УДК 330.322

 

І. Ю. Громницька,

магістр факультету фінансів за програмою «Управління банківським бізнесом»,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОНЯТЬ «РИЗИК», «ШОК», «ЗАГРОЗА»

 

I. Y. Hromnytska,

master, KNEU after name V. Hetman

 

ECONOMIC SATISFACTION AND INTERRUPTION CONSTITUTE "RISK", "SHOCK", "THREAT"

 

Проведено критичний аналіз трактувань ризику в економічній літературі. Виокремлено три напрями його дослідження. Досліджено сутність понять ризику, загрози і шоку. Зазначено, що правильне розуміння даних понять формує і відповідну реакцію на них як зі сторони самих банків так і зі сторони органів регулювання. Загрозу розглянуто як спосіб дестабілізуючого впливу, та як наслідки такого впливу. Досліджено взаємозв’язок та взаємозалежність між економічною категорією «ризик» та поняттями «загроза» та «шок». Зазначено, що внаслідок реалізації загроз ризик перероджується в шок. Запропонована систематизація теоретичних підходів до визначення поняття «шок». Наголошено, що ідентифікація виду шоку дозволяє ґрунтовніше дослідити механізм його дії, розкрити зв’язки між різними видами шоків, та обрати ефективні заходи, спрямованих на подолання негативних наслідків шокових впливів. У зв’язку з цим представлена класифікація економічних шоків за різними критеріями.

 

A critical analysis of risk interpretations in the economic literature has been conducted. Three directions of his research are singled out. The essence of concepts of risk, threat and shock is investigated. It is noted that the correct understanding of these concepts forms and the corresponding response to them, both from the side of banks themselves and from the side of regulatory authorities. The threat is considered as a way of destabilizing influence, but as a consequence of such influence. The interconnection and interdependence between the economic category "risk" and the concepts "threat" and "shock" are investigated. It is noted that as a result of the implementation of threats, the risk is reincorporated into a shock. The systematization of theoretical approaches to the definition of the concept of "shock" is proposed. It is emphasized that the identification of the type of shock allows to thoroughly investigate the mechanism of its action, to disclose the connection between different types of shocks, and to select effective measures aimed at overcoming the negative effects of shock effects. In this regard, the classification of economic shocks according to different criteria is presented.

 

Ключові слова: ризик, загроза, шок, тригерна подія, дисбаланси, криза.

 

Keywords: risk, threat, shock, trigger event, imbalances, crisis.

 

 

Постановка проблеми. Сучасному розвитку світової економіки притаманні циклічні кризові явища, які безпосередньо охоплюють і Україну. Після несподіваної світової фінансової кризи, що охопила світ у 2007-2008 роках, більшість країн встигли оговтатися. Нажаль, Україні випало нести подвійний тягар – не впоравшись з наслідками світової кризи, у 2014 році на долю держави випали складні перешкоди та розпочалася банківська криза, яка ускладнилася військовою ситуацією на Сході країни та анексією Криму. З метою упередження кризових явищ особливої актуальності набувають питання ідентифікації кризи на ранніх етапах її формування.

Для того аби вміти боротися з кризами потрібно розуміти і вміти виявляти «момент розпалу», тобто швидке та непередбачуване явище, що призводить до появи загрози, яка в свою чергу породжує ризик настання кризи і в кінцевому результаті призводить до того, що країни шукають шляхи нейтралізації наслідків. З метою упередження кризових явищ особливої актуальності набувають питання розуміння економічної природи кризи та основ її походження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До цього часу, незважаючи на численні наукові дослідження, загальноприйнятого підходу визначення термінів «загроза», «ризик», «шок» та рівня їх оцінки немає. Найґрунтовніший доробок із теорії ризику та у досліджені понять «ризик та «загроза» мають А. Альгін, І. Балабанов, В. Вітлінський, О. Грачов, М. Зубок, В. Кравченко, І. Мігус, А. Старостіна, В. Ячменьова та інші. Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ризиків у банківській діяльності знайшли відображення у працях І. Бланка, В. Вітлінського, О. Заруби, О. Пернарівського, Л. Примостки та інших. Серед західних вчених, що досить детально розглядають поняття «ризик» відзначимо монетаристів - М. Фрідмана, Т. Майєра, К. Бруннера та неоінституціоналіста Дж.М. Кейнса.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на постійний інтерес науковців та практиків до шокових явищ в економіці, постійне використання в своїх публікаціях таких понять як «ризик», «шок», «загроза», і досі не існує єдиного підходу до визначення сутності зазначених понять. З переходом до ризик-орієнтованого нагляду в банківський системі, виникає необхідність виявлення тригерної події. Зміна підходів в системі нагляду не на наслідки, а на передумови потребує окремого дослідження сутності та ідентифікації «шоку», як економічного явища, що є формою прояву тригерної події та залишається недостатньо дослідженим в економічній літературі.

Метою статті є розкриття теоретичних засад таких понять як «загроза», «ризик», «шок» та визначення можливостей усунення даних явищ на етапах їх виникнення.

Виклад основного матеріалу. Світова фінансова криза 2007-2008 років довела, що циклічність виступає самостійний потужним детермінантом економічного розвитку. Розхитування відбуваються через тригерні події (дисбаланси) різного характеру та природи походження (політичні, фінансові, економічні), котрі призводять до зміни усталеного режиму роботи системи (появи точки біфуркації). З поглибленням дисбалансів і їх впливом на ту чи іншу систему, критичного значення набуває спалах, що призводить до виникнення загрози, котра розвивається від точки біфуркації до ризику. Якщо загрозу не нейтралізувати (досить складно через неможливість швидкого визначення), то вона через канали трансмісії ризиків породжує кризу.

В загальному розумінні, «криза» — це розклад, занепад, загострення (політичних, економічних, соціальних) протиріч, а також переломний момент «хвороби», коли стан поліпшується чи погіршується. Більшість вчених при розгляді явища кризи за основу її зародження визнають «ризик» та\або «загрозу», не приділяючи значної уваги дисбалансам. На наше переконання, першоосновою кризи, яка є наслідком реалізації загроз, що призводять до шоків, є саме дисбаланси.

З метою обґрунтування власної позиції вважаємо за потрібне розглянути сутність вище зазначених понять. В економічній літературі вчені переважно зводять поняття «ризику» до можливості понесення збитків, втрат (табл.1).

 

Таблиця 1.

Трактування поняття «ризик» в економічній літературі

Джерело: складено автором

 

За результатами узагальнення економічної літератури виокремимо три напрями сутнісного трактування поняття «ризик» (рис.1).

Рис. 1. Напрями трактування сутності поняття «ризик»

Джерело: складено автором

 

Перша група науковців при розгляді поняття ризик зосереджують увагу на врахуванні негативних наслідків. Зокрема, І. Бланк [1] поняття «ризик» розглядає на мікрорівні як результат вибору його власниками або менеджерами альтернативного фінансового рішення, скерованого на досягнення основного результату фінансової діяльності при можливості понесення економічних втрат в умовах невизначеності його реалізації. Т. Кузьменко, О. Грачов під «ризиком» розуміють ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових втрат у результаті здійснення певної фінансової і виробничої діяльності [2]. Є. Олейніков пояснює ризик як можливість виникнення небажаних, несприятливих наслідків діяльності самого суб’єкта [3]. В. Кравченко та А. Старостіна дають визначення «ризику» як комбінації подій, пов’язаних з основної діяльністю та які чинять вплив на суб’єкта господарювання; імовірність цих подій та їх наслідків, що унеможливлюють досягнення запланованих цілей і в підсумку впливають на доходи [4].

Друга група авторів поглиблює розуміння ризику за рахунок поєднання можливостей досягти як небажаних, так і сприятливих відхилень від запланованих результатів. Зокрема, на думку І. Балабанова «ризик» - це подія, яка може відбутися або не відбутися. У разі настання такої події можливі три економічних результати: негативний (програш, збиток, шкода), нульовий та позитивний (виграш, вигода, прибуток) [5]. Схожої позиції дотримуються Л. Примостка [6], яка трактує ризик як ймовірність того, що очікувана подія не відбудеться або відбудеться з певними відхиленнями, що в результаті призведе до небажаних наслідків, та Мельник О. О. [7], який пояснює ризик як усвідомлення можливості небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами).

Згідно з третім напрямом «ризик» розтлумачується через характеристику ситуації ризику. Серед дослідників відзначимо В. Вітлінського, який під ризиком розуміє ситуацію, коли мають місце невизначеність, конфлікт, наявна багатоваріантність, і коли одночасно не всі альтернативні варіанти однаковою мірою сприятливі. Ризик присутній і є складовим елементом будь-якої управлінської діяльності [8]. В контексті нашого дослідження виокремимо думку М. Зубка, який наголошує що, ризик це комбінація трьох елементів: подія, пов’язана з діяльністю підприємства і яка впливає на нього, імовірність цієї події, наслідки, що унеможливлюють досягнення запланованих цілей і в остаточному підсумку позначаються на доходах підприємства [9].

Погоджуємося з В. Ячменьової стосовно того, що науковці часто однаково трактують поняття «загроза» та «ризик», хоча практика спростовує це хибне твердження. Аналіз існуючих теоретичних підходів до визначення поняття «загроза» дозоляє стверджувати, що більшість авторів загрозу розглядають як вид, спосіб дестабілізуючого впливу, або ж як наслідки такого впливу За своєю природою «загроза» є наслідком неконтрольованого збігу обставин, умов та подій зовнішнього середовища, що сприймаються суб'єктами ринкової економіки (підприємствами) як реальність, та безвихідні обставини, які при наявності резервів ресурсів необхідно усунути або навчитися з ними співіснувати, якщо не можна їм запобігти[10]. І. Мігус та С. Лаптєв також розрізняють поняття «загроза» та «ризик». Проте під загрозою вони вже розуміють певну подію, що впливає на діяльність суб'єктів господарювання, а ризик є результатом впливу загроз на господарську діяльність суб'єктів господарювання [11].

Тобто в економічній літературі при розгляді таких понять як «загроза» та «ризик» існують різні думки щодо їх взаємозв'язку: ризик як результат впливу загрози (загроза є джерелом ризику); ризик як ймовірність настання загрози (ризик є джерелом загрози); ризик як усвідомлена частина загрози (ризик є складовою загрози); ризик як свідома дія, що може стати загрозою появи шоку (ризик як дія та можливе джерело загрози).

На сьогодні, поняття «шок» в економічній літературі використовують широко, але жоден автор не дає трактування цього поняття.

Рідкісні події, які не можливо передбачити, впливають на історію тим чи іншим чином. Застосовуючи дану теорію «впливу рідкісних подій» описану в епістимологічній книзі «Чорний лебідь» Н.Н. Талебом, можна стверджувати, що ризик існує кожен день. Саме він є «чорним лебедем» та розвивається до поглибленої біфуркації – «шоку», котрий супроводжує кризу на її першому етапі [12].

За теорією «чорного лебедя» вважається, що знайти прості пояснення непередбачуваним подіям простіше, ніж зрозуміти природу їх виникнення та передбачити настання даних подій. До відкриття чорного лебедя в Австралії, вважалося, що існують лише білі птахи. Чорний лебідь – це метафора, яку використано для описання подій зі значними наслідками, які не можуть бути передбачені, але пост-фактум виникає ілюзія їх закономірності. Самі ж лебеді складають історію непередбачувану за своєю суттю. Наприклад, чорні лебеді – це терористичні акти в Нью Йорку 11.09.2001 р., поява ПК та мережі Інтернет, Перша світова війна, глобальна криза 2007 року тощо.

Дана ілюзія виникає і стосовно ризику виникнення кризи. «Ризик» – це явище, що призводить до негативних наслідків, але він не породжується безпідставно, а виникає внаслідок існування певних загроз. При розгляді поняття «загроза» важливо з’ясувати в який момент вона набуває видимих ознак і є можливість її усвідомлення. Усвідомлення проявляється в тому, що необхідно визначити сам момент спалаху і появу точки біфуркації від якої загроза рухається до ризику. Оскільки, ризик можна «лікувати», мінімізувати, попереджувати, то на шляху виникнення кризи постає питання переродження ризику в шок внаслідок реалізації загроз.

Доцільно прийняти, той факт, що чорним лебедем є не сам «ризик негативних наслідків» і не «загроза виникнення ризику», а ризик появи глобальної точки біфуркації. Запозичуючи трактування у психології «глобальна точка біфуркації» – це спалах після, якого система певний час знаходиться в прострації та не можна збагнути, що ж відбулося. Відповідно даний спалах є «шоком» – швидкою непередбачуваною подією, що породжена досяганням свого піку ризиком. ( рис.2)

 

Рис.2. Схема зародження кризи через тригерні події

Джерело: розроблено автором

 

Поняття "шок" (від англ. shock — удар, потрясіння) найбільш поширене в клінічній практиці і визначає патологічний процес, який розвивається у відповідь на вплив надзвичайних подразників і супроводжується прогресивним порушенням життєво важливих функцій нервової системи, кровообігу, дихання, обміну речовин і деяких інших важливих функцій. Тобто, по суті, це є зривом компенсаторних реакцій організму у відповідь на те чи інше ушкодження. Відповідно, «шок» – це патологічна зміна функціональних властивостей системи, що може привести до тяжких негативних наслідків, якщо не нейтралізувати загрозу. Найбільш негативним проявом реалізації ризику є крах системи.

З огляду на те, що в дослідженнях широко застосовуються різні характеристики типів та видів шоків, а інколи науковцями при розгляді однакових видів шоків використовуються різні терміни, що ускладнює їх ідентифікацію. Відповідно, актуальною є потреба в уточненні понятійного апарату та класифікації економічних шоків. Ідентифікація виду шоку дозволяє ґрунтовніше дослідити механізм його дії, розкрити зв’язки між різними видами шоків. Це в свою чергу дозволить зробити обґрунтовані висновки і спрогнозувати розвиток економіки з урахуванням впливу шоків та розробити рекомендації для Уряду щодо обрання ефективних заходів, спрямованих на подолання негативних наслідків шокових впливів та стабілізації розвитку економіки.

Поняття "економічний шок" можна визначити як наявну раптову зміну умов господарювання, що виводить економічну систему зі стану рівноваги або ще більш поглиблює нерівноважний стан економіки (рис.3).

За географією виникнення імпульсів шоки розподіляються на внутрішні (internal shocks) та зовнішні (external shocks). Внутрішні шоки пов’язані зі зміною умов господарювання в конкретній країні, і можуть бути зумовлені зміною законодавчого поля та урядових заходів (шоки сукупного попиту, специфічні шоки пропозиції, інфляційні шоки, монетарні шоки, шоки лібералізації рахунку руху капіталу, кредитні шоки тощо). До них також відносяться внутрішні політичні процеси, техногенні катастрофи тощо. Зовнішні шоки спричинюються імпульсами, що виникають за межами конкретної країни. Такими шоками є зміни зовнішнього попиту, вартості окремих ресурсів на світовому ринку, умов торгівлі, світових відсоткових ставок, потоків міжнародних мобільних фінансових капіталів тощо.

Рис. 3. Класифікація економічних шоків

Джерело: складено автором

 

За природою виникнення шоки розподіляються на очікувані, поява яких не є несподіваною для економічних суб’єктів, та неочікувані (або раптові), виникнення яких не передбачувалося. До очікуваних шоків насамперед відносяться цінові шоки на види продукції, за якими внутрішні ціни певних країн суттєво відрізняються від світових. Неочікувані шоки зумовлені як військовими діями, природними катаклізмами та техногенними катастрофами, так і раптовим ухваленням національним урядом країни рішень, які істотно змінюють умови господарювання в країні. Джерелом виникнення неочікуваних шоків можуть бути також і зовнішні імпульси як результат дії неочікуваних рішень з боку іноземних країн стосовно розвитку зовнішньоторговельної діяльності.

За періодичністю виникнення виокремлюються перманентні шоки, що періодично виникають в економіці, та випадкові, що виникають під впливом дії окремих, як правило, непередбачуваних факторів. До перманентних шоків відносяться цінові, технологічні шоки, шоки виборчих кампаній тощо.

За терміном дії їх впливу на економіку шоки розподіляються на тимчасові, що діють у короткому проміжку часу, середньострокові та тривалі, що діють протягом значного проміжку часу та є більш складні щодо подолання їх наслідків.

За масштабом дії виокремлюють світові економічні шоки, що впливають у глобальному вимірі, регіональні, що впливають на сукупність країн певного регіону, та національні – в межах однієї країни.

Останній за часом приклад світового шоку – виникнення в 2007 р. фінансової кризи в США, що поширилася на переважну більшість країн і в 2008 р. трансформувалася в загальноекономічну кризу із вкрай важкими наслідками для розвитку української економіки. Прикладом регіонального шоку є боргова криза в Єврозоні 2010 року. Національний шок – це банківська криза 2014-2015рр. в Україні, тощо.

За інтенсивністю дії шоки розподіляються на статичні (static shocks) та динамічні (dynamic shocks). Потужність впливу статичного шоку не змінюється протягом часу, в той час як динамічні характеризуються підсиленням їх дії [13].

За спрямованістю дії шоків виділяють симетричні (symmetric shocks) та асиметричні (asymmetric shocks) шоки. Зазвичай така класифікація застосовується відносно шоків, які впливають на економіку не однієї окремої країни, а на групу країн. Симетричними вважаються шоки, що одночасно вражають країни якого-небудь економічного або валютного союзу і однаково впливають на розвиток цих країн, прискорюючи або уповільнюючи їх загальноекономічну динаміку. Асиметричними є шоки, що торкаються лише окремих країн і не розповсюджуються на всі країни-члени будь-якого економічного об’єднання, або такі шоки, що діють на всі країни, але з різною швидкістю, силою та тривалістю, тому час для адаптації економіки до шоку має бути різним.

За характером впливу на економічну динаміку шоки розподіляються на позитивні (positive shocks) та негативні (negative shocks). Позитивні прискорюють розвиток економіки, а негативні, навпаки, уповільнюють. Оскільки як позитивний, так і негативний шок провокують нестабільність, то загалом їх вплив є несприятливим для забезпечення сталого економічного зростання. Водночас позитивний шок є менш уразливим, ніж шок негативний, який не тільки дестабілізує економіку, але і призводить до уповільнення загальноекономічної динаміки.

За сферою економіки шоки розподіляються на монетарні (nominal shocks) та реальні (real shocks). Монетарні шоки виникають у сфері грошового обігу і пов’язані зі зміною обсягу пропозиції грошей, рівня цін, відсоткових ставок і можуть мати як внутрішнє, так і зовнішнє походження. Ці шоки здебільшого породжуються змінами монетарної політики і значним чином вплають на динаміку реального валютного курсу національної валюти. До цієї групи також відносяться всі шоки, що впливають на очікування економічних агентів. Представники школи монетаризму (М. Фрідман, Т. Майєр, К. Бруннер) вважають, що саме шокові збурення грошової маси є головним чинником флуктуацій економічного розвитку. До реальних шоків відносяться всі шоки, що безпосередньо впливають процеси в сфері виробництва та реалізації продукції (зокрема, зміни в структурі внутрішнього попиту, продуктивності виробництва, залучення інвестицій тощо).

У зв’язку з тим, що основні моделі економічних флуктуацій спираються на концепцію сукупного попиту та сукупної пропозиції, найбільш поширеним підходом щодо класифікації шоків є їх розподіл на шоки з боку попиту (demand shocks) та шоки з боку пропозиції (supply shocks).

Шоки з боку попиту виникають унаслідок різкої зміни пропозиції грошей, що веде до зміни їх вартості (відсоткових ставок) чи швидкості їх обігу. Їх прояв ланцюгово відбивається на: динаміці інвестицій →виробництві товарів тривалого користування → зростанні урядових видатків → коливанні попиту домашніх господарств і фірм.

На додаток до сукупного попиту основу якого становлять об’єктивні чинники, Дж. Кейнс виділяє окремо інвестиційний попит, що залежить від психологічних чинників. Зокрема, він зазначає, що даний попит формується під впливом нестійких, нераціональних очікувань економічних суб’єктів – так званого «тваринного відчуття».

Шоки пропозиції безпосередньо пов’язані із виробництвом товарів і послуг та можуть приймати різноманітні форми. Найпоширенішими формами шоків пропозиції є: цінові шоки на основні елементи витрат, включаючи витрати на оплату праці; надмірне виробництво (кризи перевиробництва); технологічні шоки, стихійні лиха, що призводять до втрати частки ресурсів економіки та можливої часткової втрати виробничого потенціалу; зміни в законодавстві, адміністративні шоки тощо.

Щодо участі держави у провокації шокових збурень всі шоки можна розподілити на загальні та неполітичні. Загальні шоки є наслідком рішень, що схвалюються владними структурами на макроекономічному рівні. Переважним чином їх наслідком є виникнення шокових імпульсів у сфері попиту. До таких шоків відносяться зміни макроекономічної політики (фіскальної та валютного курсу країни, грошово-кредитної та тарифної політики, а також політичні події (наприклад, проведення виборчих кампаній). До неполітичних відносяться всі інші шоки, виникнення яких не пов’язане із рішеннями владних структур, наприклад природні катаклізми, погодні умови тощо. До неполітичних шоків можна віднести також шоки в попиті приватного сектора економіки, що пов’язані із значними змінами в інвестиційних і споживчих витратах цього сектора, і викликані їх очікуваннями відносно майбутнього економічного розвитку.

За характером дії шоків стосовно різних секторів економіки виділяють пропорційні, котрі проявляються невеликими частинами поступово, тобто дозовано, та майже ніколи не з’являються одночасно в декількох секторах, та паралельні, що виникають одночасно в декількох секторах економіки і розвиваються з однаковою динамікою.

Висновки. Правильне визначення та розмежування сутності понять «ризик», «шок» і «загроза» дозволить систематизувати економічні шоки з метою досягнення певного стійкого стану банків, що забезпечує збалансованість розвитку банківської системи і економіки країни в цілому. Як підсумок можна сказати, що на сьогодні поняття «шок» є новим для вітчизняної економічної науки та потребує подальших досліджень. Основу виникнення шоку становлять тригерні події (дисбаланси), які реалізуються через загрозу та ризик і приводять  в кінцевому результаті до кризи. На практиці шоки мають складну структуру впливу на економіку, часто взаємопов’язані між собою, підсилюють або поглинають дію один одного, різним чином впливають на динаміку окремих економічних показників та загальноекономічну динаміку в цілому. Розуміння природи шоків допоможе мінімізувати наслідки їх впливу та досягти динамічної фінансової рівноваги.

 

Література.

1. И.А. Бланк, (2004), Финансовый менеджмент: учебный курс / Бланк И. А. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – К. : Эльга, Ника–Центр. – 656 с.

2. Т.Б. Кузьменко, Л.С. Мартюшева, О.В.Грачов, О.Ю.Литовченко, (2010)/ Фінансова безпека підприємства: навч. посібник /  – Харків: Вид. ХНЕУ, – 300 с.

3. Е.А. Олейников, (1997), Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) - М. : ЗАО «Бизнес-школа Интел-синтез», - 288с.

4. А.О. Старостіна, (2004), Ризик-менеджмент: Теорія та практика : навч. посіб. / А.О. Старостіна, В.А. Кравченко. – К. : Політехніка. – 200 c.

5. И. Т. Балабанов, (1996), Риск-менеджмент / И. Т. Балабанов. – М. : Финансы и статистика. – 192 с.

6. Л.О. Примостка, (2012), Фінансовий менеджмент у банку: Підручник/Л.О. Примостка. – 3-тє вид., доп. і перероб.-К.: КНЕУ. – 23 с.

7. О.О. Мельник, (2011), Система загроз економічної безпеки підприємства / Мельник О.О. // Сборник научных трудов «Вестник НТУ «ХПИ». - № 25. - С. 97–103.

8. В.В. Вітлінський, (2004), Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія / В. В. Вітлінський, Г. І. Великоіваненко. — К.: КНЕУ. — 480 с.

9. М.І. Зубок, ( 2012), Економічна безпека суб’єктів підприємництва: навч. посіб. / М.І. Зубок., В.С. Рубцов, С.М. Яременко та ін. — К. — 226 с.

10. В.М. Ячменьова, (2007), Ідентифікація стійкості діяльності промислових підприємств: [монографія] / В. М. Ячменьова. — Сімферополь: Доля. — 523 с.

11. І.П. Мігус, (2011), Необхідність розмежування понять «загроза» та «ризик» при діагностиці економічної безпеки суб’єктів господарювання [Електронний ресурс] / І. П. Мігус, С. М. Лаптєв. — Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2011_12_5.

12. Нассім Ніколас Талеб, (2007), «The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable», The New York Times, by Nassim Nicholas Taleb, April 22, 2007.

13. Ricci A. Luca., (1997),A Model of an Optimum Currency Area. IMF WP 97/76. – June. – 1997. – P. 5.

 

References.

1. I.A. Blank (2004), Finansovyj menedzhment: uchebnyj kurs [Financial Management: Training Course], 2nd ed, Jel'ga, Nika–Centr, Kyiv, Ukraine.

2. T.B. Kuz'menko, L.S. Martjusheva, O.V.Grachov, O.Ju.Litovchenko (2010)/ Fіnansova bezpeka pіdpriєmstva: navch. posіbnik [Financial security of the enterprise: training. Manual], Vid. HNEU, Kharkiv, Ukraine .

3. E.A. Olejnikov, (1997), Osnovy jekonomicheskoj bezopasnosti (gosudarstvo, region, predprijatie, lichnost') [Fundamentals of economic security], ZAO «Biznes-shkola Intel-sintez», Moscow, Russia.

4. A.O. Starostina, (2004), Ryzyk-menedzhment: Teoriia ta praktyka : navch. posib. [Risk Management: Theory and Practice], Politekhnika, Kyiv, Ukraine.

5. T. Balabanov, (1996), Risk-menedzhment [Risk Management], Finansy i statistika, Moscow, Russia .

6. L.O. Prymostka, (2012), Finansovyj menedzhment u banku: Pidruchnyk, [Financial management at the bank], 3nd ed, KNEU, Kyiv, Ukraine.

7. O.O. Mel'nyk, (2011), Systema zahroz ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [The system of threats of economic security of the enterprise], Sbornyk nauchnykh trudov «Vestnyk NTU «KhPY», Kharkiv, Ukraine.

8. V.V. Vitlins'kyj, (2004), Ryzykolohiia v ekonomitsi ta pidpryiemnytstvi: Monohrafiia [Risk in economics and entrepreneurship], KNEU, Kyiv, Ukraine.

9. M.I. Zubok, (2012),Ekonomichna bezpeka sub'iektiv pidpryiemnytstva: navch. posib.[ Economic security of business entities], KNEU, Kyiv, Ukraine.

10. V.M. Jachmen'ova, (2007), Іdentifіkacіja stіjkostі dіjal'nostі promislovih pіdpriєmstv [Identification of sustainability of industrial enterprises], Dolja, Sіmferopol', Ukraine.

11. І.P. Mіgus, (2011), “The need to distinguish the concepts of "threat" and "risk" in the diagnosis of economic security of economic entities”, Effective economy, № 12.

12. Nassіm Nіkolas Taleb, (2007), “The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable”, The New York Times, April 22, 2007.

13. Ricci A. Luca., (1997), “A Model of an Optimum Currency Area”, IMF WP ,P. 5.

 

Стаття надійшла до редакції 20.11.2017 р.