УДК 354

 

В. Г. Бульба,

кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної і гуманітарної політики  ХарРІ НАДУ, м. Харків

А. В. Меляков,

кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики  ХарРІ НАДУ

 

ГРОМАДСЬКА ГУМАНІТАРНА РАДА ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ: ПІДСУМКИ РОКУ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Bulba V. G., PhD in History, Associate Professor Head of the Chair of Social and

Humanitarian Policy KhRI NAPA, Kharkiv

Melyakov A.V.,  PhD in History Associate Professor of the Chair of Social and Humanitarian Policy KhRI NAPA, Kharkiv

 

 

Public humanitarian advice at President of Ukraine : results of year of activity

 

Бульба В. Г.,

кандидат исторических наук, доцент, заведующий кафедрой социальной и гуманитарной политики ХарРИ НАГУ, г. Харьков

Меляков А.В.

кандидат исторических наук, доцент кафедры социальной и гуманитарной политики ХарРИ НАГУ, г. Харьков

 

 Общественный гуманитарный совет при Президенте Украины: итоги года деятельности

 

В статті розглянуто діяльність Громадської гуманітарної ради при Президентові України протягом першого року її роботиі (квітень 2010 - травень 2011 р.) Показано, що за цей час Рада стала одним з центрів вироблення державної гуманітарної політики. Доведено, що для покращення роботи Гуманітарної ради необхідно вдосконалити механізми співпраці з іншими консультативними органами, покращити інформаційне забезпечення її діяльності.

Ключові слова: громадська рада, гуманітарна політика, обласна державна адміністрація, інтернет.

 

In the article activity of Public humanitarian advice is considered at President of Ukraine in the first year of his work (April 2010 is May, 2011). It is shown that for this time Advice became one of centers of determination of public humanitarian policy. It is well-proven that for the improvement of work of Humanitarian advice it is necessary to perfect the mechanisms of collaboration with other consultative organs, to improve the informative providing of his activity.

Keywords: public advice, humanitarian policy, regional state administration, internet.

 

В статье рассмотрена деятельность Общественного гуманитарного совета при Президенте Украины в первый год его работы (апрель 2010 - май 2011 г.). Показано, что за это время Совет стал одним из  центров определения государственной гуманитарной политики. Доказано, что для улучшения работы Гуманитарного совета необходимо усовершенствовать механизмы сотрудничества с другими консультативными органами, улучшить информационное обеспечение его деятельности. 

Ключевые слова: общественный совет, гуманитарная политика, областная государственная администрация, интернет.

 

 

Постановка проблеми. Реалізація гуманітарної політики безперечно є одним з пріоритетних завдань сучасної української держави. Проте, саме гуманітарна політика, на жаль, не позбавлена деструктивного впливу політичної кон’юнктури. Як наслідок, протягом двадцяти років існування України як незалежної держави в країні не було створено єдиного центру вироблення гуманітарної політики, до сьогодні не побачила світ Стратегія (Концепція, «Дорожня карта») гуманітарного розвитку. На певному етапі нашої новітньої історії гуманітарна сфера стала об’єктом підвищеної уваги з боку керівництва країни, щоправда, разом із одночасним нехтуванням вирішення нагальних проблем соціально-економічного характеру. Все це дає підстави для різких та переважно негативних оцінок тих кроків, які зроблені державою в цій царині. Виступаючи 17 березня 2011 на засіданні Громадської гуманітарної ради (далі - ГГР), Президент України констатував, що «проголосувавши за незалежність, ми замість того, щоб розбудовувати власну культуру, освіту та науку, 20 років з'ясовували, хто більший патріот і хто більше любить Україну. Звичайно, переможців таке з'ясування стосунків ніколи не виявить, як і не виявило» [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Праці вітчизняних дослідників, що б були безпосередньо присвячені  обраній проблемі авторам не відомі. Громадські гуманітарні ради були створені на центральному рівні  лише у квітні, а на регіональному – протягом травня-жовтня 2010 р. Таким чином, дана публікація є однією з перших спроб у вітчизняній науці державного управління піддати аналізу роботу ГГР, розглядаючи їх як один з сучасних інструментів  розробки і реалізації гуманітарної політики Української держави. У зв’язку з таким підходом, вважаємо необхідним відзначити тих науковців, які на сьогодні внесли найбільш помітний внесок в розробку теоретичних засад гуманітарної політики. Це, зокрема: В. Дзоз, С.Здіорук, П.Петровський, В. Скуратівський, В. Трощинський.

Для розуміння змісту сучасної державної гуманітарної політики корисними є матеріали круглих столів «Нова гуманітарна політика України» та «Гуманітарна політика: пріоритетні проекти розвитку», що проводилися відповідно у травні 2010 р. та у квітні 2011 р. Національним інститутом стратегічних досліджень, а також парламентських слухань «Стратегія гуманітарної політики сучасної України», які відбулися у жовтні 2010 р.

Мета статті. Метою статті є аналіз підсумків діяльності Громадських гуманітарних рад в Україні за перший рік їх існування.

Виклад основного матеріалу. 2 квітня 2010 р. відповідно до указу президента України було створено Громадську уманітарну Раду, як дорадчо-консультативний орган при Главі держави. За перші чотирнадцять місяців існування (квітень 2010 - червень 2011 р.) відбулося сім засідань ГГР. На першому з них, що проходило 13 травня 2010 р. було вирішено низку організаційних питань, зокрема, про створення ГГР в регіонах, про розподіл членів ГГР при Президентові України на робочі групи тощо. Ознайомлення з протоколами засідань ГГР переконує, що члени цього органу взялися за розв’язання вкрай актуальних, але надзвичайно складних питань, основні з яких наведені у таблиці 1[4].

 

Таблиця 1.

 

Одним з очевидних негативних підсумків роботи даних консультативно-дорадчих органів є надзвичайно низький рівень презентації діяльності регіональних ГГР. Можемо стверджувати, що діяльність регіональних Рад практично не відкрита широкому загалу, а її результати залишаються невідомими не тільки пересічним членам громади, але й зацікавленим особам. За весь період функціонування ГГР на місцях, тільки в поодиноких областях ініціативи, склад та робота цих консультативно-дорадчих органів відкриті для ознайомлення користувачам Інтернет. Одночасно, на найвищому рівні постійно наголошується на необхідності розвитку та якнайширшого застосування в Україні сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Наприклад, поточний 2011 р. оголошений за ініціативи президента держави роком «освіти та інформаційного суспільства».

Ще у січні 2011 р. нами було проведено дослідження щодо відображення роботи ГГР в областях на офіційних сайтах ОДА, яке показало, що належним чином діяльність ГГР презентовано лише у чотирьох регіонах [2].    Постійний моніторинг інтернет-простору переконує, що за період від початку і до середини 2011 р. ситуація практично не змінилася на краще, що видно з таблиці 2. 

 

Таблиця 2. Висвітлення діяльності Громадських гуманітарних рад

на веб-сайтах ОДА станом на 07.07.2011 р.

 

Як бачимо, принципових змін у висвітленні роботи ГГР на місцевому рівні не відбувається. Привертає увагу відсутність якісних змін на офіційних веб-ресурсах тих регіонів, які містять певні відомості про діяльність Гуманітарних рад. Так, наприклад, практично незмінним залишився перелік відповідних матеріалів на стрінках Донецької, Івано-Франківської, Київської, Харківської та інших ОДА.  

Тільки в трьох регіонах нашої держави відзначені певні зміни, при цьому у двох з них (Миколаївській та Херсонській областях) ситуація в контексті нашого питання і так є однією з кращіх в країні.  Зокрема, на сайті Херсонської ОДА з’явився план роботи ГГР на 2011 р. У відповідності до цього плану протягом першого півріччя ( у лютому та у червні ) мали б відбутися два засідання ради. Проте, жодної згадки ані про проведення цих засідань, ані про рішення, які були на них прийняті на сайті ОДА не знайдено.

В свою чергу, результати засіданнь ГГР при Миколаївській ОДА, які проходили у першій половині 2011 р., відображені у двох витягах з протоколів засідань, що на сьогодні є кращім результатом в державі. Безумовно, цікавим та корисним для всих зацікавлених осіб було б ознайомлення із стенограмами засідань, але на такий рівень відкритості на сьогодні в Україні не спроможна жодна регіональна Громадська гуманітарна рада, більше того, навіть на сторінці ГГР при Президентові України вміщено лише скорочені варіанти протоколів. Щодо Тернопільської області, то відзначимо появу на офіційній інтернет-сторінці ОДА положення про діяльність ГГР та її персональний склад.

Таким чином, інформація про діяльність регіональних гуманітарних рад є практично недоступною для експертів, що, логічно викликає запитання щодо наявності такої діяльності взагалі. Симптоматичним в цьому контексті є і той факт, що відповідна рубрика на сторінці ГГР при Президентові України «Діяльність регіональних громадських гуманітарних рад» протягом року не поповнилася жодним новим рядком. Єдиною інформацією вміщеною на згаданій сторінці є перелік відповідальних секретарів регіональних Гуманітарних рад. В це же час, на сторінках Урядового електронного інформаційного бюлетеню «Діалог» регулярно анонсуються засідання регіональних ГГР [5].

Привертає увагу і те, що не активованими є такі  сторінки рубрики ГГР при президентського сайту як «Рекомендації ГГР», «Нормативно-правові акти, ухвалені за пропозицією ради», «Проекти документів для обговорення». За логікою, саме ці сторінки і повинні засвідчувати активну та продуктивну роботу ради як консультативно-дорадчого органу, що акумулює інтелектуальний потенціал експертів та громади і тим самим допомагає керівництву держави у прийнятті виважених рішень щодо реалізації державної гуманітарної політики. Натомість, незаповненість згаданих сторінок формально засвідчує той факт, що протягом цілого року існування Гуманітарна рада, як інституція, не спричинила появу жодного нормативно-правового акту гуманітарного спрямування.  

 На окрему увагу заслуговує кадрове забезпечення діяльності регіональних Гуманітарних рад. Ми вже наголошуввали, що очевидним недоліком в роботі регіональних Гуманітарних рад є відсутність робочого апарату, або секретаріату, працівники якого б мали повоноваження і ресурси для підготовки питань до розгляду членами ГГР, контролю за виконанням прийнятих Радою рішень тощо. Очолюють регіональні ГГР як правило особисто голови ОДА, одночасно, зрозумілим є те, що абсолютна більшість поточної роботи здійснюється відповідальним секретарем Ради, як правило – заступником голови облдержадміністрації.

Проте, далеко не у всих регіонах є заступник голови ОДА з гуманітарних питань. Немає такої посади в державних адмінстраціях, наприклад, Донецького, Харківського та інших регіонів України. Зокрема на Донеччині питання гуманітарної і соціальної сфери в цілому контролює заступник голови ОДА-начальник Головного управління охорони здоров’я, яка і є відповідальним секретарем ГГР, а окремо питання освітньої діяльності – інший заступник голови ОДА. На Харківщині питання, на вирішення яких має бути спрямована діяльність ГГР, відносяться до повноважень як заступника голови ОДА з соціальних питань, так і до повноважень  заступника з питань внутрішньої політики та комунікацій.

Необхідно запобігти і дублюванню функцій у вирішенні питань гуманітарного розвитку регіонів. Те, що таке дублювання видається можливим, стає очевидним після ознайомлення із переліком комітетів (робочих груп, комісій) Громадських рад, які активно створюються при ОДА протягом останнього року. Наприклад, в складі Громадської ради при Одеській ОДА є такі комітети як: Комітет з питань культури, мистецтва та туризму; Комітет в справах дітей та охорони здоров’я; Комітет в справах освіти, сім’ї та молоді; Комітет з питань гендерної політики; Комітет з питань фізичної культури, спорта та патріотичного фиховання, тощо.

В складі Громадської ради при Полтавській ОДА створені і працюють: Комісія з питань соціального захисту населення; Комісія з питань дотримання антикорупційного законодавства, захисту прав людини, інформаційної сфери та правових питань; Комісія з питань молоді, спорту та туризму; Комісія з питань культури, релігій та національностей; Комісія з питань освіти, охорони здоров’я та сім’ї. Питання про те, яким чином будуть взаємодіяти між собою комітети Громадської ради та ГГР при Одеській ОДА або комісії Громадської ради та ГГР при Полтавській облдержадміністрації залишаються відкритими, адже жодної згадки про діяльність Гуманітарної ради як при ООДА, так і при ПОДА нам знайти не вдалося.

Парадоксально, але найбільш актуальним дане питання є для керівництва і громадськості саме тих регіонів де ГГР та Громадські ради не тільки формально існують, але й працюють, адже фактично, діяльність як гуманітарних та так і звичайних Громадських рад спрямована на вирішення одних і тих же проблем гуманітарного розвитку регіону, інша справа, що в такому випадку, гуманітрну раду доцільніше називати не «громадською» але «експертною». Це дозволить, по-перше, уникнути плутанини, а подруге, більше відповідатиме персональному складу цих рад, до якого, як правило, входять знані в регіоні фахівці в галузі освіти, науки, мистецтва, медіа-комунікацій, тощо.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. На сьогодні практично відсутній елемент інтерактиву в діяльності як загальнодержавної, так і регіональних гуманітарних рад. Фактично, громадянин не тільки нічого не знає про діяльність переважгної більшості регіональних ГГР, але й не може дізнатися. Механізмів для комунікації не має, а єдиний контакт – адреса електронної пошти відповідального секретаря Ради, що як правило є заступників голови ОДА тобто особою із відповідним рівнем зайнятості. Це, з свого боку, позбавляє і членів ГГР можливостей дізнатися думку територіальної громади щодо актуальних питань гуманітарного розвитку.

Таким чином, Громадським гуманітарним радам треба працювати значно більш активно та відкрито, ніж це робиться зараз. Тільки в такому випадку вони стануть повноцінними дискусійними майданчиками та/або свого роду «мозковими центрами» - центрами прийняття неординарних та ефективних рішень, які допоможуть розв’язувати актуальні завдання гуманітарного розвитку Української держави. На сьогодні ж, діяльність ГГР є яскравим прикладом того, що створити інституцію не достатньо, необхідно щоб вона була дієвою, сприяла підвищенню громадянської активності населення, підштовхувала громадян до участі у виробленні та впровадженні гуманітарної політики, таким чином здійснюючи заміну «підданського» типу політичної культури на тип «учасницький».

 

Література:

1. Бульба В.Г. Громадські гуманітарні ради як інструмент вдосконалення державної гуманітарної політики / Бульба В.Г., Меляков А.В. [Електронний ресурс] // Державне управління: удосконалення та розвиток. Електронне наукове фахове видання. - 2011. - № 3 – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=262

2. Бульба В.Г. Діяльність Громадських гуманітарних рад та її висвітлення  на веб-сайтах обласних державних адміністрацій  / Бульба В.Г.,  Меляков А.В. // Теорія та практика державного управління. – 2011. - № 1.

3. Діяльність Громадської ради [Електронний ресурс] // Одеська обласна державна адміністрація. Офіційний веб-портал. – Режим доступу:  http://oda.odessa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=174&Itemid=87&lang=ru

4. Офіційне інтернет-представництво Президента України. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua

5. Урядовий електронний інформаційний бюлетень. – 2011. - № 55. – 18 с.

Стаття надійшла до редакції 20.10.2011 р.