Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 351.65:351.74:352/354.1

 

Л. В. Костюченко,

кандидат економічних наук, доцент., доцент кафедри «Менеджмент залізничного транспорту»,

Державного університету інфраструктури і технологій, м. Київ

Є. В. Козловський,

магістр Державного університету інфраструктури і технологій, м. Київ

 

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ

 

L. V. Kostiuchenko,

Associate Professor of the Department of Railway Transport Management,

State University of Infrastructure and Technology

E. V. Kozlovsky,

Master of State University of Infrastructure and Technology

 

CIVIL THE STATE EMERGENCY SERVICE OF UKRAINE MANAGEMENT MECHANISM

 

У статті досліджено державне управління як складову політичного управління та як практичну діяльність відповідних державних органів щодо визначення основних напрямів розвитку і забезпечення реального функціонування усіх елементів інституту державної служби. Державне управління також розглядається як складова політичного управління – процес реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. А також як діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в організації виконання законів і нормативно-правових актів, здійсненні розпорядження ресурсами загальнодержавної власності, з метою комплексного соціально-економічного розвитку, та забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах життя.

Запропоновано об’єктивне трактування поняття «механізм управління державною службою» та визначено його ключові компоненти для державної служби з надзвичайних ситуацій в Україні з урахуванням нинішніх нестабільних умов. Доведено, що ефективність управління ДСНС в умовах соціально-політичної нестабільності потребує ще більшої уваги з боку керівників відповідних владних структур. Виділено головні компоненти механізму управління даною службою в Україні за нинішніх нестабільних умов.

 

The article examines state governance as a component of political governance. The state administration is also explored as the practical activity of the relevant state bodies in defining the main directions of development and ensuring the real functioning of all elements of the civil service institute. Public administration is considered as a component of political governance - the process of implementing state executive power as a means of functioning of any social community. As well as the activity of state bodies of executive power, which consists in the organization of the implementation of laws and regulations and in national property resource`s management, with a view to comprehensive socio-economic development, as well as ensuring the implementation of state policy in the relevant spheres of life.

The objective interpretation of the concept of "mechanism of management of the civil service". It has been proved that the effectiveness of State Emergency Service of Ukraine management in conditions of socio-political instability requires even more attention from the leaders of the relevant authorities. The main components of the management of this service are identified in the current unstable conditions.

 

Ключові слава: державне управління, державна служба,  інститут державної служби, механізм управління державною службою.

 

Key words: public administration, civil service, civil service institute, civil service management mechanism.

 

 

Вступ

Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. Управління державною службою є практичною діяльністю відповідних державних органів щодо визначення основних напрямів розвитку і забезпечення реального функціонування усіх елементів інституту державної служби, яка ґрунтується на принципах законності, гласності, підпорядкованості вищим державним органам і посадовим особам вищого рівня, єдності основних вимог, що висуваються до державних службовців та стабільності державної служби.

Постановка проблеми

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Ефективність управління ДСНС в умовах соціально-політичної нестабільності потребує ще більшої уваги з боку керівників відповідних владних структур. Тому, дуже актуальною є наразі потреба у проведенні постійного дослідження особливостей роботи ДСНС, змін у її структурі з урахуванням функцій, фактори впливу на діяльність. І отже, як наслідок, потреба у визначенні основних елементів та їх функціональних зв’язків механізму управління державною службою України з надзвичайних ситуацій за нинішніх нестабільних умов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття терміну «державна служба» регламентується Законом [1. ст. 1]. Політологічна енциклопедія [6] містить трактування поняття «державне управління». У роботі [4] Кузиляк В., Яковчук Р., Саміло А., Повстин О., Шишко В. Підходи до розроблення та прийняття управлінських рішень на в умовах невизначеності та ризику. У роботі [2] В. Конопльова детально розписані основні поняття, зміст та напрями сучасної адміністративної діяльності органів внутрішніх справ України. Наукова стаття [5]  Михалевської Л. Б. містить рекомендації щодо формування кадрового потенціалу органів державної. Державну службу як соціальний інститут визначає ХаритоновО.В. [8].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Велика кількість опрацьованих робіт містить лише однобокі трактування «механізму управління державною службою». Крім того, практично відсутні роботи присвячені безпосередньо підходам до формування механізму управління державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Постановка завдання

З огляду на наведене, метою статті є аналіз особливостей, структури, функцій, факторів впливу та визначення основних елементів, на основі чого побудувати модель механізму управління державною службою України з надзвичайних ситуацій за нинішніх умов.

Результати

За визначенням, яке містить політологічна енциклопедія [6], державне управління (англ. public administration) — це вид діяльності держави, коробочка здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод.  Державним управлінням є діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в організації виконання законів і нормативно-правових актів, здійсненні розпорядження ресурсами загальнодержавної власності, з метою комплексного соціально-економічного розвитку, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах життя [6].

Крім того, його можна визначити як форму практичної реалізації виконавчої влади, це організаційно-правова категорія, а виконавча влада – політико-правова. Тому виділяють два поняття державного управління: по-перше, як усієї діяльності держави; по-друге, як діяльності виконавчої влади. Виділяють такі найхарактерніші ознаки державного управління: виконавчо-розпорядчий характер; підзаконність; масштабність та універсальність; ієрархічність; організуючий характер [6].

Відповідно до Закону [1. ст. 1], державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Визначення термінів наведені у статті 2 Закону про державну службу [1], ґрунтуючись на якій зведемо трактування основних із тих до таблиці (табл.1).

 

Таблиця 1.

Трактування термінів відповідно до законодавства про державну службу

Термін

Визначення

Безпосередній керівник

найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець

Державна мова

українська мова, якій Конституцією України надано статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування під час виконання посадових обов’язків, а також мови діловодства і документації цих органів та посадових осіб

Керівник державної служби у державному органі

посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі

Посада державної служби

визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 Закону[1]

Професійна компетентність

здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов’язків, навчання, професійного та особистісного розвитку

Рівнозначна посада

посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу

Суб’єкт призначення

державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади

Функції з обслуговування

діяльність працівників державного органу, яка не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 Закону[1]

Професійне навчання

набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації державного службовця для його професійної діяльності

Службова дисципліна

неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов’язків та правил внутрішнього службового розпорядку

Джерело: Розробка авторів на основі [1]

 

Таким чином, державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. Державним управлінням є діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в організації виконання законів і нормативно-правових актів, здійсненні розпорядження ресурсами загальнодержавної власності, з метою комплексного соціально-економічного розвитку, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах життя [2].

Отже, управління державною службою ґрунтується на принципах законності; гласності; підпорядкованості вищим державним органам і посадовим особам вищого рівня; єдності основних вимог, що висуваються до державних службовців; стабільності державної служби [8].

Державна служба є соціальним інститутом і виконує роль зв’язуючої ланки між державою й окремим громадянином. Державна служба призначена реалізувати завдання та функції демократичної і правової держави у сучасному суспільстві. Державна служба, як соціальна категорія – є професійним здійсненням за дорученням держави суспільно корисної діяльності особами, які обіймають посади у державних організаціях [8]. З огляду на наведене вище, механізм управління державною службою має бути дієвою складовою загальної системи управління, спроможною забезпечити реальний вплив на фактори, стан яких обумовлює результат діяльності об'єкту управління. Отже, механізм управління державною службою має формуватися з таких компонентів: цілі управління, принципи і задачі управління, методи управління, елементи об'єкта та їхні зв'язки, на які здійснюється вплив заради досягнення цілей, форми та інструменти управління, організаційну структуру управління підприємством та його персонал, інформацію та засоби її обробки.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) утворена шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій і Державної інспекції техногенної безпеки України. ДСНС України є одним із центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сферах [7]: цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи,  гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру гідрометеорологічної діяльності

Державна служба України з надзвичайних ситуацій утворена шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій і Державної інспекції техногенної безпеки України. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Враховуючи зазначені вище принципи та елементи механізму управління ДС, а також рунтуючись на формулюванні, яке подано в економічній енциклопедії [2], поняття механізму управління ДСНС України можна подати так: це комплекс заходів (програмних, правових, адміністративних, технічних), а також сукупність структурних підрозділів (департаментів, регіональних управлінь), побудованих з певною ієрархією залежно від їх функцій і участі в процесах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій для ефективного виконання своєї місії та цілей у сучасних нестабільних економіко-соціально-політичних умовах.

Схематично алгоритм формування оновленого механізму управління ДСНС України пропонується на рис. 1.

 

Рис. 1. Алгоритм удосконалення механізму функціонування ДСНС України

Джерело: розробка авторів

 

Таким чином, головними компонентами механізму управління ДСНС в Україні за нинішніх нестабільних умов, на нашу думку, мають бути такі:

1) орієнтація на досягнення стратегічних цілей державної політики та високої ефективності державного управління, організація діяльності єдиної державної системи;

2) формування програми підготовки персоналу (особового складу) в розрізі забезпечення національної безпеки України в сучасних умовах, формування правової компетентності у діючих та майбутніх фахівців ДСНС;

3) побудова системи управління персоналом у підвищенні ефективності діяльності служби, формування комунікативної компетенції державних службовців (визначення ролі комунікативної культури в складі професійної культури особистості), формування професійної етики діяльності співробітників ДСНС;

4) організація фінансового та матеріально-технічного забезпечення (створення і використання надійних джерел матеріально-фінансового забезпечення єдиної системи ДСНС);

5) система забезпечення державної антикорупційної політики в підрозділах ДСНС;

6) забезпечення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів ДСНС у контексті реалізації соціальної політики держави;

7) забезпечення інформування населення та соціально-гуманітарної роботи у підрозділах із залученням новітніх технологій у роботі із засобами масової інформації;

8) спрямування у напрямі соціального партнерства на шляху переходу до інформаційної економіки за умови впровадження засобів інформаційної безпеки;

9) організація якісного контролінгу координації дій усіх підрозділів ДСНС та результатів.

Схема формування нового механізму управління ДСНС України пропонується на рис. 2.

 

 

Рис. 2. Модель удосконаленого механізму функціонування ДСНС України

Джерело: розробка авторів

 

Висновки

Запропонована модель удосконаленого механізму функціонування ДСНС України (рис. 2) включає такі основні блоки:

1)   у центрі – розташована керуюча підсистема, яка складається з вищої, середньої та нижчої ланок управління;

2)   головне спрямування керуючої підсистеми – досягнення головної мети засобом реалізації ключової стратегії ДСНС – максимального розвитку комунікацій та розробки нових організаційних взаємозв'язків, які раніше не використовувались;

3) керована підсистема механізму – суб’єкти і об’єкти – є засобом реалізації зазначеної ключової стратегії ДСНС. Результат її функціонування залежить від виконання необхідних умов, зокрема:

-  ефективного управління кадровим потенціалом усіх підрозділів ДСНС,

- управління інформацією (у т.ч. захист інформації) та комунікаціями (особливо між суб’єктами та об’єктами),

- високого рівня якості адміністративних послуг,

- ефективного контролінгу процесів та результатів;

4) Правове регулювання діяльності ДСНС як юридичної особи публічного права – сукупність законів та нормативних актів, що регулюють усі напрями діяльності ДСНС;

5) Головні чинники впливу на управління ДСНС, якими зокрема є:

-  економіко-соціально-політичний стан у державі,

-  рівень проінформованості населення (відповідно рівень використання комунікативних засобів),

-  ефективність адміністративної діяльності підрозділів управління з НС,

-  рівень професійності кадрів та ступінь використання кадрового потенціалу;

6) Інформаційне забезпечення (інструментарій для управління інформаційним забезпеченням, захистом інформації) засобом впровадження контуру інформаційної безпекиSearchinform;

7) Принципи роботи з документацією у структурних підрозділах ДСНС, основними з яких є:

-  уніфікації організаційно-розпорядчих документів,

-  ділової доцільності,

-  оптимальності маршруту руху документа (раціонального співвідношення витрат часу на створення документа і його розміщення в архіві);

-  однократної реєстрації документів,

-  паралелізації (паралельності обробки документів).

Досягнення головної мети ДСНС України засобом реалізації ключової стратегії її діяльності можливе за умови ефективного виконання покладених завдань, зокрема:

-  захист населення і територій від НС та запобігання їх виникненню;

-  ліквідація наслідків НС, рятувальна справа, гасіння пожеж, пожежна та техногенна безпека, діяльність аварійно-рятувальних служб, гідрометеорологічна діяльність;

-  адміністративна діяльність (надання адміністративних послуг).

Досягнення головної мети ДСНС України засобом реалізації ключової стратегії її діяльності можливе за умови ефективного виконання покладених завдань, зокрема: захист населення і територій від НС та запобігання їх виникненню; ліквідація наслідків НС, рятувальна справа, гасіння пожеж, пожежна та техногенна безпека, діяльність аварійно-рятувальних служб, гідрометеорологічна діяльність; адміністративна діяльність (надання адміністративних послуг).

Очікуваними результатами реалізації запропонованого механізму є такі:

по-перше,  досягнення максимально повної автоматизації процесів «Аналізу масиву карток обліку пожеж» – POG_STAT;

по-друге,   поява реальної можливості вибудувати якісні й оперативні схеми співпраці з ін. державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними КМУ, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями тощо;

по-третє,    можливість оперативного заповнення та миттєвої обробки інформаційної картки адміністративної послуги (реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки);

по-четверте,       можливість оперативного заповнення та миттєвої обробки технологічної картки ДСНС України процесу на надання адміністративної послуги з видачі свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби;

по-п’яте,    скорочення терміну надання адміністративної послуги вдвічі – з 10 до 5 робочих днів та суттєво спростити процедуру отримання акту, свідоцтва, дозволу тощо (за умови внесення пропозицій до Закону про адміністративні послуги щодо легалізації короткострокового використання скан-копії свідоцтва до моменту отримання поштою оригіналу). Через появу нового способу подачі – через мережу Інтернет – на офіційний сайт ДСНС стане можливим скоротити кількість особисто поданих звернень може скоротити майже вдвічі.

Таким чином приходимо до висновку, що запропонований механізм функціонування ДСНС України є доцільним щодо детальнішого розгляду і впровадження.

 

Література.

1. Про державну службу: Закон України // Верховна Рада України 2016, № 4, ст.43 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19

2. Економічна енциклопедія / авт.-уклад. Мочерний С.В. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.

3. Конопльов В. Поняття, зміст та основні напрями сучасної адміністративної діяльності органів внутрішніх справ // Вісник Національної академії правових наук України № 3 (74) 2013. С. 135 – 150.

4. Кузиляк В. Підходи до розроблення та прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику / Кузиляк В., Яковчук Р., Саміло А., Повстин О., Шишко В. Електронний ресурс. режим доступу: http://science2016.lp.edu.ua/sites/default/files/Full_text_of_%20papers/vnulpurn_2016_855_36.pdf

5. Михалевська Л.Б. Кадровий потенціал органів державної влади як об’єкт наукових досліджень //Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування 2015 № 1. С.

6. Управління державне // Політологічна енциклопедія: навч. посібник : у 9 т. / А. О. Карасевич, Л. С. Шачковська. — Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. — Т. 8 : У, Ф. — С. 254-257. — 495 с.

7.  Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052.

8. Харитонов О.В. Державна служба як механізм зв’язку між державою та громадянином / О.В. Харитонов // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 542–545. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10xovdtg.pdf.

 

References.

1. Verkhovna Rada of Ukraine (2016), The Law of Ukraine " About the Civil Service ", available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19 (Accessed 10 Dec 2017).

2. Mochernyj, S.V. (2001), Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopedia], Vydavnychyj centr «Akademiya», Kyiv, Ukraine.

3. Konoplov V. (2013), Concept, content and main directions of modern administrative activity of the bodies of internal affairs ,  Visnyk Nacionalnoyi akademiyi pravovyh nauk Ukrayiny, vol. 3 (74). S. 135 – 150.

4. Kuzylyak V. Yakovchuk, R. Samilo, A. Povstyn, O. and Shyshko, V. (2016), Approaches to the development and adoption of managerial decisions in conditions of uncertainty and risk , available at: http://science2016.lp.edu.ua/sites/default/files/Full_text_of_%20papers/vnulpurn_2016_855_36.pdf  (Accessed 10 Dec 2017).

5. Myhalevska L. B. (2015), Personnel potential of public authorities as an object of scientific research, Teoriya ta praktyka derzhavnogo upravlinnya i miscevogo samovryaduvannya, vol.1.

6. Karasevych, A. O. and Shachkovska, L. S. (2016), “Management of the state”, [Political Encyclopedia], vol.8, FOP Zhovtyj O. O, Uman, Ukraine, pp. 254-257.

7. Cabinet of Ministers of Ukraine (2015  ), Decree Regulations on the State Emergency Service of Ukraine”, available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1052-2015-%D0%BF (Accessed 10 Dec 2017).

8. Harytonov O. V. (2010), Civil service as a mechanism of communication between the state and a citizen, Forum prava, vol. 2, pp. 542–545.

 

Стаття надійшла до редакції 19.12.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"