Українською | English

BACKMAIN


УДК 351:82

 

Ю. Л. Мохова,

к. держ. упр., доцент кафедри економічної теорії, державного управління та публічного адміністрування,

Донецький національний технічний університет, м. Покровськ

 

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІНЯ НАФТОПЕРЕРОБНОЮ ГАЛУЗЗЮ В УКРАЇНІ

 

J. L. Mokhova,

PhD in Public Administration., Associate Professor of Economics and Public Administration,

Donetsk National Technical University, Pokrovsk

 

FEATURES OF GOVERNMENT OIL PROCESSING INDUSTRY IN UKRAINE

 

В статті визначено, що запорукою зростання економіки більшості країн світу є повне забезпечення потреби у високоякісних паливно-мастильних матеріалах та розвитку нафтопереробної галузі, враховуючи кон’юнктуру світового нафтового ринку. Проведений аналіз стану і динаміки розвитку нафтопереробної галузі дозволив виділити країн-лідерів в нафтовидобувній промисловості. На основі дослідження структури та рівня розвитку нафтопереробної галузі в України виділено проблеми українського нафтового ринку. Обґрунтовано необхідність формування ефективної державної політики нафтопереробної галузі в Україні відповідно до найкращих іноземних практик. Для вирішення зазначених проблем запропоновано впровадження механізмів державного регулювання нафтопереробної галузі: справедливі, прозорі та недискримінаційні соціальні зобов’язання, податкові пільги, реконструкція та модернізація нафтопереробної галузі, екологічні норми, державно-приватне партнерство. Результатом впровадження запропонованих механізмів є підвищення ефективне використання енергетичних ресурсів у народному господарстві.

 

In the article it is determined that the key to economic growth in most countries is the complete software requirements for high-quality fuels and lubricants, and the development of the oil refining industry according to situation on the world oil market. The analysis of the state and dynamics of oil refining industry’s development is let to identify the leading countries in the oil industry. Based on the study of the structure and level of the oil refining industry’s development in Ukraine there is highlighted the problem of Ukrainian oil market. It is justified the necessity of forming effective government policies refining industry in Ukraine in accordance with the best foreign practices. To solve these problems there is proposed the introduction of government regulation’s mechanisms of the oil refining industry: fair, transparent and non-discriminatory social obligations, tax relief, reconstruction and modernization of the refining industry, environmental regulations, public-private partnership. The result of the proposed mechanisms is the increase energy efficiency in the economy.

 

Ключові слова: паливно-енергетичний комплекс, нафтопереробна галузь, нафтовий ринок, нафтопереробний завод, енергетична стратегія

 

Keywords: fuel and energy complex, oil industry, oil market, oil refinery, energy strategy.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. Забезпечення енергетичної безпеки України багато в чому залежить від ефективного управління паливно-енергетичним комплексом. Нафта та нафтопродукти посідають чільне місце у світовій структурі споживання первинних енергоносіїв, тому розвиток ринкових відносин в Україні вимагає адекватних перетворень в усіх сферах економічної діяльності, у тому числі й у такій складовій цілісного паливно-енергетичного комплексу, як нафтопереробна галузь. Дослідження сучасного стану нафтопереробної промисловості України, іноземного досвіду державного регулювання зазначеної галузі, аналіз  і визначення перспектив її розвитку в Україні є досить актуальним науковим завданням, вирішення якого має практичне значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку і регулювання нафтопереробної галузі в Україні є доволі актуальними і широко висвітлюються та обговорюються як з точки зору теоретичних надбань, так і практичних аспектів реалізації енергетичної політики України. Глобальний характер ринку нафти та нафтопродуктів обумовив значний інтерес таких науковців як Баб’як Л.В. [1], Мацяк О.М. [1], Пилипів Н.І. [2], П’ятничук І.Д. [2], Полянська А.С. [3], Топилко М.Я. [1] до проблем його розвитку. Проте в публікаціях розглядається аналіз інвестиційного процесу в нафтопереробній галузі та економічні напрямки її модернізації, тоді як доцільним є комплексне дослідження галузі із врахуванням ефективного поєднання інструментів та методів ринкового й державного регулювання ефективності процесів у нафтопереробній промисловості.

Метою роботи є визначення особливостей державного управління нафтопереробної галузі в Україні шляхом визначення правових та організаційних аспектів розвитку вітчизняних установ паливно-енергетичного комплексу для підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у народному господарстві.

Виклад основного матеріалу. Промисловість є провідною галуззю господарського комплексу держави, яка має за мету добування та переробку природних багатств. Від стану та розвитку промисловості залежать стан і розвиток інших галузей господарства, соціально-культурного й адміністративно-політичного будівництва, а отже, й рівень життя громадян, розвитку суспільства, держави в цілому. Характерною особливістю промислово розвинених країн є постійне економічне зростання на основі здійснення ефективної державної політики. Запорукою зростання економіки більшості країн світу є повне забезпечення потреби у високоякісних паливно-мастильних матеріалах. Тому більшість країн має розвинену нафтопереробну галузь, хоча і зорієнтовану здебільшого на імпортну сировину.

Кон’юнктура світового нафтового ринку є складним комплексом факторів, сукупна дія яких визначає рівень цін на нафту – тенденції зміни балансових пропорцій та глобальна геополітична кон’юнктура. Нерівномірність розміщення запасів ресурсів призвела до зростання міжнародної торгівлі енергоресурсами, загострення конкуренції на світовому та регіональних  ринках, а відтак і до відповідних змін сформованої в першій половині минулого століття структурної організації та інституційної бази енергетичних ринків.

В табл. 1 наведено обсяги видобутку нафтової сировини в 5 найбільших нафтовидобувних країн (на основі [4]).

 

Таблиця 1.

Країни-лідери з нафтовидобувної галузі, млн.т

Країна

Обсяг видобутку нафти

2011

2012

2013

2014

2015

США

345

393,7

448

522,8

567,2

Саудівська Аравія

525,9

549,8

538,4

543,4

568,5

Російська Федерація

518,8

526

531,1

534,1

540,7

Канада

169,8

182,6

195

209,6

215,5

Китай

202,9

207,5

210

211,4

214,6

 

З наведеної табл.1 можна зробити висновок, що лідером серед видобутку нафти на світовому фінансовому ринку є Саудівська Аравія та США. Частка від світового видобутку нафти в кожній країні складає 13%. Обсяг видобутку нафти за наведеними країнами постійно зростає, не дивячись на структурні економічні перетворення в національній економіці.

Основним споживачем нафтопродуктів є транспорт, тому обсяг нафтопереробки тісно пов’язаний з попитом на нафту. На рис.1. наведені основні обсяги імпорту та експорту сирої нафти і продуктів первинної перероблення за географічним розподілом (на основі [4]).

 

Імпорт

Експорт

 

Рис. 1. Обсяги імпорту та експорту сирої нафти і продуктів первинної перероблення в 2014-2015 рр., млн.т

 

Таким чином, в 2014-2015 році серед країн-лідерів, що імпортують нафту можна виділити країни Європи (126,2 млн.т в 2014 році та 136,5 млн.т в 2015 році), США (92,4 млн.т – 2014 рік, 94 млн.т – 2015 рік); до країн-експортерів нафтової продукції – Російська Федерація (78,4 млн.т – 2014 рік, 82,6 млн.т – 2015 рік) та США (78,4 млн.т – 2014 рік та 82,6 млн.т – 2015 рік).

На основі дослідження зовнішньоекономічної діяльності США можна стверджувати, що країна імпортує фактично тільки сиру нафту, але в структурі експорту переважають продукти первинної перероблення. Країни Близького Сходу експортують переважно сиру нафту. Країни Співдружності незалежних держав користуються тільки російською нафтою, таким чином не здійснюють імпорт сирої нафти. Сьогодні великі нафтові держави намагаються збільшувати експорт саме нафтопродуктів, які мають більшу додану вартість, проте він не перевищує обсяг експорту сирої нафти [5].

Нафтопереробна промисловість займає значну частину паливно-енергетичного комплексу України і забезпечує потреби різних галузей економіки. Сучасна нафтопереробна промисловість України представлена шістьма нафтопереробними заводами загальною потужністю первинної переробки 51-54 млн.т нафти на рік, що перевищує аналогічні потужності Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини взяті разом. Найпотужніші підприємства нафтопереробної промисловості України розташовані в Кременчуку, Лисичанську та Херсоні [2].

Рівень розвитку нафтопереробної галузі країни поступово знижується. Частка внутрішніх виробників нафтопродуктів на внутрішньому ринку знизилася до 20%. Українські нафтопереробні заводи (НПЗ) у 2015 р. скоротили переробку нафтової сировини на 76,8% порівняно з 2014 роком, до 677 тис. т (рис. 2.).

 

Рис. 2. Переробка нафти і нафтової сировини в Україні в 2009-2013 рр., тис.т [6]

 

З наведеного рис. 2. можна зробити висновок, що з 2009 року обсяги переробки нафти та нафтової сировини поступово знижується. В 2015 році обсяги переробки нафти зменшилися на 2238 тис.т. Головою причиною падіння даного показника є низький рівень технічної оснащеності вітчизняних підприємств, зношення основних фондів більшості технологічних установок нафтопереробних заводів України, який  становить до 58%.

Таким чином, серед проблем українського нафтового ринку можна виділити: високий рівень старіння основних фондів галузей паливно-енергетичного комплексу; недостатній обсяг інвестицій, недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності галузі в ринкових умовах, високий рівень монополізації постачання імпортних паливно-енергетичних ресурсів, відсутність прозорості та механізму захисту інтересів споживачів, коливання цін на нафту, невиконання зобов’язань іноземними інвесторами, недобросовісна конкуренція. Такі умови призводять до того, що галузь стає не наповнювачем, а споживачем бюджетних коштів.

Для вирішення зазначених проблем, з урахуванням великих потенційних можливостей нафтопереробної галузі та її впливу на економіку нагальним завданням вітчизняного уряду є необхідність формування ефективної державної політики нафтопереробної галузі в Україні відповідно до найкращих іноземних практик.

Стратегія організації ефективного транспортування, перетворення, споживання паливно-енергетичних ресурсів у сучасних ринкових умовах базується на закладених у Національній енергетичній програмі України ідеях максимально можливого задоволення потреб держави в паливно-енергетичних ресурсах за рахунок економічно обґрунтованого підвищення обсягів власного їх видобутку та послаблення залежності від імпорту енергоносіїв.

Пріоритетний напрям енергетичної стратегії визначається необхідністю створення належних правових, економічних, фінансових, технологічних, суспільних, інформаційних умов, спрямованих на вирішення таких основних завдань, як підвищення ефективного використання енергетичних ресурсів у народному господарстві, здійснення активної політики енергозбереження, поглиблення ринкових взаємовідносин і диверсифікації джерел надходження енергоносіїв.

Для виводу з кризового стану української нафтопереробної галузі, для досягнення рівня країн Заходу, необхідно, з урахуванням поточної ціни світового ринку нафти, модернізувати діючі українські НПЗ, для того, щоб збільшити показники переробки нафти до рівня глибокої схеми, тобто до 90-95 %. З цією метою доцільно, скориставшись допомогою провідних західних нафтових компаній, розпочати застосування принципово нових схем розвитку НПЗ, інноваційних для вітчизняної нафтопереробки [1].

Фінансування розвитку нафтопереробної галузі може здійснюватись за рахунок таких заходів: оптимізації цінової і тарифної політики та доведення інвестиційної складової тарифу на енергоносії з врахуванням цільової надбавки до рівня, що забезпечує достатню інвестиційну привабливість проектів; законодавчого запровадження прискореної амортизації основних фондів, забезпечивши при цьому цільове використання амортизаційного фонду; залучення коштів від реструктуризації та погашення боргових зобов’язань минулих років учасників енергоринку відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 р. №2711-IV; державних коштів відповідно до обсягів, визначених чинним законодавством та бюджетом розвитку на відповідний рік; створення умов для збільшення доходності та підвищення рівня капіталізації прибутку енергетичних підприємств [7].

Досягнення суттєвого прогресу в залученні коштів для перебудови вітчизняної нафтопереробної галузі можливе лише завдяки створенню певних умов, зокрема: податкових та кредитних стимулів для конкретних інвесторів; проектів реконструкції та модернізації діючих нафтопереробних заводів.

З врахуванням світового досвіду в Україні доцільно розробити стратегію інновацій щодо розвитку нафтогазового комплексу на основі широкого застосування досягнень в технологічній, фінансовій і торговій сферах.

В рамках адаптації законодавства України в частині вдосконалення нафтопереробної промисловості необхідно передбачати такі основні засоби та механізми утворення ринку:

створення умов для діяльності незалежного регулятора ринків, який регулює відносини між учасниками ринків;

запровадження справедливих, прозорих та недискримінаційних соціальних зобов’язань енергетичних компаній щодо надання послуг і захист найбільш незахищених категорій споживачів;

надання податкових пільг юридичним особам-власникам НПЗ, що забезпечують реалізацію проектів модернізації нафтопереробних потужностей з метою підвищення глибини переробки нафти та покращення якості нафтопродуктів;

розробка і затвердження Стратегії реконструкції та модернізації нафтопереробної галузі та введення в Україні європейських екологічних норм, передбачивши узгоджене за часом і ресурсами будівництво потужностей вторинної переробки нафти для поступового доведення якості всіх нафтопродуктів, що випускаються, до екологічних норм;

надання державної підтримки проекту реконструкції та модернізації об’єктів нафтопереробної галузі України, в тому числі за рахунок державних гарантій, що дозволить отримувати кредитні ресурси за найнижчими ставками та полегшити залучення інвестицій для стратегічно важливих для держави напрямків розвитку галузі;

проведення реконструкції та модернізації виробництва, але не більше ніж на два роки, звільнити НПЗ від сплати податку на землю;

забезпечення інтересів споживачів послугами енергетики.

Програми підтримки національної нафтопереробної галузі повинні реалізовуватись з застосуванням механізмів державно-приватного партнерства, шляхом поширення їх дії на власників нафтопереробних підприємств, з метою встановлення балансу взаємних фінансових зобов’язань держави та власників НПЗ в процесі реалізації останніми заходів, пов’язаних з реконструкцією (модернізацією) вітчизняних нафтопереробних потужностей [8].

Ефективність нафтопереробної сфери в Україні залежить від найбільш скорішої реалізації запропонованих напрямків та розробки урядом ефективних механізмів регулювання ринку нафтопродуктів, реприватизації в інтересах України окремих нафтопереробних заводів, раціонального використання нафти українських родовищ, формування національного нафтового резерву.

Висновки. На основі проведеного дослідження особливостей державної політики нафтопереробної галузі визначено, що нафтопереробна промисловість займає значну частину паливно-енергетичного комплексу країни, забезпечуючи потреби різних галузей економіки. Аналіз стану і динаміки розвитку нафтопереробної галузі дозволив виділити ключові проблеми на внутрішньому ринку нафтової сировини в Україні: високий рівень старіння основних фондів галузей паливно-енергетичного комплексу; недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності галузі в ринкових умовах, відсутність прозорості та механізму захисту інтересів споживачів, недобросовісна конкуренція.

Доведено, що для вирішення зазначених проблем необхідним є формування ефективної державної політики нафтопереробної галузі в Україні. Головними напрямками державної політики повинні бути: поглиблення ринкових взаємовідносин і диверсифікації джерел надходження енергоносіїв, впровадження податкових та кредитних стимулів для конкретних інвесторів; проектів реконструкції та модернізації діючих нафтопереробних заводів, запровадження справедливих, прозорих та недискримінаційних соціальних зобов’язань енергетичних компаній щодо надання послуг і захист найбільш незахищених категорій споживачів; розробка і затвердження Стратегії реконструкції та модернізації нафтопереробної галузі та введення в Україні європейських екологічних норм, застосуванням механізмів державно-приватного партнерства, забезпечення національної безпеки держави.

 

Література.

1. Баб’як Л.В. Стан і проблеми інноваційного розвитку підприємств нафтопереробної галузі [Електронний ресурс] / Л.В.Баб’як, О.М. Мацяк, М.Я. Топилко // Видавництво Львівської політехніки. Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/special/02.pdf.

2. Пилипів Н.І. Сучасний стан і перспективи розвитку нафтопереробної галузі України [Електронний ресурс] / Н.І. Пилипів, І.Д. П’ятничук // Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – 2011. - №7. – Том 2. Режим доступу: http://www.pu.if.ua/depart/Finances/resource/file/%D0%97%...pdf

3. Полянська А.С. Основні напрями та механізми реформування газового ринку в Україні [Електронний ресурс] / А.С. Полянська // Навчальні матеріали Національного університету «Львівська політехніка». Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/13988/1/60_389-394_Vis_720_Menegment.pdf.

4. BP Statistical Review of World Energy June 2016 (2016), Energy economics, available at: https://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/energy-economics/statistical-review-2016/bp-statistical-review-of-world-energy-2016-full-report.pdf.

5. Шапран О.С. Тенденції розвитку світового ринку нафтопродуктів [Текст] / О.С.Шапран / Економіка, планування та управління в галузях // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.12. – С. 341-347.

6. Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти [Електронний ресурс] / Економічна діяльність // Державний комітет статистки України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

7. Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств  паливно-енергетичного комплексу: Закон України від 23.06.2005 №2711-IV [Електронний ресурс] / Законодавство // Верховна Рада України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2711-15.

8. Стан, проблеми та перспективи модернізації нафтопереробної галузі України було обговорено під час слухань у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки [Електронний ресурс] / Повідомлення / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України // Верховна Рада України. Режим доступу: http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/83141.html.

 

References.

1. Bab'iak, L.V., Matsiak, O.M. and  Topylko, M.Y. (2009), “State and problems of innovative development of enterprises petroleum industry”, Vydavnytstvo L'vivs'koi politekhniky, [Online], available at: http://vlp.com.ua/files/special/02.pdf (Accessed 18 November 2016).

2. Pylypiv, N.I. and P'iatnychuk, I.D. (2011), “The current state and prospects of the oil refining industry in Ukraine”, Prykarpats'kyj natsional'nyj universytet imeni Vasylia Stefanyka, [Online], vol . 7, available at: http://www.pu.if.ua/depart/Finances/resource/file/%D0%97%...pdf (Accessed 18 November 2016).

3. Polians'ka, A.S. (2011), “Main directions and mechanisms of reforming the gas market in Ukraine”, L'vivs'ka politekhnika, [Online], available at: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/13988/1/60_389-394_Vis_720_Menegment.pdf (Accessed 18 November 2016).

4. The official site of World Energy (2016), “BP Statistical Review of World Energy June 2016“, available at: https://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/energy-economics/statistical-review-2016/bp-statistical-review-of-world-energy-2016-full-report.pdf (Accessed 18 November 2016).

5. Shapran,  O.S. (2013), “Trends in the global oil market”, Naukovyj visnyk NLTU Ukrainy, vol. 23.12, pp. 341-347.

6. The official site of Government Statistics Committee of Ukraine (2016), “The use of energy materials and products of oil processing“, available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 18 November 2016).

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (2016), The Law of Ukraine “On measures to ensure stable operation of the fuel-energy complex”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 (Accessed 18 November 2016).

8. The official site of Verkhovna Rada of Ukraine (2016), “State, problems and prospects of modernization of refining industry in Ukraine was discussed during a hearing in the Committee on Fuel and Energy Complex, Nuclear Policy and Nuclear Safety”, available at: http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/83141.html (Accessed 18 November 2016).

 

Стаття надійшла до редакції 20.11.2016 р.

 

ТОВ "ДКС Центр"