Українською | English

BACKMAIN


УДК 330.342.146

 

О. І. Сахненко,

старший викладач кафедри економічних дисциплін,

Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

 

ВПЛИВ ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

 

O. I. Sakhnenko,

Senior teacher of the department of economic subjects,

Academy of Internal Troops of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kharkiv

 

THE INFLUENCE OF REPRODUCTION OF HUMAN CAPITAL ON INNOVATIVE DEVELOPMENT OF SOCIETY

 

У статті досліджено роль процесу відтворення людського капіталу та його вплив на формування та розвиток інноваційного суспільства. Розглянуто особливості формування людського капіталу в контексті сучасних умов ринкової економіки. Виділено фази процесу формування людського капіталу. Розглянуто головний механізм формування людського капіталу. Надані основні напрямки інвестицій у людський капітал за різними рівнями. Представлено процес формування, нагромадження й відтворення національного людського капіталу.

 

This article explores the role of the reproduction of human capital and its influence on the formation and development of innovative society. The features of the formation of human capital in the context of current market conditions are considered. The phases of the process of formation of human capital are stated. The main mechanism for the formation of human capital is considered. The main directions of investment in human capital at different levels are provided. The process of formation, accumulation and reproduction of national human capital is presented.

 

Ключові слова: відтворення, людський капітал, інвестиції, економічне зростання, інноваційний розвиток.

 

Keywords: reproduction, human capital, investment, economic growth, innovative development.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В Україні особливу увагу слід приділяти саме питанням формування людського капіталу, оскільки це значною мірою визначає рівень конкурентоспроможності країни, її положення у світовому рейтингу, і не тільки за економічними показниками, а загалом в оцінці рівня і якості життя населення. А процес формування людського капіталу і його ефективного використання, головним чином залежить від обсягів вкладень у нього, як у грошовій так і у не грошовій формах.

Незважаючи на труднощі і перешкоди, розвиток людського капіталу, в тому числі його науково-технічної складової, залишається життєво важливим національним пріоритетом. Таким чином, дослідження ролі інвестицій у процесі формування людського капіталу набуває особливої актуальності у сучасному глобалізованому світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джерела й положення, що послужили теоретичною й методологічною базою для формування теорії людського капіталу, присутні в працях економістів, починаючи з робіт А. Монкретьєна, У. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, Т. Шульца, Г. Беккера та їх послідовників.

До питання вивчення та відтворення людського капіталу долучились і вітчизняні вчені та економісти, а саме: О. Амосов, Н. Верхоглядова, В. Гейц, О. Грішнова, А. Дєгтяр, І. Капустяк, Т. Лєх та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою роботи є з’ясування ролі процесу відтворення людського капіталу та його вплив на формування та розвиток інноваційного суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У процесі економічного розвитку пріоритетність поглядів суспільства змінилася з матеріального на нематеріальний розвиток. Поясненням цього є збільшена увага до вдосконалення людських якостей. Саме людина є творцем і посередником будь-якого технологічного прориву чи перетворення предметів праці. Тому в сучасних умовах важливими постають проблеми нагромадження та покращення людського капіталу. Це стосується і України, адже на нашій території людський капітал – це найцінніший з усіх видів капіталу. Саме недостатній рівень людського капіталу на сьогоднішній час є головною перешкодою для економічного оновлення країни [1].

В епоху підвищення продуктивної сили знань та невпинного поступу інновацій людські ресурси країни повинні бути конкурентоспроможними і здоровими фізично та духовно, а нація загалом повинна мати значний потенціал розвитку, який базується передусім на людському потенціалі.

Формування людського капіталу в контексті сучасних умов ринкової економіки набуває нових особливостей, а саме:

1) безперервність навчання та нерозривний зв’язок освіти з виробничою діяльністю людини (протягом всього періоду праці);

2) здатність творчого застосування накопичених знань, навичок для генерації нових ноу-хау;

3) розвиток інноваційної економіки обумовлює вимоги безперервного навчання та елементів творчості не лише окремих працівників, а й цілих колективів підприємств, фірм та організацій [2, с. 164].

Людський капітал визначає ефективність використання виробничого, фінансового та природного капіталу і безпосередньо впливає не тільки на темпи, але і на якість економічного зростання [3, с. 84].

Саме люди – єдиний елемент, який здатний створювати вартість, а обладнання, сировина, енергія – це лише інертний потенціал, який за своєю природою нічого додатково не створює і не може створити, поки людина не використає цей потенціал, змусивши його працювати [4, с. 14]. За оцінками експертів, підвищення людського капіталу на 1% призводить до зростання продуктивності праці на 3,81% і до прискорення темпів зростання душового ВВП на 1-3% [5].

Процес формування людського капіталу послідовно проходить кілька фаз: фазу формування людського потенціалу, яка складається з виховання, загальної освіти і фахової освіти та фазу відтворення й нагромадження індивідуального людського капіталу, на якій людський потенціал трансформується у людський капітал.

Головним механізмом формування людського капіталу виступають інвестиції. Інвестиції в людський капітал – вся сукупність вкладень, спрямована на формування й реалізацію людського потенціалу. Зростання рівня людського капіталу за рахунок інвестицій підвищує доходи індивідів або прибутки фірм і позитивно впливає на економічне зростання.

Основні елементи людського капiталу (а саме: знання, здiбності, навички, дiї, майстернiсть, культура, мотивацiя тощо) виступають основою для базової класифікації видів людського капіталу, а, відповідно, й інвестицій в людський капітал, включаючи вітальний капітал, капітал здоров’я, культурно-моральний капітал, трудовий капітал, інтелектуальний капітал, організаційно-підприємницький капітал, соціальну мобільність, інформаційну культуру.

Базуючись на такій класифікації видів людського капіталу, можна виділити основні напрямки інвестицій у людський капітал за різними рівнями:

1. Нанорівень (на рівні окремої людини або домогосподарства) включає інвестування у вітальний капітал, культурно-моральний капітал, трудовий капітал, інтелектуальний капітал, організаційний капітал, підприємницький капітал. Людський капітал індивіда здатний приносити дохід носієві даного капіталу, організації, на якім даний капітал використовується, а також країні в цілому.

2. Мікрорівень (людський капітал організації) має на увазі вкладення коштів у визнані активи індивідуального людського капіталу, фірмові нематеріальні активи, організаційний капітал, структурний капітал, бренд-капітал, соціальний капітал.

Важливою сферою формування й розвитку людського капіталу є реальний сектор економіки. У теорії людського капіталу підприємство, поряд з родиною й державою, вважається основним джерелом інвестицій в індивідуальний людський капітал. У літературі людський капітал фірми розглядається переважно в рамках концепції нематеріальних активів організації. Людський капітал співробітників є основною частиною нематеріальних активів підприємства, що генерує силою інноваційного розвитку.

3. Макрорівень (на рівні держави в цілому) включає інвестування в соціальний капітал, інтелектуальний капітал, вітальний капітал, культурно-моральний капітал, організаційно-підприємницький капітал і трудовий капітал, представлені як національні інтелектуальні пріоритети, національні конкурентні переваги, природний потенціал.

Процес формування й нагромадження національного людського капіталу представлений на рис. 1 [6].

Отже, відтворення людського капіталу – це інвестиційний цикл, що здійснюється в межах життєвого часу людини. Охоплює життєвий період людини, протягом якого на базі інвестицій та сполучення змістовної спадковості й трансформації формуються (відновлюються), розвиваються (накопичуються), використовуються й знову відновлюються відповідно до нових суспільних вимог (чи застарівають і втрачаються) її знання, здібності, вміння та навички у кількісному, якісному і вартісному вимірах, що становлять основу продуктивної діяльності в різних сферах та отримання віддачі від інвестицій.

 

image002

Рис. 1. Процес формування, нагромадження й відтворення національного людського капіталу

 

Людський капітал є головною цінністю сучасного суспільства, а також базовим фактором економічного зростання. Інноваційна модель економічного розвитку, рушійними силами якого все більше стають нові знання, творчий та інтелектуальний потенціал людини і суспільства, робить людський капітал стратегічним ресурсом конкурентної боротьби.

Таким чином, проблема формування та збереження людського капіталу має велике значення як для самої людини, так і для будь-яких підприємств та держави в цілому [7].

Значною перешкодою на шляху розвитку людського капіталу є його міграція (у зарубіжжя, інші галузі, які не потребують значного використання людського потенціалу) і має своїми наслідками не тільки зниження накопиченого обсягу людського капіталу, а призводить до руйнування системи мотивації його подальшого розвитку та формування. З 1996 по 2011 роки з України на постійне місце проживання за кордон виїхало 1 тис. 622 науковців, серед яких 1 тис. 290 кандидатів наук і 332 докторів наук, причому третина з них – молодша за 40 років, а також значна кількість лікарів, технологів та інших висококваліфікованих спеціалістів виїхало через низьку оплату праці і високий рівень безробіття [8].

Ще одна перешкода на шляху формування людського капіталу – це політика в галузі освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури й спорту, сім’ї та молоді.

Незалежно від джерел інвестування (держава, підприємство, сім’я чи людина особисто) нарощення і використання людського капіталу визначальною мірою контролюється самою людиною. Тому такий елемент людського капіталу, як мотивація, є дуже важливим і необхідним для того, щоб процес відтворення (формування, нагромадження, використання, інвестування) людського капіталу мав остаточно завершений характер [9].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Капітал, втілений в людях, здатних створювати нове, виступає рушійною силою розвитку трансформаційних процесів в економіці, продукує конкурентні переваги, забезпечуючи сталий високий рівень конкурентоспроможності, та визначає соціально-економічний прогрес у рамках загальних тенденцій, що складаються в сучасному світі. Світовий досвід переконливо свідчить про те, що якість людського капіталу, що визначається досягнутим рівнем знань, кваліфікації, вмінням працювати; потенційними здібностями населення країни, здатністю забезпечувати інноваційний розвиток продуктивних сил, дедалі більше перетворюється на основу економічного зростання. Механізмом досягнення відповідної якості людського капіталу є інвестування, яке забезпечуватиме рівень освіти і науки, достатній для виконання економічної функції та постійного відтворення інтелектуального людського капіталу.

Розуміння необхідності за будь-яких умов дбати про майбутнє і здійснювати відповідні, бодай мінімальні, інвестиції у свій власний людський капітал є одним із наріжних каменів переорієнтації економіки й суспільства в цілому [10].

 

Література.

1. Капустяк І. В. Ефективність державного інвестування людського капіталу в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.rusnauka.com/29_DWS_2011/Economics/5_95520.doc.htm

2. Амосов О., Дєгтяр А. Формування людського капіталу в умовах інноваційної економіки: методологічний аспект / О. Амосов, А. Дєгтяр // Публічне управління: теорія та практика : збірник наукових праць Асоціації докторів наук з державного управління. – Х. : Вид-во «ДокНаукДержУпр», 2011. – № 3(7) – С. 164–172.

3. Верхоглядова Н. І. Людський капітал і показники економічного зростання / Н. I. Верхоглядова // Економіка та держава: Міжнародний науково-практичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 84–86.

4. Фитценц Я. Рентабельность инвестиций в персонал: измерение экономической ценности персонала / Я. Фитценц; [пер. с англ. М. С. Меньшикова, Ю. П. Леонова; под ред. В. И. Ярных]. – М. : Вершина, 2006. – 320 с.

5. Сидорко Н. Л. Роль інвестицій у формуванні людського капіталу (методологічний аспект). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/biznes/2010_2/2010/02/100211.pdf.

6. Лєх Т. А. Концепція формування та відтворення людського капіталу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua

7. Бережний В. М., Кравчук Ю. Б., Овсієнко К. І. Розвиток людського капіталу – головна умова економічного зростання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=29598

8. Грішнова О. А. Людський розвиток: навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2006. – 308 с.

9. Арич М. І., Мостіпака О. В. Основні положення інвестування в людський капітал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=26838

10.  Гейц В. М. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: Національна доп. / за заг. ред. В. М. Гейця, А. І. Даниленка, М. Г. Жулинського, Е. М. Лібанової, О. С. Оніщенка. – К. : НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.

 

References.

1. Kapustiak, I. V. The effectiveness of public investment in human capital in Ukraine”, [Online], available at: http://www.rusnauka.com/29_DWS_2011/Economics/5_95520.doc.htm

2. Amosov, O. and Diehtiar, A. (2011), Formation of human capital in terms of innovative economy: methodological aspects”, Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka : zbirnyk naukovykh prats' Asotsiatsii doktoriv nauk z derzhavnoho upravlinnia. – Kh. : Vyd-vo DokNaukDerzhUpr, vol. 3 (7), pp. 164–172.

3. Verkhohliadova, N. I. (2007), Human capital and economic growth, Ekonomika ta derzhava: Mizhnarodnyj naukovo-praktychnyj zhurnal, vol. 1, pp. 84–86.

4. Fitcenc, Ja. (2006), Rentabel'nost' investicij v personal: izmerenie jekonomicheskoj cennosti personala [Profitability of investments in personnel: measuring the economic value of personnel], Vershina, Moscow, Russia.

5. Sydorko, N. L. The role of investment in human capital formation (methodological aspect)”, [Online], available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/biznes/2010_2/2010/02/100211.pdf.

6. Liekh, T. A. “The concept of development and reproduction of the human capital”, [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua

7. Berezhnyj, V. M. Kravchuk, Yu. B. and Ovsiienko K. I. “The development of human capital the main condition for economic growth, [Online], available at: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=29598

8. Hrishnova, O. A. (2006), Liuds'kyj rozvytok, [Human development], KNEU, Kyiv, Ukraine.

9. Arych, M. I. and Mostipaka, O. V. The main provisions of investing in human capital”, [Online], available at: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=26838

10.  Hejts, V. M. (2009), Sotsial'no-ekonomichnyj stan Ukrainy: naslidky dlia narodu ta derzhavy, [Socio-economic status of Ukraine: consequences for the people and the state], NVTs NBUV, Kyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 19.12.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"