УДК 351:378 (338:354)

 

Х. М. Хайдура (Ліванська Республіка),

здобувач ступеня доктора філософії,

Кіровоградський національний технічний університет, м. Кропивницький

 

ВИМІРЮВАННЯ ВНЕСКУ ІННОВАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДО СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

H. M. Haidura  (Lebanon),

PhD student,

Kirovohrad National Technical University, Kropyvnytskyi

 

MEASURING THE CONTRIBUTION OF THE INNOVATION UNIVERSITY TO THE MODERN ECONOMY

 

Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних підходів з метою організації проведенню на їх основі розрахунків сукупного внеску інноваційно-орієнтованих вищих навчальних закладів (ВНЗ) України у формування показників економічного розвитку місця розташування, регіону, національної економіки в сучасних умовах. Порівнюється фактологічна база розрахунків, вивчаються можливості та перспективи застосування математичних моделей для їх проведення. Сформульовано пропозиції щодо запровадження практики комплексних розрахунків внеску ВНЗ у розвиток економіки на постійній основі. Узагальнюється міжнародна практика та формулюються практичні пропозиції щодо удосконалення процедур визначення внеску сучасного університету як креативного ядра у розвиток інноваційної економіки регіонального рівня за рахунок розширення бази проведення розрахунків з супроводжуючим ці процедури оновленням методичних підходів до проведення досліджень. Традиційні для інноваційно активних університетів розрахунки прямого, непрямого та індукованого впливів на функціонування економіки району, регіону, країни пропонується суттєво розширити за рахунок дослідження економічних наслідків виконання ВНЗ функцій центрів освітньої діяльності, роботодавця, прибуткового використання капітальних витрат, генератора пов’язаних поточних витрат студентів та візитерів, центру наукових досліджень, міжнародного шлюзу для міста і області, провайдера “дружнього доступу” до якісної освіти, організатора студентської волонтерської діяльності.

 

The article is devoted to substantiation of theoretical approaches and conduct calculations an aggregate contribution of innovation-oriented higher education institutions (HEIs) of Ukraine in shaping economic indicators of the development of the area of deployment, region, national economy in the conditions of the modern economy. It was concluded that the implementation of standardized analytical procedures to determine the full contribution of the modern university as “creative core” of the formation of post-industrial economy of knowledge at all levels of the influence – district, regional and national economy – can be significantly improved by expanding the areas and updating methodological approaches to research on an extended basis. Generalized calculations can be significantly enhanced by the study of economic effects of the implementation of the functions of centers of educational activities by the HEI, the role of the university as an employer, the profitable use of capital costs and ongoing costs for students and visitors, the importance of positions of the university as a center of researches, the international gateway to the city and the region, the university as a neighbor, providing open access to the qualitative education, helps to valuate price of the students’ volunteering work and the benefits that can be derived from the use of the university facilities.

 

Ключові слова: економіка знань; прямий, непрямий та індукований внесок інноваційних університетів у розвиток економіки; кількісне вимірювання внеску ВНЗ у місцеву та регіональну економіку.

 

Keywords: knowledge economy; direct, indirect and induced contributions of innovative universities to economic development; measuring the contribution of HEI in local and regional economies.

 

 

Постановка проблеми. Всебічне вивчення та детальне вимірювання внеску сучасних університетів, як реальних центрів формування креативного ядра економічного розвитку міст, регіонів дислокації, країни в цілому, є практичною необхідністю на шляху реалізації принципів “економіки знань”. Періодичні дослідження з питань моделювання та кількісного вимірювання внеску університетів у розвиток економіки Великої Британії та її регіонів [1], Європейської Ліги дослідницьких університетів до економіки ЄС [2], американських [3], австралійських [4], азійських [5] ВНЗ у економічний розвиток своїх країн надихають дослідників на запровадження вітчизняної практики аналогічних розрахунків. Просування ВНЗ України на шляху асоціації, а потім і повноцінної інтеграції до європейського наукового та дослідницького просторів, одночасно, неналежно низький рівень їх впливу на формування сучасної економіки вимагає загострення уваги до адаптації існуючого зарубіжного досвіду, а ліпше, розробки оригінальних методологічних підходів до квантифікації економічних наслідків діяльності університетів за широким переліком показників.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Підсумки теоретико-методологічних досліджень з проблематики кількісного вимірювання внеску ВНЗ у ринкову економіку Великої Британії, опубліковано у працях таких вчених, як Армстронг Х.[6], Харріс Р.І.Д. [7], Хаггінс Р. та Кук П. [8], Келлі У., Маклеллан Д., Макніколл Я. [9], Таволетті Е. [10] (табл.).

Підсумкові звіти про вплив освітньо-дослідницьких закладів на формування профілю національної економіки (НЕ) базуються на методологічних підходах, згідно яких (а) прямий вплив передбачає надходження коштів на рахунки ВНЗ у вигляді оплати за навчання, грантів та на здійснення досліджень, різних форм передавання коштів з метою придбання обладнання, товарів, послуг; (б) непрямий – включає доходи та витрати учасників ланцюгів постачання ВНЗ; (в) індукований – доходи та витрати працівників ВНЗ та їхніх постачальників.

Здійснена спроба перенести досвід глобального оцінювання для встановлення внеску українських ВНЗ у розвиток економіки хоча і мала місце, проте на набула широкого розголосу, а тому вимагає суттєвих зусиль для сприяння подальшому розвитку і потребує детального обґрунтування з врахуванням ряду вітчизняних особливостей [11].

Таблиця.

Таблиця узагальнення методичних підходів до визначення внеску інноваційно активного університету до економіки

Джерело: узагальнено автором на підставі [1-10; 12; 16; 17; 19]

 

Завданням дослідження є вивчення фактичного стану та дослідження можливостей адаптації досвіду закордонних університетів для проведення практичних розрахунків щодо вимірювання внеску вітчизняних інноваційних університетів до економічних показників розвитку району дислокації, регіону, національної економіки в умовах становлення та розвитку економіки знань.

Виклад основного матеріалу дослідження. Стандартизований звіт про внесок британського університету в економіку району, регіону та країни в цілому складається за період навчального року, з 1 серпня попереднього календарного року до 31 липня поточного. У звіті оцінюється масштаб профільної навчальної та дослідницької діяльності ВНЗ, наприклад, за стандартом університету Західного Лондона (УЗЛ) [12], пов’язані з нею ланцюги поставок, що змодельовані за методикою [13], принагідно оцінений обсяг залучення коштів студентів на проживання та харчування, а також доходи від туристичної діяльності, що можна безпосередньо віднести на рахунок університету, який підлягає оцінюванню.

Для максимального повного оцінювання внеску університету, звіт про його діяльність повинен містити, щонайменше, декілька складових.

По-перше, опис методики оцінювання економічного внеску ВНЗ на локальному, регіональному та національному рівнях. Методика, що використовується УЗЛ, базується на підході, згідно якого внесок здійснюється: (а) шляхом організації профільної освітньо-дослідницької діяльності на оплатній основі, (б) через залучення прожиткових витрат “додаткових” для географічних ареалів студентів, (в) через залученню витрат відвідувачів “додаткових” студентів.

Кожен різновид витрат генерує прямий, непрямий або індукований ефект, що вимірюється розміром суми валової доданої вартості, рівня зайнятості, сумою податкових надходжень.

Визначення валової доданої вартості (ВДВ) здійснюється шляхом розрахунку обсягу продажів за вирахуванням вартості покупних товарів і послуг і є еквівалентом суми витрат на винагороду персоналу і формування прибутку (визначається як прибуток до вирахування відсотків, податків, зносу і амортизації (EBITDA)) [14].

Рівень зайнятості вимірюється чисельністю працівників, що зайняті на робочому місці за адресою локалізації університету.

Збільшення прибутку та зростання рівня зайнятості втілюється у збільшенні податкових надходжень від отриманих доходів та корпоративних виплат, зростанні страхових внесків за рахунок найманих працівників та роботодавців, непрямих податків, що сплачуються найманими працівниками (муніципальні податки та ПДВ).

Прямий ефект генерується власне університетом, а також пов’язаними з його функціонуванням виробництвами/бізнесами, які постачають товари та послуги, що споживаються “додатковими” студентами та візитерами. Розрахунок здійснюється на основі офіційних даних університету.

Непрямий ефект полягає в інкапсуляції економічної діяльності, що здійснюється в ланцюгах поставок місцевих виробників, а також безпосередньому продажі місцевих товарів та послуг “додатковим” студентам та їх візитерам. На рівні національної економіки для визначення непрямих ефектів використовується деталізована модель “витрати-випуск”, яка описує взаємні зв’язки індустріальних секторів і дозволяє формалізувати ланцюги постачань між ними [15]. Використання розробок [16; 17] дозволяє зробити аналогічні розрахунки на локальних рівнях.

Індукований ефект вимірюється повсякденними витрати осіб, що продукують прямий та непрямий ефекти [18].

По-друге, безпосереднє обчислення економічного внеску ВНЗ за прийнятою методикою. В основу розрахунків покладається встановлення чисельності та статусу студентів ВНЗ, а також пов’язаних з цим джерел формування доходів. У складі витрат діяльності: заробітна плата; інші витрати на персонал (страхові та пенсійні внески, інші витрати на оплату праці); операційні витрати (за винятком витрат на персонал) у складі: амортизації, сплачених відсотків, витрат на рекламу, придбання обладнання, інших операційних витрат; витрати на оренду та оплату приміщень; оплата франчайзингу; агентські та консультативні послуги.

Для розрахунку прямого внеску УЗЛ до економіки району дислокації Ілінг, регіону Великий Лондон та національної економіки країни зазначимо, що надлишок перевищення доходів УЗЛ над витратами (gross surplus) складає лише частину EBITDA, який, до того ж, необхідно збільшити на суму витрат на оплату працівників. Надлишок, що виводиться у фінансовому звіті УЗЛ, являє собою чистий прибуток до оподаткування, але після вирахування відсотків (interest) та амортизаційних платежів (depresiation). Додаючи цифру EBITDA УЗЛ (gross surplus + interest + depresiation) до витрат на оплату працівників (staff costs), отримаємо прямий внесок УЗЛ до ВВП країни. Якщо практично вся діяльність УЗЛ розгортається в районі дислокації, прямий внесок ВНЗ в економіку району, регіону та держави є однаковим.

Для надання освітніх послуг в УЗЛ зайнято 995 осіб. Професори, викладачі та дослідники складають 47,2% чисельності персоналу (470 осіб), 360 осіб (36,2%) зайняті в адміністративних відділах, технічні працівники нараховують близько 100 осіб (10%), менеджерів майже 50 осіб (5%).

ВДВ на кожного з прямо зайнятих в УЗЛ 995 працівників склала 49900 фунтів. В контексті загальної ситуації це означає, що кожен з працівників був на 15% та 25% більш продуктивним, ніж у середньому в районі Ілінг та Великій Британії в цілому. При цьому продуктивність економіки Великого Лондона була вищою [12].

Прямі податкові платежі УЗЛ на рахунки Казначейства складаються з: податків з доходів працівників; особистих страхових внесків; непрямих податків з працівників (муніципальний, ПДВ); страхових внесків роботодавця.

З метою визначення ланцюгів постачань ВНЗ аналізуються дані про географію закупівель. Для УЗЛ засвідчено, що 12% з них здійснено на локальному рівні, 45% на регіональному, 40% – на національному, 2% товарів та послуг отримано безпосередньо з-за кордону.

Для визначення загального внеску УЗЛ в економіку району дислокації слід врахувати, що ним здійснено закупівлі товарів та послуг на загальну суму 2,9 млн. фунтів. На підставі розробленої для району моделі “витрати-випуск” видається можливим встановити, що здійснені закупівлі генерують в місцевій економіці ВДВ на суму 1,4 млн. фунтів, підтримуючи в ній близько 50 неуніверситетських робочих місць. Дані, сформовані університетом, показують, що приблизно 25% працівників університету живуть в районі дислокації, здійснюючи там повсякденні закупівлі. Результати моделювання “витрати-випуск” показують, що ці витрати генерували ще 4,8 млн. фунтів ВДВ для економіки району, підтримуючи трохи менше 80 робочих місць.

Для визначення загального внеску УЗЛ в економіку регіону дислокації слід враховувати відносний розмір двох економік (регіону Великий Лондон та району дислокації Ілінг). Розрахунки за моделлю “витрати-випуск” для регіону демонструють, що в результаті об’єктивного функціонування ланцюгів постачань 14,3 млн. фунтів закупівель, що здійснені в регіоні, непрямо генерують ВДВ на суму 8,3 млн. фунтів та забезпечують функціонування більше, ніж 250 робочих місць. Оскільки більше двох третин працівників УЗЛ проживають у Лондоні, їх повсякденні витрати, внаслідок функціонування ланцюгів постачань, генерують ВДВ на суму 15,6 млн. фунтів та зайнятість трохи менше 250 робочих місць.

Для визначення загального внеску УЗЛ в економіку країни необхідно прийняти до уваги, що 21, 4 млн. фунтів закупівель, здійснених УЗЛ, генерують внесок ВДВ в економіку країни у розмірі 20,8 млн. фунтів і забезпечують зайнятість на 500 робочих місцях. Витрати співробітників та зайнятих у формуванні ланцюгів постачань в масштабах НЕ забезпечують формування ВДВ у розмірі 37,4 млн. фунтів, підтримуючи функціонування близько 870 робочих місць.

По-третє, визначення кількості “додаткових” студентів, що залучаються університетом на трьох рівнях поширюваного впливу. Витрати на проживання студентів можуть бути віднесено до доходів, що генеруються УЗЛ лише в тому випадку, якщо вони здійснюються студентами, яких не могло би бути в районі, регіоні та країні, якби університету не існувало. Для визначення чисельності “додаткових” студентів слід враховувати звідки студенти прибули до університету (з району дислокації, регіону дислокації, з інших регіонів Великої Британії або з-за кордону) та де вони проживають протягом терміну навчання. З точки зору географії, студенти вважаються “додатковими”, якщо вони задовольняють наступним критеріям: студент протягом терміну навчання проживає у районі (регіоні, країні), але має поштову адресу іншого району, регіону, є іноземцем.

По-четверте, обчислення суми поточних витрат коштів, що пов’язані з проживанням та харчуванням “додаткових” студентів і витрачаються ними на рівні кожного географічного ареалу, а також пов’язаних потоків економічної діяльності, що породжуються зазначеними витратами. Поточні витрати відноситься до витрат студентів з метою придбання товарів і послуг, які вони сплачують протягом навчання у ВНЗ. Вони не враховують оплату за навчання, проте включають до свого складу їхні витрати на продукти харчування, оренду, транспорт і розваги. Для визначення рівня витрат проводяться спеціальні опитування.

Для отримання абсолютно достовірної інформації про поточні витрати студентів, що проживають у районі університету, а також за його межами, слід організовувати спеціальні дослідження.

Внесок поточних витрат студентів на розвиток економіки району розраховується лише для тих з них, які є “додатковими” для району дислокації університету. Вони мають враховувати витрати на придбання роздрібних товарів, оплату діяльності агентів з нерухомості, послуг транспорту, готелів, точок організації харчування. Після прямих розрахунків здійснених витрат необхідно обчислити їх вплив на генерування потоку ВДВ в економіці району. Слід пам’ятати, що районна модель “витрати-випуск” дозволяє прорахувати непрямий вплив поточних витрат на формування ВДВ району внаслідок функціонування місцевих ланцюгів постачання. Розрахунок сумарного – прямого та непрямого – ефекту поточних витрат із залученням моделі “витрати-випуск” дозволяє розрахувати синергетичний вплив щоденних витрат “додаткових” студентів на економіку району дислокації університету, а також кількість робочих місць, існування яких обґрунтовується саме цими витратами [17].

Визначення сукупного внеску фактичної суми поточних витрат “додаткових” студентів на розвиток економіку регіону передбачає встановлення розміру прямого внеску ВДВ, непрямого внеску ВДВ за рахунок існування ланцюгів постачання на регіональному рівні, індукованого внеску, а також кількісті робочих місць, що підтримуються здійсненими на рівні регіону поточними витратами “додаткових” для нього студентів.

Чисельність “додаткових” студентів на рівні країни визначається кількістю студентів-іноземців.

По-п’яте, розрахунок доходів від додаткових візитерів, що пов’язані з відвідинами “додаткових” студентів в кожному ареалі, а також пов’язаної з цим економічної діяльності на відповідних рівнях. Розрахунки слід проводити окремо для візитерів “додаткових” студентів, що є жителями країни – місця дислокації університету, а також для візитерів – іноземців. При цьому вважається, що розрахунок повинен проводитись, виходячи з припущення, що кожен “додатковий” студент приймає одного візитера щороку.

Визначення внеску візитерів “додаткових” студентів здійснюється за стандартною процедурою встановлення прямого внеску у формування ВДВ, чисельності зайнятих в режимі “full-time” протягом року, надходження податків на рівні району дислокації університету, регіону, НЕ. При цьому не проводиться розрахунок внеску місцевих відвідувачів у розвиток національної економіки, адже витрати, що здійснюються ними під час візиту, скорочують рівень економічної діяльності у регіоні постійного проживання візитера.

По-шосте, обчислення сукупного економічного внеску обраного ВНЗ з наступним визначенням масштабу мультиплікатора (по відношенню до первинних доходів від організації навчання) і його порівняння з іншими ВНЗ.

Вимірювання внеску університету у економіку за рахунок інноваційної активності доцільно проводити за схемою, що наведено у [20].

Висновки. Визначення внеску сучасного університету як “креативного ядра” формування економіки знань на районному, регіональному та рівні національної економіки – може бути суттєво поліпшено за рахунок розширення напрямів та оновлення методичних підходів до проведення досліджень на оновленій основі. Розрахунки прямого, непрямого та індукованого впливів може бути суттєво розширено за рахунок дослідження економічних наслідків виконання ВНЗ функцій центрів освітньої діяльності, роботодавця, прибуткового використання капітальних витрат, генератора поточних витрат студентів та візитерів, центру наукових досліджень, міжнародного шлюзу для міста і області, доброзичливого сусіда, що забезпечує провайдинг якісної освіти, сприяє організуванню студентської волонтерської діяльності, прибутково використовує університетські об’єкти.

 

Література.

1. The impact of universities on the UK economy (April 2014). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.universitiesuk.ac.uk/policy-and-analysis/ reports/ Documents/2014/the-impact-of-universities-on-the-uk-economy.pdf.

2. Economic Contribution of the LERU Universities. A report to LERU (August 2015). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://istockfile.prsmedia.fr/uploads/ 20150908112030_b36f77398a617461907d613499d749d5.pdf.

3. Economic and social contribution on the University of Connecticut (September 2014). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economicimpact.uconn.edu/ content/uploads/2014/05/UConn-Final-EI-Report-09052014.pdf.

4. The economic contribution of Australia’s research universities – the UNSW example. Final report UNSW Australia (October 2015). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.smartinvestment.unsw.edu.au/sites/default/files/documents/ Economic%20contributions%20of%20UNSW%20-%20Final%20report%20-%20Deloitte%20Access%20Economic....pdf.

5. Yoshinobu Onishi. The impact of Open University Graduates in Thailand on its economy. The generation of Middle class in Thai society (2012). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.livelib.ru/book/1001879809-the-impact-of-open-university-graduates-in-thailand-on-its-economy-yoshinobu-onishi.

6. Armstrong Harvey W. (1993). The Local Income and Employment Impact of Lancaster University. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.birmingham.ac.uk/Documents/university/economic-impact-of-university-of-birmingham-full-report.pdf.

7. Harris R.I.D. (1997). The impact of the University of Portsmouth on the Local Economy. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journals.sagepub.com/doi/ abs/10.1080/0042098975943.

8. Huggins R. & Cooke P. (1996). The economic impact of Cardiff University: innovation, learning and job generation. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journals.sagepub.com/doi/abs/ 10.1080/ 0042098975943.

9. Kelly, U., McNicoll, I., & McLellan, D. (2004). The impact of the University of Strathclyde on the economy of Scotland and the City of Glasgow [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https:// www.google.com.ua/ search? Client=safari&rls=en&q.

10. Tavoletti E. (2007). The local and regional economic role of universities: the case of the University of Cardiff [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://u-pad.unimc.it/retrieve/handle/11393/39667/715/doc.pdf.

11. Роль університетів в економічному розвитку міст, регіонів, країни [Текст]: звіт ІІІ національного форуму “Бізнес і університети” / укл. Янковська О., Зінченко А. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://csr-ukraine.org/wp-content/uploads/ 2015/12/forum_publ_all_bezpolos_print.pdf.

12. The economic impact of the University of West London (May 2013). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uwl.ac.uk/sites/default/files/Departments/ About-us/OE_UWL_report_WEB.pdf.

13. Шапиро Дж. Моделирование цепи поставок / Дж. Шапиро // пер. с англ. под. ред. В. С. Лукинского. – СПб.: Питер, 2006. – 720 с.: ил.

14. Malakhovsky Y.V., & Nabulsi H.N. (2015). Maximizing the value of entities of the region in the implementation of public-private partnerships. Uzhorod National University Herald. Series: International Economic Relation and World Economy, 5, 95-100.

15. Input-Output Supply and Use Tables, 2013 Edition. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20160105160709.

16. Flegg Anthony T. Estimating regional input coefficients and multipliers: The use of the FLQ is not a gamble [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www2.uwe.ac.uk/faculties/BBS/BUS/Research/Economics13/1302.pdf.

17. Zhanga Q., Larkin C. & Lucey B.M. (2015) The economic impact of higher education institutions in Ireland: evidence from disaggregated input output tables [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/285543230.

18. Levchenko, O.M., & Haidoura H.M. (2015). Theory and practice of the financial regulation relevant to innovative development of high school Retrieved from: http://www.iaeme.com/ IJMissues.asp? JType=IJM&VType=6&IType=10.

19. The impact of the University of Birmingham (April 2013). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.birmingham.ac.uk/Documents/university/economic-impact-of-university-of-birmingham-full-report.pdf.

20. Lester, R. K. (2005) Universities, Innovation, and the Competitiveness of Local Economies: A Summary Report from the Local Innovation Systems Project – Phase I. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://web.mit.edu/lis/papers/LIS05-010.pdf.

 

References.

1. The impact of universities on the UK economy (April 2014), available at: http://www.universitiesuk.ac.uk/policy-and-analysis/ reports/ Documents/2014/the-impact-of-universities-on-the-uk-economy.pdf.

2. Economic Contribution of the LERU Universities. A report to LERU (August 2015), available at: http://istockfile.prsmedia.fr/uploads/ 20150908112030_b36f77398a617461907d613499d749d5.pdf.

3. Economic and social contribution on the University of Connecticut (September 2014), available at: http://economicimpact.uconn.edu/content/ uploads/2014/05/ UConn-Final-EI-Report-09052014.pdf.

4. The economic contribution of Australia’s research universities – the UNSW example. Final report UNSW Australia (October 2015), available at: http://www.smartinvestment.unsw.edu.au/sites/default/files/ documents/Economic%20contributions%20of%20UNSW%20-%20Final%20report%20-%20Deloitte%20Access%20Economic....pdf.

5. Yoshinobu Onishi. The impact of Open University Graduates in Thailand on its economy. The generation of Middle class in Thai society (2012), available at: https://www.livelib.ru/book/1001879809-the-impact-of-open-university-graduates-in-thailand-on-its-economy-yoshinobu-onishi.

6. Armstrong Harvey W. (1993). The Local Income and Employment Impact of Lancaster University, available at: http://www.birmingham.ac.uk/Documents/ university/economic-impact-of-university-of-birmingham-full-report.pdf.

7. Harris R.I.D. (1997). The impact of the University of Portsmouth on the Local Economy, available at: http://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1080/0042098975943.

8. Huggins R. & Cooke P. (1996). The economic impact of Cardiff University: innovation, learning and job generation, available at: http://journals.sagepub.com/doi/abs/ 10.1080/ 0042098975943.

9. Kelly, U., McNicoll, I., & McLellan, D. (2004). The impact of the University of Strathclyde on the economy of Scotland and the City of Glasgow, available at: https:// www.google.com.ua/ search? Client=safari&rls=en&q.

10. Tavoletti E. (2007). The local and regional economic role of universities: the case of the University of Cardiff, available at: https://u-pad.unimc.it/retrieve/handle/11393/ 39667/715/doc.pdf.

11. Yankovs’ka O. and Zinchenko A. “The role of universities in economic development of cities, regions and countries”, Zvit III natsionalʹnoho forumu [Report of the National Forum], Biznes i universytety [Third National Forum], available at: http://csr-ukraine.org/wp-content/uploads/2015/12/forum_publ_all_bezpolos_print.pdf.

12. The economic impact of the University of West London (May 2013), available at: http://www.uwl.ac.uk/sites/default/files/Departments/ About-us/ OE_UWL_report_WEB.pdf.

13. Shapiro J.F. (2006). Modelirovaniye tsepi postavok. [Modelling the Supply Chain], Piter, Saint Petersburgh, Russia.

14. Malakhovsky Y.V., & Nabulsi H.N. (2015). Maximizing the value of entities of the region in the implementation of public-private partnerships. Uzhorod National University Herald. Series: International Economic Relation and World Economy, 5, 95-100.

15. Input-Output Supply and Use Tables, 2013 Edition, available at: http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20160105160709.

16. Flegg Anthony T. Estimating regional input coefficients and multipliers: The use of the FLQ is not a gamble, available at: http://www2.uwe.ac.uk/faculties/BBS/BUS/ Research/Economics13/1302.pdf.

17. Zhanga Q., Larkin C. & Lucey B.M. (2015) The economic impact of higher education institutions in Ireland: evidence from disaggregated input output tables, available at: https://www.researchgate.net/publication/285543230.

18. Levchenko, O.M., & Haidoura H.M. (2015). Theory and practice of the financial regulation relevant to innovative development of high school, available at: http://www.iaeme.com/ IJMissues.asp? JType=IJM&VType=6&IType=10.

19. The impact of the University of Birmingham (April 2013), available at: http://www.birmingham.ac.uk/Documents/university/economic-impact-of-university-of-birmingham-full-report.pdf.

20. Lester, R. K. (2005) Universities, Innovation, and the Competitiveness of Local Economies: A Summary Report from the Local Innovation Systems Project – Phase I, available at: http://web.mit.edu/lis/papers/LIS05-010.pdf.

 

Стаття надійшла до редакції 20.08.2016 р.