може забезпечуватися новим способом суспільного та державного розвитку.

Реалізація механізму державного управління за новим способом може переслідувати такі цілі:

взаємозв’язок державних інститутів та інститутів громадянського суспільства з формування нової культури взаємодії, пошуку компромісу та взаємовигідних рішень;

створення оптимальних умов для досягнення рівня стану суспільства за наявності визначених перспектив його розвитку;

задовільне позиціонування держави та його окремих секторів, сфер тощо у світовому масштабі.

Питання оцінки та вимірювання системи державного управління поки залишається відкритим:

поки що не існує чітко визначеного комплексу або системи показників ефективності державного управління (їх визначення, особливостей, цілей). У світовій практиці така система існує, однак, по-перше, вона не досконала, а, по-друге, вона не застосовується для окремо взятої держави, оскільки не вирішує питання суб'єктивізму щодо його підрахунку;

не існує алгоритму розрахунку оцінки ефективності державного управління на основі кількісних і якісних показників;

не визначені учасники (коло суб'єктів) системи державного управління, дані по яких беруть участь при розрахунку коефіцієнта WGI, відповідно, його треба формувати при визначенні аналогового індексу по регіонах світової економіки (або індексу державного управління в конкретній державі).

Формування національного індексу державного управління повинно здійснюватися у відповідності із загальносвітовими тенденціями і давати оцінку таким напрямами:

науковий (опис системи, принципів, підходів, методології державного управління в світі і по регіонах);

політичний (визначення пріоритетів і оцінка діяльності суб’єктів та (або) їх груп як учасників світового управління);

соціальний (сприяння спілкуванню, встановлення нових соціальних контактів згідно з глобалізаційними тенденціями).

Складністю сучасного обчислення даного показника є те, що базою для розрахунку є неагреговані дані, іноді непоєднувані, частина з яких є закритими для аналітика. Зокрема, такі показники, як «політична актуальність та корисність для користувачів», «міцність, надійність, точність» повинні повною мірою відображати варіації узагальнення, якості, безперечність та доступності;

порівнянність (рік до року);

простота у використанні;

прозорість.

Система показників щодо ефективності державного управління призначена для обґрунтованого прийняття рішень, завдяки яким управлінська ситуація, дія або тенденція може бути об’єктивно обчислена в заданий момент часу і в межах конкретної держави.

Показники (якісні і кількісні, індикатори та індекси), як правило, описують ситуацію, яка не може бути сприйнята безпосередньо. Вони виступають і інструментами маніпуляції системи державного управління, вироблення загальнодержавної політики у всіх сферах життєдіяльності. Основними вимогами, які пред’являються до сучасних міжнародних індексів – це наукова строгість, політична ефективність і демократична легітимність.

Система показників ефективності державного управління має таку структуру (рис. 3).

 

Рис. 3. Структура  елементів державного управління для обрахунку його економічної ефективності в розвитку національної економіки,

зокрема нафтопереробної промисловості

 

Специфічним у даному разі є те, що економічну ефективність державного управління в нафтопереробній промисловості за окремою складовою обрахувати неможливо – вона обраховується в низці представлених на рисунку груп, що ще раз підкреслює системність та об’єктивність запропонованої схеми розрахунку.

Мережі у даному випадку  являють собою нову політичну морфологію (структуру) політичного суспільства.

Системно-функціональна методологія інституційної парадигми в державному управлінні передбачає використання конкретних наукових методів й моделей; структурно-функціональна – аналіз як інструмент пізнання.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Отже, виходячи із вищезазначеного, можна стверджувати, що економічна ефективність державного управління в нафтопереробній промисловості та розвитку, в цілому, національної економіки, як економічна категорія-показник можлива до обрахування. Започаткування цієї практики сприятиме якнайшвидшій розбудові соціально-орієнтованої національної економіки. Для цього доцільно визначитися із сукупністю критеріїв, методиками, індикаторами та загальною методологією цих обрахунків. Тому перспективами подальших досліджень, за виявлених матеріалом даної статті проблем, стануть соціально-економічні, техніко-технологічні, інституційні, природничо-ресурсні, територіальні й глобалізаційні аспекти функціонування підприємств нафтопереробної промисловості.

 

Література.

1. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г.В. Атаманчук. – М.: Омега-Л, 2004. – 301 с.

2. Бурлака В. Г. Інвестиційні проблеми нафтопереробної промисловості України : Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.01 / В.Г. Бурлака; НАН України. Ін-т економіки. – К., 2001. – 20 с.

3. Виноградова Н. Л. Взаємообумовленість принципів і закономірностей державного управління: теоретико-методологічний аспект: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Н. Л. Виноградова ; Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д., 2008. – 20 с.

4. Иванов Ю. О показателях экономического благосостояния / Ю. Иванов // Вопросы экономики. – 2003. – №2. – С. 93-102.

5. Мочерный С. Национальный и экономических суверенитет страны / С. Мочерный // Экономика Украины. – 2005. – №10. – С. 4-13.

 

References.

1. Atamanchuk, G. V. Teoriya gosudarstvennogo upravleniya [Theory of public administration], Omega-L, Moscow, Russia.

2. Burlaka V. G. (2001), “Investment problems in the oil refining industry of Ukraine”, Ph.D. Thesis, Global economy, The national Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Economics, Kyiv, Ukraine.

3. Vinogradova N. L. (2008), “Interdependence of principles and patterns of public management: theoretical and methodological aspect”, Ph.D. Thesis, Mechanisms of Public administration, Dnipropetrovsk regional Institute of public administration National Academy of public administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

4. Ivanov, Yu. (2003), “About indicators of economic well-being”, Voprosy economiki, vol. 2, pp. 93-102.

5. Mocherny, S. (2005), “National and economic sovereignty of the country”, Economika Ukrainy, vol. 10, pp. 4-13.

 

 Стаття надійшла до редакції 20.09.2014 р.