УДК 006.01:339.92

 

Л. Ю. Валага,

аспірант, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

С. М. Бондаренко,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту,

Київський національний університет  технологій та дизайну, м. Київ

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ СТАНДАРТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

 

Lyudmila  Valaga,

PhD student, Kiev National University of Technology and Design, Kyiv

Svitlana Bondarenko,

Candidate of Sciences (Economic), Associate Professor of department management

Kiev National University of Technology and Design, Kyiv

 

ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM OF MANAGEMENT OF STANDARDIZATION SYSTEM OF UKRAINE IN THE CONDITIONS  OF EUROPEAN INTEGRATION

 

У статті розглянуто сутність організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації України, охарактеризовано його підсистеми. Запропоновано алгоритм реалізації зазначеного механізму, що забезпечить ефективне управління системою технічного регулювання  України в умовах євроінтеграції.

 

The article deals with the essence of the organizational and economic mechanism of management of Ukraine's standardization system, as well as analysis of its subsystems. We offer the algorithm of implementation of the mechanism which ensures effective management of the system of technical regulation of Ukraine in the context of European integration.

 

Ключові слова: організаційно-економічний механізм управління, ефективне управління системою стандартизації України, формування механізму ефективного управління системою стандартизації, алгоритм  реалізації механізму управління.

 

Keywords: organizational and economic mechanism of management, effective management of the Ukrainian standardization system, the formation of the mechanism for effective management of the standardization system, algorithm of implementation management mechanism.

 

 

Постановка проблеми. Для забезпечення конкурентоспроможності і закріплення на європейському ринку вітчизняних виробників, національним органам зі стандартизації необхідно постійно працювати в напрямі забезпечення ефективного управління системою стандартизації, яке повинно базуватися на забезпеченні діалектичного поєднання зовнішньої і внутрішньої ефективності управління.

Функціонування будь-якої системи управління ґрунтується на використанні відповідних механізмів, серед яких чільне місце посідає економічний механізм управління, що зазнає суттєвого реформування в контексті міжнародних зобов’язань України та необхідності модернізації економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У контексті сучасних досліджень представлена значна кількість праць, присвячених безпосередньо проблематиці функціонування системи технічного регулювання України. Зокрема, зазначене питання розглядається у фундаментальних працях таких науковців, як: Л. Віткін, Д. Луценко, В. Бєлобрагін, І. Голінка,  М. Шаповал та ін.

Однак, віддаючи належне існуючим теоретичним положенням і методичним підходам до формування та функціонування сучасної системи технічного регулювання, її адаптації до загальноєвропейської, слід звернути увагу на відсутність пропозицій щодо розроблення цілісного організаційно-економічного механізму ефективного управління системою стандартизації відповідно до визначених пріоритетів національної економіки. А тому існує ціла низка проблем щодо організації та алгоритму реалізації зазначеного механізму управління, його проектування та впровадження.

Ціль дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних положень формування організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації України в умовах євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу.

Основними видами механізмів управління виступають: організаційні, економічні, структурні механізми, механізми організації управління, технічні і адміністративні, інформаційні механізми та інші [10]. Дефініції основних понять механізмів управління розглянемо в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Дефініції основних понять «механізм управління»

 

Проаналізувавши і узагальнивши підходи до формулювання основних понять «механізм управління», які були висловлені окремими авторами в різних наукових джерелах, розглянувши і систематизувавши їх пропонується розглядати організаційно-економічний механізм управління системою стандартизації як сукупність організаційних форм і економічних важелів на макрорівні та стратегічних напрямів забезпечення ефективності на мікрорівні (кожному з яких властиві власні форми управлінського впливу), які справляють вплив на економічні й організаційні параметри адаптації  національної системи стандартизації до умов зовнішнього середовища, орієнтований на пошук і реалізації можливостей органів зі стандартизації, що забезпечить сталий розвиток та підвищення ефективності національної системи технічного регулювання в цілому в період євроінтеграції.

Підсумовуючи визначення сутності організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації, усю інформацію можна узагальнити у вигляді схеми (рисунок. 1).

 

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм управління системою стандартизації

 [авторська розробка]

 

Ключовим елементом організаційно-економічного механізму є його структура. У структурі організаційно-економічного механізму слід виділяти три підсистеми: підсистему забезпечення, функціональну підсистему, цільову підсистему.

Перед управлінням стоять колосальної складності завдання зістикувати ці підсистеми воєдино, поєднати їх між собою так, щоб вони взаємодоповнювалися, а не суперечили один одному. Важливо також чітко визначити межі керованої і керуючої систем. У ряді випадків такі межі багато в чому умовні, але тим не менш розподіл необхідно здійснити, як того вимагає системний підхід.

До системи забезпечення організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації варто віднести підсистеми законодавчого, ресурсного, нормативно-методичного, кадрового, наукового, фінансового, технічного, інформаційного забезпечення управління.

Прийняття нової редакції Закону України «Про стандартизацію» [13] –стало першим кроком до досягнення вищенаведених цілей, реальний прогрес відбуватиметься лише за умови ефективного виконання вимог законодавства та злагодженого та цілеспрямованого функціонування всіх задіяних у процесі стандартизації інституцій: органів виконавчої влади, національних органів зі стандартизації та технічних комітетів, підприємців, представників громадських об'єднань, споживачів тощо. За таких умовах Україна зможе провести модернізацію економіки та досягти високих стандартів якості життя громадян [9,с.12].

Стандартизація як наука має значні методичні напрацювання, що дозволяють реалізувати поставлені практичні завдання. Не можна відкидати попередні здобутки в галузі стандартизації. Принципи, форми та методи стандартизації повинні бути адекватними змінам, що відбуваються, і відповідати міжнародній та європейській практиці.

У системі стандартизації має приділятися увага тим ресурсам, які сприяють поліпшенню роботи показників органів зі стандартизації. До ресурсів можуть належати люди, інфраструктура, робоче середовище, інформація, міжнародні партнери, природні і фінансові ресурси.

При виборі ресурсів увага приділяється:

- ефективному, результативному то своєчасному постачанню ресурсів з урахуванням можливостей та вузьких місць;

матеріальним ресурсам, До системи забезпечення організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації варто віднести підсистеми законодавчого, ресурсного, нормативно-методичного, кадрового, наукового, фінансового, технічного, інформаційного забезпечення управління.

- наприклад передовим засобам досягнення цільових показників результативності органів зі стандартизації;

- нематеріальним ресурсам, наприклад інтелектуальній власності, ноу-хау;

- ресурсам та механізмам, що сприяють постійному інноваційному вдосконаленню системи.

Одним із завдань ефективної кадрової політики органів зі стандартизації є оцінювання достатності розвитку кадрового потенціалу. Мета проведення такого оцінювання полягає у визначенні ступеня використання кадрового потенціалу та виявленні можливостей його розвитку, оцінювання рівня готовності до ефективної роботи з реалізації цілей і завдань суб’єктів стандартизації в умовах євроінтеграції.

Вкрай актуальним є сьогодні вислів А.І. Берга (1967 р.): «Значення стандартизації буде тим вище, а результати її ефективніше, чим швидше будуть розвиватися і вдосконалюватися наукові основи самої стандартизації» [6]. Відповідно до зазначеного твердження, стандартизація може розглядатися і як науковий напрям, тобто діяльність з отримання нових знань, і як практична діяльність на основі суми отриманих знань.

Предметом теорії (науки) стандартизації є закономірності, принципи, методи і форми досягнення оптимального ступеня впорядкування за допомогою широкого і багатогранного використання встановлених положень, вимог, норм для вирішення реально існуючих, планованих або латентних економічних і соціальних завдань [6,с.51].

Фінансування стандартизації виступає складовим елементом фінансової політики держави. Вона має забезпечити створення необхідних передумов для збереження й розвитку науково-технічного потенціалу країни, швидкого й ефективного впровадження новинок процесів стандартизації в усі сфери її національно-господарського комплексу, забезпечення його структурно-інноваційної перебудови.

Рівень ефекту фінансового важеля сфери стандартизації у сучасному світі, з одного боку, як правило, визначається цілями, які ставить перед науково-технологічним потенціалом політичне керівництво держави, а з другого – є ключовим фактором, що зумовлює реальні можливості їх досягнення. Основним показником, який визначає рівень відповідності науки завданням інноваційного розвитку економіки, є загальні витрати країни на гармонізацію і розробку стандартів та їх частка у ВВП. Нині цей параметр стає одним із важливих показників, який обов`язково враховуватиметься під час вступу держави до Європейського Союзу.

Інформаційна підсистема реалізується в двох формах: у використанні інформації і її відтворенні. Основою інформаційних процесів в значенні використання є пошук, систематизація і аналіз початкової інформації про світові тенденції розвитку стандартизації на міжнародному, регіональному та національному рівнях. Інформаційний блок у продуктивному аспекті базується на обов’язковій генерації нових даних і знань, що є результатом реалізації підсистем діагностики і моделювання, прогнозування і планування тощо і виражена в планомірному викладі і узагальненні отриманої інформації.

Підсистеми першого блоку, сформованого механізму, здійснюють прямий, безпосередній вплив на основні параметри системи стандартизації. Їх взаємодія має опосередкований характер і здійснюється через функціональні підсистеми другого блоку, насамперед через «планування» та «організацію».

Зміст підсистеми планування полягає в економічній оцінці фінансового плану (аналізі його відповідності встановленим економічним критеріям і досягнення цільових показників результативності діяльності органів зі стандартизації в плановому періоді) й обґрунтуванні за результатами дослідження аналізу напрямків і шляхів корегування показників тактичного плану.

Задля досягнення найшвидшого ефекту процедур планування варто:

- удосконалити процедуру встановлення пріоритетних напрямів стандартизації з урахуванням ринкових потреб та відкриття нових сфер діяльності;

- проаналізувати процедуру прийняття нових робочих тем (планування робіт) з метою вибору пріоритетних напрямків та скорочення строків розробляння стандартів;

- не допускати дублювання в роботі шляхом активної співпраці на міжнародному, європейському та національному рівнях, оповіщення всіх заінтересованих суб’єктів щодо розроблення проектів стандартів тощо [7,с.15].

Прогнозування стандартизації – обґрунтована інформація про результативність функціонування системи стандартизації в майбутньому. Цінність прогнозування стандартизації має дві сторони:

1) якісну – пізнання природи еволюції системи стандартизації, тенденції її розвитку, швидкості, часових і просторових зон її змінення, можливого виникнення несприятливих ситуацій, підсилювання або послаблення впливів різних факторів. Ця якісна інформація прогнозу має велике значення для управління системою стандартизації і обґрунтування прийняття стратегічних рішень суб’єктами стандартизації, які будуть досягати поставлених завдань у сферах національної економіки, упроваджуючи процедури розробляння продукції або надання послуг оптимальної якості з мінімальними втратами, витратами і зусиллями.

2) кількісну – імовірнісні дані прогнозу про очікувану  результативність функціонування системи стандартизації, за допомогою яких можна заздалегідь провести розрахунки капітальних вкладень, матеріальних ресурсів та інші заходи щодо забезпечення очікуваного ефекту.

Залежно від тривалості прогнозованого періоду прогнози розрізняються:

- короткотермінові – до 5 років;

- середньотермінові – 5-15років;

- довготермінові – понад 15років [7,с.317].

Власне точність прогнозу процесів стандартизації не може перевищувати точності вихідної інформації – за однакових умов прогноз буде тим точнішим, чим коротший прогнозований період [3,с.317].

Під діагностикою, розуміється насамперед процес виявлення реальних і потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього походження. Діагностика базується насамперед на аналізі тенденцій розвитку міжнародної і національної економіки, поглядів суспільства і політичних умов.

Кінцевим результатом реалізації процесу діагностики є систематизація загроз і ризиків з подальшою регламентацією відносин між виробниками і споживачами продукції.

Ефективність діяльності органів зі стандартизації багато в чому визначається формами й методами стимулювання, особливості яких зумовлені самим характером праці.

Стимулювання – найбільш динамічний елемент управління, пов'язаний із впливом на інтереси учасників процесу стандартизації, їхнім усвідомленням інтеграційної потреби, внаслідок чого вони прискорюють НТП із внутрішніх спонукань, а не лише за вказівкою ззовні.

Підсистема моделювання спрямована на зміну національної системи стандартизації та її трансформацію з існуючого стану в бажаний згідно з вибраною траєкторією. Вибрана траєкторія складає стратегію подальшого розвитку системи технічного регулювання в Україні і підлягає обов’язковій регламентації.

До складу організаційної підсистеми варто віднести: доцільність оргструктури національної системи стандартизації; гнучкість організаційної структури; ефективність делегування повноважень; удосконалення структури апарату управління; покращення організації структурних підрозділів; удосконалення оперативного управління інтеграційним процесом системи технічного регулювання; ступінь урахування та планування непередбачуваних обставин; удосконалення організації технічних комітетів і допоміжних служб тощо.

Мотиваційний блок забезпечує механізм зацікавленості у досягненні максимальних економічних і соціальних результатів діяльності органів зі стандартизації. Поняття мотивації означає всю сукупність чинників, механізмів і процесів, які забезпечують виникнення у працівників  прагнення до досягнення життєво необхідних цілей, припускає активність у мінливому середовищі і вимагає ситуативної реакції.

Підсистема контролю є зворотнім зв’язком і об’єктивним віддзеркаленням процесу управління. Контроль проводиться за такими даними, як: а) індикатор ефективності роботи органів зі стандартизації (прибуток); б) сукупний ефект від проведення робіт по стандартизації (ВВП). Дані зіставляються з двома групами показників: відносно до фактичних даних минулих періодів і відносно до прогнозних даних фактичного періоду. Контрольна підсистема дозволяє не тільки аналізувати досягнення запланованих параметрів, але і виявляти тенденції трансформації системи технічного регулювання.

Цільова система механізму управління містить у собі цілі і основні результати діяльності органів зі стандартизації, а також критерії вибору і оцінки досягнення певних цілей і результатів діяльності.

У процесі функціонування кожна система має результат, який характеризується певним ступенем ефективності. З одного боку вважають, що ефективними (або результативними) можуть бути тільки цілеспрямовані системи, однак В.І. Бокій [5,с.188] доводить, що у дійсності так буває не завжди. Навіть якщо суб’єкти господарювання і досягають своєї мети, найчастіше це прибутковість, вони не завжди працюють ефективно. Велику роль відіграє як вони досягли цього результату, якими засобами, наскільки створені перспективи для подальшого розвитку. Оскільки ефективність системи часто ототожнюється з оптимумом, то з точки зору, технічного регулювання, оптимумом системи є максимально досяжне, при наявних ресурсах, значення функціональних підсистем забезпечення розробленого вище механізму управління. Якщо мати на увазі стратегічні напрямки забезпечення ефективності системи, то їх оптимальний вибір забезпечуватиме найкращим чином поєднання всіх трьох компонентів запропонованого механізму при мінімальних витратах часу та ресурсів.

Алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації наведено на рис. 2. Використання запропонованого алгоритму створить основу для забезпечення високих темпів нарощування економіки, дозволить органам зі стандартизації в повному обсязі реалізувати їх цілі та завдання в період євроінтеграції.

 

Рис. 2. Алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації

[авторська розробка]

 

Висновки. Особливості функціонування системи стандартизації в Україні висувають нові вимоги до формування організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації України в умовах євроінтеграції, ефективність функціонування якого повинна базуватися на забезпеченні діалектичного поєднання зовнішньої і внутрішньої ефективності управління.

Було запропоновано розглядати категорію «організаційно-економічний механізм управління системою стандартизації» як сукупність організаційних форм і економічних важелів на макрорівні та стратегічних напрямів забезпечення ефективності на мікрорівні (кожному з яких властиві власні форми управлінського впливу), які справляють вплив на економічні й організаційні параметри адаптації  національної системи стандартизації до умов зовнішнього середовища, орієнтований на пошук і реалізації можливостей органів зі стандартизації. Це в свою чергу, забезпечить сталий розвиток та підвищення ефективності національної системи технічного регулювання в цілому в період євроінтеграції.

Для підвищення ефективності національної системи стандартизації, розроблено алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму управління системою стандартизації. Використання запропонованого алгоритму створить основу для забезпечення високих темпів нарощування економіки та дозволить органам зі стандартизації в повному обсязі реалізувати їх цілі та завдання в період євроінтеграції.

 

Література.

1) Гросул В. А. Соціально-економічна стійкість підприємства: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій: монографія / В.А. Гросул  – Харків: ХДУХТ, 2007. – 303 с.

2) Мельник Л. Г. Экономика предприятия  / Л.Г. Мельник  – Сумы: Университетская книга, 2002. – 632 с.

3) Шаповал М. І. Менеджмент якості  / М.І. Шаповал  – Київ: Т-во Знання, 2007. – 471 с.

4) Круглова Н.Ю., Круглов М.И. Стратегический менеджмент: Учебник. – М.:  Издательство РДЛ, 2003. – 464с.

5) Бокій В. І. Теоретико-методичні засади функціонування підприємств легкої промисловості України на базі оптимізації системи управління витратами: Монографія / В.І. Бокій, Ю.В. Гончаров  – Львів: Українська академія друкарства, 2014. – 328 с.

6) Белобрагин В. Стандартизация – сплав науки и практики  / В. Белобрагин // Стандарты и качество. – 2012. –№2 – С. 50-54.

7) Голінка І. Розвиток стандартизації на міжнародному, регіональному та національному рівнях  / І. Голінка // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2009. –№1 – С. 11-16.

8) Ільницька Г.Я. Формування фінансово-економічного механізму управління підприємством / Г.Я. Ільницька // Науковий вісник державного лісотехнічного університету. – 2004. –№14.7– С. 291-294.

9) Віткін Л. Модель реформування системи стандартизації України в контексті міжнародних зобов'язань та необхідності модернізації економіки  / Л. Віткін, Д. Луценко // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2013. –№3 – С. 3-12.

10) Довгань Л.Є. Формування організаційно-економічного механізму ефективного управління підприємством / Л.Є. Довгань, О.Г. Лулукало // Збірник наукових праць, Економічний вісник НТУУ КПІ. – 2012. –  С. 48-56.

11) Мельник Л. Л. Господарський механізм у системі ринкової економіки  / Л.Л. Мельник, Ю.Є. Осацька // Економіка та держава. – 2012. –№6 – С. 19-21.

12) Полозова Т.В. Сутність організаційно-економічного механізму функціонування підприємств промисловості  / Т.В. Полозова, Ю.В. Овсюченко // Вісник МСУ. – 2005. –№1-2 – С. 63-65.

13) Закону України «Про стандартизацію» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1315-18

 

References.

1) Hrosul V. A. (2007), Sotsialno-ekonomichna stijkist pidpryiemstva: teoretyko-metodolohichni zasady ta praktychnyj instrumentarij  [Socio-economic stability of the enterprise: theoretical and methodological principles and practical tools] /, KhDUKhT, Kharkiv, Ukraine.

2) Melnyk L.G. (2002), Ekonomіka predprijatija  [Enterprise economy] /, University Book , Sumy, Ukraine.

3) Shapoval M. I. (2007), Menedzhment iakosti [Quality management] /, T-vo Znannia, Kyiv, Ukraine.

4) Kruglova, N.Ju  and Kruglov, M.I (2003), Strategicheskij menedzhment [Strategic management], Izdatelstvo RDL, Moscow, Russia.

5) Bokij V. I. and Honcharov Yu.V. (2014), Teoretyko-metodychni zasady funktsionuvannia pidpryiemstv lehkoi promyslovosti Ukrainy na bazi optymizatsii systemy upravlinnia vytratamy. [Theoretical and methodological principles of operation of light Industry of Ukraine at the optimization of the cost management], Ukrainska akademiia drukarstva, Lviv, Ukraine.

6) Belobragin V. (2012), “Standardization – an alloy of science and practice”, Standarty i kachestvo,  vol. 2, pp. 50-54.

7) Holinka I. (2009), “Development of Standardization at the international, regional and national levels”, Standartyzatsiia, sertyfikatsiia, iakist,  vol. 1, pp. 11-16.

8) Ilnytska, H.Ya (2004), “Formation of financial and economic mechanism of management an enterprise”, Naukovyj visnyk derzhavnoho lisotekhnichnoho universytetu,  vol. 14.7, pp. 291-294.

9) Vitkin, L. and  Lutsenko, D. (2013), “Model of reforming standardization system in the context of Ukraine's international obligations and considering the need tomodernize the economy ”,  Standartyzatsiia, sertyfikatsiia, iakist., vol. 3, pp. 3-12

10) Dovhan L.Ye.,  and  Lulukalo, O.H. (2012), “Formation of organizational and economic mechanism for effective management of an enterprise”,  Zbirnyk naukovykh prats, Ekonomichnyj visnyk NTUU KPI, pp. 48-56.

11) Melnyk, L. L. and             Osatska, Yu.Ye. (2012), “ The economic mechanism of the market economy”,  Ekonomika ta derzhava,  vol. 6, pp. 19-21.

12) Polozov, T.V. and  Ovsiuchenko, Yu.O. (2005), “The essence of organizational and economic mechanism of functioning of industrial enterprises”,  Visnyk MSU, vol. 1-2, pp. 63-65.

13) The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), Law of Ukraine "On Standardization", available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1315-18

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2016 р.