УДК 336.02

 

А. П. Кислюк,

аспірант Донбаської державної машинобудівної академії, м. Краматорськ

 

ЕТАПИ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ УКРАЇНИ

 

Andriy P. Kislyuk,

PhD student Donbass State Engineering Academy, Kramatorsk

 

STAGES OF TAX REVENUES REGULATION IN UKRAINE

 

Статтю присвячено визначенню етапів регулювання податкових надходжень в Україні. Наведені дослідження дозволили сформувати характерні особливості регулювання податкових надходжень України за етапами. 2008-2009 рр. - підвищення надходжень від податків на споживання (ПДВ та акцизів) з одночасним збереженням незмінного рівня податкового навантаження. Відсутність фактичного зниження ставки податку на прибуток та ПДФО не дозволила в повній мірі здійснити швидке відновлення ділової активності суб’єктів підприємництва. 2010–2011 рр. – пожвавлення макроекономічного розвитку у країні, яке супроводжувалося природним зростанням обсягу податкових надходжень. В цей же період набуває чинності Податковий кодекс, який передбачає зниження ставок податку на прибуток та ПДВ. На наше переконання, цей вектор регулювання ставки податку на прибуток був впроваджений з запізненням через необхідність стримування інфляційних процесів. 2012-2014 рр. характеризуються сповільненням темпів економічного росту у промисловому виробництві, що позначилося на динаміці обсягу податкових надходжень. У 2014 р. відтерміновано зниження ставки ПДВ з 20% до 17%, а передбачене зниження ставки податку на прибуток до 16% реформовано у змінах до Податкового кодексу до 18%. За авторською думкою, період початку розвитку кризових явищ мав би супроводжуватися зниженням волатильності податкових надходжень та дієвим зниженням оподаткування виробництва та доходів населення з  одночасним зміщенням акцентів та оподаткування споживання. Відсутність дій з означених напрямів призвело до передумов поглиблення кризи.

 

The article is devoted to determining the stages of tax revenues regulation in Ukraine. The above studies allowed to form characteristic features of Ukraine's tax revenues adjustment in stages. 2008-2009 - increase in revenues from taxes on consumption (VAT and excise taxes) while maintaining the unchanged level of tax burden. The absence of an actual reduction in the tax rate on profit and personal income tax did not allow to fully implement the rapid restoration of business activity of business entities. 2010-2011 - the revival of macroeconomic development in the country, which was accompanied by a natural increase in tax revenues. In the same period, the Tax Code, which provides for a reduction in tax rates and VAT, enters into force. In our opinion, this vector of adjustment of the tax rate on profits was introduced late due to the need to contain inflationary processes. 2012-2014 are characterized by a slowdown in economic growth in industrial production, which has affected the dynamics of tax revenues. In 2014, the reduction of the VAT rate from 20% to 17% was postponed, while the proposed reduction of the income tax rate to 16% was reformed in amendments to the Tax Code to 18%. According to the author, the period of the beginning of the development of crisis phenomena should be accompanied by a decrease in the volatility of tax revenues and an effective reduction in the taxation of production and income of the population with the simultaneous shift of emphases and consumption taxation. Lack of action from the indicated directions has led to the preconditions for deepening the crisis.

 

Ключові слова: регулювання, податкові надходження, криза, ставка податку, податкова політика, динаміка.

 

Key words: regulation, tax revenue, crisis, tax rate, tax policy, dynamics.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Дослідження динаміки та структури податкових надходжень України в умовах макроекономічної нестабільності є основою формування напрямів вдосконалення податкової політики з врахуванням економічних циклів. Оцінка змін у обсягах та структурі податкових надходжень має враховувати їх вплив на економічне зростання, динаміку макроекономічних показників. В свою чергу, перед дослідженням також має бути поставлене завдання виявлення зворотного впливу – впливу макроекономічних індикаторів на темпи податкових надходжень та їх стабільність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема макроекономічної консолідації через податкове розглядається в працях багатьох українських учених. І. Твердохліб [1] застосовує інструментарій Лаффера для оцінювання ефективності фіскальної політики Україні; М. Виклюк, Ю. Мостіпан [2] приділяють увагу діагностиці сучасного стану індикаторів розвитку податкової системи України. При цьому, подальшого дослідження потребує взаємозв’язок між регулюванням податкової політики та економічними циклами.

Метою статті є визначення етапів регулювання податкових надходжень України та виявлення їх впливу на макроекономічний стан країни.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проаналізуємо динаміку податкових надходжень зведеного бюджету України (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Темп приросту податкових надходжень зведеного бюджету України, %

Складено та розраховано за даними Державної казначейської служби  України [3]

 

Як свідчать дані, наведені у таблиці 1, обсяг податкових надходжень зведеного бюджету України має тенденцію до зростання. Зниження їх обсягу спостерігається лише у 2009 р. (на 10,99%) та у 2013 р. (на 1,96%). При цьому найвищий темп приросту спостерігається у 2005 р. (56,73%).

Слід вказати на те, що наслідки кризи 2008-2009 р. найбільшим чином позначилися на оподаткуванні прибутку підприємств (зниження надходжень на 30,94%) та ввізному миті (зниження надходжень на 46,96%). В цей же період зростання надходжень акцизного податку на 69,16% не дозволило значно знизити обсяг сукупних податкових надходжень.

Таке зростання обумовлене збільшенням ціни підакцизних товарів. За даними Державної служби статистики України [4], індекс споживчих цін на алкогольні напої, тютюнові вироби у 2009 р. склав 136%, а на паливо – 125,5%. Окрім того, у період 2008–2010 рр. відбулося підвищення і ставок акцизного податку на спирт етиловий неденатурований у гривневому еквіваленті, що уможливило захист обсягу надходжень акцизного податку від впливу інфляційних процесів.

Чутливий до макроекономічної нестабільності податок на доходи фізичних осіб у кризовий 2009 р. не зазнав значного зниження (лише на 3,07%), що обумовлене підвищенням у цей рік мінімальної заробітної плати на 22,98% (з 605 грн. на 01.01.2009 р. до 744 грн. на 31.12.2009 р.). Не синхронність динаміки надходжень ПДФО та мінімальної заробітної плати обумовлена змінами у величині ставки податку. У 2004 р. відбулось реформування оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, внаслідок якого прогресивне оподаткування було змінено на пропорційні ставки податку з доходів фізичних осіб. З 2011 р. основна ставка ПДФО складала 15% для доходів, які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати та 17% у разі такого перевищення. Стабільність податкового законодавства щодо оподаткування доходів фізичних осіб протягом 2011-2014 рр. обумовила майже рівні темпи зростання середньої номінальної заробітної плати та ПДФО.

Розглянемо динаміку податку на прибуток підприємств протягом аналізованого періоду.

Статистичні дані щодо динаміки надходжень від податку на прибуток та фінансових результатів суб’єктів підприємництва свідчать про синхронну динаміку показників протягом 2004-2007 рр. В кризові 2008-2009 рр. відбулося перевищення надходжень податку над фінансовим результатом. А на протязі 2010-2012 рр. відбувалося реформування системи оподаткування прибутку через пониження ставки податку.

Згідно редакції Податкового кодексу України [5] 2010 р. передбачалося поступове зменшення податку на прибуток: 23% до 31 грудня 2011 року, 21% до 31 грудня 2012 року, 19% до 31 грудня 2013 року, 16% – з 1 січня 2014 року. Проте політичні події 2013-2014 рр. внесли корективи: з 2014 р. ставка податку на прибуток стабільна та складає 18%.

Наведені дані щодо динаміки податку на прибуток у 2011-2013 рр. виявили зростання надходжень, не дивлячись на зниження ставки оподаткування. Оцінюючи результати цього періоду, фахівці вказували на те, що «позитивними наслідками запровадження податкової реформи в Україні, що вплинули на збільшення надходжень з податку на прибуток стали: наближення бухгалтерського та податкового обліку, що створило сприятливий фіскальний простір для бізнесу та інвестицій» [6]. Окрім того, знижена ставка корпоративного оподаткування сприяла детінізації економіки, підвищенню ділової активності та інвестиційно-інноваційної діяльності. Продовження означених позитивних тенденцій очікується і від дії норми Податкового кодексу щодо ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено Податковим кодексом України [5]. Разом з тим, від’ємні фінансові результати підприємств мають бути підвищеними і через зниження ставки корпоративного оподаткування. Таким чином, вважаємо, що дотримання положень Податкового кодексу 2010 р. щодо зниження ставки податку на прибуток підприємств до 16% уможливили б більш стрімке зростання податкових надходжень та стимулювали б економічну діяльність підприємств.

Аналізуючи податок на додану вартість, фахівці вказують: «ПДВ через його перекладання на кінцевого споживача зовсім не стимулює виробництво, а сприяє розвитку торгівельної галузі. У зв’язку з цим варто зазначити, що ПДВ зумовлює часткове зростання цін на продукцію, яку продає платник цього податку, а отже, спільно з іншими факторами може спричиняти інфляційні процеси» [7].

Суперечності в науці ведуться і з приводу регулювання ставки ПДВ. Разом з тим, враховуючи фіскальний характер ПДВ та обраний вектор європейського розвитку України, його справляння є необхідним. Ставка ПДВ в Україні складає 20%, що у порівнянні з країнами ЄС, не є одним з найнижчих показників. Найвищі ставки ПДВ на сьогодні діють в Угорщині, Данії, Швеції – 25%, найнижчі – на Кіпрі, в Люксембурзі – 15%, в Іспанії і на Мальті – 18% [8].

Цілком закономірним є зв'язок динаміки ПДВ з темпами приросту обсягів реалізації продукції (товарів та послуг). Проте, у науковій літературі ведуться дискусії щодо визначення факторів впливу на цей податок. Ф.Ф. Ханафєєв наводить класифікацію з чотирьох груп факторів впливу на фіскальний потенціал податку на додану вартість: економічні, податкового адміністрування, правові, соціальні [9].

А.В. Аронов та В.А. Кашин [10] до факторів впливу на фіскальний потенціал ПДВ відносять: соціально-економічні, політичні, виробничо-комерційні, фінансові та кадрові.

Б.Х. Алієв та Х.М. Мусаєва [11] виділяють зовнішні та внутрішні фактори.

Відзначаючи недоліки справляння ПДВ у вітчизняній практиці дослідниками вказується на «відшкодування ПДВ з бюджету, значну кількість податкових пільг, чинний порядок виписування податкових накладних, а також те, що податок на додану вартість стимулює розвиток не виробництва, а торгівлі, зумовлює інфляційні процеси, стимулює використання цього податку та його платників у схемах податкових оптимізацій…основними напрямами вдосконалення порядку нарахування і сплати податку на додану вартість в Україні повинні бути розширення повноважень податкових органів щодо перевірок достовірності сум ПДВ, заявлених до відшкодування та підвищення відповідальності працівників податкової служби за їх результати, посилення відповідальності платників та їх посадових осіб за незаконне декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування з ПДВ, розробка і запровадження понижуючих коефіцієнтів до сум задекларованого бюджетного відшкодування за результатами операцій з експорту сировини та низькотехнологічної продукції, посилення відповідальності громадян за реєстрацію фіктивних фірм, чіткіша координація дій податкової та митної служб України з метою запобігання фіктивного експорту, а також імпорту товарів за заниженими цінами, скорочення пільг з ПДВ, відміна чинного порядку виписування податкових накладних та передбачення обов’язкового нарахування сум ПДВ і їх фіксації в первинних документах на реалізацію товарів та виконання робіт і послуг» [7].

Підкреслюючи роль ПДВ у формуванні податкових надходжень та доходів бюджету, слід вказати на необхідність вдосконалення механізму його адміністрування з урахуванням досвіду європейських країн та гармонізації такого адміністрування з податковою системи країн ЄС.

Проаналізуємо питому вагу податкових надходжень у доходах зведеного бюджету України та у ВВП (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Питома вага податкових надходжень зведеного бюджету у доходах зведеного бюджету та ВВП України

Складено та розраховано за даними Державної казначейської служби України [3]

 

За даними табл. 2 можна зробити висновок щодо підвищення впливу податкових надходжень на обсяг доходів зведеного бюджету. Найнижче значення спостерігається у 2004 р. – 72,8%, що означає, що у цей період активно використовувалися інші джерела надходжень. Тенденція питомої ваги податкових надходжень у доходах бюджету мала мінливий характер – зростання протягом 2004-2008 рр., подальше падіння до 2010 р., значне зростання у 2011 р. з наступною відносною стабільністю.

Аналогічну динаміку демонструє і питома вага податкових надходжень у ВВП (податкове навантаження на економіку) ‑ найнижчий рівень показника отримано у 2007 р. (18,63%), а найвищий – у 2011 р. (24,88%). Маючи загальний тренд до зростання, податкове навантаження знижувалося у 2007 р., 2009-2010 рр., 2013 р.

Проаналізуємо структуру податкових надходжень зведеного бюджету (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Структура податкових надходжень зведеного бюджету України, %

Розраховано за даними Державної казначейської служби  України [3]

 

Питома вага ПДВ у структурі податкових надходжень зросла у період 2008-2009 рр. (53,67% та 56,79% відповідно) з наступною стабілізацією протягом 2010-2013 рр. на рівні 53%.  При цьому питома вага відшкодування ПДВ зменшилася з 21,61% у 2004 р. до 15,61% у 2013 р.

Питома вага ПДФО доволі стабільна протягом всього періоду, що аналізується, – вона складала 17-21%.

Суттєвих змін зазнала фіскальна функція податку на прибуток підприємств (питома вага цього податку знизилася з 25,14% у 2004 р. до 16,12% у 2013 р.) та ввізного мита (питома вага цього податку знизилася з 6,25% у 2004 р. до 3,89% у 2013 р.). Натомість місцеві податки і збори та плата за користування надрами значно зросли у структурі податкових надходжень.

Висновки. Наведені дослідження дозволили сформувати характерні особливості регулювання податкових надходжень України за етапами:

2008-2009 рр. - підвищення надходжень від податків на споживання (ПДВ та акцизів) з одночасним збереженням незмінного рівня податкового навантаження. Означені дії уряду практично відповідають теоретичним положенням стабілізації податкових надходжень у період макроекономічної нестабільності. Проте, відсутність фактичного зниження ставки податку на прибуток та ПДФО не дозволила в повній мірі здійснити швидке відновлення ділової активності суб’єктів підприємництва;

2010–2011 рр. – пожвавлення макроекономічного розвитку у країні, яке супроводжувалося природним зростанням обсягу податкових надходжень. В цей же період набуває чинності Податковий кодекс, який передбачає зниження ставок податку на прибуток та ПДВ. На наше переконання, цей вектор регулювання ставки податку на прибуток був впроваджений з запізненням через необхідність стримування інфляційних процесів;

2012-2014 рр. характеризуються сповільненням темпів економічного росту у промисловому виробництві, що позначилося на динаміці обсягу податкових надходжень. У 2014 р. відтерміновано зниження ставки ПДВ з 20% до 17%, а передбачене зниження ставки податку на прибуток до 16% реформовано у змінах до Податкового кодексу до 18%. За авторською думкою, період початку розвитку кризових явищ мав би супроводжуватися зниженням волатильності податкових надходжень та дієвим зниженням оподаткування виробництва та доходів населення з  одночасним зміщенням акцентів та оподаткування споживання. Відсутність дій з означених напрямів призвело до передумов поглиблення кризи.

Виявлені тенденції потребують подальшого дослідження волатильності податкових надходжень та виявлення впливу факторів та стабілізацію їх обсягу у період макроекономічної нестабільності.

 

Література.

1. Твердохліб І. Крива Лаффера як інструментальний засіб оцінювання ефективності фіскальної політики держави: проблеми застосування в Україні / І. Твердохліб // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2013. – № 11 (149). – С. 270–280.

2.  Виклюк М. Діагностика сучасного стану індикаторів розвитку податкової системи України / М. Виклюк, Ю. Мостіпан // Фінансова парадигма в добу глобалізації. – 2013. – № 3 (11). – С. 14–21.

3. Державна казначейська служба України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua

4. Державна служба статистики України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2755-17&new=1.

6. Гордієнко Є. С. Податок на прибуток – наслідки запровадження податкової реформи / Є. С. Гордієнко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Сер. : Економічні науки. - 2012. - Вип. 32(1). - С. 76-79.

7. Непочатенко О. Вітчизняний механізм справляння ПДВ: ключові проблеми та шляхи їх вирішення  / О. Непочатенко, П. Боровик, Л. Павлова // Економічний аналіз. - 2013. - Т. 12(2). - С. 286-289.

8. Ставки НДС в странах Евросоюза [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://taxman.org.ua/news.php?id=59

9. Ханафеев Ф.Ф. Аналитическое обеспечение управления налоговым потенциалом региона: теория и методология. – М.: Проспект, 2008. – 232 с.

10. Аронов А.В. Налоговая политика и налоговое администрирование: Учеб. пособие / А.В. Аронов, В.А. Кашин. – М.: Экономистъ, 2006. – 296 с.

11. Алиев Б.Х., Мусаева Х.М. Налоговый потенциал в системе методических основ налогового планирования: проблемы и перспективы / Б.Х. Алиев, Х.М. Мусаева // Региональная экономика: теория и практика.– 2009.– №23. – С. 15–20.

 

References.

1. Tverdokhlib, I. (2013). “Laffer’s Curve as an Instrument for Assessing the Effectiveness of the State's Fiscal Policy: Problems in Ukraine“. Visnyk of the Ivan Franko National University of Lviv. No. 11 (149). pp. 270-280.

2. Vyklyuk, M., Mospan, Y.  (2013). “Diagnostics of the current state of the indicators of the development of the tax system of Ukraine”. Financial paradigm on the day of globalization. No. 3 (11). pp. 14-21.

3. The State Treasury of Ukraine. [Electronic resource]. Available at: http://www.treasury.gov.ua

4. State Statistics Service of Ukraine. [Electronic resource]. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Tax Code of Ukraine [Electronic resource] Available at: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2755-17&new=1.

6. Gordienko, E. S. (2012). “Tax on profit - consequences of introduction of tax reform”. Collection of scientific works of Cherkasy State Technological University. Sir : Economics. Exp. 32 (1). pp. 76-79.

7. Nepochatenko, O., Borovik, P., Pavlova, L. (2013). “Domestic mechanism of VAT collection: key problems and ways of their solution”. Economic analysis. Vol. 12 (2). pp. 286-289.

8. VAT rates in the countries of the European Union [Electronic resource]. Available at: http://taxman.org.ua/news.php?id=59

9. Hanafeev, F.F. (2008). “Analytical provision of management of the tax potential of the region: theory and methodology”. M.: Prospect. p. 232.

10. Aronov, A.V., Kashin, V.A. (2006). “Tax policy and tax administration: Study. Allowance”. Moscow: Economist. p. 296.

11. Aliyev, B.K., Musaeva, H.M. (2009). “Tax potential in the system of methodical bases of tax planning: problems and perspectives”. Regional Economics: Theory and Practice . No. 23. pp. 15-20.

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2014 р.