Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 330.47

 

М. А. Гетьман,

аспірант, Донбаська державна машинобудівна академія МОН України, м. Краматорськ

 

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

M. A. Getman,

postgraduate, Donbass State Engineering Academy, Kramatorsk

 

METHODICAL APPROACH TO THE ESTIMATION OF THE INTELLECTUAL CAPITAL OF THE MACHINE-BUILDING ENTERPRISE

 

Метою статті є удосконалення методичного підходу до оцінки інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств. Доведено, що поширення цифрової революції призвело до необхідності зміни структури інтелектуального капіталу промислових підприємств, створення нового механізму його управління засобами сучасних інформаційних технологій. Оцінка рівня та управління повинні проводитися в режимі реального часу, розглянуто питання про створення експрес-оцінки інтелектуального капіталу у промисловості та експрес-управління їм. У статті проведено аналіз методів оцінки інтелектуального капіталу. Розглянуто вимоги до правильного вибору інструментарію оцінки. Виявлено якісні та кількісні показники інтелектуального капіталу. Запропоновано методичний підхід до оцінки інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств. Розрахована інтегральна оцінка інтелектуального капіталу Новокраматорського машинобудівного заводу.

 

The purpose of the article is to improve the methodical approach to the estimation of intellectual capital of machine-building enterprises. The proliferation of the digital revolution led to the need to change the structure of intellectual capital of industrial enterprises, to create a new mechanism for its management by means of modern information technologies were proved. The assessment of the level and management should be carried out in real time, the issue of creating an express assessment of intellectual capital in industry and express management of them. The methods of estimating intellectual capital were analyzed. The requirements for the correct choice of evaluation tools were considered. Qualitative and quantitative indicators of intellectual capital were revealed. The methodical approach to the estimation of intellectual capital of machine-building enterprises was offered. The integral estimation of the intellectual capital of the Novokramatorsk machine-building plant was calculated.

 

Ключові слова: інтелектуальний капітал, інтелектуальні ресурси, інтегральна оцінка, цифрова революція.

 

Keywords: intellectual capital, intellectual resources, integral assessment, digital revolution.

 

 

Вступ. У структурі промисловості України машинобудування є однією з основних галузей національного господарства, що показує рівень науково-технічного стану та оборонної здатності країни. Специфіка діяльності машинобудівних підприємств, високий рівень наукомісткості та складності їх виробництва, якісні вимоги, що висуваються до продукції галузі на вітчизняному та міжнародному ринках, - обумовлюють актуальність попиту на вивчення питання інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств та пошуку нових сучасних методів його оцінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальним положенням щодо сутності, оцінки та управління інтелектуальним капіталом промислових підприємств присвячено чимало праць українських та зарубіжних учених, а саме: Т. Безрукової, О. Бутніка-Сіверського, О. Васильєва, О. Глушко, Д. Даффа, С. Дятлова, Л. Едвінссона, Н. Кельчевської, О. Кендюхова, Н. Кондратенко, О. Коломіної, Е. Свейбі, Т. Стюарта, В. Панкова, В. Школи та ін. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених управлінню інтелектуальним капіталом промислових підприємств, його структурі й оцінці, окремі питання залишаються розкритими фрагментарно.

Постановка задачі. Метою даної роботи є удосконалення методичного підходу до оцінки інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств.

Виклад основного матеріалу. На основі проведеного аналізу теоретичних аспектів сучасного стану питання ІК, та його управління, а також організаційним і технічним змінам на підприємствах, зростання рівня наукомісткості та складності виробництва зроблено висновки про те, що оцінка рівня та управління інтелектуальним капіталом є необхідною умовою для розвитку промислових підприємств, зокрема машинобудівних [1].

Про підвищення ролі інтелектуального капіталу в промисловості свідчить перетворення працівників, які займаються формуванням, передачею та використанням знань, в домінуючу групу в повному обсязі зайнятих та підвищенні освітнього рівня населення [5].

Підвищення освітнього рівня працівників є наслідком науково-технічного прогресу, посилення конкуренції серед підприємств у зв’язку з глобалізацією економіки, підвищенням інноваційної діяльності і як підсумок – поширення цифрової революції (Industry 4.0) [8], особливості якої полягають в масовому впровадженні кіберфізічних систем, SMART-технологій і інтелектуалізації виробництва.

Все це призвело до необхідності зміни структури інтелектуального капіталу промислових підприємств (зокрема, підприємств машинобудівної галузі) та включенню до його складу інтелектуального ресурсу, а також висунула вимоги до створення нового механізму його управління – управління засобами сучасних інформаційних технологій (інтелектуальних, експертних систем, нейронно-нечітких мереж). Причому оцінка рівня та управління повинні проводитися в режимі реального часу, тобто постало питання про створення експрес-оцінки інтелектуального капіталу у промисловості та експрес-управління їм.

Інтелектуальний капітал прийнято поділити на людський капітал (Кваліфікація співробітників, Стаж і час роботи на підприємстві, Вікові рамки, Система навчання, Мотивація, Умови праці), структурний внутрішній (Інноваційна діяльність, Інформаційне забезпечення, Корпоративна культура, Принципи керівництва) та структурний зовнішній (реляційний) капітал (Реляційні ресурси, Маркетингова діяльність, Фінансові результати).

Таким чином кожна структурна одиниця інтелектуального капіталу має декілька якісних показників, і на його формування та величину мають вплив різноманітні кількісні чинники.

Необхідно зауважити, що для підприємств з різних галузей можуть бути схожим тільки підхід до оцінки, а набір показників – індивідуальний.

Е. Свейбі розвинуто представив огляд методів виміру інтелектуального капіталу виділивши 25 методів та згрупувавши їх до 4 категорій [6]:

Методи прямого вимірювання інтелектуального капіталу. Ці методи спрямовані на оцінку в грошовому еквіваленті складових компонентів інтелектуального капіталу. Але це процес трудомісткий та на даний час немає обґрунтованих методів.

Методи ринкової капіталізації. Суть полягає у розрахунку різниці ринкової капіталізації підприємства та власним капіталом акціонерів. Але ці фактори можуть бути об’єктами маніпулювання та є вірогідність що їх можуть свідомо занижувати, або збільшувати зцілю залучення інвесторів.

Методи віддачі на активи. Припускають, що вартість нематеріальних активів – це ціна яку не отримує конкурент, якщо немає таких активів, а отриманий зайвий прибуток – не обов’язково результат ефективного використання інтелектуального капіталу.

Методи збалансованої оцінки. Застосування цих методів не потребує отримання грошової оцінки інтелектуального капіталу, а тільки її інтегральну величину. Тому саме такі методі підходять для вирішення управлінських завдань.

Т. Стюарт зауважив що для правильного вибору інструментарію оцінки потрібно [7]:

не ускладнювати задачу, тому з описаних кількісних показників потрібно залишити тільки найбільш вагомі;

виокремити такі кількісні показники, які створюють інтелектуальне багатство;

потрібно вимірювати тільки те, що має важливе стратегічне значення для діяльності підприємства та бажано, щоб ці кількісні показники були у статистичних та бухгалтерських звітах.

Велика кількість характеристик, які використовуються при визначенні поняття інтелектуального капіталу промислових підприємств, призвели до необхідності експертної оцінки ступеня важливості якісних чинників інтелектуального капіталу при його оцінки. У якості експертів залучалися працівники економічних відділів різних промислових підприємств, зокрема машинобудівних. У якості методу обробки експертної інформації використовувалося одномірне шкалювання для визначення якісних показників інтелектуального капіталу. Отримання коефіцієнтів ступеня важливості чинників інтелектуального капіталу.

Результати розрахунку коефіцієнтів відносної важливості якісних чинників (, які наведені на рисунку 1, дозволили визначити найбільш істотні (КвСпр – Кваліфікація співробітників, СіЧР ‑ Стаж і час роботи на підприємстві, Вік ‑ Вікові рамки, СН ‑ Система навчання, М – Мотивація, УмПр ‑ Умови праці, НнД ‑ Інноваційна діяльність, ІнфЗаб ‑ Інформаційне забезпечення, КК ‑ Корпоративна культура, ПрКер ‑ Принципи керівництва, РелРес ‑ Реляційні ресурси, МарД ‑ Маркетингова діяльність, ФінРез ‑ Фінансові результати).

 

Рис. 1. Результати експертного оцінювання ступеня важливості якісних чинників інтелектуального капіталу

 

З огляду на отримані оцінки можна виокремити такі якісні чинники, що перейшли значення середнього показника ( > 0,076 ): Кваліфікація співробітників, Умови праці, Інноваційна діяльність, Інформаційне забезпечення, Фінансові результати, а їх важелі визначити шляхом розподілу значень невикористаних показників.

Для різних якісних чинників інтелектуального капіталу, а так само для кожного типу виробництва, параметри їх складових мають різну інформативність. Наступним етапом методичного підходу є розробка методики вибору кількісних параметрів на підставі оцінок їх інформативності для подальшого використання в якості незалежних змінних при алгоритмічному забезпеченні розрахунку рівня інтелектуального капіталу промислового підприємства. Оцінку інформативності було запропоновано отримувати із застосуванням методу Фішера.

Для кожного якісного чинника, які виділили на попередньому етапі, було виокремлено по 5 кількісних показників (Кваліфікація співробітників (КвСпр):  – середня кількість співробітників,  – кількість працівників з вищою освітою,  – кількість працівників з вченим званням,  – кількість робітників, які пройшли підвищення кваліфікації,  ‑ кількість керівників, спеціалістів і службовців, які пройшли підвищення кваліфікації; Умови праці (УмПр):  – відносна текучість кадрів,  – середньорічна заробітна плата,  – відшкодування лікарняних,  ‑ інвестування в розвиток персоналу,  – витрати на облаштування робочого місця; Інноваційна діяльність (ІнД):  – кількість працівників, які мають ноу-хау,  – кількість впроваджених раціоналізаторських рішень,  – кількість ліцензій,  – витрати на оплату патентів,  – кількість патентів; Інформаційне забезпечення (ІнфЗаб):  – чисельність персональних комп’ютерів на 100 працівників,  – відносна кількість переглядів офіційного сайту,  – інвестування у розвиток підприємства,  – кількість використовуваного програмного забезпечення,  ‑ відносна кількість високотехнологічних робочих місць; Фінансові результати (ФінРез):  – нематеріальні активи,  – чистий прибуток від реалізованої продукції,  – готова продукція,  ‑ середньорічна кількість простих акцій,  – валовий дохід.

На рисунку 2 наведено результати оцінки інформативності обчислених параметрів в базі прецедентів для дванадцяти найбільш інформативних параметрів (інші тринадцять параметрів мають інформативність істотно нижче 0,5). З урахуванням цих результатів в якості незалежних змінних для побудови моделі оцінки рівня інтелектуального капіталу машинобудівного підприємства, і подальшого його застосування в питаннях управління ним, прийнято рішення використання дванадцяти параметрів.

 

 

Рис. 2. Значення інформативності кількісних параметрів

 

 

Таблиця 1.

Отримані якісні та кількісні показники для Новокраматорського машинобудівного заводу

Структура ІК

Якісні показники

Кількісні показники

2012

2013

2014

2015

Людський капітал

Кваліфікація співробітників

Середня кількість працівників [3]

12795

12001

10958

9938

Кількість працівників з вищою освітою

4685

4837

4715

4751

Підвищення кваліфікації робітників, усього

3911

3959

3931

3849

Підвищення кваліфікації керівників, спеціалістів і службовців, усього

2456

3173

2326

2789

Умови праці

Середньорічна заробітна плата,
тис. грн. [2]

53,527

58,237

70,205

75,244

Інвестування у розвиток персоналу, тис. грн.

9616

11568

9263

12758

Структурний внутрішній капітал

Інноваційна діяльність

Кількість ліцензій [2]

17

14

14

13

Кількість патентів [4]

59

65

52

47

Інформаційне забезпечення

Кількість персональних комп’ютерів на 100 працівників

39

40

41

42

Інвестування у розвиток підприємства, тис. грн. [3]

325900

405300

272900

266806

Структурний зовнішній (реляційний) капітал

Фінансові результати

Нематеріальні активи, тис. грн. [2]

2162

1774

1536

1289

Чистий дохід від реалізованої продукції, тис.грн. [2]

2372735

2675465

2574823

2965133

 

Для переходу до інтегральних показників використовується метод лінійного масштабування для розрахунку кількісних показників ІК на підприємстві:

 

                                                        (1)

 

Розрахунок якісних показників інтелектуального капіталу методом зваженої середньої арифметичної кількісних індексів () у підприємства, . Отримані результати показано у таблиці 2.

 

 

Таблиця 2.

Інтегральні значення кількісних показників та їх важелі

Якісні показники

2012

2013

2014

2015

Важелі

Кваліфікація співробітників,

0,52

0,95

0,41

0,51

0,15

Умови праці,

0,05

0,39

0,21

0,77

0,25

Інноваційна діяльність,

0,83

0,75

0,39

0,17

0,2

Інформаційне забезпечення,

0,21

0,58

0,36

0,50

0,23

Фінансові результати,

0,50

0,54

0,36

0,53

0,17

 

Оцінка інтелектуального капіталу машинобудівного підприємства розраховується за формулою:

 

                                                                      (2)

 

Результати оцінки відображені на рисунку 3.

 

Рис. 3. Динаміка інтегральної оцінки інтелектуального капіталу Новокраматорського машинобудівного заводу за 2012-2015 рр.

 

Таким чином отримано методичний підхід до оцінки інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств представлений на рисунку 4.

 

Рис. 4. Методичний підхід до оцінки рівня інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств

 

Висновки і перспективи подальших досліджень. Удосконалений методичний підхід до оцінки інтелектуального капіталу машинобудівного підприємства дозволив спостережити чітку структуру та оцінити інтелектуальний капітал підприємства, що є одним з визначальних факторів конкурентоспроможності підприємства.

Інтегральна оцінка інтелектуального капіталу Новокраматорського машинобудівного заводу у 2015 р. становила 0,5062 (за максимального значення 1). Отриманий результат свідчить про те, що в порівнянні з попереднім періодом рівень збільшився, але при відсутності об’єкта порівняння цінності для управлінської цілі не представляється, тому наступні дослідження будуть спрямовані на ведення паралельної оцінки об’єкта та конкурентів та розвиненню механізму управління інтелектуальним капіталом.

 

Список літератури.

1. Кендюхов О.В. Ефективне управління інтелектуальним капіталом : моногр. – Донецьк : Ін-т економіки пром-ті НАН України; ДонУЕП. – 2008. – 363 с.

2. Офіційний сайт Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://smida.gov.ua

3. Офіційний сайт Новокраматорського машинобудівного заводу . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nkmz.com/index.php?id=232

4. Офіційний сайт Спеціалізованої БД «Винаходи (корисні моделі) в Україні». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://base.uipv.org/searchINV/

5. Панков В. А. Управління вартістю наукоємкого машинобудівного підприємства : автореф. дис. … д-ра екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / В. А. Панков. – Донецьк, 2004. – 34 с.

6. Свейби К.:Е. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллекту альной собственности. – М. : Интерреклама, 2003. – 352 с

7. Стюарт Т.А. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организации ; [пер. с англ.]. – М. : Поколение, 2007. – 368 с.

8. Матеріали сайту Holz Expert «Что такое индустрия 4.0? Цифры и факты» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://holzex.ru/chto-takoe-industriya-4-0-tsifryi-i-faktyi/

 

References.

1. Kendyuhov, O.V. (2008), Effective Intelligent Capital Management: A Monograph, National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Industrial Economics, Donetsk, 363 p.

2. The official site of the Stock market infrastructure development agency of Ukraine available at: https://smida.gov.ua (Accessed 27.07.2016).

3. The official site of the Novokramatorsky Mashynobudivny Zavod available at: http://www.nkmz.com/index.php?id=232 (Accessed 27.07.2016).

4. The official site of the Specialized DB Inventions (Utility Models) in Ukraine available at: http://base.uipv.org/searchINV/ (Accessed 26.07.2016).

5. Pankov, V.A. (2004), “Management of the science of machine-building impending devices”, Doctor Thesis, Economics, organization and management of enterprises, Donetsk, Ukraine.

6. Stuart, T.A. (2007). Intellectual Capital: New Wealth of Organizations. Moscow, Pokolenie, 368 p.

7. Sveiby, K.E. (2003), The New Organizational Wealth: Managing and Measuring Knowledge Based Assets. Moscow, Interreklama, 352 p.

8. Holz Expert (2015), What is Industry 4.0? Figures and Facts available at: http://holzex.ru/chto-takoe-industriya-4-0-tsifryi-i-faktyi/ (Accessed 20.06.2016).

 

Стаття надійшла до редакції 20.09.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"