УДК 658.1

 

С. В. Ващилін,

канд.економ. наук, начальник відділу сировини ПАТ «Укрграфіт» (м. Запоріжжя)

 

СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ  ДІЯЛЬНІСТЮ КОКСОХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

S. V. Vashchylin,

Kand.ekonom. Science, head of raw PJSC "Ukrgrafit" (c. Zaporizhzhya)

 

 

ROLE AND PLACE ADAPTIVE MANAGEMENT ENTERPRISES OF COKE

 

Стаття присвячена визначенню сутності та призначення системи адаптивного управління діяльністю коксохімічних підприємств. На базі  проведеного аналізу діяльності коксохімічних підприємств за останні 2014-2016 роки встановлено необхідність у проведенні заходів щодо стабілізації роботи цих підприємств та розробці напрямів  й умов подальшого їх розвитку. Тому, у статті обґрунтовується сутність поняття «адаптація» та «система адаптивного управління» як основи покращення оперативного та стратегічного управління діяльністю коксохімічного підприємства. В роботі наведено: показники впливу на ефективність діяльності цих підприємств; наслідки, що вони визивають в результаті неефективного управління; мету адаптації та адаптаційні заходи, які характерні для коксохімічних підприємств. На аналізі сучасних наукових підходів до побудови системи адаптивного управління, розроблено концептуальну схему функціонування цієї системи. Вона відрізняється від існуючих концепцій тим, що складається з двох складових – аналітично-дослідної та структурно-функціональної. Перша – спираючись на аналіз зовнішнього середовища, розробляє заходи оперативного та стратегічного управління, а також формує адаптивний потенціал підприємства для їх здійснення. Друга – на базі хіміко-технологічного та організаційно-економічного аналізу, обґрунтовує інструменти, моделі, методи адаптації підприємств та розраховує їх ефективність.

 

he article is devoted to defining the nature and purpose of the system of adaptive management of coking enterprises. Based on the analysis of coking enterprises in the last 2014-2016 years, found a need for measures to stabilize the operation of these enterprises and the development trends and conditions of their further development. Therefore, in the article the essence of the concept of "adaptation" and "Adaptive management" as a basis to improve operational and strategic management of the Coke company. The paper, impact indicators on the efficiency of these enterprises; consequences that they vyzyvayut as a result of inefficient management; the purpose of adaptation and adaptation measures that are characteristic of coking enterprises. In the analysis of modern scientific approaches to building a system of adaptive management, developed a conceptual diagram of the operation of the system. It differs from existing concepts that consists of two components - analytical research and structural and functional. The first - based on analysis of the environment, develop measures of operational and strategic management, and generates an adaptive potential of enterprises for their implementation. Second - on the basis of chemical-technological, organizational and economic analysis justifies tools, models, methods and adapt companies counting their effectiveness.

 

Ключові слова: адаптація, адаптивне управління, система адаптивне управління, коксохімічне підприємство, кокс, вугілля, ефективність виробництва, адаптивні заходи.

 

Keywords: adaptation, adaptive control, adaptive control system, coking plant, coke, coal, efficiency, adaptive measures.

 

 

Постановка проблеми. За даними Державної служби статистики України, негативна тенденція падіння  промислового виробництва спостерігалася до кінця 2015 року. Загальне падіння промисловості за 2015 рік склало 13,4% порівняно з 2014 роком. А якщо згадати, що в 2014 році теж було падіння, то можна сміливо сказати, що промисловість України впала на 23,5% порівняно з 2013 роком [1]. Обсяг виробництва коксу за 2015 рік зменшився на 16% - до 11,61 мільйона тонн[2].

З початку 2016 року, за січень-грудень, у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, зафіксовано зростання промислового виробництва на рівні 2,4%., після падіння показника 4 роки поспіль – у 2012-2015 роках.

Найбільше зростання виробництва в 2016 році в порівнянні з 2015 роком зафіксовано у виробництві  комп'ютерів, електронної та оптичної продукції – 24,1%, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки – 8,1%, виробництві гумових і пластмасових виробів – 6,5%, металургії – 5,9%, видобутку кам'яного та бурого вугілля – 4,8%, харчовій промисловості – 3,9%, фармацевтиці – 3,9%. [3]

Таким чином, статистика падіння та зростання промислового виробництва, у тому числі коксохімічного, свідчить про нестійкий стан розвитку галузі. Одним з найбільш важливіших факторів, що впливають на діяльність коксохімічних підприємств є залежність від видобутку вугілля та його постачання на підприємства. Для стабілізації діяльності, зниження впливу негативних факторів на роботу та подальшого розвитку коксохімічних підприємств доцільно запропонувати цим суб’єктам господарювання впровадження системи адаптивного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням  понятійно-категоріального апарату щодо адаптації, адаптаційного управління, системи адаптивного управління та інших термінів займалися та займаються такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: Акофф P., Ансофф І.[4],  Аубакирова Г.М.[5], Бушмелева Г.В.[6], Виханский О.С., Гросул В.А.[7], Дорофеєва В.В.[8], Дудчак В.В.[9],  Заруба В.Я.,[10], Отенко В.І.[11], Соколова Л.В.[12], Харитонова А.В.[13], та інші. Однак, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженням в галузі адаптивного управління, ще багато теоретичних та прикладних питань потребують вирішення чи подальшого усвідомлення. Найбільш важливим для ефективного впровадження адаптивного управління у діяльність коксохімічних підприємств є  визначення його сутності, призначення, особливостей та ролі у налагоджуванні ефективного виробництва.

Сутність поняття «система адаптивного управління» витікає у перш за все з терміну «адаптація». Найбільш популярним науковим підходом до визначення сутності поняття «адаптація» є такий, що представлено у словниках та довідниках – це процес пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища[14]. При цьому Денісов В.Т., Назарьєва Н.А., Грищенко О.В. [15] уточнюють, що адаптація промислового підприємства – процес пристосування підсистем та елементів соціально-економічної системи та функцій, що ними здійснюються, до змін зовнішнього середовища. Але вони не визначають яким чином повинне  здійснюватися це пристосування, що є науковою платформою цього процесу.

У працях І.Ансоффа визначається, що адаптація  – це спонтанні стратегічні зміни за допомогою ряду послідовних заходів, здійснених протягом тривалого періоду часу, процесом адаптивних змін [4]. Але тоді постає питання чим відрізняється адаптивне управління від стратегічного та чому під адаптацією І.Ансофф розуміє «спонтанні стратегічні зміни»?

У науковій праці Вороніної А.В. та Зєніна-Біліченко А.С.[16] проведено дослідження за ланцюгом:  «адаптація» – «адаптованість» – «стратегічна стійкість» – «стратегічна адаптація». Основним змістом такого підходу є визначення доцільності використання адаптації як стратегічного управління. Отже, ці автори показують, що адаптація це не тільки пристосування до умов зовнішнього середовища, а й можливість утворення адаптивного стратегічного планування.

Мета статті полягає в розробці теоретичного підходу до визначення сутності,  головної цілі та завдань адаптації, адаптивного управління та системи, за допомогою якої воно буде впроваджуватися у діяльність коксохімічних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною та інформаційною основою роботи є наукові праці, матеріали періодичних видань, ресурси Internet, методи наукових досліджень.

При проведенні дослідження використано методи структурно-логічного аналізу, порівняння та узагальнення, економіко-статистичні методи.

Результати. У статті В.І.Отенко та О.М.Колодіної представлено аналіз понятійно-категоріального апарату з адаптивного управління за ланцюгом «адаптація» – «адаптивне управління» – «адаптивна система управління» – «адаптивність» – «адаптивний потенціал» – «адаптивний регулятор». Упор  В.І.Отенко та О.М.Колодіна роблять на адаптивний регулятор, який є ключовою фігурою у процесі адаптації[11].

Під адаптивним регулятором Л.Є.Карпов визначає алгоритм управління, що забезпечує досягнення мети за кінцеву кількість управляючих впливів.[18]

На мій погляд, такий підхід є більш кібернетичним, оскільки він базується на алгоритмі та моделях управління. В основі адаптації все ж таки покладено економічні цілі та для їх досягнення необхідні економічні й управлінські методи.

Розглядаючи «теоретико-методологічну платформу адаптації сучасних підприємств до  стрімких змін зовнішнього середовища, активних сучасних викликів ринків»[12], Л.В.Соколова підкреслює, що “має бути визначено досліджуваний процес, який спрямовано на розв’язання трьох основних завдань: забезпечення життєдіяльності й подальшого сталого розвитку підприємства в довгостроковій перспективі; підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства на ринках збуту; забезпечення високого рівня його інвестиційної привабливості. Досягнення поставленої мети можна реалізувати на основі розробки й впровадження організаційно-економічної системи адаптації підприємства».[12],

На мій погляд, таке трактування основних завдань адаптивного управління є вірним, але автор не враховує основну мету адаптації – це пристосування до умов зовнішнього середовища, а воно потребує швидкого реагування на зміни у факторах цього середовища.

Для розгляду цієї проблеми відносно до умов діяльності коксохімічного підприємства (КХП), проаналізуємо  результати їх роботи у 2015 році. Згідно з даними звіту УНПА«Укркоксу» за 2015 рік[18],  в цьому році виробництво коксу валового 6% вологості складало 11744,6 тис.тонн, що на 2130,4 тис.тонн менше, ніж у 2014 році.. Середньодобове виробництво коксу валового 6% вологості в 2015 році склало 32,2 тис.тонн. На п'яти заводах збільшилося виробництво коксу валового 6% вологості на ПрАТ «Єнакіївський КХП» - на 6,4тис.тонн, КХП ПАТ МК «Азовсталь» - на 76,5тис.тонн, ПрАТ «Макіївкокс» - на 90,2 тис.тонн, ПАТ «Євраз Дніпродзержинський КХЗ» - на 73,5тис.тонн і на КХП ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - на 221,3тис.тонн. На всіх інших заводах відбулося зниження виробництва коксу: ПАТ «Авдіївський КХЗ» - на 437,6 тис.тонн, ПАТ «Донецьккокс» - на 59,5тис.тонн, КХП ПАТ «Алчевський МК» - на 1009,2тис.тонн, ПАТ «Ясинівський КХЗ» - на 497,8тис.тонн, ПАТ «Євраз Баглійкокс» - на 74,8тис.тонн, КХП ПАТ «Євраз МОЗ ім.Петровського» - на 5,4 тис.тонн, ПАТ «Запоріжкокс» - на 400,9 тис.тонн, ТОВ «ІСТЕК» - на 79,5тис.тонн, ПрАТ «Харківський КЗ» - на 34,2тис.тонн [18].

Отже, проведений аналіз показав, що ситуація з виробництвом коксу 6% вологості носить нестабільний характер та має тенденцію до зниження його виробництва з боку основних виробників, у тому числі  ПАТ «Авдіївський КХЗ».

Що стосується якості виробництва коксу, то за даними звіту УНПА «Укркоксу» за 2015 рік, вихід валового коксу по коксохімічних підприємствах збільшився, а якість доменного коксу в порівнянні з 2014 роком – погіршилася по таким показникам:

- За вмістом вологи - на 0,1%;

- За змістом золи - на 0,2%;

- По механічної міцності М 25 - на 0,3%;

- За змістом класу + 80 мм - на 0,5%;

- За змістом класу 0-25 мм - 0,1%.

Як визначають фахівці, це стало наслідком нестабільної і некомплектної поставки вугілля для коксування, порушень технологічного процесу коксування.

Якість доменного коксу в порівнянні з 2014 роком покращився:

- За вмістом сірки на 0,08%, що пов'язано зі зменшенням сірки в шихті на 0,13%;

- За стиранням М 10 - на 0,1%.

Як відомо, якість коксу напряму залежить від якості вугілля, з якого формують шихту.

За даними УНПА «Укркокс» за 2015 рік, вугільними підприємствами України на коксування поставлено 5075,2 тис. тн. концентратів, що на 3252,1 тис. тн. менше ніж в 2014 році. Коксохімічними заводи за звітний період отримано 10702,5 тис.тн. імпортного вугілля, в тому числі рядових 437,2 тис. тн., що на 627,2 тис.тн. більше в порівнянні з 2014 роком. Відсоток поставок імпортних вугілля на коксохімічні заводи склав 67,0%, що на 13,0% більше ніж в 2014 року. [18].

Таким чином, сировинна база коксохімічних підприємств переважно формується за рахунок імпортного вугілля, що негативно впливає на собівартість виробництва коксу та на фінансовий стан підприємств галузі. Так, показник чистого доходу, що залишається в розпорядженні підприємств по асоціації в 2015 році має від'ємне значення, тобто -3465,3 млн.грн. збитку. Цей аналіз свідчить про необхідність впровадження системи адаптивного управління, метою якої є  декілька  напрямів, а саме: заходи щодо збільшення доходу КХП, заходи щодо зниження витрат на виробництво коксу та заходи щодо ліквідації непродуктивних втрат прибутку, які пов’язані зі штрафними санкціями та низькою якістю управління (табл. )..

В статті Л.В.Соколова визначає архітектурну побудову організаційно-економічної системи адаптації підприємства, яка передбачає виділення як основних, так і підтримуючих підсистем. До основних підсистем віднесено такі, як маркетингова, організаційно-планова та інноваційна. До складу підтримуючих підсистем  віднесено такі: інформаційна, економічна, логістична, фінансова, інвестиційна, соціально-психологічна, екологічна[12].

На відміну від Л.В.Соколової, В.І. Отенко та О.М.Колодіна, до адаптивної системи управління підприємством включають «адаптивне управління – комплекс адаптивних заходів – дії з метою адаптації – адаптивний регулятор – ресурси адаптації – адаптивна модель системи управління». При цьому ці автори підкреслюють, що адаптивні системи управління можна розділити на дві великі групи: самоналагоджувальні (відбувається зміна лише значень параметрів регуляторів) та самоорганізаційні (зі зміною структури самого регулятора).

За способом досягнення ефекту самоналагодження системи з моделлю поділяються на системи з сигнальною (пасивною) та параметричною (активною) адаптацією. Системи, що поєднують у собі обидва види адаптації, мають назву комбінованих [11]. Окрім цього В.І. Отенко та О.М.Колодіна зазначають, що механізм реа-лізації адаптивного підходу до управління має бути чітко структурованим та виділяють три взаємопов’язані блоки: 1) адаптивне реагування; 2) вплив з метою адаптації; 3) резу-льтат адаптації [11].

 

Таблиця 1.

Аналіз умов діяльності та встановлення цілей адаптації

 

Дорофеєва В.В. підкреслює, що ця система враховує специфіку діяльності підприємства, включаючи наявність конкурентного зовнішнього середовища, специфіку механізму адаптації і цілі адаптації[8].

Тихомирова О.Г.[19] підтримує думку В.І.Отенко та О.М.Колодіної та зазначає, що адаптивні системи – це самоорганізуючі системи, які автоматично змінюють алгоритм свого функціонування і, при необхідності, структуру з метою збереження або досягнення оптимального стану при зміні зовнішніх умов. Вони повинні бути відкритими і постійно обмінюватися речовиною і енергією з навколишнім середовищем [11].

Отже, доцільно підкреслити важливість наступної думки для коксохімічних підприємств:

1. Зміна зовнішнього середовища коксохімічних підприємств вимагає проведення корегування внутрішнього середовища та розробку заходів щодо оперативного їх впровадження.

2. Для того, щоб управління було найбільш ефективним, необхідно скласти систему його функціонування.

3. Система адаптивного управління – це комплекс елементів, заходів, моделей, механізму та відповідного забезпечення, що дозволяє здійснювати процес адаптивного управління виробничим підприємством.

4. Система адаптивного управління повинна не тільки допомагати підприємству адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, але й  пристосовувати до них внутрішнє середовище.

5. Система адаптивного управління  сприяє не тільки відновленню стабільності діяльності підприємств, а й будує адекватні умови для їх подальшого розвитку.

6. Дії системи адаптивного управління повинні бути чітко структуровані та здійснюватися за допомогою відповідного механізму.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження побудуємо концептуальну схему функціонування системи адаптивного управління для коксохімічних підприємств  (КХП) (рис.1), яка складається з двох частин – аналітично-дослідної та структурно-функціональної.

 

Рис. 1. Концептуальна схема функціонування системи адаптивного управління КХП

 

Перша частина – аналітично-дослідна – проведе аналіз змін зовнішнього середовища КХП, оцінює необхідність проведення адаптації внутрішнього середовища, розробляє заходи до пристосування внутрішнього середовища, що потребують негайного та довгострокового впровадження, оцінює можливість (адаптивність) КХП та наявність у нього відповідного адаптаційного потенціалу. При цьому під адаптаційним потенціалом у статті розуміється сукупний виробничий потенціал КХП, який відповідає умовам адаптації.

Друга частина – структурно-функціональна – показує необхідність побудови технологічного, економічного та організаційного забезпечення щодо дії механізму адаптивного управління. При цьому під механізмом адаптивного управління розуміється сукупність інструментів, методів, моделей адаптивного управління, за допомогою яких вирішуються питання оперативної та стратегічної адаптації КХП. Як було зазначено В.І.Отенко та О.М.Колодіної[11], для реалізації механізму адаптації КХП необхідно провести обґрунтований вибір методів його дії. Цими авторами проведена паралель від мети проведення адаптації до оцінки результатів адаптації. К цим методам віднесено: метод дерева цілей (для формування цілей адаптації), кластерний аналіз або метод багатомірного шкалювання (для виявлення ресурсів адаптації), метод нечіткої логіки (для формування експертної системи), метод нейронних мереж (для обрання оптимальної альтернативи управлінського рішення) та методи оцінювання ризику (для моделювання кінцевої моделі). []. Щодо представлених методів реалізації механізму адаптації, то доцільно зазначити, що метод експертних оцінок має значну похибку, а метод нейронних мереж є комплексним, досить складним, тому замість єдиної задачі можна сформувати декілька взаємозв’язаних задач лінійного чи нелінійного характеру.

Оцінку ефективності дії системи адаптивного управління КХП пропонується визначати не зниженням ризику фінансово-господарської діяльності цих підприємств, а  збільшенням доходу від реалізації коксохімічної продукції або зниженням витрат на її виробництво, оскільки ризики не характеризують покращення роботи  та фінансового стану підприємства.

Висновки. На підставі аналізу літературних джерел по питанням формування системи адаптивного управління та на базі практичного досвіду роботи коксохімічних підприємств, уточнено поняття, роль, призначення та розроблено концептуальну схему функціонування системи адаптивного управління КХП. У подальшому дослідженні доцільно більш детально розглянути питання формування адаптаційного потенціалу цих підприємств. Це дозволить обґрунтовано розробляти заходи з оперативної та стратегічної адаптації.

 

Література.

1.Охріменко О.Українська промисловість 2015 року - це дійсно велика загадка// http://ua.112.ua/mnenie/ukrainska-promyslovist-2015-roku-tse-diisno-velyka-zahadka-287695.html

2. В Україні з початку року виробництво сталі зросло на 14% //http://www.epravda.com.ua/news/2016/06/1/594676/

3. В Україні після 4 років падіння зросло промислове виробництво – держстат //  http://www.5.ua/ekonomika/v-ukraini-pislia-4-rokiv-padinnia-zroslo-promyslove-vyrobnytstvo-136640.html етровск, 2015. –76 с.

4. Ансофф И. Стратегическое управление. / И.Ансофф ; Сокр. пер. с. англ. : науч. ред. и предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

5. Аубакирова Г.М. Адаптивный подход к управлению промышленным предприятием// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rusnauka.com/DN2006/Economics/10_aubakirova.doc.htm

6. Бушмелева Г.В. Ресурсно-факторное адаптивное управление промышленными предприятиями в конкурентной среде: Автореф. дис. д.-ра экон.наук: 08.00.05 /Ижевский гос. технич. ун-т. – Ижевск, 2012. – 47 с.

7. Гросул В.А. Діагностика ресурсної компоненти адаптаційного потенціалу підприємств роздрібної торгівлі / В.А. Гросул, О.Д.Рачкова// Бізнес-інформ. – 2016. –№2. – С.198-204

8. Дорофеева В.В. Формирование системы адаптационного менеджмента предприятий обрабатывающей промышленности. /Автореф. дис. д-ра экон. наук:  08.00.05 /ФГБОУ ВПО «Байкальский гос. ун-т єкономики и права». – Иркутск, 2014. – 41 с.

9. Дудчак В.В. Теоретико-методологические аспекты формирования системы адаптивного управления промышленным предприятием: Дис. док.эконом.наук: 08.00.05. – Ростов-на- Дону, 2006.– 347с.

10. Заруба В.Я. Планування поточних обсягів виробництва машинобудівного підприємства в умовах невизначеності попиту/ В.Я. Заруба, О.О. Антонець // Тези доповідей ХIY Всеукраїнської наук.-метод. конф.«Проблеми економічної кібернетики», (Харків, 8-9 жовтня 2009 р.) / Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – С.179-180.

11. Отенко В. І. Теоретико-методологічні аспекти формування системи адаптивного управління підприємством / В. І. Отенко, О. М. Колодіна // Економіка розвитку. – 2009. – №1. – С.77-80.

12. Соколова Л. В. Теоретико-методологічна платформа розробки системи адаптації підприємств до змін зовнішнього середовища /  Л. В. Соколова // Проблеми економіки. – 2016. – №3. – C. 206–211.

13. Харитонова А.В. Взаимосвязь адаптации и адаптивного управления //Управление экономическими системами. – 2011. – №9. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.uecs.ru/uecs-33-332011/item/651-2011-09-28-08-29-58

14. Большая экономическая энциклопедия: Самое полное 
современное издание: Более 7000 экономических терминов /Авт. кол.: Т. П. Варламова, Н. А. Васильева, Л. М. Неганова и [др.] – М. : Эксмо, 2008. –  816 с.

15. Денісов В.Т. Адаптивное управление – основа успеха деятельности промышленного предприятия/ В.Т.Денісов, Н.А.Назарьєва, О.В.Грищенко //Вестник Оренбургского гос. ун-та, 2006. –  №8 – С.89-95.

16. Вороніна А.В. Формування системи адаптивного стратегічного управління/ А.В.Вороніна, А.С.Зєніна-Біліченко //Глобальні та національні проблеми економіки. – Миколаїв: Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, 2016. – №11, 2016. – С.294-299.

17. Карпов Л. Е. Адаптивное управление по прецендентам, осно-ванное на классификации состояний управляемых объектов / Л. Е. Карпов, В. Н. Юдин // www.citforum.ru.

18. Итоги работы коксохимических предприятий и производств Украины в 2015 году. – Днепропетровск, Украинская научно-промышленная ассоциация «Укркокс», 2016. – 76 с.

19. Тихомирова О.Г. Адаптивное управление предпринимательскими структурами как открытыми динамическими системами / О.Г.Тихомирова// Фундаментальные исследования. – 2012. – № 9–2. – С. 495-499.

 

References.

1. Okhrimenko A. (2016) “Ukrains'ka promyslovist' 2015 roku - tse dijsno velyka zahadka”, 112.ua, [Online], available at:   // http: mnenie/ukrainska-promyslovist-2015-roku-tse-diisno-velyka-zahadka-287695.html

2. The economic truth (2016) “V Ukraini z pochatku roku vyrobnytstvo stali zroslo na 14%” available at: ///www.epravda.com.ua/news/2016/06/1/594676/

3. 5.ua (2017) “V Ukraini pislia 4 rokiv padinnia zroslo promyslove vyrobnytstvo – derzhstat” available at: // www.5.ua/ekonomika/v-ukraini-pislia-4-rokiv-padinnia-zroslo-promyslove-vyrobnytstvo-136640.html.

4. Ansoff I. (1989). Strategicheskoe upravlenie. [Strategicheskoe upravlenie]. Jekonomika, Moscow, Russia.

5. Aubakirova G.M.(2007). “Adaptivnyj podhod k upravleniju promyshlennym predprijatiem” available at: // http://rusnauka.com/DN2006/Economics/10_aubakirova.doc.htm

6. Bushmeleva G.V. (2012). “Resursno-faktornoe adaptivnoe upravlenie promyshlennymi predprijatijami v konkurentnoj srede”: Ph.D. Economics and Management narodnыm economy: (Economy, Organization and Management), Izhevskij gos. tehnich. un-t., Udmurtia, Russia.

7.Hrosul V.A.(2016), “Diahnostyka resursnoi komponenty adaptatsijnoho potentsialu pidpryiemstv rozdribnoi torhivli”, Biznes-inform, vol. 2, pp. 198-204.

8. Dorofeeva V.V.(2014), “Formirovanie sistemy adaptacionnogo menedzhmenta predprijatij obrabatyvajushhej promyshlennosti”. Ph.D Economics and Management narodnыm economy: (Economy, Organization and Management), FGBOU VPO «Bajkal'skij gos. un-t єkonomiki i prava», Irkutsk, Russia.

9. Dudchak V.V.(2006), “Teoretiko-metodologicheskie aspekty formirovanija sistemy adaptivnogo upravlenija promyshlennym predprijatiem”, Abstract of Ph.D, Economics and Management narodnыm economy: (Economy, Organization and Management), Rostov-na- Donu, Russia.

10. Zaruba V.Ya. and Antonets O.O.(2009). “Planuvannia potochnykh obsiahiv vyrobnytstva mashynobudivnoho pidpryiemstva v umovakh nevyznachenosti popytu” Zbirka dopovidej na KhIY Vseukrains'koi nauk.-metod. konf.[ KhIY Vseukrains'koi nauk.-metod. konf], Problemy ekonomichnoi kibernetyky [Problemy ekonomichnoi kibernetyky],  Kharkivs'kyj nats. un-t im. V.N. Karazina,  Kharkiv, Ukraine ? pp.179-180.

11. Otenko V. I.(2009), “Teoretyko-metodolohichni aspekty formuvannia systemy adaptyvnoho upravlinnia pidpryiemstvom”, Ekonomika rozvytku, vol. 1, pp .77-80.

12. Sokolova L. V.(2016), “Teoretyko-metodolohichna platforma rozrobky systemy adaptatsii pidpryiemstv do zmin zovnishn'oho seredovyscha”, Problemy ekonomiky, vol. 3, pp. 206–211.

13. Haritonova A.V. (2011), “Vzaimosvjaz' adaptacii i adaptivnogo upravlenija”,Upravlenie jekonomicheskimi sistemam, . vol. 9, available at: http://www.uecs.ru/uecs-33-332011/item/651-2011-09-28-08 T. P. -29-58

14. Varlamova T. P , Vasil'eva N. A, Neganova L. M. I [dr.]. (2008),  “Bol'shaja jekonomicheskaja jenciklopedija: Samoe polnoe  sovremennoe izdanie: Bolee 7000 jekonomicheskih terminov”, Jeksmo, Moscow, Russia.

15. Denіsov V.T, Nazar'єva N.A and Grishhenko O.V. (2006), “Adaptivnoe upravlenie – osnova uspeha dejatel'nosti promyshlennogo predprijatija”, Vestnik Orenburgskogo gos. un-ta, vol. 8, pp. 89-95.

16. Voronina A.V. and Zienina-Bilichenko A.S. (2016), “Formuvannia systemy adaptyvnoho stratehichnoho upravlinnia”, Hlobal'ni ta natsional'ni problemy ekonomiky, vol. 11, pp. 294-299.

17.Karpov L. E. and Judin V. N.(2007), “Adaptivnoe upravlenie po precendentam, osnovannoe na klassifikacii sostojanij managed objects” available at:   www.citforum.ru.

18. Ukrainskaja nauchno-promyshlennaja associacija «Ukrkoks», (2016), “Itogi raboty koksohimicheskih predprijatij i proizvodstv Ukrainy v 2015 godu”[Research and innovation activity in Ukraine. Statistical yearbook], Ukrainskaja nauchno-promyshlennaja associacija «Ukrkoks», Dnepropetrovsk, Ukraine.

19. Tihomirova O.G. (2012), “Adaptivnoe upravlenie predprinimatel'skimi strukturami kak otkrytymi dinamicheskimi sistemami”, Fundamental'nye issledovanija, vol. 9–2, pp. 495-499.

 

Стаття надійшла до редакції 16.02.2017 р.