УДК 369.012

 

В. В. Даценко,

к.е.н., Дніпропетровська державна фінансова академія

І. І. Туболець,

к.е.н. доцент, Дніпропетровська державна фінансова академія

 

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

 

Розглянуто механізм проведення реформування пенсійного забезпечення, визначено проблемні питання щодо формування пенсійного страхування громадян України. На основі аналізу результатів діяльності ПФУ в Дніпропетровській області за 2011 рік виявлено загальні проблеми формування пенсійного фонду.

Ключові слова: пенсія, реформування пенсійного забезпечення, пенсійна система, заробітна плата, солідарна пенсійна система, накопичувальна пенсійна система, страховий стаж.

 

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку економіки країни досить актуальним є питання реформування системи пенсійного забезпечення громадян. Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою системи соціального захисту населення і охоплює непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати яким проводяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій та державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.

Стаття 46 Конституції України проголошує:«громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам і перспективам розвитку пенсійного страхування в Україні присвячені наукові праці Б.О. Зайчука, В.С. Никитенко, В.І. Семендяєва та інші

Б.О. Зайчука, В.С. Никитенко, В.І. Семендяєвау своїй роботі [6] досліджують сьогоденні проблеми функціонування пенсійного забезпечення та перспективи функціонування пенсійного страхування в країні.

Проте, враховуючи міжнародні тенденції розвитку пенсійного страхування та намагання України стати повноправним членом європейської спільноти, необхідно приділити більше уваги вивченню результатів проведення реформи у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Метою статті є дослідження реформи пенсійного забезпечення в Україні, аналіз результатів функціонування пенсійного страхування в Дніпропетровській області за 2011 рік.

Виклад основного матеріалу. Управління фінансами пенсійного забезпечення, функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій здійснює Пенсійний фонд України, який являється центральним органом виконавчої влади [2].

Економічна сутність пенсійної системи полягає в матеріальному забезпечення в старості, вона виступає продуктом економічних відносин і цілком відповідає їх рівню. Це підтверджується вивченням світового досвіду. Проблема для всіх країн одна: “старіння” населення, коли збільшується кількість пенсіонерів, а кількість працюючих зменшується, а звідси й виникає проблемазвідки брати кошти на виплату пенсії, яка б могла задовольнити потреби літньої людини.

Сьогодні системи пенсійного забезпечення, що діють у більшості країн світу більше 40 років, досягли своєї зрілості. Це означає, що більшість працюючих охоплені пенсійними планами і мають право на одержання певних гарантій у повному розмірі, населення старіє, частка осіб, які сплачують внески в рамках пенсійного забезпечення, зменшується, відносна чисельність людей старшого віку значно збільшилась, у порівнянні з минулими роками.

Досвід функціонування пенсійних систем в світі свідчить, що будь-яка солідарна пенсійна система дуже залежить від демографічних ризиків. У зв’язку з старінням населення, змінами форм зайнятості (скорочення загальної чисельності зайнятих, поширення неформальної і часткової зайнятості, робота вдома) у солідарних пенсійних системах росте частка державних витрат на підтримку існуючих пенсіонерів, зростає і частка пенсійних витрат у ВВП, збільшується навантаження на працюючих членів суспільства [3].

Ці тенденції порушили питання про фінансову спроможність та ефективність національних солідарних пенсійних систем та викликали об’єктивну необхідність зміщення акцентів у напрямку запровадження систем пенсійних накопичень.

Отже, у зв’язку із старінням населення і зростаючою фінансовою нестійкістю солідарних пенсійних систем в багатьох країнах, починаючи з 80-х років минулого століття, стали змінювати деякі параметри пенсійних програм, запроваджуючи схеми обов’язкових базових виплат, підвищуючи законодавчо встановлений вік виходу на пенсію, скорочуючи стимули і вигоди більш раннього виходу на пенсію, доповнюючи їх системами обов’язкових та добровільних пенсійних накопичень.

Пенсійне забезпечення в Україні сьогодні турбує не тільки пенсіонерів. Це питання актуальне для всього суспільства. Починаючи з 1998 року, Указом Президента України були започатковані етапиреформування пенсійної системи. Передбачені ним умови призначення та нарахування пенсій є демократичними, справедливими, спрямованими на зняття обмеження розмірів пенсій. В основі принципів реформування закладено принцип: “Скільки років пропрацьовано, яка була при цьому заробітна плата, і, відповідно їй, скільки коштів було сплачено кожним особисто до Пенсійного фонду України – така буде й пенсія”.

Єдина всеохоплююча пенсійна система в Україні сьогодні базується на принципі солідарності поколінь, а саме працюючі перераховують частину заробітної плати до Пенсійного фонду України, забезпечуючи виплати нинішнім пенсіонерам і отримуючи право на пенсію в майбутньому. Бюджет Пенсійного фонду формується за рахунок коштів, що їх перераховують підприємства, установи, організації із фонду оплати праці, та внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування кожного працюючого, а також платників, які обрали спрощену систему оподаткування.

Починаючи з 2000 року в Пенсійному фонді України створена автоматизована система персоніфікованого обліку відомостей, необхідних для призначення виплат із Фонду. Можливість персоніфікувати внески працюючих установила прямий зв’язок між розміром заробітної плати, з якої сплачувались пенсійні внески, страхового стажу, протягом якого вони сплачувались, та майбутніми пенсійними виплатами кожної застрахованої особи. Цей принцип став підґрунтям трансформації української пенсійної системи, переконливим аргументом для всіх на користь повної і своєчасної сплати внесків.

Отже, реформування державної солідарної системи дає можливість перейти від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування, що стимулює зусилля кожної людини до накопичення власних пенсійних коштів упродовж всієї трудової діяльності. Такі засади функціонування нового принципу забезпечення старості працюючих закладено і впроваджуються Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"[4].

На Дніпропетровщині прискореними темпами стала здійснюватися пенсійна реформа завдяки успішному втіленню сміливих починань, експериментів. Це і впровадження персоніфікованого обліку відомостей про всіх застрахованих у Пенсійному фонді України працюючих, що значно поліпшило і збільшило надходження до Фонду, створило передумови для справедливого визначення розміру пенсій залежно від перерахованого пенсійного збору протягом всієї трудової діяльності. Успішно пройшов експеримент з передачі функцій призначення та виплати пенсій органам Пенсійного фонду України, що не тільки є логічним за своєю суттю, але й зручно громадянам, підприємствам – платникам пенсійних внесків. Проте головне на цьому непростому шляху реформування пенсійної системи - визначення на певному етапі напрямків, яким приділяється особлива увага[5].

Із набранням чинності законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» у 2004 році розпочата практична реалізація пенсійної реформи, яка замінила систему пенсійного забезпечення на сучасну страхову трирівневу пенсійну систему.

Перший рівень - солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування - база чинного пенсійного забезпечення в Україні, в основі - принцип поточних виплат, коли страхові внески працюючих залучаються для фінансування пенсій сьогоднішнім пенсіонерам.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, на сьогодні - не запроваджено.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника;

У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера [6].

Сьогодні органи Пенсійного фонду України здійснюють увесь цикл пенсійного забезпечення: збирають, акумулюють та обліковують страхові внески, з 1 січня 2011 року впроваджено єдиний соціальний внесок, обслуговують пенсіонерів з питань призначення пенсій, своєчасно і в повному обсязі фінансують та виплачують пенсії, здійснюють контроль за цільовим використанням коштів Фонду, надають консультації та роз’яснюють правові аспекти пенсійного забезпечення, проводять інформування населення про запровадження змін у пенсійну систему.

Пенсійний фонд як орган виконавчої влади на відміну від інших державних установ одночасно є і фінансовою, і соціальною інституцією. Фахівці Пенсійного фонду області якісно й професійно виконують свої обов’язки за обома напрямками [7].

2500 працівників Фонду в Дніпропетровській області обслуговують 1 мільйон 27 тисяч пенсіонерів, а також 287 тисяч страхувальників, що передбачає як забезпечення чіткої платіжної дисципліни по перерахуванню єдиного соціального внеску, так і персоніфікований облік відомостей про 1 мільйон 132 тисячі працюючих. Значна робота проводиться, зокрема, з молоддю як з учасниками добровільного страхування в системі пенсійного забезпечення. Робиться все необхідне для забезпечення своєчасного нарахування, фінансування та виплати пенсій. За показниками наповнення бюджету, кількості пенсіонерів-отримувачів пенсій у банківських установах, організації прийому громадян Пенсійний фонд України в Дніпропетровській області усталено займає лідируючі позиції в країні.

Дніпропетровська область багато десятиліть була й залишається сьогодні локомотивом економічного і соціального життя України, була донором для інших регіонів щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду України.

Початком стабілізації та відродження Дніпропетровщини після серйозного спаду став 2010 рік. А зріст економіки - це нові робочі міста, підвищення фонду оплати праці і, відповідно, збільшення відрахувань у бюджет Пенсійного фонду [8].

Основне джерело надходження коштів до Фонду - власні кошти, за 8 місяців 2011 року вони склали 8,3 млрд. грн., або 100,9 % запланованого. Якщо порівняти із відповідним періодом минулого року, це на 20% більше. Проте збільшується й потреба на виплату пенсій та грошової допомоги, за 8 місяців вона становить 10,7 млрд. грн. (таблиця 1). Отже, забезпеченість власними коштами на виплату трудових пенсій 91,5%, тобто на сьогодні бюджет Пенсійного фонду в Дніпропетровській області дотаційний.

 

Таблиця 1.

Виконання бюджету головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області в січні-серпні 2011 року, тис. грн.*

*Розраховано самостійно автором на підставі Аналітичної записки про діяльність головного управління ПФУ в Дніпропетровській області за 2011 рік

 

Як висновок вищевикладеного можна стверджувати, що ситуація вимагає вжиття дієвих заходів із збільшення обсягів надходження коштів, адже належні до сплати кошти отримуються в повному обсязі - 99,8 відсотка.

Завдяки активній позиції голови облдержадміністрації в питаннях скорочення заборгованості із виплати заробітної плати, підвищення її розміру, співпраці Пенсійного фонду Дніпропетровщини із прокуратурою щодо наповнення бюджету вдалося домогтися суттєвого погашення заборгованості, сума якого на 1 вересня 2011 року зменшилась до 88 млн. грн. проти 104 млн. грн. на початок року, все ж бракує коштів у бюджеті Фонду.

Аналіз причин дефіциту бюджету пояснюється, в першу чергу, демографічною ситуацією, чинною солідарною пенсійною системою, рівнем зайнятості та заробітних плат.

В умовах кризи у 2009 році порівняно із 2008 роком в області спостерігалось зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників на 8,8 відсотка та фонду оплати праці на 4,4 відсотка.

У 2010 році відносно 2009 року збільшилась чисельність працюючих на 2,7 відсотка і на 1 січня 2011 року досягла 1 мільйона 126 тисяч осіб, а фонд оплати праці зріс на 20 відсотків.

За статистичними даними середньомісячна заробітна плата в області становить 2885 гривень (на 01 серпня 2011 року), розмір середньої пенсії - майже 1300 грн. Отже, щоб забезпечити такі пенсійні виплати, необхідна зарплата на рівні 4000 грн.

Не втрачає актуальності питання легалізації та підвищення середнього розміру заробітної плати до середньої по галузі. На жаль, сьогодні є лише адміністративний вплив на такі підприємства.

Маючі щомісячну персоніфіковану звітність, можна більш оперативно реагувати на порушення з боку платників, вживати відповідні важелі впливу, проте вочевидь, що сьогодні питання легалізації та підвищення зарплати потребує більше уваги як на місцевому рівні, так і законодавчого врегулювання.

Із набранням чинності законів, які регулюють процес формування трирівневої пенсійної системи ще зовсім не працює другий накопичувальний рівень, який потребує осучаснення першого, солідарного рівня у зв’язку із тенденцією до погіршення демографічної ситуації в країні, наявним дефіцитом бюджету Пенсійного фонду України, низьким рівнем пенсій переважної більшості їх отримувачів.

Рівень пенсійного забезпечення сьогодні свідчить про необхідність впровадження змін в існуючу пенсійну систему в країні.

В Україні, як і в усьому світі, відбувається процес старіння населення. Така демографічна ситуація негативно впливає на фінансову спроможність пенсійної системи, яка базується на солідарності поколінь, тобто утриманні пенсіонерів працюючими. Систематично погіршується співвідношення громадян працездатного і непрацездатного віку. Дніпропетровська область - не виняток: на 1 мільйон 132 тисячі працюючих припадає 1 мільйон 27 тисяч пенсіонерів, тобто 1 працюючий утримує 1 пенсіонера.

Саме це являється головною причиною дефіциту бюджету Пенсійного фонду і впливає на низький рівень пенсій більшості пенсіонерів: у Дніпропетровській області 570 тисяч пенсіонерів отримують пенсії у розмірі, нижчому за 1000 гривень, середній розмір пенсій - 1289 гривень.

Подальші напрями пенсійного реформування визначено Програмою економічних реформ України на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада» [9].

Мета пенсійної реформи: посилення соціального захисту осіб, які втратили працездатність, забезпечення гідного рівня їх життя в результаті стійкого розвитку пенсійної системи на засадах збалансованості інтересів пенсіонерів та працюючого населення.

З метою стабілізації солідарної системи та визначення механізму впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування було прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»[10].

Напрямки пенсійного реформування:

1. Удосконалення чинної солідарної системи;

2. Запровадження накопичувальної системи

Зважаючи на ті завдання, які поставлено Президентом України, Кабінетом Міністрів України, дорученням голови облдержадміністрації на регіональному рівні розпочато проведення громадського обговорення з метою донесення до якнайбільшого загалу мешканців області інформаційних матеріалів, які відображають суть запропонованих Урядом України змін у пенсійну систему.

Широкомасштабне поінформування включало в себе роз’яснення положень існуючого пенсійного законодавства та обґрунтування необхідності кроків із його удосконалення. В основу обговорення було покладено донесення до населення насамперед розуміння здійснення важливих кроків із заміни системи пенсійного забезпечення на сучасну страхову трирівневу пенсійну систему.

У суспільстві є переконання: рівень пенсійного забезпечення потребує покращання.

Згідно з новим пенсійним законодавством впроваджується:

- Обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з поширенням цього обмеження на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності законопроектом.

- Підвищення пенсійного віку для жінок: пенсійний вік для жінок збільшується з 55 до 60 років на 6 місяців кожного року. Жінкам, які народилися у період з 1 вересня 1956 року по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.

До 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.

- Працівникам бюджетної сфери з метою покращення їх пенсійного забезпечення(працівники освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту) при виході на пенсію пропонується запровадити одноразову допомогу у розмірі 10 призначених їм пенсій.

- Для військовослужбовців передбачається поступово, протягом 10 років, збільшити необхідну вислугу для призначення пенсій військовослужбовцям та деяким іншим особам з 20 до 25 років, запровадивши при цьому календарне обчислення.

Мінімально необхідний для одержання пенсії за віком страховий стаж – 15 років.

Нормативна тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок – 30 років, для чоловіків – 35 років.

Висновки. За результатами дослідження можна стверджувати, що розпочата в Україні реформа пенсійного страхування в цілому реалізувала завдання приведення його у відповідність до вимог ринкової економіки.

Завдяки реформуванню пенсійної системи вдасться досягти помітних позитивних результатів у майбутньому:

- забезпечити справедливу систему розподілу пенсійних коштів;

- створити для людей можливість накопичувати пенсії з огляду на власні доходи; стабілізувати пенсійну систему;

- гарантувати стовідсоткову виплату пенсій зараз і в майбутньому,

- підвищити престижність роботи працівників бюджетної сфери,

- детінізувати економіку, забезпечити економічне зростання та добробут українців.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Указ Президента України від 01.03.01.-№ 121 “Про положення про Пенсійний фонд України.”

3. Огляд світового досвіду запровадження пенсійних реформ. Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд України. Київ, 2008.

4. Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.”

5. Пенсійний фонд Дніпропетровщини. Від історії до сьогодення. Документальні нариси. Автор проекту З.І.Пікалова Дніпропетровськ, 2005.

6. Система пенсійного забезпечення: сьогодні і завтра. Б.О.Зайчук, В.С.Никитенко, В.І.Семендяєва. Пенсійний фонд України. Київ, 2004.

7. Стратегія розвитку пенсійної системи в дії. Інформаційний довідник. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2007.

8. Влада. Інформаційно-аналітичний журнал Дніпропетровської облдержадміністрації. Грудень 2010.

9. Програма економічних реформ України на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада»

10. Доручення Дніпропетровської облдержадміністрації від 13.01.2011 № 07-7/0/35-11 "Про проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань пенсійного реформування на регіональному рівні"

11. Закон України від 9 вересня 2011 року №3668-ІV «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»

Стаття надійшла до редакції 04.03.2012 р.