УДК 681.3

 

Т. О. Столярова,

к. п. н., доцент кафедри інформаційних систем і технологій НУДПС

 

ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОГО МОНІТОРИНГУ МАКРОПОКАЗНИКІВ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

 

T. O. Stolyarova,

Ph.D, Department of Information Systems and Technology NUGNSU

 

FEATURES COMPUTER MONITORING MACRO MODERN SOCIAL AND ECONOMIC PROCESSES IN THE INFORMATION SOCIETY

 

У статті проведено аналіз особливостей комп'ютерного моніторингу макропоказників сучасних соціально-економічних процесів в умовах інформаційного суспільства. Розглянуто особливості комп’ютерного моніторингу та прогнозування соціально-економічних показників в невизначених умовах. Обґрунтовано та стверджено необхідність розроблення системи комп'ютерного моніторингу макропоказників соціально-економічних процесів. Розглянуто модель загальної економічної рівноваги. Запропоновано автоматизовану систему обрахунку макроекономічних показників моделі загальної економічної рівноваги. Проаналізовано порівняння прогнозованих минулорічних макроекономічних показників з фактичними та запланованими. Виокремлено основні невідповідності між прогнозованими показниками та реальними в моделі загальної економічної рівноваги. Виділено основні причини формування невизначеності економічної ситуації в країні. Розкрито основні напрями при формуванні державного стратегічного планування державою та місцевим самоврядуванням.

 

The article analyzes the features of modern computer monitoring macroeconomic indicators of socio-economic processes in the information society. The features of computer monitoring and forecasting of socio-economic indicators in uncertain conditions. Grounded and is stated necessity of development of computer monitor macroeconomic indicators of socio-economic processes. The model of general economic equilibrium. Proposed an automated system to calculate macroeconomic indicators of general economic equilibrium models. Analyzes comparing last year's projected macroeconomic indicators of actual and planned. Author determined basic discrepancy between the predicted and actual parameters in the model of general economic equilibrium. The main reasons for the formation of uncertainty of the economic situation in the country. The basic directions when the state strategic planning state and local government.

 

Ключові слова: комп'ютерний моніторинг, загальна модель економічної рівноваги, моніторинг макропоказників, макропоказники соціально-економічних процесів, прогнозування макропоказників в невизначених умовах.

 

Keywords: computer monitoring, the model of economic equilibrium, monitoring macro, forecasting macroeconomic indicators under conditions of uncertainty.

 

 

Постановка проблеми. Необхідною умовою розвитку сучасного суспільства є наявність актуальної та цінної інформації про процеси, що відбуваються в різних галузях і сферах життєдіяльності країни, але існують і проблеми:

- особливості моніторингу в соціально-економічних процесах, що ускладнюється великою кількістю показників, що характеризують соціально-економічне становище сучасного інформаційного суспільства;

- об'єктивність висновків, прогнозів та створення моделей що залежать від сучасних критичних політичних та економічних змін Україні та постійної загрози зі сторони недружніх країн;

- прогнозування та моделювання соціально-економічного розвитку в площині комп’ютерного моніторингу та моделювання.

Створення можливості для аналізу та виявлення пропозицій щодо розв’язання цих суперечностей є система комп’ютерного моніторингу, моделювання та прогнозу­вання.

Отже, дослідження питання комп’ютерного моніторингу, моделювання  макропоказників со­ціально-економічного роз­витку, зокрема, в умовах інформацій­ного суспільства зумовлює актуальність даної теми та необхідність проведення досліджень з метою подальшого розвитку даної проблематики.

Дане дослідження здійснені в межах науково-дослідної роботи відділу інформаційно-аналітичних технологій сфери оподаткування НДЦПО та кафедри інформаційних систем і технологій Національного університету ДПС України: «Моніторинг та моделювання процесів прийняття рішень в організаційних системах управління сфери оподаткування».

За аналізом останніх досліджень і публікацій, а також науковців центру досліджень в галузі соціального моделювання - CRESS Університету Суррея під моніторингом розуміють систему безперервного збору інформації про параметри складного об'єкта чи діяльності для визначення тенденцій зміни параметрів. [6]

Згідно законопроекту № 9407 про державне стратегічне планування від 15 листопада 2011 року N 4020-VI, що був прийнятий Верховною Радою України: «Стратегія розвитку України є основою для розробки інших документів державного стратегічного планування. Згідно даного закону, моніторинг, визначається, як збір, систематизація, проведення аналізу і узагальнення звітів та іншої інформації про хід виконання документів державного стратегічного планування для забезпечення належного та своєчасного досягнення очікуваних результатів». [3]

Комп’ютерний моніторинг розглядається нами структуризації, накопиченні і розповсюдженні інформації. Комп’ютерний моніторинг визначає  та сприяє створенню умов формування соціально-економічного балансу в інформаційному суспільстві в сучасних критичних політичних та економічних змінах Україні та постійної зовнішньої загрози, і як наслідок створення соціально економічної рівноваги.

В свою чергу баланс, згідно законопроекту № 9407 [3], визначається, як документ, що має двосторонню систему згрупованих економічних показників, які характеризують обсяги, структуру та співвідношення попиту і пропозиції товарів. Це кількісне співвідношення між потребою в товарах і послугах, що відображається у платоспроможному попиті споживачів, і пропозицією, яка складається із суми усіх товарів, що є на ринку або можуть бути представлені на ринок.

Мета статті. Визначити теоретико-методологічні проблеми комп'ютерного моніторингу макропоказників соціально-економічних процесів в умовах інформаційного суспільства та об'єктивність висновків, прогнозів та створення моделей що залежать від сучасних критичних політичних та економічних змін Україні та постійної загрози зі сторони недружніх країн. Розробити автоматизовану систему обрахунку макроекономічних показників моделі загальної економічної рівноваги. Проаналізувати порівняння прогнозованих минулорічних макроекономічних показників з фактичними та запланованими. Виокремити основні невідповідності між прогнозованими показниками та реальними в моделі загальної економічної рівноваги. Виділити основні причини формування невизначеності економічної ситуації в країні. Розкрити основні напрями при формуванні державного стратегічного планування державою та місцевим самоврядуванням.

Виклад основного матеріалу. Ми застосували  «Моделі загальної економічної рівноваги» [4, с.13-32], яка реалізує взаємодію моделей функцій сукупного попиту та сукупної пропозиції, в якості структурної моделі економіки та моделюванні за її допомогою реакції економічної системи на зміни чинників, пов’язаних як із зовнішньоекономічною, так і з інвестиційною та промисловою політиками.

Модель загальної економічної рівноваги має вигляд:

1.Рівняння лінії IS що відображає сукупного попиту  та ставки відсотка і на ринку товарів і послуг

 

 

2. Рівняння лінії LM,  що відображає сукупного попиту  та ставки відсотка і на ринку грошей

 

 

3. Рівняння споживання домогосподарства

 

 

4. Наявність реального доходу домогосподарства

 

 

5. Рівняння коефіцієнта податкового навантаження:

 

 

6. Рівняння валових автономних інвестицій як залежності від ставки відсотка

7. Рівняння Для прогнозування валових інвестицій як залежності від експорту товарів і послуг

 

 

8. Рівняння експорту товарів і послуг

 

 

9. Рівняння імпорту товарів і послуг

 

 

10. Стохастичне рівняння, що визначає коефіцієнт трансакційних витрат   у моделі ринку грошей

 

 

13. Рівняння,що враховує завантаження виробничого капіталу:

 

 

14. Рівняння обчислення коефіцієнта завантаження виробничого капіталу минулих періодів:

 

 

15. Функцією зв’язку між (P) та   (попит породжує пропозицію), що визначає залежність коефіцієнта завантаження від попиту,кориговане залежно від темпів зростання інвестиції за окремим алгоритмом.

 

 

16. Рівняння оптимального попиту на працю ,отриману з умови максимізації  прибутку:

 

 

17. Рівняння ціни попиту на працю , отриману з умови максимізації прибутку:

 

 

18.Рівняння максимальної чисельності зайнятих у виробничій галузі:

 

 

19. Рівняння коефіцієнта еластичності виробничої функції як частки чинника виробництва до випуску:

 

 

20. Рівняння обчислення пропозиції праці:

 

 

21. Рівняння обчислення ціни пропозиції праці:

 

 

22. Рівняння обчислення рівноважної заробітної плати зайнятості ):

 

 

23. Рівняння обчислення рівноважної повної зайнятості ):

 

 

24. Рівняння обчислення коефіцієнта зайнятості:

 

 

25. Рівняння обчислення коефіцієнта використання праці:

26.Рівняння обчислення безробіття: 

27. Рівняння обчислення природного  безробіття: 

28. Рівняння обчислення доходу з майна:

29. Рівняння обчислення реального сукупного випуску:

 

 

30. Рівняння обчислення продуктивності праці в діючих цінах поточного періоду:

 

 

31.Рівняння обчислення реальної сукупної пропозиції:

 

 

32.Рівняння обчислення потенційної реальної сукупної пропозиції  повної зайнятості та максимального завантаження виробничого капіталу:

 

 

33. Рівень зв’язку номінального та реального через рівень цін – рівняння загальної економічної рівноваги:

 

 

Для визначення зміни рівноважного рівня цін – дефілятора ВВП автоматична й багатокрокова вкладена ітераційна процедура з коригуванням параметрів, залежних від  Р на кожному кроці ітерації.

В процесі встановлення сукупної пропозиції розрахунку макропоказників основних видів економічної діяльності використані 14 показників даних попередніх періодів.

В процесі розрахунку основних макропоказників соціально-економічної діяльності з ендогенним визначенням дефлятора ВВП, реального ВВП та інших необхідні такі дані попередніх періодів для використання моделі сукупної пропозиції та моделі сукупного попиту:

1. Доходи бюджету (з урахуванням трансфертів, D), млрд. грн.

2. Видатки бюджету (з урахуванням трансфертів, G), млрд. грн.

3. Обсяг видатків із бюджету на інвестиції (), млрд. грн.

4. Обсяг видатків на охорону здоров’я, млрд. грн.

5. Обсяг видатків на освіту, млрд. грн.

6. Обсяг видатків на науково-технічні роботи, млрд. грн.

7. Трансферти (Trf), млрд. грн.

8. Наявний дохід домогосподарств (), млрд. грн.

9. Експорт товарів і послуг (Е, обраховується за методологією платіжного балансу), млрд. дол. США.

10. Імпорт товарів і послуг (Z, обраховується за метологією платіжного балансу), млрд. дол. США.

11. Податки на продукти, за виключенням субсидій на продукти (), млрд. грн.

Для побудови моделі сукупної пропозиції та попиту ми застосували такі вихідні дані моделі: випуск (номінальний та реальний), номінальний ВВП, темп зростання реального ВВП у порівняних цінах, % до попереднього року, інфляція – дефлятор ВВП, рівноважна ставка відсотка, завантажений капітал, коефіцієнт завантаження капіталу, оптимальний попит на працю, пропозиція праці, рівень безробіття, рівноважна повна зайнятість, природний рівень безробіття, продуктивність праці у фактичних і порівняних  цінах, коефіцієнт використання праці, потенційний ВВП за повних зайнятості й завантаженості виробничого капіталу у фактичних і порівняних цінах, розрив випуску у фактичних і порівняних цінах, розрив випуску у фактичних  і порівняних цінах,  потенційний темп зростання ВВП, споживання  домогосподарств, гранична схильність до споживання, наявний дохід домогосподарств, трансферти, сумарне внутрішнє споживання товарів і послуг, коефіцієнт еластичності виробничої функції, обсяги й темпи зростання тіньового ВВП, обсяги тіньової заробітної плати і тіньової зайнятості, інтегральний індекс рівня та ступеня інноваційності економіки регіону та основних видів економічної діяльності, темп НТП, рівень внеску в економічне зростання чинників пропозиції  (праці, капіталу технології виробництва, НТП).

 

Рис. 1. Код автоматизованої моделі загальної економічної рівноваги

 

Для автоматизації, прискорення та зручності і простоти обрахунків даної моделі ми запрограмували систему обчислень у Visual Basic for Applications, як показано на рисунку 1.

Згідно законопроекту № 9407 про державне стратегічне планування від 15 листопада 2011 року N 4020-VI до основних  макропоказників економічного і соціального розвитку України належать [3]:

1) номінальний та реальний валовий внутрішній продукт;

2) індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року);

3) індекс цін виробників промислової продукції (грудень до грудня попереднього року);

4) офіційний обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року;

5) прибуток прибуткових підприємств;

6) фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців;

7) номінальна та реальна, скоригована на індекс споживчих цін, середньомісячна заробітна плата працівників;

8) продуктивність праці (відсотків до попереднього року);

9) кількість зайнятих економічною діяльністю віком 15–70 років (у середньому за рік);

10) рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці;

11) сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу;

12) експорт товарів і послуг;

13) імпорт товарів і послуг;

14) інші показники економічного і соціального розвитку України.

Міністерством фінансів України в Проект основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік були визначені основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2015 рік[3]:

- валовий внутрішній продукт номінальний (за міжнародним стандартом системи національних рахунків 2008 року) — 1 742 млрд. гривень;

- валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання (за міжнародним стандартом системи національних рахунків 2008 року) — 101,7 відсотка;

- індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) — 105,4 відсотка;

- індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) — 107,3 відсотка;

- рівень безробіття населення віком 15 — 70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці — 7,8 відсотка.

 

Таблиця 1. Основні прогнознозовані макропоказники соціально-економічного розвитку України

 

Для розрахунку бюджетних показників використовуватимуться припущення щодо офіційного обмінного курсу гривні до долара США у середньому на рік та на кінець року виходячи з політики гнучкого обмінного курсу, який формуватиметься на міжбанківському валютному ринку України, що сприятиме збереженню міжнародних резервів держави і підвищенню прозорості та ефективності валютної політики Національного банку. [1]

Академією фінансового управління при Міністерстві фінансів України були розроблені основні прогнознозовані макропоказники соціально-економічного розвитку України до 2017 р., що представлені на таблиці 1. [1]

Також оприлюднені, в документі №978, що доступний на Урядовому порталі, 13 основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, які були затверджені в грудні 2013 року постановою КМУ.

Зокрема, очікується, що номінальний ВВП України за підсумками поточного року має становити 1,653 трлн грн при зростанні економіки 3%.

У 2013р. номінальний ВВП України, за даними Державної служби статистики [2] становив 1454,9 млрд грн при зміні дефілятору 3,1%. Прогнозовано - 1472,34 млрд гр.

Індекс споживчих цін, або інфляція, прогнозується на рівні 8,3%, індекс цін виробників промислової продукції - 8,6%.

У 2013р. індекс споживчих цін, за даними Державної служби статистики [2] становив - 0,5%. Прогнозовано – 0,4 %.

Прибуток підприємств очікується у розмірі 302,1 млрд грн, фонд оплати праці - 511,6 млрд грн при середньомісячній зарплаті 3,575 тис. грн.

За оцінками уряду, кількість працюючих громадян становитиме 20,7-20,9 млн осіб, а безробіття за методологією Міжнародної організації праці залишиться - 7,1-7,4%. Продуктивність праці в 2014 році мала збільшитися на 2%.

Безробіття за методологією Міжнародної організації праці становило - 7,7%. кількість працюючих громадян становило – 18,902 млн осіб.

Імпорт товарів і послуг в Україну на 2014 прогнозовано на рівні $119,292 млрд, експорт - $104,682 млрд. Сальдо торговельного балансу, за прогнозом КМУ, становить $14,610 млрд та має бути негативним.

Але, як зазначено на сайті статистики у І кварталі 2014 р. – вперше з 2005 року стало позитивним і становило – $1306,6 млрд, а сальдо торговельного балансу у 2013 р. – було негативним і становило $ 8475,8 млрд.

Державної служби статистики України зазначено [2], що у I півріччі 2012 року експорт товарів до країн ЄС зменшився по відношенню до відповідного періоду минулого року на 13,7%, імпорт - збільшився на 10,2%. У загальному обсязі експорту частка країн ЄС становила 24,2%, імпорту - 30,5% (у I півріччі 2011 року відповідно 28,7% і 29,5%). В загальному  переважну частку мали транспортні (55,7%), різні ділові, професійні та технічні (21,8%) послуги. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту займали фінансові (21,8%), транспортні (21,7%), різні ділові, професійні та технічні (13,8%) послуги.

Основні припущення полягають у наступному:

У зв’язку з наявністю ряду ризиків, зокрема, пов’язаних з агресивними діями з боку недружніх країн, можливим уповільненням темпів розвитку світової економіки, погіршенням кон’юнктури на світових товарних ринках, зниженням цін на традиційну продукцію українського експорту, нестабільністю вітчизняної фінансової та банківської системи внаслідок низького рівня довіри з боку населення, політичною нестабільністю в Україні та падінням гривні необхідне уточнення прогнозів та моделювання макропоказників соціально економічних процесів.

На соціально-економічний розвиток України також впливає така невизначена економічна ситуація щодо розв’язання боргової кризи та наявного скорочення інвестиційної активності, яку Україна намагається подолати створенням законодавчого захисту.

 Державний борг становить 480,2 млрд. грн., а це 40,2% від ВВП, при критично допустимих 60% [5].

Головним ризиком розвитку економіки [2] у коротко- та середньостроковій перспективі є недостатня ресурсна база для впровадження соціально-економічних реформ та створення надзвичайний стану на сході країни, а також загальна стагнація в промисловості.

Враховуючи викладене, основні напрями при формуванні державного стратегічного планування державою та місцевим самоврядуванням з обрання пріоритетів, визначення з урахуванням наявних ресурсів цілей та напрямів соціального-економічного розвитку є:

- Угода про асоціацію з Європейським Союзом має замінити Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Угода про асоціацію дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.

- Зменшення корупції, в першу чергу в управлінні державними фінансами та плануванні держбюджету. Зміна функції Контрольно-ревізійного управління і Рахункової палати.

- Захист прав споживачів, якщо введуть європейські стандарти контролю якості продукції.

- З’явиться можливість збільшити експорт товарів до ЄС. Прес-служба Мінекономрозвитку повідомляє, що експорт товарів з України до Європи у 2014 році зріс на 14% [2]. Та як наслідок, підвищилась конкурентоспроможність української продукції засвідчили в Автономній торговельні преференції Європейського Союзу. Європарламент 3 квітня на своєму засіданні схвалив одностороннє скасування мит на експорт українських товарів до країн ЄС до нуля протягом п'яти років. Проте угода встановлює і обмеження на експорт послуг.

- Переваги для малого і середнього бізнесу. Реформування фіскальної системи. Зменшення тіньового бізнесу, спрощення митного контролю та процедура сплати і повернення ПДВ для імпортерів.

- В сфері соціальної політики та освіти: введуть додаткові чотири дні відпустки, зобов’яжуть платити зарплатню жінкам рівну з чоловіками, вдосконалять систему первинної медичної допомоги. В ЄС почнуть визнавати дипломи і кваліфікації для допуску до роботи українського МОНу.

- Вплив на чистоту довкілля. Почнуть вводити нові стандарти якості води і повітря.

- Розвиток науки і технології. Українські науковці працюватимуть разом з європейськими над створенням європейської системи супутникової навігації “Galileo”. Наші технології ракетобудування будуть вивчатись в ЄС.

Перспективи подальших розвідок. В подальшому заплановано застосувати моделювання даної системи за допомогою хмарних обчислень та використати методи вирішення задач в невизначених умовах.

 

Список використаних джерел.

1. Академія фінансового управління [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ndfi.minfin.gov.ua/index.php?page_id=212

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Верховна рада України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/

4. Сухоруков А.І. Теоретико-методологічний підхід до інтегральної оцінки та регулювання рівня економічної безпеки держави / А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі // Банківська справа. – 2011. – № 4. – С. 13-32.

5. Урядовий портал [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247180751

6. Центр исследований в области социального моделирования – CRESS Университета  Суррея [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://cress.soc.surrey.ac.uk/web

7. Hassan, S., Antunes, L., & Gilbert, N. (2010). Going back home: social simulation and artifical intelligence. Computational and Mathematical Organization Theory, 16(4), 325 - 328.

8. Sholz, R., Nokkala, T., Ahrweiler, P., Pyka, A., & Gilbert, N. (2010). The agent-based NEMO model (SKEIN): simulating European Framework Programmes. In P. Ahrweiler (Ed.), Innovation in Complex Social Systems (pp. 300-314). London: Routledge.

 

References.

1. Akademiia finansovoho upravlinnia (2015), available at: http://ndfi.minfin.gov.ua/indekh.php?page_id=212 (Accessed 19 February 2015).

2. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2015), available at:  http://vvv.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 19 February 2015).

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2015), available at: http://vvv.rada.gov.ua/17 (Accessed 19 February 2015).

4. Sukhorukov A.I. (2011), “Teoretyko-metodolohichnyj pidkhid do intehral'noi otsinky ta rehuliuvannia rivnia ekonomichnoi bezpeky derzhavy”,  Bankivs'ka sprava, vol . 4,  available at: http://znannia.com.ua/search (Accessed 19 January 2015).

5. Uriadovyj portal (2015), available at:  http://vvv.kmu.gov.ua/tsontrol/uk/publish/artitsle?art_id=247180751(Accessed 19 February 2015).

6. Centr issledovanij v oblasti social'nogo modelirovanija – CRESS Universiteta  Surreja (2015), available at:  http://cress.soc.surrey.ac.uk/web (Accessed 19 February 2015).

7. Hassan, S., Antunes, L., & Gilbert, N. (2010). Going back home: social simulation and artifical intelligence. Computational and Mathematical Organization Theory, 16(4), 325 - 328.

8. Sholz, R., Nokkala, T., Ahrweiler, P., Pyka, A., & Gilbert, N. (2010). The agent-based NEMO model (SKEIN): simulating European Framework Programmes. In P. Ahrweiler (Ed.), Innovation in Complex Social Systems (pp. 300-314). London: Routledge.

 

 Стаття надійшла до редакції 15.02.2015 р.