УДК 351,862.4:061.2
А. А. Головка,
аспірант Національного інституту стратегічних досліджень
ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
A. A. Holovka,
The National Institute for Strategic Studies under the President of Ukraine
ACTIVITIES OF SOCIAL ASSOCIATIONS IN THE CONTEXT OF INFORMATION SECURITY UKRAINE
Досліджено сучасний стан взаємодії між громадськими об’єднаннями та державою в сфері інформаційної безпеки. Вивчено рівень ефективності їх співпраці в сучасних умовах. Приведено приклади недержавних організацій, що беруть участь у процесі захисту інформаційного простору України. Крім того, проаналізовано приклади участі українських громадських об’єднань у протидії інформаційним загрозам. Сучасні українські реалії (мова йде, насамперед, про воєнно-інформаційну агресію проти України) та потреба в теоретичному осмисленні вибраної проблематики обумовлює актуальність даного дослідження. Його метою є аналіз сучасного стану взаємодії між державою та громадськими об’єднаннями в сфері забезпечення інформаційної безпеки України. Результатом проведеного дослідження є визначення рівня ефективності між державними органами та громадськими об’єднаннями, а також вивчення конкретних прикладів такої взаємодії. У відповідності із виконаними метою та завданнями зроблені відповідні висновки.
Investigated the modern state of cooperation between civil society groups and the government in the field of information security. Studied the efficiency of cooperation in modern conditions. Examples of non-governmental organizations involved in the protection of Ukraine's information space. In addition, conducted analysis of examples of participation of Ukrainian public organizations in combating threats to information. Modern Ukrainian realities (it is primarily about military and information aggression against Ukraine) and the need for theoretical understanding of selected issues determines the relevance of this study. Its purpose is to analyze the current state of cooperation between the state and social associations in the field of information security of Ukraine. The result of the study is to determine the level of efficiency between public authorities and social association and study specific examples of such interaction. In accordance with the purpose and objectives formulated appropriate conclusions.
Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційний простір, громадські об’єднання, громадянське суспільство, загрози.
Key words: information security, information space, public associations, civil society, the threat.
Постановка проблеми. Інформаційна безпека будь-якої держави, у тому числі і України, є частиною її національної безпеки. Наразі дане твердження є актуальним, враховуючи факт ведення інформаційних воєн, які стали реальністю в сучасній політиці. Захист національних інтересів в інформаційній сфері від різного роду загроз становить одну із ключових цілей української держави в сучасних умовах. Особливо це питання актуалізується враховуючи факт ведення проти України гібридної війни, де інформаційне озброєння поряд із використанням традиційного озброєння (вогнепальної зброї, військової техніки, солдатів і т. д.) є базовим елементом експансіоністської політики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання інформаційної безпеки держави в сучасних умовах знаходиться в фокусі уваги багатьох зарубіжних (С. Морган, Ф. Гансен, А. Клімбург, М. Абдурахманов, С. Расторгуев, А. Стрельцов, В. Крисько) та вітчизняних (Горбулін В., О. Бєлов, А. Гальчинський, Д. Дубов, М. Ожеван, М. Галамба, В. Петрик, Б. Кормич, В. Бондаренко, О. Литвиненко) науковців. Неабиякий інтерес науковці проявляють до ролі громадських об’єднань у системі національної безпеки (О. Корнієвський, В. Крутов, Г. Почепцов, К. Павлюк, Д. Горєлов, Б. Парахонський, Б. Вайг) та інформаційної безпеки зокрема (А. Кузьменко, О. Олійник, І. Розкладай, О. Соснін, Ю. Лаго).
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Разом з тим, не дивлячись на велику кількість досліджень в даній сфері, питання використання потенціалу громадських об’єднань у секторі інформаційної безпеки, як складової частини системи національної безпеки, залишається недостатньо вивченим, що і зумовлює актуальність його дослідження.
Метою даної статті є аналіз сучасного стану взаємодії між державою та громадськими об’єднаннями в сфері забезпечення інформаційної безпеки України.
У відповідності з метою дослідження поставлені наступні завдання:
1. Визначення рівня ефективності співпраці між безпековими структурами та громадськими об’єднаннями в контексті інформаційної безпеки;
2. Аналіз прикладів участі українських громадських об’єднань у протидії інформаційним загрозам.
Виклад основного матеріалу дослідження. Входження України в глобальний інформаційний простір відбувається досить пасивно. Загалом сучасний стан національного інформаційного простору характеризується наявністю слабо взаємопов’язаних по горизонталі та вертикалі галузевих, регіональних і низових підсистем, що відображає відсутність його єдності [1, c.74].
Як показує і зарубіжний і вітчизняний досвід ресурсів самої держави для ефективного протистояння воєнно-інформаційним ударам зазвичай не вистачає. Саме тому у процесі вирішення таких проблем український уряд та силові структури використовують потенціал інститутів громадянського суспільства. Часто їх допомога грає визначальну роль у протистоянні інформаційним викликам забезпечуючи ефективне функціонування системи безпеки у цілому. Хоча не можна оминути увагою численні проблеми у функціонуванні механізму залучення громадянського суспільства до реалізації політики захисту інформаційного простору України.
Вельми важливою в контексті інформаційної безпеки людини, суспільства і держави є проблема протидії інформаційному насильству, інформаційним операціям і глобальному інформаційному протиборству (війнам). Особливу роль тут грають громадські об’єднання, які беруть активну участь в суспільно-політичному житті України. Один із напрямків їх діяльності є захист інтересів соціальних груп, індивідів та усього суспільства, в тому числі і в інформаційній сфері [6, c.129].
Як уже було сказано вище, проблеми в секторі інформаційної безпеки не можливо вирішити спираючись суто на урядові ресурси та інструменти. Налагодження ефективного діалогу між державою та громадськими об’єднаннями, з одного боку, відкриває додаткове джерело ресурсів (кадрових, інтелектуальних, експертних і т. д.), а з іншого, відповідає сучасним принципам демократії та правової держави. Один із каналів співпраці між державою та громадськими об’єднаннями в Україні це використання громадських рад при державних структурах. Якщо громадські об’єднання виступають в якості посередника між державою та суспільством (як частина останнього), то громадські ради виконують посередницьку функцію між державою та громадськими об’єднаннями.
До прикладу, Міністерство оборони України (далі МОУ) забезпечує діалог із громадськими організаціями через громадську раду до якої входять 105 представників громадських організацій, спілок, асоціацій, товариств і т. д. Її основні цілі зводяться до сприяння у реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю МОУ, Генерального штабу Збройних Сил України, закладів, установ, підприємств і організацій, сприяння врахуванню МОУ громадської думки під час формування та реалізації державної політики у військовій сфері [7].
Співпраця між МОУ та громадською радою більшою мірою проводиться в контексті загальної безпекової політики. У питаннях протидії інформаційним загрозам громадська рада співпрацює із «Управлінням інформаційних технологій» при МОУ. Зокрема дані елементи спільно працюють у питаннях проведення інформаційно-аналітичної діяльності, дотримання засад державної політики інформаційної безпеки та інформатизації, координація зусиль для впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність міністерства.
Разом з тим, в процесі забезпечення інформаційної безпеки України більш ефективним є створення спільних структур та інформаційних мереж в контексті співробітництва між державою та громадськими об’єднаннями. Тут важливо розглянути практичну діяльність Міністерства інформаційної політики України (далі МІП).
Важливим кроком МІП стало розробка та практичне втілення проекту по створенню «Інформаційних військ». Так, спільно із громадськими об’єднаннями та волонтерами було розроблено сайт i-army.org. Основна мета проекту – мобілізація користувачів соціальних мереж, неурядових організацій та інших груп на донесення достовірної інформації та спільної боротьби з російською пропагандою. Як було зазначено на офіційному сайті МПІ: «засилля російських ботів, поширення фейків, інформаційний і психологічний тиск російських ЗМІ – все це має отримати рішучу українську відповідь. Проект i-army.org покликаний виконати функцію об’єднання зусиль в цьому напрямі».
Шляхом налагодження діалогу із волонтерськими та іншими організаціями МПІ залучає великий об’єм ресурсів з метою підвищення якості захисту інформаційного простору, разом з тим створюючи сприятливі умови для координації спільних зусиль та дотримання демократичних стандартів (насамперед через залучення суспільства до проведення державних заходів) у рамках сектору безпеки [3].
Крім того, МПІ налагоджує співпрацю із громадськими об’єднаннями на міжнародному рівні. Мова йде насамперед про реалізацію спільних проектів державними органами, українськими та зарубіжними громадськими об’єднаннями. Як приклад можна навести, підписання трьохстороннього меморандуму про співпрацю між МПІ, ГО «Інститут інформаційної безпеки» (Україна) і ГО «Разом» (США), метою якого є спільний захист інформаційного простору України та підвищення обізнаності громадян у сфері медіа.
В рамках положень меморандуму, МІП та вищеназвані організації планують створення та подальше застосування на практиці міжнародного проекту «Інформаційний щит». Першочергова ціль даної ініціативи це виявлення в медіа просторі інформаційних спецоперацій, метою яких є цілеспрямоване викривлення подій в Україні та формування негативного образу України в очах міжнародної спільноти. Це стосується, насамперед, протистояння діям прокремлівських пропагандистів та їх інфоагентів. Подібну мету учасники меморандуму планують досягнути, перш за все, за допомогою моніторингу повідомлень про Україну сімома мовами (англійська, французька, німецька, іспанська, арабська, російська та власне українська) та щотижневого огляду і візуалізації згадувань про Україну в зарубіжних медіа [4].
Варто зазначити, що сьогодні на території України діє ціла низка громадських організацій, які своєю діяльністю підвищують якість функціонування інформаційної безпеки. Серед них зокрема варто відмітити всеукраїнську асоціацію «Інформаційна безпека та інформаційні технології», яка є всеукраїнським об`єднанням громадян, добровільною громадською організацією, що була утворена з метою створення умов для задоволення та захисту законних соціальних інтересів осіб, які прагнуть сприяти розвитку і піднесенню сфери інформаційної безпеки та інформаційних технологій України або суміжних з нею сфер.
На офіційній веб-сторінці асоціації «vaibit.org» представлено основні цілі, які бачить перед собою асоціація: співробітництво з органами державної влади, громадськими та профспiлками, участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики держави, популяризація використання українських засобів захисту інформації, підготовка пропозицій до органів влади. Враховуючи специфіку роботи асоціації «Інформаційна безпека та інформаційні технології» можна сказати, що в більшій мірі вона концентрує увагу на роботі в сфері захисту інформації та розвитку інформаційних технологій, тоді як забезпеченню захисту інформаційного простору, у цілому, приділяється значно менше уваги [8].
Важливим в контексті дослідження даного питання є також висвітлення роботи ГО «Академія національної безпеки» (далі «АНБ»). Як зазначено на офіційному сайті АНБ «nationalsecurity.org.ua», дана організація об’єднує на добровільних засадах зацікавлених осіб, провідних вчених і фахівців, у тому числі фахівців-управлінців, що працюють у різних галузях наукових знань та народного господарства, секторі безпеки і оборони та регіонах України з метою сприяння більш ефективного використання їх творчого потенціалу для задоволення громадських потреб та виконання наукових досліджень проблеми захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, а також проблеми своєчасного виявлення, запобігання і нейтралізації загроз вказаним інтересам у різних сферах життєдіяльності суспільства та держави.
АНБ активно працює над підготовкою пропозицій для державних структур в секторі національної безпеки (включаючи сегмент інформаційної безпеки) щодо реформування та реалізації ключових завдань в даній сфері. Якщо говорити про питання інформаційної безпеки то основні напрями діяльності АНБ тут зводяться до проведення прикладних наукових досліджень в різних галузях наукових знань (політичних, економічних, технічних, військових, історичних та ін.) у контексті забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері, підготовки наукових оцінок і прогнозів надання експертно-консультативних, інформаційно-аналітичних, науково-методичних та інших послуг, організації і проведення наукових конференцій, семінарів, круглих столів інших заходів (як на всеукраїнському так і на міжнародному рівні) [2].
Більш активною в питаннях інформаційної безпеки держави є неурядова організація «Центр військово-політичних досліджень» (м. Київ). Разом з тим, слід відмітити, що дана організація не настільки відома як її проект під назвою «Інформаційний опір» (рос. «Информационное Сопротивление») (далі ІО). Як зазначено на офіційному сайті «sprotyv.info», ця неурядова ініціатива створена з метою протидії в інформаційному полі зовнішнім загрозам, що постають перед Україною в військовій, економічній, енергетичній сферах, а також в сфері інформаційної безпеки. Для ефективної просвітницької роботи з населенням та всезагальної протидії інформаційним загрозам, зареєстровані офіційні групи ІО в найпопулярніших соціальних мережах, а саме «Вконтакте», «Facebook», «Twitter», також створено офіційний канал на популярному відеохостингу YouTube. Початок роботи проекту припав на початкову стадію російської агресії проти України, а саме на 2 березня 2014 року [5].
Робота ІО ґрунтується насамперед на об’єктивності висвітлення тих чи інших явищ/подій/процесів. Як зазначено на офіційному сайті, інформація, що надходить до співробітників ІО перевіряється як мінімум по двом не пов'язаним між собою джерелам, хоча за норму, зазвичай, використовують три джерела. Якщо інформація вкрай резонансна, ІО посилається на очевидців і учасників подій. Кожен інформаційний запит чи повідомлення є результатом роботи групи людей, а не одного окремо взятого індивіда. В більшості випадків, висвітлення того чи іншого питання здійснюється не тільки на базі інформації зібраної співробітниками ІО, але й з використанням матеріалів, що надійшли з інших джерел (ЗМІ, інтернет-ресурси, очевидці і т. д.), які перед публікацією проходять попередню перевірку. ІО займається не тільки висвітленням подій, але й публікує аналітичні матеріали, що були підготовлені експертами із штату Центру військово-політичних досліджень та запрошеними до співпраці українськими і зарубіжними експертами з інших неурядових організацій, органів державної влади, міжнародних організацій.
Висновки. Таким чином, в сучасних умовах громадські об’єднання, як невід’ємний елемент громадянського суспільства, є повноцінним учасником процесу забезпечення інформаційної безпеки України. Взаємодія між громадським сектором та державними інститутами є важливим аспектом безпекової політики і визначає її ефективність. Підтримка сталого діалогу між ними здійснюється через громадські ради при державних структурах, шляхом укладення договорів між ними в тому числі і на міжнародному рівні або реалізаціъ спільних проектів. Особливо активною в даному напрямку є міністерство інформаційної політики (тут зокрема можна згадати підписання трьохстороннього меморандуму про співпрацю між МПІ та громадськими організаціями, реалізація проектів «Інформаційний щит» та «Інформаційних військ»).
Говорячи про конкретні приклади діяльності громадських об’єднань в секторі інформаційної безпеки слід відмітити роботу всеукраїнської асоціації «Інформаційна безпека та інформаційні технології» – громадської організації ключовою метою якої є сприяння розвитку і піднесенню сфери інформаційної безпеки та інформаційних технологій України. Необхідним аспектом даного дослідження є також вивчення принципів діяльності ГО «Академія національної безпеки», що концентрує свою увагу на науково-аналітичній роботі та розробці рекомендацій для державних інститутів в секторі безпеки. Разом з тим, найактивнішою серед інших в питаннях протидії інформаційним загрозам є громадська організація Центр військово-політичних досліджень та її проект «Інформаційний опір», який направлений на боротьбу з російською пропагандою та розповсюдженням антиукраїнських ідей та лозунгів, що використовуються в ході гібридної війни. В сучасних умовах «Інформаційний опір» є одним із найефективніших проектів не тільки у вітчизняній, але й у європейській суспільно-політичній практиці.
Література.
1. Конах В. К. Загрози та виклики національним інтересам України в інформаційній сфері в умовах глобалізації / Вікторія Костянтинівна Конах, Ольга Анатолівна Лазоренко // Стратегічні пріоритети, №2 (31). – 2014. – С. 73-78
2. Мета, основні цілі та поточні завдання АНБ [Електронний ресурс]. – Веб-сторінка ГО «Академія національної безпеки». – Режим доступу: http://nationalsecurity.org.ua/category/etceteras/
3. О нас | Информационное сопротивление [Електронний ресурс]. – Веб-сторінка проекту «Информационное сопротивление». – Режим доступу: http://sprotyv.info/ru/o-nas
4. Пилипчук В. Г. Глобальні виклики й загрози національній безпеці України в інформаційній сфері / Володимир Григорович Пилипчук, Олександр Петрович Дзьобань // Стратегічні пріоритети, №3 (32). – 2014. – С. 127-132
5. Про асоціацію [Електронний ресурс]. – Веб-сторінка ВА «Інформаційна безпека та інформаційні технології». – Режим доступу: http://www.vaibit.org/About.aspx
References.
1. Konah V. K. (2014) “Threats and challenges to Ukraine's national interests in the information sector in the context of globalization”, Strategichni prioritety , vol. 2 (31), pp. 73-78.
2. The official site of Academy of National Security (2016), “The goal, main objectives and current tasks of the NSA” available at: http://nationalsecurity.org.ua/category/etceteras/ (Accessed 10 June 2016).
3. The official site of Information Resistance (2016), “About us | Information Resistance”, available at: http://sprotyv.info/ru/o-nas (Accessed 10 June 2016).
4. Pilipchuk V. G. and Dzoban O. P. (2014) “Global challenges and threats to Ukraine's national security in the information sphere”, Strategichni prioritety, vol. 3 (32), pp. 127-132
5. The official site of Information Security and Information Technologies (2016), “About association”, available at: http://www.vaibit.org/About.aspx (Accessed 10 June 2016).
Стаття надійшла до редакції 14.07.2016 р.
ТОВ "ДКС Центр"