Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 657

 

А. М. Лисичко,

здобувач кафедри обліку і аудиту,

Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир

 

МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ОБ’ЄКТІВ ЩО СКЛАДАЮТЬ ЛІСОГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

 

A. M. Lysychko,

Candidate of the Department of Accounting and Audit

Zhytomyr State Technological University, Zhytomyr

 

METHOD OF ECONOMIC ANALYSIS OF OBJECTS CONTAINING AGRICULTURAL ACTIVITY

 

В статті визначено напрями застосування аналітичних процедур до таких об’єктів як: основні засоби та нематеріальні активи, матеріальні ресурси, власний капітал та зобов’язання лісогосподарського підприємства. В процесі вивчення особливостей методики економічного аналізу об’єктів, що складають лісогосподарську діяльність виділено наступні напрями системи оцінки: економічний аналіз собівартості лісогосподарської продукції лісогосподарської продукції; економічний аналіз трудових ресурсів та економічний аналіз доходів та фінансових результатів лісогосподарських підприємств. Було апробовано зазначені показники та доведення можливості їх застосування на лісогосподарських підприємствах України, вивчалися звітні документи й здійснювався розрахунок показників рентабельності за зарубіжною системою показників в період з 2014 по 2016 рр. Це дозволить прийняти ефективні управлінські рішення щодо заходів, що сприятимуть підвищенню рівня рентабельності лісогосподарських підприємств.

 

The article defines the directions of application of analytical procedures to such objects as: fixed assets and intangible assets, material resources, equity and liabilities of a forestry enterprise. In the process of studying the features of the methodology of economic analysis of objects forming forestry activities, the following directions of the assessment system are identified: economic analysis of the cost price of forestry products of forestry products; economic analysis of labor resources and economic analysis of income and financial results of forest enterprises. These indicators were tested and proved their applicability at forest enterprises of Ukraine, the accounting documents were studied, and the calculation of indicators of profitability on the foreign system of indicators in the period from 2014 to 2016 was carried out. This will allow to take effective management decisions regarding measures that will increase the profitability level of forest enterprises.

 

Ключові слова: лісогосподарська діяльність, економічний аналіз, аналітичні процедури, методика економічного аналізу.

 

Key words: forestry activity, economic analysis, analytical procedures, method of economic analysis.

 

 

Актуальність дослідження. Для забезпечення виконання лісогосподарською діяльністю усіх покладених завдань за групами економічні соціальні та екологічні, є потреба в трансформації системи управління. Це пов’язано із їх функціонуванням в жорстких економічний умовах ринкового типу. Мошак О.В. з даного приводу зазначає, що «Розвиток лісогосподарського комплексу України зорієнтований на ринкові засади функціонування, а організаційно-економічний механізм лісового господарства сформований на засадах директивного державного управління та жорсткого нормативно-правового регулювання. В умовах розгортання кризових явищ в лісогосподарському комплексі, активізації дестабілізуючих процесів, які відчутно впливають на фінансово-економічний стан підприємств лісового господарства, змінюються вимоги до проведення економічної діагностики їх діяльності. Нові вимоги, які ставляться до управління діяльністю підприємств лісового господарства, спричиняють необхідність аналізу методологічних підходів до проведення економічної діагностики в сучасних умовах» [8]. Саме в таких умовах функціонують лісогосподарські підприємства, а тому необхідно трансформувати інформаційний простір прийняття управлінських рішень. В такому контексті визначимо напрями адаптації діючих методик економічного аналізу до галузевої специфіки лісогосподарського комплексу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Інформаційною основою дослідження є методики економічного аналізу в розрізі об’єктів, які складають та, які забезпечують господарську діяльність, що розробленні вітчизняними вченими, зокрема:

‑ в частині економічного аналізу основних засобів підприємств різних галузей національної економіки було вивчено дисертаційні дослідження: Карєв В.П., Зюкова М.М., Самбурська Н.І., Матієшин М.М., Шевченко Л.Я., Лебедик Г.В., Каратаева Г.Е., Кантаєва О.В., Мороз Ю.Ю., Жукова, Т.В., Костирко Р.О., Лебедик Г.В., Стоянова-Коваль С.С., Перетятько Ю.М.;

‑ в частині економічного аналізу виробничих запасів дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Максимів Ю.В., Соломіна Н.Ю., Сайко О.В., Чабанюк О.А., Кундеус О.М., Чабанюк О.А., Шевченко Л.Я., Поплюйко А.М., Бурдейна Л.В., Ганас Л.М., Нестеренко С.С., Занько Б.М., Муравський В.В., Дроздова О.Г., Амалян А.В., Занько Б.М.

‑ в частині економічного аналізу грошових коштів вивченні дисертаційні роботи: Гриліцька А.В., Кащенко О.І., Дубенко Н.В. Височан О.С., Гриліцька А.В., Мельник Т.М., Никифорак І.І.;

‑ в частині економічного аналізу власного капіталу: Тягнирядно Л.Л., Капля І.В., Бобяк А.П., Железняк Н.В., Поліщук І.Р., Бєлоусов М.О., Воськало Н.М., Адасюк І.П., Ковтун І.Ю.;

‑ в частині економічного аналізу зобов’язань вивчено кандидатські дисертації Орлов І.В., Омецінська І.Я., Тесленко Т.І., Затока Т.В., Травінська С.І., ;

‑ в частині витрат та собівартості продукції: Чухліб О.А., Андросенко, О.О., Ронська О.Г., Шевченко Л.Я., Хомяк Т.Р., Федчишина Н.М., Остапенко Я.О., Хомик Х.Р., Матієшин М.М., Гончаренко О.М., Андросенко О. О., ;

‑ в частині доходів та фінансових результатів: Остапенко Я.О.;

Окремі аспекти розвитку методики економічного аналізу в розрізі зазначених об’єктів представленні в докторських дисертаціях Д.О. Грицишена, О.А. Зоріної, І.В. Замули, Т.М. Ковальчук, І.В. Жиглей,  І.Д. Лазаришиної, Є.В. Мниха, О.В. Олійник, І.М. Парасій-Вергуненко, Л.О. Примостки, В.К. Савчука, Г.В. Савицької, І.В. Саух, М.І. Скрипник, Т.О. Тарасової та інших.

Викладення основного матеріалу. Формування єдиних підходів до методики економічного аналізу на сьогоднішній день не визначено, що значно знижує ефективність практичного використання аналітичних процедур. На основі вивчення вище зазначених досліджень та зважаючи на галузеву специфіку підприємств лісового комплексу обґрунтуємо напрями адаптації аналітичних процедур для оцінки ефективності лісогосподарської діяльності.

Дослідження побудуємо в розрізі об’єктів, які складають господарську діяльність, а саме: фінансових результатів, виробництва та реалізації лісогосподарської продукції, собівартості лісогосподарської продукції. використання трудових ресурсів. Щодо об’єктів, які забезпечують господарську діяльність визначимо напрями застосування аналітичних процедур до об’єктів: основних засобів та нематеріальних активів, матеріальних ресурсів, власного капіталу та зобов’язань лісогосподарського підприємства. Окремі організаційно-методичні аспекти економічного аналізу лісогосподарської діяльності будуть розвинуті в контексті оцінки ефективності використання лісових ресурсів через аналіз рентних платежів та в частинні екологічної ефективності лісогосподарської діяльності. Розвиток аналітичних процедур щодо зазначених об’єктів визначимо в контексті їх адаптації до галузевої специфіки діяльності лісогосподарського підприємства, формування факторних моделей окремих аналітичних показників й відповідно формування інформаційного забезпечення їх застосування.

1. Економічний аналіз собівартості лісогосподарської продукції. Собівартість готової продукції підприємств лісового господарства є особливим об’єктом економічного аналізу, адже є результатним показником основних бізнес-процесів лісогосподарської діяльності. Економічний аналіз собівартості є важливим для підприємств різних галузей національної економіки, а тому при виборі методів економічного аналізу та розробці факторних моделей необхідно враховувати специфіку продукту або послуги та особливості бізнес-процесів. Саме ці особливості лягають в основу системи калькулювання та складових калькуляції собівартості лісогосподарської продукції.

Вітчизняні вченні Вудвуд В.В. та Козакова І.Ф. стверджують, що «одним з найважливіших економічних показників, що багатогранно характеризує виробничу діяльність будь-якого підприємства є собівартість продукції. Цей показник є одним з найбільш важливих в управлінні економічними параметрами ефективності господарства, у ньому знаходять відображення питання зростання продуктивності праці, економії ресурсів, технічного прогресу» [2, с. 101]. Морщенок Т.С., Біла А.О. доводять, що «в умовах ринкової економіки підвищення ефективності виробництва та подальший розвиток суб’єктів господарювання можна досягти за умови зниження собівартості продукції та ефективного управління витратами підприємства. Собівартість продукції (робіт, послуг) є одним із показників, в якому знаходять відображення усі сторони роботи підприємства: рівень організації виробничого процесу, його технічна оснащеність, ступінь ефективності використання необоротних та оборотних активів, продуктивність праці, рівень організації матеріально-технічного постачання тощо. Тому економічний аналіз цього показника є основою для прийняття обґрунтованих ефективних рішень щодо вибору шляхів та розробки заходів зниження собівартості продукції» [7, с. 58]. Маниліч М.І. та Миронюк О.В. вказують, що «собівартість – це виражені в грошовій формі затрати на витрачені засоби виробництва, оплату праці та соціальні заходи. Іншими словами, собівартість вважають сумою всіх витрат на створення продукції, вираженою у грошовій формі, одночасно зазначаючи, що собівартість продукції – це об’єктивна економічна категорія, а її існування зумовлене насамперед тим, що кожне підприємство мусить у межах собівартості відшкодовувати витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво. Отже, собівартість забезпечує процес відтворення виробництва, охоплюючи витрати підприємства, пов’язані з цим процесом, тобто її основу становлять затрачені засоби виробництва та оплата праці» [6].

Таким чином, погоджуючись із думкою вчених можна вказати, що собівартість продукції є одним із ключових результативних показників господарської діяльності суб’єктів господарювання, особливо лісогосподарських підприємств. Саме тому, собівартість лісогосподарської продукції займає ключову місце в структурі об’єктів економічного аналізу лісогосподарської діяльності. В результаті аналітичної оцінки собівартості лісогосподарської продукції вдасться отримати інформацію про резерви її зниження, сформувати комплекс заходів із удосконалення виробничих бізнес-процесів, розвинути системи калькулювання собівартості лісогосподарської продукції, оцінити критичні точки управління витратами лісогосподарського підприємства, отримати докази впливу певної складової собівартості продукції та результуючий показник. В даному контексті варто процитувати вітчизняну дослідницю С.О. Кузнєцову, зокрема щодо: «економічний аналіз виробничих витрат підприємства є надійним інструментом для економічного обґрунтування управлінських рішень. Він є видом управлінської діяльності, загальною функцією управління, що передує прийняттю управлінських рішень і зводиться до їх обґрунтування на основі наявної інформації, що допоможе підприємствам в практичній діяльності завдяки ефективному управлінню витратами підвищити фінансові результати діяльності» [5, с. 100].

Собівартість лісогосподарської продукції пропонуємо оцінювати за сукупність аналітичних показників, що представлено в таблиці 1. В зазначені таблиці представлено пропозиції автора щодо формування факторних моделей за зазначеним показниками. «Під економічним факторним аналізом розуміється поступовий перехід від початкового до кінцевого значення результуючої факторної системи (або навпаки), розкриття повного набору кількісно вимірюваних чинників, що впливають на зміну результуючого показника. Під факторним аналізом розуміється методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників» [1]. Застосування факторних моделей галузевої спрямованості дозволить в комплексі підійти до формування аналітичного забезпечення управління витратами лісогосподарського підприємства.

Відповідно до представлених в таблиці даних, сукупність показників економічного аналізу собівартості лісогосподарської продукції дозволяє оцінити наступні положення:

- витрати на одну гривню продукції є універсальним показником, з огляду на можливість застосування у різних галузях та з метою визначення динаміки його зміни, розраховується за декілька періодів;

- відсоток зниження витрат на одну гривню продукції, що дозволяє  порівняти на скільки змінилися витрати на одну гривню товарної продукції за аналізовані періоди;

- вихідна собівартість продукції у плановому році, що дозволяє оцінити загальні обсяги витрат на виробництво продукції;

- планова собівартість, що дозволяє визначити рівень собівартості та оцінити доцільність здійснених заходів, що призвели до наявного рівня собівартості.

 

Таблиця 1.

Показники економічного аналізу собівартості лісогосподарської продукції

Назва показника

Формула

Пояснення

Витрати на одну гривню продукції

В = СВ/ОП

СВ – собівартість товарної продукції;

ОП – обсяг товарної продукції

Відсоток зниження витрат на одну гривню продукції:

%В = ((Вб-Впл)/Вб)*100%

Вб – витрати на одну гривню продукції у аналізованому (базовому) періоді;

Впл- витрати на одну гривню продукції у плановому періоді

Вихідна собівартість продукції у плановому році

СВвих = В*ОП

В – витрати на одну гривню товарної продукції;

ОП – обсяг товарної продукції

Планова собівартість

СВпл = СВвих +/- Е

СВвих - вихідна собівартість продукції у плановому році;

Е - сума економії витрат з усіх техніко-економічних факторів

 

В таблиці 1. представлено сукупність показників економічного аналізу собівартості лісогосподарської продукції, проте вони характеризують лише окрему складову собівартості. Для комплексного аналізу собівартості пропонуємо розглянути наступні факторні моделі, що дозволяють оцінити можливості та доцільність використання різноманітних шляхів зниження собівартості продукції лісогосподарської продукції. Дані факторні моделі враховують усі галузеві складові собівартості лісогосподарської продукції та побудовані в розрізі складових елементів витрати (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, витрати соціальні заходи, амортизація та інші витрати), що наведено в табл.2.

В таблиці 2 наведено факторні моделі, що дозволяють управлінському персоналу прийняти ефективні рішення, спрямовані на оптимізацію витрат та зниження собівартості та в цілому підвищити ефективність діяльності підприємства. Дані факторні моделі дозволяють аналітично обґрунтувати напрями зниження собівартості, зокрема:

- за рахунок зменшення витрат на матеріали та сировину;

- за рахунок зростання продуктивності праці, за умови, що темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання заробітної плати, або зниження трудомісткості виготовлення продукції;

- за рахунок зміни структури та обсягу продукції, що спричинює зниження умовно-постійних витрат.

 

Таблиця 2.

Факторні моделі, що дозволяють оцінити доцільність використання різних шляхів зниження собівартості лісогосподарської продукції

Назва показника

Формула

Пояснення

Використання індексного методу

Формула

Пояснення

Зниження собівартості продукції  за рахунок зменшення витрат на матеріали та сировину

↓СВмв (грн) = (НВ* Цод  - НВ2 * Цод)*Об

НВ — норма витрат матеріалів до здійснення заходу;

НВ2  — норма витрат матеріалів після здійснення заходу;

Цод — ціна одиниці матеріального ресурсу;

Об — обсяги випуску продукції після здійснення заходу

↓СВмв (%) = (1-Імвц)*Чмв

Імв — індекс зміни норм витрат матеріалів на один виріб;

Іц— індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу;

Чмв — частка матеріальних витрат у собівартості продукції

Зниження собівартості продукції за рахунок зростання продуктивності праці

↓СВпп (грн) = (Т*ТС1 – ТС2) * (1+%ЗПд/100)* (1+Взп/100)*Об

Т — трудомісткість одиниці продукції до здійснення заходу;

ТС1 — середньогодинна тарифна ставка робітників до здійснення заходу;

ТС2 — середньогодинна тарифна ставка робітників після здійснення заходу;

ЗПд — середній відсоток додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;

Взп— встановлений процент відрахувань на соціальні заходи;

Об — обсяги випуску продукції після здійснення заходу

↓СВпп (%) = (1 – Ізп пп)*Чзп

Ізп — індекс зростання середньої заробітної плати;

Іпп— індекс зростання продуктивності праці;

Чзп — частка заробітної плати у собівартості продукції

Зниження собівартості продукції за рахунок зміни структури та обсягу продукції

↓СВоп (грн) = (ΔОвп уп) /100

ΔОвп — приріст обсягу випуску продукції у плановому ропі;

Вуп — сума умовно-постійних витрат у базовому році.

 

↓СВоп (%) = (1- Іуп / Іов ) *Чуп

Іуп — індекс зростання умовно-постійних витрат;

Іов — індекс зростання обсягу виробництва;

Чуп — частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції.

 

2. Економічний аналіз трудових ресурсів лісогосподарського підприємства. «На кожному етапі еволюції суспільства для ефективного функціонування суб’єкт господарювання має володіти достатнім рівнем необхідних ресурсів, використання яких є запорукою створення суспільних благ. Тому питання оцінки й аналізу використання ресурсів, що є необхідними для безперервного функціонування підприємства, було завжди у центрі уваги дослідників. Проведення повноцінного економічного аналізу використання трудових ресурсів, зростання продуктивності праці є неможливим без адекватної оцінки витрат на оплату праці. Зі зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення її оплати і при цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Лише за такої умови створюються реальні можливості для нарощування темпів розширеного виробництва» [9, с. 157]

Постійне зростання актуальності економічного аналізу ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах різних галузей національної економіки пов’язане із динамічністю ринку праці та розвитком інноваційних технологій у виробництві, що призводить до трансформації виробничих процесів до яких залучають трудові ресурси. Дідченко О.І., Крецул М.М. зазначають, що «оцінка ефективного використання трудових ресурсів набуває останнім часом все більшого значення а також тому, що робоча сила має вартісну оцінку, економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності, з іншого, потребують глибоких аналітичних досліджень трудових ресурсів підприємства» [3, с. 185].

Ми погоджуємося із твердженням авторів про важливість економічного аналізу ефективності використання трудових ресурсів підприємств, зокрема лісових господарств. В наукові та навчальні літературі питання економічного аналізу використання трудових ресурсів пов’язана із використанням різноманітної сукупності аналітичних показників. Їх склад, напрями розрахунку та галузеві факторні моделі представлено в таблиці 3.

 

Таблиця 3.

Показники економічного аналізу ефективності забезпечення трудових ресурсів лісогосподарських підприємств

Назва показника

Формула

Фактори

Коефіцієнт обороту персоналу

Кількість прийнятого персоналу/ Середньооблікова чисельність персоналу

1. адміністративного персоналу а розрізі функціональних підрозділів лісогосподарського підприємства (бухгалтерія, планово-фінансовий відділ, загальний відділ, відділ кадрів та інші);

2. виробничого персоналу за складовими лісогосподарської діяльності;

Середньооблікова чисельність персоналу

(Склад персоналу на початок року + Склад персоналу на кінець року) / 2

Коефіцієнт з обороту вибуття персоналу

Кількість звільнених працівників / середньооблікову чисельність персоналу

3. причина звільнення працівників лісогосподарського підприємства (у зв’язку із скороченням через реструктуризацію, звільнення за власним бажанням, звільнення за порушення трудового порядку, інші причини)

Коефіцієнт плинності кадрів

(Кількість звільнених працівників за власним бажанням + кількість звільнених працівників за порушення трудової дисципліни ) / Середньооблікова чисельність працівників

Коефіцієнт загального обороту

(Чисельність прийнятих працівників + чисельність звільнених) / середньооблікову чисельність персоналу

4. фактори, що зазначені в п. 1, 2, 3

 

Представленні в таблиці аналітичні показники дають можливість оцінити ефективність використання трудових ресурсів лісогосподарського підприємства та визначити напрями розвитку його трудового потенціалу з наступних позицій:

‑ середньооблікова чисельність персоналу (Счп) є узагальнюючим показником управління кадрами, який визначається як середнє між складом персоналу на початок року та на кінець року. Даний показник є основою застосування більшості аналітичних процедур, що використовуються аналітиками для оцінки ефективності управління персоналом та кадрового потенціалу підприємств різних галузей в тому числі лісогосподарських підприємств;

‑ коефіцієнт обороту персоналу (kоп) дозволяє визначити частинну середньооблікової чисельності працівників, яка припадає на працівників, що були прийняті на роботу в звітному періоді. Вивчення даного показника в динаміці дасть можливість прослідкувати та оцінити кадрову політику лісогосподарського підприємства як в цілому так і за окремими групами кадрів, зокрема адміністративного, виробничого та іншого;

‑ коефіцієнт з обороту вибуття персоналу (kовп) є подібним показником до коефіцієнту обороту персоналу, проте показує частку персоналу, що вибув у звітному періоді та розраховується як співвідношенням між кількістю звільнених показників та середньообліковою чисельністю персоналу лісогосподарського підприємства;

‑ коефіцієнт плинності кадрів (kпк) розраховується як співвідношення суми кількості звільнених працівників за власним бажанням та кількості звільнених працівників за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності персоналу. Даний показник фактично є деталізацією коефіцієнт з обороту вибуття персоналу в частинні звільнених працівників лісогосподарського підприємства;

‑ коефіцієнт загального обороту (kзо) розраховується як співвідношення суми кількості прийнятих працівників та кількості звільнених працівників за звітний період до середньооблікової чисельності персоналу підприємства.

Основними факторами, що дозволять побудувати факторні моделі управління ефективністю трудових ресурсів є рух: адміністративного персоналу а розрізі функціональних підрозділів лісогосподарського підприємства (бухгалтерія, планово-фінансовий відділ, загальний відділ, відділ кадрів та інші); виробничого персоналу за складовими лісогосподарської діяльності; причина звільнення працівників лісогосподарського підприємства (у зв’язку із скороченням через реструктуризацію, звільнення за власним бажанням, звільнення за порушення трудового порядку, інші причини).

Зазначений перелік показників не в повній мірі дозволить виявити недоліки в управління кадровим потенціалом лісогосподарського підприємства, адже досить часто оцінка ефективності управління персоналом зазначеними аналітичними процедурами не враховує залучення та вивільнення персоналу на тимчасовій та постійні основі; не дозволяє оцінити оновлення персоналу за певний період часу його внутрішнього руху; не враховує якісні показники персоналу лісогосподарського підприємства. В такому контексті пропонуємо розширити сукупність аналітичних показників, що застосовуються для ефективності управління трудовими ресурсами та оцінки кадрового персоналу лісогосподарського підприємства (табл.4).

 

Таблиця 4.

Розширення аналітичних процедур щодо оцінки ефективності управління трудовими ресурсами

Назва показника

Порядок застосування

Рух трудових ресурсів лісогосподарського підприємства

Коефіцієнт залучення персоналу на постійні основі

(Кзп.о) = Чзп.о/ Чсер

Коефіцієнт залучення персоналу на тимчасовій основі

(Кзт.о) = Чзт.о/ Чсер

Коефіцієнт загального залучення персоналу

(Кз) = (Чзп.о + Чзт.о)/ Чсер

Коефіцієнт вивільнення персоналу на постійні основі

(Квп.о) = Чвп.о/ Чсер

Коефіцієнт вивільнення персоналу на тимчасовій основі

(Квт.о) = Чвт.о/ Чсер

Коефіцієнт загального вивільнення персоналу

(Кв) = Квп.о + Квт.о

Коефіцієнт оновлення колективу

(Кок) = Чпдо 1р./ Чсер

Якість трудових ресурсів лісогосподарського підприємства

Коефіціент проходження випробувального терміну

(Квт) = Чпрв.т/Чпрйв.т

Коефіцієнт адаптації персоналу

(Кад) = Чп1-2р./ Чзп.о

Коефіцієнт міжпрофесійного внутрішнього руху персоналу

(Кмпр) =  Чмп/Чвп

Коефіцієнт міжкваліфікаційного внутрішнього руху персоналу

(Кмквр) = Чмкп/Чвп

Коефіцієнт абсентизму персоналу

(Каб) = Чабд/Чрд

 

Вважаємо за доцільне, в процесі оцінки ефективності управління трудовими ресурсами використовувати показники, що характеризуватимуть рух трудових ресурсів лісогосподарського підприємства та їх якість.

З позиції оцінки руху трудових ресурсів лісогосподарських підприємств доцільним є використання наступних показників:

- коефіцієнт залучення персоналу на постійні основі, що визначається як відношення чисельності залученого персоналу на постійній основі та середньої чисельності персоналу за аналізований період. Даний показник дозволяє оцінити ефективність залучення трудових ресурсів, що включає процеси проходження останніми випробувального терміну, стажування та / або практики з подальшим працевлаштуванням в штат лісогосподарського підприємства. Даний показник є важливим також для оцінки якості роботи управлінського персоналу щодо людських ресурсів лісогосподарських підприємств в напрямах формування успішної команди працівників з метою максимального використання потенціалу лісових господарств;

- коефіцієнт залучення персоналу на тимчасовій основі, що розраховується як відношення чисельності залученого персоналу на тимчасовій основі та середньої чисельності персоналу за аналізований період. З огляду на поширену практику використання сучасних методів залучення персоналу, таких як аутсорсинг, роботи за трудовими угодами, лізинг персоналу тощо, лісогосподарські підприємства не є виключенням, адже дані методи дозволяють оптимізувати витрати на персонал. Тому розрахунок даного показника дозволить управлінському персоналу оцінити ефективність залучення персоналу на тимчасовій основі та сформувати ефективну кадрову політику на лісогосподарських підприємствах;

- коефіцієнт загального залучення персоналу, що розраховується як відношення суми чисельності персоналу залученого на постійній та тимчасовій основі до середньої чисельності працівників підприємства. Даний показник дозволяє оцінити роботу структурних підрозділів чи окремих працівників до обов’язків, яких належить формування та реалізація кадрової політики лісогосподарських підприємств, а також прийняти, на основі подальшої оцінки виконання стратегічних завдань щодо розвитку та ефективності функціонування лісогосподарського підприємства, відповідні рішення, що стосуватимуться зміни чи продовження визначеного раніше курсу дій;

- коефіцієнт вивільнення персоналу на постійні основі, що розраховується шляхом ділення чисельності вивільненого персоналу на постійній основі на середньооблікову чисельність працівників. Даний показник характеризує плинність кадрів, що обумовлює необхідність причин такого звільнення та розробки подальших шляхів щодо формування, збереження та розвитку кадрового потенціалу лісогосподарських підприємств;

- коефіцієнт вивільнення персоналу на тимчасовій основі, що розраховується як відношення чисельності вивільненого персоналу на тимчасовій основі та середньої чисельності працівників. Слід відзначити, що тимчасово вивільнені працівники – це ті, за якими зберігається їх місце роботи, але які тимчасово не виконують свої обов’язки, наприклад, це може бути пов’язано з навчанням, проходженням військової служби, декретною відпусткою, довгостроковими відрядженнями тощо. Даний показник дозволяє оцінити вплив тимчасово вивільнених працівників на ефективність діяльності лісогосподарських підприємств та переглянути основні засади кадрової політики;

- коефіцієнт загального вивільнення персоналу, що розраховується як відношення суми чисельності вивільнених працівників на тимчасовій та постійній основах до середньооблікової чисельності працівників лісогосподарського підприємства. Слід зауважити, що даний узагальнюючий коефіцієнт та коефіцієнти вивільнення працівників на тимчасовій та постійній основах, дозволяють робити висновки щодо можливостей оптимізації трудових ресурсів. Адже вивільнення персоналу не завжди пов'язане зі звільненням працівників, примусовим скороченням штату та не завжди має негативний характер, з огляду на поширену практику використання аутстаффінгу. Також з метою оптимізації трудових ресурсів, використовується інший метод вивільнення працівників, що не має для останніх негативних наслідків, це аутплейсмент, тобто допомога з працевлаштуванням в іншу організацію. Оцінка руху трудових ресурсів лісогосподарських підприємств за зазначеними показниками дозволяє урахувати дані особливості при управлінні, підвищувати його ефективність в цілому та провадити ефективну політику в сфері трудових ресурсів;

- коефіцієнт оновлення колективу, що розраховується як відношення чисельності нових працівників (працюючих до 1 року) до середньооблікової чисельності персоналу за аналізований період. Даний показник доцільно розраховувати з огляду на необхідність оцінки стану оновлення колективну та впливу руху трудових ресурсів на ефективність діяльності лісогосподарських підприємств.

В свою чергу, з метою оцінки якості трудових ресурсів лісогосподарських підприємств необхідним є використання наступних показників:

- коефіцієнт проходження випробувального терміну, що розраховується як відношення чисельності працівників, що пройшли випробувальний термін за певний період до чисельності прийнятих на випробувальний період. Даний показник характеризує якість підготовки залученого персоналу та відповідність вимогам лісогосподарського підприємства до працівників. Якщо даний коефіцієнт значно менше одиниці, управлінський персонал повинен здійснити заходи щодо причин не проходження працівниками випробувального терміну;

- коефіцієнт адаптації персоналу, що розраховується як відношення чисельності персоналу, що працює менше 2 років за певний період до загальної чисельності залученого персоналу на постійній основі за аналізований період. Даний показник дозволяє оцінити рівень адаптації нових працівників, адже характеризує яка кількість працівників, що працюють менше двох років припадає на одного залученого працівника на постійній основі за певний проміжок часу;

- коефіцієнт міжпрофесійного внутрішнього руху персоналу, що розраховується як відношення чисельності міжпрофесійних переміщень за певний період до загальної чисельності внутрішніх переміщень персоналу за відповідний період. Даний показник дозволяє охарактеризувати частку, що складають працівники, що були переміщені та / або переведені в межах професії, кваліфікації, категорії персоналу, структурних та територіальних одиниць, в загальній структурі внутрішнього руху персоналу лісогосподарських підприємств;

- коефіцієнт міжкваліфікаційного внутрішнього руху персоналу, що розраховується як відношення чисельності міжкваліфікаційних переміщень до загальної чисельності внутрішніх переміщень персоналу за аналізований період. Дозволяє визначити частку, що складають працівники, що були відправлені на навчання, підвищення кваліфікації, перекваліфікацію, в загальній структурі внутрішнього руху персоналу лісогосподарських підприємств. В даному контексті важливим є також оцінка внутрішнього міжкваліфікаційного руху з позицій відриву від робочого місця працівників та без відриву від місця роботи;

- коефіцієнт абсентизму персоналу, що розраховується як співвідношення кількості днів - не виходів на роботу, тобто прогулів та / або лікарняних за аналізований період до загальної кількості робочих днів за аналогічний період. Даний показник дозволяє оцінити якість персоналу лісогосподарських підприємств та на основі моніторингу причин, прийняти відповідні управлінські рішення щодо мінімізації наслідків, що виникли та / або актуалізації використання кадрового потенціалу та підвищення ефективного використання та управління людськими ресурсами лісогосподарських підприємств в цілому.

3. Економічний аналіз доходів та фінансових результатів. Питання економічного аналізу фінансових результатів в більшій мірі пов’язане з показниками рентабельності господарської діяльності підприємства. В вітчизняній наукові та навчальні літературі пропонується застосування сукупності показників рентабельності, зокрема: рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком, рентабельність власного капіталу, рентабельність виробничих фондів, рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності, рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком, коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт стійкості економічного зростання, період окупності капіталу, період окупності власного капіталу. Проте з метою конкурентоспроможності підприємств лісового господарства на міжнародних ринках та формування аналітичної інформацію, яку б розуміли більшість користувачів пропонуємо використання зарубіжної системи показників рентабельності. Сукупність зазначених показників рентабельності, порядок їх розрахунку та сутність представлено в табл. .

Окремі із зазначених показників вже застосовують на вітчизняних лісогосподарських підприємствах, що передбачено їхніми звітам про виконання фінансового плану. Така система показників сьогодні є найпрогресивнішою, адже дозволяє оцінити власне ефективність діяльності лісогосподарського підприємства як об’єкту інвестування. Інформаційними джерелами їх розрахунку є:

‑ фінансова звітність лісогосподарського підприємства;

‑ звіт про виконання фінансового плану лісогосподарського підприємства;

‑ звіт про лісогосподарську діяльність;

‑ внутрішні форми звітності, що розробляються та використовуються за вимогою менеджменту лісогосподарського підприємства.

 

Таблиця 5.

Застосування зарубіжної системи показників рентабельності на лісогосподарських підприємствах

Показники

Формула

Пояснення

Характеристика

ЕВІТ (Earnings

Before Interest and Taxes), тис.грн.

EBIT = ЧП + ПП +НД – НВ + ВС - ВО

ЧП – чистий прибуток;

ПП – податок на прибуток (за вирахуванням відшкодованого податку на прибуток)

НД – надзвичайні доходи;

НВ – надзвичайні витрати;

ВС – сплачені відсотки;

ВО – отримані відсотки

Показник, який характеризує обсяг прибутку до вирахування відсотків за позиковими коштами і сплати податків

EBITDA (Earnings Before Interest, Taxes,

 Depreciation, and Amortization), тис.грн.

EBITDA  = EBIT +АВ - ПА

АВ – амортизаційні відрахування за матеріальними та нематеріальними активами;

ПА – сума переоцінки активів

Показник, який характеризує обсяг прибутку до вирахування витрат за виплатами відсотків, податків, зносу та нарахованої амортизації. Використовується для оцінки прибутковості діяльності без урахування амортизаційних відрахувань та дає змогу дослідити, шляхом порівняння з галузевими аналогами, ефективність діяльності підприємств, незалежно від її заборгованості (перед кредиторами та державою), та методів нарахування амортизації

NOPAT (Net Operating

Profit After Tax), тис.грн.

NOPAT = (EBIT + НвВ + ЛП) х (1 - СП)

 

НвВ – невідсоткові витрати по обслуговуванню кредитів та позик;

ЛП – лізингові платежі (включаючи виплати по зобов’язанням, що аналогічні позикам);

СП – ставка податку на прибуток

Показник, що відображає оцінку потенційних доходів компанії в умовах, коли джерела капіталу є лише власними засобами підприємств, тобто не використовується позикове фінансування та відсутній ефект «податкового щита»

ROA (Return On Assets), %

ROA = (ЧП / СВА)*100%

ЧП – чистий прибуток;

СВА – середньорічна вартість активів

Показник, що характеризує рівень прибутку, який отримує підприємство з кожної гривні, витраченої на формування активів

RONA (Return On Net

 Assets), %

RONA = (NOPAT / СВК)* 100%

СВК – середньорічний (або середній за аналізований період) обсяг власного та позикового капіталу

Показник, що дозволяє оцінити раціональність управління структурою капіталу та потенціал підприємства щодо збільшення капіталу шляхом віддачі кожної вкладеної гривні

ROE (Return On Equity), %

ROE = (ЧП /ВК)*100%

ЧП – чистий прибуток;

ВК – власний капітал

Показник, що характеризує ефективність діяльності та відображає рівень віддачі інвестицій з позиції отриманого прибутку

ROS (Return On Sales;

Net Profit Margin), %

ROS = (ОП / ОбП)*100%

ОП – операційний прибуток;

ОбП – обсяги продажу в грошовому вимірнику

Показник, що відображає частку прибутку, що припадає на кожну зароблену гривню та є індикатором цінової політики підприємства

GPM (Gross profit margin), %

GPM = (ВП/В)*100%

ВП – валовий прибуток;

В- виручка (добуток обсягу продажу та ціни продажу)

Показник, що характеризує частку валового прибутку, що припадає на одиницю виручки від продажу

OPM (Operating margin), %

OPM = (ОП/В)*100%

ОП- операційний прибуток;

В- виручка (добуток обсягу продажу та ціни продажу)

Показник, що характеризує частку операційного прибутку, що міститься в виручці від продаж продукції

RCA (Return on current

 assets), %

RCA = (ЧП / СВАоб)*100%

ЧП – чистий прибуток;

СВАоб – середньорічна вартість оборотних активів

Показник, що відображає ефективність управління оборотними активами підприємства, та дозволяє оцінити частку чистого прибутку підприємства, що припадає на одиницю вартості оборотних активів підприємства

RFA (Return on fixed assets), %

RFA = (ЧП / СВАн)*100%

ЧП – чистий прибуток;

СВАн – середньорічна вартість необоротних активів

Показник, що відображає частку прибутку, що припадає на одиницю необоротних активів підприємства та дозволяє оцінити ефективність використання даних активів

ROTA, %

ROTA = (EBIT / АП)*100

АП- сума вартості всіх активів підприємства

Показник, що відображає прибуток від використання всіх активів підприємства та дозволяє оцінити якість використання даних активів до виплати по зобов’язаннях.


Для апробації зазначених показників та доведення можливості їх застосування на лісогосподарських підприємствах України, вивчалися звітні документи й відповідно здобувач залучався до розрахунку показників рентабельності за зарубіжною системою показників в період з 2014 по 2016 рр. В результаті таких робіт було отримано наступні результати. Аналіз чистого прибутку підприємств не є однозначним критерієм для оцінки галузі. Більш детальну інформацію про фінансовий стан лісогосподарських підприємств та, відповідно, стан лісогосподарської галузі дасть аналіз рентабельності цих підприємств на основі різних економічних показників.

 

v171

v176

v181

ДП «Городницьке лісове господарство»

v172

v177

v182

ДП «Коростишівське лісове господарство»

v173

v178

v183

ДП «Малинське лісове господарство»

v174

v179

v184

ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство»

v175

v180

v185

ДП «Новоград-волинське досвідне лісомисливське господарство»

Рис. 1. Результати аналізу показників EBIT, EBITDA, EBIAT, NOPAT

 

Показник EBIT є проміжним показником прибутку до сплати відсотків і податків. Показник EBITDA – це показник чистого прибутку з якого вирахувані амортизація, відсотки і податок на прибуток, що дозволяє оцінити прибуток компанії незалежно від впливу розміру інвестицій (поправка на суму нарахованої амортизації); боргового навантаження (поправка на відсотки); режиму оподаткування (поправка на податок на прибуток). Показник EBIAT характеризує розмір прибутку підприємства після сплати податків, але до виплати відсотків.

Оскільки дані показники фактично відображають показник чистого прибутку із тим чи іншим ступенем “очищення” від різного роду вирахувань, то зрозуміло, що їх тренди повторюють тренд показника чистого прибутку. Для підприємств ДП «Городницьке лісове господарство», ДП «Малинське лісове господарство», ДП «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» характерним є зростання значень даних показників впродовж 2014 року, і стрімкий їх спад з початку 2015 року. При цьому особливістю є те, що чим більшим було зростання в попередній період, тим стрімкішим був спад в наступний.

Показник чистого операційного прибутку після оподаткування (NOPAT) також має аналогічну тенденцію, оскільки він в своїй основі має дохід за вирахування податків. Для ДП «Коростишівське лісове господарство», ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» характерне поступове зменшення значень даних показників з 2014 року, але такий спад є більш поступовим, а для ДП «Коростишівське лісове господарство» з 2015 року спостерігається незначне підвищення значень даних показників. В цілому можемо констатувати, що для лісогосподарських підприємств з 2015 року характерне зниження показників доходності і це характерно для галузі всього регіону.

 

v191

v196

v201

v206

ДП «Городницьке лісове господарство»

v192

v197

v202

v207

ДП «Коростишівське лісове господарство»

v193

v198

v203

v208

ДП «Малинське лісове господарство»

v194

v199

v204

v209

ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство»

v195

v200

v205

v210

ДП «Новоград-волинське досвідне лісомисливське господарство»

Рис. 2. Результати аналізу показників ROA, RONA, ROE, ROS

 

Аналіз показників рентабельності ROA (рентабельність активів), RONA (рентабельність чистих активів), ROE (рентабельність власного капіталу) та ROS (рентабельність продаж) в цілому по галузі в області мають спадаючий характер з початку 2015 року. Для ДП «Городницьке лісове господарство», ДП «Малинське лісове господарство», ДП «Новоград-волинське досвідне лісомисливське господарство» показники рентабельності активів, чистих активів та продаж характеризуються зростанням у 2014 році і зменшенням з 2015 року. Для ДП «Коростишівське лісове господарство», ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» дані показники спадали ще у 2014 році, проте з 2015 таке падіння зменшилось і досягло середньоринкових темпів.

Що стосується рентабельності власного капіталу, для ДП «Городницьке лісове господарство», ДП «Малинське лісове господарство», ДП «Новоград-волинське досвідне лісомисливське господарство» темпи зростання даного показника у 2014 році були доволі незначними, послі чого спостерігається їх зменшення  такими ж повільними темпами. А от для ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» падіння є досить суттєвим, як і в частині інших показників рентабельності, що свідчить про суттєве погіршення показників діяльності. В цілому очевидно, що рентабельність лісогосподарської галузі з 2015 року значно погіршилася, що очевидно, пов’язане із погіршенням ситуації на ринку, оскільки така ситуація характерна для всіх підприємств, що аналізуються.

 

v211

v216

ДП «Городницьке лісове господарство»

v212

v217

ДП «Коростишівське лісове господарство»

v213

v218

ДП «Малинське лісове господарство»

v214

v219

ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство»

v215

v220

ДП «Новоград-волинське досвідне лісомисливське господарство»

Рис. 3. Результати аналізу показників GPM, OPM

 

Аналізуючи GPM (рентабельність валового прибутку) варто відмітити постійних спадний тренд даного показника для всіх без виключення підприємств, що досліджувались. Спадний характер значень даного показника прослідковується з 2014 року і має постійний спадний характер. Що стосується OPM (рентабельність операційного прибутку), то для всіх підприємств крім ДП «Коростишівське лісове господарство» у 2014 році спостерігалося зростання його значення, а з 2015 року відбулось падіння значень даного показника в той час, як для ДП «Коростишівське лісове господарство» відбулось різке підвищення. Проте під кінець аналізованого періоду середня рентабельність по галузі встановилась на рівні 2-4%, незалежно від обсягів діяльності підприємства, що в цілому характеризує ринковий показник, в якому перебувають усі підприємства.

 

v221

v226

v231

ДП «Городницьке лісове господарство»

v222

v227

v232

ДП «Коростишівське лісове господарство»

v223

v228

v233

ДП «Малинське лісове господарство»

v224

v229

v234

ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство»

v225

v230

v235

ДП «Новоград-волинське досвідне лісомисливське господарство»

Рис. 4. Результати аналізу показників RСA, RFA, ROTA

 

Аналіз показників RСA (рентабельність оборотних активів), RFA (рентабельність необоротних активів), ROTA (рентабельність сумарних активів) дозволяє стверджувати, що рентабельність активів також має тенденцію до зниження. Для всіх підприємств з 2015 року спостерігається спадний тренд значень показників даної групи, що в кінці аналізованого періоду характеризується встановленням середньо-ринкових значень. Так, для рентабельності оборотних активів середнє значення перебуває 25%, для рентабельності необоротних активів середнє значення встановилося на рівні 20%, а для рентабельності сумарних активів на рівні 10-12%.

Висновки. Таким чином, в процесі вивчення особливостей методики економічного аналізу об’єктів, що складають лісогосподарську діяльність було виділено наступні напрями даної системи оцінки: економічний аналіз собівартості лісогосподарської продукції лісогосподарської продукції; економічний аналіз трудових ресурсів та економічний аналіз доходів та фінансових результатів лісогосподарських підприємств. В частині економічного аналізу собівартості лісогосподарської продукції визначено показники, що характеризують собівартість та описано факторні моделі, що дозволяють оцінити доцільність використання різних шляхів зниження собівартості лісогосподарської продукції, в тому числі із застосуванням індексного методу. В контексті економічного аналізу трудових ресурсів охарактеризовано показники оцінки ефективності забезпечення трудовими ресурсами лісогосподарських підприємств та визначено ключові фактори впливу на їх рівень. В даному аспекті розширено аналітичні процедури щодо оцінки ефективності управління трудовими ресурсами в частині їх руху та якості. В ході вивчення питання економічного аналізу доходів та фінансових результатів визначено сукупність показників рентабельності зарубіжної системи та порядок їх застосування. Дані показники апробовано шляхом їх розрахунку та побудови відповідних графічних моделей за період 2014-2016 рр. за наступними лісовими господарствами: ДП «Городницьке лісове господарство», ДП «Коростишівське лісове господарство», ДП «Малинське лісове господарство», ДП «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» та ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство». Це дозволило сформувати відповідні висновки, прийняти ефективні управлінські рішення щодо заходів, що сприятимуть підвищенню рівня рентабельності лісогосподарських підприємств.

 

Список використаної літератури.

1. Баканов М.І. Теорія економічного аналізу / М.І. Баканов, А.Д. Шеремет. – М. : Фінанси і статистика, 1997. – 416 с.

2. Вудвуд В. В. Резерви зниження собівартості продукції як один із напрямків підвищення ефективності функціонування підприємства / В. В. Вудвуд, І. Ф. Козакова // Інноваційна економіка. – 2013. – № 8. – С. 100-103.

3. Дідченко О.І. Економічна оцінка ефективності використання трудових ресурсів [Електронний ресурс] / О.І Дідченко., М.М. Крецул. – Режим доступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_7_185.pdf

4. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства : навч. посібн. / [Костенко Т. Д. та ін.]. – К. : ЦУЛ, 2007. – 400 с.

5. Кузнецова С.О. Методичні аспекти проведення аналізу виробничих витрат підприємства в системі управління [Електронний ресурс] / С.О. Кузнецова. – Режим доступу: http://zt.knteu.kiev.ua/files/2014/2(73)/uazt_2014_2_16.pdf

6. Манілич М.І. Собівартість продукції: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / М.І. Маниліч, О.В. Миронюк. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/ZnpEn/2012_8/01SPTA.pdf.

7. Морщенок Т.С. Економічна сутність собівартості продукції та шляхи її зниження [Електронний ресурс] / Т.С. Морщенок, А.О. Біла. – Режим доступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_7_058.pdf

8. Мошак О.В. Застосування методів економічної діагностики в управлінні підприємствами лісового господарства / О.В. Мошак // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – 2014. – Вип. 10(1). – С. 95-99.

9. Шоляк О.Ю. Методика проведення економічного аналізу виплат працівникам / О.Ю. Шоляк //Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 6, T. 2. – С. 157-164.

 

References.

1. Bakanov, M.I. and Sheremet A.D. (1997) Teoriia ekonomichnoho analizu [The theory of economic analysis]. Finansy i statystyka, Moscow, 416 p.

2. Vudvud, V.V. and Kozakova, I.F. (2013) Rezervy znyzhennia sobivartosti produktsii iak odyn iz napriamkiv pidvyschennia efektyvnosti funktsionuvannia pidpryiemstva [Reserves to reduce the cost of production as one of the areas of improving the efficiency of the enterprise], Innovatsijna ekonomika. Vol. 8. P. 100-103.

3. Didchenko, O.I. and Kretsul M.M. Ekonomichna otsinka efektyvnosti vykorystannia trudovykh resursiv [Economic appraisal of the efficiency of the use of labor resources], availabe at: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_7_185.pdf

4. Kostenko, T.D. and other (2007) Ekonomichnyj analiz i diahnostyka stanu suchasnoho pidpryiemstva [Economic analysis and diagnostics of the state of the modern enterprise], TsUL, Kyiv. 400 p.

5. Kuznetsova, S.O. Metodychni aspekty provedennia analizu vyrobnychykh vytrat pidpryiemstva v systemi upravlinnia [Methodical aspects of the analysis of production costs of the enterprise in the management system], available at: http://zt.knteu.kiev.ua/files/2014/2(73)/uazt_2014_2_16.pdf

6. Manilych, M.I. and Myroniuk O.V. Sobivartist' produktsii: teoretychnyj aspekt [Cost of production: the theoretical aspect], available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/ZnpEn/2012_8/01SPTA.pdf.

7. Morschenok, T.S. and Bila, A.O. Ekonomichna sutnist' sobivartosti produktsii ta shliakhy ii znyzhennia [The economic essence of the cost of production and the ways of reducing it], available at: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_7_058.pdf

8. Moshak, O.V. (2014) Zastosuvannia metodiv ekonomichnoi diahnostyky v upravlinni pidpryiemstvamy lisovoho hospodarstva [Application of methods of economic diagnostics in the management of forestry enterprises], Aktual'ni problemy rozvytku ekonomiky rehionu. Vol. 10(1). P. 95-99.

9. Sholiak, O.Yu. (2009) Metodyka provedennia ekonomichnoho analizu vyplat pratsivnykam [Methodology for conducting an economic analysis of employee benefits], Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. Vol. 6, T. 2. P. 157-164.

 

Стаття надійшла до редакції 17.04.2016 р.

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"