Українською | English

BACKMAIN


УДК: 339.138

 

Я. С. Криворотько,

аспірант кафедри менеджменту й маркетингу,

Тавріського державного агротехнологічного університету

 

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ НА ПЛОДОВО-ЯГІДНУ ПРОДУКЦІЮ УКРАЇНИ І ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

Анотация. У статті розкривається необхідність інтегрування стандартів якості ЄС в українське законодавство. Представлено порівняльну характеристику вимог до якості продукції садівництва в Україні і ЄС.

Ключові слова: стандарти якості, плодовоягідна продукція, маркетингові стандарти.

 

Annotation. The necessity of European Union standards integration to Ukrainian legislative system is revealed in the article. The comparative characteristics of requirements to horticulture product quality in EU and Ukraine are represented.

 

Keywords: standards of quality, fruit and baccate products, marketings standards.

 

 

Постановка проблеми.

Рівень якості продукції садівництва є серйозним питанням для всіх споживачів України. У сучасних умовах вітчизняні виробники вирощують і реалізують продукцію, що не відповідає вимогам покупців. Отже, відсутність високоякісних плодів й ягід  на ринку садівництва змушує українців здобувати імпортовану продукцію, або іти на компроміс, і купувати менш якісні й непоказні зовні плоди і ягоди.

Поставка продукції садівництва низької якості порозумівається відсутністю необхідного устаткування для сортування, миття й упакування фруктів, приміщень для зберігання продукції, частково - недостатня інформатизація виробників про стандарти якості й низький рівень відповідальності відносно питань якості кінцевого продукту. Відзначимо, що протягом останніх п'яти років, 86,8 % від валового збору плодово-ягідної продукції в Україні вирощується домашніми господарствами населення країни, що свідчить про низький рівень забезпечення необхідним устаткуванням, приміщеннями й поінформованості із приводу вимог до якості продукції.

Ціль роботи.

Розкрити існуючі проблеми з якістю плодово-ягідної продукції. Обґрунтувати необхідність інтегрування стандартів ЄС в українське законодавство. Дати порівняльну характеристику стандартів України і ЄС.

Виклад основного матеріалу.

У сучасних умовах виробники свіжих фруктів повинні дотримувати вимог до якості продукції, певних Головним інститутом стандартизації України, викладених у вигляді стандартів якості. Багато стандартів, що є визначальним документом для садівників, успадковані ще із часів Радянського Союзу й не змінювалися протягом останнього років, або змінювалися несуттєво. Українські стандарти значно відрізняються від стандартів, які діють на території Європейського Союзу або стандартів ФАО.

Невідповідність стандартів України і Європейського Союзу, не єдина проблема на шляху України до виробництва й реалізації високоякісної продукції садівництва. У країні не передбачений контроль якості плодів й ягід, які реалізуються на ринку свіжої плодово-ягідної продукції (наприклад, супермаркетах або хаотичному продажі на ринках). У країнах Європейського союзу контроль на предмет рівня якості плодів й ягід здійснюється або органом влади, або контрольною організацією, що фінансується за засоби виробників. Остання (наприклад, Голландська служба по контролі якості), уповноважена Міністерством сільського господарства, а витрати, пов'язані з контролем, покриваються за рахунок інспектуючих підприємств [2].

Основною передумовою розвитку логістики фруктів й ягід є чітко певні й однорідні контрольовані стандарти, максимально наближені до європейським і міжнародним. Для всіх каналів реалізації дотримання стандартів якості продукції приносить прибуток. Супермаркетам вигідно продавати чисту, здорову й привабливо впаковану продукцію, збільшуючи число лояльних покупців. Виробники виграють фінансово від обсягів реалізованої продукції, пропонуючи очищений, відсортований, калібрований, у зручному впакуванні товар.

Серйозним конкурентом для вітчизняної плодово-ягідної продукції виступає імпортна продукція, зовнішній вигляд якої більше привабливий. Смакові якості виходять на другий план під час вибору споживачем. У щорічному звіті міністерства аграрної політики України 2009 року надається інформація, що істотні обсяги імпорту плодів й ягід становлять екзотичні види фруктів. Але в теж час відбувається збільшення імпорту й тих плодів, вирощування яких характерно для України, чому сприяла лібералізація внутрішнього ринку після вступу України у Всесвітню торговельну організацію. В 2009 році відсоток импортозалежності плодів й ягід склав 54,2%, коли припустимий рівень становить 30% [1]. Тому адаптація існуючих стандартів якості й створення функціональної організації по контролі якості продукції садівництва є важливими питаннями для розвитку галузі садівництва в Україні.

Визначаючи причини складання стандартів якості, багато міжнародних організацій розробляють стандарти для харчової продукції. Серед них - продовольча й сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Всесвітня організація охорони здоров'я (ВІЗ)ООН, Всесвітня торговельна організація (ВТО), Європейська економічна комісія ООН (ЭЕК ООН) і Європейський Союз (ЄС).

На міжнародному рівні діють стандарти харчової продукції, установлені ФАО й ВІЗ і відображені в Кодексі Аліментариус. Метою створення цього кодексу є захист здоров'я людини й сприяння сумлінної торгівлі за рахунок стимулювання гармонізації існуючої нормативно-правової бази в сфері якості. Стандарти й н, представленірмативи вищезгаданим кодексом, не мають обов'язкового статусу. Вони стають частиною законодавчої бази тільки після впровадження в національне законодавство [3].

На території Європейського Союзу діють стандарти якості для свіжих фруктів, і звуться маркетингових стандартів. Європейський Союз установив вимоги до якості певних сільськогосподарських культур у вигляді постанов. Постанови діють для всіх членів ЄС, які повинні включити зміст таких постанов у національне законодавство своїх країн. Це є гарантією того, що маркетингові стандарти Європейського Союзу будуть визначати збутову політику свіжих фруктів у межах даного регіону.

Маркетингові стандарти ЄС висувають мінімальні вимоги, якою повинна відповідати певна сільськогосподарська культура або клас якості, для збуту продукції на європейському ринку. Маркетинговий стандарт включає: 

1. Визначення продукції, на яку поширюється стандарт;

2. Опис мінімальних вимог;

3. Опис стану розвитку й стану продукції на момент закупівлі на ринку;          

4. Опис різноманітних класів, для реалізації продукції;

5. Визначення розмірів (вага, діаметр); 

6. Інформація про спосіб надання продукції на ринку;

7. Інформація про спосіб маркуванню продукції з метою ідентифікації на ринку [4].

Кожній країні-учасниці Європейського Союзу необхідно інтегрувати маркетингові стандарти ЄС до свого національного законодавства. На території Європейського союзу контроль якості плодово-ягідної продукції здійснюється окремими державами-членами союзу. Організація системи контролю на національному рівні приводить до того, що інспектування стандартів фруктів здійснюється в кожній країні по-різному.

Маркетингові стандарти ЄС завжди містять класифікацію, що розділяє сільськогосподарську культуру на три класи: клас "екстра", клас I і клас ІІ. Чітко визначаються характеристики продукції, що підлягає маркуванню за певними класами. Більшість українських стандартів не передбачають розподіли продукції за різними класами. Виключення становлять кілька українських стандартів для фруктів, які розрізняють перший і другий класи якості.

Маркетингові стандарти не містять вимог до зберігання продукції. Уважається, що зберігання продукції лежить на плечах виробників або продавців, оскільки вирощені плоди і ягоди споконвічно повинні відповідати стандартам якості. Стандарти ЄС висувають більше вимог до просування продукції на ринку, особливо до маркетингу продукції. Разючою відмінністю є відсутність вказівки країни або регіону, де вирощені плоди і ягоди. В українських стандартах не відображаються вимоги до однорідності товару.

Українські стандарти плодово-ягідної продукції встановлюють максимальні рівні змісту таких важких металів, як свинець, кадмій, ртуть, цинк і миш'як. Маркетингові стандарти ЄС для фруктів не встановлюють максимальні рівні пестицидів. Для виробників, припустимі рівні важких металів, відображаються в певних постановах ЄС і характеризуються більшою строгістю, чим максимальні рівні, що дозволяють українським законодавством.

Висновки.

Стандарти Європейського Союзу підлягають постійному відновленню. Відновлення стандартів залежить від вимог покупців або виробників внаслідок непрактичності або невідповідності певних вимог. Від імені Європейської комісії комітет переглядає існуючий стандарт і розробляє нові версії, які затверджуються на засіданні міністрів сільського господарства держав-членів ЄС. Це забезпечує постійне відновлення стандартів. Потреба відновлення українських стандартів - це необхідна умова функціонування системи виробництва й збуту плодово-ягідної продукції, оскільки існують певні розбіжності в стандартах якості України і Європейського Союзу. Для успішної зовнішньоекономічної діяльності країни необхідно нівелювати ці відмінності.

 

Список використаних джерел

1. Звіт про стан продовольчої безпеки України за 2009 рік/ Міністерство економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  www.me.gov.ua/file/link/149977/file/Zvit_2009.doc

2. Робочий документ «Стандарти якості для свіжих фруктів та овочів», проект: покращання систем логістики та маркетингу для МСП у сільському господарстві [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  www.taprojects.org.ua/.../200911111620030.A611Fruit_&_vegetable_quality_standards_in_EU_and_UA_ukr.doc

3. Кодекс Аліментариус  [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  www.codexalimentarius.net/web/index_en.jsp

4. Форум для галузі виробництва свіжих фруктів й овочів [Електронний ресурс]. - Режим доступу :  http://www.freshfel.org/asp/index.asp

Стаття надійшла до редакції 23 травня 2011 року.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"