УДК 351

 

С. В. Гушко,

д. е .н., професор, декан обліково-економічного факультету,

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг

 

УДОСКОНАЛЕННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ ШЛЯХОМ ОПТИМІЗАЦІЇ БАГАТОЦІЛЬОВИХ РІШЕНЬ

 

S. V. Hushko,

Doctor of Economics, Professor, Dean of Accounting and Economics Faculty,

Kryvyi Rih Economic Institute SHEE “Kryvyi Rih National University”, Kryvyi Rih

 

IMPROVEMENT OF THE ANTI-CRISIS MANAGEMENT OF NATIONAL ECONOMY THROUGH THE OPTIMIZATION OF MULTIPURPOSE SOLUTIONS

 

Висвітлено питання щодо визначення стратегій антикризового управління макроекономічними системами країни. Запропоновані концептуальні підходи щодо оцінки та використання інформаційних ситуацій при формуванні узагальненої матриці теоретико-ігрової моделі ситуації прийняття стратегічних антикризових рішень в умовах функціонування макроекономічних систем. Наведено методичний підхід зведення кризових ситуацій стратегії розвитку макроекономічної системи до теоретико-ігрової економіко-математичної моделі, дослідження якої полегшує менеджменту макроекономічної системи визначати його оптимальну антикризову стратегію.

 

Issues of determining the strategies of anti-crisis management of macroeconomic system of the country are covered. Conceptual approaches to the assessment and usage of informational situations in formation of generalized matrix of a theoretical game model of making strategic anti-crisis decisions in conditions of functioning of macroeconomic systems are suggested. The methodical approach of turning critical situations of development strategy of macroeconomic system into a theoretical game economic and mathematical model, the study of which facilitates the management of a macroeconomic system to determine its optimal anti-crisis strategy, is also shown.

 

Ключові слова: антикризове управління, антикризова ситуація, теоретико-ігрова модель, антикризова стратегія.

 

Keywords: anti-crisis management, anti-crisis situation, theoretical game model, anti-crisis strategy.

 

 

Постановка проблеми. Варто вважати позитивним, що вже формується Державна стратегія економічної безпеки України. Однією з її цілей визначено забезпечення такого розвитку економіки, при якому створилися б прийнятні умови для життя і розвитку особистості, соціально-економічної і військово-політичної стабільності суспільства і зберігання цілісності держави, успішного протистояння впливу внутрішніх і зовнішніх загроз. У Державній стратегії в принциповому вигляді формулюються: зовнішні і внутрішні загрози економічній безпеці; критерії стану економіки, що відповідають вимогам економічної безпеки і національних інтересів України в галузі економіки; механізми реалізації Державної стратегії економічної безпеки країни.

У цьому зв’язку, вдосконалення регуляторів і важелів антикризової політики Держави є пріоритетним напрямком наукових досліджень для національної економіки, а тому повинне здійснюватись на основі формування високоефективних систем і механізмів управління економікою на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу тенденцій та перспектив розвитку економіки та управління національним господарством на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях присвячено достатньо велику кількість праць, зокрема: [1, с. 12, 190-192, 206-210; 2, с. 21-24, 219-224; 3, с. 300-310] та ін., у яких деякі фахівці приходять до висновку, що ключовими моментами у даному напрямку досліджень є забезпечення ефективного антикризового стратегічного управління підприємствами та забезпечення їм достатнього рівня економічної безпеки [4, с. 3-8].

Формулювання цілей статті. Виходячи з аналізу проблеми даного наукового дослідження метою публікації є визначення узагальнюючих інтегрованих оцінок антикризових стратегій МЕС, спрямованих на забезпечення ефективного економічного розвитку країни в цілому.

Отже, основним завданням дослідження є побудова комплексної економіко-математичної моделі оптимізації стратегій антикризового управління національною економікою на підґрунті теорії прийняття багатоцільових рішень.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасних умовах постійних ринкових перетворень системний аналіз функціонування державних систем на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях безперечно потребує поглибленого аналізу ситуацій прийняття та коригування стратегічних рішень на підґрунті антикризового управління підприємствами, покликаного давати не стільки оцінку якості ухвалюваних рішень, скільки вибирати стратегію розвитку, що забезпечує сприятливе майбутнє на будь-який осяжний період часу. Рішенню даного питання сприяють оптимізаційні ситуаційні моделі економічної динаміки.

Глобальними характеристиками рівня невизначеності станів макроекономічного середовища, у межах якого доводиться реалізовувати стратегію економічного розвитку є інформаційні ситуації. При цьому різноманітні градації невизначеності у кожній інформаційній ситуації в певній мірі обумовлюють вибір того чи іншого критерію теоретико-ігрової економіко-математичної моделі прийняття рішень в економічній системі [5, с. 131; 6, с. 166-167].

Отже, важливим моментом щодо побудови теоретико-ігрової економіко-математичної моделі стратегічного рішення на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях є вибір критерію прийняття рішення cÎK, під яким будемо розуміти набір правил і основних принципів, які є ціллю процесу управління, що визначає для кожної ситуації прийняття рішення {X, , F} та інформаційної ситуації (I) оцінку макроекономічної системи (МЕС) xÎX або множину таких оцінок, які є еквівалентними відносно даного критерію.

Під інформаційною ситуацією (І) мається на увазі певний ступінь градації невизначеності вибору зовнішнім економічним середовищем (ЗЕС) своїх станів із заданої множини, що відомі МЕС в момент прийняття рішення.

Відповідно до поставлених завдань наукового дослідження доцільно здійснити адаптацію умов діяльності МЕС відносно класифікації інформаційних ситуацій [6, с. 167-168], що включає сім градацій невизначеності при прийнятті управлінських рішень.

Перша інформаційна ситуація (І₁) характеризується знанням апріорного розподілу ймовірностей , ,  на елементах  станів ЗЕС.

Друга інформаційна ситуація (I₂) припускає, що МЕС при прийнятті стратегічних рішень має значення розподілу ймовірностей:

, ,  на елементах  станів ЗЕС, що залежить від значень невизначеного параметру w з параметричної множини.

Третя інформаційна ситуація (I₃) характеризується завданням імовірних відношень порядків на компонентах множини Q станів ЗЕС, які індуціюють відповідні відношення порядків на компонентах вектору апріорного розподілу ймовірностей .

Четверта інформаційна ситуація (I₄) характеризується невідомим розподілом ймовірностей ,  на елементах Θ, з одного боку, і відсутністю активної протидії ЗЕС цілі прийняття стратегічних рішень МЕС – з іншої.

П’ята інформаційна ситуація (I₅) характеризується активною протидією ЗЕС цілі прийняття стратегічних рішень МЕС. На відміну від “пасивного” ЗЕС чи ЗЕС, стани якого реалізуються згідно із заданим розподілом ймовірностей, активне середовище прагне до вибору таких станів із множини Q, для яких функціонал оцінювання F=F⁺ приймає найменше значення з множини своїх максимально можливих за стратегічними рішеннями значень.

Шоста інформаційна ситуація (I₆) визначається наявністю факторів, що характеризують два типи “проміжної” поведінки ЗЕС.

Сьома інформаційна ситуація (I₇), характеризує випадок, коли МЕС володіє “нечітким” знанням станів ЗЕС.

Запропоновані концептуальні підходи щодо оцінки та використання інформаційних ситуацій при формуванні узагальненої матриці теоретико-ігрової моделі ситуації прийняття стратегічних антикризових рішень в умовах функціонування МЕС наведені на рис. 1 [5, с. 132].

Етап І. У процесі аналізу стану діяльності МЕС за даними статистичної звітності минулих періодів дається попередня оцінка станів ЗЕС:

1) явно виражене угрупування станів ЗЕС;

2) відсутність активної протидії ЗЕС та якої-небудь упорядкованості показників функціонування МЕС;

3) наявні антагоністичні інтереси ЗЕС щодо МЕС;

4) неявно виражене угрупування станів ЗЕС.

Етап ІІ. На цьому етапі здійснюється оцінка інформаційних ситуацій.

Явно виражене угрупування передбачає використання у дослідженнях першої, другої та третьої інформаційної ситуації.

При наявності апріорної інформації щодо показників функціонування МЕС апріорний розподіл імовірностей вибору економічним середовищем своїх станів на множині Q доцільно здійснювати шляхом обчислення частоти появи подій.

Етап ІІІ. Після ідентифікації інформаційних ситуацій (етап 2, рис. 1) здійснюється дослідження інформаційних ситуацій (етап 3, рис. 1), яке може реалізовуватися двома альтернативними напрямками:

1) угрупування станів ЗЕС шляхом залучення науково-дослідних робіт;

2) обґрунтування вибору критеріїв оцінювання на основі об’єктивно-суб’єктивних оцінок.

Перший напрямок може бути пов’язаний із виконанням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Другий напрямок дещо спрощує задачу економічної оцінки ефективності функціонування МЕС й обмежується аналізом впливу конкретних економічних показників на результативність системи менеджменту МЕС в цілому. При цьому перевага віддається тим критеріям, які найбільш адекватно відповідають даній економічній ситуації (етап 4, рис. 1).

 

Рис. 1. Узагальнена градація станів невизначеності ЗЕС

 

Етап ІV. Цей етап передбачає остаточну оцінку та вибір критеріїв. Сукупність особливостей, що перешкоджають вирішенню проблеми оцінки функціонування МЕС відносно розглянутих інформаційних ситуацій, породжує елементи системного підходу у визначенні критеріїв оцінки ефективності конкретної МЕС. При цьому будемо мати на увазі, що кожна інформаційна ситуація I характеризується сукупністю критеріїв оцінки об’єкта економічної діяльності {}, де.

Отже, при цільовому аналізі ситуацій умов функціонування МЕС необхідно одночасно розв’язувати три задачі:

формування класів ситуацій прийняття стратегічних рішень за умов невизначеності;

визначення поточної ситуації прийняття стратегічного рішення;

направлений пошук раціонального стратегічного рішення з урахуванням стохастичності параметрів функціонування МЕС.

Ключовим моментом для реалізації сформованих завдань є обробка статистичних даних щодо функціонування МЕС за минулі періоди, які повинні містити інформацію про всю сукупність показників, що характеризують стратегічні ситуації МЕС у ЗЕС. Статистика повинна бути достовірною, тобто відображати проміжок часу з незмінною структурою, і представницькою, що визначається на підставі відомих формул математичної статистики. При обробці статистики необхідно враховувати також вплив управляючих тактичних рішень на результати функціонування МЕС у минулому і взаємозв’язки між виникаючими стратегічними ситуаціями МЕС у ЗЕС.

Отже, при формуванні статичних теоретико-ігрових моделей прийняття стратегічних рішень щодо функціонування МЕС за умов невизначеності і конфліктності ЗЕС, що характеризуються певною сукупністю стохастичних факторів, будемо виходити з наступної схеми, яка припускає:

1) МЕС формує множину альтернативних стратегічних напрямків розвитку (альтернативних складових стратегії розвитку) відносно можливостей забезпечення виконання певної множини виробничо-економічних програм , яка є базисом для визначення оптимальної змішаної антикризової стратегії;

2) ЗЕС характеризується множиною взаємовиключаючих станів, що утворюють множину сценаріїв ;

3) ситуація прийняття стратегічного рішення представлена функціоналами , що характеризує виграш або програш МЕС при виборі нею стратегічного рішення , якщо ЗЕС перебуває в одному з  взаємовиключаючих станів , де  - імовірності прогнозу цих станів. Функціонали  отримуються в результаті математичних перетворень над вихідними матрицями показників функціонування МЕС .

4) узагальнена ситуація прийняття стратегічних рішень формується шляхом вирішення задачі прийняття багатоцільових рішень, що характеризується трьома чинниками: методом нормалізації; співвідношенням пріоритету; критеріями згортки.

При використанні такої схеми кількісну сторону теорії прийняття стратегічних рішень за умов, коли ЗЕС веде себе антагоністично по відношенню до вибору стратегічного рішення МЕС, будемо називати моделюванням конфліктної антикризової ситуації.

Узагальнюючи, матричну гру доцільно зводити до задачі лінійного програмування, де в якості змінних маємо функціональну залежність вагових коефіцієнтів оцінок ефективності (k_i) ключових чинників функціонування МЕС від ціни гри Z, що підлягає оптимізації [1, с. 207].

Причому , коли має рішення задача лінійного програмування для сформованої конфліктної теоретико-ігрової антикризової ситуації:

             або         ;                  (1)

,                                                                                    (2)

де n – оцінка позитивності результатів розв’язку (ціна гри).

Ключовими параметрами моделі можуть бути обсяги випуску валової продукції, витрати ресурсів тощо.

Висновки. Отже, у випадку оптимізації антикризових процесів функціонування МЕС основним завданням є зведення кризових ситуацій стратегії розвитку МЕС до теоретико-ігрової економіко-математичної моделі, дослідження якої полегшує менеджменту МЕС визначати оптимальну стратегію , орієнтовану на гарантовану середню величину ефективності результатів її діяльності при будь-якому кризовому стані ЗЕС.

Таким чином, запропоновані концептуальні підходи щодо оцінки та використання інформаційних ситуацій при формуванні узагальненої матриці теоретико-ігрової моделі ситуації прийняття стратегічних антикризових рішень в умовах функціонування МЕС є важливим моментом при визначенні їх стратегії управління та антикризового розвитку економіки країни в цілому.

 

Література:

1. Моделювання складних динамічних соціально-економічних систем в стохастичному середовищі: монографія / Є.В. Афанасьєв, С.О. Жуков, І.В. Довгаль, П.П. Мазурок, С.В. Ткаліченко. – Кривий Ріг: ФО-П Д.О. Червнявський, 2012. – 302 с. – ISBN 978-966-2775-10-5.

2. Дисбаланси та детермінанти соціально-економічного розвитку країни: монографія / За заг. ред. д.е.н., професора Коровіної З.П., к.держ.упр., доц. Ніколаєвої О.М. – Донецьк: Видавець Дмитренко Л.Р., 2013. – 320 с. – ISBN 978-966-2782-12-7.

3. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник / В.В. Вітлінський. − К.: КНЕУ, 2003. − 408 с. − ISBN 966–574–411–9.

4. Афанасьєв Є.В. Удосконалення моделювання інтегрованої оцінки загального рівня економічної безпеки підприємства / Є.В. Афанасьєв // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств». У 2 т. Том 1 (23-24 квітня 2013 р.) − Кривий ріг: КЕІ КНУ, 2013, – С. 3-8. – 496 с.

5. Афанасьєв Є.В. Розробка загальної концепції економічного обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності / Є.В. Афанасьєв // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Вип. 140. – С. 131-138.

6. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.І. Наконечний. – К.: ТОВ “Борисфен-М”, 1996. – 336 с. − ISBN 5–7707–9819–X.

 

References.

1. Afanas'iev, Ye.V. Zhukov, S.O. Dovhal', I.V. Mazurok, P.P. and Tkalichenko, S.V. (2012), Modeliuvannia skladnykh dynamichnykh sotsial'no-ekonomichnykh system v stokhastychnomu seredovyschi, FOP D.O. Chervniavs'kyj, Kryvyj Rih, Ukraine, p. 302, ISBN 978-966-2775-10-5.

2. Korovina, Z.P. and Nikolaeva, O.M. (2013), Dysbalansy ta determinanty sotsial'no-ekonomichnoho rozvytku krainy, Vydavets' Dmytrenko L.R., Donets'k,  p. 320, ISBN 978-966-2782-12-7.

3. Vitlins'kyj, V.V. (2003), Modeliuvannia ekonomiky, KNEU, Kyiv, Ukraine, p. 408, ISBN 966–574–411–9.

4. Afanas'iev, Ye.V. (2013), “Udoskonalennia modeliuvannia intehrovanoi otsinky zahal'noho rivnia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva”, Materialy III Vseukrains'koi naukovo-praktychnoi konferentsii, [Aktual'ni problemy i prohresyvni napriamky upravlinnia ekonomichnym rozvytkom vitchyznianykh pidpryiemstv], no. 1 (23-24 april 2013), KEI KNU, Kryvyj rih, Ukraine, p. 496.

5. Afanas'iev, Ye.V. (2002), “Rozrobka zahal'noi kontseptsii ekonomichnoho obgruntuvannia upravlins'kykh rishen' v umovakh nevyznachenosti”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky: Zbirnyk naukovykh prats', DNU, Dnipropetrovs'k, Ukraine, vol. 140, pp. 131-138.

6. Vitlins'kyj, V.V. and Nakonechnyj, S.I. (1996), Ryzyk u menedzhmenti, TOV “Borysfen-M”, Kyiv, Ukraine, p. 336, ISBN 5–7707–9819–X.

 

   Стаття надійшла до редакції 19.08.2013 р.