Українською | English

BACKMAIN


УДК 351

 

О. З. Хома,

аспірант Міжрегіональної академії управління персоналом

 

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ ТА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

 

Olga Homa,

postgraduate Interregional Academy of Personnel Management

 

FEATURES OF LABOR MARKET INTEGRATION AND EQUAL SERVICES MARKET AT REGIONAL LEVEL

 

Розглянуто зміст інтеграції ринку праці та ринку освітніх послуг на регіональному рівні, де передбачається аналіз технологій і форм втручання держави в інтеграційні процеси з метою їх прискорення і отримання найбільшого кумулятивного соціально-економічного ефекту. Визначені складові елементи інфраструктури та функції  державної служби зайнятості. Зазначено, що вихідною умовою подальшого реформування системи освіти стала передача законодавчих і виконавчих функцій в сфері освіти регіонах. Це означало, що розвиток законодавчої бази в сфері освіти і функціонування ринку праці переміщається з національного на регіональний рівень. Першим кроком до цього була передача початкової та середньої професійної освіти в ведення регіонах України.

Визначено, що розвиток інтеграції ринку праці та ринку освітніх послуг передбачає формування необхідних передумов на всіх рівнях. На національному рівні створення основ взаємодії цих двох ринкових інститутів сприяють такі заходи: створення законодавчо-нормативної бази, яка закріплює широке коло повноважень з регулювання ринку праці та ринку освітніх послуг, зайнятості і системи освіти;становлення нормативно-методологічного фундаменту по забезпеченню системи освіти і освітніх установ на рівні сучасних вимог; розробка чіткої державної політики щодо інтеграції ринку праці та ринку освітніх послуг.

Запропоновано розробка Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року обумовлена була новою потребою забезпечити економіку. Даний документ являє сукупність пріоритетів, одним з яких став розвиток кваліфікованої робочої сили на основі неперервної професійної освіти і системи внутрішньофірмової підготовки кадрів. У даній програмі, з урахуванням того, що зазначені роки стали останніми роками збільшення чисельності населення працездатного віку, визначені ключові напрямки вдосконалення політики зайнятості в країні.

 

The content of the integration of the labor market and the market of educational services at the regional level is considered, which provides for an analysis of the technologies and forms of state intervention in the integration processes in order to accelerate them and obtain the largest cumulative socio-economic effect. Identified components of the infrastructure and functions of the public employment service. It was noted that the initial condition for the further reformation of the education system was the transfer of legislative and executive functions in the area of education in the regions. This meant that the development of the legislative framework in the field of education and functioning of the labor market moves from the national to the regional level. The first step to this was the transfer of primary and secondary vocational education to the maintenance of the regions of Ukraine.

It is determined that the development of the integration of the labor market and the market of educational services involves the formation of the necessary prerequisites at all levels. At the national level, the establishment of the bases for the interaction between these two market institutions is facilitated by the following measures: the creation of a legislative and regulatory framework that establishes a wide range of competences for regulating the labor market and the market for educational services, employment and education systems, the establishment of a normative and methodological foundation for the provision of education and educational institutions at the level of modern requirements; the development of a clear state policy on the integration of the labor market and the market for educational services.

The development of the Program for promoting employment and stimulating the creation of new jobs for the period up to 2017 is due to the new need to provide the economy. This document represents a set of priorities, one of which was the development of a skilled workforce based on continuing vocational education and intra-firm training. In this program, given that these years have become the last years of increasing the population of working age, identified key areas for improving the employment policy in the country.

 

Ключові слова: інтеграція, ринок праці,  ринок освітніх послуг, регіональний рівень, соціально-економічний ефект, інфраструктура, державна служба зайнятості, розвиток кваліфікованої робочої сили, неперервна професійна освіта, система внутрішньофірмової підготовки кадрів.

 

Keywords: integration, labor market, educational services market, regional level, socio-economic effect, infrastructure, public employment service, skilled workforce development, continuing vocational education, intra-firm training system.

 

 

Вступ.

Розкриття змісту інтеграції ринку праці та ринку освітніх послуг на регіональному рівні передбачає аналіз технологій і форм втручання держави в інтеграційні процеси з метою їх прискорення і отримання найбільшого кумулятивного соціально-економічного ефекту. Йдеться про розгляд ролі держави, починаючи з національними рівня, рівня адміністративних округів і регіонів України і закінчуючи державним рівнем.

Забезпечення інтеграції цих двох ринкових інститутів не може бути досягнуто без втручання держави, яке виконує широке коло функцій і, перш за все:

створення законодавчої та нормативної бази для функціонування ринку праці та ринку освітніх послуг на всіх рівнях;

розробка системи регуляторів ринку праці та ринку освітніх послуг;

формування економічних основ для інтеграції цих ринків в інтересах прискорення розвитку економіки.

В результаті його прийняття були перерозподілені повноваження в сфері державного управління в таких пріоритетних сферах суспільних відносин, як освіта і зайнятість.

Найзначнішим для роботодавців є зміни, що вносяться до закону України від 05.07.2012  №  5067-VI «Про зайнятість населення». Ці зміни по суті закріпили з 1.01.2007 р нову модель і структуру регулювання зайнятості населення. Повноваження, раніше вилучені в регіонах України, передані їм як повноваження України для виконання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Дослідження щодо особливості інтеграції ринку праці та ринку освітніх послуг щодо сфери підготовки кадрів наведені в працях таких вітчизняних учених, як: Н. Анішина, Д. Богиня, С. Бандур, О. Балакірєва, І. Гнибіденко, А. Е. Лібанова та ін. Ученими висвітлюються різноманітні проблеми управління якістю освітніх послуг та гармонізації ринків освітніх послуг та праці: державне регулювання, стратегічне планування, формування партнерських відносин, модернізація освітніх програм та системи освіти загалом. Проте практично не дослідженими залишаються питання особливостей регулювання цих ринків на регіональному рівні.

Постановка задачі.

Метою статті є огляд, аналіз, узагальнення та обґрунтування необхідності регулювання взаємодії ринків освітніх послуг та праці враховуючі особливості на регіональному рівні.

Результати.

Інфраструктура державної служби зайнятості включає:

орган виконавчої влади, який здійснює функції контролю і нагляду в сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, з надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання трудових спорів; їм є Державна служба зайнятості;

органи виконавчої влади України, які покликані здійснювати передані їм повноваження в сфері зайнятості. Зазначені органи утворюються на базі територіальних органів Державної служби зайнятості;

державні установи служби зайнятості х[1, C.245]

На основі чинного законодавства на державну службу зайнятості населення, діючу в рамках України, покладено досить широке коло функцій:

оцінка стану і прогноз розвитку зайнятості населення, інформування про стан на ринку праці;

розробка і реалізація програм, які передбачають заходи щодо сприяння зайнятості населення, включаючи програми сприяння зайнятості громадян, які перебувають під ризиком звільнення, а також громадян, які відчувають труднощі в пошуку роботи;

сприяння громадянам у пошуку підходящої роботи, а роботодавцям - у підборі необхідних їм працівників;

організація заходів активної політики зайнятості населення;

здійснення соціальних виплат громадянам, визнаними в установленому порядку безробітними;

здійснення контролю за забезпеченням гарантій в області зайнятості населення.

Одночасно органам державної влади України переданий широке коло повноважень, раніше здійснюваних Державної служби України з питань праці. Ці повноваження включають такі:

здійснення контролю за забезпеченням державних гарантій в області зайнятості населення;

здійснення контролю за прийомом на роботу інвалідів в межах встановлених квот;

здійснення контролю за реєстрацією інвалідів в якості безробітних;

реєстрація громадян з метою сприяння в пошуку підходящої роботи, а також реєстрація безробітних громадян;

надання відповідно до законодавства про зайнятість населення наступних державних послуг:

сприяння громадянам у пошуку підходящої роботи, а роботодавцям у підборі необхідних працівників;

інформування про стан на ринку праці в регіонах України; організація ярмарків вакансій і навчальних робочих місць; організація професійної орієнтації громадян з метою вибору сфери діяльності (професії), працевлаштування, професійного навчання;

психологічна підтримка, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних громадян;

здійснення соціальних виплат громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними;

організація проведення оплачуваних громадських робіт;

організація тимчасового працевлаштування неповнолітніх громадян у віці 14-18 років у вільний від навчання час, безробітних громадян, що зазнають труднощі в пошуку роботи, безробітних громадян у віці від 18 до 20 років з числа випускників освітніх установ початкової та середньої професійної освіти, які шукають роботу вперше; соціальна адаптація безробітних громадян на ринку праці; сприяння самозайнятості безробітних громадян;

сприяння громадянам у переселенні для роботи в сільській місцевості; видача роботодавцям висновків про залучення та про використання іноземних громадян відповідно до чинного законодавства [2, C. 57].

Для їх реалізації за регіонами в сфері зайнятості закріплені такі функції:

розробка і реалізація регіональних програм, які передбачають заходи щодо сприяння зайнятості населення, включаючи програми сприяння зайнятості громадян, які перебувають під ризиком звільнення, а також громадян, особливо потребують соціального захисту і що зазнають труднощі в пошуку роботи;

організація і проведення спеціальних заходів по профілізації (розподілу безробітних громадян за групами в залежності від профілю їх попередньої діяльності, рівня освіти, статі, віку та інших соціально-демографічних характеристик з метою надання їм найбільш ефективної допомоги за сприяння в працевлаштуванні з урахуванням складної ситуації на ринку праці) безробітних громадян [3, C. 89].

На здійснення переданих повноважень регіонами України надаються з державного бюджету фінансові ресурси у вигляді бюджетних субвенцій регіонам України. Вони носять цільовий характер. Порядок витрачання коштів і обліку на надання субвенцій встановлюється Урядом України.

Незадовільні результати реформування національної освітньої системи зробили необхідним перегляд законодавчих і нормативних засад її функціонування.

Вихідною умовою подальшого реформування системи освіти стала передача законодавчих і виконавчих функцій в сфері освіти регіонах [4, C. 26]. Це означало, що розвиток законодавчої бази в сфері освіти і функціонування ринку праці переміщається з національного на регіональний рівень. Першим кроком до цього була передача початкової та середньої професійної освіти в ведення регіонах України.

Оскільки з моменту прийняття нового законодавства пройшло трохи часу, процес формування механізмів регулювання ринку праці та ринку освітніх послуг знаходиться тільки на початковій стадії.

Держава здійснює не тільки функції законодавчого і нормативного обґрунтування регулювання ринку праці та ринку освітніх послуг, їх інтеграції, а й є активним суб'єктом, що реалізує механізми регулювання ринку праці шляхом проведення активної і багатогранної політики зайнятості.

Це знаходить своє вираження в необхідності розробки на урядовому рівні концептуальних підходів до інтеграції цих двох ринкових інститутів.

В даний час відсутні концептуальні підходи до регулювання ринку праці та ринку освітніх послуг, які повинні виходити з механізмів державного регулювання на макрорівні, тоді як на мікрорівні повинні переважати ринкові механізми, ефективність яких залежить від змісту і спрямованості державного регулювання.

Мета регулювання, як правильно вважає М.О. Харченко, «регулювання попиту і пропозиції на ринках праці та освітніх послуг, в кінцевому рахунку, повинно бути орієнтоване на об'єктивно необхідний зараз рівень зайнятості та якості робочої сили, що відповідає вимогам виробництва з деяким випередженням кваліфікації робочої сили в порівнянні з технічною базою для забезпечення її задоволення» [5, C. 120].

Певним виразом концептуального підходу є постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року від 15 жовтня 2012 р. № 1008.

Розробка Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року обумовлена була новою потребою забезпечити економіку. Даний документ являє сукупність пріоритетів, одним з яких став розвиток кваліфікованої робочої сили на основі неперервної професійної освіти і системи внутрішньофірмової підготовки кадрів.

У даній програмі, з урахуванням того, що зазначені роки стали останніми роками збільшення чисельності населення працездатного віку, визначені ключові напрямки вдосконалення політики зайнятості в країні.

Одним з них є відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, що визначає якість робочої сили. Незважаючи на що спостерігається в 90-і роки підйом на ринку освітніх послуг, зростання попиту на професійну освіту в новому десятилітті не міг задовольнити потреби зростаючої економіки [6]. Частка осіб, які мають вищу (повне і неповне) професійну освіту в країні, за минуле десятиліття зросла з 17,6% до 25,2% в 2001 р

Разом з тим ринок освітніх послуг виявився не в змозі оперативно впливати на зміну попиту і нездатним вирішити проблему дефіциту кваліфікованих робітничих кадрів, ліквідувати диспропорції у попиті та пропозиції на локальних ринках праці.

У зв'язку з цим в програмі визначені основні напрямки дій на ринку праці в Україні, з яких, як нам представляється, слід виділити наступні заходи, спрямовані на якісні зміни в зайнятості, що відображають структурні зміни в українській економіці:

підвищення конкурентоспроможності робочої сили на основі адекватного вимогам ринку праці розвитку системи неперервної професійної освіти, включаючи базову та додаткове, а також професійну підготовку;

розробка прогнозів потреб у робітниках і фахівцях за укрупненими групами професій і спеціальностей, за видами економічної діяльності та по окремих регіонах і ув'язка потреб з обсягами підготовки робітників і фахівців в системі професійної освіти з метою досягнення рівноваги попиту і пропозиції на ринку праці;

розробка механізму визначення потреб організацій у випускниках установ професійної освіти всіх рівнів, а також критеріїв оцінки ефективності вкладень бюджетних коштів в професійну освіту молоді [7, C. 365].

Висновки.

В області розвитку регіональних ринків праці концепцією передбачено такі заходи:

розробка і реалізація територіальних програм сприяння зайнятості населення;

забезпечення наявності в розроблюваних регіональних і галузевих програмах розділів, які передбачають створення робочих місць та інші заходи, які надають позитивний вплив на ситуацію на регіональних ринках праці;

проведення моніторингу результатів реалізації програм і заходів щодо сприяння зайнятості населення;

забезпечення найбільш повної збалансованості професійно-кваліфікаційної структури попиту та пропозиції робочої сили на регіональних ринках праці, в тому числі на основі аналізу і прогнозу потреби галузей економіки у відповідних категоріях працівників і коректування структури професійного навчання з урахуванням перспектив соціально-економічного розвитку окремих регіонів;

розширення зв'язків організацій з місцевими освітніми установами всіх рівнів з метою залучення інвестицій в розвиток матеріальної бази навчальних закладів, удосконалення системи профорієнтації учнів загальноосвітніх шкіл з урахуванням потреб місцевих ринків праці;

розробка і реалізація програм сприяння зайнятості населення в населених пунктах, утворених містоутворюючими організаціями та підприємствами, з критичною ситуацією на ринку праці, обумовленої реструктуризацією містоутворюючих організацій і підприємств, і ряд інших.

Разом з тим, дана концепція дій на ринку праці була побудована без урахування такого важливого сектора як відтворення робочої сили в рамках внутрішньофірмових систем навчання.

Розвиток інтеграції ринку праці та ринку освітніх послуг передбачає формування необхідних передумов на всіх рівнях. На національному рівні створення основ взаємодії цих двох ринкових інститутів сприяють такі заходи:

- створення законодавчо-нормативної бази, яка закріплює широке коло повноважень з регулювання ринку праці та ринку освітніх послуг, зайнятості і системи освіти;

- становлення нормативно-методологічного фундаменту по забезпеченню системи освіти і освітніх установ на рівні сучасних вимог;

- розробка чіткої державної політики щодо інтеграції ринку праці та ринку освітніх послуг.

 

 Література.

1.Зелінська Г. О. Регіональний освітній менеджмент: теорія і практика:[монографія] // Івано-Франківськ: Симфонія форте. 2013. – 384 с..

2.Даниленко Л. І. Менеджмент інновацій в освіті / Л.І. Даниленко. - К.: Шк. світ. – 2007. – С. 55-81.

3.Дарманський М. М. Соціально-педагогічні основи управління освітою в регіоні : Монографія / М. М. Дарманський // Хмельницький: Поділля. – 1997. – 234 с.

4.Мармаза О. І. Менеджмент в освіті: дорожня карта керівника / О.І. Мармаза // Управління та адміністрування. - Х.: Основа. – 2007. – С. 24-37.

5. Харченко М. О. Абсолютні та відносні продуктивні сили та роль територіальної організації закладів загальної середньої освіти у їх розвитку / М.О. Харченко // Економіка та держава. – 2016. – №. 1. – С. 118-122.

6.Пашкевич М. С. “Екологізація виробництва підприємств України” / М.С. Пашкевич, Т.О. Паламарчук. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1624 .

7. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : Монографія / В. Ю. Биков. – К .:  Атіка , 2008.- 684 с.

 

References.

1. Zelinska, H. O. (2013), Rehionalnyi osvitnii menedzhment: teoriia i praktyka,Symfoniia forte, Ivano-Frankivsk, Ukraine.

2. Danylenko, L. I.(2007), Menedzhment innovatsii v osviti [Innovation Management in Education], Shk. svit., Kyiv, Ukraine, pp. 55-81.

3. Darmanskyi, M. M.(1997), Sotsialno-pedahohichni osnovy upravlinnia osvitoiu v rehioni [Socio-pedagogical fundamentals of education management in the region], Podillia, Khmelnytskyi, Ukraine, p. 234.

4. Marmaza, O. I. (2007), "Management in education: road map of the head", Upravlinnia ta administruvannia, Osnova, Kharkiv, pp. 24-37.

5. Kharchenko, M. O. (2016), "Absolute and relative productive forces and the role of territorial organization of secondary schools in their development", Ekonomika ta derzhava, vol. 1, pp. 118-122.

6. Pashkevych, M. S. and Palamarchuk, T.O. (2012), “Greening of enterprises in Ukraine", [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1624

7. Bykov, V. Yu. (2008), Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Models of Organizational Systems of Open Education], Atika , Kyiv, Ukraine, p. 684.

 

Стаття надійшла до редакції 20.08.2017 р.

 

ТОВ "ДКС Центр"