Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 658.821

 

О. Д. Зачоса,

старший викладач кафедри економіки підприємства

Донецького національного університету ім. В. Стуса

 

ІНСТРУМЕНТИ ТА ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

 

O. Zachosa,

Senior Lecturer, Department of business economics

Donetsk National University of Vasyl Stus

 

TOOLS AND INSTRUMENTS OF EFFECTIVE HUMAN CAPITAL MANAGEMENT IN THE DEVELOPMENT OF THE KNOWLEDGE ECONOMY

 

Стаття містить аналіз та приклади важелів та інструментів ефективного управління людським капіталом в умовах розвитку економіки знань. Автор пропонує використовувати відомі інструменти візуалізації, моніторингу та оцінювання результатів стратегії розвитку підприємства та формування його архітектури за допомогою візуальних стратегій, ментальних карт. Запропоновані інструменти дозволять виявити основні ключові проекції розвитку людського капіталу на всіх економічних рівнях, сформувати ефективні цільові програми та реалізувати їх в умовах економіки знань.

 

The article includes analysis and examples of instruments and tools of effective human capital management in the development of the knowledge economy. The author suggests using well-known tools of visualization, monitoring and evaluation of the results of development strategy and the formation of its architecture using visual strategies of mental maps. The instruments will identify the main key projection of human capital at all economic levels, create effective targeted programs and implement them in a knowledge economy.

Among the most popular management tools that are used by the author for Implementation of management human resources through information technology can be separated - visual information modeling strategy for the development of human capital; forming mental maps of human capital; development and use of knowledge bases for creating an effective environment supporting human capital development; information systems tools for monitoring and forecasting indicators of human capital. The author examines in detail the general model of construction management strategy and human resources Zachman model. The latest model has two main objectives. On the one hand it logically divides the whole strategy description into separate sections to facilitate their formation and perception. On the other hand, such a model makes it possible to consider the integrated architecture of the mechanism of human capital management from selected viewpoints or appropriate levels of abstraction. At each stage of the life cycle of the questions related to both system functions and data. J. Zachman proposed instead of the traditional approach associated with the consideration of certain aspects of the system at different times, use the review system from different perspectives. Author's adaptation is to present a model for Zachman four levels of human capital - macro, meso, micro, individual (personal) and use known tools of management and information technology.

 

Ключові слова: людський капітал, інструменти управління, важелі управління, економіка знань, менеджмент персоналу, система знань.

 

Keywords: human capital, management tools, controls, knowledge economy, personnel management, system knowledge.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Розвиток людського капіталу залежить від багатьох факторів та змінюється разом зі змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищі. Важелі впливу на процеси розвитку людського капіталу залежать від багатьох факторів і, як правило, найбільше розглядаються на рівні підприємств, або в соціальній сфері на макро-рівні розвитку державних інститутів. Комплексний розгляд розвитку людського капіталу в умовах становлення економіки знань дозволяє сформувати взаємокомунікативну структуру від мікро до макро-рівня, враховуючи різні важелі впливу та використовуючи сучасні інструменти управління людським капіталом.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблем. Серед багатьох наукових праць, які висвітлюють питання ефективного управління людським капіталом за допомогою сучасних управлінських та інформаційних інструментів можна відокремити  напрями досліджень, в яких висвітлені основні питання виявлення важелів розвитку людського капіталу [1; 2]; формування нового стратегічного бачення [3]; використання інформаційних та управлінських технологій для побудови стратегії розвитку організації [4; 5], стратегічного розвитку міста [6]; використання інструментів структуризації та візуалізації [7; 8]. Але питання комплексного дослідження та взаємозв’язку розвитку людського капіталу на всіх рівнях, формування сучасних людино-орієнтованих баз знань залишаються вивченими недостатньо.

Мета статті. Виявити основні важелі ефективного управління  людським капіталом та дослідити інструменти такого управління в умовах розвитку економіки знань.

Виклад основного матеріалу дослідження. Серед відомих важелів управління можна відокремити особистісні, які утворюють ціннісні орієнтири для груп населення, колективів, територіальних громад, населення регіону і країни; економічні, які, як правило формуються у вигляді матеріальних ресурсів; соціально-психологічні важелі, які віддзеркалються в соціальні інфраструктурі, мікрокліматі, культурі; інформаційно-знаннєві важелі, що включать в себе структуру і повноту інформації, форми її подання, утворення знань та їх доступність.

До сучасних інструментів управління людським капіталом можна віднести інструменти управління факторами розвитку людського капіталу у формі програм, проектів та системних заходів на всіх рівнях економіки, мотивуючі інструменти розвитку людського капіталу, управлінські забезпечуваючі інструменти (матеріальне, інформаційне, кадрове, організаційне та методологічне забезпечення). Серед найбільш популярних інструментів управління, які будуть використані автором для реалізації механізму управління  розвитком людського капіталу за допомогою інформаційних технологій  можна відокремити:

1. Візуальне інформаційне моделювання стратегії розвитку людського капіталу;

2. Формування ментальних карт розвитку людського капіталу;

3. Формування та використання баз знань для створення ефективного підтримуючого середовища розвитку людського капіталу;

4. Інструменти інформаційних систем для моніторингу та прогнозування показників розвитку людського капіталу [1; 2].

Загальна схема побудови стратегії розвитку людського капіталу представлена на рис. 1.

Така схема може бути візуалізована за допомогою стратегічних карт, ментальних та інтелектуальних карт для всіх економічних рівнів, напрямів, підрозділів та менеджерів.

Відому концепцію архітектури підприємства Дж. Захмана можна адаптувати для створення інформаційної моделі розвитку людського капіталу. [7]. Модель Захмана включає набір перспектив, або структур (framework), для опису сучасних складних корпоративних систем. Її вибір обумовлений можливістю формування бази знань на основі сучасних інформаційних систем. Така архітектоніка розвитку людського капіталу може бути представлена як  набір описових уявлень (моделей), які застосовні для опису розвитку людського капіталу відповідно до вимог рівня життя населення, розвитку цільових груп, які можуть розвиватися протягом певного періоду; такі уявлення повинні вимірюватись показниками кількості, якості та динамічності.

Модель переслідує дві основні цілі – з одного боку, логічно розбити весь опис стратегії на окремі розділи для спрощення їх формування та сприйняття, з іншого – забезпечити можливість розгляду цілісної архітектури механізму управління людським капіталом  з виділених точок зору або відповідних рівнів абстракції. У той час, коли були опубліковані роботи Дж. Захмана, традиційним підходом при формуванні опису системи було використання концепції «життєвого циклу», що включає такі етапи, як планування, аналіз, проектування, розробка, документування, впровадження і промислова експлуатація.

 

Рис. 1. Використання інструментів управління розвитком людського капіталу для покращення рівня якості життя населення

(удосконалено автором  за [5])

 

На кожному з цих етапів розглядаються питання, пов'язані як з функціями системи, так і з даними. Дж. Захман запропонував замість традиційного підходу, пов'язаного з розглядом окремих аспектів роботи системи в різні моменти часу, використовувати розгляд системи з різних перспектив. Авторська адаптація полягає в тому, щоб представити модель Захмана для чотирьох рівнів розвитку людського капіталу – макро, мезо, мікро, індивідуальний (особистісний) та використати відомі інструменти управлінських та інформаційних технологій.

Власне модель представляється у вигляді таблиці, що має п'ять рядків і шість стовпців, яка наведена  в таблиці 1. Основна ідея полягає в тому, щоб забезпечити можливість послідовного опису кожного окремого аспекту системи в координації з усіма іншими. Для будь достатньо складної системи загальне число зв'язків, умов і правил зазвичай перевершує можливості для одночасного розгляду. У той же час окремий, у відриві від інших, розгляд кожного аспекту системи найчастіше приводить до неоптимальних рішень.

Сам Дж. Захман в своєму інтерв'ю он-лайнового журналу «Enterprise Architect Online» порівняв свою модель з періодичною таблицею елементів Менделєєва і назвав її «періодичної таблицею описових уявлень підприємства або двовимірної системою, схемою класифікації» [6]. Він зауважив, що «Питання що, як, де, хто, коли і навіщо існують тисячі років. І вони будуть існувати ще тисячу років. Вимоги до систем, процес проектування, виробництва або концептуальний, логічний і фізичний рівні опису також існують протягом тисяч років і будуть існувати ще тисячу років. Логічна структура класифікації, схема – незмінні».

На нашу думку, адаптація цього підходу може бути здійснена для будь-якого механізму управління. Синергетичне поєднання відомих підходів дозволяє сформувати комплексне бачення системи розвитку людського капіталу та механізму управління нею. Така ж карта може бути побудована на основі  методики  Захмана – Зіндера  [8; 6] для окремої території, міста, проекту.

 

Таблиця 1.

Адаптована модель Захмана для реалізації механізму управління розвитком людським капіталом

 

ЩО?

ЯК?

ДЕ?

ХТО?

КОЛИ?

НАВІЩО?

Макро-рівень

Людський капітал держави

Інститути-ційне забезпечен-ня, цільові програми і проекти, загально-державні системи моніторингу та прогнозування

Держава, загально-укра-нські громадські організації, моніторинг статистичних даних розвитку людського капіталу, інститути розвитку людини

Верховна рада, кабінет міністрів, громадські організації

(депутати, комітети, міністри, лідери громадських організацій)

Постійно, періодичніть прогнозування  та внесення змін  – бюджетний  рік або за ситуацією

Формування ціннісних орієнтирів нації, розвиток людської складової розвитку держави, підвищення рівня якості життя населення

Мезо-рівень

Людський капітал регіону

Інститутиційне забезпечен-ня, цільові програми і проекти, регіональні системи моніторингу та прогнозування

Регіональні інститути , регіональні громадські організації, моніторинг статистичних даних розвитку людського капіталу, інститути розвитку людини

Регіональні органи влади та самоврядування, територіальне громади, громадські організації

(депутати, комітети, представники самоврядування, лідери громадських організацій)

Постійно, періодичніть прогнозування  та внесення змін  – бюджетний  рік або за ситуацією

Підтримка традицій та розвиток регіону та його людською капіталу, якості життя населення

Мікро-рівень

Людський капітал організації

Програми розвитку людського капіталу організації, корпоратив-ні інформацій-ні системи управління персоналом

Підприєм-ства, установи, домашні господар-ства

Власники (засновники) та менеджмент організацій і домогоспо-дарств

Постійно, періодичніть прогнозу-вання  та внесення змін  – бюджетний  рік або за ситуацією

Розвиток бренду організації

Особи-стісний рівень

Розвиток людини

Програми самореалізації людини. Формальні та неформальні інституції

Особистість, сімя

Окрема особистість та її сімя

Постійно, відповідно особистісній програмі

Самореаліза-ція особистості

 

Економіка знань використовує механізми управління знаннями, які представлені в загальних концепціях менеджменту знань [5]. Основні завдання управління знаннями можуть бути представлені таким чином:

досягнення поставлених цілей організації  внаслідок  зростання інтелектуального  та людського капіталу й ефективного їх використання;

підвищення ефективності прийнятих рішень;

створення передумов для появи інновацій;

використання бенчмаркінґу у всіх сферах діяльності;

навчання і мотивація співробітників;

підвищення ефективності процесів проектування, виготовлення, закупівель і маркетингу.

Одним з інструментів менеджменту знань та системи розвитку людського капіталу є карти знань, які повинні зберігатись у вигляді формалізованих документованих баз знань для всіх рівнів розвитку людського капіталу.

Висновки. Таким чином, розглянуті підходи свідчать про те, що для ефективного управління розвитком людського капіталу необхідно використовувати такі інструменти як візуальне інформаційне моделювання, формування ментальних карт, баз знань, моніторингу та прогнозування показників розвитку людського капіталу, документованих кращих практик розвитку людського капіталу.

 

Література.

1. Шляга О.В. Важелі управління кадровим потенціалом підприємства в умовах сьогодення / О.В. Шляга //Вісник економічної науки України. – 2010. – №1. –  С. 157-160.

2. Гришина Е.С. Факторы, оказывающие влияние на человеческий потенциал региона / Е.С. Гришина // Креативная экономика. – 2013. – № 1 (73). –  С. 113-117.

3. Роберт М. Новое стратегическое мышление: Просто о сложном / М. Роберт ; пер. с англ. – М. : Поколение, 2006. – 320 с.

4. Коваленко О. О. Методологія створення мережевого інформаційного  середовища управління діяльністю та розвитком організації: монографія / О. О. Коваленко. – Вінниця : РВВ  ВНАУ, 2009. – 230 с.

5. Блакита Г.В. Моделювання стратегічних карт розвитку організації: монографія / Г.В. Блакита, Л.О.Чорна, О.О. Коваленко, Н.Ю. Чорна, О.Д. Зачоса, А.В. Петровська.– Вінниця: ВТЕІ. – 2012. – 312с.

6. Чорна Л. О. Системний розвиток міста як економічного центру сільськогосподарської території  / Л. О. Чорна, О. О. Коваленко, С. В. Матусяк  // Агросвіт. – 2009. – № 2. – С. 19-23.

7. Zachman J. A. Framework for Information System Architecture. IBM System Journal / J. A. Zachman , 1987. - vol. 26. - №. 3. – 276 p.

8. Zinder E.Z. Expanding enterprise engineering paradigm // Business Informatics. 2016. No. 4 (38). P. 7–18.

 

References.

1. Shlyaha, O.V. (2010) “Leverage human resources management company in today's conditions”, Visnyk ekonomichnoyi nauky Ukrayiny, vol. 1, pp. 157-160.

2. Grishina, Ye.S. (2013) “Factors affecting the human potential of the region “, Kreativnaya ekonomika, vol. 1 (73), pp. 113-117.

3. Robert, M. (2006), Novoye strategicheskoye myshleniye: Prosto o slozhnom [New strategic thinking: Just about the complex], Pokoleniye, Moscow, Russia.

4. Kovalenko, O. O. (2009) Metodolohiya stvorennya merezhevoho informatsiynoho seredovyshcha upravlinnya diyalʹnistyu ta rozvytkom orhanizatsiyi [Methodology create a network of information management of environment and development organizations], Vinnytsya : RVV VNAU, Ukraine.

5. Blakyta, H.V., Chorna, L.O., Kovalenko, O.O., Chorna, N.YU., Zachosa, O.D. and Petrovsʹka, A.V. (2012) Modelyuvannya stratehichnykh kart rozvytku orhanizatsiyi [Modeling strategy maps of Organization], Vinnytsya: VTEI. Ukraine.

6. Chorna L. O.,  Kovalenko O. O. and Matusyak S. V. “Systematic development of the city as an economic center of agricultural areas”, Ahrosvit, vol. 2, pp.19-23.

7. Zachman, J. A. (1987), “Framework for Information System Architecture”, IBM System Journal, vol. 26, no 3, рр.276 – 292.

8. Zinder, E.Z. (2016), “Expanding enterprise engineering paradigm”, Business Informatics, vol. 4 (38), pp. 7–18.

 

Стаття надійшла до редакції 10.12.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"