УДК 352.07: 323.2

 

Ю. В. Козаченко,

канд. н. з держ. упр., Перший заступник ДФС у Запорізькій області

 

МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕПОНИ НА ШЛЯХУ ЗМІН В СПІВРОБІТНИЦТВІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В КОНТЕКСТІ ПЕРЕДАЧІ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА РЕСУРСІВ

 

J. P. Kozachenko,

Candidate of Science in Public Administration

First deputy of the State fiscal service in Zaporozhye region

.

POSSIBILITIES AND TRANSFER BETWEEN CHANGES IN COOPERATION IN TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE CONTEXT OF THE TRANSFER OF AUTHORITIES AND RESOURCES

 

В статті висвітлено питання щодо укрупнення ресурсної бази територіальних громад та їх повноважень за рахунок співробітництва. Підкреслено можливі форми, підходи та ефекти від впровадження співробітництва між територіальними громадами внаслідок передачі одному з суб’єктів співробітництва повноважень та ресурсів. Окреслено основні напрямки співробітництва на локальному рівні та диференційовано підходи за критеріями проектів впровадження територіальним  громадами. Зазначено основний інструментарій підтримки розвитку територіальних  громад внаслідок передачі повноважень та ресурсів. Відображено, що ефект від конвергенції територіальних громад, може реалізовуватися із застосуванням проектного підходу, окреслюючи розміри, сфери та можливості територіальних громад. Сформовано основні підходи, щодо   передачі одному з суб’єктів співробітництва повноважень та ресурсів. Розглянуто основні принципи співробітництва згідно Хартії економічних прав та обов’язків держав. Розкрито форми співробітництво між територіальними громадами при яких можлива передача повноважень та ресурсів одному з суб’єктів співробітництва.

 

The article highlights the consolidation of the resource base of territorial communities and their powers through cooperation. The possible forms, approaches and effects from the implementation of cooperation between territorial communities, as a result of the transfer of powers and resources to one of the subjects of cooperation, are emphasized. The main directions of cooperation at the local level and differentiated approaches to the criteria of implementation projects by territorial communities are outlined. The main instrument for supporting the development of territorial communities as a result of the transfer of powers and resources is outlined. It is shown that the effect of convergence of territorial communities can be realized using the project approach, outlining the size, scope and opportunities of the territorial communities. The basic approaches concerning transfer of powers and resources to one of the subjects of cooperation are formed. The main principles of cooperation under the Charter of Economic Rights and Duties of States are considered. The forms of cooperation between territorial communities are revealed in which the transfer of powers and resources to one of the subjects of cooperation is possible.

 

Ключові слова: територіальна громада, ресурси, співробітництво, проекти, локальне співробітництво.

 

Key words: territorial community, resources, cooperation, projects, local cooperation.

 

 

Постановка проблеми. Трансформаційні зміни в підходах щодо реалізації функціоналу інститутів територіальної організації влади постають основними питаннями перед громадою та державою. Зміни в засобах та методах взаємодії територіальних громад під впливом правового регулювання стають все більш неоднозначними.

Наявність реалізованого та повнофункціонального прикладу співробітництва територіальних громад шляхом передачі повноважень та ресурсів становить одну з головних цілей громади та влади на всіх рівнях, яку треба досягти. Наявність досвіду в реалізації співробітництва між територіальними громадами на початку отримання незалежності України, хоча і виступає вагомим плюсом, але даний досвід є негативним з точки зору його результатів. Вельми критичним моментом для співробітництва між територіальними громадами при передачі повноважень та ресурсів одному з суб’єктів співробітництва є  наділення широкими можливостями  одного з суб’єктів співробітництва та функціонування його в межах свого правового поля.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Свій внесок  в дослідження процесу децентралізації зробили такі вчені, як О. В. Батанов, М. О. Баймуратов, Х. В. Приходько, С. Г. Серьогіна, але в тім постійні зміни в підходах до впровадження та використанням нових можливостей процесу децентралізації вимагають подальшого дослідження.

Питання співробітництва територіальних громад, зокрема передача повноважень та ресурсів, постає одним з основних питань сьогодення. В даному напрямку проводили свої дослідження такі вчені, як М.П. Бутко, К.О. Ващенко, Т.В. Журавель, О.О. Зеленська, С. М. Зеленський, Ю.В. Ковбасюк, Е.М. Лібанова, Г.В. Макаров, І.В. Патока, А.О. Пелехатий, І.З. Сторонянська, В.В. Толкованов, М.А. Хвесик та ін.

Правові аспекти децентралізації в напрямку співробітництва територіальних громад розглядали наступні вчені: В. Бакуменко, І. Голосніченко, Н. Гончарук, С. Дембіцька, Е. Демський, Т. Джига, Н. Добрянська, С. Жарая, А. Кисіль, Л. Кисіль, І. Коліушко, Н. Курінний, Г. Писаренко, Л. Прокопенко, Д. Сухінін, В. Тимощук, Г. Чміленко, Ю. Шаров,  Є. Школьний та інші. Однак процес  передачі повноважень та ресурсів між територіальними громадами має і надалі досліджуватись, тому що дане явище є новим та потребує подальшого обґрунтування щодо його активного використання.

Мета статті - дослідити взаємодію територіальних громад та їх зусилля зі співробітництва та отримання від цього певної користі, зокрема висвітлити основні моменти передачі ресурсної бази та повноважень між об’єктами співробітництва; виділити поний спектр переваг та механізм функціонування співробітництва між територіальними громадами та окремими їх компонентами.

Виклад основного матеріалу. Спонукаючим елементом щодо взаємодії територіальних громад в контексті передачі одному з суб’єктів співробітництва ресурсів та повноважень, котрими  виступають  міста, села, є розбудова інфраструктурних об’єктів для покращення сервісу та можливості щодо забезпечення притоку приватного капіталу.

Тому розвиток співробітництва між територіальними громадами та передачею повноважень та ресурсів одному з суб’єктів співробітництва слід зазначити як стабілізацію та створення довгострокових стосунків між державою та приватним сектором в особі центральних, регіональних, місцевих органів самоврядування, та з іншого боку приватними підприємствами, інвесторами і інститутами громадянського суспільства. Основними пріоритетними напрямками розвитку співробітництва між територіальними громадами  шляхом передачі ресурсів та повноважень мають виступати розподіл прибутку, рівень зобов’язань, проектування, утримання, експлуатації, права власності, де головними постулатами  мають бути прозорість, оптимізація та зведення до мінімуму ризиків [1].

Створення проектів в процесі співробітництва територіальних громад  на локальному рівні, що мають на меті передачу повноважень та ресурсів,  повинно спиратися на наступному:

1) Розмір самого проекту – рівень залучення не тільки місцевих органів самоврядування, але й центральних органів влади, що визначають рівень використання ресурсів.

2) Рамки проекту – реалізація проекту територіальними громадами, як загальнонаціонально проекту або ж локальний рівень даних проектів, що залучують державу та приватний бізнес і використовується різний рівень повноважень та ресурсів.

3) Контроль проекту – вирішення питання щодо контролю за ходом проекту; до цього процесу повинна залучатися місцева громада через механізм громадських слухань.

4) Рівень користі на локальному рівні – співробітництво між державою на локальному рівні та приватними підприємствами в процесі реалізації проекту, для якого були передані ресурси та повноваження на рівні територіальних громад, де кінцевим користувачем повинен бути кожен член територіальної громади.

5) Кредитне залучення ресурсів – наявність можливостей залучити зовнішні ресурси використовуючи всю надану правову та ресурсну базу суб’єкта співробітництва територіальних громад [2].

Слід зазначити, що впровадження проектів співробітництва територіальних громад надає змогу зрозуміти, що територіальне співробітництво є привабливим, як з боку органів місцевого співробітництва, так і з боку інвесторів, що надає можливість пришвидшити результат, відшкодувати витрати інвесторів та територіальних громад і отримати з даного проекту дивіденди. Аналізуючи вищезазначене, слід підкреслити, що  держава та органи місцевого самоврядування, приватний бізнес та територіальні громади мають досконалий інструментарій для підвищення рівня ефективності наявних ресурсів та повноважень та покриття браку бюджетних коштів у розвитку інфраструктури. Слід виокремити та надати основні підходи щодо підвищення ефективності співробітництва між територіальними громадами (табл. 1).

Таблиця 1.

Основні підходи щодо підвищення ефективності співробітництва між територіальними громадами

 

Співробітництво між територіальними громадами, при яких можлива передача повноважень та ресурсів одному з суб’єктів співробітництва треба окреслити наступними формами:

– компонування всього блоку елементів співробітництва територіальних громад в напрямку економіки, фінансів, політики для досягнення спільних цілей;

– залучення трьох секторів до спільного проекту між територіальними громадами, таких як органів місцевого самоврядування, приватний сектор та недержавні й громадські організації;

– створення сприятливих умов для  державно-приватного партнерства;

– розвиток агломераційного підходу – укрупнення територіальних громад. Створення потужного ресурсу, який має на меті гнучкість у вирішенні питання, як на довгостроковий період, так і на короткостроковий період [3].

Тому перед територіальними громадами постають нові виклики, які будуть зустрічатися при активному співробітництві, шляхом передачі повноважень одному з суб’єктів нових повноважень та ресурсів, до них слід віднести:

– зміна ролі громад, як нового суб’єкту політики;

– активна участь громад у менеджменті місцевого самоврядування;

– створення нового бренду влади, як соціально-відповідального суб’єкту політики;

– зміна підходів місцевого самоврядування до вдосконалення, розширення та використання місцевої інфраструктури;

– синергія ресурсної бази;

– підвищення можливостей отримати фінансування за рахунок грантів;

– підвищення привабливості до інвестиційних вливань в місцеву інфраструктуру;

– трансформація управлінських підходів місцевого самоврядування.

Подолання даних викликів створить потужну конвергенцію в співробітництві територіальних громад, а саме:

– економічний ефект;

– інфраструктурні зміни в бік оптимізації сервісних послуг від органів місцевого самоврядування; 

– зниження видатків; 

– трансформація громадських інституцій;  

– підвищення комунікацій між місцевими громадами, а саме налагодження зв’язків як з неурядовими організаціями так і з органами місцевого самоврядування; 

– впровадження нових екологічних проектів за рахунок конкатенації ресурсної бази територіальних громад, шляхом передачі одному з суб’єктів співробітництва ресурсів та повноважень [4; 5].

Слід зазначити, що в першу чергу територіальні громади повинні керуватися вигодою та імплементація процесу співробітництва нести в собі взаємопорозуміння і прозорість в управлінні процесом співробітництва. Детермінантною співробітництва повинен бути принцип взаємної вигоди, він є один із загальновизнаних принципів міжнародного права, яким керуються в міжнародних відносинах. Також даний принцип тісно пов'язаний з принципом рівності, в незалежності від можливостей територіальних громад, від їх ресурсів та повноважень. Згідно Хартії економічних прав та обов’язків держав 1974 р. принцип рівності та взаємної вигоди є взаємодоповнюючими, невиконання даних принципів спонукає до дискримінації, нерівноправності і нееквівалентності обміну [6-7].

Також слід приділити увагу наданню адміністративних послуг при перерозподілі повноважень та ресурсів внаслідок співробітництва територіальних громад. Трансформаційні процеси децентралізації хоча є послідовними у своєму виконанні щодо надання публічних послуг населенню України, але вимагає подальшого опрацювання та залежить від рівня кваліфікованості персоналу суб’єкту, котрий надає публічні послуги, і наявності певної ресурсної бази. Основними компонентами розвитку адміністративних послуг повинно стати наступне:

– створення функціональних елементів, підходів, методів до конвергенції сумісних зусиль територіальних громад;

– корегування в залежності від потреб територіальних громад, передача повноважень та ресурсів на виконання певних адміністративних послуг повинно опиратися на законодавчі рамки та договірні зобов’язання, які були сформовані на початку співробітництва територіальних громад;

– диференціація в більш простіші структури відділи по наданню адміністративних послуг внаслідок територіального співробітництва;

– розподіл отриманих коштів від адміністративних послуг до місцевих бюджетів, які брали участь у  співробітництві громад;

– централізація проектів по наданню послуг та законодавча заборона брати на себе дану функцію приватним підприємствами;

– формування інтегрованих офісів по наданню адміністративних послуг внаслідок постійних змін структурних відділах місцевого самоврядування [8-11].

Висновки

Отже, треба зазначити, що метою співробітництва територіальних громад шляхом передачі ресурсів та повноважень одному з суб’єктів співробітництва є досягнення оптимального використання ресурсів, що допомагає акумулювати ресурси об’єднаних громад. Підвищення комунікацій між територіальними громадами відображає весь потенціал і можливості сучасного процесу децентралізації в Україні, де основними провідними компонентами можуть стати налагодження зв’язків між територіальними громадами при передачі одному з суб’єктів співробітництва повноважень та ресурсів.

Співробітництво територіальних громад повинно окреслювати всі аспекти сильної сторони та слабкої суб’єктів співробітництва, що, в свою чергу, надасть можливість більш ефективно впроваджувати інтеграційні процеси між декількома суб’єктами співробітництва. Співробітництво повинно базуватися на територіальній близькості, проте співробітництво між територіальними громадами повинно бути з найменшою кількістю учасників. Це буде вдале поєднання ресурсів та потреб всіх членів громади, яка бути приймати участь в усіх проектах територіального співробітництва.

 

Список літератури.

1. Шилепницький П.І. Державно-приватне партнерство: теорія і практика: [монографія] / П.І. Шилепницький // Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2011. – 455 с

2. Шилепницький П. І. Взаємозв’язок державно – приватного партнерства та міжмуніципального співробітництва / П. І. Шилепницький // Інноваційна економіка, інтелектуальна власність та трансфер технологій : Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. 16–18 квіт. 2014 р., м. Дніпропетровськ / ред. кол. : В.Я. Швець [та ін.]; М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. – Д. : НГУ, 2014. c. 191 – 193

3. Баймуратов М. О. Муніципальна реформа в Україні з позиції теорії сучасного муніципалізму: у пошуках доктринального оптимуму / М. О. Баймуратов, О. В. Батанов, Х. В. Приходько // Південноукраїнський правничий часопис. – 2014. – № 2. – С. 3–8.

4. Батанов О. В. Концептуальні проблеми конституційної регламентації статусу територіальних громад в Україні / О. В. Батанов // Часопис Київського університету права. – 2014. – № 3. – С. 4–8.

5. Любченко П. М. Співробітництво територіальних громад: теорія і практика / П. М. Любченко // Проблеми законності : зб. наук. пр. – Харків, 2015. – Вип. 129. – С. 50-59.

6. Сірик З. О. Економічний розвиток і співробітництво територіальних громад / З. О. Сірик // Регіональна економіка. - 2016. - № 3. - С. 34-42.57.

7. Співробітництво територіальних громад (міжмуніципальне співробітництво – ММС) : навч.­практ. посібник / наук. ред.: В. В. Толкованов, Т. В. Журавель; Тернопільський національний економічний університет. – К., 2016. – 154 с.

8. Про адміністративні послуги: Закон України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5203-17

9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97ВР // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр

10. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 року № 333-р // Офіційний вісник України. – 2014. – № 30. – Ст. 831.

 11.Клімова С. Удосконалення законодавства щодо надання адміністративних органми місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / Світлана Клімова // електронне наукове фахове видання «Науковий часопис Національної академії прокуратури України». – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ua/pdf/11-2016/klimova.pdf.

 

References.

1. Shylepnytskyi, P.I. (2011), Derzhavno-pryvatne partnerstvo: teoriia i praktyka [Public-Private Partnership: Theory and Practice], Instytut rehionalnykh doslidzhen NAN Ukrainy, Lviv, Ukraine, p. 455.

2. Shylepnytskyi, P. I. (2014), "Interconnection of public-private partnership and inter-municipal cooperation", Materials V intern. science-practice conf. "Innovative economy, intellectual property and technology transfer", NHU, Dnipropetrovsk, Ukkraine, pp. 191 – 193

3. Baimuratov, M. O. Batanov, O. V. and Prykhodko, Kh. V. (2014),  "Municipal reform in Ukraine from the point of view of the theory of modern municipalities: in search of doctrinal optimum", Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys, vol. 2, pp. 3–8.

4. Batanov, O. V. (2014), "Conceptual problems of the constitutional regulation of the status of territorial communities in Ukraine", Chasopys Kyivskoho universytetu prava, vol. 3, pp. 4–8.

5. Liubchenko, P. M. (2015), "Cooperation of Territorial Communities: Theory and Practice", Problemy zakonnosti : zb. nauk. pr., vol. 129, Kharkiv, Ukraine, pp. 50-59.

6. Siryk, Z. O. (2016), "Economic Development and Cooperation of Territorial Communities ", Rehionalna ekonomika, vol. 3, pp. 34-42.57.

7. Tolkovanov, V. V. and Zhuravel, T. V. (2016), Spivrobitnytstvo terytorialnykh hromad (mizhmunitsypalne spivrobitnytstvo – MMS) [Cooperation of Territorial Communities (Inter-municipal Cooperation - MMC)]; Ternopilskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet, Ukraine, p. 154.

8. The Verkhovna Rada of Ukraine (2012), The Law of Ukraine "On administrative services", available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5203-17

9. The Verkhovna Rada of Ukraine (1997), The Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine", available at:  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-vr

10. Cabinet of Ministers of Ukraine (2014), Order of the Cabinet of Ministers " On Approving the Concept of Reforming Local Self-Government and Territorial Organization of Power in Ukraine", dated April 1, 2014 No. 333-r, Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, vol. 30, s. 831.

11. Klimova, S. (2016), "Improvement of legislation on the provision of administrative bodies of local self-government", Elektronne naukove fakhove vydannia «Naukovyi chasopys Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy», [Online], available at: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ua/pdf/11-2016/klimova.pdf.

 

Стаття надійшла до редакції 12.10.2017 р.