УДК: 351.340.6
В. В. Федчишина,
к. е. н., с. н. с., завідувач лабораторії організації науково-дослідних робіт та координації діяльності підвідомчих підрозділів
Київського науково-дослідного інституту судових експертиз
СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЕКСПЕРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
V. V. Fedchyshyna,
head of laboratory of organization of scientific research works and of coordination of activities of subordinate divisions of Kyiv Research Institute of Forensic Science
THE ESSENCE OF STATE MANAGEMENT IN THE SPHERE OF THE EXPERT ENSURING JUSTICE IN UKRAINE
У статті розглянуто питання ієрархічності та багатовекторності судово-експертної діяльності. Наголошено, що здійснення експертного забезпечення правосуддя є одним із основних завдань Мін’юсту України. Розкрито механізми здійснення судово-експертної діяльності, організації науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ. Сформульовано визначення терміна “державне управління у сфері експертного забезпечення правосуддя”.
In the article the questions of hierarchy and complexity of the judicial-expert activity. Noted that the implementation of the expert ensure justice is one of the main tasks of the Ministry of justice of Ukraine. The mechanisms of implementation of the judicial-expert activity, organization of scientific-methodical providing of forensic activities and organizational bases of activity of the state specialized institutions. A definition of the term “public administration in the sphere of expert ensuring justice”.
Ключові слова: державне управління, судово-експертна діяльність, судова експертиза, експертне забезпечення правосуддя.
Key words: public administration, judicial-expert activity, judicial examination, expert support for justice.
Постановка проблеми. Одним з важливих чинників забезпечення об’єктивності правосуддя є використання сучасних досягнень науки у галузі судової експертизи. Враховуючи визначальну роль актуальності проблематики забезпеченням судово-експертною діяльністю, що здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження [1, ст.3], необхідним є вирішення одного з найважливіших завдань − формування ефективної системи державного управління.
Відсутність в Україні єдиної цілісної структури здійснення організаційно-управлінських функцій судово-експертною діяльністю, зокрема, відсутність централізованого організаційно-управлінського забезпечення установ судової експертизи, полемізує думки науковців. Більшість дослідників схиляється до того, що саме з метою вдосконалення організації судово-експертної діяльності рекомендують утворити при Кабінеті Міністрів України або в системі Міністерства юстиції України на базі існуючих науково-дослідних інститутів судових експертиз Державний департамент судово-експертного забезпечення правосуддя. Здійснити підпорядкування новоствореному Департаменту судово-експертних установ Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби та Міністерства оборони України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасних фахівців, що присвятили свої праці проблемі удосконалення організації судово-експертної діяльності в Україні, як науковців, так і практиків можна розділити на три умовні групи. Перша – (П.І.Репешо, А.П.Заєць, О.В.Хомутенко, В.М.Ємельянов, Г.О.Стрілець та ін.) вважає недоцільним збереження експертних підрозділів у правоохоронних органах і пропонує зосередити їх в окремій структурі; друга – (Н.І.Клименко, В.Лук’яненко та ін.) пропонує більш помірковані кроки реформування “відомчої залежності”; третя – (І.В.Пиріг, В.П.Пеньківський та ін.) відстоює переваги сучасної системи експертних установ в Україні, яку потрібно залишити, оскільки, на їх думку, особливих суперечностей у практичній діяльності таких підрозділів не існує [2].
Враховуючи ієрархічність та багатовекторність судово-експертної діяльності, наукова проблема полягає у пошуку комплексної модернізації оптимальної моделі здійснення управлінських функцій.
Мета статті – провести аналіз та розкрити сутність державного управління у сфері експертного забезпечення правосуддя в Україні.
Виклад основного матеріалу. Обговорюючи проблематику, вдосконалюючи формування ефективної системи державного управління, підвищується дієвість контролю та впливу на стан належного забезпечення розвитку теорії та практики судової експертизи, практичної реалізації принципів судово-експертної діяльності, механізми регулювання та забезпечення якості кадрового потенціалу, здійснення заходів соціального захисту, вирішення стратегічних перспектив міжнародних контактів у вирішенні складних теоретичних та практичних задач по застосуванню спеціальних знань у судочинстві та використанні науково обґрунтованих експертних методик.
Досліджуючи думку деяких науковців щодо відсутності наукового підґрунтя в сучасних інтерпретаціях законодавчих та організаційно-управлінських засад діяльності установ, що здійснюють судово-експертну діяльність, для вирішення завдань наукових дискусій та глобалізації мереж пошуку ефективності державного управління у сфері експертного забезпечення правосуддя в сучасних умовах перед науковцями, урядовцями і спеціалістами постає потреба наукового аналізу існуючої в Україні системи.
В сучасних умовах державотворення і в світі, і в Україні стрімко зростає роль судової експертизи.
Її виняткова цінність полягає у проведенні науково-обґрунтованих досліджень для встановлення фактів, що мають доказове значення, на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства [1, ст.1].
Сьогодні в Україні проводяться експертні дослідження за восьми- десятьма напрямками у різних галузях знань, зокрема, криміналістичні, інженерно-технічні, економічні, товарознавчі, у сфері інтелектуальної власності, психологічні, мистецтвознавчі, екологічні та інші дослідження. Висновки судових експертів спрямовані на забезпечення правоохоронних і судових органів незалежною об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне досягнення науки і техніки. Сайт Міністерства юстиції України “До питання кадрового забезпечення науково-дослідних установ судових експертиз М Ю України” (розміщено 05.08.2013).
На жаль, термін “експертне забезпечення правосуддя” відсутній в системному аналізі наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників та іншій літературі практичного спрямування. Однак, по суті – це формування і утвердження якісно нових принципів державного управління визначених у преамбулі Закону України “Про судову експертизу” законодавчих норм щодо організації судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
В Україні здійснення судово-експертної діяльності, організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ, покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать установи, що здійснюють судово-експертну діяльність [1, ст. 8, п. 1].
Здійснення експертного забезпечення правосуддя є одним із основних завдань Мін’юсту України [3, п. 3], яке організовує, відповідно до законодавства, експертне забезпечення правосуддя та проведення науково-дослідних робіт у галузі судової експертизи та координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи [3, пп. 3, 51, 57].
Функції різних центральних органів виконавчої влади диференційовано суб’єктам судово-експертної діяльності, серед яких до державних спеціалізованих установ належать:
− науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
− науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;
− експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України [1, ст. 7].
Організовуючи експертне забезпечення правосуддя, Міністерство юстиції України, відповідно до покладених завдань, координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи [3, п.4, 56, 57].
Для забезпечення законних інтересів, конституційних прав і свобод людини, їх гарантій, що визначають зміст і спрямованість діяльності держави Міністерство юстиції України здійснює функції сполучної ланки між суб’єктами судово-експертної діяльності. [4, ст. 3].
Виключною прерогативою Міністерства юстиції є присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, видає свідоцтво встановленого зразка та здійснює контроль за їх діяльністю; зупиняє дію або анулює свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; забезпечує ведення Державного реєстру атестованих судових експертів [1, ст. 7, 9; 3, пп. 53-55].
Реєстр є офіційною електронною базою даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про осіб, які отримали в порядку, передбаченому Законом України “Про судову експертизу”, кваліфікацію судового експерта, складається з відомостей про атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Адміністрації Державної прикордонної служби України [5].
Всі атестовані судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України [1, ст. 9]. Міністерство юстиції України є держателем Реєстру, а функції держателя Реєстру покладаються на Управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України.
Мережу науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України складають: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Кримський, Львівський, Одеський, Харківський НДІСЕ та науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
У визначенні ст. 7 Закону України “Про судову експертизу” певні види експертиз проводяться виключно державними спеціалізованими установами, зокрема це судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Здійснення організаційно-управлінських функцій у галузі судової медицини та судової психіатрії здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я [6, ст. 71].
Проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи, призначається особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом у порядку, встановленому законодавством, для вирішення питань, що потребують спеціальних знань в сфері судової медицини або судової психіатрії.
Судово-медична експертиза, яка проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об’єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду, виконується згідно з Правилами проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної експертизи [7].
Система служби судово-медичної експертизи України складається з Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Республіканського бюро судово-медичної експертизи (Автономна Республіка Крим), Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров’я обласних виконавчих комітетів.
Судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом [8, ст. 21]. Порядок проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в психіатричних закладах осіб, які утримуються під вартою визначено наказом Міністерства охорони здоров’я України [9].
Мережу установ судово-психіатричної експертизи в Україні складають:
− Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я України, на який покладено функції головної установи з питань судової психіатрії; функцію проведення повторних, особливо складних та спірних експертиз з усіх територій України покладено на Український науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії і наркології Міністерства охорони здоров’я України та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи;
− заклади для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, призначеної судово-слідчими органами;
− заклади для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які утримуються під вартою, призначеної судово-слідчими органами [10].
Доречними є наукові дискусії, щодо здійснення організаційно-управлінських функцій у галузі судової медицини та судової психіатрії. У вищезазначених нормативно-правових актах це не відображено, як і відсутня єдина цілісна структура судово-медичної та судово-психіатричної служб, а централізоване організаційно-управлінське забезпечення установ судово-медичної та судово-психіатричної експертизи має подвійне підпорядкування − Міністерству охорони здоров’я та територіальним закладам охорони здоров’я комунальних служб.
Одним із найбільш авторитетних професійних суб’єктів судово-експертної діяльності є Міністерство внутрішніх справ України (далі − МВС України) − центральний орган виконавчої влади, головний орган у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів [11, п. 1].
Міністерство внутрішніх справ, відповідно до виконання покладених на нього завдань організовує проведення судової експертизи в кримінальних, адміністративних, цивільних та господарських справах, а також досліджень у позасудовому провадженні за матеріалами оперативно-розшукової діяльності та інших процесуальних дій та здійснює відповідно до законодавства оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність [6, п. 4].
В Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі Міністерства внутрішніх справ України (ДНДЕКЦ) ведеться База даних офіційних відомостей про працівників Експертної служби, яким у встановленому порядку присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення певного виду судової експертизи, для забезпечення в установленому порядку необхідною інформацією державного Реєстру атестованих судових експертів (далі − державний Реєстр), ведення якого відповідно до законодавства здійснює Міністерство юстиції України [12] забезпечення в установленому порядку необхідною інформацією державного Реєстру атестованих судових експертів [11, п.4 пп. 20].
Законом України “Про судову експертизу” передбачено ведення діяльності експертною службою Міністерства оборони України, однак Положенням про Міністерство оборони України та Положенням про Генеральний штаб Збройних Сил України серед основних завдань і функцій здійснення судово-експертної діяльності не обумовлено [13].
До суб’єктів судово-експертної діяльності належить і Служба безпеки України, однак, регламентуючі їх діяльність нормативно-правові акти є інформацією з обмеженим доступом, яка не підлягає розголошенню. Судові експертизи, експертні дослідження технічних засобів (виробів) на предмет їх віднесення до спеціальних технічних засобів проводяться державною спеціалізованою експертною науково-дослідною установою СБУ – Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (ІСТЕ СБУ).
Забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні покладено на Державну прикордонну службу України. Для виконання покладених завдань органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов’язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, надається право проводити судову експертизу паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України [14, ст. 20, п. 17].
Серед основних завдань Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України – державної спеціалізованої установи експертної служби Державної прикордонної служби України, призначеної для проведення судової експертизи та експертних досліджень паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України, є проведення судової експертизи та експертних досліджень паспортних документів для органів Державної прикордонної служби України, інших правоохоронних органів з метою запобігання, виявлення та розслідування кримінальних та інших правопорушень у сфері охорони державного кордону, виконання інших робіт у межах своєї компетенції, а також провадження пошукових досліджень у сфері судово-експертного забезпечення.
Головний центр відповідно до покладених на нього завдань проводить судові експертизи та експертні дослідження паспортних документів і пов’язаних з їх обігом процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, суду, а також проводить у межах своєї компетенції пошукові дослідження та впроваджує їх результати в судово-експертну діяльність.
Взаємодія і співробітництво в державі, врегульоване нормами національного законодавства, не витримує критики і позицій деяких науковців щодо відсутності цілісної системи, що поділ судово-експертної діяльності є причиною суперечностей і конфліктів між суб’єктами такої діяльності.
Врегулювання відносин, що виникають у сфері визначення правових, організаційних і фінансових основ судово-експертної діяльності, відведені до виключної компетенції Верховної Ради України шляхом прийняття законів України, які мають вищу юридичну силу у порівнянні з іншими нормативно-правовими актами, містять імперативні норми та підлягають обов’язковому виконанню колом осіб, які є учасниками відповідних відносин. Більшість дослідників схиляється до того, що для забезпечення правосуддя, яке в свою чергу є прерогативою судової влади, яка згідно з доктриною розподілу влади, є сферою публічної і різновидом державної влади [15].
Серед тенденцій удосконалення управління судово-експертної діяльності, одночасно поєднуючи взаємозалежність та автономність теоретичних передумов та процесуальних основ організації за предметними ознаками всіх видів судово-експертних досліджень, є зумовлена необхідності їх інтегрування.
Висновки. Враховуючи високий науковий авторитет висновків судової експертизи, та, одночасно, недослідженість в управлінській науці, до організації управління судово-експертною діяльністю пропонується застосувати нові методологічні підходи теорії державного управління.
З огляду на викладене вище можна вважати, що державне управління у сфері експертного забезпечення правосуддя – це організована сукупність державних органів, посадових осіб та експертів що здійснюють судово-експертну діяльність, об’єднаних єдиними цілями та завданнями щодо забезпечення ефективного управління системою експертного забезпечення правосуддя з метою встановлення фактів, що мають істотне значення для встановлення об’єктивної істини у правосудді, які здійснюють узгоджену діяльність у межах чинного законодавства України.
Перспективою подальших розвідок даної проблематики, є на перший погляд, удосконалення співпраці з в галузі міжнародного співробітництва та правової допомоги у судових справах.
1. Про судову експертизу : закон України, від 25.02.1994, № 4038-XII. –Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.
2. Парфило О.А. Актуальні питання організації судово-експертної діяльності в Україні / О.А Парфило // матеріали між нар. наук.-практ. конф., присвяченої 90-річчю створення Харківського НДІСЕ ім. засл. проф.. М.С.Бокаріуса, 2013. – С. 191.
3. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України : указ Президента України від 06.04. 2011 № 395/2011.– Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/395/2011.
4. Конституція України : закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
5. Про затвердження Порядку ведення державного Реєстру атестованих судових експертів : наказ Мінюсту від 29.03.2012, № 492/5. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0484-12.
6. Основи законодавства України про охорону здоров’я : закон України від 19.11.1992, № 2801-XII. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2801-12.
7. Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України : наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 № 248/784.– Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0248-95.
8. Про психіатричну допомогу : закон України від 22.02.2000 № 1489-III. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1489-14.
9. Порядок проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в психіатричних закладах осіб, які утримуються під вартою : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.10.2001 № 397. – Режим доступу :http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0218-02.
10. Про удосконалення організації судово-психіатричної експертизи в Україні : наказ Міністерства охорони здоров’я від 05.07.1996 № 194. – Режим доступу : http://document.ua/pro-udoskonalennja-organizaciyi-sudovo-psihiatrichnoyi-ekspe-doc9885.html.
11. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України :указ Президента України від 06.04.2011 № 383/2011. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/383/2011.
12. Про вдосконалення порядку обліку атестованих судових експертів Експертної служби МВС України :наказ МВС від 15.06.2011 № 333. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1060-11.
13. Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України :указ Президента України від 06.04.2011 № 406/2011. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/406/2011.
14. Про Державну прикордонну службу України : закон України від 03.04.2003 № 661-IV. – Режим доступу :http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/661-15.
15. Лук’яненко В.В. Методи державного управління суд-екс д-стю. / В.В. Лук’яненко // матеріали міжнар.наук.-практ. конф. “Современное состояние, проблемы и перспективы развития судебной єкспертологии”.– 2007, АР Крим.– с. 44–46.
Стаття надійшла до редакції 17.12.2012р.
ТОВ "ДКС Центр"