УДК 351

 

О. М. Негрич,

аспірант Міжрегіональної академії управління персоналом

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

 

Olga Mikhailovna Negrich,

post-graduate student of the Interregional Academy of Personnel Management

 

THE MAIN PROVISIONS OF THE INFORMATION SUPPORT OF THE PROVIDING ADMINISTRATIVE SERVICES’ SYSTEM

 

Розглянуто вимоги, виконання яких забезпечує належний рівень якості надання адміністративних послуг. Надано характеристику процесу впровадження стандартів надання адміністративних послуг. Визначено засади реалізації контролю повноти та ефективності застосування стандартів адміністративних послуг. Досліджено сутність поняття «адміністративний регламент надання державних послуг». Розглянуто основні питання адміністративної відповідальності суб’єктів, що надають державні послуги.

 

The requirements that ensure the proper level of quality of administrative services are considered. The process of introducing standards for the provision of administrative services has been characterized. The principles for monitoring the completeness and effectiveness of the application of administrative services standards are defined. Research is the essence of the concept of "administrative regulation of provision of public services." The main issues of administrative responsibility of subjects providing public services are considered.

 

Ключові слова: Адміністративна реформа, адміністративні послуги, державні послуги, державна політика, державне управління, стандарт надання адміністративної послуги, адміністративна відповідальність, адміністративний регламент.

 

Keywords: Administrative reform, administrative services, public services, public policy, public administration, the standard for the provision of public services, administrative responsibility, administrative regulations.

 

 

І. Вступ

Розвиток системи надання державних послуг в економіці, домашньому господарстві, в сфері суспільних відносин і реалізації міждержавних зв’язків безпосередньо пов’язаний з розвитком складових інформаційного суспільства. Найважливішими характеристиками при цьому є стан інформаційного забезпечення та доступність інформаційно-комунікаційних технологій споживачам. Ключовими сферами реалізації адміністративних реформ є роль держави в суспільстві, структура органів державного управління, підвищення ефективності та результативності діяльності державного апарату, управління державною службою, реформа фінансового управління, підзвітність і прозорість державного апарату.

ІІ. Постановка завдання

Зміст адміністративної реформи полягає, з одного боку, у комплексній перебудові існуючої в Україні системи державного управління всіма сферами суспільного життя. З іншого - у розбудові деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава. В безпосередньому взаємозв’язку з адміністративною реформою знаходиться така сфера перетворень, як підвищення якості надання адміністративних послуг, що прямо пов’язане з підвищенням соціальної ефективності державного управління в Україні.

В цілому, основні проблеми, з якими більшість країн зіткнулося в даній сфері, полягають в наступному: недостатня доступність і недостатньо ефективний механізм розподілу державних послуг в суспільстві; відсутність стабільної підтримки з боку держави приватних організацій, що займаються наданням соціальних послуг (в тому числі мова йде про відсутність достатньої кількості законів, що регулюють цей процес); слабка система інформування громадян про послуги; відсутність конкретного виконавця, відповідального за консультативну допомогу при наданні послуг. Тому, в роботі ставиться завдання розкрити основні положення інформаційного забезпечення системи надання адміністративних послуг.

ІІІ. Результати

Адміністративні послуги служать інтересам споживачів і є важливим кроком в напрямку підвищення задоволення потреб громадян і господарюючих суб’єктів. Предметом надання адміністративних послуг в першу чергу є не адміністративна діяльність, а система правовідносин, які складаються на її грунті між правлячою владою і громадянами. Правовідносини є найважливішим і необхідним етапом у процесі досягнення цілей, результатів правового регулювання. Правовідносини, суб’єктами яких виступають посадова особа і громадянин, є домінуючими в адміністративно-правовій сфері.

На нашу думку, в законі України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI [1] повинен міститися стандарт надання державних послуг в якості окремого розділу адміністративного регламенту. Стандарт адміністративної послуги створюється у вигляді нормативного правового акту, що визначає взаємодію органу виконавчої влади (посадових осіб) з громадянами та організаціями і являє собою обов’язкові для виконання правила, що встановлюють в інтересах одержувача адміністративної послуги вимоги до надання адміністративної послуги, що включають характеристики процесу, форми, змісту і результату надання даної адміністративної послуги.

Серед основних вимог до змісту стандарту необхідно виділити вимоги, виконання яких забезпечує належний рівень якості надання адміністративних послуг:

- перелік термінів надання адміністративної послуги, в тому числі з урахуванням необхідності звернення в організації, які беруть участь у наданні послуги, термін призупинення надання послуги в разі, якщо можливість призупинення передбачена законодавством України, термін видачі (направлення) документів, які є результатом надання відповідної послуги;

- вичерпний перелік документів, необхідних відповідно до нормативних правових актів для надання адміністративної послуги та послуг, які є необхідними і обов’язковими для надання адміністративної послуги, які подаються заявником, способи їх отримання заявником, в тому числі в електронній формі, порядок їх подання;

- вичерпний перелік документів, необхідних відповідно до нормативних правових актів для надання адміністративної послуги, які знаходяться в розпорядженні органів, що беруть участь у наданні державних, які заявник може не надавати;

- вичерпний перелік підстав для відмови в прийомі документів, необхідних для надання адміністративної послуги, підстав для призупинення або відмови в наданні адміністративної послуги;

- порядок, розмір та підстави стягнення державного мита або іншої плати, що стягується за надання адміністративної послуги;

- терміни надання адміністративної послуги;

- показники доступності та якості адміністративної послуги, в тому числі кількість взаємодій заявника з посадовими особами при наданні адміністративної послуги та їх тривалість, можливість отримання адміністративної послуги в центрах надання адміністративних послуг, можливість отримання інформації про хід надання адміністративної послуги, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

При цьому органи, які надають адміністративну послугу повинні забезпечити не тільки дотримання відповідних стандартів державних послуг, а й забезпечити повний доступ громадян та юридичних осіб до стандартів адміністративних послуг. Також необхідним є закріплення в стандартах адміністративних послуг дисциплінарної відповідальності співробітників органу, який надає послугу, за недотримання або неналежне дотримання стандартів адміністративних послуг і підстав для відшкодування збитків громадянам та організаціям, заподіяної внаслідок недотримання або неналежного дотримання стандартів адміністративних послуг.

Встановлення стандартів адміністративних послуг дозволяє, з одного боку, визначити наскільки швидко, доступно, якісно та без надмірних обтяжень надана адміністративна послуга, а з іншого боку, - створює для одержувачів послуг можливість оскаржити надлишкові адміністративні вимоги та обтяження при наданні адміністративної послуги, а також при неякісному наданні послуг.

Очевидно, що цілями законодавчого регулювання процесу стандартизації адміністративних послуг виступають в першу чергу захист інтересів споживачів державних послуг; встановлення критеріїв контролю якості з боку громадянського суспільства та контролюючих органів; реалізація державними органами та їх посадовими особами висунутих їм Конституцією України вимог по дотриманню і повсякденному захисту прав, свобод і законних інтересів громадян та їх об’єднань.

Контроль повноти та ефективності застосування стандартів адміністративних послуг має здійснюватися:

- громадянами та юридичними особами при отриманні адміністративних послуг;

- зацікавленими особами, іншими неприбутковими організаціями у формі проведення з їх ініціативи (з їх участю) аналізу якості стандартів адміністративних послуг і причин їх недотримання, неналежного дотримання;

- уповноваженими в сфері стандартів адміністративних послуг органами виконавчої влади;

- органами, які надають адміністративні послуги.

Принципове значення набуває питання про достатність бюджетного фінансування процесу надання адміністративних послуг, оскільки комерціалізація їх надання не повинна позбавити частину населення можливості отримання послуг, а рентабельність не повинна бути основним критерієм при визначенні складу адміністративних послуг, гарантованих державою [2, с. 101]. Передбачається, що закріплення обов’язкового мінімуму в стандарті на національному рівні дозволить гарантувати всім «споживачам» адміністративних послуг рівні права і можливості щодо їх отримання, де б громадянин не проживав, де б не знаходилося юридична особа.

Основним же інструментом регламентації надання адміністративних послуг є прийняття адміністративних регламентів. Формування адміністративних регламентів з надання послуг дозволяє впорядкувати зобов’язання органів, які надають адміністративні послуги перед суспільством і впровадити процедури контролю та оцінки діяльності органів виконавчої влади.

Адміністративним регламентом надання державних послуг є нормативний правовий акт виконавчої влади, що встановлює строки і послідовність адміністративних процедур (дій) органу виконавчої влади та органу державного позабюджетного фонду, які здійснюються за запитом фізичної або юридичної особи або їх уповноважених представників у межах встановлених нормативними правовими актами. Відсутність чіткого розмежування державних послуг від інших державних функцій органів влади на законодавчому рівні призводить до невірного сприйняття сутності державних послуг.

Адміністративним регламентом передбачаються види дій, що здійснюються органами, посадовими особами та службовцями, в процесі надання державних послуг, послідовність вчинення дій, періодичність і терміни їх здійснення. Таким чином, забезпечується відкритість діяльності органів влади з надання державних послуг і досягається належне функціонування, легальність і передбачуваність дій органів влади, а отже звужуються межі адміністративного розсуду.

Адміністративний розсуд це мотивований вибір для прийняття правомірних рішень і вчинення дій уповноваженим суб’єктом в межах його компетенції для виконання управлінських та інших завдань. У той же час розсуд створює сприятливу можливість для зловживання владою, хабарництва і корупції, а це саме ті фактори, які лягли в основу необхідності проведення адміністративної реформи.

Головним підсумком застосування адміністративних регламентів має стати: скорочення термінів надання громадянам і організаціям адміністративних послуг; зменшення кількості документів, що подаються громадянином для отримання послуги; встановлення вичерпного і точного переліку підстав для відмови в наданні послуги; чітка регламентація процесів, включених до адміністративних процедур; широке використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій; створення механізмів досудового оскарження рішень, дій та бездіяльності працівників органів виконавчої влади, які беруть участь у наданні адміністративної послуги; підвищення персональної відповідальності посадових осіб за дотриманням адміністративних процедур.

На наш погляд, ще одним важливим питанням, що потребує уваги, є специфічний характер правовідносин, які складаються з приводу надання адміністративних послуг. Будучи в основі своїй адміністративно-правовими відносинами, дані правовідносини мають риси цивільно-правових відносин.

Вибір тієї чи іншої правової форми надання адміністративних послуг здійснюється виходячи з критеріїв, що визначають ефективність і якість державних послуг, якість обслуговування, доцільність покладання повноважень на той чи інший суб’єкт надання державних послуг, з метою забезпечення задоволення встановлених або передбачуваних потреб отримувачів послуг.

Досліджуючи поточний стан правового регулювання діяльності органів виконавчої влади з надання державних послуг, ми приходимо до висновку про необхідність ретельної регламентації принципів діяльності органів влади з надання адміністративних послуг. Необхідність конкретизації принципів надання державних послуг в першу чергу обумовлена тим, що саме принципи визначають шляхи вдосконалення правових норм, зміст і напрямки правового регулювання в сфері надання державних послуг і виступають в якості керівних ідей для законодавця.

В Законі України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI визначено, що державна політика у сфері надання адміністративних послуг базується на принципах: верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; стабільності; рівності перед законом; відкритості та прозорості; оперативності та своєчасності; доступності інформації про надання адміністративних послуг; захищеності персональних даних; раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних послуг; неупередженості та справедливості; доступності та зручності для суб’єктів звернень [1].

На нашу думку, в результаті аналізу цілей і змісту чинного законодавства, і цільових програм в сфері розвитку інформаційного суспільства та використання інформаційно-телекомунікаційних технологій в діяльності органів державної влади, ці принципи треба розширити. Необхідно відзначити, що правові форми надання державних послуг можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими. Незалежно від форми надання державних послуг, кожна державна послуга повинна бути зафіксована в Реєстрі державних послуг і надаватися відповідно до адміністративного регламенту і стандартів адміністративної послуги. Введення стандартів державних послуг надає діяльності органів публічної влади строго легальний, відкритий і передбачуваний характер, а також надає можливість обмежувати і усувати довільні дії. Впровадження адміністративних регламентів з надання державних послуг дозволить впорядкувати зобов’язання органів державної влади, які надають адміністративні послуги, перед суспільством і впровадити процедури контролю та оцінки діяльності органів виконавчої влади.

Практичне дослідження правовідносин у сфері державного управління з надання державних послуг проявляється в питаннях захисту прав громадян і організацій. Найчастіше права, свободи і законні інтереси людей, підприємств порушуються в результаті неналежного виконання державними органами своїх обов’язків та функцій. Важливим питанням є відповідальність органів влади, їх посадових осіб, організацій за неналежне здійснення функцій з надання адміністративних послуг, порядок захисту прав отримувачів послуг, так як найважливіше місце в системі гарантій прав і свобод займає інститут правової відповідальності держави, її органів.

До дій органів державної влади, їх посадових осіб, державних службовців відноситься владне волевиявлення органів державної влади, їх посадових осіб, державних службовців, яке не набуло форми рішення, але спричинило порушення прав і свобод громадян, та організацій, або створило перешкоди до їх здійснення. В рамках адміністративного права це владне волевиявлення, що створює в системі управління певні юридичні наслідки або конкретний правовий ефект. До дій, відносяться вимоги посадових осіб органів, повторного надання заявником документів для отримання державної послуги, затребування з заявника при наданні адміністративної послуги плати, не передбаченої нормативними правовими актами.

ІV. Висновки

Отже, особливої уваги потребує питання адміністративної відповідальності суб’єктів, що надають державні послуги, встановленої законодавством. Адміністративна відповідальність є одним з найбільш затребуваних соціальною практикою інститутів системи українського права, який є важливим елементом методу адміністративно-правового регулювання. Отже, адміністративні регламенти повинні підтримуватися в актуальному стані органами, які надають адміністративні послуги, і повинні відповідати вимогам законодавства. У зв’язку з цим представляється необхідним закріплення відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади за відсутність адміністративних регламентів надання державних послуг або невідповідність адміністративних регламентів встановленим вимогам.

Сьогодні, важливим є чітке розмежування і нормативне закріплення юридичної відповідальності всіх суб’єктів, що надають державні послуги, а саме органів виконавчої влади, центрів надання адміністративних послуг, та інших організацій, уповноважених на надання державних послуг, посадових осіб органів, які надають державні послуги, працівників центрів надання адміністративних послуг, працівників організацій, що залучаються до реалізації функцій багато функціонального центру за порушення порядку надання державних послуг.

 

Література.

1. Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5203-16.

2. Міськевич А. Адміністративно-правові засади надання адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення / А. Міськевич // Наукові записки [Кіровоградського державного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Право. - 2016. - Вип. 2. - С. 100-104.

 

References.

1. Informatively-legal systems league law in Ukraine (2012), “The Law of Ukraine “On Administrative Services”, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5203-16. (Accessed 01 October 2016).

2. Mis’kevych, A. (2016) “Administrative and legal framework for providing administrative services in the field of social protection of the population”, Naukovi zapysky [Kirovohrads'koho derzhavnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Seriya : Pravo, vol. 2, pp. 100-104.

 

Стаття надійшла до редакції 19.10.2016 р.