Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК: 351/354:355.58

 

П. Б. Волянський,

д. держ. упр, доцент, в. о. начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, м. Київ

 

ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ

 

P. B. Volyanskiy,

Doctor of State Administration, Associate Professor, Acting Chief of the Institute of the state administration in sphere of civil protection, Kyiv

 

WAYS OF PREVENTION OF CONFLICT OF INTERESTS ON GOVERNMENT SERVICE ABSTRACT

 

Сучасний державний службовець – це людина, що виконує свої професійні обов`язки в ринкових умовах, зважаючи на соціально-економічні та духовні зміни в суспільстві. Тому важливо, щоб він не лише розумів закономірності соціально-економічних процесів, міг працювати з інформацією, планувати та прогнозувати наслідки діяльності свого колективу, а й умів працювати з людьми. Практика свідчить, що результативність роботи будь-якої соціальної організації залежить від бажання людей працювати, їх взаємин у ході ділових контактів, уміння спілкуватися.

Підраховано, що сучасний менеджер витрачає значну частку свого часу для того, щоб реалізувати свою роль у взаєминах, інформаційному обміні, процесах прийняття рішень та виконання управлінських функцій планування, організації і контролю. Зарубіжні фахівці з державного управління вважають, що відсутність спілкування та взаєморозуміння є головною перешкодою на шляху досягнення ефективності в їхній діяльності. Тому, набуття навичок комунікативної компетентності, уміння запобігати конфлікту інтересів – важлива складова професійної підготовки кадрів управління.

У науковій статті досліджено шляхи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів на державній службі.

 

A modern civil servant is an individual that carries out the professional duties in market environment regarding social and economic and spiritual changes in society. Thus it is important for him not only to understand regularities of social and economic processes, have the ability to work with the information, plan and forecast the consequences of collective activities but also to be able to work with   people. As working experience shows, the effectiveness of any social organization depends on staff motivation, their interaction in business contacts and communication skills.

It is calculated that a modern manager spends considerable time on realizing his role in interrelationships, data exchange, decision making and implementation of administrative functions of planning, organization and control. Foreign specialists of state administration consider the absence of communication and mutual understanding as the main obstacle to their work efficiency. So gaining communicative competence, ability to avoid conflicts at work is the important part of managers’ professional development.

The article deals with the ways of prevention and settlement of conflict of interests on government service.

 

Ключові слова: державний службовець, конфлікт інтересів, державна служба, службове становище, приватний інтерес.

 

Keywords: civil servant, conflict of interests, government service, official position, private interest.

 

 

В сучасних умовах до рівня підготовки державних службовців сфери цивільного захисту висуваються особливі вимоги, які пов’язані з умінням керівника згуртувати колектив для успішного виконання завдань, що на них покладено.

Досвід діяльності органів управління та сил цивільного захисту свідчить про те, що у тих колективах, де керівники мають високий рівень професійної підготовки та досвід роботи з особовим складом, завдання виконувалися успішно та у повному обсязі, а моральний клімат в колективах сприятливий до виконання усього комплексу завдань, а там, де керівник створює умови для виникнення конфлікту інтересів та не має знань і умінь щодо його вирішення у колективах виникає напруга і ставиться під сумнів можливість виконання складних завдань [1].

Постановка проблеми. Однією із основних причин виникнення конфлікту інтересів у колективі є недостатня кваліфікація керівника, низький рівень його особистісних якостей. Це є неприйнятним для органів управління та сил цивільного захисту, на яких покладено складні завдання щодо дій у надзвичайних ситуаціях.

Тому, на даний час актуальним питанням є пошук шляхів удосконалення системи підготовки державних службовців сфери цивільного захисту щодо формування у них не тільки знань та умінь за фахом, але і високих індивідуальних моральних якостей, які забезпечують сприятливий мікроклімат у колективах.

Дослідження цієї проблематики здійснюється відповідно до Програми наукової та науково-технічної діяльності Інституту державного управління у сфері цивільного захисту за одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень, а саме: “державне управління та державна служба у сфері цивільного захисту”.

Аналіз останніх наукових досліджень. У попередніх наукових дослідженнях розглядалися питання щодо удосконалення системи підготовки фахівців сфери цивільного захисту за певними напрямами, розглянуто особливості врегулювання конфлікту інтересів на державній службі у зарубіжних країнах, проаналізовано вітчизняний досвід врегулювання ситуацій навколо конфлікту інтересів, зазначено основні проблеми у цій сфері [2-7].
Але всебічному дослідженню можливих шляхів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів не приділялося достатньої уваги.

Постановка завдання. Метою наукової статті є дослідження одного з напрямів удосконалення системи підготовки державних службовців сфери цивільного захисту, який полягає у визначенні шляхів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів на державній службі.

Виклад основного матеріалу. В Законі України про державну службу (ст. 11) викладено обов'язки державного службовця, а саме [8]:

– діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України;

– додержуватися принципів державної служби;

– з повагою ставитися до державних символів України;

– сумлінно виконувати свої посадові обов'язки;

– виконувати в межах посадових обов'язків рішення державних органів, а також накази, розпорядження та доручення керівників, надані в межах їх повноважень;

– додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

– додержуватися встановлених законодавством правил професійної етики державного службовця;

– запобігати виникненню конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

– додержуватися правил внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу;

– підвищувати рівень своєї професійної компетентності.

Таким чином, питання щодо запобігання виникненню конфлікту інтересів є одним із важливих пунктів обов’язків державного службовця.

Відомо, що конфлікт інтересів – це ситуація, за якої особиста зацікавленість державного службовця може вплинути на об'єктивність виконання ним службових повноважень та функцій і за якої існує можливість виникнення протиріччя між особистою зацікавленістю державного службовця і законними інтересами громадян, організацій, суспільства, держави, що може спричинити нанесення шкоди цим законним інтересам громадян, організацій, суспільства.

Конфлікт інтересів завжди слід розглядати як колізію публічних інтересів у межах компетенції посади державної служби та приватних інтересів особи, яка заміщує дану посаду.

Діяльність усіх державних службовців пов'язана з публічно-правовим інтересом – виконанням завдань держави чи територіальної громади. Усі державні службовці, у тій чи іншій мірі, беруть участь у прийнятті правових актів чи наданні адміністративних послуг громадянам. Такі дії мають здійснюватися у відповідності з певними вимогами, серед яких є дотримання конституційного принципу рівності всіх перед законом. Державний службовець не має права використовувати своє службове становище для одержання додаткових, тобто не передбачених законодавством, доходів, пільг, або інших переваг від будь-яких юридичних та фізичних осіб як для себе, своїх родичів та близьких, так і для інших осіб.

Досліджено причини виникнення конфлікту інтересів, а саме:

– порушення проголошених у законодавстві основних принципів державної служби, зокрема законності, професіоналізму, рівності громадян перед законом;

– недобросовісність виконання службових повноважень, порушення конституційного обов'язку забезпечення прав та свобод людини;

– порушення законодавчо встановлених для державного службовця обмежень і заборон, зокрема участі в управлінні комерційними організаціями, використання службового статусу для участі в передвиборній агітації, участь у страйках;

– неправомірне користування особою службовими і особистими правами, що пов'язане з отриманням незаконних переваг чи пільг.

Для того, щоб запобігти чи припинити конфлікт інтересів, необхідно дослідити основні його елементи. Умовно можна виокремити декілька основних елементів, які в сукупності складають конфлікт інтересів на державній службі. Структуру конфлікту інтересів наведено на рис. 1.

 

Рис. 1. Структура конфлікту інтересів

 

Врахування цих моментів і відповідне їх врегулювання у законодавстві сприятиме уникненню конфлікту інтересів ще на тій стадії, коли об'єкту не завдано матеріальної шкоди. У цьому разі можна уникнути негативних наслідків як для самих відносин публічної служби, так і публічному службовцю уникнути відповідальності.

Досліджено, що існують різні види конфлікту інтересів на державній службі, зокрема організаційні конфлікти, конфлікти при плануванні роботи державного службовця, конфлікти показників звітності, конфлікти при виконанні неправових доручень.

З метою уникнення конфлікту слід змінювати підходи щодо відповідних ситуацій, шукати найбільш оптимальні варіанти в організації роботи відповідного органу щоб не допустити впливу приватного інтересу державного службовця на обґрунтованість і добросовісність прийнятого ним рішення чи вчиненої дії. Державний службовець повинен суворо дотримуватись обмежень і заборон, передбачених законодавством, уникати дій, які породжують підозру в безсторонності вчинених ним дій чи прийнятті рішень.

При здійсненні службових повноважень державний службовець має вжити усіх можливих заходів, щоб уникнути конфлікту інтересів.

Крім того, у статті 52 („Дисциплінарна відповідальність державного службовця та підстави притягнення до неї”) Закону України про державну службу у п.3 зазначається, що одним із дисциплінарних проступків є невжиття передбачених законом заходів щодо усунення конфлікту інтересів [8].

В Україні про "конфлікт інтересів" вперше було зазначено в Загальних правилах поведінки державного службовця від 23 жовтня 2000 року. Згідно із положенням цього акту державний службовець повинен на вимогу заявляти про наявність чи відсутність у нього конфлікту інтересів. Конфлікт інтересів випливає із ситуації, коли державний службовець має приватний інтерес, тобто переваги для нього або його родини, близьких родичів, друзів чи осіб та організацій, з якими він має або мав спільні ділові чи політичні інтереси, що впливає або може впливати на неупереджене та об'єктивне виконання службових обов'язків [9, 10].

Будь-який з конфліктів має бути вирішений ще до прийняття на державну службу чи переведення на іншу посаду державної служби. У Загальних правилах поведінки державного службовця не передбачено механізм попередження виникнення чи позбавлення конфлікту інтересів.

Існування конфлікту інтересів підриває довіру зі сторони громадян до органів державної влади і ставить під сумнів неупередженість та справедливість діяльності державних службовців, безсторонність прийнятих рішень.

Як правило, наслідком конфлікту інтересів є отримання державним службовцем вигоди особисто для себе, своєї родини чи своїх друзів, всупереч інтересам держави.

Розглянемо способи врегулювання конфлікту інтересів на державній службі. Як запобігти конфлікту інтересів на державній службі? Особлива правова природа публічно-службових відносин зумовлює необхідність встановлення гнучкого механізму для того, аби уникнути негативних наслідків конфлікту інтересів. Слід передбачити заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

На даний час визначено чотири головні принципи, яких мають дотримуватися державні службовці при врегулюванні ситуацій конфлікту інтересів, аби підтримувати довіру до державних інституцій, а саме: служіння суспільним інтересам, забезпечення прозорості, посилення персональної відповідальності, розвиток організаційної культури, несумісної з конфліктом інтересів.

Доведено, що основними способами врегулювання конфлікту є:

– позбавлення приватного інтересу, з приводу якого виник конфлікт інтересів;

– усунення державного службовця від прийняття рішення;

– переведення державного службовця на іншу посаду або його звільнення зі займаної посади;

– прийняття рішення або вчинення дій в умовах конфлікту під зовнішнім контролем.

Часто зустрічаються випадки, коли державний службовець має певні приватні інтереси, пов’язані з майновими правами. У цьому разі державний службовець може позбутися приватного інтересу, з приводу якого виник конфлікт інтересів, шляхом відчуження корпоративних прав, майна або майнових прав, передачі їх у довірче управління майна, або у будь-який інший спосіб.

Однак позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування або відновлення. Тому, не можуть вважатись позбавленням приватного інтересу дії щодо розлучення з подружжям, а також заяви, в тому числі публічні, про розірвання особистих, дружніх чи інших стосунків з іншими особами.

Не можуть вважатись позбавленням приватного інтересу відчуження корпоративних прав, майна або майнових прав, передачі їх у довірче управління, якщо такі дії здійснюються на користь близьких родичів державного службовця.

Державний службовець має письмово повідомити про спосіб позбавлення приватного інтересу уповноважену особу чи Уповноважений орган. З цього приводу уповноважена особа, а за її відсутності – Уповноважений орган, робить висновок про наявність або відсутність приватного інтересу.

Позитивним є врегулювання конфлікту інтересів шляхом усунення державного службовця від прийняття рішення, чи участі в прийнятті рішення, або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів. Цей спосіб використовується за умови можливості залучення до прийняття такого рішення, або вчинення відповідних дій інших державних службовців.

Усунення державного службовця від прийняття рішення чи участі в прийнятті рішення або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття рішення або вчинення відповідних дій інших службовців здійснюється за рішенням керівника органу, або відповідного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець.

У разі виникнення конфлікту інтересів державного службовця, який входить до складу колегіального органу (органу місцевого самоврядування, комітету, комісії, колегії тощо), такий службовець не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, якщо його неучасть не впливає на правомочність цього органу.

Однак, мова йде лише про ті колегіальні органи, які вправі приймати рішення, що породжують певні правові наслідки для окремих осіб чи невизначеного кола осіб. Діяльність деяких колегіальних органів (як правило, це стосується колегій, комісій при органах державної влади чи місцевого самоврядування) носить консультативно-дорадчий характер і не має безпосереднього впливу на прийняття правового рішення. Діяльність таких органів лише створює певні передумови для його прийняття.

У разі, якщо неучасть державного службовця, у якого виник конфлікт інтересів та який входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має здійснюватись під зовнішнім контролем.

У випадку, коли конфлікт інтересів має постійний характер і не може бути розв’язаний шляхом усунення відповідного державного службовця від прийняття рішення або вчинення дій та за наявності рівноцінної вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям державного службовця, відбувається переведення державного службовця на іншу посаду.

Однак, переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою державного службовця.

Якщо переведення державного службовця на іншу посаду є неможливим або державний службовець не погоджується на переведення на іншу посаду, і конфлікт інтересів не може бути врегульовано в інший спосіб, то державного службовця звільняють із займаної ним посади.

Зазначені процедури переведення і звільнення здійснюються за рішенням органу чи посадової особи, які уповноважені приймати рішення про призначення державних службовців на посади. У цьому разі звільнення відбувається за участю тих органів і посадових осіб, які брали участь у його призначенні.

Наявність різних способів врегулювання конфлікту інтересів має відображати гнучкість у вирішенні цієї проблеми, що дасть можливість охопити різноманітні ситуації, які можуть виникати на практиці.

Висновки. Узагальнюючи вищесказане треба відмітити, що у процесі спільної діяльності співробітників в колективі виникають міжособистісні стосунки, які є фактором соціально-психологічного клімату. Вивчення та вдосконалення цього фактору стає невід'ємною складовою управління персоналом організації й реалізуються в повсякденній роботі керівника. Під час роботи в колективі нерідко виникає конфлікт інтересів.

Способи врегулювання конфлікту інтересів мають забезпечити своєчасність реагування на порушення законодавства і запобігти прийняттю рішень чи вчинення дій в умовах існування конфлікту інтересів. Тому, пропонується застосовувати вищезазначені способи врегулювання конфлікту інтересів у службовій діяльності державних службовців.

Подальшим напрямом наукових досліджень вбачається у пошуку шляхів удосконалення методів роботи керівника під час виконання завдань, що покладені на органи управління та сили цивільного захисту.

 

Література.

1. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 2. Організація управління в надзвичайних ситуаціях. Методичні рекомендації // ВНДІЦЗ. − Київ – 2007. − С. 7-9.

2. Юр’єва Ю.Г. Традиційні та нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу // Бюлетень Науково-методичного центру навчальних закладів МНС України. − 2011. − № 19. – С. 38-40.

3. Потеряйко С.П. Застосування ефективних методів проведення навчальних занять // „Часопис Київського університету права”. – К.: Київський інститут права НАН України. – 2008. –  № 3. – С. 38-42.

4. Барило О.Г., Потеряйко С.П. Удосконалення форм і методів підготовки фахівців сфери цивільного захисту // Стратегія державної кадрової політики − основа модернізації країни: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 травня 2012 р.: до 15-річчя галузі науки „Державне управління”. − К.: НАДУ, 2012. − С. 291-293.

5. Барило О.Г., Потеряйко С.П. Інноваційні методи проведення занять // Напрями удосконалення вищої освіти з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності: збірник матеріалів Всеукр. наук.-практ. семінару, Херсон, 6-7 червня 2012 р. − Херсон: ХДМА, 2012. − С. 179-181.

6. Барило О.Г., Потеряйко С.П., Тищенко В.О. Застосування дистанційної форми навчання в систему підвищення кваліфікації державних службовців // Технології забезпечення якості освіти в державному управлінні: виклики сьогодення: матеріали другої щорічної наук.-практ. конф., Київ, 30 листопада 2012 р. − К.: НАДУ, 2012. − С. 142-145.

7. Врегулювання конфлікту інтересів на державній службі: можливості застосування європейського досвіду в Україні - К. : НІСД, 2013. - 57 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/derhs_sluhs-06511.pdf.

8. Закон України про державну службу від 17 листопада 2011 року № 4050-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 26, ст.273.

9. Настанови ОЕСР щодо врегулювання конфлікту інтересів на державній службі. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.center.gov.ua/docman/download-document.html?gid=101.

10. Врегулювання конфлікту інтересів на державній службі: можливості застосування європейського досвіду в Україні – К.: НІСД, 2013. – 57 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/derhs_sluhs-06511.pdf.

 

References.

1. Zakhyst naselennia i terytorij vid nadzvychajnykh sytuatsij. Tom 2.( 2007) Orhanizatsiia upravlinnia v nadzvychajnykh sytuatsiiakh. [Metodychni rekomendatsii] Kyiv, Ukrainy, pp.7-9.

2. Yur'ieva Yu.H. Tradytsijni ta netradytsijni formy orhanizatsii navchal'no-vykhovnoho protsesu (2011) [Biuleten' Naukovo-metodychnoho tsentru navchal'nykh zakladiv MNS Ukrainy..№ 19.] Kharkiv, Ukrainy pp. 38-40.

3. Poteriajko S.P. Zastosuvannia efektyvnykh metodiv provedennia navchal'nykh zaniat' / (2008)[“Chasopys Kyivs'koho universytetu prava” Kyivs'kyj instytut prava NAN Ukrainy№3]      pp. 38-42.

4. Barylo O.H., Poteriajko S.P. (2012)“Udoskonalennia form i metodiv pidhotovky fakhivtsiv sfery tsyvil'noho zakhystu // Stratehiia derzhavnoi kadrovoi polityky − osnova modernizatsii krainy [Materialy V seukr. nauk.-prakt. konf. za mizhnar. uchastiu] Kyiv, Accessed 31 may 2012 .: do 15-richchia haluzi nauky „Derzhavne upravlinnia”. Kiyv, NADU,  pp. 291-293.

5. Barylo O.H., Poteriajko S”.P. (2012) “Innovatsijni metody provedennia zaniat' Napriamy udoskonalennia vyschoi osvity z pytan' tsyvil'noho zakhystu ta bezpeky zhyttiediial'nosti”[Zbirnyk materialiv Vseukr. nauk.-prakt. Seminaru] Kherson, Ukrainy Accessed 6-7 yune 2012 pp. 179-181.

6. Barylo O.H., Poteriajko S.P., Tyschenko V.O.(2012)“ Zastosuvannia dystantsijnoi formy navchannia v systemu pidvyschennia kvalifikatsii derzhavnykh sluzhbovtsiv”[Tekhnolohii zabezpechennia iakosti osvity v derzhavnomu upravlinni: vyklyky s'ohodennia: materialy druhoi schorichnoi nauk.-prakt. konf], Kyiv, Ukrainy, NADU Accessed 30 novembe 2012 ,pp. 142-145.

7. ””Vrehuliuvannia konfliktu interesiv na derzhavnij sluzhbi: mozhlyvosti zastosuvannia ievropejs'koho dosvidu v Ukraini“(2013) Kiyv, Ukrainy, NISD, [Accessed: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/derhs_sluhs-06511.pdf.]

8.Tne Verkhovna Rada of Ukraine (2012) “Zakon Ukrainy pro derzhavnu sluzhbu” (Accessed 17 novembe 2011) № 4050-VI. [Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy №26] Kiyv, Ukrainy, pp..273.

9. ”Nastanovy OESR schodo vrehuliuvannia konfliktu interesiv na derzhavnij sluzhbi” available at: http://www.center.gov.ua/docman/download-document.html?gid=101.

10. “Vrehuliuvannia konfliktu interesiv na derzhavnij sluzhbi: mozhlyvosti zastosuvannia ievropejs'koho dosvidu v Ukraini”(2013) Kiyv, Ukrainy NISD, p.57, available at: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/derhs_sluhs-06511.pdf.

 

. Стаття надійшла до редакції 19.06.2014 р.

 

ТОВ "ДКС Центр"