УДК 339.94

 

М. П. Хмара,

к. е. н., доцент кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ

 

КЛАСТЕРНА ПОЛІТИКА ЯК ФАКТОР ПРОЯВУ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН СВІТУ

 

M. Khmara,

Candidate of Science (Economics),

Associate Professor of the International Business Department, Institute of International Relations,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

 

CLUSTER POLICY AS A FACTOR OF INDUSTRIAL SECURITY MANIFESTATION IN THE WORLD COUNTRIES

 

Стаття присвячена проблемі забезпечення промислової безпеки країн світу. Обґрунтовано, що у теперішній час регулювати рівень національної промислової безпеки, рівень економічної безпеки, інноваційний розвиток на основі залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій та створення вартості на території країн у межах міжнародних ланцюгів вартості не представляється можливим у межах існуючої політики промислового розвитку та кластерної політики, які розроблені у країнах світу. Запропоновано розробку кластерної політики спрямовану на забезпечення необхідного рівня промислової безпеки в епоху тотальної економічної диджитізації та розгалуженої мережі інформаційно-комунікаційних потоків, замість політики національного промислового розвитку, спрямованої на державну підтримку пріоритетних секторів виробництва. Доведено, що кластерна політика, яку інтегровано у існуючу національну політику промислового розвитку, повинна ґрунтуватися на двох принципах: принципі агентного проектування промислових високотехнологічних кластерів та принципі дотримання соціально-економічних інтересів усіх економічних агентів – стейкхолдерів кластерної політики та учасників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища кластерів. Ці принципи складатимуть основу кластерної політики для забезпечення національної промислової безпеки країни.

 

The article deals with the issue of providing world countries’ industrial security. The investigation proves that current regulation of national industrial security level as well as the level of economic security and innovative development underpinned by attracted national and foreign investments as well as market value creation within national parts of global value chains is impossible due to the current policies of industrial development and cluster formation to have been elaborated in the world countries. The research results in the idea of cluster policy elaboration with a view to providing necessary level of industrial security in the epoch of total economic digitization and widespread network of communication channels instead of national policy of industrial development aimed at public encouragement of prioritized industrial sectors. The article argues that cluster policy integrated into the current policy of national industrial development is to be built on two main principles: the principle of agent-based design of industrial and technology intensive clusters and the principle of respecting social and economic interests of all economic agents who are stakeholders of cluster policy and in parallel participants of all internal and external cluster processes. These principles would establish the cluster policy base for providing country’s industrial security.   

 

Ключові слова: кластер, кластерна політика, промислова безпека, промисловий розвиток, міжнародна економіка.

 

Keywords: cluster, cluster policy, industrial security, industrial development, international economy.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. Проблема, якої торкається дане дослідження, полягає у необхідності формування кластерної політики на рівні держави та регіонів задля підвищення рівня національної промислової безпеки. Під промисловою безпекою слід розуміти стабільне функціонування диджитізованого виробництва, тобто виробництва з високим рівнем автоматизації, що ґрунтується на цифрових технологіях, масивах даних та пов’язане з іншим диджитізованим виробництвом або процесом надання послуг. Четверта промислова революція неможлива без надійного захисту та безпеки даних і know-how, на яких ґрунтується виробництво та комунікація взаємопов’язаних підприємств.

У свою чергу, промислова безпека, яка за своєю сутністю може бути досягнута через інтеграцію підприємств взаємопов’язаних галузей, залежить від існуючої політики державного та регіонального управління, а саме регулювання розвитку територій та стимулювання кластероутворення. На нашу думку, в Україні система державно-регіонального управління територіальним розвитком не зовсім пристосована до формування кластерів завдяки сполученим між собою підприємницьким ініціативам та процесам, однак у країнах ЄС проблема кластероутворення для залучення інвестицій у інновації та створення національної технологічної платформи з високим рівнем промислової безпеки є також серйозним викликом [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Промислова безпека країн світу все частіше досліджується науковцями та практиками. Серед результатів останніх досліджень слід зазначити тезу вчених Фленто Д. та Понте С. про те, що країни з низьким рівнем розвитком знаходяться у зоні промислової небезпеки через те, що практично не беруть участь у технологічних глобальних ланцюгах створення вартості [2, с. 370]. Здебільшого, говорячи про промислову безпеку країн світу, вчені досліджують окремі промислові сектори та їх вплив на різні типи безпеки країн. Наприклад, Рензахо А., Камара Дж. Та Туль М. доводять негативний вплив виробництва біопалива на продовольчу безпеку країн з низькими стандартами життя [3, с. 503-514]; Лам Д. піднімає питання загрози продовольчій безпеці Гани через швидку індустріалізацію та виведення сільськогосподарських земель з аграрного фонду країни [4, с. 677-689]; Якобсон М., навпаки, зазначає, що розвиток технологій отримання енергії з альтернативних джерел сприяє енергетичній безпеці країни, яка знаходиться в основі її промислової та економічної безпеки, промальовуючи енергетичний шлях розвиток для країн світу [5, с. 108-119]; аналогічно, зазначаючи, що енергетична безпека знаходиться в основі будь-якої безпеки будь-якої країни світу, Чанг В. пропонує методику оцінки джерел енергозабезпечення у Південній Кореї з точки зору промислової безпеки країни [6, с. 1066-1072]; Акімова Н., Топоркова О. досліджують проблеми забезпечення економічної безпеки корпоративних структур на основі аудиту консолідованої фінансової звітності [7, с. 245-250].

На необхідності розробки та впровадження кластерної політики для вирішення проблеми прискорення розвитку відсталих країн та підвищення рівня їх промислової безпеки, а також для стимулювання якісного технологічного оновлення розвинутих країн наголошують вчені Фаяз А., Лунд-Томпсен П. та Лінгрін А. [8, с. 619-635], а також Кук П. та Хаггінс Р. [9, с. 63-82]. Також різних аспектів впливу кластероутворення на регіональний розвиток та розвиток окремих підприємств, а також пов’язаного з цим рівня промислової безпеки країни торкаються у наукових роботах вчені Пашкевич М.С. [10-12], Півняк Г.Г. [13-14], Васильківський Д. та Войнаренко М. [15], Сидоров Я. [16].

Разом з тим залишається не вирішеним питання удосконалення процесу розробки кластерної політики як фактору прояву промислової безпеки країн світу.

Мета статті. Таким чином, метою досліджень, результати яких викладено у даній статті, є удосконалення процесу розробки кластерної політики як фактору прояву промислової безпеки країн світу.

Виклад основного матеріалу. У кожній країні прийнята національна політика регіонального та промислового розвитку, яка може мати унікальні цілі, завдання та спиратися на механізми реалізації в залежності від ресурсної бази та інших умов країни. Можуть виникати дискусійні питання щодо того, наскільки ця політика ефективна, чи дозволяє вона повною мірою вирішувати поставлені завдання, чи переслідує економічні або соціальні цілі розвитку суспільства, але можна стверджувати, що національні політики розвитку, у т.ч. промислового, мають системний характер та мають систему ініціатив та механізмів для їх реалізації.

Говорячи про системність політики, доцільно відмітити, що під даним поняттям слід розуміти впорядкованість деяких елементів та їх взаємозв’язків між собою. Однак, в умовах теперішньої диджитізації економіки та необхідності забезпечення промислової безпеки країн виникає процес розробки політики повинен бути гнучким та змінюватися достатньо оперативно з метою інтеграції у неї елементів нової кластерної політики як фактору прояву промислової безпеки країн світу.

Формування нової або удосконалення існуючої політики промислового розвитку країни з метою інтеграції у неї елементів кластерної політики, як фактору промислової безпеки, на наш погляд, можна представити у вигляді наступних етапів (рис. 1).

Враховуючи той факт, що деякі країни активно розвивають певні високотехнологічні галузі та переслідують цілі міжнародного розподілу праці та спеціалізації у певних секторах промисловості, таких як IT, туризм, електроенергетика, охорона здоров’я, приладобудування, то говорити про те, що реального кластероутворення з метою досягнення високого рівня економічного та соціального розвитку у цих країнах не існує, на наш погляд, неможливо.

Інше питання у тому, що існуюча політика промислового розвитку у тих країнах, у яких реально спостерігається кластероутворення у різних секторах промисловості, не має системного характеру, не інтегрована у політику загального національного та регіонального розвитку, не характеризується узгодженням інтересів усіх економічних агентів національного та регіонального рівня та головне – не забезпечує мети досягнення високого рівня промислової безпеки.

 

 Рис. 1. Етапи удосконалення існуючої або формування нової кластерної політики, як елементу

національної політики промислового розвитку, для забезпечення промислової безпеки країни

 

Відповідно та система інформаційних потоків, яка існує у межах підприємств та між підприємствами, що утворюють національні промислові кластери, не має системного характеру, не керована та не організована у такий спосіб, щоб досягти високого рівня промислової безпеки без витоків національно важливої інформації.

Таким чином, можна зробити висновок, що до тепер існуюча політика промислового розвитку та (або) існуюча кластерна політика у країнах світу не враховує усі складові, необхідні для того, щоб можна було досягти та регулювати у подальшому рівень національної промислової безпеки, рівень економічної безпеки, інноваційний розвиток на основі залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій та створення вартості на території країн у межах міжнародних ланцюгів вартості.

Визначивши той факт, що у даному дослідженні не створюється нова, а удосконалюється вже існуюча національна політика промислового розвитку певної держави, необхідно відмітити наступне. Виходячи з етапів удосконалення існуючої національної політики промислового розвитку, представлених на рис. 1, передбачається, що мета удосконалення вже визначена. Вона полягає у тому, що необхідно здійснити перехід від звичайної політики національного промислового розвитку, спрямованої на державну підтримку пріоритетних секторів виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності та ефективності функціонування місцевих підприємств та забезпечення промислової структурної трансформації, до кластерної політики, інтегрованої у національну політику промислового розвитку, спрямовану на забезпечення необхідного рівня промислової безпеки в епоху тотальної економічної диджитізації та розгалуженої мережі інформаційно-комунікаційних потоків, якими переміщуються важливі дані, що здатні створити вартість для національної економіки у національних та міжнародних ланцюгах створення вартості.

Для досягнення поставленої мети забезпечення високого рівня промислової безпеки країни удосконалена або наново розроблена кластерна політика, яку інтегровано у існуючу національну політику промислового розвитку, повинна ґрунтуватися на двох наступних принципах.

Перший принцип – це принцип агентного проектування промислових високотехнологічних кластерів, який передбачає, що кластер за своєю сутністю є сукупністю економічних агентів, які прямо або опосередковано залучені у процес функціонування кластеру через отримання прямих або побічних результатів від його діяльності. До таких агентів слід віднести корпорації та компанії, малі та середні підприємства, а також окремих підприємців, органи державної та місцевої влади, громадських активістів, пересічних мешканців. При дотриманні цього принципу проектування кластеру можна стверджувати, що рівень промислової безпеки, як рівень захищеності інформаційних потоків від витоків цінних даних та не доброчесних інформаційних атак, буде підвищуватися, а власне кластер буде надійним механізмом забезпечення національної промислової безпеки в цілому. Це пов’язано з тим, що всі соціально-економічні суб’єкти, які задіяні у інформаційних потоках, що представляють собою цінність для промислового розвитку держави, будуть охоплені управлінським впливом, а їх поведінка буде прогнозованою. Кожен тип економічного агенту являтиме собою певний інформаційний хаб концентрації даних, які для забезпечення необхідного рівня промислової безпеки країни повинні зберігатися та захищатися у високотехнологічному кластері.

Другий принцип – це принцип дотримання соціально-економічних інтересів усіх економічних агентів – стейкхолдерів кластерної політики та учасників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища кластерів. Дотримання інтересів економічних агентів означатиме їх баланс та пошук компромісної позиції та стратегії розвитку та функціонування кластеру так, щоб кожен з економічних агентів не був зацікавлений у зміні цієї позиції. Це дозволить сформувати надійний кластер з високим рівнем промислової безпеки, оскільки вірогідність порушення економічних агентами власних інтересів та інтересів інших агентів буде найменшою через заздалегідь встановлений баланс інтересів. Цей принцип, на наш погляд, складатиме основу кластерної політики для забезпечення національної промислової безпеки країни.  

Висновки. На підставі проведених досліджень можна зробити наступні висновки. Тип політики промислового розвитку та кластерної політики, які розроблені у країнах світу, не дозволяють регулювати рівень національної промислової безпеки, рівень економічної безпеки, інноваційний розвиток на основі залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій та створення вартості на території країн у межах міжнародних ланцюгів вартості. Тому політику національного промислового розвитку, спрямованої на державну підтримку пріоритетних секторів виробництва, необхідно замінити на кластерну політику, спрямовану на забезпечення необхідного рівня промислової безпеки в епоху тотальної економічної диджитізації та розгалуженої мережі інформаційно-комунікаційних потоків. Для цього кластерна політика, яку інтегровано у існуючу національну політику промислового розвитку, повинна ґрунтуватися на двох принципах: принципі агентного проектування промислових високотехнологічних кластерів та принципі дотримання соціально-економічних інтересів усіх економічних агентів – стейкхолдерів кластерної політики та учасників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища кластерів. Ці принципи складатимуть основу кластерної політики для забезпечення національної промислової безпеки країни.

У подальшому планується розробити елементи кластерної політики для забезпечення промислової безпеки для країн ЄС з урахуванням особливостей їх ресурсної бази та пріоритетів соціально-економічного розвитку.

 

Література.

1. White paper on the Future of Europe [Electronic source]: European Commission. URL: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/white_paper_on_the_future_of_europe_en.pdf (retrieved on 04.09.2017).

2. Flentø D., Ponte S. Least-developed countries in a world of global value chains: are WTO trade negotiations helping? // World Development. – 2017. – Vol. 94. – P. 366-374.

3. Renzaho A. M. N., Kamara J. K., Toole M. Biofuel production and its impact on food security in low and middle income countries: Implications for the post-2015 sustainable development goals // Renewable and Sustainable Energy Reviews. – 2017. – Vol. 78. – P. 503-516.

4. Lam R. D. et al. Assessing the food security outcomes of industrial crop expansion in smallholder settings: insights from cotton production in Northern Ghana and sugarcane production in Central Ethiopia // Sustainability Science. – 2017. – Vol. 12. – №. 5. – P. 677-693.

5. Jacobson M. Z. et al. 100% clean and renewable wind, water, and sunlight all-sector energy roadmaps for 139 countries of the world // Joule. – 2017. – Vol. 1. – №. 1. – P. 108-121.

6. Chung W. S. et al. A conceptual framework for energy security evaluation of power sources in South Korea // Energy. – 2017. – Vol. 137. – P. 1066-1074.

7. Akimova N., Toporkova O. Audit of consolidated financial statements in the system of economic security of corporate enterprises // Science and society. – 2017. – С. 244-256.

8. Fayyaz A., Lund-Thomsen P., Lindgreen A. Industrial clusters and CSR in developing countries: the role of international donor funding // Journal of Business Ethics. – 2017. – Vol. 146. – №. 3. – P. 619-637.

9. Cooke P., Huggins R. High-technology clustering in Cambridge (UK) // The institutions of local development. – Routledge, 2017. – P. 63-84.

10. Пашкевич М. С. Екологізація виробництва підприємств України // М.С. Пашкевич, Т.О. Паламарчук. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. economy. nayka. com. ua/index. php. – 2014.

11. Пашкевич М. С. Диверсифікація діяльності вугледобувних підприємств в контексті розвитку депресивних регіонів України // Економічний вісник Національного гірничого університету. – 2011. – №. 3. – С. 11-17.

12. Пашкевич М. С. Новітні механізми регулювання регіонального розвитку в Україні // Економіка і регіон. – 2012. – №. 3. – С. 10-15.

13. Pivniak H. H. et al. Synchro-mining: civilized solution of problems of mining regions' sustainable operation // Scientific Bulletin of National Mining University. – 2012. – №. 3.

14. Пивняк Г. Г. и др. Post mining: технологический аспект решения проблемы // Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал). – 2012. – №. 1. – С. 20-31.

15. Васильківський Д. М., Войнаренко М. П., Нижник В. М. Кластерна політика як чинник підвищення ефективності функціонування соціально-економічних систем // Вісник економічної науки України. – 2017. – №1. - С. 25-30

16. Сидоров Я. Державна політика розвитку кластерів як складова частина формування інноваційної моделі сільського господарства: аграрно-правовий погляд // Підприємництво, господарство і право. – 2017. – №. 2. – С. 115-120.

 

References.

 1. White paper on the Future of Europe, [Online], European Commission. available at: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/white_paper_on_the_future_of_europe_en.pdf (Accessed 19.12.2017).

2. Flentø, D. and Ponte, S. (2017), "Least-developed countries in a world of global value chains: are WTO trade negotiations helping?", World Development, Vol. 94, pp. 366-374.

3. Renzaho, A. M. N. Kamara, J. K. and Toole M. (2017), "Biofuel production and its impact on food security in low and middle income countries: Implications for the post-2015 sustainable development goals", Renewable and Sustainable Energy Reviews, Vol. 78, pp. 503-516.

4. Lam, R. D. and others (2017), "Assessing the food security outcomes of industrial crop expansion in smallholder settings: insights from cotton production in Northern Ghana and sugarcane production in Central Ethiopia",  Sustainability Science, Vol. 12, issue 5, pp. 677-693.

5. Jacobson, M. Z. and others (2017), "100% clean and renewable wind, water, and sunlight all-sector energy roadmaps for 139 countries of the world", Joule, Vol. 1, issue, 1, pp. 108-121.

6. Chung, W. S. and others (2017), "A conceptual framework for energy security evaluation of power sources in South Korea", Energy, vol. 137, pp. 1066-1074.

7. Akimova, N. and Toporkova, O. (2017), "Audit of consolidated financial statements in the system of economic security of corporate enterprises", Science and society, pp. 244-256.

8. Fayyaz, A. Lund-Thomsen, P. and Lindgreen, A. (2017), "Industrial clusters and CSR in developing countries: the role of international donor funding", Journal of Business Ethics, Vol. 146, issue 3, pp. 619-637.

9. Cooke, P. and Huggins, R. (2017), High-technology clustering in Cambridge (UK), The institutions of local development. – Routledge, pp. 63-84.

10. Pashkevych, M. S. and Palamarchuk, T.O. (2012), "Greening of enterprises in ukraine", Efektyvna ekonomika, vol. 12,  [Online], available at:  http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1624

Pashkevych, M. S. (2011), "Diversification of the activities of coal mining enterprises in the context of the development of depressed regions of Ukraine", Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, vol. 3, pp. 11-17.

12. Pashkevych, M. S. (2012), " The Newest Mechanisms for Regulating Regional Development in Ukraine", Ekonomika i rehion, vol. 3, pp. 10-15.

13. Pivniak, H. H. and others (2012), " Synchro-mining: civilized solution of problems of mining regions' sustainable operation ", Scientific Bulletin of National Mining University

14. Pivniak, H. H. and others (2012), "Post mining: tehnologicheskij aspekt reshenija problemy", Gornyj informacionno-analiticheskij bjulleten' (nauchno-tehnicheskij zhurnal), vol. 1, pp. 20-31.

15. Vasylkivskyi, D. M. Voinarenko, M. P. and Nyzhnyk, V. M. (2017), "Cluster Policy as a Factor for Increasing the Effectiveness of the Functioning of Socio-Economic Systems", Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, vol. 1, pp. 25-30

16. Sydorov, Ya. (2017), " State policy of cluster development as an integral part of the formation of an innovative agricultural model: agrarian and legal view",  Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, vol. 2, pp. 115-120.

 

Стаття надійшла до редакції ;20.12.2017 р.