Українською | English

BACKMAIN


УДК 338.24.65.012

 

Н. В. Бугас,

к. е. н., доцент, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

Г. В. Костюк,

к. е. н., доцент, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

 

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

 

N. Buhas,

Ph.D., associate professor, assistant professor of Department of

Kyiv National University of Technologies and Design

G. Kostiyuk,

Ph.D., associate professor, assistant professor of Department of

Kyiv National University of Technologies and Design

 

Analysis and assessment of business activity

 

У статті досліджено сутність ділової активності підприємства, висвітлено сукупність показників, за допомогою яких можна визначити її рівень. Виявлено, що загальна оборотність активів підприємства є низькою, що спричинено повільним обертанням основних засобів і власного капіталу підприємств. Доведено необхідність проведення політики управління дебіторською заборгованістю підприємств з метою підвищення їх ділової активності.

 

In the article the essence of business activity, highlights a set of indicators by which to determine its level. Found that the total turnover of assets is low, due to the slow rotation of the fixed assets and equity businesses. The necessity of a policy accounts receivable management companies to increase their business activity.

 

Keywords: business activity, management decisions, business activities, material resources, financial position

 

Ключові слова: ділова активність, управлінські рішення, господарська діяльність, матеріальні ресурси, фінансовий стан.

 

Постановка проблеми. Аналіз та оцінка ділової активності підприємства на сьогодні – це один із основних напрямів аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств. Отже, завдання оцінювання ділової активності постає як одне із важливіших для прийняття управлінських рішень у сфері розвитку підприємства, формування стратегії функціонування на перспективу. В умовах євроінтеграційних процесів та посилення міжнародних економічних зв'язків перед вітчизняними підприємствами постає ціла низка питань, що потребують узгодження зі світовою практикою управління господарською діяльністю.

Актуальність дослідження. Обрана тема дослідження є досить актуальною, так як одним з головних питань в сучасних умовах господарювання є аналіз ділової активності підприємства з метою прийняття виважених оперативних управлінських рішень та формування стратегії на перспективу. В практиці господарювання вітчизняних підприємств питанням управління діловою активністю приділяється мало уваги, тому аналіз ділової активності для підприємств є особливо актуальним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням питань ділової активності підприємства та методики її оцінки займалося багато вчених, зокрема: В.В. Вітлінський, А.П. Дорошенко, В. П. Губачов, А.М. Лебедєва, Є.В. Мних, Є.М. Руденко та ін. Зважаючи на значні напрацювання, питання аналіз ділової активності підприємств висвітлені недостатньо і потребують подальших досліджень.

Метою статті є оцінка та аналіз ділової активності підприємств і пошук напрямів її поліпшення.

Основні результати дослідження. Ділова активність в сучасних умовах господарювання постає вирішальним фактором комерційного успіху. В той же час, ділова активність виступає визначальною характеристикою положення підприємства на ринку [5]. В умовах сьогодення першочергове завдання, що стоїть перед власниками так керівниками сучасних підприємств, є використання комплексу заходів, що забезпечать зростання рівня активності суб'єкта господарювання на ринках капіталу, товарів та робочої сили і дадуть змогу підвищити рівень їх конкурентоспроможності [6]. Нерідко ділову активність зводять до сукупності показників, що характеризують оборотність використовуваних ресурсів та фактично виражають собою ефективність використання матеріальних ресурсів. Оцінка ділової активності підприємств – складний процес, що включає в себе ряд аспектів, які потрібно врахувати при аналізі. Крім того, в результаті такого аналізу ми отримаємо на виході сукупність різноманітної інформації, яка не дає нам чіткої рекомендації щодо точної оцінки ділової активності підприємств. У зв’язку з цим питання точної та адекватної оцінки стану ділової активності є важливим моментом у загальному аналізі фінансового стану підприємства. У широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування фірми на ринках продукції, праці, капіталу [3]. У контексті аналізу фінансово-господарської діяльності цей термін розуміють вужче – як поточна виробнича й комерційна діяльність підприємства. Оскільки засоби підприємств знаходяться в постійному кругообігу, то від його швидкості залежить кількість виробництва і реалізації продукції підприємством, а отже і загальний фінансовий стан об’єкта, його ліквідність та платоспроможність.

Формуючи систему показників оцінки ділової активності підприємства, слід ураховувати складові її суті, тобто виокремлювати показники внутрішньої та зовнішньої ділової активності. Активність підприємства у зовнішньому економічному середовищі пропонується оцінювати за такими якісними параметрами: – імідж підприємства, його ділова репутація; – соціальна активність підприємства, яка виражається в його участі у розв'язанні складних соціальних завдань подолання безробіття, соціального захисту, у формуванні соціальної інфраструктури в районах його місцезнаходження; – природоохоронна активність підприємства, яка виявляється у створенні екологічно чистих виробництв, фінансуванні рекреаційних програм, боротьбі зі шкідливими викидами та забрудненням довкілля, здійсненні доброчинних внесків для охорони природи. Кількісними параметрами ділової активності підприємства у зовнішньому економічному середовищі можуть бути такі: – зміна частки підприємства на ринку продукції (робіт, послуг). Цей показник свідчить про зміну частки підприємства у виробництві продукції галузей, регіону, національної економіки; – масштаб партнерських відносин на внутрішньому та зовнішньому ринках країни; – обсяг зовнішньоекономічного обороту; – приріст кількості робочих місць; – динаміка фондової активності, яка виражається у збільшенні обсягу реалізації акцій, підвищенні коефіцієнта нотування, зростанні прибутковості та рівня дивідендного доходу акцій. Аналіз внутрішньої ділової активності пропонується здійснювати з використанням показників, які можна згрупувати за кількома ознаками. Основними вимогами до них є цільова орієнтованість, об’єкто-орієнтованість, комплексність, системність, збалансованість, мінімальність складу та максимум інформативностіДілова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства [3]. Тобто, показники ділової активності – це, перш за все, показники ефективності використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів – показників оборотності запасів та капіталу підприємства, його дебіторської та кредиторської заборгованості, фінансового та операційного циклів та коефіцієнта стійкості економічного зростання. Економічна сутність та порядок розрахунку показників ділової активності наведена у роботі [4]. Для оцінки ділової активності важливим є коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, який висвітлює інформацію про стан заборгованості підприємства перед кредиторами. Варто відзначити, що у джерелах інформації наводиться різний порядок визначення цього показника: 1) у чисельнику коефіцієнта пропонується використовувати величину або чистого доходу, або доходу від реалізації продукції без вирахування податків, зборів тощо [4], або величину собівартості реалізованої продукції; 2) до знаменника коефіцієнта за одною методикою розрахунку додають усі поточні зобов’язання підприємства [7], за іншою методикою, яку наводить Л.О. Лігоненко, на відміну від попередньої, не враховуються такі показники, як короткострокові кредити банку, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, у методиці інтегральної оцінки інвестиційної привабливості та інших матеріалах окрім зазначених показників зі складу поточних зобов’язань виключають інші поточні зобов’язання.

Одночасно існують підходи, які під діловою активністю підприємства розуміють інтенсивність його діяльності в напрямах мобілізації наявних ресурсів підприємства з метою забезпечення економічного зростання та активності в зовнішньоекономічному середовищі, а відповідно до показників, які її характеризують включають абсолютні показники виробничого потенціалу підприємства та показники ефективності його діяльності [8, с. 289]. Ділову активність в найбільш загальному виразі можна розраховувати і оцінювати за допомогою «золотого правила економіки», яке базується на характеристиці ділової активності як категорії, що визначає рівень ефективності використання вкладених ресурсів в динаміці.

Ще одним поширеним способом оцінки рівня ділової активності є аналіз динаміки зміни показників індикаторів, які являють собою коефіцієнти оборотності активів та капіталу підприємства. Розглянемо сутність основних показників-індикаторів, які характеризують ділову активність. Коефіцієнт оборотності активів визначає обсяг реалізованої продукції в цінах реалізації, для виробництва якого використовується майно підприємства і обчислюється як відношення чистого доходу від реалізації до валюти балансу. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюється як відношення обсягу реалізації до середньорічної суми дебіторської заборгованості і показує скільки обертів здійснили кошти, втілені у розрахунках за реалізовану продукцію за відповідний період. Зростання оборотності дебіторської заборгованості свідчить про своєчасність проведення розрахунків покупців за придбану продукцію. Оборотність кредиторської заборгованості відображає своєчасність здійснення розрахунків підприємства за своїми зобов'язаннями, що опосередковано показує також рівень платіжної дисципліни. Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованості відображає швидкість руху коштів на підприємстві і має бути якомога нижчим. Для успішної роботи підприємства і підвищення рівня його ділової активності дуже важливо вжити всіх заходів щодо прискорення руху коштів у розрахунках, що особливо важливо в умовах нестачі обігових коштів. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів визначає кількість обігів коштів, інвестованих у запаси, за досліджуваний період і розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до обсягу матеріальних запасів.

Оборотність оборотних активів розраховується як відношення виручки від реалізації та середньорічної (або середньої за період) суми оборотних активів і показує швидкість обертання коштів, втілених в оборотні активи. Фондовіддача відображає результативність використання основних засобів у виробничо-комерційній діяльності і вважається найважливішим індикатором їх ефективності. Оборотність власного капіталу відображає активність власного капіталу, тобто швидкість його обороту. Обчислюється як співвідношення обсягу реалізації до власного капіталу. Якщо цей показник зростає, то це вказує на підвищення ефективності використання вкладеного власного капіталу, ріст обсягів продажу. Різке його зниження говорить про те, що частина власних коштів знаходиться в бездіяльності і не залучена у процес створення доданої вартості.

У рамках аналізу ділової активності підприємства також оцінюється тривалість операційного і фінансового циклів. Тривалість операційного циклу вказує на кількість днів, протягом яких, по-перше, відбувається сплата дебіторської заборгованості, та, по-друге, матеріальні запаси набувають грошової форми. На відміну від тривалості операційного циклу, показник тривалості фінансового циклу (або оборотності обігового капіталу) виключає ту кількість днів у розглядуваному періоді, яка відводиться на сплату кредиторської заборгованості. Важливою складовою оцінки ділової активності підприємств є аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованостей. Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Послаблення вказаних умов має як переваги, так і недоліки. Перевагами є зростання обсягу реалізації та прибутку, а недоліками — нестача оборотних коштів, уповільнення оборотності капіталу, можливість збільшення суми безнадійних боргів.

Висновки. Ділова активність підприємства є багатогранним поняттям і втілює у собі всі аспекти його господарської діяльності. В умовах ринкової економіки саме рівень ділової активності є мірилом ефективності роботи підприємства. Застосування «золотого правила економіки» для аналізу ділової активності показало наявність диспропорцій, зокрема переважаючі темпи зростання активів та чистого доходу в окремі роки. Підвищення ділової активності та збалансування показників «золотого правила економіки» можна досягти шляхом управління витратами, забезпечення більш ефективного використання ресурсів та управління рухом грошових потоків.

 

Список використаних джерел.

1. Ковалёв В.В. Введение в финансовый менеджмент [Текст] / В.В. Ковалёв. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 768 с.

2. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструмен- тарій [Текст]: [моногр.] / Л.О. Лігоненко. – К.: Київ. нац. торг- екон. ун-т, 2001. – 580 с.

3. Куриленко Т.П. Теоретичні аспекти визначення ділової активності [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_ekon/2009_6/6.pdf

4. Ямбоко Г. Аналіз ділової активності підприємств в умовах фінансової кризи / Економічний аналіз. Випуск 5. – 2010.

5. Сидоренко В. Мельник Г. Контроль ділової активності за ключовими показниками ефективності / Г.М. Сидоренко // Економіка та держава: Міжнар. наук.практ. журнал. — К.: РПВПС НАНУ, 2013. — № 10. — С. 74—75.

6. Дорошенко А.П. Напрями оцінки ділової активності сільськогосподарських підприємств / А.П. Дорошенко // Наукові праці ПДАА. Серія: Економічні науки. — Вип. 5. — Т. 3. — С 112—116.

7. Вітлінський В.В. Кількісна оцінка ділової активності підприємства / В.В. Вітлінський // Фінанси України. — 2003. — № 11. — С. 16—24.

8. Руденко Є.М. Застосування «золотого правила економіки» для оцінки ділової активності сільськогосподарських підприємств / Є.М. Руденко // Агросвіт. — 2014. — № 16. — С. 42—49.

 

References.

1. Kovaljov, V.V. (2006), Vvedenie v finansovyj menedzhment [Introduction to financial management], Finansy i statistika, Moscow, Russia, p. 768.

2. Lihonenko, L.O. (2001), Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom: teoretyko-metodolohichni zasady ta praktychnyi instrumentarii [Crisis management now: theoretical and methodological framework and practical tools of container], Kyiv. nats. torh- ekon. un-t, Kyiv, Ukraine, p. 580.

3. Kurylenko, T.P. “Theoretical aspects of business activity determination”, [Online], available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_ekon/2009_6/6.pdf

4. Yamboko, H. (2010), “Analysis of business activity in the financial crisis “, Ekonomichnyi analiz, vol. 5.

5. Sydorenko, V. and Melnyk H. (2013), “Control business activity on key performance indicators”, Ekonomika ta derzhava, vol. 10, pp. 74—75.

6. Doroshenko, A.P. “Areas of business activity assessment farm“, Naukovi pratsi PDAA. Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 5, no. 3, pp. 112—116.

7. Vitlinskyi, V.V. (2003), “Quantitative assessment of business activity”, Finansy Ukrainy, vol. 11, pp. 16—24.

8. Rudenko, Ye.M. (2014), Zastosuvannia «zolotoho pravyla ekonomiky» dlia otsinky dilovoi aktyvnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv [Applying the "Golden rule economy" for assessment of business activity of agricultural enterprises], Agrosvit, vol. 16, pp. 42—49.

 

Стаття надійшла до редакції 17.02.2017 р.

 

ТОВ "ДКС Центр"