Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 35:330.341.1

 

В. Т. Плакіда,

к.е.н., докторант,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

 

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ЧИННИКІВ УПРАВЛІННЯ КОМПАНІЯМИ З ДЕРЖАВНОЮ (МУНІЦИПАЛЬНОЮ) ЧАСТКОЮ ВЛАСНОСТІ

 

Визначено фінансові чинники управління компаніями з державною (муніципальною) часткою власності. Надані рекомендації з удосконалення управління муніципальними пакетами акцій.

 

The financial factors of management by companies are certain with the state (municipal) particle of own. Given recommendations from the improvement of management by the municipal share holdings.

 

Ключові слова: Державна власність, завдання, політика держави, регулювання, управління, фінансові чинники.

 

Вступ

Виплата дивідендів на підприємствах України поки що не є досить ефективною процедурою корпоративного управління як з погляду виконання зобов’язань перед акціонерами – інституціональними інвесторами, так і з погляду стимулювання акціонерів – працівників і, нарешті, збільшення багатства всіх акціонерів корпорації. Одним з найважливіших акціонерів у багатьох акціонерних товариствах на сьогодні є держава. Менеджмент акціонерних товариств із державною часткою власності в основному спрямований на реінвестування отриманого прибутку, збільшуючи при цьому вартість підприємства, збільшуючи статутний капітал, модернізуючи виробництво і підвищуючи конкурентоспроможність. Однак для державного бюджету подібна практика обертається значним недоодержанням дивідендних коштів від акціонерних товариств, нарахованих на державний пакет акцій.

 

Аналіз останніх наукових досліджень

Звертання до державної власності та комунальної власності на регіональному рівні як вітчизняних, так і зарубіжних учених має в основному прикладний характер, де особлива увага приділяється дослідженню юридичних, політичних і управлінських аспектів. Найбільш відомі в цій галузі праці В.М. Алексєєва, Є.П. Бабенкова, Денчук, М.В. Домашенко, Г.В. Задорожного, М.О. Камишанської, Л.Ю. Мельника та М.Х. Корецецького, В.М. Огаренко, Л.А. Музики, А.М. Муховикова, Ю.П. Пацурківського, В.О. Сизоненко, Н.Ф. Колесник, Н.В. Сментини, Н.В. Чеснокової та ін.

 

Постановка завдання

– визначити фінансові чинники управління компаніями з державною (муніципальною) часткою власності;

– надати рекомендації з удосконалення управління муніципальними пакетами акцій.

 

Результати

На виконання Концепції корпоративно-дивідендної політики держави, затвердженої Кабінетом Міністром України 13 червня 2002 р., Фонд державного майна України запропонував нові нормативи виплати дивідендів. Стосуються вони неприватизованих корпоратизованих підприємств, акціонерних товариств, що перебувають на стадії приватизації і контролюються державою, акціонерних товариств, що входять до складу холдингових, лізингових компаній, контрольний пакет акцій яких належить державі [5, c. 5].

Основним у цій Концепції є те, що вона не передбачає звільнення від сплати дивідендів. У Фонді державного майна України вважають, що якщо вдасться домогтися від великих акціонерних товариств постійної виплати дивідендів, то сума надходжень від них може перевищити дивідендні надходження від інших підприємств. Аналогічні завдання стоять і перед органами управління муніципальною власністю.

Кожен власник ставить перед собою мету максимально ефективно управляти належними йому акціями. Таке саме завдання постає і перед органами державного управління. Особливістю власника акцій – держави є те, що вона практично завжди виступає як стратегічний інвестор і намагається впливати на підвищення ефективності роботи корпорації, водночас одним із її пріоритетних завдань є одержання дивідендів. Завдання це реалізується з метою поповнення бюджету як на рівні держави, так і на рівні місцевих бюджетів. При здійсненні функції держави-власника органи, що безпосередньо виконують ці функції, стикаються з деякими відмінностями, властивими державі-акціонеру в процесі корпоративного управління [2, c. 43].

Комітет комунального майна м. Дніпропетровськ у різні часи на підставі рішень сесії міськради брав на себе функції розпорядження і управління пакетами акцій в акціонерних товариствах, створених за участю міста (муніципальної власності).

Відмінними рисами управління пакетами акцій саме комунальної власності є такі [1, c. 14]:

1.        Як правило, відносно невелика величина акціонерних товариств (як за величиною статутного фонду, так і за кількістю акціонерів).

2.        Основною метою створення таких акціонерних товариств є надання послуг населенню або виробнича діяльність за замовленням міської влади, що підвищує соціальну значущість таких акціонерних товариств.

3.        При створенні таких акціонерних товариств для міста до статутного фонду вноситься яке-небудь муніципальне майно (як правило, будинок, приміщення).

4.        Часто метою створення таких суспільств є завершення будівництва або реконструкція об’єкта, що вимагає від всіх учасників товариства і його менеджерів додаткових зусиль щодо пошуку інвестора.

5.        Створенню таких суспільств передує спроба міської влади провести приватизацію об’єкта. Після декількох спроб провести аукціон або конкурс за даним об’єктом, приймається рішення про створення АТ.

6.        На відміну від великих акціонерів юридичних і фізичних осіб, держава-акціонер не здійснює досить жорсткого контролю за поточною діяльністю підприємства.

Виходячи зі сформованих на сьогодні положень, можна дати такі рекомендації з удосконалення управління муніципальними пакетами акцій:

1. У сфері законодавчого і нормативного регулювання створення господарських товариств за участю міста.

Визначити, що питання функціонування господарських товариств, спільних підприємств, створених за участю міської ради, контролює мер міста, його перший заступник і заступники за напрямами.

Комітет комунальної власності є органом, що виконує всі обов’язки, пов’язані зі створенням, функціонуванням, ліквідацією таких суспільств. У разі потреби мер міста має право видавати розпорядження щодо функціонування, створення, ліквідації цих суспільств, виходу з них, продажу пакетів акцій (часток) і т. д.

2. Створення господарських товариств, сумісних підприємств за участю об’єктів міської комунальної власності.

Метою створення господарських підприємств за участю міста може бути вирішення питань задоволення соціальних потреб городян, створення нових робочих місць, реконструкції об’єктів міста, для якої не вистачає коштів у міському бюджеті, вирішення відповідно до діючого законодавства питань функціонування об’єкта і підприємств змішаної форми власності, до складу якої входять об’єкти комунальної власності.

Ініціатива створення господарських товариств, спільних підприємств за участю міста може виходити від господарюючих суб’єктів будь-якої форми власності, що здійснюють свою діяльність в Україні, інших юридичних і фізичних осіб депутатських комісій, відділів, управлінь і комітетів ради й виконкому. Пропозиції щодо створення повинні містити в собі інформацію щодо характеристики і плану експлуатації об’єкта, що вносяться в статутний фонд, інформацію про суб’єкт (суб’єкти), який буде входити до складу спільного господарського товариства, пропозиції щодо інвестиційних зобов’язань, проект установчих документів та іншу інформацію [6, c. 83].

Розгляд пропозицій, їх експертиза містять у собі розгляд юридичного, фінансового обґрунтування доцільності створення господарського товариства, спільного підприємства для міста. Проведення експертизи здійснюється на платній основі за рахунок осіб, що є ініціаторами створення товариства, за винятком соціально важливих проектів, ініціатива створення яких належать міській раді і фінансування яких здійснюється в основному за рахунок міського бюджету. У таких випадках відділами, управліннями, що несуть відповідальність, замість експертизи готується детальне обґрунтування. При проведенні експертизи можуть бути залучені фахівці з навчальних закладів, науковці за відповідними напрямами діяльності на умовах оплати. Плата за експертизу пропозицій установлюється Комітетом комунальної власності відповідно до витрат на її проведення, але не більше ніж 3% від величини статутного фонду створюваного товариства [7, c. 56].

Пропозиції і висновки експертів розглядають мер міста, його заступники, депутатська комісія за напрямами діяльності, Комітетом комунальної власності у разі одержання позитивних відгуків на пропозиції відповідно до діючого законодавства готуються відповідні рішення міській раді і виконкому.

Засновником і повноважним представником від міської ради в складі господарського товариства, спільного підприємства, що створюється за участі міської ради, виступає Комітет комунальної власності міської ради або спеціально створене для цього комунальне підприємство.

До статутного фонду господарського товариства, спільного підприємства з боку міської ради можуть вноситися (у тому числі в користування) будинки, об’єкти незавершеного будівництва, устаткування, цілісні майнові комплекси, інше рухоме і нерухоме майно, фінансові й інші активи, власником яких виступає місто.

Установчі документи господарського товариства готуються стороною, що запропонувала створення разом з Комітетом комунальної власності, і подаються на реєстрацію у виконком міської ради. До установчих документів вносяться позиції, що враховують вимоги міської ради до створення таких товариств. При виникненні необхідності внесення змін до установчих документів, що стосуються формування і розміру статутного фонду, унаслідок чого зменшується розмір частки, що належить міській раді, ці питання узгоджуються з мером міста або виносяться на обговорення сесії міськради. Питання внесення змін до установчих документів, що не стосуються формування та розміру статутного фонду й спрямовані на підвищення ефективності роботи цих підприємств, розглядає Комітет комунальної власності.

3. Управління акціями (частками), що належать місту в господарських товариствах і спільних підприємствах.

4. Відповідно до Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про господарські товариства” і рішень міської ради, засновником і повноважним представником міста в господарських товариствах і спільних підприємствах є Комітет комунальної власності або спеціально створене для цього комунальне підприємство. Представництво з боку міської ради і її виконавчих органів при вирішенні істотних питань життєдіяльності підприємств здійснюють при відповідних дорученнях депутати міської ради або мер [4, c. 63].

Для вирішення питань функціонування господарських товариств, контролю за їх діяльністю або проведенням перевірок, міська рада може створювати відповідні тимчасові комісії. До складу комісії включаються представники міської ради, Комітету комунальної власності, управління міськвиконкому за відповідними напрямами діяльності, а також представники інших організацій. Комісії мають право:

-          вимагати надання необхідних документів від цих підприємств, Комітету комунальної власності, інших організацій;

-          здійснювати перевірку виконання органами державної ради і виконкому рішень, що стосуються діяльності цих підприємств;

-          готувати пропозиції міській раді;

-          давати рекомендації виконавчим органам цих підприємств і представникам міської ради в них;

-          готуються відповідні рішення міської ради, виконкомів з відповідних питань.

За дорученням міської ради або відповідно до затвердженого плану роботи Комітет комунальної власності готує пропозиції для розгляду на загальних зборах акціонерів-співзасновників і вимагає прийняття відповідних рішень. Забезпечення поточної діяльності з управління акціями (частками) здійснюють відповідні відділи Комітету комунальної власності.

У разі прийняття відповідного рішення міською радою Комітет може провести конкурс на призначення уповноваженої особи з управління комунальними корпоративними правами відповідно до діючого законодавства. До складу конкурсної комісії з призначення уповноваженої особи входять мер міста або його заступники, представник депутатської комісії з напряму, Комітету комунальної власності, управління міськвиконкому з напряму й інші особи. Діяльність комісії регламентується окремими положеннями, які затверджує мер міста.

Уповноважена особа має право на управління визначеними в рішенні акціями (частками) з метою підвищення ефективності функціонування підприємств та відповідне виконання покладених на неї завдань. Уповноважена особа не має право продажу, міни, застави або відчуження будь-яким способом цих акцій (часток). З уповноваженою особою, що обрана за конкурсом, Комітет комунального майна укладає договір. Обов’язковими умовами договору є:

-          предмет договору із зазначенням точної кількості акцій і їх номінальної вартості (або номінальної вартості часток);

-          вимоги міської ради щодо управління акціями (частками) і функціонування цих підприємств;

-          права та обов’язки сторін, умови і наслідки припинення дії договору;

-          розмір і порядок виплати винагороди уповноваженій особі;

-          відповідальність за невиконання умови або неналежне виконання договору;

-          завдання уповноваженій особі щодо захисту інтересів міста в ході діяльності господарських товариств;

-          порядок контролю і показники ефективності використання майна господарських товариств.

Завдання уповноваженій особі розробляє відповідне управління (відділ) міськвиконкому; при цьому завдання обов’язково передбачає виконання уповноваженою особою загального контролю за:

-          ефективною експлуатацією та збереженням майна цих підприємств і комунального майна, що використовується або зберігається суспільством;

-          дотриманням статуту товариства;

-          діями правління у сфері реалізації інвестиційної, технічної і цінової політики, збереження номенклатури товарів і послуг;

-          створенням суспільством дочірніх підприємств, філій і представництв;

-          реорганізацією і ліквідацією товариства;

-          здійсненням суспільством емісій цінних паперів;

-          укладанням суспільством договорів застави й оренди майна;

-          веденням реєстру акціонерів;

-          дотриманням законодавства при проведенні загальних зборів акціонерів;

-          складанням установчих договорів про створення інших господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземним інвестиціями;

-          дотриманням антимонопольного законодавства виконавчим органом господарчого товариства.

Комітет комунальної власності міської ради або уповноважена особа щорічно, а в разі відповідного доручення мера – щокварталу або щомісяця доповідає про стан справ.

5. Ліквідація, реорганізація господарських товариств і спільних підприємств, у статутному фонді яких є муніципальна власність.

Прийняття рішень з цього питання належать до компетенції міської ради. За наявності відповідних обставин мер міста, міська рада приймають рішення щодо виходу міської ради зі складу засновників цих підприємств і повернення внеску міської ради в міську комунальну власність.

Пропозиції щодо реорганізації цих суспільств можуть виходити з боку інших співзасновників або відповідних управлінь, відділів міськвиконкому. Пропозиції повинні складатися з інформації про необхідну реструктуризацію та фінансово-економічних і соціальних наслідків. При цьому особлива увага має приділятися можливій зміні форм використання міських комунальних об’єктів і пропозиціям щодо здійснення інвестиційних зобов’язань іншими співзасновниками.

Рішення щодо реорганізації і ліквідації приймаються відповідно до діючого законодавства. Передане містом товариству майно повертається в натуральній формі. В інших випадках питання компенсації частки міста вирішуються відповідно до діючого законодавства.

6. Фінансові розрахунки [3, c. 36].

Внесення коштів у статутні фонди акціонерних товариств відповідно з рішеннями, прийнятими міською радою, здійснюється за рахунок бюджетних коштів фінансовим відділом міськвиконкому або Комітетом комунальної власності міської ради за рахунок власних коштів.

Дивіденди на акції (частки), що належать місту, є власністю міста. Виплата дивідендів здійснюється в терміни, передбачені чинним законодавством і установчими документами цих суспільств, але не пізніше ніж через 4 місяці після затвердження загальними зборами результатів господарської діяльності за рік.

Оподаткування дивідендів на акції (частки), що належать місту в статутних фондах підприємств, здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Кошти, що залишилися після оподаткування, розподіляються таким способом:

-           50% – у бюджет міста;

-           30% – Комітетові комунальної власності на покриття витрат, пов’язаних з виконанням відповідних функцій;

-           20% – на матеріально-технічне забезпечення створення реєстру комунальної власності міста, створення і підтримку Wев-сторінки міста в Інтернеті.

7. Пропозиції щодо організації роботи.

Доцільним є створення комунального підприємства або відділу в Комітеті комунальної власності (далі – холдинговій компанії), що зосередили б усі частки, акції міста в статутних капіталах господарських товариств.

Завданнями цього підприємства (відділу) мають стати: власна економічна оцінка проектів, оцінка фінансового стану партнерів, організація оцінки завдання споруджень, що будуть задіяні при здійсненні проекту, шляхи реалізації, підготовка документів, установчих документів, а також підготовка проектів рішень, розпоряджень, контроль і аналіз поточної діяльності підприємств, експертна оцінка, підготовка рішень засновників. До перспективних завдань підприємства (відділу) можна зарахувати підготовку пропозицій спільної діяльності з іншими господарськими суб’єктами і пошук інвесторів для цих проектів.

З метою підвищення ефективності пошукової роботи у відділі може формуватися база даних по об’єктах приватизації і реєстр об’єктів комунальної власності, реєстр власників нерухомості (нежилого фонду), за даними бюро технічної інвентаризації.

 

Висновки

Рух капіталу як інвестиційного ресурсу здійснюється в реальному й фінансовому секторі, який включає економічні відносини між суб’єктами-учасниками руху. Множинність суб’єктів-учасників ускладнює відносини, оскільки кожний з них вступає у процес інвестування зі своїми цілями й інтересами. Ступінь їх зацікавленості та відповідальності визначається фінансовим станом кожного з них, а тому всі вони привносять у цей процес багатоплановість і різноманітність.

 

Література:

1.                   Алексєєв В.М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: теоретичні засади. Дис... к.н.держ.упр.: 25.00.01/ НАДУ при Президентові України. – К., 2005. – 206 с.

2.                   Бабенков Є.П. Організаційно-економічний механізм розвитку місцевого самоврядування. Дис... к.н.держ.упр.: 25.00.04/ Харріду НАДУ при Президентові України. – 2005, Харків. – 192 с.

3.                   Кваснюк Б.Е. Сучасна парадигма державного регулювання економіки // Держава та економічне зростання (Концепція державного регулювання відтворювальних процесів в економіці України) / За ред. Б.Е. Кваснюка. – К.: Ін-т економ. прогнозув., 2001. – 63 c.

4.                   Ковальов Г.І., Сментина Н.В. Проблеми ефективного управління комунальною власністю// Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 24 листопада 2004 року. У 2-х томах. Т. 2. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – С. 62-64.

5.                   Манжула А.А. Державне управління на місцевому рівні: адміністративно-правовий аспект. – Автореф. дис. к.ю.н. – Національний університет  внутрішніх справ, Харків, 2003. – 18 с.

6.                   Пількевич В.Л. Організаційно-правове забезпечення управління державним майном в Україні: Дис… к.ю.н. за спеціальністю 12.00.07. – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Київ, 2006. – 217 с.

7.                   Язвенюк Б.М. Особливості впливу комунальної власності на соціально-економічний розвиток регіону. Дис... к.е.н.: 08.10.01/ НАН України, Інститут регіональних досліджень. – Одеса, 2003. – 157 с.

 

Стаття надійшла до редакції 15.07.2009 р.

ТОВ "ДКС Центр"