УДК: 519.233.5+631.151.2:631.153-338.512

 

Л. Я. Глубіш,

к. е. н.,  доцент кафедри аграрної економіки та організації агробізнесу,

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України

«Бережанський агротехнічний інститут»

 

КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПОКАЗНИКІВ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НА СОБІВАРТІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЯК ЕТАП ПЛАНУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

 

CORRELATION ANALYSIS OF INTENSIFICATIONAL INDICATORS ON COST OF AGRICULTURAL PRODUCTS, AS A PLANNING STAGE IN THE AGRARIAN SECTOR

 

Анотація. У статті проведено кореляційний аналіз впливу темпів росту чинників інтенсифікації на темпи росту собівартості сільськогосподарської продукції та розглянуто доцільність використання цих результатів при розрахунку її планових показників.

Ключові слова: метод дослідження, кореляційний аналіз, чинники впливу, інтенсифікація, продуктивність праці, матеріаломісткість, фондовіддача, амортвіддача, чистий дохід, собівартість.

 

Annotation. This article presents the correlation analysis of the impact growth rates factors of intensification to the cost’s growth of agricultural products and considered the feasibility of using these results in the calculation of its planned indexes.

Key words: method of research, correlation analysis, factors of influence, intensification, labor productivity, materials consumption, output-capital ratio, capital depreciation, net income, cost.

 

 

Вступ. В сучасний економічних умовах з-поміж усіх методів проведення досліджень, а надто у планово-аналітичній роботі, найбільш прогресивним слід вважати кореляційний аналіз, який дає змогу виміряти ступінь впливу окремих чинників на результативний показник та їх сукупності.

Сучасному етапу функціонування вітчизняної економіки притаманно подорожчання матеріально-сировинних ресурсів, що призводить до подорожчання товарів кінцевого споживання. Тому при веденні господарської діяльності інтенсифікація набуває визначального характеру, надто у аграрній сфері, що дозволить не лише вивести її з кризового стану, але й інтегрувати у світове співтовариство. Однак, запровадження інтенсифікації одночасно із зростанням цін на, так звані, вхідні ресурси стимулюють збільшення суми витрат загалом по підприємству, а також зростання собівартості продукції. Наскільки ефективним є запровадження інтенсифікації покликаний з’ясувати кореляційний аналіз, який, зважаючи на його економіко-математичну основу, є методом широкого спектру дії, тому його результати можуть слугувати основою для планування діяльності підприємства на перспективу.

Вивченню теоретичних і методологічних засад інтенсифікації в аграрній сфері присвячені праці М.С.Віткова [2-3], а теоретичному вивченню й практичному впровадженню планування фінансових показників – праці М.Д.Білика [1], А.П.Кущик [5], Г.М.Тарасюк [7], С.Ф.Покропивного [6].

Попри актуальність розвитку процесу інтенсифікації в аграрному секторі економіки та її впливу на собівартість сільськогосподарської продукції її комплексному дослідженню приділяється недостатньо уваги. Більше того, потребує удосконалення науково-методичний аспект обґрунтування етапів планування в аграрній сфері.

Постановка завдання. За допомогою кореляційного аналізу дослідити вплив впровадження інтенсифікації аграрного виробництва на собівартість сільськогосподарської продукції та на основі одержаних результатів обґрунтувати доцільність використання цього методу дослідження при її плануванні.

Результати. У наукових колах побутує думка, що вихід аграрної сфери з кризового стану та його поступове відродження можливі лише на основі обґрунтованого здійснення послідовної інтенсифікації всіх її галузей на інноваційній основі. Як зазначає М.С.Вітков «… вектор інтенсифікації завжди спрямовується на збільшення обсягів і підвищення ефективності суспільного виробництва …» [3, с.34]. Тому доцільно дослідити динамічні зміни темпів росту показників інтенсифікації аграрної сфери в сучасних економічних умовах.

Зокрема у Тернопільській області для темпів росту показників інтенсифікації характерним є коливання їх значень то у бік збільшення, то у бік зменшення. Насамперед, це стосується оборотності оборотних активів, коливання значень яких у бік збільшення пояснюється зміною обсягу валового доходу, зумовленого ростом цін, а у бік зменшення – зміною середнього залишку оборотних засобів, через хистке фінансово-економічне становище в країні. Щодо продуктивності праці, слід зазначити, що динамічні зміни її темпів росту більшою мірою зумовлені зменшенням чисельності працівників. Порівняно стабільний характер темпів росту фондовіддачі спричинений тим, що значна частина основних фондів відразу освоюється і вводиться в експлуатацію. При цьому середній коефіцієнт зносу технологічного устаткування за таких умов складає 80%, що свідчить про необхідність великомасштабних інвестицій у реконструкцію і розвиток аграрного виробництва. Коливання темпів росту показника матераловіддачі зумовлено, попри зростання матеріальних витрат у грошовій формі та їх фактичним зменшенням у натуральній, що спричинило спад обсягів виробництва аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами Тернопільської області (табл. 1).

 

Таблиця 1.Темпи росту показників інтенсифікації

сільського господарства Тернопільської області, %*

*Джерело: дані Головного управління статистики в Тернопільській області [4]

 

З огляду на кризовий стан аграрної сфери доцільно дослідити - чи справді інтенсифікація є ключем зниження собівартості сільськогосподарської продукції, а отже зростання економічної ефективності її виробництва.

Для дослідження взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки, які носять імовірнісний характер. Адже багатофакторний кореляційний аналіз дає змогу оцінити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторних змінних при фіксованому положенні на середньому рівні інших факторів. Важливою умовою при цьому є відсутність функціонального зв’язку між ними, що і визначає доцільність проведення кореляційного аналізу впливу факторних змінних, якими виступатимуть темпи росту показників інтенсифікації на результативну змінну – собівартість сільськогосподарської продукції. Це дозволить відстежити еластичність досліджуваного показника відповідно до динамічних коливань факторних змінних.

Математичним опрацюванням даних темпів росту показників інтенсифікації аграрного виробництва у Тернопільській області було встановлено таку функцію для моделювання зміни темпів росту собівартості сільськогосподарської продукції:

 

у = а₀ + а₁х_{1 it} + а₂х_{2 it} + а₃х_{3 it} + а₄х_{4 it} + а₅х_{5 it}                       (1)

 

де, i - індекс продукції; t – індекс часу; результативна змінна у – темпи росту виробничої собівартості сільськогосподарської продукції, %; х₁ – темпи росту продуктивності праці, %; х₂ – темпи росту чистого доходу на 1 грн оплати праці, %; х₃ – темпи росту матеріаловіддачі, %; х₄ – темпи росту фондовіддачі, % та х₅ – темпи росту оборотності оборотних активів, грн.

У ході проведених розрахунків було одержано такі результати впливу перелічених факторів на динамічні коливання темпів росту собівартості сільськогосподарської продукції:

 

y = -17,99 + 1,28x_{1 it} + 0,32x_{2 it} – 2,50x_{3 it} + 0,32x_{4 it} - 0,28x_{5 it}         (2)

 

З огляду на те, що використовувались темпи росту показників інтенсифікації аграрної сфери Тернопільської області, всі одержані результати визначають еластичність темпів росту собівартості сільськогосподарської продукції до певного фактора:

- збільшення темпів росту продуктивності праці на 1% призводить до зростання показника собівартості на 1,28%;

- збільшення темпів росту чистого доходу з розрахунку на 1 грн оплати праці на 1% збільшує собівартість на 0,32%;

- збільшення темпів росту матеріаломісткості на 1% знижує собівартість на 2,50%;

- збільшення темпів росту фондовіддачі на 1% призводить до зростання собівартості на 0,32%;

- збільшення темпів росту оборотності оборотних активів на 1% зменшує собівартість на 0,28%.

Обґрунтовуючи розрахунки, слід зазначити, що сьогодні господарюючим суб’єктам аграрної сфери Тернопільської області необхідно вжити заходів для нарощування продуктивності праці, шляхом оновлення матеріально-технічної бази та оптимального використання сировинних ресурсів. Іншими словами поглиблювати інтенсифікацію аграрного виробництва, адже вплив сукупності факторних змінних призводить до зниження темпів росту собівартості на 17,99%.

Визначаючи тісноту зв’язку між показниками розраховують коефіцієнт кореляції:

- для собівартості та продуктивності праці цей коефіцієнт становить - 0,38, який свідчить про середню тісноту зв’язку між даними показниками;

- для собівартості та чистого доходу з розрахунку на 1 грн оплати праці коефіцієнт кореляції рівний 0,75, що свідчить про сильну тісноту зв’язку між показниками;

- для собівартості і матеріаломісткості цей коефіцієнт становить 0,86, який свідчить про сильну тісноту зв’язку між показниками;

- для собівартості та фондовіддачі коефіцієнт кореляції дорівнює 0,28 який свідчить про середню тісноту зв’язку між даними показниками;

- для собівартості та оборотності оборотних активів цей коефіцієнт становить 0,13, що свідчить про слабку тісноту зв’язку між показниками.

При визначенні коефіцієнта частинної кореляції, що вимірює парну кореляцію відповідних ознак (y i x_i) за умови, що вплив на них інших факторів (x_j) усунуто спостерігається сильна тіснота зв’язку між даними показниками. Коефіцієнт детермінації для даної моделі становив 0,9855, що свідчить про досить високий рівень наближення розрахункових значень функції до фактичних, а отже про досить точне відображення тенденцій зміни собівартості залежно від темпів росту показників інтенсифікації.

Таким чином, отримані значення коефіцієнтів регресії можна розцінювати як етап планової роботи на підприємстві, а надто використовувати при плануванні собівартості сільськогосподарської продукції задля визначення резервів її зменшення.

Висновки. Незважаючи на всі негативні явища і процеси, що відбуваються в сучасних умовах в аграрному секторі економіки, інтенсифікація на наш погляд, є і залишиться на перспективу найвагомішим фактором впливу на розвиток аграрної сфери. Оскільки природні ресурси, зокрема можливості розширення земельних угідь для нарощування обсягів виробництва, обмежені, тому задоволення зростаючих потреб суспільства в продукції сільського господарства, можна забезпечити лише завдяки інтенсифікації, яка є найефективнішим засобом зниження собівартості продукції та підвищення її рентабельності. Саме тому проведення кореляційного аналізу повинно стати невід’ємним етапом при проведені планової роботи на підприємстві.

 

Використані літературні джерела:

1.     Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах / М.Д.Білик // Фінанси України. – 2006. - №4. – с.133-141

2.     Вітков М.С. Основні фактори інтенсифікації аграрного виробництва в перехідний період до ринку / М.С.Вітков // Економіка АПК – 2005. - №2. – с.17-20

3.     Вітков М.С. До теоретичних і методологічних засад інтенсифікації аграрного виробництва / М.С.Вітков // Економіка АПК – 2005. - №2. – с.17-20

4.     Головне управління статистики в тернопільській області : [Електронний ресурс]. – Режим доступу www.ternstat.tim.net.ua

5.     Кущик А.П. Взаємозв’язок фінансового аналізу та планування на підприємстві / А.П.Кущик, О.О.Маслова // Держава і регіони. – 2007. - №4. – с. 187-190

6.     Менеджмент. Сучасні моделі стратегічного планування. за ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 285 с.

7.     Тарасюк Г.М. Планування комерційної діяльності : навч. посібн. / Г.М.Тарасюк. – К.: КНЕУ, 2000. – 250 с.

Стаття надійшла до редакції 02.08.2011 р.